CC BY
25
Putnoki, A. Yu. "Prioritetnoe razvitie prokatnogo proizvod-stva - osnovnaia zadacha chernoy metallurgii Ukrainy" [Priority development of rolling production - the main task of Ukrainian ferrous metallurgy]. Metallurgicheskaia i gornorudnaia promyshlen-nost, no. 5 (2009): 2-5.
"Steel Statistical Yearbook 2013" http://www.worldsteel. org/statistics/statistics-archive/yearbook-archive.html
Starovoit, A. H. "Perspektivy polucheniya koksa vysokogo kachestva v usloviyah sovremennoy syryevoy bazy" [Prospects for high-quality coke in modern resource base]. Fundamentalnye i prikladnye problemy chernoy metallurgii, no. 16 (2008): 37-44.
Turkish Steel Producers Association. http://www.dcud.org. tr/en/page.asp?id=30
Tovarovskiy, I. H. "Koksozameshchaiushchie energosbere-gaiushchie tehnologii domennoy plavki" [Replacing coke saving technologies blast furnace]. Fundamentalnye i prikladnye problemy chernoy metallurgii, no. 14 (2007): 19-30.
UN Monthly Comtrade: Detailed Monthly International Trade Data. http://comtrade.un.org/monthly/Main/Data.aspx#
Yarilo, O. "Ukrainskaia metallurgiia stanovitsia "bestsennoy"" [Ukrainian metallurgy becomes " priceless"]. http://economics.un-ian.net/rus/news/167629-ukrainskaya-metallurgiya-stanovitsya-bestsennoy.html
Zhigir, I. "Perspektivy vnutrennego metallorynka: stroysek-tor i infrastruktura" [Prospects for domestic metal : construction sector and infrastructure]. http://ugmk.info/art/perspektivy-vnu-trennego-metallorynka-strojsektor-i-infrastruktura/O.html
УДК [005.93:005.332.4]:621.9.022(4)
ТЕХНОЛОГ1ЧНИЙ ФАКТОР КОНКУРЕНЦИ' В ГАЛУЗ1 СВРОПЕйСЬКОГО ВЕРСТАТОБУДУВАННЯ
© 2014
IBAHQBA А. С.
УДК [005.93:005.332.4]:621.9.022(4)
1ванова А. С. Tехнологiчний фактор конкуренцм в галузi европейського верстатобудування
У статт'1 дотджено сучаснi тдходи до анал'ву структуры галузевоi конкурента та встановлено, що визначенню Mipu впливу технологЫного фактора на штенсившсть суперництва прид'шяеться недостатньоуваги. М'жтим, в умовахiнновацйноi економ'ши ступнь iнтенсивностiкон-куренцн, поруч з /ншымы факторами, значною м/рою визначаеться темпами технологчних змш та iнновацiйнuмu здатностями товаровироб-нишв. У статтi пропонуеться врахування технологiчного фактора конкурента в модел'> М. Портера «П'ять сил конкурента» через включення до структурного анал'ву процедури визначення загрози появи нових галузевих технологш. Апроба^ю методу здшснено в ход структурного анал'ву конкурента европейського верстатобудування.
Ключов'! слова: конкурен^я, структура, загроза, технолог'т, тнова^я, верстатобудування. Табл.: 1. Ббл.: 10.
1ванова Алла Сергпвна - асистент, кафедра стратега тдприемств, Кивський нацональний економiчнuй унверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Кив, 03068, УкраИна) E-mail: [email protected]
УДК [005.93:005.332.4]:621.9.022(4) Иванова А. С. Технологический фактор конкуренции в отрасли европейского станкостроения
В статье исследованы современные подходы к анализу структуры отраслевой конкуренции и установлено, что определению меры влияния технологического фактора на интенсивность соперничества авторами уделяется недостаточно внимания. Между тем, в условиях инновационной экономики степень интенсивности конкуренции, наряду с прочими факторами, в значительной мере определяется темпами технологических изменений и инновационными способностями товаропроизводителей. В статье предлагается учитывать влияние технологического фактора конкуренции посредством включения в модель структурного анализа М. Портера «Пять сил конкуренции» процедуры определения угрозы появления новых отраслевых технологий. Апробация предложенного похода произведена при структурном анализе конкуренции европейского станкостроения. Ключевые слова: конкуренция, структура, угроза, технология, инновация, станкостроение. Табл.: 1. Библ.: 10.
