CC BY
51
УДК 619:615:619:612.017
1 Жила М. I., к. вет. н., доцент, 1 Коцюмбас I. Я., д. вет. н., проф., чл.-кор НААН, 2 Стронський Ю. С., к. вет. н., доцент @ 1 Державный науково-доелгдный контрольный гнетытут ветеринарных препарат1в та кормовых добавок, м. Лъвгв
2Львгвськый нацюнальныйушверсытет ветерынарногмедыцыны та бютехнологт Iмет С. 3. Тжыцъкого
ОСНОВН1 ПЩХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВЕТЕРИНАРНИХ ПРЕПАРАТ1В 1МУН0М0ДУЛЮЮЧ01Д11
У статт1 анал1зуетъся тформащя про класыфжащю, мехашзм дп та застосування ветерынарных гмуномодулятор1в. Щоб доелгджуваный ветерынарный лжарсъкый заыб буе в1днесеный до групы /муномодулятор1в, мае буты доведена його клтгчна й гмунолог1чна ефектывшетъ. 3 щею метою проводятъея доклтгчт та клтгчт выпробування, в ход/ якых выявляютъ та оцтюютъ характер вплыву доелгджуваного препарату на /мунну сыстему.
Ключов1 слова: клгтчт выпробування, ¡муномодуляторы, гмуштет, гмунокомпетентнг органы, лабораторна д1агностыка.
Ринок ветеринарних препарата Украши активно поповнюеться ветеринарними лжарськими засобами та кормовими добавками як шоземного, так I в1тчизняного виробництва, д1я яких спрямована на покращення функцюнування ¿мунно! системи, корекцш ¿мунного статусу оргашзму. Впровадження цих препарата у практику ветеринарно! медицини, вимагае ретельно! експертизи, вщтворення метод1в контролю, комплексного методичного пщходу з використанням основних I допом1жних теста, котр1 грунтуються на засадах ветеринарно! фармакологи, токсикологи, експериментально! ¿мунологи, !мунох!ми, гематологи, бюимп. Невщ'емною частиною контролю е детальне дослщження ветеринарних лжарських засоб1в, яке проводять спочатку на лабораторних, а поим на цшьових тваринах [1, 2, 11, 12, 22, 23, 31].
Необхщно вщзначити, що бшьшкть наявних лжарських засоб1в впливають на ¿мунну систему, зазвичай вони стимулюють або пригшчують ¿мунну реакцш. Виходячи з цього слщ роздшити уЫ лжарсью засоби на т1, що безпосередньо впливають на ¿мунолопчш мехашзми I призначеш саме для цього (шунотропш препарати прямо! ди), I на т1 препарати, вплив яких на ¿мунну систему мае поб1чний або опосередкований характер [5-9, 13, 14, 28]. Ветеринарш лшарсью засоби з прямою ¿мунотропною актившетю, яю у терапевтичних дозах здатш змшювати функци ¿мунно! системи, належать до групи ¿муномодулятор1в (1М). Сутшсть явища ¿муномодуляци полягае в тому, що при застосуванш препарату в певних дозах, впродовж вщповщного термшу вщбуваються бажаш зрушення в ¿муннш систем! внаслщок безпосереднього
® Жила М. I., Коцюмбас I. Я., Стронський Ю. С., 2013
53
впливу препарату на функцюнальну актившсть ¿мунокомпетентних кл1тин або в результат! змши !х взаемоди [7, 8, 15, 25]. Часто для пщвищення резистентност1 оргашзму застосовуються кормов! добавки, що мютять макро- та мжроелементи, бюлопчно активш речовини. Вщомо, що рацюни з дефщитом цинку викликають у тварин пригшчення гуморального I значне зниження реакцш кл1тинного ¿муштету. Препарати мщ1, марганцю, зал1за стимулюють фактори природно! резистентности 1муномодулюючу актившсть встановлено також у селену. Проте надлишок макро- I мжроелемешгв не менш шкщливий, шж 1х недостатшсть [14].
1мунотропш препарати класифжують: за характером впливу на ¿мунну систему, за мехашзмом дп, за походженням та х1м1чним складом[2, 8, 28].
За характером впливу на ¿мунну систему [29] розр1зняють 4 групи ¿мунотропних препарат1в: ¿муномодулятори, ¿мунокоректори,
¿муностимулятори та ¿мунодепресанти.
