CC BY
36Оптимізація побудови тренувальних навантажень в процесі підготовки кваліфікованих веслувальників
Сватьєв А.В., Гостіщев В.М.
Запорізький національний університет
Анотації:
Розглянуті певні питання оптимізації тренувальних навантажень у кваліфікованих веслувальників на основі динаміки морфологічних і біохімічних показників, які фіксувалися ме-зоцикловою частотою. Аналітичне зіставлення індивідуальної динаміки морфологічних і біохімічних показників дає можливість розширити якісну характеристику і виділити всі варіанти їх змін, що дозволить сформувати більш глибоке уявлення про спільні закономірності і індивідуально-типологічні зміни процесів адаптації організму спортсмена і вносити необхідні корективи до тренувальної програми підготовки.
Ключові слова:
морфологічні, біохімічні показники, навантаження, інтенсивність.
Сватьев А.В., Гостищев В.Н. Оптимизация построения тренировочных нагрузок в процессе подготовки квалифицированных гребцов. Рассмотрены определенные вопросы оптимизации тренировочных нагрузок у квалифицированных гребцов на основе динамики морфологических и биохимических показателей, которые фиксировались мезо-цикловой частотой. Аналитическое сопоставление динамики морфологических и биохимических показателей дает возможность расширить качественную характеристику и выделить все варианты их изменений, позволит сформировать представление об общих закономерностях и индивидуальных типологических изменениях процессов адаптации организма спортсменов и вносить необходимые коррективы в тренировочную программу подготовки.
морфологические, биохимические показатели, нагрузка, интенсивность.
Svat’ev A.V., Gostischev V.N. Optimization of construction of the trainings loadings in the process of preparation of skilled rowers. The certain questions of optimization of the trainings loadings are considered for skilled rowers on the basis of dynamics of morphological and biochemical indexes which was fixed me-zocyclic frequency. Analytical comparison of dynamics of morphological and biochemical indexes is given by possibility to extend high-quality description and select all of variants of their changes, that will allow to form the picture of general conformities to the law and individual model changes of processes adaptation of organism of sportsmen and bring in necessary in the training program of preparation.
morphological, biochemical indexes, loading, intensity.
Вступ.
В даний час загальні уявлення про управління та систему контролю в спорті, модельні характеристики, способи розвитку необхідних фізичних якостей, про тренування як процес адаптації до навантажень досить широко відомі. Головним стає кількісне вираження технології управління підготовкою. В процесі досягнення мети багаторічної підготовки спортсмен тренується, бере участь в змаганнях, проходить багаточиселенні обстеження і тестування. Аналіз інформації про його діяльність, компоненти підготовленості, можливості окремих систем організму служить основою для вироблення рішень щодо його подальшої підготовки.
Як правило, педагогічні аспекти даної проблеми, що стосуються науково-методичного обґрунтування техніки і тактики веслування, вивчені і використовуються у навчально-тренувальному процесі на різних етапах багаторічної підготовки [4, 9, 10].
Медико-біологічні аспекти спортивної підготовки веслувальників залишаються недостатньо розробленими. Сюди слід віднести перш за все, неповне висвітлення в літературі особливостей адаптаційних реакцій організму при дії тренувальних і змагальних навантажень на різних етапах становлення спортивної майстерності.
Успішність виступу кваліфікованих веслувальників у значній мірі залежить від визначення найбільш ефективних засобів і методів тренування, раціональної побудови тренувальних навантажень різної спрямованості і так далі [6, 7, 8, 10].
Діапазон навантажень, які можуть бути запропоновані в тренуванні, вельми широкий, а кордони між діями цих навантажень досить важко визначити, оскільки безперервні і швидкі адаптаційні реакції в організмі кваліфікованого спортсмена активно відповідають на навантаження. Зрозуміло, що у такому разі час і енергія витрачаються марно. І це, в свою чергу, доводить, що поточне управління в тренуванні - найважливіша про© Сватьєв А.В., Гостіщев В.М., 2010
блема на шляху ефективності тренування, повній реалізації генетичного потенціалу спортсмена.
