CC BY
98
УДК 636.082.02.
Щербатий 3. С., д.с.-г.н., професор Боднар П. В., асистент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологш iмет С.З. Тжицъкого
МОЛОЧНА ПРОДУКТИВШСТЬ ТА Х1М1ЧНИЙ СКЛАД МОЛОКА KOPIB УКРА1НСЬК01 Ч0РН0-РЯБ01 М0Л0ЧН01 ПОРОДИ ПРИ ВИКОРИСТАНН1 ГОЛШТИН1В
Проведено anani3 молочног npodyKmuenocmi та хъмгчного складу молока Kopie украгнсъког чорно-рябог молочног породи з р1зною часткою cnadKoeocmi голштинсъког породи. Встановлено, що при зростант частки cnadKoeocmi голштинсъког породи у генотит Kopie укратсъког чорно-рябог молочног породи тдвищуетъся гх молочна продуктивтстъ та знижуетъся eiK досягнення наивищих надогв. Найвищою молочною продуктивтстю та кращою eidnoeidmcmw параметрам бажаного типу характеризувалися корови з часткою cnadKoeocmi голштитв 87,5 - 100 %. Aнaлiз xiMi4H0S0 складу молока Kopie показав, що при тдвищент частки cnadKoeocmi голштинсъког породи знижуютъся показники густини молока, eMicmy жиру i бтка, лактози та сухого знежиреного молочного залишку. Miж величиною надою та показниками xiMi4H0Z0 складу молока виявлено кнуеання певних взаемозв 'язтв.
Ключов1 слова: порода, генотип, частка cnadKoeocmi, молочна продуктивтстъ, xiMi4HUÜ склад молока, корелящя.
Вступ. В покращенш в1тчизняних молочних порщ впродовж останшх десятир1ч широко використовують голштинську породу, яка мае найвищий потенщал молочно! продуктивное. Украшська чорно-ряба молочна порода зараз розвиваеться за принципом "вщкрито! популяцп" i з кожним роком для вщтворення маточного погол1в'я все штенсившше залучають чистопородних буга!в-пл1дник1в голштинсько! породи. Процес насичення плем1нних стад голштинською спадковютю спричинив п1двищення молочно! продуктивност1 Kopie. В стадах чорно-рябо! худоби поряд ¿з зростанням середньор1чного надою у розрахунку на одну корову та кшькосп молочного жиру, спостер1гаеться зменшення вм1сту жиру в молоц1 та зниження надою у Kopie третьо! лактац1! пор1вняно ¿з другою. За рахунок використання генетичного потенц1алу голштинсько! породи покращення Kopie укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи племзаводу СВК ¿м. Щорса було п1двищено над1й молока в стад1 на 25 %, а за рахунок оптим1зацп паратипових фактор1в - на 75 %, частка впливу яких на зростання к1лькост1 молочного жиру складала 65 i 35 % в1дпов1дно. При цьому формування молочно! продуктивн1ст1 Kopie вказаного стада зд1йснювалося за цшеспрямованою селекц1йною роботою, пост1йного покращення умов год1вл1 i утримання, а також використання буга!в-
© Щербатий 3. £., Боднар П. В., 2013
239
полшшувач1в заводських лшш голштинсько! породи з високою племшною цшшстю занадоем [6, 10, 11, 12].
Результата дослщжень молочно! продуктивное^ кор1в-первкток показують перевагу голштинсько! породи над голштишзованими ровесницями украшсько! чорно-рябо! молочно! породи, проте ця р1зниця в окремих господарствах е незначною (56-148 кг за надоем та 6-8 I 3-7 кг за молочним жиром I бшком). Тварини голштинсько! породи характеризуются високим генетичним потенщалом (всередньому за надоем 10 000 кг молока), але стутнь його реал!заци становить лише 63,5 %, тод1 як у кор1в з частко з часткою спадковост! 51-75 % за голштинами це показник був дещо вищим та становив 68,4 %, що свщчить про про значш резерви для пщвищення продуктивное^ кор!в [4, 14].
Х1м1чний склад молока змшюеться впродовж лактаци та залежить вщ р1зних паратипових (умов год1вл1, утримання, ф!зюлопчного стану тварин, в1ку) та генотипових фактор1в (породи, батьк1в, л1н1йно! належност1, частки спадковост1 голштинсько! породи), а також взаемозв'язку 61ох1м1чних показник1в молока з господарсько корисними ознаками [1, 2, 3, 5].
