CC BY
56
УДК 619:615:636.087
Коцюмбас I. Я., д. вет. н., проф., чл.-кор НААН, Жила М. I., к. вет. н., доцент, Шкодяк Н. В., к. вет. н., П'ятничко О. М., к. с.-г. н. ©
Державный науково-дослгдный контрольный тстытут ветеринарных препарат1в та кормовых добавок
МЕТОДИ КОНТРОЛЮ Б10Л0Г1ЧН01АКТИВНОСТ1 СУЧАСНИХ ВЕТЕРИНАРНИХ 1МУНОМОДУЛЯТОР1В
За гмунодефщытных статв тварын для тдвыщення ефектывност1 етютропног терапп, нормал1зацИ процеав обм1ну речовын, функцИ ¡мунног сыстемы та стымуляцп адаптацшных можлывостей оргашзму шыроко застосовуютъ ¡муномодуляторы. У статт1 проанал1зовано науковг дат, що стосуютъся класыфшацп та характерыстыкы основных груп /муномодулятор1в р1зного походження. Розглянуто сучасш уявлення про мехашзмы вплыву цых препарат1в на гмунну сыстему оргашзму тварын. Наведет дат вказуютъ на те, що наявт фармаколог1чт засобы надзвычайно р1зноматтт за структурою, характером дп, актывтстю та спрычыняютъ фармаколог1чну, бюкорегуючу дт нар1зш ланкы ¡мунног сыстемы оргашзму.
Шсля розробкы та впровадження новых /мунотропных препарат1в обов'язковым та важлывым етапом е докттчт выпробування гх бюлог1чног актывност1 та нешюдлывост1. Ощнка актывност1 препарат1в з ¡муномодулюючог д1ею пов'язана з певнымы труднощамы, остлъкы бтъшгстъ гз ных е комплекснымы препаратамы та мктятъ декыъка б\олог\чно актывных речовын. Охарактерызовано основш методы дослгдження б1олог1чног актывност1 ветерынарных гмуномодулятор1в. Щ тесты Трунтуютъся на здатност1 вказаных засоб1в актывуваты р1ст / розмноження клтын, вплываты на основт ланкы Iмунног сыстемы: фагоцытоз, сыстему комплементу, гуморальный I клтынный ¡муштет тощо.
Ключов1 слова: фармаколог1я, ¡муномодуляторы, ¡мунна сыстема.
УДК 619:615:636.087
Коцюмбас И. Я, Жила Н. И., Шкодяк Н. В., Пятничко О. М.
Государственный научно-ысследователъскый контрольный ынстытут ветерынарных препаратов ы кормовых добавок
МЕТОДЫ КОНТРОЛЯ БИОЛОГИЧЕСКОЙ АКТИВНОСТИ
СОВРЕМЕННЫХ ВЕТЕРИНАРНЫХ ИММУНОМОДУЛЯТОРОВ
Пры ыммунодефыцытных состояныях жывотных для повышеныя эффектывносты этыотропной терапыы, нормалызацыы процессов обмена веществ, функцыы ыммунной сыстемы ы стымуляцыы адаптацыонных возможностей органызма, шыроко прыменяют ыммуномодуляторы. В статье проаналызырованы научные данные, которые касаются классыфыкацыы ы
© Коцюмбас I. Я., , Жила М. I., Шкодяк Н. В., П'ятничко О. М., 2014
165
характеристики основных групп иммуномодуляторов разного происхождения. Рассмотрены современные данные о механизмах влияния этих препаратов на иммунную систему организма животных. Представленные данные свидетельствуют о том, что имеющиеся фармакологические средства чрезвычайноразнообразные по структуре, характеру действия, активности, и оказывают фармакологическое, биокорекционное действие на разные звенья иммунной системы организма.