Иванова Алла Сергеевна - ассистент, кафедра стратегии предприятий, Киевский национальный экономический университет им. В. Геть-мана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: [email protected]
UDC [005.93:005.332.4]:621.9.022(4) Ivanova Alla S. Technological Factor of Competition in the Field of European Machine Tool Industry
The article studies modern approaches to analysis of the structure of branch competition and establishes that authors pay insufficient attention to identification of the measure of influence of the technological factor upon intensity of their competition. Meanwhile, the degree of intensity of the competition, under conditions of the innovation economy, along with other factors is determined, to a high degree, by the rates of technological changes and innovation capabilities of manufacturers. The article offers to consider influence of the technological factor of the competition through inclusion of the procedure of identification of the threat of appearance of new branch technologies into the model of structural analysis of M. Porter "Five Forces of Competition". Approbation of the proposed approach is conducted during a structural analysis of European machine tool industry competition. Key words: competition, structure, threat, technology, innovation, machine tool industry. Tabl.: 1. Bibl.: 10.
Ivanova Alla S.- Assistant, Department strategy of enterprises, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine)
E-mail: [email protected]
В умовах шновацшно'1 економши факторами заго-стрення суперництва мiж тдприемствами стають ïx здатност до впровадження новишх виробничих, оргашзацшних, управлшських та шформацшних технологш. Аналiз впливу шновацшно-технолопчних факторiв на штенсившсть конкурентно'1 боротьби мiж тдприемствами, особливо у технолопчних i високотехнолопчних
галузях, потребуе власного переосмислення та теоретико-методичного позищонування у сучасних наукових концеп-щях конкуренцп.
У таких умовах особливо'1 актуальност набувають проблеми формування теоретичного шдГрунтя та розро-блення методичних пiдxодiв до структурного аналiзу кон-куренцп з урахуванням уаё багатофакторно'1 складност
зовншнього макро- та мезосередовища сучасного тдпри-емства технолопчного типу.
Серед заруб1жних авторш, пращ яких присвячеш проблемам конкуренци, найчастше називають 1мена I. Ан-соффа, М. Портера, П. Сраффа, А. Томпсона, А. Стрклен-да, Й. Шумпетера. У науковш л1тератур1 набув поширення в1домий тдх1д до анал1зу конкуренци в галуз^ що запропо-нований М. Портером, та включае таю в1дом1 анал1тичш ш-струменти як модель «п'яти сил», карта стратепчних груп, визначення ключових фактор1в успку тощо. В1дом1 досмд-ники в галуз1 стратепчного менеджменту А. А. Томпсон та А. Дж. Стркленд, досиджуючи конкурентну ситуащю в га-луз^ роблять акцент на анал1з1 чинниив макросередовища [1], Р. Грант доповнюе ïx ще одшею групою - комплемен-тарними товарами [2].
Серед досиджень конкурентно'1 ситуаци на ринку вважаемо за потр1бне в1дм1тити пращ вгтчизняних науков-цш Н. Ковтуна й О. Хвостенко, яи ощнюють конкуренщю на основ1 анал1зу ринково'1 структури [3]; роботи С. С. Hi-коленко та Л. М. Кириченко, яи пропонують розраховува-ти коефщент конкурентного середовища пiдприемства на основi визначення кiлькостi пiдприемств на ринку, кнього товарообороту, роздрiбноï мережi, основних показниюв дь яльностi та емност ринку [4]. Дослiдники Н. А. Овчаренко, Р. В. Рибальченко пропонують методику ощнки якостi конкурентного середовища, що базуеться не ткьки на ккьис-них показниках, але й на якiсниx, що дозволяють повнiше оцiнити стан i особливосп конкуренци на ринку [5].