Згщно з класифжащею шших науковщв [7, 8, 25], ус1 ¿мунотропш лжарсью засоби об'еднують в одну велику групу 1М, серед яких видшяють ¿муностимулятори, ¿мунодепресанти та ¿мунокоректори. Саме з такою класифжащею погоджуеться бшьшкть дослщниюв, тому що "модулящя" - це термш, який означав змшу юнуючого стану ¿мунно! системи в будь-якому напрямку, а залежно вщ характеру цих змш препарат може бути вщнесений до стимулятор1в, депресанив чи коректор1в.
1муностимулятори — група лжарських засоб1в, д1я яких спрямована на посилення ¿мунно! вщповщг До них вщносять х1мюпрепарати з цшеспрямованою ¿мунотропною актившстю, а також полжомпонентш препарати, до складу яких входять в1тамши, мжроелементи, пробютики, пребютики, симбютики, бюлопчно активш кормов! добавки та шш1, здатш прискорювати або збшьшувати штенсившсть ¿мунних процеЫв, таким чином пщвищувати резистентшсть та стшюсть оргашзму до ди стрес-фактор1в, покращувати ¿муноморфогенез при вакцинац1ях, а також знижувати негативш наслщки, спричинеш технолопчним навантаженням в умовах сучасно! промислово! вщгод1вл1 тварин та птищ.
1мунодепресанти - ¿муномодулятори, що гальмують ¿мунну вщповщь. Головною метою призначення ¿мунодепресант1в е зменшення або припинення процеЫв прол1фераци, диференцшвання й активацп л1мфоцит1в при небажанш або надм1рнш ¿муннш вщповда [5, 25].
Групу ¿мунокоректор1в складають ¿мунотропш препарати, яю нормал1зують порушення в окремш ланщ ¿муштету, тобто зменшують надм1рно пщвищеш показники та збшьшують низью показники [15, 28].
За мехашзмом розр1зняють 1М з переважною д1ею на Т-систему, В-систему ¿муштету, систему мононуклеарних фагоцит1в (фагоцитоз) [25]. Хоча будь-який 1М, що переважно впливае на фагоцитоз, гуморальний або кл1тинний тип ¿муштету, окр1м на цю складову ¿муштету, також впливатиме бшьшою або меншою м1рою, на шш1 компоненти ¿мунно! системи.
54
За походженням 1М подшяють на 3 групи: ендогенш, екзогенш та пол1мерш (синтетичш) [10]. Тод1 як [15, 25] видшяють 6 груп 1М: бактер1ального походження, тимусного, з юсткового мозку (м1елопептиди), цитокши, нукле!нов1 кислоти та х1м1чночистг 1нш1 автори [5, 8, 28, 29], окр1м цього перелшу ще видшяють 1М рослинного походження.
У мехашзм1 1М видшяють декшька р1вшв [7]:
- вплив на процеси прол1ферацп та диференщаци кл1тин-попередниюв;
- вплив на транспортування (розподш) кл1тин з центральних (первинних) оргашв ¿мунно! системи до перифершних (вторинних);
- вплив на процеси розшзнавання антигену;
- вплив на функцюнальну актившсть ¿мунокомпетентних кл1тин, вироблення цитоюшв.
1М ¿з стимулюючою д1ею найчастше застосовують як монотерашю при вторинних ¿мунодефщитах, що проявляються у вигляд1 часто рецидивуючих шфекцшно-запальних захворювань р1зно! локал1заци та етюлогп, захворювань, що важко лжуються. 1М призначають також у комплекснш терапи з антибютиками, протигрибковими, протипротозойними або против1русними засобами. Перед застосування 1М доцшьно провести мошторинг ¿мунного статусу оргашзу, незалежно вщ виявлення початкових змш в ¿муннш систем! [7, 15, 25, 29].
При плануванш схеми доклмчного та клш1чного випробування препарата з ¿муномодулюючою д1ею необхщно дотримуватися принципу послщовностк вщтворення метод1в контролю (визначення бюлопчно! активносп дшчо1 субстанци), комплексного методичного пщходу до вибору лабораторних метод1в дослщжень [1, 3, 4, 6, 13, 16, 26].
У клшчних дослщженнях використовують цшьов1 види тварин (тварини, для яких призначений дослщжуваний препарат). Розб1жшсть за масою тша тварин у дослщних та контрольних групах не повинна перевищувати 15 %. Експериментальш групи складаються не менше як ¿з 10 тварин обох статей, що дозволяе провести яюсну статистичну обробку отриманих результата. Для визначення динамжи впливу лшарського засобу необхщно збшьшити кшьккть тварин у групах для використання 1х у р1зш штервали експерименту. Пщб1р груп мае вщповщати загальноприйнятим вимогам постановки досладв [16-21].
