Модельные программы в организации тренировочных занятий по академической гребле Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Модельні програми в організації тренувальних занять з академічного веслування

Гостіщев В. М., Сватьєв А.В.

Запорізький національній університет

Анотації:

Проведено аналіз модельних тренувальних програм різної спрямованості з урахуванням морфологічних і функціональних показників спортсмена. Визначено шляхи оптимізації тренувального процесу. В їх основу покладено використання можливостей перспективних науково-методичних розробок в області підготовки, контролю та корекції функціонального стану організму спортсменів. Сформовано уявлення про загальні закономірності і індивідуальні типологічні зміни процесів адаптації організму. Показано напрямки корекції тренувальної програми підготовки.

Ключові слова:

академічне веслування, модель, тренування, навантаження, інтенсивність, планування.

Гостищев В.Н., Сватьев А.В. Модельные программы в организации тренировочных занятий по академической гребле.

Проведен анализ модельных тренировочных программ разной направленности с учетом морфологических и функциональных показателей спортсмена. Определены пути оптимизации тренировочного процесса. В их основу положено использование возможностей перспективных научно-методических разработок в области подготовки, контроля и коррекции функционального состояния организма спортсменов. Сформированы представления об общих закономерностях и индивидуальных типологических изменениях процессов адаптации организма. Показаны направления коррекции тренировочной программы подготовки.

академическая гребля, модель, тренировка, нагрузка, интенсивность, планирование.

Gostischev V.N., Svat’ev A.V. The model programs and organization of training employments are in a boat-racing. The

analysis of the model trainings programs of different orientation is conducted taking into account the morphological and functional indexes of sportsman. The ways of optimization of training process are certain. In their basis the use of possibilities is fixed perspective scientifically-method-ical developments in area of preparation, control and correction of the functional state of organism of sportsmen. Pictures are formed of general conformities to law and individual typological changes of processes adaptation of organism. Directions the correction of the training program of preparation are rotined.

boat-racing, model, training, loading, intensity, planning.

Вступ.

Швидке зростання результатів в спорті вищих досягнень і загострення конкуренції на міжнародній арені вимагають удосконалення системи підготовки спортсменів. Нині не викликає сумнівів той факт, що весь процес підготовки веслувальників високого класу повинен розгортатися як керований процес, як його свідоме пристосування до індивідуальних здібностей спортсмена, до функціональних і атлетичних можливостей його організму, до особливостей колективних командних дій [1, 3, 9, 10].

Головним критерієм, що забезпечує реалізацію спортсменом індивідуальних можливостей в академічному веслуванні, є оптимальна структура тренування як за величиною тренувальних навантажень, так і по спрямованості їх дії [2, 4, 6, 10]. У спортсменів, що спеціалізуються в академічному веслуванні, виділяються три основні чинники, які в найбільшій мірі визначають спортивну результативність. Перший з них - потужність біоенергетичних механізмів, у тому числі співмірність розвитку аеробних і анаеробних потенціалів. Другий чинник, значення якого збільшується із зростанням спортивної кваліфікації, - ефективність техніки веслування; від неї залежить як швидкість проходження дистанції, так і економічність витрати енергетичних ресурсів. Нарешті, третій чинник - злагодженість роботи систем організму на різних структурних рівнях, особливо це має значення при подоланні другої половини дистанції змагання на тлі вичерпання ресурсів організму [1, 2, 3,7,11].

Для системи управління обирається такий комплекс критеріїв, який відбиває властивості організму, від яких залежать спортивні досягнення. Оскільки в процесі тренувальної діяльності критерії спеціальної працездатності змінюються залежно від тренуючих дій, встановлення меж змін функціональних систем

© Гостіщев В. М., Сватьєв А.В., 2010

організму веслувальників-академістів в процесі їх специфічної діяльності набуває особливе значення. Воно дає можливість обмежити простір біологічно виправданого приросту тих або інших показників, на які спрямований тренувальний процес. За результатами проведених тестувань розробляються норми основних функціональних показників, включаючи аеробну потужність, тривалість роботи на рівні максимального споживання кисню, економічність витрати енергії [4,5, 9, 11]. Для раціонального управління тренувальним процесом потрібний набір репрезентативних критеріїв, які характеризують рівень спеціальної працездатності. Їх динаміка дає можливість визначати необхідні тренуючі дії на етапах підготовки відповідно до індивідуальних особливостей і спортивної кваліфікації [3, 6, 8, 10, 12].

