CC BY
42
Международного симпозиума 10-12 октября 2007 г., Москва / Под ред. В.Е.Лепского.-М.: Когито-Центр, 2007. С.59-61.
8. Бушуев, С.Д. Формирование ментального пространства инновационного развития [Текст] / С.Д.Бушуев, Р.Ф.Ярошенко, Н.П.Ярошенко // Восточно-Европейский журнал передовых технологий, 2011. - №1/5 (49) - С.4-7.
9. Веренич, О.В. Концептуальна модель формування ментального простору [Текст] / О.В. Веренич //Управлшня розвитком складних систем, 2015. - №23. - С. 39-43.
10. Веренич, О.В. Формалiзована модель ментального простору проектного менеджера/команди проекту [Текст] /О.В. Веренич // Управлшня розвитком складних систем, 2015. - №24. - С. 23-29.
11. Орлов, С.П. Рефлексивная игровая модель при управлении командами разработчиков программных систем [Текст]/ С.П. Орлов // Мат. XVIII Междун. конф. по мягким вычислениям и измерениям , 19-21 мая 2015, Санкт-Петербург. - С.Пб.: СПбГЭТУ «ЛЭТИ», СПбГЛТУ, 2015. - С. 66-69.
12. Hamel, G. First, Let's Fire All the Managers [Electronic resourse] / Gary Hamel. - Available at: https://hbr.org/2011/12/first-lets-fire-all-the-managers. - December 2011.
13. Denning, S. A Glimpse At A Workplace Of The Future: Valve [Electronic resource]/ Steve Denning. Available at: http://www.forbes.com/sites/stevedenning/2012/04/27/a-glimpse-at-a-workplace-of-the-future-valve/#233d9dd3424b. - 27.04.2012.
14. Denning, S. Another Workplace Of The Future: Sun Hydraulics [Electronic resourse] / Steve Denning. - Available at: http://www.forbes.com/sites/stevedenning/2012/04/30/another-workplace-of-the-future-sun-hydraulics/#b0becb42d069. - 30.04.2012.
15. Wilber, K. A Theory of Everything: An Integral Vision for Business, Politics, Science and Spirituality [Теж^ Ken Wilber. - Boston: Shambhala Publications, 2000. - 153 p.
16. Фрейд, 3. Я и Оно [Текст]/ Зигмунд Фрейд // Труды разных лет В.2. - Тбилиси: Мерани, 1991. - 47 с.
17. Dawkins, R. The Selfish Gene (2nd ed.) ^xt]/ Richard Dawkins. - United Kingdom: Oxford University Press. - 1989. - 184 p.
Рецензент статт Стаття рекмоендована до
д.т.н., доц. Данченко О.Б. публкацп 02.12.2015 р.
УДК 65.012.32
В.М. Молоканова
ПРОЕКТНО-ОР1СНТОВАНИЙ РОЗВИТОК ОРГАН1ЗАЦ1Й НА ОСНОВ1 ЕВОЛЮЦ1ЙНО1 ТЕОРП Ц1ННОСТЕЙ
У теорп оргаызацмного розвитку вид^ено шлсть рiвнiв домЫуючих цшностей. Проаналiзовано причини невдалоТ реалiзацií трансформацмних змЫ у проектно-орieнтованих оргаыза^ях, доведено необхщнють врахування рiвня домЫуючих цшностей при розробц стратеги розвитку. Визначено, що кожен крок руху оргаызацп по спiралi виршуе один набiр проблем i породжуе новий на майбутне, тобто не мае меж. УправлЫня розвитком оргаызацп через портфель проек^в представлено як безперервний по™ трансформацмних змш у штеграцмному середовищi. Рис. 4, табл. 1, дж. 29.
Ключовi слова: управлЫня розвитком органiзацiй, цiннiсно-орiентоване управлiння, стральна траекторiя руху.
иБЬ 022
Постановка проблеми та и зв'язок з практичним завданням. До
тепер1шнього часу дисциплша «Управлшня проектами» стала визнаною у всьому свт методолог1ею забезпечення розвитку оргашзацш. Зараз важко знайти хоча б одну вщому в свт компашю, яка б не використовувала у своТй практиц1 оргашзацшного розвитку методи та засоби управлшня проектами. Концепц1я орган1зац1йного розвитку сформувалася як сукупнють скоординованих единою 22 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
метою зусиль, за допомогою яких людськ ресурси пщприемства iдентифiкуються, залучаються i розвиваються, щоб забезпечити конкурентоспроможнiсть оргашзаци та своечасно вирiшувати виникаючi проблеми.
