CC BY
16
component - is a set of civilian knowledges, which are vital necessary to prevent terrorist acts. Structural and semantic parts of this component are following: knowledge of the conceptual signs of terrorism, the knowledge of the causes of the emergence of terrorism and ways to overcome them, knowledge of specific ways to counter this dangerous phenomenon and other knowledge in order to overcome it, produced by mankind against terrorism. Such knowledges forming in people's minds cognitive constructs - circuits, antiterrorist content models, on the one hand, they are necessary for the perception and understanding of the amount of information on terrorism and counter-terrorism activities, and on the other hand -they sets an individual behavior program in situations of preventive counter-terrorist activities. Through cognitive PCE component person is aware exactly what threats to society and humanity as a whole are carries by the terrorism, what features of modern terrorism, how to prevent terrorist demonstration and others. The level of preventive counterterrorism experience of the individual depends on the level of mastery of relevant knowledge. On the basis of its knowledges specific skills, abilities are formed (they represent other operationally-activity component): using of such knowledges citizens learn to analyze the level of terrorist threat in a particular region, understand and assess the information on terrorism, to compare the actions of terrorists, solve social conflicts and others.
Operational-activity PCE component consists of a number of skills, abilities, competencies required for the organization of practice activity (reproductive and creative) in order to prevent acts of terrorism and its prevention. Elements of this component allows to build constructive relationships with others, resolve conflicts, to seek compromise solutions of problems etc. Emotionally-value PCE component is an idea about social norms, personal psychological characteristics (stress resistance, absence of conflict, positive emotional relationship to the world, emotional honesty, tolerance) values, expressing the emotionally-value state of the person in situations of terrorist threats. The development level of this component depends on tolerant human behavior in society, the choice of active life position, internal rejection of aggression, terrorism and etc.
PCE reflective component provides for self-examination subject as a carrier of counter-terrorism experience their own intentions, antiterrorist ideology, emotional reactions, attitudes to reality, mechanisms of decision making under terrorist threat, behavioral patterns, preventive activities, terrorist attacks prevention and the products of this activity in order to rethink their mental states, modes of action, actions, results etc.
Key words: terrorism, prevention of terrorism, preventive counter-terrorism experience.
УДК 343.123
В. Л. Ортинський
ЕФЕКТИВН1СТЬ ТА Д1СВ1СТЬ ОКРЕМИХ ПРЕВЕНТИВНО -ПРИМУСОВИХ ЗАХОД1В КРИМ1НАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
З прийняттям Кримтального процесуального кодексу Украгни у 2012 роц1, зазнав iстотних зм1н iнститут запоб1жних заход1в, з'явилися нов1 види заход1в процесуального примусу, що i призвело до актуальностi до^дження особливостей застосування запобiжних заходiв. Дана стаття присвячена особливостям застосування запобiжних заходiв до оЫб, як1 тдозрюються, обвинувачуються у вчинены злочит.
Клю^о^^ слова: запобiжного заходу, тдстави застосування запобiжних заходiв, тдозрюваний, обвинувачений.
Постановка проблеми. В основi нов^ньо! концепцп судово-правово! реформи закладена щея побудови системи кримiнального провадження саме охоронного типу. Вщповщно, каральний вплив хоч, беззаперечно, залишаеться достатньо вагомим, але вщходить на другий план. Взагал^ реформування процесуального законодавства Украши мало б «золотою ниткою» проходити тд призмою утвердження прiоритету прав i свобод людини й громадянина, дотримання сощально! справедливостi, усiх тих цшностей, якi сторiччями вироблялися у втизнянш та европейськiй правовiй культура
Вiдтак, базовим напрямом розвитку кримшально! процесуально! науки е реальне забезпечення правового захисту особи - суб'екта судочинства, конкретизащя гарантш прав i свобод кожного iндивiда, який з тих чи iнших пiдстав потрапив у сферу дп кримiнальних процесуальних правовiдносин, став !х безпосереднiм учасником.