Зважаючи на вказану вище потребу врахування техно-
логiчного фактора конкуренци, вiдмiтимо, що у пра-
цях досидникш конкуренци теxнологiя згадуеться переважно як складова фактора якост продукту. Вважаемо, що таке тлумачення в умовах пришвидшення шнова-цiй дещо звужуе сприйняття ролi теxнологiчноï динамки у структурi галузево'1 конкуренци. Формалiзацiя аналiтичного пiдxоду до визначення ролi теxнологiчного фактора у структур конкуренци теxнологiчноï галузi е метою дано'1 статтi.
Для досягнення поставлено'1 мети звернемось до конкурентного аналiзу однiеï з теxнологiчниx галузей еко-номiк розвинених держав - европейського верстатобуду-вання. Верстатобудшна галузь европейських краш сьогоднi належить до високотехнолопчних, iнновацiйномiсткиx сфер промисловостi та входить до перелку галузей, що складають основу конкурентоспроможностi цих краш.
Традицшно основними центрами розвитку европейського верстатобудування вважають промисловий пшдень Шмеччини, пiвнiч 1тали, iспанську Крашу Басив, Австрш, Швейцарiю [6]. Також вiдмiчають певну спецiалiзацiю цих краш щодо верстатобудування: у Швейцара та Шмеччиш виготовляють прецизшне металообробне устаткування, у крашах пiвденноï бвропи - крупногабаритну та бкьш тра-дицiйну верстатну продукщю. У загальному обсязi верста-тобудшних пiдприемств Hiмеччини, Франци та 1талп досить велика частка належить устаткуванню, що виготовляеться за спецiалiзованими замовленнями, з урахуванням шдивь дуальних потреб споживача. Також тдприемства Пiвнiчноï бвропи здебкьшого спецiалiзуються на розробцi гнучких виробничих систем. При чому крашами - членами бвро-пейського комитету зi спiвробiтництва у верстатобудуваннi СЕС1МО (Comité Europeen de Cooperation des Indastries de la Machine-Outil), до якого входять Австрiя, Бельпя, Вели-кобританiя, Швецiя, Швейцарiя, Чеxiя, Шдерланди, Данiя,
Iспанiя, Португалiя, Туреччина, Фiнляндiя, Францiя, Ш-меччина, Iталiя, виробляеться близько 90% европейського обсягу виробництва металообробного устаткування. Про-дукцiя сучасного европейського верстатобудування - це не ткьки уа види металообробних, металорiжучих верстатiв, обладнання для хiмiчноl промисловосп, але й комп'ютерне програмне забезпечення та модул управлiння для робото-зованих робочих лiнiй. У световому верстатобудуваннi част-ка европейських краш СЕС1МО складае близько 33% [7; 8].
Основна продукцiя найкрупнiших компанш свiтового виробництва металообробного устаткування е тех-нологiчно складними виробами, що здатт здшсню-вати безлiч виробничих операцш рiзного призначення [9]: + верстати лазерного маркування на лазерах по
типу «плаваючо'1 оптики»; + унiверсальнi верстати модульного типу для три-
вимiрноl обробки; + багатофункщональш лазернi установки та оброб-ш центри для зварювання та термообробки за 2-3 координатами; + джерела лазерного випромiнювання; + устаткування водоструйно'1 рiзки; + отвiропробивнi, висiчнi та ковально-пресовi ма-
шини з ЧПУ та обертовим шструментом; + листозагинальнi оброблювальш центри; + комбiнованi преси для пробивання та лазерного рiзання, обробш центри лазерно'1 та плазмово'1 рiзки, листоштампувальнi преси; + токарнi верстати з ЧПУ та ш.