Використання нормованого вщхилення для визначення в1дпов1дност! певно! групи тварин параметрам бажаного типу дае можлив1сть оц1нити ефективн1сть застосування будь-якого селекц1йного прийому. Ус1 селекц1йно-генетичш прийоми (п1двищення частки голштинсько! спадковост1, використання кращих буга!в, в1дб1р за продуктившстю матер1в) е ефективними для створення високопродуктивного стада, тому що дозволяють наблизити господарсько корисн1 ознаки кор1в виробничо! групи до параметр1в бажаного типу, тобто до тварин селекцшного ядра [7].
Метою дослщжень було вивчення показник1в молочно! продуктивное^ та х1м1чного складу молока кор1в укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи з р1зною часткою спадковост1 голштинсько! породи в умовах Прикарпаття.
Матер1ал 1 методи. Досл1дження проведен! у стад1 укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи племзаводу "Ямниця" Тисменицького району 1вано-Франк1всько! облает!. Плем!нний обл!к в стад! ведеться за допомогою автоматизовано! комп'ютерно! ¿нформац!йно! системи управл!ння молочним скотарством "Орсек". Для проведения дослщження було сфомовано групи кор!в з р!зною часткою спадковост! голштинсько! породи (%): I - 50; II - 75; III - 87,5; IV - 93,75; V - 100. У цих групах вивчали молочну продуктившеть кор!в за такими показниками: над!й молока за 305 дшв (не менше 240 дшв), вм!ст жиру в молоц!, кшьккть молочного жиру. Х!м!чний склад молока вивчали на повновжових коровах на 2-3 мюяцях лактац!! з визначенням проб молока на анал!затор! "ЕКОМШК". За першу лактац!ю у кор!в визначали також в!дносну молочн!сть шляхом дшення 4 %-ного за вмктом жиру молока, на 100 кг живо! маси, а також шдекс повноц!нност! лактац!! (1ПЛ) за формулою В.Б.Веселовського:
„ Фактичный надш за лактацгю , кг
1ПЛ =-----х 100
Вищий добовий надш х Число днгв лактаци
240
Параметри бажаного типу тварин визначали за методикою А. П. Полковниковой i3 ствавторами [9] за вщхиленням 0,7 о вщ середнього значения молочного жиру за дослщжувану лактацш, яка узгоджуеться i3 законом1рностями нормального розпод1лу [13]. До бажаного типу вщносили тварини, яю переважали за зазначеною ознакою >М±0,7 о.
Бюметричне опрацювання одержаних даних проведено за методикою М. О. Плохшського [8] на персональному комп'ютер1 з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel. Результата вважали статистично достов!рними, якщо Р < 0,05 (*), Р< 0,01 (**), Р < 0,001 (***).
Результата дослщжень. Результати наших дослщжень показали, що i3 збшьшеням частки спадковост! голштинсько! породи у генотип! кор1в укра!нсько1 чорно-рябо! молочно! породи пщвищуеться молочна продуктившсть (табл. 1). Так, за першу лактацш корови I групи поступалися первкткам II, III, IV i V груп за надоем на 630,1; 1650,1, 2136,3 та 2465,8 кг вщповщно, а за кшькктю молочного жиру - вщповщно на 34,2; 60,1; 78,2 i 89,1 кг при Р<0,001 у Bcix випадках. При цьому i3 пщвищеням частки спадковост! голштинсько! породи bmîct жиру в молощ зменшувався. Р1зниця за цим показником м1ж тваринами I i V групи складала 0,07 % (Р<0,001). Зростання частки спадковост! призвело до пщвищення в1дносно1 молочност1 первкток i3 788,5 (Irpyna) до 1123,8 кг (V група) або на 335,3 кг. За цим показником корови II, Ш та IV групи переважали первкток I групи вщповщно на 149,9 ; 236,8 i 292,1 кг при Р<0,001 у Bcix випадках. Найвищим шдексом повноц1нност1 лактац11 характеризувалися перв1стки III групи (73,9±0,47 %), як1 переважали KopiB V групи на 1,6, I групи - на 1,5, II i IV групи - на 1,1 % при недостов1рнш р1знищ (td =1,28-1,59).