Прюритетне значення у цьому контекст набувае законне, доцiльне i обгрунтоване застосування заходiв процесуального примусу. З одного боку, застосування запобiжних заходiв пiд час провадження сприяе розкриттю кримiнального правопорушення, забезпечуе невiдворотнiсть вщповщальносп осiб, якi його вчинили, а з шшого -пов'язане з втручанням у сферу конституцшних прав i свобод громадян. Саме така обставина викликае потребу у створенн та запровадженш у правозастосовну практику надшних механiзмiв «стримання та противаг», недопущення необгрунтованого застосування занадто «м'яких» чи навпаки, заходiв - у стввщношенш з характером i ступенем небезпечносп вчиненого та особи тдозрюваного, пiдсудного.
Анал1з останшх до^джень i публiкацiй. Заявленiй проблематицi присвяченi пращ багатьох вчених, зокрема: проф. Л. Б. Алексеева, В. П. Божьев, Б. А. Галкша, Ю. Н. Грошового, В. Г. Даев, А. Я. Дубинського, Л. Б. Зуся, В. I. Камшсько!, В. С. Канщра, Л. М. Карнеево!, Л. Д. Кокорева, Е. Ф. Куцова, П. А. Лупшсько^ В. З. Лукашевича, В. I. МарЫва, М. М. Михеенко, М. Я. Никоненко, М. М. Олашин, I. Л. Петрухша, В. А. Попелюшка, В. В. Рожнов, М. С. Строгович та шших.
У теори кримшального процесу юнують рiзнi думки щодо тлумачень цiлого ряду положень шституту запобiжних заходiв, i насамперед тих, яю стосуються специфiки !х застосування. Вiдомi прецеденти негативних наслiдкiв незаконного та необгрунтованого застосування запобiжних заходiв пiд час провадження у конкретних справах, зумовили те, що протягом вае! юторп процесуально-правово! дiяльностi, до ще! проблематики зверталися багато вчених-правознавщ, практичних працiвникiв. 1х позицп iнодi дiаметрально протилежнi, з посиланням на рiзнi аргументи, переконання щодо засад доцшьносп, справедливостi, ефективност тощо.
Уся багатограншсть та неоднозначнiсть у питаннях застосування шституту запобiжних заходiв i викликае на поле подальших дискурав та роздумiв.
Виклад основного матерiалу. Глава 18 КПК Украши, в системi заходiв забезпечення кримiнального провадження подае вичерпний перелш видiв запобiжних заходiв, узагальнюе мету i тдстави !х застосування до вiдповiдних учасниюв провадження [2].
У теорп загальноприйнятою е думка, що запобiжнi заходи - це рiзновид заходiв процесуального примусу [6, с. 36]. З прийняттям Кримшального процесуального кодексу Украши, було ч^ко визначено перелш заходiв забезпечення кримiнального провадження, якi можуть застосовуватись до тдозрюваного, обвинуваченого, засудженого - на пiдставi ухвали слщчого суддi чи суду. Враховуючи те, що заходи забезпечення кримшального провадження обмежують права та свободи громадян (в тому чист й конституцшт - свободу пересування, недоторкатсть житла, таемницю
листування, телефонних розмов, кореспонденцп, банювських вкладiв, тощо), закон пiддаe процедуру ïx застосування детальнiй регламентацп.
Термш «заходи забезпечення кримiнального провадження» практично не використовусться, частiше можна зустр^и визначення «заходи кримiнального процесуального примусу» Проте, аналiз законодавчо визначеного перелшу цих заxодiв та мета ïx застосування дозволяе стверджувати, що поняття «заходи забезпечення кримiнального провадження» та «заходи кримшального процесуального примусу» е тотожними. Адже щ заходи дають можливiсть виявляти, збирати та збер^ати докази, попереджати можливу протиправну поведшку чи виключати можливiсть пiдозрюваного, обвинуваченого ухилитися вiд слiдства та суду. Серед заxодiв забезпечення кримiнального провадження важливе мiсце займають запобiжнi заходи.
Запобiжнi заходи - вагома частина заxодiв забезпечення кримiнального провадження. Вони носять превентивний i забезпечуючий характер та спрямоваш на попередження можливо'1' протидп зi сторони пiдозрюваного, обвинуваченого провадженню у кримiнальнiй справi, е ефективним засобом корекцп неправомiрноï поведшки зазначених учасникiв кримiнального судочинства [4, с. 324]. Обмежуючи конституцiйнi права пщозрюваних i обвинувачених у вчиненш злочину, запобiжнi заходи виконують позитивну роль, реалiзуючи у кримiнальному процес матерiально-правовий принцип крайньо'1 необхщносп: завдання меншо'1 шкоди для попередження шкоди бiльшоï [7, с. 19].