Звернемося до умов i характеру конкуренци в цш галузi. Класичним шструментом конкурентного аналiзу зовнiшнього середовища, як згадувалося вище, е вкома модель «П'яти сил конкуренци», запропонована М. Портером для визначення структури суперництва в галузi [10]. Керуючись логкою застосування вказаного iнструменту, як показано в табл. 1, розглянемо конкурентну структуру европейського верстатобудування з позицш визначення мiри впливу факторш конкуренци на штенсившсть суперництва мiж пiдприемствами.
Конкуренщя мiж тдприемствами-учасниками галу-зi та загроза появи нових. За даними експертш СЕС1МО, у европейському верстатобудуванш конкуренщя мiж дь ючими учасниками е досить штенсивною. Верстатобудування складае основу обробно'1 промисловостi, маши-нобудування та металообробки европейських економк. Високорозвинене верстатобудування забезпечуе кра'нам 6С свгтове лiдерство у сферi технологiй металообробки та конкурентоспроможшсть обробно'1 промисловостi [7; 8]. Як видно з даних табл. 1, европейське верстатобудування переважно складають невелик тдприемства приватного катталу, як, завдяки суттевим швестищям у НДДКР, ви-робляють високопрецизiйне устаткування за спещальними замовленнями споживача. Виробництво устаткування на-лежить до дрiбносерiйного типу з використанням гнучких виробничих процесш. Сучасна тенденцiя розвитку свково! галузi впливае на змiни у географiчнiй структурi попиту на продукщю европейського верстатобудування. У табл. 1 вiдмiчаеться, що для европейського верстатобудування загрозливим е стрiмкий розвиток азктського ринку вер-статiв та устаткування. Власний iндустрiальний розвиток економiк цих кра'1н сприяе змiщенню попиту на продукщю верстатобудування з европейського регюну до кра'1н АзГ1, зокрема КНР, Республщ Коре'1, Тайваню.
Таблиця 1
Структура конкуренцм европейського верстатобудування *
Фактори конкуренци Суб'екти Вияв фактора галузевоТ конкуренци Експертна оцшка сили впливу фактора
Конкурента м1ж п1дпри£мствами - учас-никами галуз1 Др1бн1 та середн приваты компани верстатобудування (80% виробничих потужностей верстатобудування) Конкуренцт напружена, спостер1гаються тенденци до консолщацп галуз1 у форм1 злигпв та поглинань Конкуренцт ¡нтенсивна
Тиск з боку споживач1в Виробнич1 п1дпри£мства рвних галузей економки: автомобтебудування, вироб-ники комплектуючих, машино-будування, х1м1чно'Г, переробноТ промисловосп тощо Вимоги до виробника щодо створення нетипового устаткування для виршення ¡ндивщуальних потреб замов-ника Тисквисокий
Тиск з боку постачальниш Велик компанп-виробники комплектуючих \ матер1ал1в Диктат цшових умов замовни-кам, конкуренцт м1ж постачаль-никами за азвтський ринок Тисквисокий
Загроза появи нових технологш (технологш-замшниш) Товарами-замшниками можуть вважатися верстати та устаткування технолопчно нових поколшь За р1внем витрат на НДДКР верстатобудування £ одною з галузей-л1дер1в в краТнах £С. Впровадження результата НДДКР у виробництво п1дсилю£ загрозу появи нових технологш-замшниш Загроза значна
Загроза появи нових конкурент^ Виробники ¡з краТн Азп Поява на ринку свтэвого верстатобудування компанш ¡з краТн АзГТ сприя£ змЫам географи попиту Загроза значна
* Аналiз здiйснено автором на тдс^ даних [6; 7; 8; 9].
В^пов^но спостер1гаеться тенденщя зниження по-питу на металообробне устаткування, верстати та про-грамне забезпечення управлшських модулш на европей-ському ринку.
