CC BY
25
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
2. Мщенко В.С. Природно-pecypcHi платеж в доходах бюджету. Шляхи вдосконален-ня / В.С. Мщенко, Я.В. Коваль, М.А. Хвесик, О.А. Кучер // Фшанси Украши. - 2007. - № 12. - С. 27-38.
3. Податкова система Украши : пвдручник / Федосов В.М., Опарт В.М., П'ятачен-ко Г.О. та ш - К. : Вид-во "Либвдь", 1994. - 464 с.
4. Слухай С.В. Спрощене оподаткування в Укра1ш в контекст теорп фюкально'1 конку-ренцп / С.В. Слухай // Фшанси Украши. - 2008. - № 10. - С. 72-79.
5. Соколовська А.М. Методолопчш та методичш аспекти визначення податкового на-вантаження на працю, каттал i сподiвання / А.М. Соколовська // Фшанси Украши. - 2008. -№ 1. - С. 65-77.
6. Сутормша В.М. Держава - подати - (i3 св^ового досввду фiскального регу-лювання ринковоï економiки) : монографiя / В.М. Сутормша, В.М. Федосов, В. Л. Андрущен-ко. - К. : Вид-во "Либвдь", 1992. - 328 с.
Сабадош Л.Ю. Перспективы реформирования доходно имущественного налогообложения в контексте стимулирования развития предпринимательства в Украине
Исследовано влияние налогов доходно-имущественной группы на развитие предпринимательства. Систематизированы основные недостатки доходного налогообложения в Украине. Предложены направления реформирования налогов доходно-имущественного группы в контексте стимулирования предпринимательской деятельности.
Ключевые слова: прямое налогообложение, доходно-имущественные налоги, система льгот, налоговый учет, бухгалтерский учет, налог на имущество.
Sabadosh L.Yu. The perspectives for revenues-property taxation reformation in the context of business growth stimulation in Ukraine
The impact of revenue and property taxation on development of business is explored. The main disadvantages of profitable taxation in Ukraine are systematized. The directions of revenue and property taxation reforming in the context of stimulating business activity are suggested.
Keywords: the direct taxation, the revenue and property taxes, the system of benefits, tax accounting, accounting, tax on property.
УДК 341.25 Доц. О. О. Солтисж, канд. екон. наук - Дрогобицький ДПУ
M. 1вана Франка
МОДЕЛЬ СТРУКТУРИ СОЩАЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНО1
СИСТЕМИ
Запропоновано модель структури регионально! сощально-економiчноi системи, що базуеться на основi трьох взаемозалежних блоюв - природи, економши i суспшьства.
Постановка проблеми. Соцiально-економiчна система (СЕС) характеризуемся визначеною цшеспрямовашстю свого функцюнування. Тому, кажучи про прогнозування розвитку економ^ на будь-якому його рiвнi (репонально-му, нацюнальному чи планетарному) i про завдання такого розвитку, необхщно насамперед установити його цш. З появою класично! економ^ одшею з ос-новних цшей розвитку цившзаци вважають задоволення потреб людини.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. На сьогоднi у вггчизнянш та свiтовiй науцi розробки в сферi економiко-математичного моделювання розвитку соцiо-економiчних систем здiйснюють роботи О. Адаменко, I. Бла-гун, М. Долшнш, В. Забродського, В. Трегобчук.
Постановка завдання. Анашз моделi структури сощально-економiч-но! системи.
Виклад основного матерiалу. Поступово виросло розумшня ие! об-ставини, що ресурси планети не е нескiнченими i що все те, що ми витрачаемо, ми вщбираемо в майбутнiх поколiнь. Тому, на наш погляд, ^м зазначених щ-лей розвитку такого класу систем [1], варто розглядати ще двi цiлi, а саме:
• збереження 1 нагромадження запашв ресурс1в (природних, економ1чних 1 со-щальних), необхщних для задоволення потреб майбуттх поколшь;
• збереження умов для юнування людини як бюлопчного виду.
Таким чином, ми отримали систему з трьох одночасно iснуючих цiлей.
Для кожно! з виокремлених цiлей юнують сво! прiоритети стосовно трьох шдсистем: економiчноl, сощально! i природно!. У табл. 1 зроблено спробу вщобразити розходження в прюритет пiдсистем для кожно! мети, а також вщповщний !м управлiнський рiвень, на якому насамперед повинш приймати рiшення, що ведуть до виконання давньо! мети [3].
