CC BY
90
- jet grouting. To produce soil-cement elements the jet grouting working with the tool for the formation of pile is the jet monitor nozzles from which a jet of water or cement slurry under pressure up to 70 MPa is supplied;
- drilling-mixing cementation. The essence of drilling-mixing technology is to produce jet-grouting columns using drilling-mixing instrument consisting of a hollow rod and a special working tool;
- jet-grouting mixing cementation. Mechanical mixing with the additional use of the jet energy.
Mass soil stabilization is a relatively new method of improving the construction properties of
weak soils, which may be performed to a depth of 5 m. The mixing process differs from other methods so that binder material is supplied to the mixer while the mixer is rotating and simultaneously moving vertically and horizontally to ensure optimum mixing of the soil.
REFERENCES
1. Vynnykov Y. L. Budyvelny vlastyvosty gruntotsementu za nayavnosty u yogo sklady organychnyh rechovyn / Y. L. Vynnykov, O. I. Yarmolyuk // Stroytelstvo, materyalovedenye, mashynostroenye. Seryya: Ynnovatsyonye tehnologyy zhyznennogo tsykla obektov zhylychno-grazhdanskogo, promyshlenogo naznachenyya - D. : PGASA, 2010. - Vup. 56. - S. 97 - 103.
2. Vremennye recomendatsyy po tehnologyy stroytelstva tsementogruntovyh lentochnyh fundamentov s prymynenyem shnekofresernyh gruntosmesytelnyh mashyn; recomendatsyy / [razrab. pod rukov. A. N. Tokyn] - K. : NYYSP, 1981. - 47 s.
3. Zotsenko N. L. Gruntotsementnye svay, ysgotavlyvaemye burosmesytelnym metodom / N. L. Zotsenko // Zbirnyk nauk. pr. Poltavs. nats. teh. un-ty.im. Yrya Kondratyka. Seryya: Galuzeve mashynobuduvannya, budyvnytstvo. - Poltava : PoltNTU, 2013 - Vup. 3 (38). - C. 110 - 122.
4. Kornyenko M. V. Osoblyvosty vlashtuvannya gruntovuh podushok v suchasnyh umovah / M. V. Kornyenko, V. P. Golub, A. M. Raschenko, E. F. Tymoschyk // Budivelny konstruktsyy. - K. : DPNDYBK 2013. - Vup.79. - S. 19 - 26.
5. Recomendatsyy po proektyrovanyu y ustroystvu fundamentov yz gruntotsementa dlya opytnogo stroytelstva maloetazhnyh selskyh zdanyy: recomendatsyy / [razrab. pod rukov. B. A. Rzhanytsyn]. - M. : NYYOSP ym. Gersevanova 1983. - 41 s.
6. Deep Soil Mixing (DSM). Improvement of weak soils by the DSM method [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupa: http://www.kellerholding.com.
7. Jorge E. Construction / Jorge E. - Washington: Highway Administration Design Manual, 2013. - P. 113 - 128. - (Deep mixing for Embankment and Foundation Support).
УДК 65.012.32
МОДЕЛЬ ЕВОЛЮЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ПВДПРИеМСТВА НА ОСНОВ1 ПОРТФЕЛЬНО-ОР1еНТОВАНОГО УПРАВЛ1ННЯ
В. М. Молоканова,* к. т .н., доц., Г. К. Дъомт, к. т .н., доц.
*Днтропетровсъкий рег1оналъний тститут державного управлтня На^оналъног академИ' державного управлтня при Президентовi Украгни
Ключовi слова: «м'яю» компоненти проектного управлтня, цiннiсно-орieнтоване портфелъне управлтня, еволюцтна теорiя цтностей, стралъна траeкторiя руху, проектно-орieнтоване управлтня розвитком
Постановка проблеми. Проектне управлтня стало визнаною методолопею у впровадженш змш в системах будь-якого piB^, з'явилася значна кшьюсть публшацш з управлшня проектами у piзних сферах сощального буття [1; 5; 6; 8; 16]. Проте в методологи проектного менеджменту все ще недостатньо уваги придшяеться формуванню сусшльно визнаних цшностей та сощально! вщповщальносп проектно! дiяльностi, «м'яким компонентам», пов'язаним iз шдвищенням pолi людського фактора в епоху економши знань. Розгляду зазначено! проблематики присвячена дана стаття.