Для позицюнування та конкурування на азiатських ринках европейським компанiям необх1дш потужнi швес-тицп, що саме по собi е досить обтяжливим для невеликих тдприемств, якими е переважна ильисть виробниив вер-стапв у бвропь Окрiм того, виходу европейщв на азiат-ський ринок протидшть наявнi вхiднi бар'ери: новачки зу-стрiчають гостру конкуренцiю на експортних ринках з боку нацюнальних верстатобудiвних компанiй. Звiдси актуаль-ним стае виршення питання щодо державно'1 тдтрим-ки европейських виробникiв, збереження европейського ринку верстатобудування та упередження падшня галузi в цiлому. Експерти вiдмiчають, що така загроза е реальною, незважаючи на потужну науково-технолопчну базу та ем-ний внутршнш ринок европейського верстатобудування [6]. У в^пов^ь на зовнiшнi загрози европейсьи компани вдаються до рiзного роду стратепчних партнерств з метою використання позитивного ефекту масштабу виробництва: об'еднуються у бкьш крупнi структури, яи пропонують високоавтоматизованi виробничi системи для виршення конкретних технолопчних завдань замовника, засвою-ють виробництво програмного забезпечення та широкий комплекс послуг техшчного сервку.
Iнтенсивнiсть конкуренци мiж дiючими гравцями европейського верстатобудування спостериаеться пере-важно на експортних ринках. Незважаючи на розвиток нацюнальних верстатобудiвних компанiй, азiатськi спожи-вачi задовольняють попит переважно за рахунок продукци
европейських виробникiв устаткування, яи значно перева-жають азiатськi аналоги за показниками якость Особливо перспективним з ще'1 точки зору вважаеться ринок КНР, де, о^м зростання попиту на металообробне устаткування, позитивним фактором е стшисть китайських тдприемств тд час свиово! економiчноl кризи та стабкьшсть вико-нання угод. Для скорочення витрат на позицюнування на китайському ринку европейсьи верстатобудiвнi компани, о^м простого розширення експорту, вдаються до розмь щення в КНР власних виробничих потужностей.
Отже суперництво мiж европейськими верстатобудш-
ними компашями вiдбуваеться за пор1вняно нечисленного европейського споживача та, водночас, за новi ринки АзГ1.
Тиск з боку споживачiв. На стутнь iнтенсивностi конкуренци в галузi европейського верстатобудування значно впливае суттевий тиск з боку споживачiв. Як видно з табл. 1, сучасний покупець верстапв частше шукае не сткьки певного устаткування, сккьки спосiб виршен-ня власних техшко-технолопчних завдань, маючи на увазi економiчно оптимальне рiшення. Тому бкьшим попитом користуються спецiалiзованi робочi станци, лiнi1 чи вироб-ничi системи, що пристосованi до галузевих, технологiчних та фiнансових особливостей певного замовника. В^пов^-но, виробник, що здатен запропонувати увесь комплекс рь шень, включаючи технiчний гарантiйний та постгарантш-ний сервiс, набувае певних конкурентних переваг. Тиск з боку споживачiв е додатковим стимулом для консол^аци капiталу, потужностей i знань у верстатобудуваннь
Iндивiдуалiзацiя попиту сприяе заглибленню вiдомого протирiччя м1ж перевагами укрупнення й доцiльнiстю об-межень масштабов пiдприемства. З одного боку, вочевидь
переваги крупного верстатобудшного б1знесу. У сучасному формат довгострокових взаемов1дносин 1з замовниками верстатобудшне тдприемство ор1ентуеться на крупносерш-ний випуск верстатш 1 програмного забезпечення. Для нала-годження ефективного спшробгтництва з клентом верста-тобудшш компани супроводжують постачання послугами техшчного сервюу й натть запроваджують сервкс-центри у регющ споживача. Такий тдх1д поступово перетворюе др1б-ну приватну ф1рму у мгжрегюнальну або штернацюнальну компашю з розгалуженою мережею представництв у р1зних кра!нах свгту. У такому раз1 використовуються переваги зростаючого ефекту в1д масштабу виробництва.