Робота виконана за планом НДР Запорізького національного університету.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Провести аналіз модельних тренувальних програм різної спрямованості для веслувальників-академістів з урахуванням морфологічних і функціональних показників, що відображають потенціал спортсмена. Визначити шляхи оптимізації тренувального процесу на основі використання можливостей перспективних науково-методичних розробок в області підготовки, контролю та корекції функціонального стану організму висококваліфікованих веслувальників.

Результати дослідження.

Перш ніж приступити до тренувальних програм, необхідно в першу чергу визначити профіль здібностей спортсмена, які він повинен мати для досягнення спортивних результатів. До них відносяться: стан серцево-судинної системи, витривалість, сила, психіка, антропометричні дані.

При переході до вищої спортивної майстерності підвищуються вимога до показників транспортування

кисню. Раніше було визначено, що чим вище величина МСК, тим краще спортивний результат. З атмосфери організм отримує 21% кисню. З повітрям він потрапляє в легені, далі насичена киснем кров поступає через серце в артерії і далі в капіляри. По капілярах кров досягає м'язових волокон і передає кисень м'язовим клітинам. У клітинах кисень бере участь у виробництві енергії. При виконанні цієї роботи задіяно три системи: кров, серце і м'язи.

У крові лімітуючим моментом може бути киснева місткість крові. Цей чинник залежить від загального обсягу крові та вмісту в ній червоних кров'яних тілець, що містять гемоглобін, який і є носієм кисню в крові.

У серці лімітуючим може бути величина ударного обсягу. Наприклад, якщо спортсмен має ударний обсяг рівним 110мл при ЧСС 200 уд/хв, то серце може перекачувати 22 л/хв крові. До м'язів тоді поступає 4,4 л кисню. Якщо організм має такі дані, то він не здатний досягти високих результатів. Ці величини відносяться до жінок середнього рівня підготовленості. У спортсменок високого класу ці цифри значно вищі. Так, у спортсменки, що має ударний обсяг серця на рівні 160 мл при ЧСС 200 уд/хв, 6,4 л в хвилину кисню поступають до працюючих м'язів, При цьому перекачується 32 л крові. Таким чином, необхідною умовою для вступу кисню до м'язів, являється треноване серце

з високим ударним обсягом.

Третім лімітуючим чинником можуть бути м'язи. Для їх розвитку необхідно використовувати різні види тренувальних програм як на довгих дистанціях, так і інтервальні тренування.

Під час роботи на довгих дистанціях у спортсмена розвиваються м'язові тканини, капілярна щільність м'язів, збільшується інзимна активність, зростає кількість мітохондрій в клітині [1,7,9]. Усе це дозволяє збільшити окислювальну здатність організму, підвищити рівень аеробного й анаеробного порогів.

Інтервальні тренування сприяють збільшенню ударного обсягу серця, покращують серцево - судинну систему. Залежно від статі, кваліфікації рівень МСК буде різним (таб. 1). Дані, отримані при обстеженні веслувальників високого класу показали, що при середній потужності 392 Вт вони мають середню величину МСК 5,63 л/хв (таб. 2).

Таким чином, ілюструючи приклад, можна бачити, що тільки для одного виду спорту динаміка МСК може бути різною.

При описі моделей тренувального процесу використовувалися біологічними критеріями інтенсивності (таблиця 3).

Тренування різної фізіологічної спрямованості мають різні величини в різні періоди цілорічного тренування. Сумарний обсяг роботи складає близько 600

Таблиця 1.

Показники енергозабезпечення в 6-ти хвилинному тесті на веслувальному ергометрі у різної категорії

веслувальників.