Як справедливо зазначае проф. В. О. Михайлов, за допомогою запобiжниx заxодiв забезпечуеться особиста участь обвинуваченого у кримшальному судочинствi, його не ухилення вщ кримiнального переслiдування, застосування до нього заxодiв кримiнального покарання i стягнення з нього завдано'1 злочином матерiальноï шкоди [5, с. 17].
На стадп досудового провадження запобiжнi заходи застосовуються винятково до пщозрюваного i обвинуваченого, а у судовому провадженш - до пщсудного та засудженого. Вони е специфiчними превентивно-примусовими засобами, якi спрямованi проти небезпечних для iнтересiв кримiнального процесу дш зазначених осiб, якi можуть бути вчинеш ними пiд час розслщування злочину i розгляду кримшально!' справи, i як засоби усунення чи вщновлення порушеного процесуально-правового стану. Вони застосовуються для створення ефективних умов функцюнування кримшального судочинства, але ïx застосування е допустимим лише у випадках, межах i в порядку, передбаченими законом.
Вказаний у ч. 1 ст. 176 КПК Украши перелш запобiжниx заxодiв - у кожному конкретному випадку дозволяе iндивiдуалiзувати його застосування враховуючи при цьому як штереси правосуддя, так i недопущення невиправданих обмежень прав i свобод пщозрюваного, обвинуваченого. При цьому, Кримшальний процесуальний кодекс в окремих нормах конкретизуе умови застосування певних запобiжниx заxодiв. Так, вщповщно до ч.7 ст. 194 КПК Украши, до пщозрюваного, обвинуваченого у вчиненш злочину, за який передбачено основне покарання у видi штрафу понад 3000 неоподатковуваних мiнiмумiв доxодiв громадян, може бути застосовано запобiжний захщ лише у видi застави або тримання тд вартою.
Запобiжний заxiд мае обиратися винятково з метою забезпечення належноï процесуальноï поведiнки пiдозрюваного, обвинуваченого, зокрема, для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язюв, передбачених ч. 7 ст. 42 та шшими нормами КПК Украши. Рiвно ж, щоб запобiгти спробам переховуватися вiд оргашв досудового розслiдування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку iз речей чи предметiв, якi мають ютотне значення для встановлення обставин кримшального правопорушення; незаконно впливати на потерпшого, свiдка, iншого
тдозрюваного, обвинуваченого, експерта, спещалюта у цьому ж кримшальному провадженнi; перешкоджати кримiнальному провадженню iншим чином; вчинити шше кримiнальне правопорушення чи продовжити кримшальне правопорушення, в якому пщозрюеться, обвинувачуеться.
Застосування запобiжного заходу з будь-якою iншою метою, наприклад, з метою покарання особи за кримшальне правопорушення, з метою отримання показань стосовно i"i причетносп до кримшального правопорушення тощо -неприпустиме. Його застосування в жодному разi не повинно залежати вщ того, визнае тдозрюваний, обвинувачений свою вину у вчиненн кримшального правопорушення чи не визнае [5, с. 328].
Необхщтсть у застосувант запобiжних заходiв встановлюеться лише з урахуванням уах ситуацiй, яю склалися пiд час розслiдування, з одночасним видшенням пiдстав для застосування зазначених заходiв. Спiвставлення пiдстав застосування запобiжних заходiв з усiма обставинами справи дозволить зробити висновок про необхщтсть застосування такого заходу у кожному конкретному випадку. Отже, можна погодитися з думкою про те, що немае необхщносп у застосувант запобiжних заходiв, якщо той самий результат може бути досягнутий за допомогою шших, не примусових засобiв [9, с. 57].
Кримшальний процесуальний закон диференщюе тдстави застосування запобiжних заходiв i наявнiсть ознак кримшального правопорушення. Так, наприклад, у ст. 196 КПК Украши зазначено, що в ухвалi про застосування запобiжного заходу зазначаються поряд з шшими даними, вщомосп про кримшальне правопорушення (його суть i правову квалiфiкацiю iз зазначенням статтi (частини статп) закону Украши про кримiнальну вщповщальтсть), у якому пiдозрюеться чи обвинувачуеться особа, обставини, яю свiдчать про юнування ризикiв, передбачених ст. 177 КПК Украши, запобiжний захiд i пiдстави його обрання. Стаття 178 КПК Украши передбачае ряд обставин, яю мають бути враховат при виршент питання про обрання запобiжного заходу.