З шшого боку, др1бн1 верстатобуд1вн1 компани ма-ють суттев1 переваги технолопчно! гнучкосп, здатност до швидких змш виробничо! програми, впровадження шнова-цш, засвоення випуску ново! продукци тощо. Разом з тим, для них складним буде проникнення на зовншш ринки з причин обмежених фшансових можливостей. Невистача-тиме ресурс1в на в1дкриття регюнально! мереж1 представництв, в1дчуватиметься брак коштш на здшснення власних НДДКР та упередження ризиив. Обмежуються також мар-кетингов1 маневри, зокрема можливкть надання знижок або використання бонусних програм для змщнення лояль-ност1 споживач1в.
Тиск з боку постачальнитв. Не менш значного впливу на суперництво м1ж верстатобуд1вними тдприемствами ев-ропейських кра!н надають постачальники. Шдприемства -постачальники матер1алш 1 комплектуючих за розм1рами значно переважають компани верстатобудування, в1дпов1д-но здатш диктувати умови постачання та цши. Також ккь-исно постачальникш небагато, виб1р обмежений, попит на комплектуючи для верстатобудування частково лишаеться незадоволеним. Це загострюе конкуренщю м1ж верстато-будшними компашями, особливо на ринку постачань елек-тронних компонентов, систем ЧПУ, систем охолодження, гь дравл1чних вузлш, конструкцшних елементш [7]. Усе частше европейсьи виробники верстатш в1ддають перевагу поста-чальникам з Республжи Корея, Тайваню, Японп, КНР.
Тиск з боку ринку постачальниив, який для верстатобудування е практично ринком товар1в-комп-леменпв, також обумовлюе прагнення виробниив верстатш до укрупнення власних розм1рш. Адже постачальники в умовах дефщиту основних комплектуючих, який спостерггався тд час посткризового пожвавлення на световому ринку, зокрема в кра!нах Азп, выдавали пр1-оритет крупним замовленням великих верстатобуд1вних компанш, що значно ускладнило умови конкуренцп для др1бних европейських ф1рм. На думку експертш СЕС1МО, для европейського верстатобудування хибною е тенденщя до олп,опол1заци ринку постачальникш матер1ал1в 1 комплектуючих [7]. Особливо чутливим до ще! тенденцй е ри-нок ЧПУ для металообробного устаткування, на якому до-мшують деккька пров1дних компанш. 1х тиск на др1бних 1 середнк европейських виробниив верстатш виражаеться у диктат! цш та в1ддан1 переваги бкьш крупним аз1атським верстатобуд1вним тдприемствам, яким надаються б1льш випдн1 умови постачання. Йдеться навгть про цшову дис-кримшащю за нацюнальною ознакою [7]. М1ж тим, для тд-тримки европейського р1вня якост1 високотехнолопчного устаткування, невеликим европейським компашям необ-х1дн1 складн високопрецизшы вузли та детал в1дпов1дно! якосп, яи, як правило, закупають др1бними парпями. Звю-
но, виконання таких замовлень е невипдним для постачальникш. Це тдсилюе тиск на ринок верстатобудування, змушуючи виробниив докладати неймов1рних фшансових зусиль щоб утримати власного споживача.
Загроза появи нових технологш (технологш-замш-нитв). У широкому розумшш замшникш продукци верстатобудування не кнуе. Можливе внутршньогалузеве замь щення тих чи шших робочих модул1в, установок тощо р1з-них виробниив з метою оптим1заци витрат на устаткування з боку споживача. Отже вплив на конкуренщю в галуз1 надае не сткьки загроза появи товар1в-замшниив, сккьки загроза появи шновацшних технологш виробництва устат-кування, що, своею чергою, сприятиме утворенню додатко-вих конкурентних переваг компанш, яи впровадять нову технологш, 1, як насл1док, отримають можливють цшового 1 яисного маневрування. Тому у структурному анамз1 конкуренцп в галуз1 автором пропонуеться врахувати загрозу появи технологш-замшникш як окремий фактор суперництва на ринку европейського верстатобудування (див. табл. 1).