При разработке и внедрении новых иммунотропных препаратов обязательным и важным этапом являются доклинические испытания их биологической активности и безвредности. Оценка активности препаратов с иммуномодулирующим действием связана с определенными трудностями, поскольку большинство из них является комплексными препаратами, и содержат несколько биологически активных веществ. Охарактеризованы основные методы исследования биологической активности ветеринарных иммуномодуляторов, которые основываются на способности указанных средств активировать рост и размножение клеток, влиять на основные составляющие иммунной системы: фагоцитоз, систему комплемента, гуморальный и клеточный иммунитет.
UDC 619:615:636.087
I. Y. Kotcumbas, M. I. Zhyla, N. V. Shkodiak, O. M. Pyatnychko
State Scientific-Research Control Institute of Veterinary Medicinal Products
and Feed Additives
THE CONTROL METHODS OF BIOLOGICAL ACTIVITY OF MODERN VETERINARY IMMUNOMODULATORS
At the immunodeficient states of animals for enhancing of etiotropic therapy efficacy, normalization of metabolism processes of substances, functions of immune system and stimulation of adaptive peculiarities of organism immune modulators are widely used. The article analyses modern scientific data concerning the classification and characteristics of main groups of immune modulators of various origin. The modern considerations about influence mechanisms of these medicinal products on immune system of animal organism were viewed. The obtained data show that available pharmacological means different by structure, effect, activity and cause pharmacological, biocorrective effect on different links immune system of organism.
Under the development and implementation of new immunotropic medicinal products compulsory and important stage are preclinical trials of their biological activity and harmlessness. Activity assessment of medicinal products with immune modulating effect is connected with certain difficulties since most of them are complex medicinal products and contain a few biologically active substances. The main methods of biological activity tests of veterinary immune modulators were characterized. These tests are based on capability of the very means to activate the growth and reproduction of cells, to influence on main links of immune system: phagocytosis, complement system, cellular and humoral immunity.
166
Вплив несприятливих еколопчних та стресових чинниюв на стан здоров'я та продуктившсть сшьськогосподарських тварин зумовлюють гостру необхщшсть створення ефективних ветеринарних лжарських засоб1в. Шсля впровадження у практику ветеринарних препарата, особливу увагу, надають тим, що здшснюють суттевий вплив на ф1зюлопчний статус тварин, { зокрема, на ¿мунний захист оргашзму, оскшьки пщтримка захисних сил оргашзму е складовою частиною процесу контролю здоров'я тварин. Для нормал1заци процеав обмшу речовин, функци ¿мунно! системи та стимуляцп адаптацшних можливостей оргашзму широко використовують ¿мунотропш препарата [3, 19, 20]. 1х вплив на ¿мунний статус характеризуеться стимулящею ¿мунно! вщповда оргашзму на численш пошкоджуюч1 фактори, посиленням ¿мунолопчно! пам'ят1, штерферон-шдукуючими властивостями тощо [23, 28, 37].
Шсля розробки та впровадження нових бюлопчно активних препарата, зокрема ¿мунотропних, обов'язковим та важливим етапом, на р1вш до клмчних дослщжень, е оцшка 1х бюлопчно! активное^ та нешкщливосп [2, 6]. Створення в Укра!ш ефективно! системи доклмчних та клЫчних випробувань ветеринарних лжарських засоб1в, яка б повною м1рою вщповщала м1жнародним вимогам, е основною запорукою розробки безпечних, конкурентоспроможних препарата та недопущения на внутршнш ринок малоефективних засоб1в [14, 25]. Комплексне вивчення та встановлення ¿мунотропно! дп препарата названо! групи повинно здшснюватись за певними критер1ями, адже крайшм проявом тако! дп бюлопчно активних речовин може бути ¿муносупреЫя (пригшчення ¿мунно! вщповвд) [1, 18, 31]. Окр1м цього, проведения оцшки активное^ \ нешкщливост1 препарата ¿муномодулюючо! дп пов'язане з певними труднощами, оскшьки бшьшють ¿з них е комплексними препаратами та мютять декшька бюлопчно активних речовин, яю спричиняють фармаколопчну та бюкорегуючу дш на р1зш ланки ¿мунно! системи оргашзму [6, 10, 16].