В даний час в спортивній практиці для поточного контролю використовується широкий вибір морфологічних, фізіологічних і біохімічних методик [5]. Проте в більшості своїй вони важкодоступні і пов’язані з малотранспортабельним обладнанням, забором крові, тривалістю виконання аналізів і не завжди достатньо інформативні. Це обґрунтовує необхідність створення або розробки методів, що дозволяють не тільки оцінити фрагментарні зміни стану органів і систем спортсмена, але і реєструвати інтегральні характеристики зрушень на організменому і молекулярному рівнях.
Відомо, що динамічне спостереження за лабільними компонентами маси тіла найбільш задовольняє методичним вимогам оптимізації тренувального процесу [1-3, 7].
Вибір морфологічних показників контролю за пере-носимістю спортсменами тренувальних навантажень обумовлений тим, що м’язова маса характеризується як найбільш активна метаболічна субстанція, а її зміни інтегрально (на організменому рівні) відображають напруженість метаболічних реакцій і пластичних перебудов, що забезпечують цільову функцію спортсмена. Жирова маса - енергетичний субстрат, її зміни також на цілісному рівні характеризують швидкість і глибину застосування енергетичних резервів організму для забезпечення процесів життєдіяльності і адаптації до навантажень [5].
В той же час наявна в літературі інформація носить приватний характер і не дає цілісного уявлення про особливості поведінки маси тіла і його компонентів, їх місце серед систем, що забезпечують адаптацію до тренувальних навантажень, досягнення високих спортивних результатів кваліфікованими спортсменами безпосередньо в повному циклі підготовки.
Оптимізація побудови процесу підготовки веслувальників і тренувальних навантажень можлива при
урахуванні динаміки морфологічних і біохімічних показників етапних і поточних змін, що, у свою чергу, дозволить сформувати уявлення про спільні закономірності і індивідуально-типологічні зміни процесів адаптації організму спортсмена і вносити необхідні корективи до тренувальної програми підготовки.
Робота виконана відповідно до плану НДР Запорізького національного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою роботи було дослідження змін морфологічних та біохімічних показників у кваліфікованих вес-лувальників у мезоцикловій динаміці для оптимізації тренувальної програми.
Було обстежено 22 кваліфікованих веслувальника, у яких впродовж всього циклу підготовки визначали зміни складу тіла (по I. Mateigka); стан катаболічної і анаболічної фаз метаболізму (за вмістом неорганічного фосфору, амінного азоту і нейтральних 17-кетостерої-дів в сечі).
Визначалася і інтегральна характеристика молекулярного метаболізму шляхом співвідношення відносних величин показників катаболічної і анаболічної фаз (ВКР): Вкр<1 - переважання анаболізму; Вкр>1 - переважання катаболізму. Впродовжвсього циклу підготовки веслувальників фіксували об’єм веслувального тренувального навантаження.
Результати дослідження.
Аналіз результатів, отриманих в ході дослідження, виявив наявність закономірних взаємозв’язків динаміки показників, по яких можна судити про адаптацію організму людину до інтенсивної м’язової діяльності.
У таблиці. 1 і 2 представлені основні середньоста-тистичні характеристики тренувального навантаження і морфологічних і біохімічних показників спортсменів в мезоцикловій динаміці.
Мезоциклова динаміка має свої особливості для кож-
ного з даних показників (таблиця. 1; Рис. 1). У першому втягуючому мезоциклі пропонується навантаження переважно аеробного характеру. Спостерігається поступове освоєння спортсменами об’ємних навантажень аеробної спрямованості.
У базовому мезоциклі загальний об’єм навантаження зростає, що пояснюється збільшенням кількості мікроциклів. Так, якщо в 1-й мезоцикл входили 3 мі-кроцикли, то в базовий - вже 21 мікроцикл. По співвідношенню об’ємів різних зон потужності відбувається зниження використання навантажень 1-ої зони потужності, незначне зниження навантажень 2-ої зони, а 3-ої та 5-ї зон зростає. Іншими словами, основна спрямованість тренувального процесу - це утворення міцної бази фізичної підготовленості. Навантаження спрямоване на підвищення рівня потужності, ємкості, ефективності аеробної продуктивності, на розвиток витривалості при роботі.