Очевидно, що для кожно! з трьох загальносистемних цiлей критери ефективностi i способи !хнього досягнення будуть iстотно рiзнитись. При цьому серйозною проблемою е досягнення балансу мiж мiсцевими i глобаль-ними проблемами. Значушдсть глобальних проблем, ютотних з позицiй вижи-вання людства, таких, наприклад, як збереження бiорiзноманiття i парнико-вий ефект, далеко не завжди буде зрозумша населенню окремого регiону.
Табл. 1. Лставлення цтей стшкого розвитку
Цш Рiвень прийняття рiшень Основнi прiоритети
Задоволення потреб людини Регюнальний \сощальн1/ економ1чно^1риродн1 мюосферш4
Збереження i нагромадження запасiв ре-суршв для майбутнiх поколiнь Нацiональний
Збереження умов для шнування людини як бюлопчного виду Планетарний
Розглянемо тепер структуру об'екта моделювання. Як уже було вище зазначено, об'ектом нашого дослiдження е регiональна СЕС, структуру яко! утворять три взаемозалежних блоки - природа, економжа i суспшьство.
Будь-яка керована система в шформацшному вiдображеннi може бути представлена такою схемою:
1 +
поточпии стаи
ЗОВП1ШН1И вплив
ксрування
майбутнш стан
Тут окремi блоки е масивами шформацй, що вiдповiдають зазначеним назвам. Постiйна iнформацiя, що стосуеться структури системи, для стислос-тi опущена. Знак (+) означае об'еднання, знак - висновок.
З позицш стiйкого розвитку, регiон необхiдно розглядати як единий соцiо-еколого-економiчний органiзм, кожна зi складових якого мае важливе значення i впливае на шшу складову.
Таким чином, структуру взаемодш блокiв представляе двохвимiрна матриця наступного виду (табл. 2):
ю ю о
£ м
а о
ее «
о
а о
ю Я X
1 I I
К и й
я и и
2 ее ее 2 Я о
н н н
« к к ВДВ
X
н н
I I
и> о»
3
к
о а
о ■
н п и
№ а в-
Споживання катталу в П аловий зодукт Використання
сощаль-ного природного П> « О 1 1-1 2 о £ и- • л сощаль-ний природ-ний П> « ьн ° 5 и я о Кс £ и- • л
X Всього
X го X О X 1П X я X X еконо\пчне О а
ч 73 го О 1П ^ X природне о * к а Р
ч сл го сл О сл 1П сл Р сл X сл сощальне 'X
д X о X нн X економ1чш активи Д Р
Д О нн природш активи о £
Д сл О сл нн сл сощальш активи П> К
Е-М економжа нн
Ек-Мк природа № 0 К Кс о а н
м сл к сл суспшьство
О о
а
го
и- •
й X
о
»
к *
к н н
<т>
м
№ к о о
н
§ Я
к е
I к
а 03
К Р
го а\
Ьз »
я
О и
а ^ К
-И И
и
Д р
й р
К
О "С
а
п>
О о
а р
№ к к
Кс о
СО
а К
м «
о
к
о
£ 1—1 •
го
го 1—1 •
й н а о
п> К
£
О
Ы
ГО £
о
а\
к
к
а
н а о
Я £
о
й
О
^
К о о а н- •
ч Й
о К
о о
П) а
ТЗ Й
п> П)
й К
о
а М
К В
Р к
"ТЗ
о
й
Д
Р
м
а
К
ТЗ н- • о
П) н
о Ь4
ТЗ
о
н- а
о
й
к
о н №
« о
Й о Й а
» К
В
5
Ьз
й
о
й
г
р4
I
I
&
06
Со &
I ©
а-
Й
О о
а
Ях - витрати природно! продукцп в сфер1 економ1чного виробництва; Як - витрати природно! продукцп усередит природно! системи; Яв - витрати природно! продукцп для створення сощального продукту; Ох - нагромадження економ1чного катталу внаслщок природних потоюв;
- нагромадження природного катталу внаслщок природних потоюв; Ов - нагромадження сощального катталу внаслщок природних потоюв;
- споживання сустльством економ1чного продукту;
- споживання сустльством природного продукту; 8в - споживання сустльством сощального продукту; Нх - швестици завдяки сощальнш д1яльносп;
НЯ - нагромадження природного катталу внаслщок сощально! д1яльносп; Нв - нагромадження сощального катталу внаслщок сощально! д1яльносп; Бх - споживання економ1чного катталу економ1чною тдсистемою; БЯ - споживання економ1чного катталу природною тдсистемою; Бв - споживання економ1чного катталу сощальною тдсистемою; Вх - споживання природних актив1в економ1чною тдсистемою; ВЯ - споживання природних актив1в природною тдсистемою; Вв - споживання природних актив1в сощальною тдсистемою; Бх - споживання сощального катталу економ1чною тдсистемою;
- споживання сощального катталу природною тдсистемою; Бв - споживання сощального катталу сощальною тдсистемою.