Загальна характеристика ¡муномодулятор1в
Зниження функцюнально! активное^ основних компонента ¿мунно! системи на сьогодшшнш день розглядаеться як ¿мунодефщитний стан. Залежно вщ наявност1 або вщсутност1 генетичного дефекту одного або декшькох компонента ¿мунно! системи (фагоцитозу, кл1тинного, гуморального ¿муштету) ¿мунодефщити класифжують на первинш \ вторинш [3, 21]. Останш е результатом впливу на ¿мунну систему багатьох чинниюв, серед яких: збудники в1русних й бактер1альних шфекцш, мжотоксини, гельмшти, процес старшня оргашзму, стрес, множинш травми, юшзуюче випромшювання, антибютики та сульфаншамщи, отрутох1м1кати тощо. Клмчно вторинш ¿мунодефщити у тварин проявляються частими рецидивами захворювань р1зно! етюлогп. Часто застосування класичних схем профшактики \ л1кування у таких тварин не спричиняе оч1куваного позитивного ефекту [20, 23, 28].
За ¿мунодефщитних сташв тварин для пщвищення ефективност1 етютропно! терапп, нормал1зацп процеав обмшу речовин, функци ¿мунно! системи та стимуляцп адаптацшних можливостей оргашзму широко використовують бюлопчно активш препарата, здатш стимулювати або
167
гальмувати ¿мунну вщповщь оргашзму [3, 5, 16, 19, 20]. 1х об'еднують в одну велику групу ¿муномодулятор1в (1М) — лжарських засоб1в р1зного походження, що мають р1знонаправлену дш на ¿мунну систему тварини, залежно вщ И початкового стану. Серед 1М видшяють ¿муностимулятори, ¿мунокоректори та ¿мунодепресанти [13, 28].
1муностимулятори утворюють групу лжарських засоб1в, д1я яких спрямована на посилення ¿мунно! вщповщг До них можуть належати не лише фармаколопчш форми, але й кормов! добавки, яю прискорюють або збшьшують штенсившсть ¿мунних процеав [12, 21, 32].
Групу ¿мунокоректор1в складають т1 фармаколопчш ¿мунотропш препарати, яю нормал1зують конкретне порушення в ¿муннш систем!: компонента Т-кл1тинно! ланки ¿муштету, В-системи, фагоцитозу або комплементу, тобто збшьшують низьк1 та зменшують надм1рно пщвищеш показники. Натомють, ¿мунодепресанти — ¿муномодулятори, що гальмують ¿мунну вщповщь [3, 16, 19, 28].
1снують дв1 класифжаци 1М: за походженням та за мехашзмом 1х дп. За походженням, 1М розподшяють на 3 групи: екзогенш, ендогенш та х1м1чно чист1 або синтетичш (рис. 1) [12, 13, 28, 31].
Рис. 1. Класифжащя ¡муномодулятор1в за Ух походженням.
Ендогенш 1М — ¿мунорегуляторш пептиди (тимусного й юстково-мозкового походження) { цитоюни (штерлейюни, штерферони). Екзогенш1М:
— мжробного походження (¿мунобак, ¿мудон, рузам, лжопщ, шрогенал, продигюзан)
168
— тваринного походження (¿мунофан, гамав1т, су!глобулш, регенеративный бюстимулятор (РБС), плацента денатурована емульгована (ПДЕ), препарат тканинний за В. П. Фшатовим, зимозан, шрогенал, байпамун, ршал, ¿муноглобулши, лшополкахариди);
— рослинного походження (настойки: прополку, ехшаце!, елеутерококу, апшак, перга).
Синтетичш 1М — низькомолекулярш (левам1зол, левавет, левафарм, галавщ алоферон, ¿муномакс, гепон) та високомолекулярш (полюксидонш, полшуклеотиди).
За мехашзмом ди можна видшити 1М з переважною д1ею на Т-, В-системи ¿муштету I фагоцитоз. Проте, щ лжарсью засоби також впливають на шш1 компоненти ¿мунно! системи (рис. 2) [3, 8, 10, 16, 24].
