CC BY
21
24. Trough Versus Funnel Collectors for Measuring Throughfall Volumes // Journal of Environmental Quality. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.crops.org/publi cations/jeq. -Назва з екрану.
25. Weaver P.L. Cloud moisture interception in the luquillo mountains of Puerto Rico / P.L. Weaver // Caribbean Journal of Science. - 1972. - № 12 (3-4). - Pp. 129-144.
Козий Н.И., Копий Л.И., Кульчицкий-Жигайло И.Е. Опыт применения оборудования для измерения перехвата осадков пологом леса
Приведена методика определения подпологовых осадков в лесу при использовании пластиковых осадкомеров с площадью приёмной поверхности 58 см2 и лотков для измерения стока воды по стволу. Установлены величины систематических ошибок для осадкомеров на ветровое выдувание, испарение, смачивание и уменьшение приемной площади из-за отклонения от вертикали.
Ключевые слова: подпологовые осадки, осадкомеры, ошибки измерений.
Kozii N.I., Kopii L.I., Kulchytskyi-Zhyhaylo I. Ye. An equipment for measuring the interception by heap of forest
Method of measuring throughfall during using plastic precipitation gauge with area of receiving surface of 58 cm2 and spiral type stem-flow collectors are presented. The value of systematic errors for precipitation gauge by windy blowing, evaporation, wetting and reducing of receiving area through the deviation from vertical are set.
Keywords: throughfall, precipitation gauge, measurement error.
УДК 330.16 Зав. лаб. П.П. Мельник, канд. екон. наук, ст. наук. ствроб. -
Лабораторш еколойчного менеджменту 1нституту агроекологи i природокористування НААН Украти, м. Ктв.
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ В АГРОСФЕР1
Розглянуто аспекти еколого-економiчноi безпеки в агросфер^ ОбГрунтовано сутшсть i взаемодто соцiально-економiчноi системи та роль шдикатс^в у еколого-економiчнiй безпещ. Завдяки цьому можна передбачити рiзнi стани тдсистем еколо-пчно^ економiчноi та сощальжй i на основi показнигав СЕС забезпечити ix рiвнова-гу для подолання кризових явищ в агросфер^
Ключовг слова: безпека, агросфера, сощально-екож^чна система, рiвновага, шдикатори.
Потреба у безпещ е одшею з найважливших базових потреб людства. Стаття 3 Конституцп Украши говорить " Людина, ii життя i здоров'я, честь i пдшсть, недоторканють i безпека визначаються в Украш найвищою сощаль-ною цшнютю" [1].
Генезис безпеки, як сощального феномена, бере свш початок у бюло-гiчнiй природi людини. Вихщним пунктом розвитку цього поняття може слу-гувати фундаментальний бюлопчний iнстинкт самозбереження. Незважаючи на те, що безпека не е чимось предметним (матерiальним), це е своерщна характеристика i необxiдна умова життедiяльностi та життездатностi об'ектiв реального свпу. Тому це цiлком конкретна категорiя, що мае за мету захист та просування життевих штерешв людини, суспшьства та держави [2].
Щд час розгляду простих систем (наприклад пiдприемство як проста економiчна система, чи лiс як екосистема) автори цшком правильно видiляли
i ix безпеки (eKOHOMi4Hy, екологiчну). З огляду на те, що в наш час науково-техшчна дiяльнiсть людини (праця) спричинила трансформацiю простих систем у бшьш складш, ниш складно говорити просто про екосистеми. Ниш пе-реважна бшьшють екосистем або створена людиною або контролюеться нею. Йдеться про люи, поля, луки. Практично вже немае дшянок територш не за-лучених людиною в економiчнy дiяльнiсть.
Окремi аспекти безпеки в агросферi дослiджено у працях Б.М. Дани-лишина, С.1. Дорогунцова, Е.Г. Дегодюка, 1.Ф. Бшько, В.О. Косевцова, А.С. Лисецького, Л.Г. Мельника, €.В. Мiшенiна, А.М. Царенко та ш.
