CC BY
49
УДК 343.125
М. В. Гузела
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримiнального права i процесу
М1ЖНАРОДН1 СТАНДАРТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ШДОЗРЮВАНОГО В КРИМ1НАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕНН1
© Гузела М. В., 2016
Дослщжено питання правового статусу пщозрюваного в крим1нальному про-вадженш в контекст1 стандарт1в, закр1плених у нормах м1жнародно-правових акт1в, визнаних УкраТною. Оскльки чинний Крим1нальний процесуальний кодекс УкраТни закр1плюе п1дозрюваного як единого суб'екта крим1нального провадження, щодо якого провадиться кримшальне пересл1дування на стади досудового розсл1дування, то, враховуючи приор1тет положень м1жнародно-правових акт1в, ратиф1кованих Верховною Радою УкраТни, над нормами нащонального кримшального процесуального законодавства, предметом ретельного наукового анал1зу постае проблема забезпечення прав пщозрюваного на основ1 мгжнародних стандарт1в.
Визначено, що забезпечення прав п1дозрюваного в контекст1 м1жнародних стандарт1в регламентуеться нормами м1жнародно-правових акт1в, як1, зокрема, м1стять основн1 ознаки пщозри, а також гаранта 1снування необхщного м1н1мального об'ему процесуальних прав пщозрюваного, що становлять його процесуальний статус.
Ключов1 слова: пщозрюваний, права пщозрюваного, кримшальне провадження, м1жнародш стандарти.
М. В. Гузела
МЕЖДУНАРОДНЫЕ СТАНДАРТЫ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ПРАВ ПОДОЗРЕВАЕМОГО В УГОЛОВНОМ ПРОЦЕССЕ
В статье исследуется вопрос правового статуса подозреваемого в уголовном процессе в контексте стандартов, закрепленных в нормах международно-правовых актов, признанных Украиной. Поскольку действующий Уголовный процессуальный кодекс Украины закрепляет подозреваемого как единого субъекта уголовного производства, в отношении которого осуществляется уголовное преследование на стадии досудебного расследования, то, учитывая приоритет положений международно-правовых актов, ратифицированных Верховной Радой Украины, над нормами национального уголовного процессуального законодательства, предметом тщательного научного анализа является проблема обеспечения прав подозреваемого на основе международных стандартов.
Определено, что обеспечение прав подозреваемого в контексте международных стандартов регламентируется нормами международно-правовых актов, которые, в частности, содержат основные признаки подозрения, а также гарантии существования необходимого минимального объема процессуальных прав подозреваемого, составляющих его процессуальный статус.
Ключевые слова: подозреваемый, права подозреваемого, уголовный процесс, международные стандарты.
M. Huzela
INTERNATIONAL STANDARDS FOR THE RIGHTS OF SUSPECTS IN CRIMINAL PROCEEDINGS
The article examines the legal status of suspects in criminal proceedings in the context of the standards laid down in the rules of international legal acts recognized by Ukraine. Since the current Criminal Procedure Code of Ukraine establishes the suspect as the sole subject of criminal proceedings in respect of which the prosecution is made under preliminary investigation, given the priority provisions of international instruments ratified by the Verkhovna Rada of Ukraine on criminal procedural rules of national law, subject thorough scientific analysis raises the problem of the rights of the suspect based on international standards.
Determined that the rights of the suspect in the context of international standards regulated by norms of international instruments that contain suspected basic features and safeguards the existence of the required minimum amount of procedural rights of suspected constituting its procedural status.
Key words: the suspect, the suspect law, criminal procedure, international standards.
Постановка проблеми. Сучасна Украша переживае перюд комплексного реформування кримшального та кримшального процесуального законодавства в свпш ввдповвдносп його до евро-пейських та мшнародних стандартов. Лопчним результатом дкльносп нашо!' держави на цьому шляху е закршлення приоритету положень мшнародно-правових актов, ратифiкованих Украшою, над нормами нацiонального крим1нального процесуального законодавства. Цим обумовлюеться необхiднiсть ретельного вивчення норм (стандарт1в) мшнародно-правових актов у галузi забезпечення прав i свобод особи пiд час здшснення щодо не!' крим1нального переслвдування, зокрема в процеш залучення тако!' особи в кримшальний процес як пвдозрюваного. Треба зазначити, що чинний Кримшальний процесуальний кодекс Украши закр1плюе пвдозрюваного як единого суб'екта крим1нального провадження, щодо якого провадиться крим1нальне переслвдування в стадiï досудового розслвдування. Саме тому предметом ретельного наукового аналiзу постае проблема забезпечення прав пвдозрюваного в контекстi стандартов, закр1плених у нормах мшнародно-правових акпв, визнаних Украшою.