Дослщник мае достеменно володп-и шформащею щодо назви, дшчо! речовини, способу уведення, дозування та кратшсть застосування дослщжуваного препарату чи кормово! добавки. Дослщжуваний заЫб повинен уводитися в оргашзм тварин у рекомендованш доз1 та шляхом, який пропонуеться розробником/виробником для застосування з л1кувальною чи профшактичною метою. У випадку, коли реальна терапевтична доза не встановлена, можна використовувати дози, як1 послщовно на порядок нижч1 вщ дози ЛД50 (1/10; 1/100; 1/1000 вщ ЛД50). Тривалкть введения дослщжуваного лжарського засобу визначаеться схемою клмчного застосування препарату, а також термшом оптимально! ¿мунно! вщповщь 3 метою визначення
55
довготривалих ефекив та зворотност! виявлених порушень, вивчення функцюнального стану ¿мунно! системи цшьових тварин можна проводити повторно через 1-2 мшящ теля закшчення попереднього дослщження [24, 33].
При розробщ протоколу клмчного дослщження 1М потр1бно запланувати методи лабораторних дослщжень, яю б дали об'ективну оцшку впливу препарату на морфо-функцюнальний стан ¿мунно! системи [3]. Для цього доцшьно використовувати декшька метод1в, яю характеризуют стан гуморально! та кл1тинно! ланки ¿муштету, а також неспециф1чну резистентшсть, показники морфолопчного стану ¿мунокомпетентних оргашв, щоб отримати максимум шформаци для формування загального висновку щодо наявних властивостей дослщжуваного препарату. Схема контролю ефективност! ветеринарних 1М передбачае два етапи дослщжень [6, 13, 14, 24, 27].
Перший етап дозволяе оцшити його вплив на окрем1 ланки ¿мунно! системи орган1зму. Цей етап включае визначення морфолог1чних показниюв периферично! кров1 (загальний кл1н1чний анал1з кров1), в1дносно! I абсолютно! кшькост! Т- ! В-л!мфоцит!в, NK-клiтин, а також визначення фактор!в неспециф!чно! резистентност! орган!зму, зокрема, фагоцитарно! активност! нейтрофшьних гранулоцит!в, л!зоцимно! ! бактерицидно! активност! сироватки кров!, активност! системи комплементу та дослщження вм!сту загального бшка ! його фракц!йний склад.
Другий етап передбачае визначення активност! й субпопуляц!й Т- ! В-л!мфоцит!в, сп!вв!дношення Т-хелпер!в/Т-супресор!в, к!лькост! антит!ло-утворюючих кл!тин, а також р!вня ¿муноглобулшв сироватки кров! клас!в G, ЭД A, спонтанно! м!грац!! лейкоцит!в ! гальмування м!грац!! лейкоцит!в ¿з використанням стимулятора, циркулюючих ¿мунних комплекс!в, прол!феративно! активност! л!мфоцит!в у реакц!! бласттрансформаци на м!тогени, оц!нки р!зних етатв фагоцитозу ! рецепторного апарату фагоциив. На цьому етап! також, по можливост! плануеться морфолог!чне досл!дження оргашв ¿мунно! системи (визначення вагових коефщенив та ¿ндексу тимуса, селез!нки, фабрищево! бурей у птиц!, г!столог!чна структура центральних та перифер!йних ¿мунокомпетентних оргашв).
Використання вказаних досл!джуваних тест!в дае можлив!сть отримати показники, за допомогою яких можна оц!нити властивост! дослщжуваного препарату та встановити, на яку конкретно ланку ¿мунно! системи вш впливае. Виб!р метод!в досл!джень належить до компетенц!! досл!дника, а основною вимогою, що ставиться до проведения дослщжень, е в!дпов!дн!сть поставлено! задач! та обраних тест!в [16, 17, 22].