Рис. 2. Вплив ¡муномодулятор1в на ¡мунну систему.
Сьогодш вчеш видшяють два напрямки реакцп ¿мунно! системи на вплив препарата: "вщцентровий" та "доцентровий" [21, 23]. "Вщцентровий тип" стимуляци (вщ центру до перифери) характеризуеться поступовими змшами в ¿муннш систем!, що вщповщають природному типу активацп, який вщбуваеться при розвитку ¿мунно! вщповщг Наприклад, за умов застосування препарату полюксидонш вщбуваеться пщвищення продукци антител I функцюнально! активност! природних кшер!в, активащя кл1тин моноцитарно-макрофагально! ланки, посилення синтезу цитоюшв, що продукуються даними кл1тинами, та, в юнцевому результат!, загальна активащя як кл!тинно!, так ! гуморально! в!дпов!д! (рис. 2) [24]. Як вщомо, стимуляц!я моноцитарно-макрофагально! ланки мае велике значения, оск!льки, в!д функцюнально! активност! фагоцит!в,
169
1х юлерно! здатносп, активное^ продукци цитоюшв залежить д1я ф1бробласт1в, пстюциив та шших елемент1в сполучно! тканини. Макрофаги зад1яш практично у вс1х процесах, що направлен! на збереження сталост1 внутршнього середовищаоргашзму [1, 16, 18].
"Доцентровий тип" стимуляци (вщ периферп до центру) починаеться з1 змш, пов'язаних ¿з Т-кл1тинною ланкою. Так впливають препарати, яю передовым дшть на прол1ферацш та диференцшвання Т-кл1тин, посилення продукци штерлейюну-2 \ фактора некрозу пухлин. Вказаш сполуки мають плейотропну дш, викликаючи у юнцевому наслщку змши функцюнально! активносп вс1х компонешгв ¿муштету [23, 28, 29]. Зокрема, виявлено, що такий тип активаци мають препарати тим1чного походження [5, 36].
Мшенню ди препарат1в мшробного походження е кл1тини моноцитарно-макрофагально! системи, основна функщя яких — виведення мжрооргашзм1в. Препарати дано! групи пщеилюють функцюнальну активнють цих кл1тин, стимулюючи фагоцитоз \ бактерюцидшеть. Активоваш моноцити й макрофаги синтезують цитоюни: штерлейюни (1Л-1, 1Л-3) та шш1, що спричинюють активацш як гуморально!, так { кл1тинно! ланки ¿муштету [3, 5, 35].
1М ендогенного (ф1зюлопчного або бюлопчного) походження — це група ол1гопептид1в, що можуть активувати ¿мунну систему шляхом посилення прол1фераци та функци ¿мунокомпетентних кл1тин. Ендогенш1М подшяють на ¿мунорегуляторш пептиди (тимусного й юстково-мозкового походження) \ цитоюни. Найбшьш вщом1 цитоюни — штерлейюни, штерферони (1ФН). Мшенями для препарат1в дано! групи е: макрофаги { природш кшери, активащя яких стимулюе вроджений ¿муштет; Т- \ В- л1мфоцити, за допомогою яких стимулюеться набутий ¿муштет; юстковий мозок, що продукуе попередниюв л1мфоцит1в I мононуклеарних фагоцит1в [22, 30, 37]. До ще! групи вщносять синтетичш препарати (амжеин, циклоферон) I природш сполуки з ушверсально широким спектром против1русно! активности 1ндуктори 1ФН мають неспециф1чну дш, що полягае в пригшченш росту кл1тин, модуляци 1х диференцшвання та утворенш рецептор1в мембран. Окр1м неспециф1чних, шдуктори 1ФН можуть модулювати також специф1чну ¿мунну вщповщь оргашзму. Непряма д1я шдуктор1в 1ФН на кл1тини-м1шеш полягае в активаци макрофапв, цитотоксичних Т-л1мфоцит1в, плазмоцит1в I натуральних юлер1в (КК-кл1тин) [22, 27, 30].