У функціональному мезоциклі зменшується використання навантажень 1-ої зони потужності (до 16,5%), але збільшується об’єм навантажень 2-ої і 3-ої зон потужності (табл.1, Рис. 1). Підвищується частка використання навантажень 4-ої і 5-ої зон. Таким чином, у функціональному мезоциклі більше використовують навантаження розвиваючого характеру, спрямовані на розвиток загальної і спеціальної витривалості.
У передзмагальному мезоциклі об’єм навантажень знижується. Основна увага спрямована на розвиток спеціальної витривалості і швидкісних якостей. загальний об’єм навантажень знижується, знижується використання навантажень в 1-ій і в 2-ій зонах потужності (до 15 і 16,7% відповідно). Використання навантажень в 3-ій зоні інтенсивності практично залишається на вихідному рівні (32,5% від загального веслувального об’єму). А використання навантажень в 4-ій і 5-ій зонах збільшується в порівнянні з попереднім мезоциклом.
Таблиця 1 Мезоциклова динаміка тренувального навантаження веслувальників у річному циклі підготовки, % (100% - 6500 км).
Показники Мезоцикли
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й б-й
Загальне навантаження 3,11 51,5 37,3 4,15 2,7б 1,03
1-я зона потужності 4,27 59,7 Зб,7 2,7 4,3 2,17
2-я зона потужності 3,4 49,2 42,2 4,5 1,44 0,5
3-я зона потужності 2,03 50,б 41,2 4,1 1,33 0,4В
4-я зона потужності 3,б 4В,б 37,4 б,В7 3,б 1
5-я зона потужності 1,52 ЗВ,9 31,2 1,75 9,9 0,7б
Таблиця 2. Мезоциклові характеристики морфологічних і біохімічних показників висококваліфікованих веслувальників
Показники Мезоцикли
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й б-й (п) б-й (к)
Маса тіла, кг 94,2±0,98 93,б±0,7б 94,0±0,91 9З,5±1,0 93,1±1,0б 92,9±0,92 9З,0±0,7З
М'язова маса, кг 40,б±1,10 40,2±1,2б 39,2 ±1,09 41,9±1,2 42,41 ±1,25 42,9В±0,9В 42,1±0,95
Жирова маса, кг 7,3б±2,04 б,б7±1,7б б,95±1,бЗ б,09±1,4 б,72±1,42 б,31±1,12 б,07±1,0б
Рн, з.о. 1,25±0,З1 1,бВ±0,5б 2,7б±0,72 З,З5±0,В З,74±0,В9 4,Вб±1,41 -
Аа, з. о. 2,В4±0,5б 3,б4±0,б4 2,З9±0,41 2,7±0,7З 2,7б±0,3б 2,97±0,29 -
17-КС, з.о. 2,51 ±0,4б 2,05±0,З2 3,02±0,5б 2,б1±0,3 2,ВВ±0,29 2,17±0,1В -
ВКР, бр. 1,97±0,З9 2,1 ±0,32 0,9б±0,15 1,22±0,З 1,05±0,14 1,47±0,З1 -
У періоді змагання увага в основному приділяється вже якості виконання вправ. Знижується використання навантажень 2-ої зони (до 18,7%), 3-ої (до 15,6%) і 4-ої (до 13,1%). В той же час збільшується навантаження в 1-ій (до 36,2%) і в 5-ій (до 16,2%) зонах потужності, тобто акцент робиться на підвищенні рівнів швидкісної підготовки і спеціальної витривалості, щоб підтримати досягнутий рівень кондиції веслувальника.
У відновному мезоциклі в основному використовуються навантаження аероба і анаеробного для аероба характеру (1-ої зони - 48,4%; 2-й - 33,3% і 3-й - 15% від загального об’єму веслувального навантаження), швидкісні вправи використовуються в малих кількостях (3,3% від загального об’єму).