Метою цього дослщження е забезпечення еколого-економiчноl безпеки в агросфер^
Виклад основного матер1алу. Аналiз нинiшнього стану агросфери свщчить про Ii системне i практичне спрямування до взаемодп 3i сощально-економiчною системою (СЕС), яка складаеться з трьох пiдсистем: еколопч-но1, економiчноl та сощальноь Вони тюно взаемопов'язанi мiж собою та впливають одна на одну. Стан кожно! iз пiдсистем виступае i як умова, i як наслiдок розвитку та фyнкцiонyвання двох iншиx тдсистем [3]. Усi тдсисте-ми в системi е рiвнозначнi, проте координуюча роль належить людинi. Наяв-ш пiдсистеми у системi вiдображаються у кшьюсних i якiсниx змiнаx показ-ниюв, що Ii характеризують. Водночас, вони неповшстю вiдображають систему з питань еколопчно! чи економiчноi безпеки. Тому ефективнiшим показ-ником обгрунтування системи i Ii шдсистем доцiльно вважати iнтегрований показник, який всебiчно характеризував би стан та умови 1х iснyвання. Таким показником е еколого-економiчна безпека. Поняття еколого-економiчна без-пека виникло у зв'язку з трансформацiею еколоично^ економiчноl та сощаль-но! системи в едину СЕС, що характеризуе стан показниюв системи та е умо-вою ii iснyвання та розвитку.
СЕС е динамiчною системою i ii тдсистеми безперервно взаемодiють i змшюються. Рiвновага у цiй системi - це не стан спокою, а стан рухомого балансу протилежних процешв, як вщбуваються одночасно. Це, наприклад лiсокористyвання та лiсовiдновлення, за яких збер^аеться цiлiснiсть системи i ii важливих елеменпв. Ця властивiсть оргашчно випливае iз динамiчного стану СЕС, за якого вщбуваеться постiйний перехщ на якiсно новий рiвень. Рiвновага в цьому випадку означае збереження визначеного стану взаемовщ-ношення мiж соцiальною, економiчною та екологiчною складовими СЕС. Кiлькiсна мiра зв'язку мiж пiдсистемами в СЕС може бути визначена як умова еколого-економiчноi рiвноваги, що формулюеться таким чином: величина дп на середовище не повинна перевищувати границь ii мюткосп [3] чи елас-тичностi [4]. Розумтоть, що протяжнiсть та^ рiвноваги у вiдкритиx системах довготривала, а у закритих умовно обмежена [5]. Вщомо також, що кож-на система мае сво! розмiри, що вiдповiдають фyнкцiям, як вона виконуе. Границi емностi СЕС - це меж^ в яких вона може витримати навантаження бютичних, абютичних чи антропогенних факторiв. Здатнiсть системи до про-тидп цим факторам характеризуеться за допомогою термшв: локальна i глобальна стiйкiсть [6]. Систем^ яка повертаеться до стану рiвноваги пiсля нез-
начних зовшшшх впливiв, притаманна локальна стiйкiсть (вщновлення люо-вих насаджень або nociBiB сiльськогосподарських культур пiсля потрави худобою, чи пошкодження ïx шюдниками), якщо система повертаегься до стану рiвнoваги пicля досить сильних збурень, то вона перебувае в сташ глoбальнoï cтiйкocтi (вiднoвлення лicoвиx насаджень i польових люосмуг пicля пожеж). У цьому випадку на систему дшть не тiльки зoвнiшнi фактори впливу, а й внутршш. Порушуеться кiлькicна мiра зв'язку мiж люистютю теритoрiï, об-сягом лicoкoриcтування та антропогенним впливом. Проте стшюсть системи, тобто здатшсть до прoтидiï рiзним зoвнiшнiм i внутрiшнiм факторам, не е безмежною, а характеризуеться показником - пор^ cтiйкocтi СЕС, тобто та-кий рiвень чи така межа, переходячи яку, лic як СЕС втрачае свою здатнicть до самовщновлення i пoвнicтю деградуе. Типовим прикладом цього е перет-ворення люових дiлянoк, внаcлiдoк гocпoдарcькoï дiяльнocтi людини, у ciльcькoгocпoдарcькi угiддя. Тобто господарський вплив людини на люову СЕС був вищий вiд порогу стшкосп i перевищив межу емносп, внаcлiдoк чо-го i пройшло перетворення у ciльcькoгocпoдарcьке угiддя.