Основна вщмшнють органiзацiйного розвитку вщ iнших видiв i форм роботи менеджерiв пiдприемств полягае в розглядi оргашзаци як цшюно'Т системи взаемодшчих елементiв, що постiйно змiнюеться у часк Природнi системи iснували задовго до появи термшу «система» та розвивалися самостшно незалежно вiд наявност наукового системного пiдходу. Багато таких систем ми ще не знаемо i лише поступово вщкриваемо Тх. Але людство вже накопичило достатньо знань щодо закошв розвитку природних систем i тепер застосовуе Тх для створення оргашзацшно-техшчних систем [1]. Проте парадокс юнування сучасних оргашзацш полягае у тому, що, незважаючи на розвиток системноТ науки, ктькють проблем в оргашзаци, якi потребують нагального вирiшення, не зменшуеться, а зростае. Виршити чи то усунути до прийнятних меж це протирiччя видаеться можливим на засадах формування нового типу управлшня, яке при застосуванш зртоТ' проектноТ методологи до процеав органiзацiйного розвитку враховуе цшнюну парадигму розвитку систем.
Аналiз лггературних джерел та постановка проблеми. Оргашзацшний розвиток являе собою особливий вид дiяльностi, який спрямований на впорядкування управлшських процесiв у сучаснiй оргашзаци [2]. 1сторичний аналiз розвитку науки дозволяе визначити, що понятшний апарат будь-якоТ предметноТ галузi формуеться, перш за все, шляхом запозичення понятшно'Т мови з шших предметних областей. При цьому понятшш визначення наповнюються новим змiстом та стають бтьш цiлiсними. Коли у другiй половит минулого стол^тя розпочалося застосування проектного менеджменту у якост iнструменту оргашзацшного розвитку, вiдбулося ускладнення системного описання проектних моделей розвитку оргашзацш. На сьогодшшнш день управлшня проектами активно використовуе теорш активних систем [3], теорш складних систем [4], моделi проактивного розвитку [5], стратепчне планування [6], теорш катастроф [7], генетичш алгоритми [8] та iнш. Одночасно зростае популярнють управлiння проектами на основi цiнностей, яке визначае кожний проект/програму як зобов'язання створити ушкальну цшнють [9]. У останнiх наукових розробках все часпше стверджуеться, що неможливо вирiшувати проблеми розвитку оргашзаци, спираючись лише на ТТ комерцшш аспекти.
Видiлення невирiшених частин загально! проблеми, котрим присвячена ця стаття. Аналiз дослiджень i публiкацiй показав, що незважаючи на наявнють рiзноманiтних визначень органiзацiйного розвитку, питання цшнюно-орiентованого розвитку органiзацiй через проекти, програми та портфелi е недостатньо дослщженими.
Метою дано! статтi е визначення концептуальних основ, що формують базовi засади проектно-орiентованого управлiння розвитком оргашзацш на основi еволюцiйноТ теори цiнностей.
Методи дослiдження. При шдготов^ роботи основними методами дослiдження були: метод порiвняння, метод аналогiй, метод аналiзу та синтезу, а також табличний i графiчний методи представлення шформаци.
Виклад основного матерiалу дослщження. У сучасному проектному менеджментi фокус управлшня все бтьше змiщуеться вщ управлiння окремими проектами до управлшня стратепчним проектно-орiентованим розвитком органiзацiй. Наприкш^ минулого столiття сформувалася i наукова концеп^я, що отримала назву «розвиток через проекти» [10]. Наразi назрта потреба придiляти бiльше уваги проектному менеджменту у якосп унiверсального шструменту
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
23
розвитку систем будь-якого рiвня. Ця потреба також пов'язана з тим, що змютом нишшньо'' епохи е перехщ людства вiд iндустрiальноï до постшдус^ально''' стади' цивiлiзацiйного прогресу, яка докоршно вiдрiзняеться вiд попереднiх етапiв. Постшдус^альне суспiльство - це суспiльство, в економiцi якого ефективна iнновацiйна промисловють насичуе потреби споживачiв, нарощуючи якюш змiни та поступово знижуючи темпи свого зростання. Головним штенсивним чинником розвитку постшдус^ального суспiльства е людський капiтал - професiонали, високоосвiченi люди, новi знання у всiх видах шновацшно' дiяльностi [11].
З кшця минулого столiття в органiзацiйному менеджмент з'явилися такi суб'ективно оцiнюванi параметри, як якють та органiзацiйнi цшностк Традицiйний пiдхiд системного управлiння за шструк^ями (management by instructions - MBI), який домшував до середини минулого стол^тя, змiнився все ще популярним до сьогодш управлiнням за цтями (management by objects - MBO) [4]. Тенденци розвитку теори' проектного менеджменту [9] свiдчать про поступовий перехщ вщ управлiння на основi показникiв до управлiння на основi цiнностей (management by value) (рис. 1).