За результатами проведених дослщжень складаеться зв!т про кл!н!чн! випробування. У зв!т! необх!дно вказати дан! щодо використаних у досл!дженн! тварин, загальне кл!н!чне обстеження до та теля лжування, включаючи результати лабораторних дослщжень. Результата дослщжень обробляються статистично, ¿з зазначенням використаних методик. Останшми роками особливу увагу в св!товш науц! прид!ляють досл!дженням взаемозв'язку м!ж
56
неспециф1чними i специф1чними факторами ¿муштету, тобто вивчаеться ¿мунобюлопчна перебудова в оргашзм1 особливо при застосуванш ¿мунобюлопчних препарата [30]. На ochobî отримаиих результата може бути пщтверджено або скореговаио дозуваиия, схему застосування дослщжуваного препарату з лшувальною чи профшактичною метою.
Отже, щоб дослщжуваний ветеринарний лкарський 3aci6 був вщнесений до групи ¿муномодулятор1в, мае бути доведена його здатшсть певним чином змшювати ¿мунолопчну реактившсть. Для цього дослщжуваний препарат пщдаеться доклмчним та клмчним випробуванням. Проведения цих дослщжень передбачае визначення ¿мунотропно! активност1 лжарського засобу (виявлення та оцшка характеру його впливу на основш ланки 1мунно1 системи : фагоцитоз, систему комплементу, гуморальний ¿муштет, кл1тинний ¿муштет, систему цитокмв тощо), а також доведена його клмчна й 1мунолопчна ефективн1сть. Впровадження у застосування нових ветеринар них л1карських засоб1в з 1муностимулюючими властивостями спонукае до пошуку i розробки нових тест1в для здшснення ïx контролю.
Л1тература
1. Директива CEC CVMP/VICH/393388/06 Target Animal Safety: Pharmaceuticals Sep 2008.
2. Доклмчш дослщження ветеринарних л1карських засоб1в / I. Я. Коцюмбас, О. Г. Малик, I. П. Патерега та ш.; За ред. I. Я. Коцюмбаса. — Льв1в: Тр1ада плюс, 2006. — 360 с.
3. Жила M. I. Лабораторш дослщження при клшчному випробуванн1 ветеринарних лжарських засоб1в / M. I. Жила //Науковий вкник Льв1вського нац1онального ушверситету ветеринарно! медицини та б1отехнолог1й 1меш С.З. Гжицького. — Льв1в, — 2011. Том 13, № 4 (50) Ч. 1. — С .128-134.
4. Закон Украши ^,Про ветеринарну медицину".
5. 1ль1нська I. Ф. Загальна характеристика 1муномодулятор1в та ïx класифкащя [FTP apxiß]. URL ftp://ftp 1. ifp.kiev.ua /original /2007/ ilyinskaya. pdf
6. 1мунолопчний контроль ветеринарних лкарських засоб1в. Методичн1 рекомендац^ / М. В. Косенко, I. Я. Коцюмбас, О. Г Малик та ш. — Льв1в, 2002. — 37 с.
7. Иммунотерапия и иммунотропные препараты / И. В. Нестерова, А. А. Старченко, С. А. Иванова и др. — В кн.: Справочник по иммунотерапии для практического врача. — М.: Диалог, 2002. — С. 88-89.
8. Иммуноактивныесредства http: //max. 1gb.ru/farm/farm023.shtml.
9. Квачов В. Г. 1мунний статус тварин. Проблемш питания визначення i ощнки / В. Г. Квачов // Вет. мед. Украши. — 1995. —№3. —С. 20-21.
10. Кетлинский С. А. Эндогенные иммуномодуляторы. / С. А. Кетлинский, А. С. Симбирцев, А. А. Воробьев. — Санкт-Петербург: Гиппократ, 1992. — 255 с.
11. КлЫчна ¡мунолопя /Ю. I. Бажора, В. М. Запорожан, В. И. Кресюн, I. М. Годзиева. — Одеса, 2000. — 384с.
57
12. Клинические испытание лекарств / В. И. Мальцев, Т. К. Ефимцева, В. Н. Белоусов и др.; под ред. В. И. Мальцева. — К.: Морион, 2002.
— 352 с.
13. Комплексна оцшка впливу ветеринарних препарата на морфо-функцюнальний стан ¿мунно! системи. Методичш рекомендаци // I. Я. Коцюмбас, Г.1. Коцюмбас, £.М. Голубш та ш. — Льв1в, 2009. — 63с.
14. Контроль впливу ветеринарних лжарських засоб1в на стан ¿муштету тварин / М. В. Косенко, I. Я. Коцюмбас, Ю. М. Косенко та ш. // Ветеринарна медицина Украши. — 2004. №1. — С. 43-44.
15.Кириллов В. И. Клиническая практика и перспективы иммунокорригирующей терапии (обзорный материал) / В. И. Кириллов // Практикующий врач. — 1998. —№ 12. — С. 9-12.