Аналiз останшх дослщжень i публжацш. З кшця минулого столггтя розвиток управлшня проектами здшснювався у напрямку розширення застосування проектного шдходу до сфер нематеpiального виробництва i сусшльно! дiяльностi [6]. Наслщком цього було зростання
складностi системного описання основних понять проектного управлiння та !х моделювання. Сучасна концепцiя портфельного управлшня полягае у створеннi оргашзаци, дiяльнiсть та розвиток яко! можуть бути представлен як сукупнiсть рiзних компонент портфеля, що забезпечують збiльшення цшносп оргашзаци саме у сво!й сукупносп. Така концепцiя придiляе значну увагу в системi управлiння пiдприемством портфелю розвитку, який дозволяе визначити критери i прiоритети в системi управлшня шдприемством та сформувати вiдповiдний портфель розвитку [13]. Управлшня портфелем проекпв - це вищий рiвень зршого проектного менеджменту в органiзацiях, який мае вщповщати законам еволюцiйного розвитку системи будь-якого рiвня. Рiзнi концепци i моделi портфельного управлiння [1; 6; 11], у тому чи^ деяю пiдходи до управлiння оргашзацшним розвитком через проекти, мають спшьш недолiки:
- висока мiра узагальнення, звiдси вiдсутнiсть детального опису цшнюного портфеля проектiв;
- вiдсутнiсть повного набору шструмешгв управлiння життевим циклом оргашзаци i управлiння органiзацiйними перетвореннями через портфельне/програмне управлiння;
- слабке математичне забезпечення аналiзу i моделювання цшнюного портфеля проектiв.
Мета статт - дослiдження життевого цiклу розвитку оргашзаци через управлшня
цшнюним портфелем проекпв та створення концептуально! моделi еволюцiйного розвитку оргашзаци, що формують нову стратегiю розвитку оргашзаци та зростання И цiнностi .
Виклад основного матерiалу. Управлiння проектами - це стандартизований шдхщ до ефективного управлiння цiлеспрямованими змiнами в системах. Цей тдхщ дозволяе чпко визначити: завдання проекту та кiнцевий результат; видшеш чи наявнi ресурси; часовi рамки та обмеження. Фiнансовi шдходи до формування портфеля проектiв найпопуляршш^ але, як правило, дають сумшвш результати у довгостроковому перiодi. Пщприемства, що менше уваги придiляють фшансовим пiдходам i бiльше концентруються на стратепчних методах, отримують кращi портфельш результати, нiж фiрми, що використовують тiльки фiнансовi методи.
Конкурентоспроможнiсть довгий час була основним показником, що характеризуе роботу управлшських структур. Управлшня розвитком конкурентоспроможносп, И постшне шдвищення було головним завданням менеджменту. В останш десятилiття конкурентоздатнiсть зайняла лiдируючi позици в економiчнiй науцi i полiтицi як один з основних факторiв, що забезпечують сталий розвиток кра!ни. У глобальнiй економiцi юнуе бiльш широке трактування поняття конкурентоздатносп - це здатнiсть системи створити внутршш та зовнiшнi умови, що дають можливють виробляти товари та послуги, постшно нарощувати цiнностi та якють життя [1]. Отже, категорiя «цшностЬ> стае однiею iз ключових пiд час формування портфеля проекпв розвитку оргашзаци.