Кільк. Час роботи Потужність МСК Категорія веслувальника

п хвил Вт Літр/ хвил

503 7 374 6.1 чоловіки

120 7 358 5.1 чол. лег. вага

120 7 340 4.8 жінки

Таблиця 2.

Показники енергозабезпечення в 6-ти хвилинному тесті на ергометрі (середні величини).

Показники

величина середня

діапазон

МСК

літр/хв

5.63

4.6 - 6.16

А.Т.

%

83.5

72.8 - 90.0

УО2

літр/хв

4.77

3.50 - 5.43

ЧСС

уд/хв

183

167 - 208

потужність

Вт

392

347 - 420

Таблиця 3.

Критерії тренувальних навантажень веслувальників - академістів.

№ Фізіологічна спрямованість тренування Енергозабезпечення ЧСС в % від тах. Лактат ммоль/л

1. Анаеробне тренування глікоген 9 0 1 0 о більше 5,0

2. Транспортування кисню глікоген 5 9 1 0 9 3,0-6,0

3. Тренування на рівні анаеробного порогу Жирні кислоти 85 - 90 ,0 5, 1 ,0 2,

4. М'язове тренування (I) Жирні кислоти 5 8 1 5 7 ,5 2, 1 ,5

5. М'язове тренування (II) Жирні кислоти 65 - 75 ,0 2, 1 ,0

годин в рік (таблиця. 4). Велика частина доводиться на тренування аеробної спрямованості (ЧСС- 65-75% від максимальної величини, лактат 1-2 ммоль/л). Вона складає 65% від загального обсягу веслування, у тому числі в підготовчому періоді 82% і в змаганні - 53%. Обсяг навантажень на рівні анаеробного порогу складає 5% від обсягу веслування в річному циклі.

У тих випадках, коли є можливість збільшити Обсяг навантажень, необхідно посилити їх контроль. Інакше можна не побачити момент, коли спортсмен не відповідатиме на збільшення обсягів навантаження і тоді виникає небезпека перетренування. Коли виникає можливість працювати 2 рази на день - одне тренування робиться тривалим, друге - інтервальним. Відомо, якщо спортсмен виконає два тривалих тренування на день (більше 40 км), він витратить увесь глікоген, що негативно може позначитися на швидкісних показниках. Крім того, в монотонному тренуванні він швидко стомлюється, що може привести до погіршення техніки гребли. Тому завжди, коли є можливість працювати 2 рази на день, перше тренування виконується на розвиток аеробних можливостей, а друге в змішаному аеробно-анаеробному режимі енергозабезпечення.

Наводимо приклади тренувальних програм різної спрямованості. Тренувальні моделі, що виконуються на суші (біг, сила,) і на воді представлені в таблицях 5 - 10.

Контроль тренувального процесу потрібний для перевірки планів, якими користується тренер. Потрібно пам'ятати, що спортсмен по-різному відповідає на тренувальні вимоги. Особливо це проявляється в підготовчому періоді , тому, в цьому періоді необхідно працювати із спортсменом індивідуально. Використовуються модельні тренування, які перевіряють переносимість навантажень, зокрема, тренування на гребному ергометрі «Гессинг» (мал. 1) Веслувальник виконував роботу у кількості 4-х разів по 15 хвилин. У результаті спортсмен витратив на тренування біля 4-х годин, а 29,2 відсотків від усього тренування виконано при ЧСС вище 170 уд/хв.

Контроль тренувального процесу в стандартних умовах рекомендовано проводити на грібному ергометрі «Гессинг» Він більш точний, ніж ергометр «Концепт». У ергометра «Гессинг» є пристрій «Равлик», який по зусиллю імітує гребок у воді. Далі, існує програма для спортсменів високого класу з удосконалення техніки гребка. На наш погляд, для веслувальників невисокого класу краще користуватися ергометрами типу «Концепт», для висококваліфікованих «Гессин-гом».