Рис. 1. Еволю^я пiдходiв до управлiння розвитком оргашзацш
Управлiння на основi цшностей - це не просто новий споаб органiзацiйного управлiння, але i новий пiдхiд до застосування проектних знань на практицк Основна мета цього управлшня - урахування впливу особистюних людських параметрiв на менеджерськ та практичнi дiТ [11]. У лiтературi iснуе досить багато рiзних пiдходiв до визначення поняття оргашзацшних цiнностей [12, 13, 14, 15, 16]. Бтьшють авторiв сходиться на тому, що оргашзацшш цiнностi е складною компози^ею стiйких шаблонiв мислення, ям часто не визнаються самими суб'ектами, а бездоказово сприймаються особистютю та керують вама ТТ дiями.
Деякi керiвники все ще ставляться насторожено до поняття оргашзацшних цшностей, осктьки проголошення органiзацiйних цiнностей, саме по собк не гарантуе хоч якогось наближення до Тх реального вттення. Але саме проектний менеджмент при грамотному застосуванш допомагае перевести декларативш гасла щодо створення цшностей у зрозум^ для рядових виконав^в дГТ.
24
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
Проектний менеджмент розглядае будь-яке пщприемство як систему I, вщповщно до закону розвитку систем, видтяе в нш дв1 складов! (дв1 п1дсистеми), одну з них можна назвати консервативною (пщтримка функцюнування), а 1ншу -адаптивною (адаптац1я до зовн1шн1х зм1н). Консервативна частина - це виробнич1 цикли, що повторюються, одиничне, сершне або масове виробництво товар1в. До адаптивноТ частини оргашзаци в1дносять процеси розвитку через проекти, програми та портфел1. Адаптацш розум1ють як окремий вид управлшня, зокрема, гнучке шновацшне управл1ння п1дприемством, що здатне пристосуватися до нових умов у зовшшньому середовищ1 [9]. Компан1Т, як1 вдало поеднують сп1впрацю консервативно'! та адаптивноТ пщсистем, здатн1 швидко реагувати на поточн зм1ни, I у них бтьше шанс1в для усп1шного пристосування до под1й, що в1дбуваються в свт.
Поступове нарощування можливостей системи по м1р1 розвитку проектного управлшня вже не вперше змальовують у вигляд1 сшралк Дж. Джуран [17] одним 1з перших обфунтував знамениту «сшраль Джурана» - просторову модель, котра визначила основы стади безперервного розвитку з точки зору управлшня якютю (рис. 2) I стала прообразом багатьох еволюцшних моделей, що з'явилися шзшше. Вщповщно до ц1еТ модел1 розвиток оргашзаци описуеться як поступове охоплення все бшьшоТ площини, що розширюеться по м1р1 переходу вщ етапу до етапу I вщ 1терац1Т до 1терац1Т. Еволюцшний розвиток орган1зац1й п1дпорядковуеться загальним законам розвитку, ям передбачають, що у всесвт в1дбуваеться нестримний неск1нченний процес розвитку шляхом перетворення бтьш простих форм у б1льш складн1 I досконалк
Прори!
Прори!
Виробництво " ---
Розробка
Розробка
Рис. 2. Сп1раль пост1йного удосконалення Джурана [17]
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
25
В методолопчнш лiтературi пропонуеться два протилежних пщходи до проведення реформування системи: вщ досягнутого стану через змши до можливих перспектив; вiд кшцевих результатiв до засобiв !х вттення [16]. У проектному управлiннi еволюцшна модель визначае, що спiральний розвиток приводить до поступового розширення предметно!' сфери оргашзаци' за рахунок проектГв та програм [18].
Бiльшiсть формулювань органiзацiйного розвитку базуеться на визначенш взаемодГ! матерiальниx i нематерiальниx ресурав для досягнення поставлено! мети та успГшно! взаемодГ! з зовнiшнiм середовищем [19, 20]. Пропонуеться також комплексна оцшка стратепчного потенцiалу системи, котрий визначаеться як складний багатоаспектний показник та не мае однозначного тлумачення. Останшм часом в умовах ново! економки знань на перший план виходять таю показники, як шновацшнють, динамiзм та креативнють персоналу [10]. При цьому шновацшний процес не обмежуеться ттьки сферою теxнологiй, але й включае iнституцiональнi, органiзацiйнi та управлшськ iнновацiï.
Проте на практик дуже часто трапляеться так, що новi знання не можуть бути вбудоваш в традицiйнi концепцГ! юнування оргашзаци. 1нколи вони просто не сприймаються деякими ïï працiвниками, бо являють собою Гншу нематерiальну картину свГту. Справа у тому, що оргашзаци, як i сусптьство взагалГ, неоднорiднi за сво!'м цГннГсним складом. Чим бтьш розвиненiше, складнiше сусптьство, тим бтьша рiзноманiтнiсть рГвнГв цшностей представлена у ньому. Отже, компани' повинш намагатися використовувати знання з максимальним врахуванням рiзноманiтностi елементiв системи та створенням умов для !х творчо! взаемодiï. А це дуже складне завдання в сучасних глобальних умовах ринку.