ahmî3 дослiджуваноï проблеми. Теоретичним пвдгрунтям для цього дослiдження стали науковi дослiдження учених-процесуалiстiв як радянського перюду, так i сучасного перiоду незалежност нашоï держави, якi бшьшою чи меншою мiрою охоплюють питання шституту пiдозри в кримiнальному провадженнi. Передушм, це працi С. А. Альперта, В. П. Божьева, М. I. Пастухова, Л. Д. Кокорева, а також С. П. Бекешко, С. А. Матвiенко, Б. А. Денежкша, А. А. Гриненко, Г. К. Кожевшкова, С. Ф. Шумилша, Д. Д. Кудинова, А. Р. Михайленка, Р. I. Назаренка та шших.
Мета дослщження полягае в дослвдженш суттсних характеристик, якi визначали стандарти забезпечення прав пвдозрюваного на основi норм мшнародно-правових актов, ратиф1кованих Украшою, та стан закршлення цих стандартов у чинному кримшальному процесуальному законодавствi Украши.
Виклад основного матерiалу. Поява такого суб'екта як пвдозрюваний у процеш здiйснення кримiнального провадження, а також надшення його вiдповiдним процесуальним статусом е важливою гарантiею захисту ввд необгрунтованого кримiнально процесуального примусу та безпвдставного обвинувачення. Бшьше того, пвдозрюваний вiдповiдно до чинного КПК Украши е единим суб'ектом, щодо якого здшснюеться кримiнальне переслiдування в стади досудового розслiдування через поввдомлення про пiдозру у вчиненнi ним кримшального правопорушення. З моменту поввдомлення про пiдозру до пiдозрюваного можна застосувати заходи забезпечення кримiнального провадження (зокрема, запобiжнi заходи), з одного боку. З шшого боку, пвдозрюваш надшяються вiдповiдним процесуальним статусом, який виступае важливою гарантiею захисту ввд
пвдозри (особисто та через свого захисника-адвоката), а також особисто! учасп в кримшальному провадженнi та реалiзацii ним передбачених КПК Укра!ни процесуальних прав.
У ст. 42 КПК Украши закршлене положення, що пвдозрюваним е особа, якiй у порядку передбаченому КПК Украши поввдомлено про пвдозру, або особа, яка затримана за пвдозрою у вчиненнi кримiнального правопорушення. Однак, на основi змiсту ст. 276 КПК Украши, поввдом-лення про пвдозру обов'язково здiйснюеться i у разi затримання особи на мющ вчинення кримiнального правопорушення чи безпосередньо паля його вчинення, i у разi обрання запобiж-ного заходу, i у разi наявност достатнiх доказiв для пiдозри [7]. Тому можна зробити висновок, що основним способом надання особi статусу пвдозрюваного у кримшальному провадженн, е письмове поввдомлення про пiдозру. Ми подшяемо позицiю, що з моменту поввдомлення про пiдозру розпочинаеться притягнення особи до кримшально! вiдповiдальностi та з цього моменту чггко проявляеться дм функци кримiнального обвинувачення [1, с. 274].