Важливе значення мае також показник резерву емност системи - рiз-ниця мiж гранично допустимим та фактичним ïï станом. Це показник, що ха-рактеризуе кiлькicну здатнicть системи до протидп (наявна додаткова величина до межi емнocтi) зовшшшм чинникам.
Стан за якого бютичне, абioтичне чи антропогенне навантаження буде перебувати в межах емност системи, тобто не перевищувати порогове значення, а сама СЕС буде перебувати в сташ стшкосп та динамiчнoï рiвнoва-ги - ми будемо називати екoлoгo-екoнoмiчнoю безпекою. Ознаки, на ocнoвi яких ми можемо судити чи навантаження знаходиться в границях емност СЕС чи ш, ми будемо називати - показники СЕС. Показники СЕС - це ознаки, на ocнoвi яких ми можемо судити про стан системи. ïx подшяють на нату-ральш (рoзмiр головного користування, стушнь прoдуктивнocтi працi) та вар-тюш (динамiка рiвня цiн). Виходячи з того, що стан СЕС характеризуюсь показники СЕС, то екoлoгo-екoнoмiчну безпеку можна рoзумiти як стан показ-никiв СЕС, за якого навантаження на щ показники перебувають у межах емнocтi СЕС та забезпечуеться надшне icнування вiдтвoрення та розвиток СЕС. Тoдi в спрощеному рoзумiннi екoлoгo-екoнoмiчну безпеку можна розу-мiти як стан пoказникiв СЕС, за якого забезпечуеться надшне юнування, вщ-творення та розвиток СЕС. Такий шдхщ, до рoзумiння екoлoгo-екoнoмiчнoï безпеки як характеристики визначеного стану системи, можна розглядати як функцiю системи.
Вiдпoвiднo до цих двох визначень екoлoгo-екoнoмiчнoï безпеки у ïï дослщженш мoжливi два методолопчш пiдxoди. Перший, це дocлiдження екoлoгo-екoнoмiчнoï безпеки на ocнoвi вивчення рiвня навантаження на СЕС. Другий шдхщ - це вивчення стану показниюв СЕС. Другий метoдoлoгiчний пiдxiд, на нашу думку, е бшьш прийнятний.
Екoлoгo-екoнoмiчна безпека передбачае досягнення макcимальнoï продуктивносп системи, мiнiмальнoгo порушення ïï рiвнoваги (кiлькicнoï rn-ри зв'язку мiж пiдcиcтемами) за рiзнoманiтниx зовшшшх впливiв, шдвищен-
ня стшкост до цих впливiв та збереження здатност до саморегенерацп. Тоб-то досягнення р!вноважно! взаемоди мiж суспшьством, виробництвом i нав-колишнiм природним середовищем; гармонiзацiю 1х взаeмовiдношень на ос-новi дотримання законiв розвитку бiосфери. Еколого-економiчна безпека повинна забезпечувати таку внутрiшню взаeмодiю елеменпв системи, за яко1 висок темпи розширеного вiдтворення виробництва, економiчного росту i пiдвищення народного благополуччя супроводжуеться збереженням, безпе-рервним покращанням i розвитком як окремих сфер, так i всього навко-лишнього середовища. У реальному житт задача забезпечення еколого-еко-ном!чно! безпеки складаеться з того, щоб органiчно врахувати поступальний соцiально-економiчний розвиток суспiльства з його д!яльнютю з! збереження i покращанню довкшля. Тобто не вщмова вщ економ!чного росту, а його пла-ном!рне здшснення не в суперечносп, а в повнш гармоншносп з еколопчни-ми законом!рностями розвитку довкшля, та сощальними законом!рностями розвитку суспшьства. Еколого-економ!чна безпека - це такий "розумний" баланс м!ж тдтриманням сприятливого еколопчного середовища i темпами економ!чного розвитку, внаслщок якого забезпечуеться стшкий суспшьний прогрес. Це можливо лише за умов: коли буде вщбуватися випередження нагромадження (вщновлення) еколопчного потенщалу, пор!вняно з темпами нарощування економ!чного потенщалу [7]; та швидюсть антропогенно! дп не буде перевищувати темтв адаптацп систем [8]. Користування природними ресурсами агросфери повинно бути нижчим вщ !х поточного приросту, а ан-тропогенний вплив на агросферу СЕС перебувати в межах !! емносп. Збереження цих принцитв забезпечить безперервнють i практично безмежшсть економ!чного росту в сучасних умовах науково-техшчного прогресу.
