CC BY
50
5. Кульчицький Ь., к'ульчнцький И., Кулиич 1. Ьколого-економтна дишыпсть у кон-тексп формувалня сощалыю-еколопчнта суспшьних вщносин// Biciihk Лымв, ун-ту. Сер1я еконо-М1чна. - Львш: ЛНУ, 1999, вип. 29. - С. 78-82.
6. Кульчнцькмп О. Основи фшософн i фшософгших наук. - Мюихен-Льв1в: УВУ, 1995. -
С. 152.
7. Чнжсвськнй Д. 1 [арнси ч icropii фкчософп па У крапп. - Мюнхен: УВУ, 1983.-С. 17-18.
УДК 330.342 Докторант Б.В. Кульчицький, канд. екон. наук—ЛНУ т. I.Франка
МЕТОДОЛОГИЯ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ СУСГИЛЬСТВА: КОНТЕКСТ ТИПОЛОГ13АЦН
Анал1зутоться методолопчш проблеми досл1дження економ1чних систем сусптьства. На ochobi сучасних гпдход1в автор обгрунтовуе власну паукову концепшю.
Doct. В. Kul'chyts 'kyi - NUL
The research methodology of economic systems of society: context of
typologization
In article are analyzed the methodological research problems of economic systems of society. The author substantiates an own scientific conception on base of contemporary approaches
Концептуальними засадами дослщження економ1чних систем сусптьства е комплексний, системний пщхщ до Yx розумшня як складних утворень, що визна-чають всю багатоелементну архгтектуру суспшьного ладу. Основоположними ¡де-ями нашого наукового анал!зу виступають ¡деУ гумашзацц сучасноУ економшно'У TeopiY, оскшьки, на наше глибоке переконання, зрозумт! генезис, суть, динамку економ1чних систем, здшснити Тх вщпов!дну типолопзащю, збагнути передумови формування нацюнальноУ економ1чноУ системи УкраУни на nopo3i XXI ст. немож-ливо без комплексного вивчення цих систем у взаемозв'язку з проблемами мюця i рол! людини, и дЫльносп, економ1чноУ культури, сощальних та пол1тичних ¡нсти-туцш, культуролопчно-етшчних процеав у нацюнальшй економвд [10]. Як слу-шно зазначае Д. Чистилш, "...TeopiH, яка вивчае "суспшьний" розвиток, стане справд1 сустльствознавчою тод1, коли до сфери YY уваги разом з економЬними проблемами потраплять проблеми сощальш" [12].
Окремо хочемо наголосити, що ми повшстю подЬяемо точку зору вщомого украУнського ученого, засновника льв1вськоУ школи економ1чних систем Г. Башня-нина, котрий розглядае загальну Teopito економ1чних систем як метатеор1ю чи ме-таметодолопю, як таку фундаментальну економ1чну науку, яка стоУть чи повинна стояти над економ1чною Teopieio як такою, чи пол[тичною економ1ею. Як певного роду метатеор1Я чи метаметодолопя економ1чного функцюнування та розвитку во-на повинна дослщжувати, на думку вченого, найзагальшцн принципи чи законом!-pHOCTi функцюнування та розвитку економ1чних систем. Ця наука - свого роду "...фшософш економ¡чного життя, фшософЫ економ1чного розвитку" |3|.
KpiM того, методолопя вивчення економ1чних систем сусптьства, Ух типо-лопзацм та пор1вняння спираеться на конкретш науков1 методи, серед яких важ-лившими для нашого аналву вважасмо таю, як едшсть анал1зу i синтезу, ¡сторич-ного i лопчного шдход1в, дедукцпта шдукцпта in.
1 52 Зофннк мауково-техшчних праиь
Науковий вкник, 2002, вип. 12.3
На початку дискурсу про методологпо дослщження економтних систем сусшльства вважаемо за необхщне висловитп власне бачення, розумшня ктькох важливих з огляду теорн понять, вщ трактування яких лопчно залежать подалыш висновки. Насамперед, йдеться про термши "методолопя" 1 "методи", Тх взаемо-вщношення \ стосунок до проблсми економ1чних систем. При цьому зазначимо, що протягом останшх десятил1ть ситуашя в економ1чшй, фшософськш та ш. пауках щодо ч^косп тлумачення цих дефшщш практично не змшилася. Рпш автори, як украУнсью, так 1 заруб1жш, по-р1зному пщходять до розкриття змюту цих понять таТх взасмозв'язку. У нашому дослщженш ми дотримуемося позищУ, зпдно з якою методолопя е, по-перше, сукупшстю метод1в паукового шзнання ¡, по-друге, роздумами про методи та Ух удосконалення. Водночас методи - це конкретш спо-соби та шструментарш вивчення об'екта дослщження, як1 взаемно доповнюють один одного, дозволяючи проникнути у глибинну суть явища чи процесу. Крш того, сучасне тлумачення методологи включас аспект класифжацп, типолопзащУ об'ектш анал1зу чи Ух складових. Водночас методолопя передбачае обгрунтування теоретичних парадигм, яю лежать в основ1 певних економтних процесш 1 пояс-нюють мехашзм Ухшх змш.