За другу лактацш найвищий надш молока спостер1галася у KopiB IV i V групи (6205,6 i 6206,1 кг), а кшьккть молочного жиру - у KopiB III i V групи (224,8-228,7 кг). Корови I, II i III групи поступалися чистопородним голштинам на 1763,9 (Р<0,001), 1004,8 (Р<0,001) та 191,3 кг вщповщно. Найвищий bmîct жиру в молощ вщм1чено у KopiB I i II групи - 3,79 %. За вказаним показником корови IV i V поступалися тваринам I i II групи на 0,10 i 0,17 % при Р<0,001.
За третю лактацш надш молока i кщьккть молочного жиру у KopiB пщвищувалися i3 зростанням частки спадковост! голштинсько1 породи до 93,75 % (6500,7 i 238,7 кг). Корови з часткою спадковост! 50 % за голштинами поступалися тваринам з 93,75 % голштинсько1 породи за надоем i кшьюстю молочного жиру вщповщно на 1764,8 (Р<0,001) i 59,2 (Р<0,001), 75,0 % - на 770,8 (Р<0,001) i 22,4 (Р<0,001) 87,5 % - на 129,0 i 1,1 та чистопородним голштинам - на 228,7 i 12,9 кг молока. Bmîct жиру в молощ за третю лактацш знижувався i3 пщвищенням частки спадковосп голштинсько1 породи в генотип! KopiB з 50 до 100 %. Р1зниця м1ж вказаними генотипами складала 0,19 % (Р<0,001).
241
242
За кращу лактацш вищими показниками надою I кшьюстю молочного жиру характеризувалися корови III-V груп, в яких назван! показники коливалися в межах 7005,2-7173,3 I 259,2-267,4 кг. Корови I груии поступалися тваринам IV групи за надоем молока I кшьюстю молочного жиру вщповщно на 1853,2 1 64,5 та II групи - на 788,0 1 26,3 кг при Р<0,001 у вЫх випадках. Вмшт жиру за кращу лактацш, як I за 1-3 лактаци, зменшувався ¿з пщвищенням частки спадковост! голштинсько! породи (з 3,81 у кор!в I групи до 3,70 % у тварин V групи). Середнш вж досягнення найвищих надо!в кор!в р!зних генотип!в коливався в межах 1,62-3,90 лактац!й та знижувався ¿з п!двищенням частки спадковост! голштинсько! породи. За цим показником корови голштинсько! породи поступалися тваринам I групи на 2,28, II групи - на 1,62, III групи - на 1,04 та IV групи - на 0,55 лактацш при Р<0,001 у вшх випадках.
Слщ вщм!тити, що за другу лактацш пор!вняно з першою надш молока у кор!в 1-ГУ груп пщвищився на 52,4-425,2 кг (0,9-10,6 %), а юльюсть молочного жиру у тварин 1-111 груп - на 10,1-16,0 кг (0,8-10,5 %). У кор!в голштинсько! породи за названу лактацш показники молочно! продуктивное^ знизилися: надш молока на 276,7 кг (4,3 %), вмкт жиру - 0,10 % (Р<0,001) та юльюсть молочного жиру - 16,7 кг (6,9 % при Р<0,05). Вщносно першо! лактац!!, над!й молока за третю лактацш пщвищувався у кор!в 1-Ш груп на 704,5-782,9 кг (12,4-15,8 %), IV групи - на 347,5 кг (5,6 %), в у корт V групи надш зменшився на 210,8 кг (-3,3 %).