Еколого-економ!чна безпека СЕС досягаеться тод!, коли забезпечуеться гарантшний, стшкий та довготривалий !! розвиток, та одночасно до-сягаються економ!чш, еколопчт та сощальт критерп:
• eKOHOMiumi критерп - воображения виробництва певних товарш та надання послуг в!дпов!дно до потреб у визначеному об'емц
• екологЫш критерп - це ознаки, за якими визначаеться висока стабiльиiсть зовшштх умов, коли високш продуктивност вщповщае висока бюмаса i процеси вiдтвореиия;
• сощальт критерп - характеристика умов проживання людини, як! гаранту-ють довготривалють життя, створюють сприятлив! умови для пращ i вщпо-чинку.
Поняття безпека характеризуе стан показниюв системи i ll доцшьно розглядати як функщю системи. За такого тдходу змют безпеки визна-чаеться як мета, спошб та умова юнування системи. Те чого ми прагнемо не е безпека як категор!я, а е безпека як умова забезпечення юнування та розвитку системи (ш безпека заради безпеки, а саме безпека як умова розвитку). Ми розглядаемо поняття "безпека" не як самодостатню категорт, а як шстру-мент (умову) забезпечення юнування та розвитку системи. Оскшьки у товар! основу формуе не сам товар як категор!я, основою товару е його споживча вартють. Аналопчно i безпека сама по соб! як категор!я шчого не значить, основою безпеки е здатнють забезпечити стшкий розвиток системи.
Про стан системи загалом ми можемо судити на ocнoвi вciеï сукупнос-т пoказникiв СЕС. Звичайно показники СЕС рiзнi за ступенем важливocтi (динамжа землекористування краще характеризуе стан СЕС, шж коливання рiвня збирання лшарсь^ сировини). Тому для характеристики стану СЕС ми вщбираемо найбiльш ютотш (репрезентативнi) показники за сферами прояву, яю рoздiляють на певнi групи (екoлoгiчнi, екoнoмiчнi, coцiальнi та шш^. Водночас, oтриманi показники взаемoзалежнi мiж собою i найпoвнiше вщоб-ражають характеристику СЕС. Саме тому такий стан показниюв забезпечуе надiйне вщтворення та розвиток СЕС, тобто екoлoгo-екoнoмiчна безпека сформована ними як система. Тобто у просторово-часовому вимiрi забезпечуеться надшне юнування системи.
Ниш загрози екoлoгo-екoнoмiчнiй безпецi Украïни набули, на жаль, перманентного характеру i перевищують ïï критичний стан за цшим рядом основних критерпв. Критерп екoлoгo-екoнoмiчнoï безпеки - це вимоги до значень показниюв СЕС, за яких вони перебувають у визначених межах. Ос-новними критерiями екoлoгo-екoнoмiчнoï безпеки е здатнicть забезпечити надшне юнування, вiдтвoрення та розвиток СЕС, швидко поновлювати критичний рiвень cуcпiльнoгo вiдтвoрення в умовах критичного зменшення поставок ресуршв або кризових cитуацiй внутрiшньoгo характеру. Виходячи з цього показники СЕС можна роздшити на 5 сташв: безпечний; кризовий; критичний; катаcтрoфiчний; реабЫтацшний.
З огляду на те, що екoлoгo-екoнoмiчна безпека - це стан рiвнoваги та заxищенocтi агросфери, за якого навантаження на СЕС перебувае в межах ïï емносп, вiрoгiднicтю залишаеться формування передумов або настання про-цесу порушення функцioнування рiвнoваги. За ознаками пoказникiв можна характеризувати невпорядкованють системи за ïï станом. Осюльки показники перебувають в оргашчнш еднocтi i взаемooбумoвленi, ïx доцшьно розглядати системно за iнтенcивнicтю процешв у певний прoмiжoк часу. Саме тому рь вень СЕС агросфери може перебувати у такому сташ:
1. Безпечний стан. СЕС знаходиться в сташ стшкосп та динамiчнoï рiвнo-ваги. Бютичне, абютичне та антропогенне навантаження на СЕС знаходиться в межах ïï емност та не перевищуе пoрoгoвi значення. Нормально йдуть процеси розвитку та вщтворення СЕС.
