CC BY
137Фізіологічні механізми вдосконалення ^ •• ^ •• • • аеробної та анаеробної продуктивності організму лижників-гонщиків
Скиба О. О.
Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка Інститут фізичної культури
Анотації:
Вивчалась проблема підвищення рівня аеробної та анаеробної продуктивності організму лижників-гонщиків. Розглянуто основні механізми енергозабезпечення змагальної діяльності на різних дистанціях. Доведено, що застосування безперервного методу тренування лижників-гонщиків сприяє підвищенню аеробної продуктивності організму, а потужність анаеробного алактатного та анаеробного лактат-ного механізмів збільшується при виконанні короткочасних високоін-тенсивних навантажень. Виявлено переваги тренувань у змішаному (аеробно-анаеробному) режимі
енергозабезпечення щодо впливу на показники аеробної та анаеробної продуктивності, специфічної для змагальної діяльності в лижних гонках.
Ключові слова:
аеробна, анаеробна, продуктивність, лижники-гонщики, механізми енергозабезпечення, тренування, режими.
Скиба О. А. Физиологические механизмы совершенствования аэробной и анаэробной производительности организма лыжников-гонщиков. Изучалась проблема повышения уровня аэробной и анаэробной производительности организма лыжников-гонщиков. Рассмотрены основные механизмы энергообеспечения соревновательной деятельности на разных дистанциях. Доказано, что применение непрерывного метода тренировки лыжников-гонщиков способствует повышению аэробной производительности организма, а мощность анаэробного алактатного и анаэробного лактатного механизмов увеличивается при выполнении кратковременных высокоинтенсивных нагрузок. Определены преимущества тренировок в смешанном (аэробно-анаэробном) режиме энергообеспечения на показатели аэробной и анаэробной производительности, специфической для соревновательной деятельности в лыжных гонках.
аэробная, анаэробная, производительность, лыжники-гонщики, механизмы
энергообеспечения, тренировка, режимы.
Skiba O.O. Physiological mechanisms of perfection of aerobic and anaerobic productivity organisms of ski-racers. Here is studying a problem of raising the level of aerobic and anaerobic productivity of organisms of ski-racers. The main mechanisms of energetic supply competition activity on different distances are considered. The using of continuous method of training of ski-racers gives a rising of aerobic productivity of organism, and the power of anaerobic alactate and anaerobic lactate mechanisms increasing when are doing short-term high-intensive loads is proved. Also advantages training in mixed (aerobic-anaerobic) regimen of energetic supply considering the influence on indicators of aerobic and anaerobic productivity, specific for competition activity in ski-racing.
aerobic, anaerobic, productivity, ski-racers, mechanisms of energetic supply, training, regimens.
Вступ.
Вивчення адаптивних можливостей організму спортсмена з метою подальшого підвищення спортивної майстерності, розширення функціональних резервів і збереження здоров'я є актуальною проблемою багаторічного спортивного тренування (Ю. В. Верхо-шанський, 1998; В. К. Бальсевич, 2001; Ю. В Лінде, 2002). А найважливішим фактором, що його визначає, є аеробна продуктивність організму. Однак суттєву роль у формуванні фізичного здоров’я відіграють не лише аеробні, але й анаеробні можливості організму (И. В. Аулик, 1990; А. Дяченко, 2001; Т. Коє&а Є аі.,1997). Виходячи з цього, для покращення фізичного стану, а отже, й для приросту спортивних результатів, необхідно вдосконалювати як аеробну, так і анаеробну продуктивність організму.
Цілеспрямоване вдосконалення аеробної та анаеробної продуктивності можна здійснювати за допомогою різних режимів фізичних тренувань (Л. В. Волков, 1997; Ю. О. Лянной, А. І. Кравченко, 2000; Ю. М. Фурман, 2003; С. Г Приймак, 2004). Проте проблему вдосконалення аеробної та анаеробної продуктивності організму фізичними вправами не можна вважати вирішеною. Дотепер залишається спірним та недостатньо дослідженим питання регламентації фізичних навантажень в залежності від функціональної готовності організму до їх виконання та рівня розвитку адаптивних механізмів спортсмена [1].
У наукових джерелах недостатньо висвітлено питання про особливості впливу різних режимів тренувань на аеробну та анаеробну продуктивність орга-
© Скиба О. О., 2009
нізму, кардіореспіраторну систему та систему крові лижників-гонщиків. Актуальною залишається проблема розробки тренувальних програм, які б стимулювали розвиток не лише аеробної, але й анаеробної лактатної продуктивності [5].
Робота виконана за планом НДР Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою нашого дослідження було виявлення та аналіз фізіологічних механізмів вдосконалення аеробної та анаеробної продуктивності організму лижників-гонщиків.