Нами також проведено пор!вняльний анал!з показник!в молочно! продуктивное^ кор!в р!зних генотип!в з параметрами !х бажаного типу (табл. 2). Так, бажаний параметр надою за першу лактацш становив 7577,1 кг молока з вмштом жиру 3,76 % та кшьюстю молочного жиру 284,7 кг. За другу, третю та найвищу лактаци параметри бажаного типу показниюв молочно! продуктивное^ складали в!дпов!дно за надоем 7631,8; 7859,9 ! 8910,9 кг молока з вмктом жиру - 3,75; 3,73 ! 3,76 % та за кшьюстю молочного жиру - 285,8; 293,4 ! 334,8 кг. 3 пщвищенням частки спадковост! голштинсько! породи спостертаеться зменшення р!зниц! за надоем ! к!лькост! молочного жиру з параметрами бажаного типу, а за вмктом жиру - !х зб!льшення. Р!зниця за цими показниками у кор!в за першу лактацш коливалася в!дпов!дно за надоем ! к!лькост! молочного жиру в!д 3560,2 ! 132,3 (1група) до 1094,3 ! 43,2 кг (V група) при Р<0,001 у вс!х випадках. За другу лактацш найбшьша под!бшсть за надоем молока була у кор!в IV ! V груп (р!зниця 1426,2 ! 1425,8 кг при Р<0,001), а за кшьюстю молочного жиру - у кор!в III-V груп (р!зниця 57,261,0 кг при Р<0,001). За третю ! найвищу лактац!! досл!джуван! показники молочно! продуктивное^ мали найб!льшу под!бшсть у кор!в III—IV груп. Так, за третю лактацш р!зниця у вказаних групах складала за надоем 1488,2 ! 1359,2 кг молока та кшьюстю молочного жиру 55,7 ! 54,7 кг при Р<0,001 у вЫх випадках. За найвищу лактацш р!зниця названих показник!в з параметрами бажаного типу становила в!дпов!дно 1875,8 ! 1737,6 кг молока та 71,5 ! 67,4 кг молочного жиру. Найбшьшим вщхиленням вщ параметр!в бажаного типу за надоем ! к!льк!стю молочного жиру характеризувалися корови I! II групи.
243
■ i
tí £
ш
* # * *
.о Û * * ci Lri' х-х- n-ï # * # CD * # in in cd # ■o -r XX- in * # # Г-- # * oo oi" •XX* r- * # # T^-I * Ï- Ol со" XX- -X- * * ■ï-
cd cd О г--' cd í>j r- cd r- Lin cd Cl
И о в" II II cd Lin II cd II cd 410
1 г" г-", -г' Ol Ci -II т cd cd II c-j m' -р -tí Г-- cd vd со cd oo 'I ¡- r 1 -t- II rT\ cd II Cl Oi г--" oo Lri II m cd II Ln r--" г-Lri" 0 01 II cd cd II ^ cri Г--
_ п-1 1—1 1 1—1 1 1—1 1
■■ 1
н 41 -.о Ú * Л Cl О. cd # * # -X* -X-cd -1- -ï- # r-J XX- * # -y- ï--ï- Cl •XX- -X- * # # -У- # # -1- XX- * * #
— Ш о" cd ■о cd co r--" -r —t- '■O 1Г| Г-- г--' п_1
1 ; Гн. гП сл г" 1 cd Oí ri cd* r-"i cd r- 1 cd r- -г cd Cil
г: II II -t-' Г 1 II со II cd Lin II cd -f-' II cd Ci"i
Oí TZ1 -H 41 rf, r 1 II II r- 1 II II r VO II II
о к 1 r-"¡' г. Q r" !. oi 4d г-" cd
1 I к* г-j cd -r' m ' г rj cd Г-- cd -I- Г--'
о 1=1 -г 1 СГ1 cd -r cd 1Г1 rf; cd Lri Г-- cd
у
й .3 у -X- -S ■Y. -S -ï- .а -У- #
m U5 '.в п п ■У: ГГ, CO * # -X--X- П ■7: Oi # # H * r-.j # ï- п п # -1- O1. # ï-
И M & а "Y"! г— со s; cri гт rf'i И cd cd cd II * -H' № Ch гг- cd II s r со" M cd II # -1--t- G Ci r oi" Ci M cd cd II # OO Cl -H' г -г' m II cd cd cd II * СГ1 Oi -r
е 1 1=1 П в О ci' cd II c-J -tí Г 1 г- 4d л 1-4 Ci Г-" cd cd II iri H и r" 1 OO О cd II г-- ей э oo Lfi' cd II сг1
: :; 1—1 i cd r" i" о! cd f^1 cd ci" £ oo cd Lri" га г- cd 1—i
й M 1 1 ■l< Oí 1 r— 1П q. ■о VU Cl -r Lri i ÍO ! r-
В Г J m H »
■У -ï- -y- -У-
и <14 # л * •х- # # X- # ï-ï- •X- # ï- * #
(tí ;■■; о .р SJ • oi' CO cd # -X-4d GO r-- ci" -X-•X- * ci Ol г--" •X- # # T^-I г--" •X-o, cd * ï- ci
i : in о CJ cd i—i i—i П-1 1—1 i—i -t- m о 1—1
m г--. II cd" II -h' s гД m cd -r II cd -r II cd cr!