Зміни морфологічних і біохімічних показників також мають свої особливості (таблиця. 2, рис. 2, 3). Маса тіла від 1-го до 6-го мезоциклу зменшується на 1,2 кг (рис. 2). Різні мезоциклова послідовність і частота зміни знаку, зміни маси тіла (- +, -, -, - +), величина максимальних змін (- 0,4 кг в 5-му мезоциклі; + 0,8 кг - в 6-му). М'язова маса збільшується від першого до останнього мезоциклу, проте величина змін різна (від 0,4 до 2,6 кг) (рис. 2).
Розрізняються також мезоциклова послідовність і частота зміни знаку зміни м'язової маси (так: -, - +, +, +, -), величина максимальних змін в різні терміни (- 0,47 кг в 2-му мезоциклі; + 2,6 кг - в 4-му).
Жирова маса зменшується від першого до останнього мезоциклу на 0,4 - 1,4 кг (рис. 3). Разом з тим, розрізняються також мезоциклова послідовність і частота зміни знаку зміни жирової маси (- +, +, -, -, -), величина максимальних змін та їх терміни: 0,14 кг в 4-му мезоциклі; - 1,4 кг - в останньому.
Біохімічні показники також неоднозначно змінюються від мезоцикла до мезоциклу в річній підготовці (рис. 4).
Вміст неорганічного фосфору збільшується упродовж всіх мезоциклів (рис. 5), причому інтенсивність збільшення різна - від 0,39 до 1,12 з.о. Найбільший приріст (1,13 з.о.) спостерігався в останньому періоді змагання, а найменший (0,36 з.о.) - в передзмагальному.
Активність амінного азоту збільшується від першого до останнього мезоциклу (від 0,2 до 0,9 з.о.) (див. рис. 4). Мезоциклова послідовність і частота зміни знаку зміни інтенсивності амінного азоту різні (+, - +, +, +), як і величина змін і їх термінів (- 1,25 - в 3-му мезоци-
Рис. 1. Мезоциклова динаміка тренувальних навантажень висококваліфікованих веслувальників
94,20 93,60 94,00 93,50 93,10 92,90 93,00
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й 6-й(п) 6-й(к)
■ Маса тіла ■ М'язова маса
Рис. 2. Мезоциклова динаміка маси тіла і м'язової маси веслувальників високої кваліфікації
клі; + 0,8 - в 2-му).
Інтенсивність 17-КС знижується від першого до останнього мезоциклу (на 0,26 з.о. - 0,97 з.о.) (рис. 4). Мезоциклова послідовність і частота зміни знаку змін екскреції 17-КС відрізняється (- +, - +, -), так само як і величина максимальних змін і їх терміни (- 0,71 з.о. у 6-му мезоциклі; + 0,97 з.о. - в 3-му ). Інтегральна характеристика метаболічних процесів ВКР по-різному міняється від 1-го до 6-го мезоциклу (від -17 до +1,97). Решта інших показників ВКР характеризує динамічні процеси: мезоциклова послідовність і частота зміни знаку зміни ВКР (+, - +, - +), величина максимальних зрушень і час їх прояву (- 1,14 в 1-му мезоциклі + 1,97
- в 2-му).
Таким чином, мезоциклова динаміка характеризується збільшенням м’язової і зниженням жирової маси від початкового до кінцевого мезоциклу, проте динамічні характеристики, що визначають досягнення такого результату, завжди різні як для морфологічних показників, так і для біохімічних, що пов'язано з різноманітністю структури тренувального процесу.
Кореляційний аналіз мезоциклових значень морфо-
логічних показників і средньомезоциклових значень біохімічних показників дозволив визначити характер їх взаємозв'язків (таблиця. 3). Зміна м'язової маси в тимчасовому етапі мезоциклів достовірно пов'язана з активністю показників клітинного метаболізму: чим більше величина Рн і 17-КС, менше величина Аа і, відповідно, менше ВКР, тим більше вірогідність збільшення м'язової маси.
Зміни жирової маси мають зворотну за знаком і низьку залежність від даних біохімічних показників (таб. 3): чим нижче значення Рн і екскреція 17-КС і вище ВКР і Аа, тим більше ймовірність збільшення жирової маси. Зв'язки жирової маси з рівнем Аа і ВКР виявляють низьку кореляцію при аналізі мезоциклових змін.