Комплексне дослщження економ1чних систем сусшльства та спроби Ух су-часноУ типолопзащУ повинш грунтуватися на усвщомленш об'ективного процесу ЫтеграшУ наукового знания, коли едшсть св1ту, особливо сощального, неминуче породжуе едшсть науки. Осмльки основним об'ектом нашого анал1зу у широкому розумшш е людина у контекст1 еволющУ економ1чних систем, пол1тичноУ органь зацП'та системи паншних щнностей, тобто сощуму у його основних вим1рах, при-йнятними виступають методи досл1джень, що застосовуються в еконсжпчшй та ш. сощально-гуманггарних науках (сощальнш фшософ1У, економЬшй сошологп, економ1чнш 1 сощальнш географ ¡У, полггологп, пол1тичнш ¡стор!У, культуролопУ та ¡н.). Серед таких метщв насамперед необхщно назвати: 1) емшричномсторич-ний, який передбачае безпристрасний, об'ективний анашз 1 пор1вняння р1зних економ1чних 1 сошальних концепцш, 2) теоретико-лопчний, змютом якого е по-шук об'ективних тенденцш та законом1рностей еволюцп самоУ економ1чноУ науки I теорп економ1чних систем сусшльства зокрема, 3) д1алектичний у трактуванш Г.Гегеля, що означае розгляд явищ 1 процеав у Ухшх взаемозв'язках, взаемовпли-вах та безперервному розвитку. Кр1м того, загальними, сшльними для наук про людину \ сусшльство е едшсть ¡сторичного 1 лопчного пщход1в до розгляду вщ-повщних процеав ! явищ, що дозволяе "уникнути" ¡сторичних зигзапв та збагнути вузлов1 щабл1 розвитку \ виявити головш тенденцп еволюцп. Кшьмсш \ ямеш методи дослщженпя у Ух поеднанш дозволяють "схопити" об'скту його повнеуп. Ц1 та ¡шш методи дослщження економ1чних систем суспшьства, про ям мова ще пще нижче, можуть дати найбьпьший ефект лише у поеднанш, взаемодоповненш. Бшь-ше того, як слушно зазначае А. Гриценко, "...метод оволодшня об'ектом, що поед-нуе у соб1 низку загальнонаукових метод1в (анал1з та синтез, ¡ндукщю, лопчне та ¡сторичне ! т.ш.) повинен бути покладений в основу економ!чноУ теорп, яка за своею суттю зб1гаеться з лопкою функцюнування 1 розвитку еконо\нчноУ системи" [4].
Серед важливих метод1в дослщження економ1чних систем можна, на нашу думку, вшнлити едшсть анал!зу 1 синтезу, ¡сторичного 1 лопчного пщход1в, деду-кцита шдукщУ, синтез та композищю |8|, еволюцшний метод |9|, синергетичний пщхщ |7|.
4. Кконом1ка, плануваннн I управлжны в лковнробннчому комплекс! 153
Ц1каве, на наш погляд, трактування синергетичного пщходу в економ1чних доашдженнях суспшьства пропонуе вщомий дослщник методологи економ1чноУ теорп В. Базилевич. Учений вважае, що синергетика змшюе ушверсальш пщходи до свггосприйняття i вщкривае широю можливосгп багатоаспектного висв1тлення економ1чних процеав i явищ на основ! поеднання системно-функцюнального та ймов1рн1сного пщход1в, визнання спонтанносн та визначальност! випадкового чинника у самооргашзацн сощально-економ1чноУ системи, заперечення моноде-термтзму та однозначно!' запрограмованост! розвитку першопричинами при об-грунтуванш рацюнальних шлях1в еволющУ. KpiM того, на думку В. Базилевича, синергетичний пщхщ, по-перше, акцентуе увагу на процесах нестшкоУ р1вноваги та нестабшьносп економ1чних систем, зумовлених впливом спонтанних змш ен-догенних чинник!в саморозвитку; по-друге, визнае складшсть та нелшшшсть со-щально-економ1чноУ еволюцп, виходячи з того, що характер взаемозв'язку внут-piuiHix елемент1в складних систем може pi3KO змшюватись шсля досягнення одним або юлькома з них певних критичних значень; по-трете, припускае можли-BicTb впливу спонтанних змш в економ1чнш систем! на переродження р1вноваж-них сил та виникнення кризових ситуацш (точок б1фуркацп), коли гостро постае проблема вибору, а подальша еволюцш е невизначеною, стохастичною, недетер-мшованою; по-четверте, аналпуе множиншсть, р1зноспрямовашсть та р1зну якють внутршшх i зовшшшх фактор1В, кожен з яких може сутгевнм чином вплинути на динам1ку сощально-економ1чного розвитку; по-п'яте, виходить з того, що один i той самий ефект в економ1чнш систем! може бути досягнутий пщ впливом р1зних (¡нколи взаемовиключних) ¡мпульав, водночас одж й Ti caMi сощально-еконо-Mi4Hi чинники можуть породжувати pi3Hi, ¡нколи д1аметрально протилежш, результата |6|.
Незважаючи на важлив1сть проанал1зованих метод1в, Ухню ефектившсть при оптимальному поеднанш, головним пщходом у дослщженш економшних систем суспшьства е, на наш погляд, системний. У сучаснш економ!чнш Hayui i тео-pi'f економтних систем утверджуеться поняття "системноУ трансформацп суспшьства" [2]. Системшй трансформацп суспшьства шдлягають yci сфери сощального буття: пол!тична, духовна, власне економ!чна, еколопчна. При цьому, як наголо-шуе Р. Акофф, "icTOTHi властиBOCTi системи, взятоУ як цше, випливають ¡з взаемо-Д11 "п частин, а не з Ух д1й, взятих окремо" [1|. