CC BY
11
Актуальт проблеми сучасно! медицини
УДК: 616.24-036.1-037-092-053:577.118
Фролова Т.В., Шевченко О.С., Охапкта О.В.
М1КРОЕЛЕМЕНТН1 ПРЕДИКТОРИ ФОРМУВАННЯ ХРОН1ЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ У МОЛОДОМУ В1Ц1
Харкiвський нацiональний медичний уыверситет
У роботi представлено ретельний аналiз монторингу мтерального складу волосся у 118 паще-нтiв, хворих на хрончну бронхолегеневу патологiею. Встановлен особливостi змт мтерального дисбалансу при прогресуванн патологiчних проявiв з боку оргатв дихання, якг характеризуются зниженням вм^ту йоду, мiдi та тдвищенням вм^ту марганцю у волоснакопиченням кобальту та свинцю. Встановлен межi мтеральних зсувiв щодо хротзацп патологи i форму-вання ХОЗЛ у пащент1в молодого вжу.
Ключов1 слова: хронлчне обструктивне захворювання легень, м1кроелементний статус.
Хрошчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) вщноситься до розповсюджених хвороб людини. За даними ВООЗ, на ХОЗЛ страждае 0,8% населення планети, рiвень захворюваност серед чоловтв вищий (0,9%), шж серед ж1нок (0,7%) [1]. У наступи роки прогнозуеться пода-льший рют захворюваност на ХОЗЛ [2].
За даними европейськоТ ресшраторноТ сшл-ки, ттьки у 25% па^енпв захворювання дiагнос-туеться своечасно. Гiподiагностика ХОЗЛ пов'язана у бтьшосп випадкiв з тим, що хворi звертаються за медичною допомогою лише при появi виразноТ симптоматики [3]. Разом з тим ХОЗЛ знаходиться на шостому мют серед голо-вних причин смерт у свiтi, на п'ятому - у розви-нутих краТнах европи, на четвертому - у США. ХОЗЛ - патолопя, яка потребуе дуже великих затрат i являеться суттевим соцiальним тягарем. Так, у 2000 р. витрати США, як пов'язаш з лку-ванням хворих на ХОЗЛ, склали 30,4 млрд дол. [4, 5].
Багатьма науковцями головним чинником фор-мування ХОЗЛ визнаеться тютюнопалшня та попр-шення екологiчного стану оточуючого середовища. За даними токсиколопчноТ оцiнки середовища, мк роелементи (МЕ) з групи важких металiв займають друге мiсце серед забруднювачiв атмосфери пiсля пестицидiв та окису вуглецю [6]. Потрапляючи до оргаызму людини, вони викликають розвиток техно-генних мiкроелементозiв. В рiзних дослiдженнях проводяться паралелi мiж дефщитом ессен^аль-них МЕ, надлишком токсичних МЕ i вiдхиленням в стан здоров'я населення вцiлому [7].
Мета дослвдження Мета дослiдження полягала у встановлен системоутворюючих мiкроелементiв щодо фор-мування ХОЗЛ у молодому вщк
Матерiал та методи дослiдження Проведено логнiтудiальне дослiдження про-тягом 5 рош за 118 пацiентiв. Спостереження за станом здоров'я i мшеральним профiлем па^ен-тiв розпочато у пщл^ковому вiцi (16-18 рокiв), як знаходились на диспансерному облiку з дiагно-зом рецидивуючий бронхiт, мали не менш 3-4 загострень на рк, довготривалий кашель (до 1,52 мiсяцiв) пiд час загострення протягом 2 рош та зсуви спiрографiчних показникiв пiд час ремн
сп. Протягом 5 рокiв у 46 (38,98%) па^ен^в змн ни з боку бронхо-легеневоТ системи прогресува-ли з розвитком склеротичних змш у глибоких шарах бронхiального дерева i був встановлено дiагноз хроычний бронхiт (I група). У 72 (61,02%) па^етчв протягом 5 рош перебiг захворювання не мав суттевоТ динамiки, як позитивноТ, так i не-гативноТ (II група). Па^енти II групи хворiли не менш 3-4 разiв на рiк на гострий бронхп", проте рентгенологiчних та бронхоскотчних даних на користь хрошзацп процесу зареестровано не бу-ло. Вщсоток пацiентiв, якi зловживали тютюно-палiнням в I та II групах суттевих вщмшностей не мав (75,6% i 73,6% вiдповiдно, р>0,05).