Розглянуп вище фактори конкуренцп та напружешсть
суперництва в галуз1 ставлять европейське верстатобудування тд загрозу частково! або повно! втрати ринку. У цьому сенс1 важко переоцшити роль державно! п1дтримки розвитку галуз1, створення в1дпов1дних 1нфра-структурних умов: запровадження з боку банивсько! сис-теми льготного кредитування, сприяння розвитку системи професшно! осв1ти, що забезпечуе галузь квал1ф1кованими кадрами тощо. Опосередкована державна тдтримка галуз1 певним чином обумовлюе конкурентоспроможшсть европейського верстатобудування в щлому.
За експертними даними найбкьш вагомим фактором конкурентоспроможносп европейських верстатовироб-ник1в на световому ринку лишаються техн1чн1 показники якосп верстат1в та устаткування. Дос1 яисть та потужна система п1сляпродажного обслуговування залишаеться характерною рисою, що в1др1зняе европейськ1 компанГ! в1д японських, тайванських та пшденнокорейських конкурен-т1в [7]. Вага фактора якосп наст1льки суттева, що дозво-ляе верстатобуд1вним тдприемствам европейських кра!н уникати гостро! цшово! конкуренцГ!. Д1йсно, зазвичай для споживача економ1я на засобах виробництва не е першо-черговим завданням б1знесу, який за показниками прибут-ковосп здатен окупити витрати на придбання устаткування найближчим часом. А яисть устаткування, своею чертою, е фактором, що обумовлюе яисть инцевого продукту ф1рми-замовника.
ВИСНОВКИ
Включення до в1домо! модел1 М. Портера «П'ять сил конкуренцп» анал1зу загрози появи нових технолог1й дозволило встановити м1ру впливу 1нновац1йно-технолог1чного фактора на штенсившсть конкуренцГ! в галуз1 европейського верстатобудування. Зрештою п1д впливом уск п'ятьох фак-тор1в конкуренцп суперництво м1ж виробниками на ринку европейського верстатобудування е штенсивним, компат! ведуть боротьбу за споживача на регюнальному та зовн1шн1х ринках. Верстатобудування е високотехнолопчною галуззю, де ключовим фактором успку е техн1чна досконалють к1н-цевого продукту та використовувано! технолог!!.
Запропоноване включення до в1домо! модел! М. Портера анамзу загрози появи нових технолог1й в1дображае специф1ку розвитку галузей в умовах шновацшно! еконо-
мки та може бути застосоване для анал1зу структури кон-куренцп будь-яко! технолопчно! галузi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Грант Р. М. Современный стратегический анализ / Р. М. Грант ; пер. с англ. В. Н. Фунтова. - Санкт-Петербург : Питер, 2011. - 560 с.
2. Томпсон А. Стратегический менеджмент: Искусство разработки и реализации стратегии : учебник для вузов / А. Томпсон, А. Стрикленд ; [пер. с англ.] ; под ред. Л. Г. Зайцева, М. И. Соколовой. - М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 2008. - 576 с.