Таким чином, в мезоцикловій періодиці найбільший зв'язок із всіма біохімічними показниками м'язового метаболізму виявляє м'язова маса: її динаміка, визначена з мезоцикловою частотою, більшою мірою зв'язана з рівнем Рн і з средньомезоцикловою інтенсивністю Аа. А жирова маса більшою мірою зв'язана зі змінами Рн.
Аналітичне зіставлення індивідуальної динаміки морфологічних і біохімічних показників дало можли-
Рис. 3. Мезоциклова динаміка жирової маси веслувальників
Рис. 4. Мезоциклова динаміка неорганічного фосфору (Рн), аминного азоту (Аа), 17-кетостероідів (17-КС) і вираженість катаболічноїреакції (ВКР) кваліфікованих веслувальників
Таблиця 3
Взаємозв'язок змін морфологічних показників і рівня біохімічних показників у висококваліфікованих веслувальників
в мезоциклах
Зміни морфологічних показників Рівень біохімічних показників
Рн Аа 17-КС ВКР
М'язова маса 0,753 - 0,551 - 0,424 - 0,374
Жирова маса - 0.723 0.139 - 0.248 0.138
вість розширити якісну характеристику змін морфологічних показників і виділити всі варіанти їх динаміки:
1. Збільшення м'язової і жирової маси відбувається при мінімальній вираженості катаболічної реакції у м'язовому метаболізмі (ВКР ~ 0,8 - 0,9), забезпеченою високою активністю обох фаз з переважанням анаболізму (17-КС ~ 2,0 - 2,2 з.о.; Аа ~2,0 з.о.; Рн ~ 3,0 - 3,1
3.0.).
2. Збільшення м’язової і незмінність жирової маси адекватні вищому рівню ВКР (~ 0,9), що відображає зниження активності анаболічної фази (17-КС ~ 2,0 з.о.) при незмінній інтенсивності Аа (~ 2,0 з.о.) і збільшення рівня Рн (~З,5 з.о.).
3. Збільшення м'язової і зниження жирової маси відбувається при зростанні ВКР до рівня більше 1 (ВКР
— 1,0 - 1,2 ) з одночасною інтенсивністю обох фаз м'язового метаболізму, але більшою вираженістю катаболізму (17-КС — 2,5 з.о., Аа — 2,8 - 2,9 з.о.) і незмінності Рн (— 3,5 - 4,5 з.о.).
4. Незмінність м’язової та зниження жирової маси відмічаються при подальшому збільшенні ВКР до 1,5, зростанні і переважанні катаболічної фази (Аа — З,6-З,8
3.0.) над анаболізмом (17-КС — 2,З-2,5 з.о.). Спостерігається і невелика зміна Рн (—3,5 - 4,0 з.о.).
5. Зменшення м’язової та незмінність жирової маси відбуваються при явному зрушенні м'язового метаболізму у бік переважання катаболічної фази (ВКР — 1,8), що визначається високою інтенсивністю 17-КС (— 2,7
3.0.) і Аа (— 4,2 з.о.), інтенсивність Рн зменшується (—
3,0 - 3,1 з.о.).
6. Зменшення м'язової і жирової маси одночасно відбувається при подальшому збільшенні переважання катаболізму (ВКР — 2,0-2,1), що поєднується із зниженням активності фаз метаболізму (17-КС — 1,6 - 2,1 з.о.; Аа —
3,5 - 3,6 з.о.). Відбувається і зменшення Рн (— 2,7 з.о.).
7. Зменшення м’язової і збільшення жирової маси відбувається при такій же величині ВКР, що і в попередньому варіанті (ВКР — 1,9 - 2,0), але зниженні інтенсивності показників метаболізму (17-КС — 1,8 -1,9 з.о.;
Аа — 3,3 з.о.; Рн — 2,3 - 2,5 з.о.).