Монiторинг мiнерального профiлю проводив-ся щорiчно на пiдставi визначення вмюту МЕ у волоссi методом масс-спектрометрп з шдуктив-но зв'язаною плазмою на апарат «Е№аХ» в «На-уково-технологiчному iнститутi транскрипцп трансляцiТ та реплкацп». Волосся було обрано у якост бiологiчного матерiалу оскiльки саме ц деривати шкiри являються найбтьш шформати-внiм та вiдображають тривалу експозицш еле-ментiв в органiзмi людини. Обов'язковим крите-рiем чергового термшу обстеження МЕ статусу па^етчв було вiдсутнiсть прийому в^амшно-мшеральних препаратiв протягом останнiх 2 мь сяцiв.
Статистичний аналiз проведено на пiдставi параметричних i непараметричних критерпв (критерiй Ст'юдента-Фiшера, Ван-дер-Вардена та шш.), iмовiрнiсного розподiлу ознак i кореля-цiйного аналiзу.
Усi дослiдження проведено з урахуванням мiжнародних бiотичних стандар^в.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дослiдження виконане в рамках комплексних науково-дослiдних робiт Харшського нацюна-льного медичного унiверситету «Роль оксиду азоту у регуляци метаболiзму та збереження органу при вперше дiагностованому деструктивному туберкульозi легень» та «Медико-бiологiчна адаптацiя д^ей з соматичною патологiею в су-часних умовах» (№ держреестрацп 0111Ш01400).
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
Результати та 1х обговорення Встановлено, що у пщл™в з рецидивуючим бронхтом найбтьш iнформативнi змiни МЕ профтю характеризуються зниженням вмiсту йоду (г=0,78), мiдi (г=0,81) у волоса та пщви-щенням вмiсту марганцю (г=0,66), тобто змiни стосуються найбтьш суттевих МЕ, якi необхiднi для адекватно! дiяльностi iмунно''' та антиокси-дантноТ систем. Крiм того, у 87,4% пщл™в пiд час першого дослiдження МЕ профiлю встановлено пщвищений вмiст свинцю i у 93,2% па^ен-тiв пiдлiткового вку - пiдвищений вмiст кобальту (р<0,05).
При подальшому перебiгу захворювань брон-хо-легеневоТ системи у даноТ групи па^ен^в серед цих МЕ встановлеш достовiрнi вiдмiнностi. Так, серед па^ен^в I групи при хрошзаци проце-су вiдбуваеться подальше експонен^альне зни-ження мiдi (R2 = 0,8754) i пiдвищення марганцю = 0,8918), та значне накопичення умовно-токсичних МЕ - кобальту (Р2 = 0,9723) \ свинцю
0,250
^ = 0,9316) (рис. 1, 2, 3). Тодi як у па^ен^в II групи при вщсутносп негативно' динамiки з боку оргашв дихання, вмiст марганцю протягом 5 ро-кiв знизився в середньому на 20,51%, а вмют мь дi пiдвищився на 18,18% (р<0,05), що на нашу думку вщображае покращення iмунних процесiв, що запоб^ае у свою чергу хрошзаци процесу та формування ХОЗЛ у молодому вщк Треба вщмн тити, що у па^ешпв не залежно вщ кл^чноТ групи вмют йоду протягом 5 рош знаходився на стабтьно низькому рiвнi, i можливо вiдображае особливостi екологiчного стану нашого регiону.
Стосовно визначальних токсичних МЕ, слщ вiдмiтити, що протягом термшу спостереження вмiст кобальту та свинцю у волоса па^ешпв як I групи, так i II групи збiльшився, проте ступiнь збтьшення серед пацiентiв I групи достовiрно вища нiж серед пацiентiв II групи: збтьшення вмюту свинцю у волоса в середньому склало 13,89% i 3,08% вiдповiдно (р<0,05), кобальту -17,24% i 4,84% вщповщно (р<0,05).
0.200 0,150 0,100 0.050 0,000
к-= 0.8754
К и." II"
16 р 17 р 18 р 19 р 20 р 21 р 22 р
-мщь. мг/г I трупа
мщь. мг/г II трупа
Рис. 1. Динамка вмсту м'д у волосс пацieнтiв при хрошзаци бронхо-легеневого процесу
Рис. 2. Динамка вмюту марганцю у волоса пaцieнтiв при хрошзаци бронхо-легеневого процесу
Аналiз мiжкореляцiйних взаемозв'язш МЕ статусу та запального процесу з боку оргашв дихання дозволив встановити, що критичними зсувами МЕ балансу щодо хрошзаци процесу е зниження м^ф у волос нижче шж 0,165 мг/г во-лосся (г=0,78, р<0,05), збтьшення марганцю
бтьш шж 5,0 мг/г волосся (г=0,82, р<0,05), а та-кож накопичення токсичних МЕ - кобальту вище шж 1,30 мг/г волосся (г=0,70, р<0,05) i свинцю вище шж 2,00 мг/г волосся (г=0,695, р<0,05), що дозволяе Тх розглядати у якосп предикторiв фо-рмування ХОЗЛ.
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
Рис. 3. Динамка вмсту умовно-токсичних елемент'в у волоса na^eHmie при хрошзацП бронхо-легеневого процесу
При аналiзi можливих чинниш пщвищеного накопичення токсичних МЕ у волоса па^етчв обох груп встановлено, що саме накопичення кобальту мае прямий сильний зв'язок з тютюно-палшням пацiентiв (г=0,90, р<0,05), проте пщви-щення вмiсту свинцю у волоса не залежить вiд шкщливих звичок (г=0,32) i, насамперед, е вщ-дзеркаленням умов мешкання патента та еко-логiчного стану репону уцiлому.
Таким чином, визначення та мошторинг МЕ профiлю пацiентiв з захворюваннями оргашв ди-хання е шформативним та неiнвазивним методом визначення прогнозу переб^у патологiТ, а використання мшеральних предикторiв форму-вання ХОЗЛ сприятиме проведенню адекватноТ превентивноТ профiлактики спрямованоТ на за-поб^ання хронiзацiТ процесу, що дозволить зме-ншити iнвалiдизацiю цих пацiентiв у молодому вщк
Висновки
1. Для па^ен^в з патологiею органiв дихання характеры змши мiнерального профiлю iз зни-женням вмiсту йоду, м^д та пiдвищенням вмiсту марганцю у волоса, що вщображае порушення дiяльностi iмунноТ та антиоксидантноТ систем.
2. Мшеральний профiль пацiентiв з патолоп-ею органiв дихання характеризуеться пщвище-ним накопичення умовно-токсичних мiкроелеме-н^в в органiзмi: кобальту, ступiнь накопичення якого залежить вщ шкiдливих звичок па^етчв та свинцю, вмiст останнього е вщдзеркаленням екологiчного стану репону.
Реферат
МИКРОЭЛЕМЕНТНЫЕ ПРЕДИКТОРЫ ФОРМИРОВАНИЯ ХРОНИЧЕСКОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАБОЛЕВАНИЯ ЛЕГКИХ В
МОЛОДОМ ВОЗРАСТЕ
Фролова Т.В., Шевченко О.С., Охапкина О.В.
Ключевые слова: хроническое обструктивное заболевание легких, микроэлементный статус.
В работе представлено анализ мониторинга минерального состава волос у 118 пациентов с хронической бронхолегочной патологией. Установлены особенности изменений минерального дисбаланса при прогрессировании патологических проявлений со стороны органов дыхания, которые характеризуются снижением уровней йода, меди и повышением содержания марганца в волосах, а также накоплением кобальта и свинца. Установлены границы минеральных изменений, которые инициируют хронизацию патологии и формирование ХОБЛ у пациентов молодого возраста.
3. Предикторами формування ХОЗЛ у па^ен-TiB молодого вку е зниження м^д у волос нижче шж 0,165 мг/г волосся, збтьшення марганцю бтьш шж 5,0 мг/г волосся, а також накопичення токсичних МЕ - кобальту вище шж 1,30 мг/г волосся i свинцю вище шж 2,о0 мг/г волосся, що необхщно враховувати у системi диспансерного нагляду за ^ею групою хворих.
Подальшi дослщження у цьому напрямку по-винш бути спрямоваш на розробку ефективних методiв профтактики щодо формування ХОЗЛ з урахуванням МЕ статусу па^етчв з патолопею оргашв дихання, що дозволить покращити якють життя працездатноТ частки населення.
Л^ература
1. Хроническая обструктивная болезнь легких (ХОБЛ) / Информационный бюллетень № 315 ВОЗ. - Февраль 2011.
2. Фещенко Ю.1. Новi вп"чизняш узгодження щодо ведення ХОЗЛ / Фещенко Ю. I. // Нова медицина. - 2006. - № 1. - С. 14-19.
3. Глобальная инициатива по Хронической Обструктивной Болезни Лёгких (пересмотр 2008 г.) // Global initiative for chronic Obstructive puLmonary Disease. - М. : Атмосфера, 2009. - 101 с.
4. Фещенко Ю. И., Хронические обструктивные заболевания легких: классификация, диагностика, лечение / Ю. И. Фещенко,
B.К.Гаврисюк // Лки УкраТни. - 2004. - № 7-8. - С. 22-25; № 9. -
C. 14-17.
5. Blanco I. Estimated numbers and prevalence of PI*S and PI*Z al-leles of alpha1-antitrypsin deficiency in European countries / I.Blanco, F.J. de Serres, E. Fernandez-Bustillo // Eur. Respir. -2006. - Т. 27. - № 1. - С. 84.
6. Air pollution by ozone in Europe summer 2007. Preliminary results, period April - September 2007 (last update 6.12.2007, based on data received before 4.12.2007) EEA/ETC-ACC (the European Environment Agency's European Topic Centre on Air and Climate Change).
7. Disorders of Mineral Metabolism / [F. R. Bringhurst, M. B. Demay, H. M. Kronenberg et al.] // Williams Textbook of Endocrinology. 11th ed. St. Louis, Mo : WB Saunders, 2008. - P. 27.
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна академ1я»
Summary
MICROELEMENT PREDICTORS OF CHRONIC OBSTRUCTIVE LUNG DISEASES IN YOUNG AGE
Frolova T.V., Shevchenko O.S., Okhapkina O.V.
Key words: chronic obstructive lung diseases, microelements status
The paper presents the analysis of hair mineral composition of 118 patients with chronic obstructive lung disease. There have been determined some changes in mineral balance under chronic obstructive lung pathology progressing which are characterized by the decrease of I, Cu level and increase of Mn, Co, Pb level in patient's hair. We have determined the borders of mineral status changes that may trigger the chroniza-tion of obstructive lung diseases in young patients.
УДК: 616-002.5:615.324
Цапенко Ю.П., Бойко М. Г., Гречка Г.М., Носик Н.1., Краевська О.О. ЕФЕКТИВН1СТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОДУКТУ БДЖШЬНИЦТВА В КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 ХВОРИХ З УПЕРШЕ Д1АГНОСТОВАНИМ ШФШЬТРАТИВНИМ ТУБЕРКУЛЬОЗОМ ЛЕГЕНЬ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Мета роботи -вивчення ефективност{ застосування гомогенату трутневих личинок для корек-цп синдрому ендогенног ттоксикаци у хворих з уперше д{агностованим тфшьтративним ту-беркульозом легень. Матер{али та методи. До групи обстежуваних увшшло 30 хворих з уперше д{агностованим тфшьтративним туберкульозом легень,в{д 20 до 50 рокгв, контрольну групу склали 30 хворих . Хворг основног групи отримували гомогенат трутневих личинок (ГТЛ) про-тягом 30 д{б на фот специф{чног протитуберкульозног терапи. В пор{вняльних групах оцтю-вали ефектившсть лтування по загальноприйнятим критер{ям, припиненню бактерювидшен-ня, вираженост{ регреси паталог{чного процесу в легеневш тканит, визначенню маркер{в ендо-токсикозу (лейкоцитарний тдекс ттоксикаци (ЛП)(Кальф-Кал{ф, 1941). Результати досл{-дження. Скарги на фош прийому ГТЛ зникли майже у в&х хворих основног групи, у 55% хв. контрольной групи вони залишалися. Л11 у хворих основног групи до початку лтування складав 2,5 (при норм{ 0,3-1,5), у пащент{в контрольной групи- 2,41.Л11 на фош прийому ГТЛ зменшився на 48,62% { складав 1,3, тод{ як у контрольны груш зменшився на 29,47% { складав 1,7. В основнш груш по зактченню прийому ГТЛ абацильовано 100% хв.., в контрольны груп абацилювання до-сягнуто у 64,7% хв. Добре виражена позитивна рентгенолог{чна динамка спостеркалося у 76% (23 хв) основног групи, { 37% (11хв) контрольной групи . Алерг{чних реакт у основнт груп не спостер{галося, в контрольны груп 4 випадки.