Створення та розвиток у проектах загальних цiнностей, що розд^ються всiма учасниками, трансформацiя цшностей у дiевi механiзмi творчо! дiяльностi мають забезпечувати iнтеграцiю зусиль ушх зацiкавлених сторiн. Отже, запровадження сучасних iнструментiв проектного менеджменту вимагае вщ професiйних управлiнцiв освоення нових «м'яких компетенцш» — вмiння знаходити творчi рiшення, формувати довiру, знаходити та тдтримувати спiльнi цiнностi [15].
Поняття системносп та самоорганiзованостi, що розвиваються ниш на вшх рiвнях шзнання дiйсностi, означають, що явище розвитку в цшому можна розглядати як боротьбу двох протилежних тенденцiй - оргашзаци i дезорганiзацil, оскiльки зростання рiвня органiзацil будь-яко! системи мае свою межу, область насичення або свш оптимум, що визначаеться цшьовою функщею i можливостями подальшого розвитку. Образ спiралi розвитку виник як дiалектичне заперечення i синтез двох метафiзичних образiв процесу розвитку - образу поступально! ходи по похилш прямiй i образу руху по замкнутому колу. В iдеалi така спiраль наближаеться до вщомо! спiралi Архiмеда [9].
Положення дiалектики про спiральний рух розвитку систем, особливо закон заперечення, дуже важливi для вивчення процешв розвитку: ми можемо розглядати розвиток системи як перехщ на певш рiвнi, кожен з яких витiкае iз попереднього. [2]. Принцип синтезу лежить i основi розвитку будь-яко! органiзацil, оскшьки вiн визначаеться чинниками зовнiшнього i внутрiшнього середовища. Два головнi завдання будь-яко! оргашзаци - зовшшня адаптащя i внутрiшня iнтеграцiя - вщображеш в об'емнiй моделi руху по страт (рис. 1).
Постшле удосконалення цЬоасткого портфеля
ЦП одного Í3 наступим* pis не
Цшшстикн портфель на поточно ну ргвш
Рис. 1. Модель розвитку оргатзацй через портфел1 npoeKmie ргзних домтуючих цгнностей
Адаптащю в широкому значенш розумдать як окремий вид управлшня, зокрема, гнучке iнновацiйне управлшням пiдприeмством, яке здатне пристосуватися до нових умов у зовшшньому середовищi за допомогою проектiв i програм. У свiтлi теорiï еволюцiйноï динамши цiнностей розвиток - це не стрибок оргашзаци на найвищий рiвень, а створення умов для гармоншного переходу на наступний рiвень. Природно-еволюцшний цикл лежить в основi переходiв вiд одних домiнуючих цiнностей до шших у рамках органiчного розвитку тдприемства [7]. Але еволюцiю можна прискорити шляхом вiдповiдного впливу на перехвдш процеси. Успiх перехiдних процешв забезпечуеться на основi знання закономiрностей еволюцiï, побудови системи дiй у вигщщ проектiв та програм вщповщного змiсту. Вочевидь, за адаптацiйного розвитку зростаючого значення набувають соцiокультурнi чинники, з дieю яких пов'язане професшне управлiння проектами.
Особливостi перехвдних процешв пов'язанi зi специфiчними закономiрностями функцюнування органiзацiï. До ïx числа стд вiднести: iнерцiйнiсть матерiальних чинникiв та спротив розвитку нових форм вщношень. Iнерцiйнiсть зумовлюе неможливiсть швидкоï замши юнуючих форм вiдношень iншими, бшьш бажаними. Тобто iнерцiйнiсть системи унеможливлюе переxiд на новий рiвень цшностей без повного наповнення (добудови) поточного домiнуючого рiвня. На практицi шерцшшсть матерiальниx систем зумовлюе спiральну траекторда руху, оскiльки рiзка змiна напряму розвитку системи неможлива.
Аспект збергання внутршньо1 цiлiсностi органiзацiï, хоча i може бути частково визначений низкою вщповщних показниюв, досить важко шддаеться повному системному опису i врахуванню численних наслiдкiв. Пiдсумком дiалектичного синтезу зовшшньо1' адаптацiï та внутрiшньоï штеграци органiзацiï мае стати синергетичний ефект, коли цшшсть реалiзацiï всього портфеля проекпв перевищуе цiннiсть реалiзацiï окремих проекпв управлiння на основi цшностей.