6-ти хвилинний тест на ергометрі в середньому проводиться 4 рази на рік. На ергометрі виставляється опір З,0 кР. Фіксуються: кількість обертів, темп, ЧСС через кожні 15 секунд. Ергометр пов'язаний з

Таблиця 4. Обсяги тренувальних навантажень веслувальників - академістів

№ Фізіологічна спрямованість тренування Підготов. період (хв -%) Змаг. період (хв - %) Разом за рік

1. Анаеробне тренування 0 - 0 4З9 - 2 4З9 - 1

2. Транспортування кисню 600 - 4 1846 - 10 5446 - 7

З. Тренування на рівні анаеробного порогу 811 - 6 716 - 4 1527 - 5

4. М'язове тренування (I) 1122 - 8 6044 - З1 7166 - 21

5. М'язове тренування (II) 11550 - 82 10З82 - 5З 219З2- 65

Таблиця 5. Моделі тренувальних програм для веслувальників на суші

№ Формула тренування Інтервал відпочинку в хвилинах ЧСС Обсяг роботи км

% % від тах. Абс. уд/хв

Біг на довгі дистанції

1 20 -ЗО хв. - 70-80 140-160 4 -6

2 60 -120 хв. - 70-80 140-160 15 -25

З Фартлек ЗО - 60 хв. - 62-95 1З0-190 8 -12

Інтервальний біг

4 2 -З по 12 хв. 4 -6 80-90 170-180 8 -12

5 З по 5 хв. З -5 85-95 180-190 8 -10

6 10 - 12 сильних гребків через 10 слабких, дві серії. З -5 85-95 180-190 8 -12

комп'ютером, що дозволяє спортсменові стежити за виконанням своєї роботи. Усі дані, отримані в різні періоди підготовки зберігаються в пам'яті комп'ютера. Тому не важко побачити динаміку підготовленості веслувальника в процесі багаторічної підготовки.

Для відбору в збірну команду орієнтуються на наступні дані. Для веслувальників старше 23 років, потужність має бути 385 Вт, число обертів 4600; для

веслувальників 18-22 років відповідно до 365 Вт і 4400 обертів; для легкоатлетів і юніорів 335 Вт і 4000 обертів.

Для визначення анаеробного порогу використовується тест Конконні. Відомо, що тест був створений для бігунів. Проте, ми спробували виконувати ступінчасте навантаження на ергометрі і в човні. Виявилося, що величини ЧСС при однакових потужностях в човні

Таблиця 6.

Моделі тренувальних програм на воді або веслування в басейні

№ Формула тренування Інтервал відпочинку у хвилинах ЧСС Темп (гр/хв) Обсяг роботи км

% від тах. Абс. уд/хв

Веслування на довгі дистанції

1 Розминка + 25 - 40 хв. - 65 - 75 130 -150 18 -20 2

2 Розминка + 60 - 120 хв. - 65 -75 130 -150 18 -20 20

3 Розминка + 2 рази по 10 км. 20 -30 70 -80 140 -160 18 -20 20

4 Розминка + 60 - 90 хв. - 75 -85 150 -170 20 -22 12 -20

Анаеробне тренування

5 20 хв. + 20 хв. + 20 хв. - 80 -90 170 -180 22 -24 14 -18

6 30 хв. + 25 хв. +20 хв. (22-24) (24-26) (25-29) - 85 -90 170 -180 22 -24 18 -20

7 3 рази по 12 хв. 8 -10 85 -90 170 -180 24 -26 14 -16

8 (3 - 4) рази по 10 хв. 8 -10 85 -90 170 -180 26 -28 12 -16

Таблиця 7.

Моделі тренувальних програм на ергометрі

№ Формула тренування Інтервал відпочинку у хвилинах ЧСС Темп весл. (гр/хв)

% % від Абс. тах. уд/хв

Опір 2,5 кг

1 3 рази по 15 хв. 15 85 - 90 160 -168 22 -24

2 3 рази по 10 хв. 10 90 -95 180 -190 27 -29

3 3 рази по 5 хв. 5 90 -89 180 -190 28 -30

Опір 3 кг

4 3 рази по 7 хв. 5 -7 90 - 95 180 -190 24 -26

5 4 рази по 5 хв. 4 -5 90 -95 180 -190 25 -27

6 12 разу по 1 хв. 1 -2 95 - тах 190 -тах 28 -30

Опір 2.5 кг

7 10 разів по 30 гр. + 15 гр. слабких 2 сірок. 5 -6 90 - 96 180-190 30 -32

Таблиця 8.