Слщ зазначити, що едност думок щодо природи розвитку оргашзацш, м'яко кажучи, не юнуе. Американський соцюлог Уорнер Берк визначае розвиток пщприемства як «процес планових змш оргашзацшно!' культури, заснований на застосуванш методик, теорш i результат дослiджень наук про поведшку» [21]. Соцюлоги В. Френч i С. Белл, розглядаючи становлення органiзацiйного розвитку як науково! дисциплГни визначають його так: «Оргашзацшний розвиток являе собою довгостроковГ програми Гз вдосконалення процеав органiзацiйного оновлення i прийняття рГшень, зокрема, за допомогою бГльш ефективного управлшня оргашзацшною культурою» [22]. АмериканськГ вченГ Н. МаргулГс та А. Райа стверджують, що «оргашзацшний розвиток представляе собою цшнюно-орГентований процес самооцшки й планових змГн, що включають специфГчш стратеги' й технологи', нацтеш на посилення загально! ефективносл оргашзаци» [23]. Визнаний класик сучасного менеджменту Едгар Шейн розглядае цшносп як один з рГвнГв корпоративно! культури [24]. Е. Шейн говорить про юнування у будь-якш оргашзаци' так званих основоположних уявлень - стратеги, цтей i фтософи компани'.
Для правильного визначення оргашзацшного розвитку доцтьно використовувати представлення пщприемства у виглядГ живого органГзму. Дана обставина спонукала розробляти моделГ, що визначають послщовш етапи розвитку оргашзацш на основГ вивчення ï'ï життевого циклу. До найбтьш вГдомих з них вщносять моделГ I. АдГзеса [2] та Л. Грейнера [25].
ВзагалГ, органГзацГйний розвиток включае в себе методолопю та пГдходи стратепчного планування, оргашзацшного проектування, лщерства, управлшня змшами, управлГння результатами, коучингу, торкаеться проблеми балансу мГж суспГльною працею та особистим життям. Наведен визначення за основними положеннями для зручностГ представлен у табл. 1.
26
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
Таблиця 1
Модел1 управлшня орган1зац1йним розвитком компанш
Автори Основы положення
Маргулю Н., Райа А. (1972) Ор1ентац1я на цшносп Самооцшка Планов! змши Стратег1Т 1 технологи Посилення ефективност Орган1зац1йна система
Л. Грейнер (1973) Директивне управлшня Делегування Лщерство Креативн1сть Координац1я Сшвпраця
Френч В., Белл С. (1978) Оновлення оргашзаци Прийняття р1шень Ефективне управлшня Оргашзацшна культура Сп1впраця Формальш робоч1 команди Агент зм1н Науки про поведшку
Берк У. (1982) Планов! зм!ни Оргашзацшна культура Методики, теори, результати дослщжень Науки про повед!нку
Ваклавски Дж., Черч А. (2001) Системн!сть змш Гуман!стична ор!ентац!я Соц!альн! науки Дослщження д!ями Зворотн!й зв'язок
Шейн Е. (2002) Зб!льшення ефективност Повед!нков! ознаки Ц!нност! Увага до людей
Аакер Д (2007) Швидка адаптац!я до середовища Креативнють персоналу Увага до кл!ент!в
1.Ад1зес (2010) Р1зн1 типи л!дерства Код ¡деального кер!вника 1ндив!дуальний розвиток Взаемоповага та взаемна дов!ра
Класичний менеджмент балансуе у простор! можливостей I протилежностей м1ж жорстким механ1чним та м'яким гуманютичним п1дходами. е численн1 св1дчення, що маятник в останш роки хитнувся у б1к гуман1стичного менеджменту. Тому наука «Управлшня проектами» мае стати шструментом управлшня цтеспрямованими зм1нами навколишнього св1ту шляхом впровадження гуман1стичного менеджменту, що базуеться на зростанш духовноТ
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
27
складовоТ людськоТ д1яльност1, розширенн! спектру людських нематер1альних ц1нностей.
В1домий експерт та розробник теори розвитку орган1зац1Т 1.Ад1зес пропонуе перел1к проблем, як1 чекають орган1зац1ю на певних етапах ТТ зростання [2]. На стад1Т зародження (дитинства) - це п1дб1р персоналу та стимулювання прац1; на стади зростання (юност1) - це стратепчне планування та впровадження нових структур управлшня; на стади розкв1ту - це управлшня зм1нами; впровадження нових технологш. На стади стар1ння орган1зац1я стикаеться 1з проблемою вив1льнення персоналу; оптим1заци витрат на персонал; впровадження кризового менеджменту. Усвщомлення стад1й життевого циклу оргашзаци дозволяе правильно визначити час переходу на новий р1вень цшностей аби уникнути кризи старшня I смерт1 [26].
На вщмшу в1д модел1 I Ад1зеса, маловщома в УкраТн1 модель Клера Грейвза [27] вщображае залежн1сть р1вня розвитку компани в1д р1вня ТТ оргашзацшних ц1нностей. П1д р1внем орган1зац1йного розвитку розум1еться дом1нуюча парадигма мислення, яка визначае структуру компани, ТТ мехашзми прийняття р1шень та культуру спткування. В1дпов1дно до еволюц1йноТ теор1Т К. Грейвза [27], усшх процес1в еволюцшного розвитку забезпечуеться на основ! знання законом1рностей сп1рального руху. Процес переходу оргашзацшно-техшчноТ' системи в1д одного стабтьного стану до 1ншого, процес радикальних змш моделюеться за допомогою так званоТ лог1стичноТ або S-образноТ кривоТ [18]. Якщо орган1зац1я повн1стю заповнила попереднш р1вень ц1нностей, то стае можливим ТТ вих1д на новий цикл розвитку на основ! освоення нового цшнюного мему. Такий еволюцшний розвиток може тривати дуже довго, кожен раз повертаючи до початку циклу (рис. 3).
Рис. 3. Перехщ оргашзаци на шший р1вень ц1нностей
Ключовим моментом в концепци сп1ральноТ динам1ки е те, що люди володшть внутр1шньою здатн1стю юнувати на р1зних р1внях психолог1чного розвитку, розвиваючи I додаючи нов1 цшностк Не можна стверджувати, що якийсь р1вень ц1нностей «кращий» або «прший», вони просто в1дображають р1зн1 суб'ективш погляди на те, що являе собою св1т, I складн1сть його устрою. При цьому кожне п1вколо руху по сшрал1 вир1шуе один наб1р проблем I породжуе
28
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
новий на майбутне, тобто еволюцшний рух оргашзаци по сп1рал1, як будь-яке постшне вдосконалення, не мае меж.
Особлива цшнють теор1Т К. Грейвза [27] в ТТ холютичному п1дход1 полягае в тому, що кожний наступний р1вень розвитку сусптьства розглядаеться як черговий етап змши единого ц1лого, тобто вищ1 р1вш розвитку сусп1льства не заперечують, а включають вс1 попередн1 етапи. Модель е 1ерарх1чною, в н1й цшнюш меми (меметика - наука про оргашзацш смисловоТ шформаци) [28] йдуть у порядку зростаючоТ складност1, але при цьому не мають кшцевоТ меж1. Р1вн1 не зм1нюються за одну шч, пробудження нових мем1в при сп1ральному рус1 в1дбуваеться пюля того, як накопичуеться достатня енерпя для переходу до наступного стану системи. Цшнюш меми поводяться як хвил1, причому, кожна наступна хвиля складшше попередньоТ [27].
Зг1дно з цемемнюТ парадигмою розвитку оргашзаци [26], компашя формуе стратег1ю, спираючись на домшуючу систему ц1нностей, оск1льки саме цшнюш установки керують повед1нкою менеджер1в компан1Т. При побудов1 стратег1чного фокусу розвитку кампани сл1д враховувати домшуючий р1вень ц1нностей компан1Т, оск1льки ттьки так можливо реал1зувати ун1кальн1 властивосп орган1зац1Т для створення конкурентних переваг.
Рис. 4. Висхщна сп1раль оргашзацшних ц1нн1сних платформ
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
29
Методолопя управлшня на ochobî цiнностей структуруе пiдхiд до розвитку органiзацiï через створення цшностей шляхом врахування прюрителв та потреб стейкхолдерiв оргашзаци'. Як правило, витрати, що видтяються на вдосконалення системи управлшня, дозволяють створити гнучке стратепчне управлiння розвитком на основi проектного офiсу. Роль i функцiï такого офiсу можуть поступово зростати вщ ролi наставника або регулятора процеав до стратегiчного управлшня на рiвнi портфеля розвитку.
Висхщна спiраль цiннiсних платформ органiзацiйного розвитку (рис. 4) демонструе, що справжне проектне управлшня народжуеться лише на п'ятому (помаранчевому за К.Грейвзом) рiвнi цшностей, коли окремi менеджери стають здатними взяти на себе всю повноту вщповщальносл за усшх чи невдачу проекту. Помаранчева культура - це культура людей, що прагнуть усшху та орiентованi на досягнення результату.
Наступний рiвень цшностей (зелений за К. Грейвзом) породжуе корпоративну со^альну вщповщальнють, програми, що нацтеш на сталий розвиток всього сусптьства. Такий рiвень поки що рщко зустрiчаеться у конкурентному комерцiйному середовищк Але не можна не помiчати, що така дiяльнiсть дозволяе отримати доступ до нових, поки що незвичних джерел енерги', ям умовно можна назвати со^альним резонансом.
Сьомий (жовтий за К.Грейвзом) рiвень цшностей - це безперервний потк проек^в та програм, що входять до портфелю розвитку оргашзаци. У таких портфелях (потоках) статус проектних менеджерiв досить гнучкий. Кожен усшх або невдача змшюють неформальний статус проектного менеджера в оргашзаци. В такому портфелi кожен отримуе роботу, яка вщповщае його життевим прюритетам, тому у таких оргашза^ях дуже висока ступшь внутршньо'' мотиваци менеджерiв. Такий рiвень цiнностей народився порiвняно недавно майже одночасно iз широким розповсюдженням 1нтернету. Жовтий рiвень - це цтий свiт рiзноманiтних форм, в яких знання та компетентност важливш за формальнi ранги та статуси.
В реальному житт деякi оргашзаци можуть застрягати на своему рiвнi цшностей, не помiчаючи навколишнiх змш. Органiзацiя може застрягти на «синьому» рiвнi, тодi як «помаранчевЬ економiчнi умови пiдштовхують ïï до абсолютно шшого стилю ведення справ. Таке «застрягання» зазвичай, закiнчуеться для системи повним банкрутством. Отже, процес переходу на новий рiвень не е чимось незворотшм чи неминучим. Дослщження законiв зародження, розповсюдження та розвитку цшнюних мемiв у проектних сптьнотах дозволяе розглядати розвиток органiзацiй як процес освоення нових цшнюних мемних конструкцш через проекти, програми та портфелк
Оскiльки особистiсть завжди займае позицш позитивно' чи негативно' оцшки елементiв зовнiшнього середовища, то в будь-якш оргашзаци цiнностi вiдiграють роль цтьових принципiв щодо бажаного розвитку подш. В узагальненому визначеннi цшносп слугують стимулом, необхiдною умовою для будь-якого роду взаемоди' [29]. Повна щентифка^я спiвробiтника з органiзацiйними цшностями означае, що вiн усвiдомлюе ï'ï мiсiю, чiтко дотримуеться правил i норм поведшки. У цьому випадку цшносп органiзацiï стають iндивiдуальними цшностями сшвроб^ника, займаючи певне мiсце в мотивацшнш структурi його поведiнки. Згодом пра^вник продовжуе роздiляти цi цшносп вже незалежно вiд того, чи знаходиться вш у рамках дано' оргашзаци чи працюе в шшому мюцк Бiльш того, такий пра^вник сам стае могутнiм джерелом розповсюдження даних цшностей.
У сучасних умовах постшно зростае обсяг шформаци, комушкативних зв'язш, iнтерактивних засобiв i, як наслщок всього цього, у людей з'являеться фрагментарнють сприйняття свiту, криза самощентифкаци, зростае
30
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
напруженють у гумаштарнш сфер1 людини. Здаеться, що людство замало пщготовлене до функцюнування в умовах 1нформац1йного сусшльства «третьоТ хвил1». Коли компани намагаються вир1шувати завдання розвитку оргашзаци як техшчну задачу, не враховуючи необхщш зм1ни ц1нн1сних мем1в, то з часом це призводить до болюного усвщомлення марних витрат, оск1льки незаповнений попереднш ц1нн1сний р1вень швидко повертае компашю на вих1дн1 позицГТ [25].
На штуТ'тивному р1вн1 б1льш1сть кер1вник1в розум1е, що застосовувати техн1чн1 жорстк системн1 р1шення до завдання адаптаци безперспективно. Тут потр1бн1 1нш1 шструменти, як1 зазвичай в1дносять до м'якого системного пщходу, але I вони не завжди приносять бажаний результат, якщо немае врахування штегральносп зм1н або узгодження вс1х ц1нн1сних аспект1в оргашзаци. Проектн1 менеджери мають розвивати нов1 м'як1 компетенци, щоб охопити комплекснють проблем та джерела Тх виникнення, правильно розум1ти зв'язки та взаемодш м1ж речами, явищами I процесами, як1 мають в1дношення до р1зних р1вн1в ц1нностей. I саме наука «Управлшня проектами» як штеграцшна дисципл1на, мае стати 1нструментом управлшня цтеспрямованими зм1нами у навколишньому свт для нарощування людських ц1нностей. Але поки що практичних м'яких шструмент1в змши ц1нностей у проектному управлшш бракуе. Справа в тому, що проекти р1зних р1вн1в ц1нностей можуть як створювати синергетичний ефект, так I конкурувати м1ж собою, I нав1ть знищувати результати один одного. Актуальнють оц1нювання проектних ц1нностей в оргашзаци обумовлюеться ще й тим, що потребуе витрат управлшськоТ енерги на усунення розб1жностей м1ж цшностями р1зних проект1в для збереження внутр1шньоТ ц1л1сност1 оргашзацшно-техшчноТ' системи. Нараз1 до моделювання розвитку оргашзацш все часпше використовуеться 1нтегральний п1дх1д, що базуеться на поступовому переход! оргашзаци вщ одного збалансованого стану цшностей до шшого.
Висновки. Проведений анал1з показав, що управлшня проектами мае розглядатись з позици принципово новоТ парадигми - як системна д1яльнють з розвитку оргашзацш на основ! домшуючих у орган1зац1Т ц1нностей. Будь-як1 оргашзацшш зм1ни не будуть достатньо ефективним без формал1заци уявлень щодо 1ерархи ц1нностей системи на основ! еволюцшноТ' теор1Т ц1нностей. Цшнюно-ор1ентоване управлшня не е альтернативою для управлшня за цтями, а скор1ше доповнюе можливосп проектних менеджер1в у впровадженш орган1зац1йних зм1н.
Перспективи подальших дослщжень. Автор вважае, що наявн1 у даний час стандарти з проектного управлшня не дають цтюну картину глибини та потенц1алу проектноТ методологи як шструменту ц1нн1сного перетворення навколишнього св1ту. Так1 важлив1 категор1Т як «еволюцшний розвиток» та «пост1йне удосконалення» потребують перегляду методолог1чного забезпечення проектно-ор1ентованного управл1ння з урахуванням еволюц1йноТ теори ц1нностей.
Отриман1 результати формують основу подальших дослщжень для одного з актуального завдання, яке пов'язане з формуванням змюту осв1тшх програм для проектних менеджер1в на пщфунт1 штегральноТ' методолог1Т та еволюц1йноТ теор1Т цшностей.
Л1ТЕРАТУРА
1. Рач, В.А. Методологические проблемы научной специальности управления проектами и программами на современном этапе ее развития [Текст]/ В.А. Рач, В.Н. Бурков // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. пр. - Луганськ: вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2010. - № 3(35). - С. 47-51.
2. Адизес, И. Управление жизненным циклом корпорации [Текст]/ И.К. Адизес; пер. с англ. - СПб.: ПИТЕР, 2011. - 384 с.
3. Бурков, В.Н. Модели и методы мультипроектного управления [Текст]/ В.Н. Бурков, О.Ф. Квон, Л.А. Цитович.- М. : ИПУ РАН, 1997. - 63._
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56) 31
4. Бусленко, Н.П. Лекции по теории сложных систем [Текст]/ Н.П. Бусленко, В.Е. Калашников, И.Н. Коваленко. - М. : Радий, 1993. - 440с.
5. Бушуева, Н.С. Модели и методы проактивного управления программами организационного развития [Текст]/ Н.С. Бушуева. - К.: Наук. св^, 2007. - 270 с.
6. Томпсон, А.А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии : учеб. для вузов [Текст]/ А.А. Томпсон, А. Дж. Стрикленд; пер. с англ.; под ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 576 с.
7. Гилмор, Р. Прикладная теория катастроф: В 2-х кн. [Текст]/ Р. Гилмор; пер. с англ. -М.: Мир, 1982 - 546 с.
8. Бабаев, И. А. Формирование генетического кода проекта как инструмента навигации по его жизненному пути [Текст]/ А.И. Бабаев, С.Д. Бушуев, Н.С. Бушуева // Управлшня проектами та розвиток виробництва : зб. наук. пр. - Луганськ: СНУ iм. В.Даля, 2005.- № 2(14). - С. 5-11.
9. Р2М: Управление проектами и программами [Текст]/ под ред. проф. Бушуева С.Д. - К.: Наук. св^, 2009. - Т. 1, Версия 1.2 : Руководство по управлению инновационными проектами и программами предприятий - 198 с.
10.Аакер, Д.А. Бизнес-стратегия: от изучения рыночной среды до выработки беспроигрышных решений [Текст]/ Девид А. Аакер: пер с анг. - М.: Эксмо, 2007. - 464 с.
11.Керiвництво з управлшня шновацмними проектами i програмами оргаызацм: Монографiя [Текст]; пер. на укра'Тнську мову пщ ред. проф. Ярошенка Ф.О. - К.: Новий друк, 2010. - 160 с.
12.Кротов, С.В. Эволюционное моделирование жизненного цикла инноваций [Текст]/ С.В. Кортов. - Екатеринбург: Институт экономики УрО РАН, 2003. - 342 с.
13. Модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации» [Текст]/ Г.Р. Кремнев // Модуль 5. - М. : ИНФРА, 2000. - 256 с.
14.Легри, П. Управление изменениями в организации. Внедрение информационных технологий: от эксперимента до практического внедрения. Часть 2 [Текст]/ Поль Легри // Европейское качество, 2003. - № 3. - С. 22 - 31.
15.Литвинченко Г.А. Нацюнальний компонент бази знань з управлшня проектами [Текст]/ Г.А. Литвинченко // Управлшня проектами та розвиток виробництва: зб. наук. пр. -Луганськ: СНУ iм. В.Даля, 2001. - № 1 (3). - С. 75-77.