До високомолекулярних х1м1чно чистих 1М належить полюксидонш. Пщ його впливом вщбуваеться посилення продукци 1Л-1Р, 1Л-6, ФНП-а I 1ФН-а, тобто цитоюшв, продукованих переважно кл1тинами моноцитарно-макрофагально! системи, та пщеилюе цитотоксичшсть природних юлер1в — КК-кл1тин. Наслщком ще! активаци е посилення функцюнально! активное^ кл1тинного I гуморального ¿муштету [20, 24, 28]. Левам1зол, вщомий антигельмштний зас1б з вираженими ¿мунотропними властивостями, належить до синтетичних 1М. Вш активуе Т-л1мфоцити, моноцити, макрофаги I нейтрофши. Препарат стимулюе кл1тинш ¿мунш реакци, потенцше розподш I диференцшвання Т-л1мфоцит1в, 1х реакцш на антигени [4, 8, 10].
170
Таким чином, наявш фармаколопчш засоби, що мають ¿мунотропну актившсть, являють собою велику кшькють сполук р1зного походження, р1зномаштних за структурою, характером та актившстю. Але слщ зауважити, що бшьшють ¿з них не мае виб1рково! дп, впливаючи одночасно на функцп макрофапв, гелперш \ супресорш популяцп Т- \ В-л1мфоцита, ефекторш кл1тини. Вщсутшсть селективное^ може призвести до непрогнозованих ефекта при використанш 1М, особливо, якщо недостатньо даних про сум1сне застосування цих препарата ¿з шшими засобами захисту тварин [3, 4, 14, 23].
На сьогодш перел1к ветеринарних 1М постшно збшьшуеться, оскшьки дослщження в цьому напрямку штенсивно продовжуються [2, 8, 10, 16, 26, 28].
Дослщження бшлоНчноУ активное™ ¡муномодулятор1в.
В основ! теста з визначення р1вня бюлопчно! активное^ \ лшувально! ефективност1 ¿муномодулятор1в лежать властивост1 останшх активувати рют \ розмноження кл1тин, прискорювати процеси регенераци, полшшувати перебк { зменшувати наслщки кисневого голодування, впливати на основш ланки ¿мунно! системи тварин: фагоцитоз, систему комплементу, гуморальний \ кл1тинний ¿муштет, систему цитокмв тощо [3, 5, 16, 19, 20].
1. Визначення ступеня бюлопчно! активное^ препарата за здатшетю впливати на фагоцитарну актившсть кл1тин р1зно! локал1заци. Тест базуеться на здатност1 1М препарата пщеилювати фагоцитарну актившсть кл1тин периферично! кров1, кл1тин перитонеального ексудату [2, 8, 10, 14].
Метод фагоцитозу ттросинъого тетразолт клтинами перитонеального ексудату щургв грунтуеться на здатност1 препарату впливати на штенсившсть реакци вщновлення штросинього тетразолш (НСТ) кл1тинами перитонеального ексудату щур1в, у результат! яко! утворюеться нерозчинний формазан, який вщр1зняеться темно-сишм забарвленням.
Метод тноцитозу ттросинъого тетразолт нейтрофмъними лейкоцитами базуеться на здатност1 препарату активувати шноцитоз нейтрофшами розчину НСТ \ накопичувати його в фагоцитарних вакуолях з наступним вщновленням \ перетворенням розчинного незабарвленого НСТ у нерозчиннийтемно-синш формазан [9, 12, 19].