Моделі силових тренувальних програм

№ Повторень Кількість серій Інтервал відпочинку Вага в % від максимуму

Тренування на витривалість

1 60 - 80 2 -3 5 - 6 50 -70

2 20 - 40 3 -4 9 - 12 40

Тренування на максимальну силу

3 1 - 9 5 -9 5 - 6 75 -96

4 1 - 9 5 -9 6 - 7 75 -96

Кругове тренування

5 30 - 90 1 -3 8 - 10 -

Таблиця 9.

Моделі тренувальних програм для веслувальників в періоді змагання (на воді)

№ Формула тренування Інтервал відпочинку у хвилинах ЧСС Темп весл. (гр/хв) Обсяг роботи км

% від тах. Абс. уд/хв

Інтервальне тренування

1 (3 - 8) разів по 5 хв. 3 -5 95 180-190 28 -30 14 -16

2 (6 - 10) разів по 3 хв. 1 -3 90 -95 180-190 28 -30 12 -16

3 3 рази по 2000 метрів 4 -6 менше 90 175-185 27 -29 10 -18

Тренування на варіабельність темпу

4 (2 - 3) рази по (4 м + 3 м + 2 м + 1 м), темп(28-30) 8 -10 80 - 95 160-190 22 -30 12 -14

5 (3 - 4) рази по (3 м + 2 м + 1 м + 1 м), темп(30-32) 5 -6 85 -95 170-190 24 -32 12 -14

Таблиця 10.

Тижнева тренувальна програма для веслувальників

Дні тижні Формула тренування Інтервал відпочинку у хвил ЧСС Темп веслування (гр/хв) Обсяг роботи км

% від мах. Абс. уд/хв

1 Веслування Максимальна сила, ЗФП - 65 -75 130-150 18 -22 16 -20

2 Веслування, розминка Інтервальна 4 рази по 5 хв 3 -5 65 -75 90 -95 130-150 180-190 18 -22 28 -32 4 -6 12 -14

3 Веслування, розминка Інтервальна (12 разів по 30 сильних + 15 слабких) 2 серії 6 -8 65 -75 90 -95 130-150 180-190 18 -20 32 -35 4 -6 12 -14

4 Веслування, розминка Інтервальна 3 р. по 12 хв 6 -8 65 -75 85 -90 130-150 170-180 18 -22 28 -30 2 4 і 1 46

5 Веслування, розминка Варіація темпу (3х3хв.-2хв.-1хв.-1хв.) 6 - 8 65 -75 85 -95 130-150 170-190 18 -22 30 -36 4 - 6 12 -14

6 Веслування, розминка інтервальна (20 разів по 17 сильних + 5 слабких) 2 серії 6 - 8 65 -75 90 -95 130-150 180-190 18 -22 34 4 - 6 12 -14

7 Веслування, розминка 3 рази по 2000 метрів 10 -15 65 -75 90 -95 130-150 180-190 18 -22 32 -34 4 - 6 8 -10

були вищі, ніж на ергометрі.

Висновки

Під час підготовки висококваліфікованих веслувальників слід враховувати ряд модельних морфологічних і функціональних показників, що відображають потенціал спортсмена, забезпечити використання можливостей перспективних науково-методичних розробок в області підготовки, контролю та корекції функціонального стану організму.

1. Якісно підвищити напруженість підготовки в цілому за рахунок збільшення тренувальних і змагальних навантажень.

2. Реалізовувати різні тренувальні підходи та схеми у

рамках єдиної методичної концепції.

3. Раціонально змінювати величини параметрів структури тренування (темпи приросту навантажень, час досягнення максимумів Обсягів і темпи їх зниження, рівень навантажень до моменту головних стартів).

4. Виходячи з високої ефективності, збільшувати число макроциклів підготовки в одному сезоні до 3-х або 5-6 циклової побудови року на основі відтворення мезоцикла - етапу безпосередньої передзма-гальної підготовки.