Результати дослідження.
Основним фактором, що визначає фізичну працездатність лижника-гонщика під час змагань, являється його енергетичний потенціал, так як за кількістю працюючих м’язів лижні гонки відносяться до глобальної роботи великої та помірної потужності. Енергетичний потенціал визначають три енергетичні системи - окисно-відновна (аеробна), фосфатна і лактацидна (анаеробні).
В лижних гонках робота виконується переважно в зоні аеробного енергозабезпечення, однак пересічний рельєф змагальних дистанцій висуває великі вимоги до анаеробного механізму енергозабезпечення організму.
З табл. 1 видно, що зі збільшенням довжини змагальної дистанції, найбільш вигідним для лижника-гонщика є аеробний механізм енергозабезпечення [4].
В основі підвищення аеробної продуктивності організму, лежать біохімічні, морфологічні і функціональні перебудови в тих функціональних системах організму, які визначають аеробні можливості.
проблеми фізичного виховання і спорту № 12 / 2009
Таблиця 1.
Механізми енергозабезпечення
Механізм енергозабезпечення Джерела АТФ Характер ресинтезу АТФ Дистанція і швидкість
Креатинфосфатний Запаси АТФ и КФ у м’язах Анаеробний 50-60м - швидкість максимальна
Гліколітичний Розчеплення глюкози і глікогену(супроводжується накопиченням молочної кислоти і утворенням кисневого боргу) Анаеробний 300,500,800,1000м-швидкість максимальна
Аеробний Окиснення глюкози, жирних кислот, частково амінокислот Аеробний 1500,2000,3000,5000м, 10км, 15км, 30км, 50км -швидкість помірна
Аеробна продуктивність лижників-гонщиків залежить від адаптаційних змін потужності та ємності аеробного механізму енергозабезпечення м’ язової діяльності. Раціональний перебіг адаптації аеробної системи енергозабезпечення проявляється в економічності реакцій в умовах відносного спокою та під час субмаксимальних і максимальних навантажень [6].
У процесі проведення тренувальної роботи, спрямованої на підвищення рівня аеробної продуктивності організму спортсменів, використовується інтер-вальний та безперервний методи роботи в режимах рівномірного та перемінного виконання тренувальних навантажень. При використанні інтервального методу необхідно керуватися основними принципами, які ґрунтуються на фізіологічному підході:
• тривалість виконання окремих вправ не повинна перевищувати 1-2 хвилини;
• тривалість пауз відпочинку повинна знаходитись у межах 45-90 секунд;
• визначаючи інтенсивність роботи при виконанні вправ, необхідно враховувати, що частота серцевих скорочень (ЧСС) при цьому повинна бути в межах 170-180 скорочень-хв-1 у кінці виконання роботи і 120-130 скорочень-хв-1 наприкінці пауз відпочинку.
Інтервальне тренування, в основному, спрямоване на підвищення функціональних можливостей серця, від якого значною мірою залежить рівень аеробної продуктивності. Поряд із цим його застосування розвиває також спроможність організму спортсмена і до інтенсивної утилізації кисню тканинами, сприятливо позначається і на рівні гліколітичної анаеробної продуктивності.
Застосування при підготовці лижників-гонщиків безперервного методу сприяє удосконаленню практично всіх основних властивостей організму, які забезпечують надходження, транспорт та утилізацію кисню. Така тривала робота виконується при ЧСС у межах від 145 до 175 скорочень-хв-1 (до рівня порогу анаеробного обміну), що є дуже ефективним і для підвищення функціональних можливостей самого серця.
Підвищення рівня анаеробної потужності проводиться при виконанні роботи, спрямованої на удо -сконалення анаеробного алактатного та анаеробного лактатного механізмів енергозабезпечення працездатності спортсменів з урахуванням тривалості змагальної діяльності лижників-гонщиків [3].
Потужність анаеробного алактатного механізму збільшується при виконанні короткочасних високо-інтенсивних вправ. Тривалість виконання вправ анаеробної алактатної спрямованості може складати від 5-10 до 30-90 секунд, а тривалість інтервалів відпочинку між виконанням окремих вправ залежить від тривалості кожної вправи, рівня розвитку алактатних анаеробних можливостей спортсмена, спроможності до відновлення.
Підвищення потужності анаеробного лактатного механізму енергозабезпечення пов'язане з використанням широкої варіативності тривалості вправ, тривалістю пауз відпочинку між ними та між їх серіями. Тривалість виконання вправ при цьому може складати від 30-90 секунд до 2-4 хвилин з паузами відпочинку від 30-120 секунд і до 1-6 хвилин. Кількість таких вправ у кожній серії може складати 4-6, а самих серій може бути 3-5. Ефективним буде такий режим роботи, при виконанні якої ЧСС буде зростати до 175-185 скорочень-хв-1, а у процесі відновлення знижуватися до 120 - 130 скорочень-хв-1 [3].
Результати численних досліджень кваліфікованих лижників-гонщиків свідчать про те, що навіть високий рівень аеробних та анаеробних можливостей організму ще не може повною мірою забезпечити досягнення високих результатів в умовах змагальної діяльності. Про це свідчить той факт, що спортсмени, які мають їх високий рівень, не завжди перевершують за спортивними результатами тих спортсменів, у яких спостерігається менш виражений рівень їх розвитку. Основна причина такого положення полягає в тому, що поряд із високим рівнем розвитку аеробних та анаеробних можливостей організму важлива роль у прояві спортивної працездатності в умовах змагальної діяльності належить також і чинникам реалізації функціональних можливостей організму спортсменів. До них належать такі як стійкість функціональних проявів організму, їх рухливість, економічність і спроможність до реалізації функціонального потенціалу [2].
Підвищення анаеробної лактатної продуктивності можливе лише при застосуванні тренувань змішаного режиму енергозабезпечення. Величина приросту показників анаеробної лактатної продуктивності залежить від ступеня активізації анаеробних метаболічних процесів, а також величини внутрішнього об’єму навантаження.
Слід зазначити, що існують статеві особливості корекції аеробної та анаеробної продуктивності організму навантаженнями аеробної та анаеробної спрямованості. Унаслідок тренувань в аеробному режимі енергозабезпечення в осіб жіночої статі відбувається більший приріст показників аеробної продуктивності, ніж у представників чоловічої статі. Навантаження, які активно стимулюють анаеробні метаболічні процеси, ефективніше впливають на анаеробну лактатну продуктивність осіб чоловічої статі. Зростання аеробної продуктивності організму під впливом тренувань відбувається раніше, ніж анаеробної лактатної продуктивності. Тривалість збереження кумулятивного аеробного й анаеробного лактатного тренувального ефекту після припинення занять становить від 8 до 16 тижнів [5].
Висновки.
1. Застосування безперервного методу тренування лижників-гонщиків сприяє підвищенню аеробної продуктивності організму та удосконаленню практично всіх основних властивостей організму, які забезпечують надходження, транспорт та утилізацію кисню.
2. Підвищення анаеробної лактатної продуктивності можливе лише при застосуванні короткочасних високоінтенсивних вправ.
3. Виявлено переваги тренувань у змішаному (аеробно-анаеробному) режимі енергозабезпечення порівняно з тренуваннями в аеробному режимі щодо впливу на показники аеробної та анаеробної продуктивності, які є визначальними для досягнення високих спортивних результатів в лижних гонках.
4. Основними показниками функціонального стану організму лижника-гонщика є: економічність, потужність функціональних систем та ефективність потенційних можливостей.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення ефективності впливу тренувань різної метаболічної потужності на аеробну та анаеробну продуктивність організму лижників-гонщиків для розробки нових тренувальних програм, які б сприяли покращенню спортивного результату.
Література
1. Драчук С. П. Аеробна та анаеробна продуктивність організму юнаків 17-19 років при застосуванні різних режимів фізичних навантажень : дис. ... на здобуття наук. ступеня канд. біологічних наук: 03.00.13 / Драчук Сергій Петрович. - Вінниця, 2005. - 173 с.
2. Павлік А. І. Побудова процесу підготовки кваліфікованих
спортсменів у циклічних видах спорту з урахуванням удосконалення провідних факторів структури функціональної підготовленості / А. І. Павлік,
Ю. А. Полатайко // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. - 2003. - № 1. - С. 104-109.
3. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте / В. Н. Платонов. - К.: Олимп. лит-ра, 1997. - С. 313-328.
4. Раменская Т. И. Юный лыжник (Учебно-популярная книга о многолетней тренировке лыжников-гонщиков). / Т. И. Раменская. - М.: СпортАкадемПресс, 2004. - 204 с.
5. Фурман Ю. М. Корекція аеробної та анаеробної лактатної продуктивності організму молоді біговими навантаженнями різного режиму : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора біологічних наук: спец. 03.00.13 „фізіологія людини і тварин” / Ю. І Фурман. - К., 2003. - 21 с.
6. Хохлов Г Г Скоростно-силовая подготовка квалифицированных лижников-гонщиков в подготовительном периоде с учетом их участия в соревнованиях по спринту: дис. ... кандидата наук по физическому воспитанию и спору: 24.00.01 / Хохлов Геннадий Грацианович. - Х, 2003. - С. 25-31.
Надійшла до редакції 24.09.2009р.
Скиба Ольга Олександрівна [email protected]