Ключов1 слова. Туберкульоз легень, гомогенат трутневих личинок, лейкоцитарний шдекс.
Виконано в рамках науково-дослщноТ роботи НДР 0110и008151 «Вивчити клУко-функцюнальы та морфолопчы особливост1 переб1гу захворювань ресглраторноТ системи (туберкульозу, саркоТдозу, дисемЫованих процеав та ХНЗЛ) та розробити методи корекцп виявлених порушень на р1зних етапах лтування, реаб1л1тацп та профтактики», 2011-2015рр.
Удосконалення методiв дiагностики та лтування туберкульозу е одним з складних завдань сучасноТ фтизiатрiТ. Основним i найефективш-шим методом лкування хворих на туберкульоз легень е антимiкобактерiальна терашя протиту-беркульозними препаратами. Враховуючи, що туберкульоз, головним чином, виникае у людей iз зниженим iмунiтетом, призначення рiзноманiт-них народних методiв сумюно з медикаментоз-ним лкуванням дае непоган результати, особливо на початку захворювання, у випадку, коли вщбуваеться порушення на рiвнi дисбалансу енергп [1,6].
Ефективним доповненням до комплексноТ терапи хворих на туберкульоз е застосування личинкових продук^в бджтьництва - гомогенату трутневих личинок. Групою сшвроб^ниш ННЦ Институт бджтьництва iм. П.!. Прокоповича УААН" проведен науковi дослщження з вивчення технолопчних прийомiв його виробництв [2,5]. Сершними дослщженнями встановлено, що бю-лопчна цшнють продукту зумовлюеться високим вмютом вуглеводiв, жирiв, бшмв, оргашчних кислот, в^ам^в, мшеральних сполук та шших важ-
ливих для оргашзму хiмiчних речовин [3,7]: бт-ки- 52,2%, жири- 4,8%, вуглеводи- 30%; амшоки-слоти: 16загальних , 28 втьних( в.т.ч. незамшы, а за лiзином, триптофаном и пстидином в два раза перевищуе ФАО/ВОЗ); 7 вищих жирних кислот ( вс «есен^альы»), в.т.ч. ушкальы дицино-вi кислоти; в^амши: L-токоферол; В+J токоферол; а- токоферол; комплекс в^ам^в групи В (В1, В2, В3, В5, В6); В- каротин; мшеральш ре-човини : натрш, калш, марганець, мщь, цинк, кальцш, магнит та шш.; статевi гормони: тестостерон, прогестерон, пролактин, естрадюл та шш.; жовчнi кислоти: холестерол, литохолева, дезоксихолева, урсодезоксихолева.
По результатах оцшки iмунотропноТ ди, по висновках Харшського нацiонального фарма-цевтичного унiверситету, гомогенат трутневих личинок надае стимулюючу дш на Т-кл^инш ре-акцii iмунiтету та виработцi антитiлопродуцентiв селезiнки. Порошок Бтар, виготовлений з гомогенату трутневих личинок , мае антимiкробну активнють, в том числi на мкобактери туберкульозу [8].