16.Ньюстром, Дж.В. Организационное поведение [Текст]/ Джон В. Ньюстром, Кейт Дэвис; пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского. - СПб.: Питер, 2000. - 448 с.
17.Джуран, Дж. Достижимо ли лидерство в качестве [Текст]/ Джозеф М. Джуран // Европейское качество. - 2003. - № 1-2. - С. 4 - 15.
18.Молоканова, В. М. Модель еволюцшного розвитку пщприемства на основi портфельно-орieнтованого управлшня [Текст]/ В. М. Молоканова, Г. К. Демш // Вюник Приднтровсько'Т державно' академп будiвництва та архтектури, 2014. - Вип. 7 (22). - C. 57-65.
19.Виханский, О.С. Менеджмент: учебник [Текст]/ О.С. Виханский, А.И. Наумов. - 3-е изд.- М.: Гардарики, 2000. - 528 с.
20. Waclawski, J., Church, A.H. Organization Development: A Data-Driven Approach to Organizational Change. Pfeiffer, 2001, 400 p.
21.Burke, W.W. Organization Development: Principles and Practices. Scott, Foresman, 1982.
22.French, W. L., Bell, C. H. Organization Development: Behavioral Science Interventions for Organization Improvement. Prentice Hall, 1998, 360 p.
23.Margulies, N., Raia, A. Organization Development: Values, Process, and Technology. N. Y.: McGraw-Hill, 1972.
24.Шейн, Э. Организационная культура и лидерство [Текст]/ Э. Шейн. - СПб.: Питер, 2008. - 336 с.
25. Greiner, L. «Evolution and Revolution as Organizations Grow.» Harvard Business Review. July-August 1972.
26.Молоканова, В.М. Процеси формування портфеля цiннiсно-орieнтованого розвитку оргашзаци [Текст]/ В.М. Молоканова // Управлшня проектами та розвиток виробництва : зб. наук. пр. - Луганськ: СНУ iм. В.Даля, 2015.- № 2(54). - С. 24 - 33.
27.Clare, W. Graves. Compared! with other theories . (англ.). - Режим доступу: http://www.clarewgraves.com/theory content/compared/CGcomp1.htm.
32 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
28.В1к1пед1я. [Електронний ресурс] - Режим доступу: ИйрБ^/ик^И^ресНа.огд^И^/меметика.
29.Медведева, О.М. Корпоративна культура та культурний контекст проекту розвитку оргашзацп. Частина 1. Основы визначення [Текст]/ О.М. Медведева // Управлшня проектами та розвиток виробництва : зб. наук. пр. - Луганськ : СНУ ¡м. В.Даля, 2008. -№3(27). - С.96-103.
Рецензент статт! Стаття рекмоендоина до
д.т.н., проф. Бушуев С.Д. публ1кацп 12.10.2015 р.
UDC [517.534]
I.I. Kovalenko, L.S. Chernova, A.S. Orekhov
COMPARATIVE ANALYSIS OF THE SHORT-TERM FORECASTING METHODS OF THE LOCALLY-HETEROGENEOUS TIME SERIES OF THE HIGH-TECH ENTERPRISE'S OPERATION INDICATORS
The article deals with monitoring technical, economic, and financial indicators of enterprise's operation using short-term forecasting methods. Here, the comparative analysis of the methods has been performed. Tabl.2, ref. 7.
Key words: short-term forecasting methods, moving average method, locally-heterogeneous time series, time series sampling
JEL O22
Setting of the problem in the general form and its link with the essential science-based or practical tasks. Modern conditions of the market economy in which high-tech enterprises exist require constant checking of the various indicators of their activity. This is achieved by monitoring, evaluation, and management of risk-contributing factors that may be present in the technical, economic, and financial results of enterprise's activity. One of the important approaches to solving this problem is a short-term forecasting of the values of these factors using well-known methods: moving average and its modifications, moving median, exponential smoothing, and others. However, these methods tend to operate stably with fixed (uniform) time series, and they are sensitive to the heterogeneous component series, i.e. we can see the appearance of bias and inefficiency average scores generated as a result of these short-term forecasting methods.
Analysis of researches and publications and selection of the unsolved parts of the general problem. Analysis of a series of publications on short-term forecasting methods [1, 2, 3, 4] revealed that a series of moving averages: simple moving average, the cumulative moving average, weighted moving average, the moving median, etc. is described and implemented currently. In [2] method of exponential smoothing - which is based on the smoothing method - the rate of decrease in the balance of a number of elements has been defined. Analysis of heterogeneous time series with the use of statistical and adaptive approaches is given in [5]. The formalization of locally-heterogenetic time series and their models are given in [6]. At the same time issues on the comparative analysis of methods of short-term forecasting of heterogeneous and locally-heterogeneous time series are described insufficiently.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
33