Методолопя управлiння на основi цшностей (англ. - management by value) структуруе шдхщ до розвитку оргашзаци через створення цшностей, прюрите^в оргашзаци та потреб стейкxолдерiв i ктешгв. На сьогоднi проекти та програми розглядають як реалiзацiю мiсiï та цш власника, що зумовлюе створення ново1' цiнностi, для яко1' характерш унiкальнiсть та вiдмiннi риси [15]. Проте рiзноплановiсть поняття «цшшсть» породжуе серйозну проблему: коли загальна картина розмиваеться термшами «мюя» i «бачення».
Цi поняття давно увiйшли до лексикону управлшщв i визначають стабшьний розвиток
компанп в майбутньому. Але всi розумiють, що проголошення мюп i бачення не гарантуе !х реатзацп. I тут головним шструментом бачиться саме проектний менеджмент через свою практичну дiяльну i об'еднувальну роль, оскiльки, якщо цiнностi не упроваджеш в практичнi дп, вс проголошення виявляються порожнiми гаслами. Саме портфель проектов е iнструментом, який дозволяе планувати зрозумiлi дп для виконавщв, щоб бачення майбутнього компанп стало реальнiстю.
В основi концепцп цiннiсно-орiентованого управлiння розвитком оргашзацп лежить методологiя проектного управлiння i теорiя життевого циклу розвитку оргашзацп. Теорiя еволюцiйного розвитку цiнностей К. Грейвза [10] стверджуе, що саме рiвень домiнуючих цiнностей в оргашзацп визначае, як компашя вирiшуе проблеми на кожному етат свого розвитку.
Для управлшня розвитком на основi цiнностей оргашзацп пропонуеться використовувати методологiю портфельного управлшня. Цiннiсно-орiентоване портфельне управлiння передбачае постойну адаптацiю до змiнних умов зовшшнього i внутрiшнього середовища в результат застосування моделей i засобiв управлшня портфелями проектов.
Визначення еволюцiйних рiвнiв цiнностей стае ключовим поняттям у формуванш портфеля розвитку оргашзацп. Цiннiсно-орiентований портфель торкаеться всiх елементiв системи управлшня, тобто вш направлений на оргашзацшш перетворення, якi, змiнюючи юнуючу систему цiнностей, сприяють максимальному використанню управлiнського потенцiалу оргашзацп для переходу на новий рiвень. Цiннiсно-орiентований портфель повинен переводити оргашзащю на новий, вищий рiвень розвитку, не заперечуючи цiнностi нижнього рiвня.
На рисунку 2 показано послщовшсть таких переходiв у напрямi збiльшення зрiлостi оргашзацп. Дана модель показуе, що оргашзащя в ходi управлiння розвитком за постойно! дп з боку зовшшнього середовища мае нарощувати цiнностi оргашзацп. Така послвдовшсть в1дпов1дае необх1дност1 поспйних орган1зац1йних перетворень, визначених стратег1ею зростання дом1нуючих ц1нностей.
Рис. 2. Стральна модель розвитку оргатзацИ через управлшня портфелем проектгв
Для детальшшого розгляду залежносп стратеги розвитку вщ еташв життевого циклу органiзацil (рис. 3) припустимо, що внаслiдок реалiзованого портфеля компашя переходить у зону повного розкв^у (точка Б). Вщповщно до теорп К. Грейвза [10] шсля фази повного розквiту органiзацiя мае або перейти на шший рiвень органiзацiйних цiнностей (точка В), або вона приречена на поступове вмирання, якщо заздалегiдь не пiдготуе свого вщродження. Цiлiсне уявлення про стратепю розвитку органiзацil на певних стащях життевого циклу вимагае детального розгляду цшностей, на основi яких формуеться портфель.