У зазначенш вище ст. 42 КПК Украши закршлюеться процесуальний статус пщозрюваного. Однак, окремi питання процесуального статусу пвдозрюваного в кримшальному проваджент, а також загальнi стандарти реалiзацi! пiдозрюваним сво!х прав закршлюються також i в нормах низки мшнародно-правових акив. У деяких з них мгститься досить обмежена кшьюсть норм, якi охоплюють специфiчнi ознаки та дефшщи, якi характеризують особу пвдозрюваного. Зокрема, Конвенцк про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.) в п. "с" ч. 1 ст. 5 регламентуе законний арешт або затримання особи за обгрунтованою пвдозрою [4, 6]. Однак роз'яснення поняття "обгрунтована пвдозра" трапляеться вже у рiшеннях Свропейського Суду з прав людини, як також е частиною нацiонального законодавства Украши. Так, у ршенн по справi "Fox, Campbell and Hartley v. United Kingdom" ввд 30.08.1990 р. Свропейський Суд наголошуе, що наявнють обгрунтовано! пiдозри передбачае юнування певних фактiв або ж шформаци, якi можуть переконати стороннього спостершача в тому, що особа стосовно яко! виноситься рiшення, могла вчинити кримшальне правопорушення [11]. 1накше кажучи, факти, якi е пiдставою для пвдозри аж нiяк не повинн бути надiленi таким ступенем переконливосп як факти необхiднi для обвинувачення. Так само п. 7 Основних Положень про роль адвокатш, схвалених восьмим Конгресом ООН зi запобшання злочинам (серпень 1990 р., Нью-Йорк) вказуе на особу, пвддану затриманню, арешту чи помiщенню в тюрму з пред'явленням чи без пред'явлення обвинувачення у вчиненнi злочину [10]. Однак, Зввд принципiв захисту всх осiб, що пiддаються затриманню чи ув'язненню у будь-якiй формi, схвалений резолюцiею № 43/173 Генерально! Асамбле! ООН 9 грудня 1988 р. термш "арешт" регламентуе, як акт затримання особи за пвдозрою у вчинены кримiнального правопорушення. Це самий документ у вже шшому принцип № 36 закрiплюе права пвдозрювано! або обвинувачено! затримано! особи [5]. Аналопчно, в п. 2.1 Мiнiмальних стандартних правил ООН щодо заходiв, не пов'язаних з тюремним ув'язненням (Токiйських правил), прийнятих резолюцiею № 45/110 Генерально! Асамбле! ООН ввд 14 грудня 1990 р. наголошено, що незалежно ввд того чи особи е пiдозрюваними, обвинуваченими чи засудженими, якщо щодо них здшснюеться ввдповвдно судове переслвдування, судовий розгляд чи виконання вироку - цi особи шенуються правопорушниками [8]. Тому ми пвдтримуемо позиц1ю, що в мшнародно-правових актах регламентуеться на ршн з поняттям обвинуваченого також i поняття пщозрюваного як самостшного суб'екта крим1нального провадження [3, с. 81].
Однак деяи мiжнародно-правовi акти в сво!х нормах, о^м дефiнiтивних правил, також мютять ще й гаранти реалiзацii прав пвдозрюваного. Зокрема, Мтмальн стандартнi правила поводження з ув'язненими, прийнятi на першому Конгрес ООН зi запобтання злочинностi (Женева, 1955 р.), схвален резолюц1ями Економiчно! та Соцiально! Ради № 663 ввд 31 липня 1957 р., та № 2076 ввд 13 травня 1977 р. в ст. 95 закршлюють положення про те, що особи, як були заарештован або ж помщен в тюрму без пред'явлення обвинувачення, мають право на захист так само, як i üíini особи (обвинувачен чи засуджен) [9].
Треба зазначити, що права пвдозрюваного в мiжнародно-правових актах закршлюються у формi необхщного мтмального об'ему прав особи, яка е найменш захищеною пвд час кримшального переслвдування, а саме - в процесi затримання або в процеш взяття (помщення) пвд варту. До такого об'ему прав пвдозрюваного треба зарахувати: право на захист, право отримати
безоплатну медичну допомогу, право користуватися рвдною мовою тощо. Так, вiдповiдно до 13-го принципу Зводу принцитв захисту вшх осiб, що пiддаються затриманню чи ув'язненню у будь-якiй форм^ схвалений резолющею № 43/173 Генерально'' Асамбле'' ООН 9 грудня 1988 р. особi пiд час затримання чи зразу ж тсля затримання уповноваженим органом роз'яснюються права, а також процедура реалiзацii цих прав [5]. Своею чергою, ч. 2 ст. 5 Конвенци про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.) потребуе роз'яснення прав особi зрозумшою 'й мовою, а ст. 6 ще'' ж Конвенци закршлюе право особи, яка пвддаеться затриманню чи ув'язненню, користуватися рвдною мовою та скористатися безкоштовною допомогою перекладача [6]. Вiдповiдно до принципу № 24 Зводу принцитв захисту вшх осiб, що пiддаються затриманню чи ув'язненню у будь-якш форм^ схвалений резолюцiею № 43/173 Генерально'' Асамбле'' ООН 9 грудня 1988 р., затримана особа за мюцем затримання мае можливють i право пройти належний медичний огляд, а також у кожному разi необхвдносп скористатися безоплатним медичним обслуговуванням [5].
Проанашзоват вище необхiднi мiнiмальнi права пвдозрюваного в кримшальному процесi в стадй досудового розслiдування закр1плюються вiдповiдними регламентованими в мiжнародно-правових актах процесуальними гарантами, що дiють на вшх етапах кримiнального провадження стосовно пвдозрюваного. Подшяемо твердження, що до таких процесуальних гарантш треба зараху-вати: р]вшсть поширення прав на вшх затриманих громадян; визначенi правила затримання чи тримання пвд вартою (законтсть, режим, документальна фiксацiя, повiдомлення член]в родини); належнi умови утримання; гуманне ставлення до затриманих; забезпечення правового статусу затри-маного; судовий (чи шший) контроль за затриманням та умовами утримання затриманих [2; с. 34].