Таким чином, динаміка морфологічних показників, що фіксуються мезоцикловою частотою, достовірно пов'язана з середньомезоцикловим рівнем інтенсивності біохімічних показників м'язового метаболізму. Динаміка м'язової маси укладається в певну схему: збільшення м'язової маси відбувається при явному переважанні анаболічної фази або при зрушенні, або на початку зрушень у бік превалювання катаболічної фази (ВКР < 1,1); незмінність м'язової маси адекватна незначному переважанню катаболічних меж над анаболічни-ми (1,1< ВКР < 1,3); зменшення м'язової маси пов'язане з явним переважанням катаболізму (ВКР > 1,3).
При цьому слід зазначити, що зміни морфологічних і біохімічних показників пов'язані із заданим трену-
вальним навантаженням. Інтенсивне застосування навантажень 1-ої і 2-ої зон потужності веде до збільшення м’язової і зниження жирової маси, що потім сприяє збільшенню Рн.
Висновки.
Мезоциклова динаміка морфологічних та біохімічних показників у веслувальників характеризується збільшенням м’язової і зниженням жирової маси від початкового до кінцевого мезоциклу, проте динамічні характеристики, що визначають такий результат, різні як для морфологічних показників, так і для біохімічних, що пов'язано з різноманітністю структури тренувального процесу. Динаміка морфологічних показників, що фіксуються мезоцикловою частотою, достовірно пов'язана з середньомезоцикловим рівнем інтенсивності біохімічних показників м'язового метаболізму і відображає зміни, що відбуваються в організмі спортсмена під впливом фізичних навантажень, і це, у свою чергу, дозволяє вносити необхідні корективи до тренувальної програми підготовки веслувальників.
Подальші дослідження планується провести в напрямках інших проблем, що стосуються питань планування та оптимізації тренувального процесу у спортсменів різного кваліфікаційного рівня.
Література
1. Абрамова Т.Ф. Динамика состава веса тела высококвалифицированных конькобежцев в годичном цикле подготовки / Т.Ф.Абрамова//Критерии анатомо-антропологического контроля в спорте: Тез. докл. Всес. конф. - М., i982. - С. ii-i2.
2. Абрамова Т.Ф. Макроморфологические проявления адаптации организма человека к напряженной мышечной деятельности: Авто-реф. канд. дис. /Т.Ф.Абрамова.- М., i989. -24 с.
3. Вовк С.И. Особенности долговременной динамики тренированности / С.И.Вовк // Теория и практика физической культуры. - 200i
№ 2. - С. 28 - 3i.
4. Голубев ГЮ. Нормирование тренировочных нагрузок в годовой подготовке высококвалифицированных пловцов: Автореф. канд. дис/ Г.Ю.Голубев. - М., 2000. - 23 с.
5. Дьяченко А.Ю. Совершенствование специальной выносливости квалифицированных гребцов-академистов: подходы к оценке функционального потенциала спортсменов и возможности его реализации /А.Ю. Дьяченко// Наука в олимпийском спорте. - 2001.
- № 2. - С. 36^3.
6. Дьяченко А.Ю. Оценка реализации анаэробного резерва организма в условиях нагрузки, моделирующей утомление спортсмена на второй половине дистанции в академической гребле/А.Ю.Дьяченко //Физическое воспитание специалистов творческих специальностей: сб. науч. трудов. - Харьков, 2002. - № 4. - С. 27-35.
7. Жданова А.Г. Состав массы тела спортсменов различных сомато-типов в контроле за состоянием тренированности /А.Г.Жданова// Критерии анатомо- антропологического контроля в спорте: Тез. докл. Всес. конф. М., 1982, С. 60-61.
8. Куликов Л.М. Управление спортивной тренировкой: системность, адаптация, здоровье/ Л.М.Куликов. - М.: ФОН, 1995. - 395 с.
9. Мищенко В.С., Томьяк Т.И, Дьяченко А.Ю. Индивидуальные особенности анаэробных возможностей как компонента специальной выносливости спортсменов / В.С.Мищенко, Т.И.Томьяк, А.Ю.Дьяченко // Наука в олимпийском спорте. - 2003. - № i. - С. 57-62.
10. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте / В.Н.Платонов. - Київ: Олімпійська література, 1997.
- 583 с.
Надійшла до редакції 29.12.2009р. Сватьєв Андрій В'ячеславович Гостіщев Вадим Миколайович