Б ал анс>"в ання
Реалшащя портфе.чя
Рис. 3. Модель переходу оргашзацИ'за фазами життевого циклу на основг нарощення
оргатзацтних щнностей
Розвиток багатьох процешв в економщ, в тому чи^ i в оргашзащях, вщбуваеться зпдно з S-подiбною кривою, що представляе залежнiсть певних параметрiв системи вщ часу [3]. Математичний апарат S-подiбних кривих, якi описують рiзнi аспекти розвитку систем, використовуеться в моделях Л. Райденура, Дж. Холтона, Р. Перла та багатьох шших [12]. Ця узагальнена модель неодноразово застосовувалася як у зарубiжнiй, так i у вiтчизнянiй практицi, продемонструвавши досить задовiльнi результати [12]. За допомогою S-подiбно! криво! моделюеться процес переходу пiдприемства вiд одного стабшьного стану до iншого, процес радикальних змiн, якi супроводжують iнновацiйну дiяльнiсть, а також процеси наростання i розвитку кризових явищ [10].
Стан оргашзаци в перiод активно! реатзаци проектiв цiннiсного портфеля - перехщний процес, що супроводиться ослабiнням оргашзаци, i вiдвертiстю до рiзних стихшних вiдхилень вiд ранiше вироблено! траектори. У цей перiод ставиться мета виходу на ютотно iнший рiвень органiзованостi i закрiплення на ньому. Дат слiдуе перiод стабiльно! експлуатацп упроваджених рiшень, i тому тут рацюнально витрачати ресурси лише на контроль досягнутого рiвня. При цьому система принципово не може сильно вщхилитися вiд досягнутого рiвня, а ефективш контрольнi заходи дозволять дещо примножити досягнутий успiх.
Розглянемо три можливi варiанти стратегi! розвитку оргашзаци у стади розквiту (рис. 4).
1. Неправильно вибрана стратепчна позищя пiсля розквiту веде компанiю у точку Д, що означае рiзку i несподiвану «смерть» компанi!. Вона може бути зумовлена рiзними причинами, наприклад, змшою правил гри на ринку, на як компанiя вчасно не вщреагувала, або виходом iз компанi! одного iз власникiв.
2. Найпоширешша ситуацiя, коли компанiею керуе людина, заслшлена бажанням «швидких грошей», яка не вмiе прогнозувати майбутне i не вiдчувае потреби постшного розвитку. Така пряма дорога веде до повшьно! i болiсно! агони в точку Г.
3. Набагато рщше трапляеться ситуацiя, коли оргашзащя займае правильну стратегiчну позицiю i володiе серйозним управлiнським досвiдом укут з пiдприемницькою iнту!цiею. Це стимулюе вихщ на новий цикл розвитку на основi ново! домiнуючо! цшносп, прирiст доходiв за рахунок нових якостей товарiв та послуг. Пщ новою якiстю треба розумiти нову спрямованють на нарощення iнших яюсних цiнностей. Такий еволюцiйний розвиток може тривати вiчно, кожен раз повертаючи на початок циклу. Але форма страт вимагае постшного перегляду з урахуванням швидких змш навколишнього середовища.
А
Г
/
д
Рис. 4. Можлив1 вар1анти зм1ни траекторп руху оргашзацп в час
Зрозумшо, що «деальна» стратепчна позицiя пiдприeмства постiйно змiнюeться у чаш, тому завдання пошуку найкращо! стратеги сто!ть перед будь-якою оргашзащею постiйно. Моделювання цього процесу може бути здшснене з використанням шструментарда проектного управлiння, в якому присутш графiчнi i аналiтичнi методи i iнструменти. Основним механiзмом логiчного зв'язку рiзних проектiв портфеля е рiвень домiнуючих цiнностей, що проектуеться на рiзнi аспекти пiдприемства. При цьому кшьюсть рiвнiв проектування може бути досить великою i керiвництво мае можливють проектувати органiзацiю за певними аспектами, абстрагуючись при цьому вщ iнших проекцiй.