и 1 II II ГТ"| cd II JN Cl cd M II VO II ri Il r--.
! 1 j j o 1—!. oo' O -r oi" ci' 1Г. " ¡'
M r-"i cd* cd in Cl r- г-j
К "i Г-) Ol -t- ГП -1- r 1 cd oo C-) c! Г-- 'г 1 Г-) cd Oi
CL,
■V. ■V. ■V. ■У:
# * •X- # # # * -X- *
■Ï # Y ■ï" ■f: * # * * ï-
г- r--. X m oo X- ï- г- # # X- *
'.в СГ1 ■■—1 О r 1 ,_,' 1" ГГ-1 oo Ol Ol
Ú о cd i r 1 "" 1 r— Cl Oi m ,—i ГЦ
о iñ 1 1Ï Г-J cd II rr, -r II r-"i Ci Ü Ci 11 r-l со 11 r— cd II -H' II -t- 11 Cl Cl ci II II Ol 11 oo cd cd M " I II Oi
1=1 о cd f- i Oi -r oi r-- -H' Г'-! o in T_¡
чи cd r-"i oo C-J Cl Ol О ci
СГ1 г-". m cd ГГ1 ci 1Г1 m cd'
сэ ОЭ oo СЧ ■о
: а íF. VD r-"i Cl СО rJ Ol -t- ci" г--. 1—1
ir rf'i cd CJ 4D cd II Г J r^ 1—1 cd CI Cl -t- Cl cd r—
я s \fi о -I- r-í II СО II cd cd II r-"l' II Г-- II r 1 II II oo cd cd II r^i" II oo oo II УГ.1 II Oi Cl ci II r- i' II -1- ■о г- 1 f 1 II II Oi cd II m" II oo
я Li № g г: г-'' г- СГ1 4D r- rn -r oo ÍS -H' со Й vu in г ■ rrî" oo ÍS n oi Lin oo m r-- r^i rri u. CN Й ci' Ol г ■ -r m
г- '—1 r r- oo
■I й Sp Й S Й й a Й L, S Ё à a Ч.О Й ci
id' 0s г.: й d' rj ni' ï"-! cd' e4 ■■■
s ... Я г.1 ^ -Т-. g S g и g S гч g à
H ipc fi H ir.: H ir.: H ir.:
Я Я ¿ Ï о г.: crJ О о û г.: г.: û M г.:
?! S S s s - p ?! И p R р s ¡J¡
il к U5 jM i и о П о n ¿j ° s .11 i I—I ÎH Я и (_l ^ ! о r: jM я M l_l Г! о I"! ^ )H я l-l L J > о I"! JJ
я а m я m H rn ?
244
Р1зниця вказаних груп в залежноси вщ лактаци коливалася в межах за надоем 3124,0 - 3590,8 1 2130,0 - 2630,1 кг та за кшьюстю молочного жиру -113,9 - 132,3 I 77,1 - 98,1 кг. Слщ вщм1тити, що у дослщжуваних групах пор1вняно вищою вказана р1зниця була за першу I найвищу лактаци. За вмктом жиру в молощ за дослщжуваш лактаци спостер1гаеться збшьшення р!знищ з папаметрами бажаного типу ¿з пщвищенням частки спадковост! голштинсько1 породи. Так, за другу ! третю лактаци корови I ! II групи перевищували бажаш параметри в!дпов!дно на 0,04 ! 0,05 - 0,06 % (Р<0,001), а тварини IV - V - поступалися вказаному показнику в!дпов!дно на 0,06 - 0,13 % (Р<0,001). Корови III групи за вмктом жиру вщповщали параметрам бажаного типу (за незначною р!зницею на 0,01 % за першу ! кращу лактац!! при недостов!рнш р!зниц!).
П!двищення частки спадковост! голштишв призводить до зменшення р!знищ в!дносно! молочност! у кор!в за першу лактацш з параметрами !х бажаного типу. Найб!льшою р!зницею характеризувалися корови I ! II групи -496,0 ! 346,1 кг (Р<0,001), а найменшою - корови IV ! V групи - 203,9 ! 160,7 кг (Р<0,001). За цим показником корови III групи займали пром!жне м!сце - 259,2 кг (Р<0,001).