2. Кризовий стан. Навантаження на СЕС починае зростати i сама система зазнае радикальних змш. Зменшуеться видове рiзнoманiття, порушу еться юльюсна мiра зв'язку мiж тдсистемами. Негативнi змiни, що нагрома-джуються, створюють реальну загрозу для юнування та вiдтвoрення СЕС.
3. Критичний стан. Навантаження на СЕС за деякими показниками переви-щуе пoрoгoвi значення. Система пoвoлi втрачае стшюсть та виходить зi стану динамiчнoï рiвнoваги. Вiдбуваютьcя незвoрoтнi змiни окремих по-казникiв. Порушуеться кiлькicна мiра зв'язку мiж пiдcиcтемами, тобто СЕС поступово наближаеться до критичного значення. Коли значення показниюв СЕС знаходяться в межах цих трьох cтанiв, ми можемо кон-статувати, що забезпечуеться екoлoгo-екoнoмiчна безпека СЕС.
4. Катаcтрoфiчний стан. Навантаження на СЕС перевищуе гранищ ïï емнос-т1, тобто значення показниюв перевищують пoрoгoвi значення. Рiвнoвага
та стшюстъ СЕС повшстю зруйноваш, вщбуваються катастрофячш змши l! показниюв. Йде масштабна руйнащя економ!чно!, еколопчно! та сощ-ально! тдсистем, що супроводжуеться значними збитками та трапчними наслщками. Отже, еколого-економ!чна безпека СЕС повшстю руй-нуеться. При розгляд! катастроф!чного стану, як його наслщок, розгляда-ють стан реабЫтацп, на наш погляд його доцшьно видшяти i розглядати окремо.
5. Стан реабЫтацп. Шслякатастроф!чний перюд. Йде встановлення р!вно-ваги м!ж тдсистемами на яюсно новому р!вш. СЕС поступово повер-таеться в стан стшкость Показники стану СЕС поступово повертаються до р!вня нижче критичного.
Стан еколого-економ!чно! безпеки визначаеться шляхом анатзу зна-чень системи шдикатор!в еколого-економ!чно! безпеки. 1ндикатори еколого-економ!чно! безпеки - це система показниюв, за допомогою яких характеризуемся стан СЕС, тобто це кшьюсна шформащя, що показуе змшу стану СЕС у час!. 1ндикатори - це шструмент для вим!рювання стану СЕС, на основ! кшьюсно! та яюсно! !! характеристики. 1ндикатори дають змогу на практи-щ пор!внюючи !х з вщповщними показниками СЕС визначити стан еколого-економ!чно! безпеки. Тому у розробленш шдикатор!в еколого-економ!чно! безпеки потр!бно враховувати так! вимоги:
• вдаовщтсть шдикатор!в еколого-екоиомiчиоl безпеки показникам СЕС;
• репрезентатившсть шдикатор!в еколого-економ!чно! безпеки осиовиим зов-иiшиiм та внутршшм загрозам.
• здаттсть шдикатор!в еколого-екожмчно! безпеки забезпечити здатиiсть СЕС функцюнувати у режим! розширеного вщтворення.
Отже, еколого-економ!чна безпека - це стан стшкосп, динам!чно! р!в-новаги та захищеност СЕС незалежно вщ небезпечного впливу бютичних, абютичних чи антропогенних чинниюв.
Висновок. Еколого-економ!чна безпека СЕС досягаеться забезпечен-ням вщповщносл показниюв у збалансованому природокористувант агрос-фери. Сощально-економ!чна система е динам!чною i !! тдсистеми безперер-вно взаемодшть i змшюються. Приведення СЕС до стану р!вноваги е необ-хщшстю для подолання кризових явищ в агросфер!
Л1тература
1. Конститущя Укра!ни: Прийнята на п'ятш сеси Верховно! Ради Укра!ни 28 червня 1996 р. - К. : Вид-во "Преса Укра!ни", 1997. - 80 с.
2. Косевцов В.О. Нацюнальна безпека Укра!ни: проблеми та шляхи реашзаци прюритет-них нацюнальних штерешв : монограф1я / В.О. Косевцов, 1.Ф. Бшько. - К. : Вид-во Н1СД, 1996. - 61 с.