2. Дослщження антив1русно1 активное^ ¿муномодулятор1в
Ощнка антив1русног активност1 за допомогою курячих ембрютв. Антив1русну актившсть препарата ¿мунотропно! ди оцшюють за !х властивктю знижувати реплжацш в1руса хвороби Ньюкасла штаму БОР ВДНК1 на 9—10-добових курячих ембрюнах за методом С. А. Щедрша з1 сшвав. [7, 29, 30]. Вщомо, що в ембрюнальнш алантоюнш рщиш ембрюшв курей у 8—10-добовому вщ1 вщеутш материнськ1 антитша та продукти метабол1зму бшюв. Це сприяе виявленню чутливост1 курячих ембрюшв до екзогенних фактор1в, котр1 можуть пщвищувати або знижувати !х резистентшсть, а також максимальному утворенню в1русно1 маси при експериментальному зараженш
Ощнка антив1русног активност1 за допомогою кулътури клтин. Контроль антив1русно1 активное^ препарата можна здшенити на постшних культурах кл1тин СПЕВ, МДВК методом титрування на пластинах ¿з р1вним дном. Як тест-в1рус використовують в1рус везикулярного стоматиту з титром 106 ТЦД50/мл. За ступенем л1зису культури кл1тин тест-в1русом визначають
171
актившсть дослщжуваного препарату. Цитопатичну дш теет-BÍpyca в культур! кл1тин контролюють в1зуально пщ швертованим мжроскопом [6, 9, 14].
3. Мжрометод контролю спленоферошв, в!рекс!в. 1ндикаторним BipycoM служить Bipyc везикулярного стоматиту (штам 1нд1ана). 1нфекцшна актившсть тест-в1руса становить 10-5 01Д в 0,5 мл. Титром спленоферону чи в1рекса вважають останне його розведення, котре викликало 50 % пригшчення цитопатично! ди Bipycy везикулярного стоматиту, пор1вняно до контролю [6, 7].
4. Виявлення цитотоксичносп ¿муномодулятор1в. Суть методу полягае у визначенш цитотоксичного впливу IM in vitro на паспортизован! перещеплю-ваш культури кл1тин: СПЕВ (ембрюнальш кл1тини нирки cbhhí), MDBK (ештел1альш кл1тини нирки телят), Vero (нирки африкансько! зелено! мавпи), HeLa (карциноми шийки матки мишей), Нер-2 (карциноми горташ) [6, 12, 23].
5. Визначення бюлопчно! активное^ препарат1в за ¿ндукщею штерферону. Контроль бюлопчно! активное^ препарату полягае у визначенш 1х штерферон-шдукуючо! активное^ з використанням мишей, або кл1тин кров1, або перещеплюваних лшш кл1тин: Л41 (клональна лш1я, одержана вщ хворого пщгострим моноцитарним лейкозом), L929 (ф1бробласти мишей), MDCK (кл1тини нирки собаки), СПЕФ (ембрюнальш ф1бробласти нирки cbhhí) та rnmi лшп кл1тин, здатш продукувати штерферон [5, 17, 22, 27, 30, 33].
6. Оцшка бюлопчно! активное^ препарат1в за визначенням ¿ндексу чутливост1 Т-л1мфоцит1в. Метод грунтуеться на здатност1 рецептор1в Т-л1мфоцит1в до реакци спонтанного розеткоутворення in vitro, яка змшюеться залежно вщ функционального стану кл1тин або ди р1зних препарата. Внесения в суспензш л1мфоцита дослщжуваного препарату викликае змши кшькост1 рецептор1в до еритроцита в1вщ, що характеризуе чутливють Т-л1мфоцита до даного препарату [6, 11, 15].
Отже бшьшють ¿муномодулятор1в е комплексними препаратами, що мютять декшька бюлопчно активних речовин, яю спричиняють фармаколопчну та бюкорегуючу дш на pÍ3HÍ ланки ¿мунно! системи оргашзму. Тому впровадження у практику ветеринарно! медицини нових ветеринарних лжарських засоб1в з ¿муномодулюючими властивостями спонукае до пошуку i розробки нових та д1евих теста для здшенення ix контролю.
Л1тература
1. Ангельси С. Клмчна бюх1м1я /С. Ангельсю, 3. Якубовсю, М. ДомЫчак. — Сопот, 1998. — 451 с.
2. Арзамасцев Е. В. Современные требования к доклиническому изучению безопасности новых лекарственных препаратов / Е. В. Арзамасцев, Б. И. Любимов // Экспериментальная и клиническая фармакология. — 1995. — Т. 58, № 3. — С. 7-12.