Щодо ¿ндексу повноц!нност! лактац!! кор!в-перв!сток, то не виявлено м!жгрупових р!зниць та зв'язку ¿з часткою спадковост! за голштинською породою. Так, найб!льшим значениям характеризувалися корови I ! V групи (0,83 ! 0,87 %), а найменшим - корови II! IV групи (0,38 %) при недостов!рнш р!зниц! у вс!х випадках. У кор!в III групи р!зниця за названим показником складала 0,67 %.
Отже, найкраще в!дпов!дають параметрам бажаного типу за молочною продуктившстю корови III - V групи (87,5 - 100% за голштином).
Нами вивчено х!м!чний склад молока кор!в на 2-3 м!сяц! лактацшного пер!оду (табл. 3). За результами досл!джень встановлено значний вплив частки спадковост! голштинсько! породи на показники х!м!чного складу молока дослщжуваних груп кор!в. Так, середньодобовий над!й повновжових кор!в був високим (28,1±0,77 кг) та збшьшувався з п!двищенням частки голштишв. Названий показник у кор!в з 75 % за голштинами становив 25,4, а у чистопородних голштин!в - 31,1 кг. Р!зниця за цим показником складала 5,7 кг (Р<0,05). Густина молока кор!в в середньому становила 1025,7±0,53 г/см3. 1з п!двищенням частки спадковост голштинсько! породи густина молока знижувалася з 1027,2 (корови з 75 % за голштинами) до 1024,8 (корови 100 % за голштинами), р!зниця м!ж якими складала 2,40 г/см3. Вм!ст жиру ! б!лка у дослщжуваних кор!в в середньому становили 3,59 ! 3,20 % та найвищими вони були у кор!в з часткою спадковост! голштин!в 75 % (3,67 ! 3,25 %). Останш за цими показниками переважали ровесниць з часткою спадковост! голштинсько! породи 87,5 % вщповщно на 0,07 та 0,04; 93,75 % - на 0,11 та 0,06 1 100 % - на 0,15 (Р<0,05) та 0,09 %. За сумарною кшьюстю молочного жиру ! бшка р!зниця м!ж коровами з 75 % спадковост! за голштинами та 87,5; 93,75 ! 100 % складала вщповщно 0,10; 0,16 та 0,22 % (Р<0,05).
Вщносно стабшьним серед дослщжуваних груп кор!в був показник юлькост! бшка на 100 г жиру, який в середньому становив 89,3±0,16 г. Названий показник найнижчим спостер!гався у кор!в з часткою спадковост! 75 % за голштинами (88,5 г), а найвищим - у чистопородних кор!в (89,8 г) з
245
незначною р1зницею м1ж ними (1,3 г). Вмкт глюкози та сухого обезжиреного молочного залишку (СЗМЗ) у молощ дослщжуваних кор1в в середньому складав 4,34 I 8,54 % вщповщно та знижувалися ¿з пщвищенням частки спадкового голштинсько1 породи. Р!зниця за цими показниками м!ж тваринами крайн!х генотишв становила 0,07 ! 0,08 %.
Таблиця 3
Х1м1чний склад молока кор1в украТнсько! чорно-рябо¥ молочно!
породи з рйною часткою спадковост! голштишв, М±т
Показник Частка спадковост! голштинсько! породи (п=6) По вах генотипах, п=24
75% 87,5% 93,75% 100%
Добовий над1й, кг 25,4±1,10 27,3±1,56 28,6±1,21 31,1±1,53 28,1±0,77
Густина молока, г/см3 1027,2±1,38 1025,6±1,11 1025,2±0,82 1024,8±0,82 1025,7±0,53
Жир, % 3,67±0,036 3,60±0,029 3,56±0,021 3,52±0,020 3,59±0,017
Бшок, % 3,25±0,029 3,21±0,025 3,19±0,016 3,16±0,019 3,20±0,012
Жир + Бшок, % 6,95±0,065 6,85±0,052 6,79±0,035 6,73±0,038 6,83±0,029
Бшка на 100 г жиру, г 88,5±0,32 89,5±0,26 89,7±0,26 89,8±0,26 89,3±0,16
Вм1ст лактози, % 4,38±0,19 4,34±0,034 4,32±0,020 4,31±0,022 4,34±0,013
СЗМЗ, % 8,59±0,036 8,53±0,044 8,55±0,024 8,51±0,038 8,54±0,018
Проведений нами кореляц!йний анал!з величини надою та показник!в х!м!чного складу молока показали кнування певних взаемозв'язк!в м!ж ними (табл. 4). Вщ'емш коеф!ц!енти кореляц!! спостер!галися м!ж надоем та густиною молока (-0,359), вмктом жиру (-0,474) ! бшку (-0,537), лактози (-0,555) та СЗМЗ (-0,559). В!рогщним позитивним взаемозв'язком характеризувалися показники густини молока та вмкту жиру ! б!лка (г=0,889 ! 0,880) та !х поенання (жир+бшок) - г=0,901.