За результатами дослiдження бiльше 50 кримшальних справ, висновок про необхщтсть застосування тримання тд вартою, як запобiжного заходу у 35 з них був зроблений на пiдставi сукупносп даних про вiдсутнiсть у тдозрюваного, обвинуваченого постшного мiсця пращ, про вщсуттсть постiйного мiсця проживання, наявтсть судимостей. При цьому враховувалися негативн характеристики з мiсця проживання i мiсця роботи. У таких випадках щ данi спiвпадають за сво'1'м значенням з даними, передбаченими ст. 178 КПК Украши, тобто виступають як пщстави застосування запобiжного заходу [10].
Той факт, що зазначет у ст. 178 КПК Украши обставини у певних випадках можуть входити як пщстави застосування запобiжного заходу у конструкщю ст. 148 КПК Украши, викликаний рiзним проявом впливу цих обставин на обрання запобiжного заходу. Одним з проявiв такого впливу i слщ вважати ix визнання як пщстав застосування запобiжниx заxодiв, враховуючи при цьому, що в такому випадку ix значення вже перебувае за межами ст. 178 КПК Украши.
По-друге, обставини перераховат у ст. 178 КПК Украши, сприяють найбшьш дощльному вибору виду запобiжного заходу. За умови врахування тяжкост кримшального правопорушення, особи тдозрюваного, обвинуваченого, пом'якшуючих або обтяжуючих обставин можливо застосування бшьш суворого або менш суворого запобiжного заходу.
По-трете, зазначет обставини можуть усунути необхщтсть застосування запобiжниx заxодiв, навт у випадку наявносп фактичних даних, якi свiдчать про можливе ухилення вщ слiдства та суду. Наприклад, швалщтсть пiдозрюваного,
обвинуваченого, перебування на ïx утриманш малол^шх дiтей, тяжкий стан здоров'я та ш. Цi та iншi данi нерiдко наводяться слiдчими для обгрунтування рiшення про обрання запобiжного заходу, не пов'язаного з iзоляцiею особи.
Врахування рiзноманiтниx даних про кримшальне правопорушення, особу пiдозрюваного, обвинуваченого мае важливе значення для забезпечення справедливости застосування запобiжного заходу, оскшьки вони дозволяють уникнути формального обрання запобiжного заходу. Необxiднiсть застосування запобiжного заходу наявна лише тодi, коли поряд з передбаченими ст. 177 КПК Украши даними встановлена також вщсутшсть будь-яких обставин, яю можуть виключити доцшьшсть застосування запобiжного заходу [3, с. 380]. Такими обставинами i е, у першу чергу обставини, перераховаш у ст. 178 КПК Украши. Перелш цих обставин може бути продовжений, наприклад, обставинами, яю пом'якшують покарання, тяжкою хворобою або смертю единого працюючого члена родини, якщо пщозрюваним або обвинуваченим е ваптна жшка, одинока матср або батько тощо.
По-четверте, слщ мати на увазi, що обставини, перераховаш у ст. 178 КПК Украши, можуть i не впливати на обрання запобiжного заходу. Цей факт мае важливе значення, оскшьки нерщко обгрунтування обрання запобiжного заходу обмежуеться загальними визначеннями, яю не несуть у собi будь-якого конкретного змюту. Наприклад, «з урахуванням особи обвинуваченого», «беручи до уваги тяжюсть вчиненого злочину» i т.п. При такому обгрунтуванш не зрозумiло, як якостi особи вплинули на обрання запобiжного заходу, у чому саме виражена тяжюсть злочину. Для практичних пращвниюв нерiдко такi обставини, як тяжкють вчиненого злочину, судимiсть, вщсутшсть постшного мiсця проживання набувають значення пщстав застосування запобiжного заходу, незалежно вщ того, який вплив щ обставини можуть здiйснити на майбутню поведшку пщозрюваного, обвинуваченого.
Ухилення пщозрюваного, обвинуваченого вщ слщства та суду, продовження ним злочинноï дiяльностi або перешкоджання встановленню ютини можуть бути настшьки яскраво вираженi у поведшщ особи, що вплив обставин, перерахованих у ст. 178 КПК Украши, на прийняття ршення про обрання запобiжного заходу практично вiдсутнiй. Одшею з помилок, яка зустрiчаеться тд час застосування запобiжного заходу е те, що слщчий, занадто збшьшуе значення окремих даних (позитивнi характеристики пщозрюваного, обвинуваченого, наявшсть постiйноï роботи, постшного мюця проживання) i обирае пщозрюваному, обвинуваченому запобiжний заxiд, не пов'язаний з iзоляцiею. Це призводить до вчинення нових злочишв, до ухилення пщозрюваного, обвинуваченого вщ слщства тощо [9, с. 14].
Аналiз чинного КПК Украши дае можливють сформулювати таю загальш правила застосування запобiжниx заxодiв:
1) запобiжний захщ може бути застосовано пiд час досудового розслщування тшьки на пiдставi ухвали слiдчого суддi чи суду за клопотанням слщчого, погодженим з прокурором;
2) при виршенш питання про застосування запобiжного заходу, крiм пiдстав, зазначених у ст. 177 КПК, враховують також iншi обставини, зокрема, тяжюсть злочину, у вчиненш якого пщозрюють або обвинувачують особу; ïï вш, стан здоров'я; сiмейний i матерiальний стан; вид дiяльностi; мiсце проживання та iншi обставини, що ïï характеризують (ст. 178 КПК Украши);
3) запобiжний захщ може бути обраний тшьки слщчим суддею чи судом;
4) запобiжний захщ не може бути суворшим, шж покарання за статтею, за якою особу обвинувачують (наприклад, тримання тд вартою застосовують до ранiше не судимоï особи, яка пiдозрюеться або обвинувачуеться у вчиненш злочину, за який
законом передбачено покарання у виглядi позбавлення волi на строк понад п'ять роюв - ч.2 п.4 ст. 183 КПК Украши);
5) запобiжний захiд застосовуеться тiльки щодо належного суб'екта (наприклад, запобiжнi заходи не застосовуються щодо неповнолiтнього, який не досяг вшу кримшально'1' вщповщальносп);
6) щодо одте'1' особи може бути застосовано тшьки один запобiжний захiд. Однак це не заперечуе можливосп одночасного застосування iншого заходу забезпечення кримшального провадження (наприклад, обвинуваченого, щодо якого обрано особисте зобов'язання, можна усунути вщ посади, яку вш обшмае);
7) клопотання про продовження строку тримання тд вартою мае право подати прокурор, слщчий за погодженням з прокурором не тзтше тж за п'ять дтв до закiнчення дп попередньо'1' ухвали про тримання тд вартою;
8) запобiжний захiд скасовують або замшюють, якщо вже немае потреби в ратше обраному запобiжному заходi;
9) запобiжний захiд може бути змшено у випадках, якщо з'явились:
- новi обставини - обставини, яю виникли пiсля прийняття попереднього ршення про застосування запобiжного заходу;
- нововиявлет обставини - обставини, як iснували пiд час прийняття попереднього ршення про застосування запобiжного заходу, але про як слiдчий, прокурор на той час не знали;
10) ухвала слiдчого суддi, суду про обрання будь-якого запобiжного заходу припиняе свою дш негайно.
Висновок. Дiевим та ефективним застосування запобiжних заходiв буде тодi, коли ïx пщстави розум^ться i однаково використовуються як встановлет, оцiненi i закрiпленi у кримшальному процесуальному порядку слщчим, прокурором, слщчим суддею, судом конкретнi фактичн данi, якi вiдповiдають критерiям, визначеним у цшях ïx застосування.
Особливютю правового закрiплення пiдстав застосування запобiжниx заxодiв е те, що у нормах права вщображет не самi фактичнi обставини, а лише загальн критерп встановлення i оцiнки факпв. Саме мета застосування запобiжного заходу як майбутнш результат мiстить посилання на ознаки фактичних даних, яю викликають застосування такого заходу. Законодавче визначення цшей застосування запобiжниx заxодiв мiстить у собi причинний зв'язок мiж фактичними даними, якi обгрунтовують застосування цих заxодiв, i необхщним результатом ïx застосування. У кожному конкретному випадку слщчий суддя, суд, приймаючи ршення про застосування запобiжного заходу, використовуючи встановленi в закон критери необxiдностi його застосування, спроможна проаналiзувати юридичне значення фактичних даних, на пiдставi яких вона повинна дiяти.
Список використаноУ л1тератури
1. Конститущя Украши: Верховна Рада Украши; Конститущя, Закон вiд 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.portal.rada.gov.ua.
2. Кримшальний процесуальний кодекс Украши [Електронний ресурс] : Закон вщ 13.04.2012 р. — Режим доступу : www.portal.rada.gov.ua.
3. Лобойко Л. М. Кримшально-процесуальне право. Курс лекцш : навч. поаб. / Л. М. Лобойко. — Кшв : 1стина, 2007. — 456 с.
4. Кримшальний процесуальний кодекс Украши. Науково-практичний коментар : у 2-х т. / за заг. ред. В. Я. Тащя. - Харюв : Право, 2012.
5. Маритв В. I. Принцип особисто'1' недоторканносп в кримшальному процеа Украши : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. / Володимир 1ванович Маритв; Нащональна юридична академiя Украши iм. Я. Мудрого. - Харюв, 1999. — 196 с.
6. Мохонько О. О. Застава як запобiжний захщ в Укрш'ш: проблеми застосування / О. О. Мохонько // Процесуальне та оргашзацшне забезпечення дiяльностi оргашв досудового слщства та дiзнання в системi МВС Украши : матер. наук.-практич. конф., м. Сiмферополь, 17 трав. 2008 р. - Пмферополь : КЮ1 ОДУВС, 2008. - С. 85-91.
7. Михайлов В. А. Уголовно-процессуальные меры пресечения в судопроизводстве Российской Федерации / В. А. Михайлов. - Москва : Институт защиты предпринимателя, 1997. - 644 с.
8. Михайлов А. И. Отдельное поручение следователя / А. И. Михайлов. — Москва : Юрид. лит., 1971.— 67 с.
9. Новели Кримшального процесуального кодексу Украши 2012 року : зб. ст. - Кшв : 1стина, 2012. - 128 с.
10. Сдиний державний реестр судових ршень [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua.
Стаття надшшла до редакцп 25.05.2015 р.
V. L. Ortynsky
EFFECTIVENESS AND EFFICIENCY OF SOME PREVENTIVE - COERCIVE MEASURES OF CRIMINAL PROCEEDINGS
With the adoption of the Criminal Procedure Code in 2012, has undergone significant changes institute preventive measures, new types of preventive measures which led to the relevance of the study features the application of preventive measures. This article deals with the peculiarities of preventive measures for persons suspected, accused of committing a crime.
Preventive measures are a significant part of criminal proceedings ensuring. They are aimed at preventing possible counteraction on the part of the suspect, the accused against criminal proceedings, and are an effective means of correcting misconduct of these participants in criminal proceedings.
The adoption of the Criminal Procedure Code of Ukraine in 2012 led to significant changes in the institute of preventive measures, brought up new types of procedural coercion (personal liability, personal surety, bail, house arrest, detention). The aim of the preventive measure is to ensure the implementation of the procedural obligations entrusted to the suspect or the accused.
In pre-trial proceedings preventive measures apply only to the suspect and the accused, and in the court proceedings - to the defendant and the convict. They are specific preventive-coercive measures aimed against actions of these individuals that threaten the interests of the criminal process and that they may commit during the investigation of crime and the criminal proceeding, and they are measures of elimination or restoration of the procedural and legal status. They are used to create effective conditions for the functioning of criminal justice, but their use is permissible only in cases, within limits, and in the manner prescribed by law.
The peculiarity of legally securing the grounds to use preventive measures is that the rule of law reflects not the factual circumstances, but only the general criteria for the establishment and evaluation of facts. It is the objective to use the preventive measure as a future result that contains a reference to signs of evidence that trigger the application of this measure. The legal definition of the objectives of preventive measures includes a causal link between the actual data justifying the application of these measures and necessary outcome of their application. In each case, the judge, the court, when deciding on a preventive measure, using the criteria established in the law necessary for its application, are able to analyze the legal significance of the evidence on which they must operate.
Keywords: criminal proceeding, criminal coercion, preventive measure, types of preventive measures, grounds for preventive measures, the suspect, the accused.