Для опису СЕС використаемо два основних поняття - потоки i запаси. Шд потоками ми розумiемо насамперед потоки продукпв у кожнш iз трьох пiдсистем (сощальнш, природнiй та економiчнiй). На вщмшу вiд них, запасами е нагромаджений каштал, а також неспожита частина продукпв [3].
В економiчнiй пiдсистемi термiни продукт i капiтал сформувалися до-сить давно i визначаються !х так:
а) продукт - результат виробничо! д1яльносп; каттал - щнтсть, що дае доход. З метою охоплення сощально! I природно! тдсистем, на наш пог-ляд, необхщно змшити чисто економ1чне трактування цих термшв. У цьому випадку наведет вище визначення набудуть такого вигляду.
б) продукт - результат виробничо! д1яльносп (природно!, економ1чно! чи сощально!); каттал - запас природних, економ1чних чи сощальних ре-сурс1в, використовуваних для виробництва продукту (природного, еко-ном1чного чи сощального).
Запишемо тепер змшш табл. 3 у виглядi системи рiвнянь:
• потоки
х =хх + хЯ+ хв + 1х + 1 + Ь + Е - М; Я =Ях +Яя +Яэ + Ох + Оя + Ов + Ек - Мя; (1)
Э = Эх + Эк + Эв + Нх + Нк + Нв + Ев - Мв;
• запаси
АЛх = 1х + Ох + Нх - Бх - Бя - Бв; АЛЯ = I к + Ок + Нк - Вх - Вк - Вв; (2)
АЛв = 1в + Ов + Нв - Бв - Бв - Бв, де АЛХ - прирiст економiчних активiв; ААЯ - прирiст природних активiв; АЛв - прирiст соцiальних акпв.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Рiвняння 1-2 описують концептуальну соцiо-еколого-економiчну модель у виглядi системи балансових piB^Hb, кожне з яких вiдповiдно описуе використання продукту (економiчного Х, природного R i сощального S) -piвняння 1, i змiна активiв (економiчних AAX, природних AAR i сощальних AAS) - piвняння 2.
Тому абстрактна модель дае змогу перейти тепер до наступних еташв моделювання складних об'екпв. Результатом представлення регюнально!' СЕС з позицп Ii стiйкого розвитку на основi ii структурного аналiзу (табл. 2 i 3) побудована така соцiо-еколого-економiчна модель [4].
Вона описуеться такими piвняннями:
V = u; (3)
Z = w; (4)
R = Q (R-R*) - CvDu - DZw + Jz + ri - Te; (5)
П = Xp; (6)
p = (E-A) v - Bu - AZ z - BZw; (7)
0 n v < V, 0 < z < Z, (V, Z, R,) е Q(t), де прийнято такi позначення: v, z, V, Z - вектори валових випускiв пpодуктiв,
тpадицiйних послуг, вщтворених сектоpiв i максимальних випусюв; р - век*
тор невиробничого споживання; R, R - вектори поточного стану й умовно середнього стану й умовно середнього стану природного середовища i сощ-уму; u, w - темпи розширення вщповщних потужностей; r¿, re - м^ацшш потоки; П - нагромаджений кшцевий продукт; X - вектор-рядок ддачих цiн; Q(t) - обмежена множина допустимих сташв систем, що вiдобpажае реаль-ний стан стшкосп розвитку i вiдповiднi !м обмеження; Q - матриця взаемов-
ZZ
пливу, природних i соцiальних показниюв стану; А, А , В, В - матрищ пито-
Z
мих прямих i фондоутворюючих витрат; C, D, D - матрищ чутливостей природних i сощальних показниюв до впливу piзних видiв дiяльностi; Е - оди-нична матриця.