Таблиця 4
Взасмозв'язок м1ж показниками х1м1чного складу молока та молочною
продуктившстю у кор1в украУнсько! чорно-рябо'1 молочно!' породи, п=24
Поеднання показник1в г±тг Поеднання показнишв г±тг
Над1й - густина молока -0,359±0,199 Жир - б1лок 0,926±0,081***
Надш - жир -0,474±0,188* Жир - жир+бшок 0,987±0,035***
Надш - бшок -0,537±0,180** Жир - лактоза 0,737±0,144***
Надш - жир+бшок -0,510±0,183** Жир - СЗМЗ 0,561±0,177**
Надш - лактоза -0,555±0,177** Бшок - лактоза 0,810±0,125***
Надш - СЗМЗ -0,559±0,177** Бшок - СЗМЗ 0,736±0,144***
Густина молока - жир 0,889±0,098*** Бшок - жир+бшок 0,975±0,047***
Густина молока - бшок 0,880±0,101*** Лактоза - СЗМЗ 0,734±0,145***
Густина молока -жир+бшок 0,901±0,092*** Густина молока -СЗМЗ 0,596±0,171***
Густина молока - лактоза 0,684±0,156***
Примггка. * - Р<0,05, ** - Р<0,01, *** - Р<0,001.
Найвищ! коеф!ц!енти кореляц!! в!дм!чалися м!ж показниками вм!сту жиру ! бшка, жиру! жир+бглок та бшка! жир+бглок, як! в!дпов!дно становили 0,926; 0,987 ! 0,975 при Р<0,001 у вс!х випадках. Позитивними кореляц!ентом кореляц!! (г) також характеризувалися поеднання показник!в густини молока ! лактози (0,684) та
246
СЗМЗ (0,596), вмкту жиру I лактози (0,737) та СЗМЗ (0,561), бшка I лактози (0,810) та СЗМЗ (0,736), а також лактози 1 СЗМЗ (0,734).
Висновки. При зростанш частки сиадковост1 голштинсько! породи у генотип! кор!в укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи пщвищуеться !х молочна продуктившсть та знижуеться в!к досягнення найвищих надо!в.
Найвищою молочною продуктивн!стю та кращою в!дпов!дн!стю параметрам бажаного типу характеризувалися корови з часткою спадковост! голштишв 87,5 - 100 %.
Анал!з х!м!чного складу молока кор!в показав, що при пщвищенш частки спадковост! голштинсько! породи знижуються показники густини молока, вмкту жиру ! бшка, лактози та сухого знежиреного молочного залишку. М!ж величиною надою та показниками х!м!чного складу молока виявлено кнування певних взаемозв'язк!в.
Л1тература
1.АлексееваМ. Е. Влияние доли кровности по голштинской породе на технологические свойства молока коров Уральского типа / М. Е. Алексеева, А. Н. Галатов // Аграрный вестник Урала / Уральская государственная сельскохозяйственная академия. - Екатеринбург, 2008. - № 8(50). - С. 57-58.
2.БышоваН. Г. Состав и физико-химические свойства молока коров голштинской породы / Н. Г. Бышова, Л. В. Иванова // Вестник Мичуринского государственного аграрного университета. - Мичуринск, 2011. - № 1-2. - С. 2426.
3.Гриценко С. А. Биохимические показатели молока и их взаимосвязь с хозяйственно-полезными признаками у коров черно-пестрой породы / С. А. Гриценко // Аграрный вестник Урала / Уральская государственная сельскохозяйственная академия. - Екатеринбург, 2005. - № 3(27). - С. 37-40.
4.Клопенко Н. I. Ефектившсть використання генофонду голштинсько! породи / Н. I. Клопенко // Технолопя виробництва ! переробки продукцн тваринництва : Зб!рник наукових праць. - Бша Церква, 2011. - Вип. 6(88). -С. 75-78.