3. Бшовал О. М. Сучасш ¿муномодулятори для клмчного застосування /О. Бшовал, I. Князькова //Внутренняя медицина. — 2008. — № 2 (8). — С. 1-12.
4. Дейл М. М. Руководство по иммунофармакологии / М. М. Дейл, Дж. К. Формен // Пер. с англ. - М. : Медицина, 1998. — 332 с.
5. Довщник ветеринарних препарата / кол. авт.. : В. М. Горжеев та íh.; укладач1: О. С. Везденко та íh. — Льв1в: ТзОВ "ВФ «Аф1ша», 2013. — 1596 с.
6. Докшшчш дослщження лжарських засоб1в. Методичш рекомендаци / За ред. О. В. Стефанова. — К. : Авщена, 2001. — 528 с.
7. Ершов Ф. И. Антивирусные препараты / Ф. И. Ершов. — М.: Медицина, 1998.— 240 с.
172
8. Жила М. I. Основн1 тдходи до вивчення ефективносп ветеринарних препарата ¿муномодулюючо! /М. I. Жила, I. Я. Коцюмбас, Ю. С. Стронський // Науковий в!сник ЛНУВМБТ ¿меш С. 3. Гжицького. — 2013. — Т. 15, № 1 (55). — С. 53-59.
9. Иммунологические методы / Под ред. Г. Фримеля. — М.: Мир, 1987.
— 472 с.
10. 1мунолопчний контроль ветеринарних лжарських засоб1в / М. В. Косенко, I. Я. Коцюмбас, О. Г. Малик, О. М. Дацьюв та rnmi / Методичш рекомендаций — Льв1в, 2002. — 37 с.
11. Казимирчук В. Е. Способ определения чувствительности лимфоцитов к иммуномодуляторам группы фенилимидозотиазола / В. Е. Казимирчук, Г. Г. Бычкова, А. А. Андрущук // Лабораторное дело. — 1985. — № 5. — С. 169-171.
12. Коваленко Л. П. Особенности оценки иммунотоксичности препаратов разных групп фармакологических средств / Л. П. Коваленко // Токсикологический вестник. — 2004. — № 3. — С. 13-21.
13. Козлов В. Н. Возможные направления в решении проблемы классификации иммуномодулирующих препаратов // Аллергология и иммунология .— 2003. — Т.4. —№ 2. — С. 15-20.
14. Контроль впливу ветеринарних лжарських засоб1в на стан ¿муштету тварин / М. В. Косенко, I. Я. Коцюмбас, Ю. М. Косенко та ш. // Ветеринарна медицина Украши. — 2004. № 1. — С. 43-44.
15. Кравчук Г. П. Сравнительная оценка методов определения in vitro чувствительности лимфоцитов крови больных и здоровых людей к иммуномодулятору / Г. П. Кравчук, В. Е. Казимирчук, Н. Г. Бычкова // Иммунология и аллергия. — Киев, 1986. — Вып. 20. — С. 12-17.
16. Кресюн В. И. 1мунотропш лшарсью засоби / В. И. Кресюн // Лкування тад1агностика. — 2003. — № 1. — С. 31-38.
17. Лебедев В. В. Иммунофан — синтетический пептидный препарат нового поколения: иммунологические и патогенетические аспекты клинического применения // Иммунология. — 1999. — № 1. — С. 25-30.
18. Маслянко Р. П. Основи ¿мунобюлоги / Р. П. Маслянко. — Льв1в, 1999. — 472 с.
19. Нестерова И. В. Иммунотропные препараты и современная иммунотерапия в клинической иммунологии и медицине / И. В. Нестерова, Р. Сепиашвили //Аллергология и иммунология. — 2000. — Т. 1, № 3. - С. 18-28.
20. Никитенко А. М. Роль иммуномодуляторов в коррекции иммунобиологической реактивности и профилактике гемобластозов животных / А. М. Никитенко: Автореф. дис. ... д-ра вет. наук. — Казань, 1990. — 42 с.