3. Олдак П.Г. Общие начала биосоциальных исследований. Теория взаимосвязи общественного производства и окружающей сферы : учебн. пособ. / П.Г. Олдак. - К. : Изд-во НГУ, 1977. - 71 с.
4. Мельник Л.Г. Механизмы формирования устойчивого развития / Л.Г. Мельник // Ме-хашзм регулювання економжи, економжа природокористування, економжа шдприемства та оргашзащя виробництва. - Суми : Вид-во Сумського ДУ, 2000. - Вип. 1. - С. 5-16.
5. Реймерс Н.Ф. Экология (теории, законы, правила, принципы и гипотезы) / Н.Ф. Реймерс. - М. : Изд-во "Россия Молодая", 1994. - 367 с.
6. Андерсон Дж.М. Экология и наука об окружающей среде: биосфера, экосистемы, человек / Дж.М. Андерсон. - Л. : Гидрометеоиздат, 1985. - С. 11.
7. Туныця Ю.Ю. Эколого-экономическая эффективность природопользования. - М. :. Изд-во "Наука" 1980. - 168 с.
8. Федоренко Н.П. Природа, Экономика, Наука / Н.П. Федоренко, Н.Ф. Реймерс // Природа. - 1974. - № 3. - С. 2-13.
Мельник П.П. Методологические аспекты эколого-экономической безопасности в агросфере
Рассмотрены аспекты эколого-экономической безопасности в агросфере. Обоснованы сущность и взаимодействие социально-экономической системы и роль индикаторов в эколого-экономической безопасности. Благодаря этому можно предусмотреть разное состояние подсистем экономической, экологической и социальной, а также на основании показателей социально-экономической системы обеспечить их равновесие для преодоления кризисных явлений в агросфере.
Ключевые слова: безопасность, агросфера, социально-економическая система, равновесие, индикаторы.
Melnik P.P. Methodological aspects of ecological and economical safety in agrosphere
The aspects of environmental and economic safety of agrosphere were studied. The essence and interactions of the socio-economic system and the role of indicators in environmental and economic security are substantiated. This allows providing different state of economic, social and environmental subsystems and to ensure their balance to overcome the crisis in the agrosphere.
Keywords: safety, agrosphere, socio-economic system, balance, indicator.
УДК 581.543 Астр. К.В. МирончуК - НЛТУ Украши, м. Львы
ФЕНОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЖИВОПЛОТ1В У ЕКОЛОГО-Ф1ТОЦЕНОТИЧНИХ ПОЯСАХ БУКОВИНИ
На ocнoвi проведених спостережень у 2012 р. проанатзовано фенолопчш аспекта розвитку живопло™ у рiзниx еколого-ф^оценотичних поясах (ЕФП) Букови-ни. Проведет дослщження сезонного розвитку живопло™ деревних i чагарникових видiв рослин засвщчують значш вщмшносп в термшах проходження основних фенолопчних фаз у рiзниx ЕФП в межах одше!' породи i мiж породами, що е вщобра-женням впливу комплексу несприятливих фактс^в урбогенного середовища.
Ключовг слова: живоплгт, фенолопчш фази, еколого-ф^оценотичний пояс (ЕФП), тривалють вегетацшного перюду (ТВП).
Фенолопя - це наука, що вивчае явища живoï i неживoï природи, зако-нoмiрнocтi i термши настання сезонних явищ, тобто дослщжуе закoнoмiрнoc-т сезонного розвитку природи. Основою фенолопчних знань е фенолопчш спостереження, яю дають змогу встановити термши (календарш дати) настання конкретних природних явищ [1, 3, 12]. Вихщними даними для вивчення зовшшшх явищ сезонного розвитку деревних та чагарникових рослин е морфолопчш ознаки тих чи шших фаз, а саме дати настання фенофаз: пере-хщ вщ вщносного зимового спокою до вегетацп, розкривання бруньок, початок появи листюв, рют пагошв, опадання листя та ш. Метою фенолопчних дослщжень було:
• встановлення термшв розпускання листя, росту пагошв, цвтння, осшнього
розфарбування листя;
1 Наук. кер1вник: доц. 1.В. Шукель, канд. с.-г. наук