5. Впроваджувати необхідну «новизну» структури підготовки як за роками олімпійського циклу, так і

200,00

180,00

160,00 Г \ / \ / \ / \

140,00 /\ / \ / \ / \

120,00 / \ / \/ \/ \

100,00 /\ / \ / \ / \

о 80,00 V / \ V

^ 60,00 / —/ — 1

40,00

20,00

0,00

10 21 39 60 80 100 118 140 160 180 186 202 214 215 230 240 241 ЧАС

Мал. 1. Динаміка ЧСС на ергометрі під час роботи (4 рази по 15 хвилин).

всередині макроциклів підготовки.

Подальші дослідження планується провести в напрямках інших проблем, що стосуються питань планування та оптимізації тренувального процесу у спортсменів різного кваліфікаційного рівня.

Література

1. Апанасенко ГЛ. Здоровье спортсмена: критерии оценки и прогнозирования / ГЛ. Апанасенко, Ю.С. Чистякова // Теория и практика физ. культуры. - 2006. - N 1. - С. 19-22.

2. Вовк С.И. Особенности долговременной динамики тренированности / С.И.Вовк // Теория и практика физической культуры. -2001 № 2. - С. 28 - 31.

3. Дьяченко А.Ю. Совершенствование специальной выносливости квалифицированных гребцов-академистов: подходы к оценке функционального потенциала спортсменов и возможности его реализации / А.Ю.Дьяченко // Наука в олимпийском спорте. -2001. - № 2. - С. 36^3.

4. Дьяченко А.Ю. Оценка реализации анаэробного резерва организма в условиях нагрузки, моделирующей утомление спортсмена на второй половине дистанции в академической гребле /А.Ю.Дьяченко // Сб. науч. трудов Физическое воспитание специалистов творческих специальностей. - Харьков, 2002. - № 4. - С. 27-35.

5. Иванников Г.Ю. Совершенствование элементов техники начинающих гребцов-академистов с использованием компьютеризированных тренажерных комплексов: дисс. .канд. пед. наук: спец. 13.00.04. [РГБ ОД, 61:06-13/1226 ]. - Москва, 2006. - 135 с.

6. Клешнев В.В. Особенности гребли на эргометрах и их значение в подготовке гребцов-академистов / В.В.Клешнев // Теория и практика физ. культуры. - 1996. - N 6. - С. 19-22.

7. фликов Л.М. Управление спортивной тренировкой: системность, адаптация, здоровье/ Л^^уликов. - М.: ФОН, 1995. - 395 с.

8. Луговой СИ. Новые технические решения проблем повышения мощности гребли и способ их реализации в лодке и на тренажерах / Луговой СИ., Ткачук А.П. // Материалы совместной научно-практической конференции РГАФ^ MГАФK и ВНИ-ИФ^ - М, 2001. -С.56-61.

9. Мищенко В.С. Индивидуальные особенности анаэробных возможностей как компонента специальной выносливости спортсменов / В.С.Мищенко, Т.И.Томьяк, А.Ю.Дьяченко // Наука в олимпийском спорте. - 2003. - № 1. - С. 57-62.

10. 10. Подготовка спортсменов национальной борной Италии по академической гребле / Центральный научно-исследовательский институт «СПОРТ», Лаборатория теории и методики академической гребли // Доклад члена международной федерации по академической гребле Тора Нильсена. - Рига, 1990.

11. Нудельман Л.М. Интервальная гипоксическая тренировка в циклических видах спорта / Л.М. Нудельман // Теория и практика физ. культуры: тренер: журнал в журнале. - 2006. - N 1. - С. 37-38.

12. Эпштейн A.M. Управление технической подготовленностью гребцов-академистов с использованием автоматизированного тренажерного комплекса / Эпштейн A.M. // Программа и тезисы научной конференции по итогам работы НИИФK Санкт-Петербурга в 1994 году. - СПб, 1994. - С. 47-49.

Надійшла до редакції 03.04.2010р. Гостіщев Вадим Миколайович Сватьєв Андрій В'ячеславович [email protected]