5.Крш О. М. Динамжа х!м!чного складу молока кор!в р!зних л!н!й укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи / О. М. Кр!п, С. I. Федорович // Науковий вкник ЛНУВМтаБТ ¿м. С. 3. Гжицького. - Т. 14, № 2 (52). Ч. 2. -Льв1в, 2012. - С. 247-251.
6. ОлешкоВ. П. Ефектившсть використання буга!в-плщник!в голштинсько! породи для створення високопродуктивного стада молочно! худоби / В. П. Олешко, I. А. Рудик // Вкник Б!лоцерк!вського держ. аграр. ун-ту : Зб!рн. наук. праць. - Бша Церква, 2009. - Вип. 60, Ч. 2. - С. 88-91.
7.Пелехатий М. С. Концепцш бажаного типу та !! використання при створенш високопродуктивного заводського стада молочно! худоби / М. С. Пелехатий, Л. М. П!ддубна // Вкник Житомирського нац!онал. агроекол. ушверситету : Науково-теоретичний зб!рник. - Житомир, 2012. - № 1(30), Т. 1. - С. 238-247.
8.Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский. - М.: Колос, 1969. - 256 с.
9.Полковникова А. П. Методические рекомендации по управлению селекционным процессом в стадах и породном массиве крупного рогатого скота
247
/ Полковникова А. П., Фролов М. М., Мальцев А. С. - Харьков: НИИЖ Лесостепи и Полесья УССР, 1987. - 40 с.
10. СтавецькаР. Молочна продуктившсть украшсько! чорно-рябо! худоби:селекцшш особливост! / Р. Ставецька, I. Рудик // Тваринництво Укра!ни : науково-практичний журнал / Мшютерство аграрно! пол!тики Укра!ни, УААН, ПП "Видавниче представництво "Паралель", Нацюнальне об'еднання по плем!нн!й справ! у тваринництв! "Укрплемоб'еднання". - Ки!в : "Паралель", 2011. - №11. - С. 18-22.
11. Ставецька Р. Полшшуючий вплив голштинсько! породи / Р. Ставецька, I. Рудик // Тваринництво Украши : науково-практичний журнал / Мшктерство аграрно! пол^ики Украши, УААН, ПП "Видавниче представництво "Паралель", Нацюнальне об'еднання по племшнш справ! у тваринництв! "Укрплемоб'еднання". - Ки!в : "Паралель", 2011. - №11. - С. 18-22.
12. СтавецькаР. В. Формування молочно! продуктивное^ Kopie украшсько! чорно-рябо! молочно! породи / Р. В. Ставецька, I. А. Рудик // Технолопя виробництва i переробки продукци тваринництва : Зб!рник наукових праць. - Б!ла Церква, 2011. - Вип. 6(88). - С. 18-22.
13. Филипченко Ю. А. Изменчивость и методы ее изучения / Ю. А. Филипченко. - 5-е изд. - М.: Наука, 1978. - 238 с.
14. Формування високопродуктивного стада молочно! худоби / Даниленко В. П., Рудик I. А., ОлешкоВ. П., Бабенко О. I. // Технолопя виробництва i переробки продукци тваринництва : Зб!рник наукових праць. -Бша Церква, 2010. - Вип. 3(72). - С. 73-76.
Summary Shcherbatyj Z. Y, Bodnar P. V.
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after
S.Z.Gzhytskyj
MILK YIELD AND CHEMICAL COMPOSITION OF COWS UKRAINIAN BLACK AND WHITE DAIRY BREED HOLSTEIN OF USE
It was done the analysis of milk productivity of and chemical content of milk of Ukrainian Black-Spotted Dairy breed cows with different portion of heredity of Holshtine breed. It was set up, that at the rise of heredity portion of Holshtine breed in cows genotype of Ukrainian Black-Spotted Dairy breed, their milk productivity is rised and the age of their highest yield of milk is decreased. The highest milk productivity and the best parameter responsibility of desired type had cows with Holshtine heredity portion 87,5 - 100%. The analysis of chemical content of cows milk had shown, that at the rise of Holshtine breed heredity portions, the indices of average daily milk yield, the density, fat and protein content, lactose and dry deffated milk rest are decreased. Between the quantity of milk yield and the indices of chemical content of milk, it was found out the existence of definite interconnection.
Key words: breed, genotype, heredity portion, milk productivity, chemical content of milk, correlation.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Шаловило С.Г.
248