16. Коцюмбас I. Я. Особливосп морфолопчних дослщжень при вивченш токсичносп нових лжарських зacoбiв / I. Я. Коцюмбас, Г. I. Коцюмбас // Вкник БДАУ.— Бша Церква, 2000. — Вип. 13, Ч. 2. С. 79-84.
17. Лабораторш методи дослщження у бюлоги, тваринництв1 та ветеринарн1й медицин!: довщник / В. В. Вл1зло, Р. С. Федорук, I. Б. Ратич та ¿н.; за ред. В. В. Вл1зла. — Льв1в: СПОЛОМ, 2012. — 764 с.
18. Лабораторные методы исследования в клинике /Под ред. Меньшикова В. М. — М: Медицина. 1987. — 368 с.
19. Маслянко Р. П. Основи ¿мунологи. — Льв1в: Вертикаль, 1999. —
472с.
20. Никулин Б. А. Оценка и коррекция иммунного статуса. М.: ГЭОТАР.
— Медиа, 2008. — 376 с.
21. ПоЫбник з лабораторно! ¿мунолог11 / Л. С. Лаповець, Б. Д. Луцик, Г. Б. Лебедь, В. М. Ак1мова. — Льв1в, 2008. — 268 с.
22. Руководство по экспериментальному (доклиническому) изучению новых фармакологических веществ /Е. В. Арзамасцев, Э. А. Бабаян, Ю. Б. Белоусов и др.; под ред. Р. У. Хабриева. — М.: Медицина, 2005. — 832 с.
23. Руководство по клиническим испытаниев лекарственных веществ /под ред. О. В. Стефанова, В. И. Мальцева, Т. К. Ефимцевой. — К.: Авицена, 2001. — 426 с.
24. Самуйленко А. Я. Диагностические алгоритмы в клинической ветеринарной иммунологии / А. Я. Самуйленко, Ю. Н. Федоров, В. И. Клюкина // Ветеринария. — 2010. —№11. — С. 3-6.
25. Сепиашвили Р. И. Классификация и основные принципы применения иммуномодулирующих препаратов в клинической практике / Р. И. Сепиашвили // Аллергология и иммунология. — 2002. Т. 3, № 3.— С. 325331.
26. СОУ 85.2-37-408:2006 "Препарата ветеринарш. Фармаконагляд. Основш положения".
27. Фрейдлин И. С. Структура, функии и регуляция имуной системы. — В кн. Иммунодефицитные состояния. — Спб.: Фолиант, 2000. — С. 17-90.
58
28. Хаитов Р. М. Методические указания по испытанию новых иммуномодулирующих лекарственных средств / Р. М. Хаитов, Б. В. Пинегин, Т. В. Латышева // Ведомости научного центра экспертизы и государственного контроля лекарственных средств. — 2002.— №1. — С.11-21.
29. Хаитов Р. М. Современные иммуномодуляторы: основные принципы их применения / Р. М. Хаитов, Б. В. Пинегин // Иммунология. — 2000.— № 5. — С.4-7.
30. Чумаченко В. Ю. Дослщження ¿мунно! системи / В. Ю. Чумаченко,
B. В. Чумаченко // Ветеринарна Медицина Украши. — 2004. — №4, 5. —
C. 33-36.
31. Good Clinical Practice for the Conduct of Clinical Trials on Veterinary Medicinal Products in the uropean Union /Directive 81/852/EEC as amended
32. VICH GL43 Guidance for Industry Target Animal Safety for Veterinary Pharmaceutical Products.
33. VICH Topic GL9 (GCP) Guideline on Good Clinical Practices. In VICH Topic GL9 (GCP) Guideline on Good Clinical Practices. International Cooperation on Harmonization of Technical Requirements for Registration of Veterinary Products.
Summary
Zhyla M. I., Kotsyumbas I. Ya., Stronskyj Y. S. MAIN APPROACHES TO STUDY THE EFFECTIVENESS OF VETERINARY MEDICINAL PRODUCT IMUNOMODULATORY ACTION
This article analyzes information on the classification, mechanism of action and use of veterinary immunomodulators. To study the veterinary medicinal product has been classified in the group of immunomodulators has to be proven clinical and immunological efficacy. For this purpose, conducted preclinical and clinical trials, during which identify and assess the impact of study drug on the immune system.
Рецензент - д.вет.н., професор Гунчак В.М.
59