Вважаемо, що чи не найважлившою гаранпею в процесi кримшального провадження е законшсть затримання пвдозрюваного. Ввдповвдно до Зводу принцитв захисту вшх осiб, що пiддаються затриманню чи ув'язненню у будь-якш форм^ схвалений резолющею № 43/173 Генерально'' Асамбле'' ООН 9 грудня 1988 р. (зокрема, принципи 2, 4, 11, 12) затримання вважаеться законним, якщо воно здшснене: в читай ввдповвдносп закону i уповноваженими законом службовими особами; на пiдставi рiшення уповноваженого органу; затриманому та його адвокату доведено як змют рiшення так i причини затримання; в протоколi затримання вiдображено час фактичного затримання i час доставки затриманого до мкця тримання пiд вартою; котя протоколу затримання вручена затриманому (пвдозрюваному) [5]. Своею чергою, Конвенцм про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.) в п. "с" ч. 1 ст. 5 регламентуе законтсть затримання (тримання пвд вартою) тшьки: якщо таке затримання проведене з метою наступного доставлення особи до компетентного органу за обгрунтованою пвдозрою у вчинент нею кримшального правопорушення; якщо е достатт пвдстави вважати, що затримання може бути единою умовою попередити вчинення правопорушення або ж усунути можливють пвдозрюваного ухилитися вiд органiв, що провадять кримшальне переслiдування. Ч. 3 ще'' ж норми Конвенцii зобов'язуе неввдкладно доправити затриманого (пiдозрюваного) до суддi (або iншоi' уповноважено'' особи) та провести судовий розгляд у розумт строки [6]. Треба нагадати, що ввдповвдно до ст. 211 КПК Украши затримана особа повинна бути доставлена до слвдчого суддi не тзтше тж 60 годин з моменту затримання або ж (протягом такого ж строку) повинна бути звшьнена [7]. Вважаемо, що таке положення чинного КПК не сповна ввдповвдае ч. 3 ст. 5 зазначено'' Конвенци.
Висновки. Так, проведений аналiз норм вищезазначених мiжнародно-правових акпв дае нам змогу пвдтримати твердження про юнування, здебшьшого, двох груп норм, яю б регламентували статус пiдозрюваного в кримiнальному проваджент. До першо'' групи треба зарахувати так званi дефiнiтивнi норми, в яких мютяться iстотнi ознаки пвдозри та формулюеться поняття пiдозрюваного як самостшного суб'екта кримiнально-процесуальних вiдносин. Другу ж групу становлять норми, яю встановлюють, а також мiстять гаранти iснування необхiдного мiнiмального об'ему процесуальних прав пвдозрюваного, яю становлять його процесуальний статус [3, с. 74].
О^м цього, треба зазначити, що в багатьох мiжнародно-правових актах, яю закршлюють права осiб, щодо яких здшснюеться кримшальне переслвдування, певт 'х норми прямо чи опосе-редковано врегульовують можливiсть забезпечення прав пвдозрюваного у вчинент кримшального
правопорушення, а також закршлюють певш гаранти реалiзацii пiдозрюваним cboix процесуальних прав. Однак, регламентована в нормах мiжнародно-правових акпв участь пiдозрюваного в кримшальному провадженш реалiзуеться шляхом закрiплення певноi мiнiмальноi кiлькостi (об'ему) прав особи, яка в разi настання певних умов е найбшьш незахищеною в процеш здiйснення кримiнального провадження. Таю умови можуть виникнути здебшьшого в процесi затримання пiдозрюваного або ж тримання його пвд вартою.
1. Безносюк А. М. Шдозрюваний у кримшальному провадженн // А. М. Безносюк // Держава i право. Збiрник наукових праць. Юридичн i полтичн науки. - Вип. 61. - Кшв. - 2013. -С. 272-278. 2. Григорьев В. Н. Задержание подозреваемого. - М. : ЮрИнфор. - 1999. - С. 34-35.
3. Зайцев О. И., Смирнов П. А. Подозреваемый в уголовном процессе. - М. : Экзамен. - 2005. - 320 с.