Запропонована iнформацiйно-технологiчна модель (див. рис. 3) дозволяе масштабувати стратепчне рiшення як по вертикал^ збiльшуючи кiлькiсть рiзних проекцiй, так i по горизонталi, збiльшуючи кшькють видiв проектних об'ектiв i видiв зв'язкiв мiж об'ектами. Структурна декомпозищя портфеля на проекти та програми означае можливiсть моделювання оргашзацп з рiзною мiрою детатзацн, починаючи вщ пiдприемства в цiлому, закiнчуючи окремою структурною одиницею.
Сьогоднi багато компанш стикаються з конфлiктами на основi рiзних прiоритетiв розвитку всерединi компани. Конфлiкти виникають не через рiзнi погляди на прiоритети розвитку, а тому, що в компани немае едино! узгоджено! системи прюритепв. Цiннiсно-орiентоване управлiння - це пошук i прийняття таких прiоритетiв, якi забезпечать компани довгостроковий еволюцшний розвиток. Головне завдання цiннiсно-орiентованого управлiння - оргашзувати спiльну погоджену роботу всiх конфлштуючих пiдроздiлiв, оскiльки пiсля узгодження цшнюних прiоритетiв компанiя перетворюеться на спшьноту однодумцiв, що забезпечуе успiшне досягнення !! цiлей.
Висновки. 1. Розумшня сутi i причин спiралеподiбного характеру розвитку систем дозволяе подивитися на розвиток оргашзацп через управлшня портфелями проекпв шд кутом зору !! рiвня розвитку.
2. Дiагностика домiнуючих еволюцiйних цiнностей системи управлiння компани визначае формування та реатзащю цiннiсно-орiентованого портфеля проектiв, завдяки чому оргашзащя переходить на новий рiвень еволюцшного розвитку.
3. Управлiння еволюцiйним розвитком оргашзацп можливо здшснювати через реатзащю портфельного управлiння з використанням його методик, методiв та iнструментарiю.
4. Запропонована шформацшно-технолопчна модель розвитку шдприемства визначае атрибути, необхiднi для управлшня портфелем проекпв. Цi атрибути можна задавати або додавати, розмiщуючи шформащю в деякому сховищi або отримувати !! зi сховища.
Напрям подальших дослiджень. Запропонована модель допускае доповнення, тобто може стати бiльш детатзованою i точнiше вiдображати реальнi процеси розвитку оргашзацп. Така розширюванють означае можливють продовження поетапного дроблення моделi на окремi роботи, завдання тощо. Це дозволить побачити модель з рiзною мiрою деталiзацi!, вiд загального процесу еволюцiйного розвитку i до окремих процешв розвитку.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Бушуева Н. С. Модели и методы проактивного управления программами организационного развития / Н. С. Бушуева. - К. : Наук. cbít, 2007. - 270 с.
2. Басов Н. Г. Квантовая электроника и философия / Н. Г. Басов. Диалектика в науках о природе и человеке. - М. : Наука, 1983. - Т. 1. - 118 с.
3. Блауберг И. В. Сущность и становление системного подхода / И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин. - М. : Наука, 1973. - 270 с.
4. Бусленко Н. П. Лекции по теории сложных систем / Н. П. Бусленко, В. Е. Калашников, И. Н. Коваленко. - М. : Радий, 1993. - 440 с.
5. Бушуев С. Д. Управление проектами: Основы профессиональных знаний и система оценки компетентности проектных менеджеров / С. Д. Бушуев, Н. С. Бушуева (National Competence Baseline, NSB UA V. 3.0). - К. : 1Р1Д1УМ, 2006. - 208 с.
6. Бушуев С. Д. Креативные технологии в управлении проектами и программами / С. Д. Бушуев, Н. С. Бушуева, И. А Бабаев и др. - К. : Саммит-книга, 2010. - 768 с.