У загальному випадку вс матpицi будемо вважати залежними вiд часу t, що дае змогу врахувати такий серйозний чинник, як технолопчний прогрес, а матрицю Q - додатково залежно!' вщ R для облiку такого реального явища, як необiговiсть природних процеЫв за надмipних негативних впливiв.
Висновки: На основi аналiзу наявних методiв упpавлiння та цiлей сталого розвитку pегiону обгрунтовано та вдосконалено систему аналiтичних показникiв об'екта дослщження.
Пiд час формування концепци сталого розвитку на регюнальному piв-m запропоновано використовувати систему iндексiв сталого розвитку, яка мютить економiчний, сощальний та екологiчний блоки.
Здiйснений анашз пiдходiв, механiзмiв формування та управлшня ста-лим розвитком дав змогу виокремити базовi концепци, якi можуть бути адап-тованi до конкретного регюну. Внаслiдок чого встановлено, що концепщя сталого розвитку передбачае тюний взаемозв'язок та взаемовплив трьох видь лених пiдсистем розвитку pегiону.
Л1тература
1. Благун 1.С. Модель eK0H0Mi4H0r0 розвитку репону i3 використанням сплайнових ви-робничих функцiй / 1.С. Благун, О.О. Солтисш // Моделювання регионально! економiки : зб. наук. праць. - 1вано-Франювськ : Вид-во "Плай", 2003. - № 1-2. - С. 3-18.
2. Волошин В. Концептуальш засади сталого розвитку репошв Украши / Волошин В., Трегобчук В. // Региональна економiка. - 2002. - № 1. - С. 8.
3. Геець В. Секторальш макромоделi прогнозування економiки Украши / Геець В., Скрипниченко М., Соколик М., Шумська С. // Економют. - 1998. - № 3. - С. 14 -18.
4. Ефимова М.Р. Статистика обобщенных показателей результатов социально-экономического развития на макроуровне. - М. : Изд-во "Экономика", 1990. - 164 с.
Солтисик О. О. Модель структуры социально-экономической системы
Предложена модель структуры региональной социально-экономической системы, которая базируется на основе трех взаимозависимых блоков - природы, экономики и общества.
Soltysik O.O. Model of structure of socio-economic system
In this essay the model of structure of regional social-economical system, which is based on three interdependent units (nature, economics and society) has been propounded.
УДК 336:330.131.7 Асист. М.В. Соромвська, канд. екон. наук - Львiвська КА
ЗНАЧЕНИЯ ЙМОВ1РНОСТ1 НАСТАННЯ СТРАХОВОГО ВИПАДКУ У ВИЗНАЧЕНН1 ВЕЛИЧИНИ НЕТТО-ПРЕМН
Наведено формули для обчислення ймов1рносп настання страхового випадку, яка визначаеться як права границя довiрчого штервалу для великого числа укладе-них договорiв страхування, що зменшить ймовiрнiсть розорення страхово! компани.
Ключов1 слова: нетто-премiя, ймовiрнiсть настання страхового випадку, на-дшнють, величина збитку.
Постановка проблеми. Одним 1з найбшьш д1евих чинниюв впливу на ефектившсть провадження страхово! справи в умовах трансформаци економь ки е використання системи актуальних розрахунюв, що знаходяться в основ1 визначення та наукового обгрунтування величини страхових премш. До стра-хово! преми належить нетто-прем1я та навантаження, а до нетто-преми - ри-зикова прем1я та ризикова надбавка.
Ризики, як страхов1 компани приймають на страхування, характеризуются ймов1ршстю настання страхового випадку. Проблема полягае у виз-наченш И точного значення. Дшсно, правильне визначення ймов1рност1 на основ! статистичних даних (масив1в статистично! шформаци) стосовно кшь-кост укладених договор1в в розр1з1 вид1в страхування та числа настання страхових випадюв, що формують страхов1 компани, дасть змогу встановити вщ-повщш розм1ри ризиково! преми, ризиково! надбавки та навантаження, при-тягуючи цим самим дедал бшьшу кшьюсть кшенлв, що сприятиме тдви-щенню И конкурентоспроможност за т1е! ж надшност1, водночас, не загрожу-ючи негативними наслщками.
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш. Якщо на основ1 попе-реднього досвщу з'ясовано, що за певний перюд, наприклад рж, у груш з п