21. Нштенко А. М. Стимулящя природно! резистентност1 та продуктив-ност1 свиней /А. Нштенко, В. Малина, М. Козак — Льв1в, 2001. — 142 с.
22. Оспельникова Т. П. Применение препаратов интерферона в клинической практике / Т. П. Оспельникова, Е. М. Носейкина // Лечебное дело.
— 2005. — № 1. — С. 25-29.
23. Пинегин Б. В. Современные представления о стимуляции антиинфекционного иммунитета с помощью иммуномодулирущих препаратов / Б. В. Пинегин // Антибиотики и химиотерапия. — 2000. — № 12. — С. 3-8.
24. Полиоксидоний — иммуномодулятор последнего поколения: итоги трехлетнего клинического применения / Р. Петров, Р. Хаитов, А. Некрасов // Аллергия, астма и клиническая иммунология. — 1999. — № 3. — С. 3-6.
173
25. Правила доклинической оценки безопасности фармакологических средств (GLP) / Ю. В. Буров, И. В. Березовская, Г. Н. Золотарева и др. — М.: Медицина, 1992. — 78 с.
26. Салига Н. О. Вплив ¿муномодулятор1в риботану, тималшу та левам1золу на показники кл1тинного ¿муштету поросят раннього вжу / Н. О. Салига, В. В. Сштинський // Бюлопя тварин. — 2003. — Т. 5, № 1-2. — С. 144-148.
27. Хаитов Р. М. Вторичные иммунодефицита: клиника, диагностика, лечение / Р. Хаитов, Б. Пинегин // Иммунология. — 1999. — № 1. — С. 14-17.
28. Хаитов Р. Иммуномодуляторы: классификация, фармакологическое действие, клиническое применение / Р. М. Хаитов, Б. В. Пинегин //Consilium-provizorum — 2004.— T. 3, № 4. — С. 23-28.
29. Хаитов Р. М. Методические указания по испытанию новых иммуномодулирующих лекарственных средств / Ведомости научного центра экспертизы и государственного контроля лекарственных средств / Р. М. Хаитов, Б. В. Пинегин, Т. В. Латышева,— 2002. —№ 1. — С. 11-21.
30. Чекиев С. Б. Препараты интерферона и спектр их противовирусного действия / С. Б. Чекиев // Materia Medica. — 1996. —№ 2 (10). — С. 29-44.
31. Чумаченко В. Е. Определение естественной резистентности и обмена веществ сельскохозяйственных животных / В. Е. Чумаченко, А. М. Высоцкий, Е. А. Сердюк. — Киев : Урожай, 1990. — 200 с.
32. Щедрин Е. А. Прогнозирование активности стимуляторов резистентности / Е. Л. Щедрин, Ю. X. Креймер, Л. Н. Тихонова. — Труды ВГНКИ ветпрепаратов. — 1989. — С. 1-43.
33. Щедрин Е. Л. Прогнозирование интерферонподобной активности стимуляторов резистентности / Е. Л. Щедрин, Ю. X. Креймер, Л. Н. Тихонова // Микробиология, вирусология, иммунология. — 1989. — С.28-29.
34. Энциклопедия клинических лабораторных тестов / Под ред. Н. У. Тица. — Москва: Лабинформ, 1997. — С. 277-278.
35. Giles J. Evaluation of Echinacea for Treatment of the Common Cold / J. Giles, C. Palat, S. Chien et al. // Pharmacotherapy. — Vol. 20 (6). — P. 690-697.
36. Res P. Development stages in the human thymus / P. Res, H. Fits // Sem. Immunol.— 1999. — Vol. 11. — P. 193-205.
37. Young K. R. Complement subcomponent C1q stimulates immunoglobulin production by human B lymphocytes / K. R. Young, J. L. Ambrus // J. Immunol. — 1991. — Vol. 146. — P. 3356-3360.
Рецензент - д.вет.н., професор Гуфрш Д.Ф.
174