4. Закон Укроти вiд 17.07.1997№ 475/97-ВР "Про ратифкацт Конвенци про захист прав людини та основоположних свобод (1950р.)//Ыф:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/475/97-вр (дата звернення 14.09.2016). 5. Звiд принцитв захисту всх оЫб, що тддаються затриманню чи ув'язненню у будь якш формi, схвалений резолющею № 43/173 Генеральное' Асамблег ООН 9 грудня 1988 р. //http:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_206 (дата звернення 16.09.2016) 6. Конвенщя про захист прав людини та основоположних свобод (1950р.)//Ыф:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 (дата звернення 14.05.2016) 7. Кримшальний процесуальний кодекс (станом на 01 вересня 2016 року). -Харюв : Право. - 2016. 8. МШмальш стандартн правила ООН щодо заходiв, не пов'язаних з тюремним ув'язненням (Токшсьт правила), прийнятихрезолющею № 45/110 Генеральног Асамблег ООН вiд 14 грудня 1990р. //http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_230 (дата звернення 14.09.2016) 9. МШмальш стандартш правила поводження з ув 'язненими, прийнятi на першому КонгреЫ ООН по попередженню злочинностi (Женева, 1955р.), схвален резолюцями Економiчноi та Сощальног Ради № 663 вiд 31 липня 1957 р., та № 2076 вiд 13 травня 1977 р. // http:// www.uapravo.com/hro/text.php?lan=rus...(дата звернення 30.08.2016) Ю.Основю Положення про роль адвокатiв, схвалею восьмим Конгресом ООН по попередженню злочитв (серпень 1990 р., Нью-Йорк)//http:// zakon.rada.gov.ua/go/995_835(дата звернення 02.09.2016) 11. Ршення ССПЛ по справi "Fox, Campbell and Hartley v. United Kingdom" вiд 30.08.1990 р. // http:/ www.refworld.org/docid/3ae6b6f90.html (дата звернення 14.09.2016)
REFERENCES
1. Beznosjuk A.M. Pidozrjuvanyj u kryminal'nomu provadzhenni [A suspect in criminal proceedings] // A. M. Beznosjuk//Derzhava ipravo. Zbirnyk naukovyh prac'. Jurydychni ipolitychni nauky, Vypusk 61, Kyjiv, 2013, рр. 272-278. 2. Grygor'ev V. N. Zaderzhanyepodozrevaemog[Suspect's detention], M.: JurYnfor, 1999, рр. 34-35. 3. Zajcev O. Y., Smyrnov P. A. Podozrevaemyj v ugolovnom processe [The suspect in the criminal process], M.: Ekzamen, 2005, 320 р. 4. Zakon Ukrajiny vid 17.07.1997 № 475/97-VR "Pro ratyfkaciju Konvencijipro zahystprav ljudyny ta osnovopolozhnyh svobod (1950 r.)//http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 475/97-vr (accessed 14.09.2016). 5. Zvid pryncypiv zahystu vsih osib, scho piddajut'sja zatrymannju chy uvjaznennju u bud' jakij formi, shvalenyj rezoljucijeju № 43/173 General'noji Asambleji OON 9 grudnja 1988r.// http:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_206 (accessed 16.09.2016) 6. Konvencija pro zahyst prav ljudyny ta osnovopolozhnyh svobod (1950r.) // http:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 (accessed 14.05.2016) 7.Kryminal'nyjprocesual'nyj kodeks (stanom na 01 veresnja 2016 roku). -Harkiv : Pravo. - 2016. 8. Minimal'ni standartni pravyla OON schodo zahodiv, ne povjazanyh z tjuremnym uvjaznennjam (Tokijs'ki pravyla), pryjnjatyh rezoljucijeju №45/110 General'noji Asambleji OON vid 14 grudnja 1990r. // http:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_230 (accessed 14.09.2016) 9. Minimal'ni standartni pravyla povodzhennja z uvjaznenymy, pryjnjati na pershomu Kongresi OON po poperedzhennju zlochynnosti (Zheneva, 1955 r.), shvaleni rezoljucijamy Ekonomichnoji ta Social'noji Rady № 663 vid 31 lypnja 1957 r., ta № 2076 vid 13 travnja 1977 r. // http:// www.uapravo.com/hro/text.php?lan=rus...(accessed 30.08.2016) W.Osnovni Polozhennjapro rol'advokativ, shvaleni vos'mym Kongresom OONpopoperedzhennju zlochyniv (serpen' 1990 r., N'ju-Jork)// http://zakon.rada.gov.ua/go/995_835(accessed 02.09.2016) 11.Rishennja JeSPL po spravi "Fox, Campbell and Hartley v. United Kingdom " vid 30.08.1990r.// http:// www.refworld.org/docid/ 3ae6b6f90.html (accessed 14.09.2016)