7. Дон Е. Бек. Спиральная динамика: управляя ценностями, лидерством и изменениями / Дон Е. Бек, Крис К. Кован // Пер. с англ. - М. : Открытый мир, 2010. - 420 с.
8. Клиффорд Ф. Грей. Управление проектами / Клиффорд Ф. Грей, Эрик У. Ларсон. Практическое руководство // Пер. с англ. - М. : Изд-во «Дело и Сервис», 2003. - 528 с.
9. Логарифмические спирали и их триадность / Академия тринитаризма. [Электронный ресурс]. - Режим доступа : https://www. trinitas.ru/rus/doc/0232/009/02321013.html.
10. Clare W. Graves. ^mpared with other theories. (англ.). - Режим доступа: http://www.clarewgraves.com/theory_content/compared/CGcomp1.htm
11. Матвеев А. А. Модели и методы управления портфелями проектов / А. А. Матвеев, Д. А. Новиков, А. В. Цветков. - М. : ПМСОФТ, 2003.- 208 с.
12. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: опыт социальных прогнозов / Пер. с англ. - М. : Академия, 2000. - 244 с.
13. Молоканова В. М. Дослщження синергетичних рiвнiв проектно-орieнтованого розвитку шдприемства / В. М. Молоканова // Управлшня проектами та розвиток виробництва : зб. наук. пр. [За ред. В. А. Рача]. - 2011. - № 4. - С. 5 - 11.
14. Руководство к Своду знаний по управлению проектами (Руководство РМВоК®). Четвертое издание. - 2008. - Project Management Institute, Four Campus Boulevard, Newtown Square, PA 19073-3299 USA.
15. Руководство по управлению инновационными проектами и программами. Т.1, версия 1.2 / Пер. с англ. под ред. С. Д. Бушуева. - К. : Наук. свгг, 2009. - 173 с.
16. Рач В. А. Управлшня проектами: практичш аспекти реалiзацil стратегш регюнального розвитку: навч. посiб. / В. А. Рач, О. В. Россошанська, О. М. Медведева // За ред. В. А. Рача . -К. : «К.1.С.», 2010. - 276 с.
17. Ярошенко Ю. Ф. Моделi «рушшш сили — опори» в управлшш проектами та програмами: моног. / Ю. Ф. Ярошенко, Р. Ф. Ярошенко. - К. : Саммит-книга, 2010. - 160 с.
SUMMARY
Formulation of the problem. Project management has become a recognized methodology in implementing changes in the system at any level, there was a significant number of publications on project management in various areas of social life [1; 5; 6; 8; 16]. However, the methodology of project management is still not enough attention is paid to the formation of social - genuine values and social responsibility project activity «soft component» associated with the increased role of the human factor in the era of knowledge economy. Consideration of this issue is devoted to this article.
The aim of the paper is to study the life cycle of the organization's value through the management of a portfolio of projects and the creation of a conceptual model of the evolutionary development of the organization, forming a new strategy of the organization and increase its value.
Conclusions. 1. Understanding the nature and causes of spiral nature of systems to look at the development of the organization by managing portfolios of projects from the point of view of its level of development.
2. Diagnosis dominant evolutionary property management company determines the formation and
implementation of tsinnistno-oriented portfolio, so that the organization moves to a new level of evolution.
3. The evolutionary development of the organization can be development through the implementation of portfolio management using his techniques, methods and tools.
4. The proposed information-technology enterprise development model defines the attributes required to manage a portfolio of projects. These attributes can be set or added by placing the information in a certain store or get it from the repository.
The direction of future research. The proposed model allows for amendments that may be more detailed and more accurately reflect the actual processes of the organization. This extensibility means the possibility of continuing the gradual fragmentation model for individual work tasks and etc. This will see the model with varying degrees of detail, from the overall process of evolutionary development to individual development processes.
REFERENCES
1. Bushueva N. S. Modeli i metodyi proaktivnogo upravleniya programmami organizatsionnogo razvitiya / N. S. Bushueva. - K. : Nauk. svit, 2007. - 270 s.