3. Ковтун Н. Використання статистично'Г шформаци для побудови конкурентно'' карти ринку / Н. Ковтун, О. Хвостенко // Вкник нацюнального уыверситету iменi Тараса Шевченка. Сер. Економка. - 2011. - № 124-125. - С. 21 - 25 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : papers.univ.kiev.ua/ekonomika/10852.pdf
4. Жколенко С. С. Оцшка конкурентного середовища торговельного пщприсмства / С. С. Ыколенко, Л. М. Кириченко // Економiчний проспр. - 2012. - № 60. - С. 207 - 219 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Ekpr/2012_60/zmist.htm
5. Овчаренко Н. А. Качество конкурентной среды промышленных предприятий / Н. А. Овчаренко, Р. В. Рыбальченко // Экономика и управление. - 2010. - № 12 (73). - С. 112 - 115 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://ecsocman.hse. ru/text/33714332/
6. EU Report on the Competitiveness of the Mechanical Engineering Industry / CECIMO magazine, spring 2012 [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу : http://www.cecimo.eu/site/ publications/?no_cache=1
7. Европа: конкурентоспособность станкостроения / Машиностроение Украины, СНГ, Мира. Пресс-релиз от 17.06.2012. [Електронный ресурс]. - Режим доступа : http:// ukrmach.dp.ua/2012/06/17/evropa-konkurentosposobnost-stankostroeniya.html
8. Европа: станкостроение в последние годы / Машиностроение Украины, СНГ, Мира. Пресс-релиз от 14.112012. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ukrmach. dp.ua/2011/11/14/evropa-stankostroenie-v-poslednie-gody-20-2011.html
9. Гонялин С. И. Рейтинг станкостроительных фирм Мира / С. И. Гонялин // Электронный журнал «Металлообработка», дата публикации 18.02.2010 [Электронный ресурс]. -Режим доступа : http://www.metobr-expo.ru/ru/Obzory_otrasli/ index.php?id30=2755
10. Портер М. Стратепя конкуренции методика ана-лiзу галузей i дiяльностi конкурент / М. Портер ; пер. з англ. А. Олшник, Р. Сктьський.- К. : Основи,1997. - 390 с.
Kovtun, N., and Khvostenko, O. "Vykorystannia statystych-noi informatsii dlia pobudovy konkurentnoi karty rynku" [Using statistical information to build a competitive card market]. http:// papers.univ.kiev.ua/ekonomika/10852.pdf
Nikolenko, S. S., and Kyrychenko, L. M. "Otsinka konkurent-noho seredovyshcha torhovelnoho pidpryiemstva" [Evaluation of the competitive environment of commercial enterprise]. http:// www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2012_60/zmist.htm
Ovcharenko, N. A., and Rybalchenko, R. V. "Kachestvo kon-kurentnoy sredy promyshlennykh predpriiatiy" [Quality competitive environment industry]. http://ecsocman.hse.ru/text/33714332/
Porter, M. Stratehiia konkurentsii: metodyka analizu haluzei i diialnostikonkurentiv [Competitive strategy: methods of analyzing industries and competitors' activities]. Kyiv: Osnovy, 1997.
Tompson, A., and Striklend, A. Strategicheskiy menedzhment: Iskusstvo razrabotki i realizatsii strategii [Strategic Management: The Art of strategy development and implementation]. Moscow: Banki i birzhi; YuNITI, 2008.
О О m
о ^
о
о
Q_ 1=
С
REFERENCES
"EU Report on the Competitiveness of the Mechanical Engineering Industry" http://www.cecimo.eu/site/publications/7no_ cache=1
"Evropa: konkurentosposobnost stankostroeniia" [Europe: the competitiveness of machine tool]. http://ukrmach.dp.ua/2012/06/17/ evropa-konkurentosposobnost-stankostroeniya.html
"Evropa: stankostroenie v poslednie gody" [Europe: the machine tool industry in recent years]. http://ukrmach. dp.ua/2011/11/14/evropa-stankostroenie-v-poslednie-gody-20-2011.html
Grant, R. M. Sovremennyy strategicheskiy analiz [Modern strategic analysis]. St. Petersburg: Piter, 2011.
Gonialin, S. I. "Reyting stankostroitelnykh firm Mira" [Rating machine tool companies in the world]. http://www.metobr-expo. ru/ru/0bzory_otrasli/index.php?id30=2755
О
<
О ш
БIЗHECIHФOPM W 4 '2014
www.business-inform.net