2. Basov N. G. Kvantovaya elektronika i filosofiya / N. G. Basov. Dialektika v naukah o prirode i cheloveke. - M. : Nauka, 1983. - T. 1. - 118 s.
3. Blauberg I. V. Suschnost i stanovlenie sistemnogo podhoda / I. V. Blauberg, E. G. Yudin. -M. : Nauka, 1973. - 270 s.
4. Buslenko N. P. Lektsii po teorii slozhnyih sistem / N. P. Buslenko, V. E. Kalashnikov, I. N. Kovalenko. - M. : Radiy, 1993. - 440 s.
5. Bushuev S. D. Upravlenie proektami: Osnovyi professionalnyih znaniy i sistema otsenki kompetentnosti proektnyih menedzherov / S. D. Bushuev, N. S. Bushueva (National Competence Baseline, NSB UA V. 3.0). - K. : IRIDIUM, 2006. - 208 s.
6. Bushuev S. D. Kreativnyie tehnologii v upravlenii proektami i programmami / S. D. Bushuev, N. S. Bushueva, I. A Babaev i dr. - K. : Sammit-kniga, 2010. - 768 s.
7. Don E. Bek. Spiralnaya dinamika: upravlyaya tsennostyami, liderstvom i izmeneniyami / Don E. Bek, Kris K. Kovan // Per. s angl. - M. : Otkryityiy mir, 2010. - 420 s.
8. Klifford F. Grey. Upravlenie proektami / Klifford F. Grey, Erik U. Larson. Prakticheskoe rukovodstvo // Per. s angl. - M. : Izd-vo «Delo i Servis», 2003. - 528 s.
9. Logarifmicheskie spirali i ih triadnost / Akademiya trinitarizma. [Elektronnyiy resurs]. -Rezhim dostupa : https://www. trinitas.ru/rus/doc/0232/009/02321013.html.
10. Clare W. Graves. Sompared with other theories. (angl.). - Rezhim dostupa: http://www.clarewgraves.com/theory_content/compared/CGcomp1.htm
11. Matveev A. A. Modeli i metodyi upravleniya portfelyami proektov / A. A. Matveev, D. A. Novikov, A. V. Tsvetkov. - M. : PMSOFT, 2003.- 208 s.
12. Bell D. Gryaduschee postindustrialnoe obschestvo: opyit sotsialnyih prognozov / Per. s angl. -M. : Akademiya, 2000. - 244 s.
13. Molokanova V. M. DoslIdzhennya sinergetichnih rIvnIv proektno-orIEntovanogo rozvitku pIdpriEmstva / V. M. Molokanova // UpravlInnya proektami ta rozvitok virobnitstva : zb. nauk. pr. [Za red. V. A. Racha]. - 2011. - № 4. - S. 5 - 11.
14. Rukovodstvo k Svodu znaniy po upravleniyu proektami (Rukovodstvo PMBoK®). Chetvertoe izdanie. - 2008. - Project Management Institute, Four Campus Boulevard, Newtown Square, PA 19073-3299 USA.
15. Rukovodstvo po upravleniyu innovatsionnyimi proektami i programmami. T.1, versiya 1.2 / Per. s angl. pod red. S. D. BushuEva. - K. : Nauk. svIt, 2009. - 173 s.
16. Rach V. A. Upravlinnya proektami: praktichnI aspekti realIzatsiyi strategIy regionalnogo rozvitku: navch. posib. / V. A. Rach, O. V. Rossoshanska, O. M. Medvedeva // Za red. V. A. Racha . -K. : «K.I.S.», 2010. - 276 s.
17. Jaroshenko Ju. F. Modeli «rushijni syly - opory» v upravlinni proektamy ta proghramamy: monogh. / Ju. F. Jaroshenko, R. F. Jaroshenko. - K. : Sammyt-knygha, 2010. - 160 s.
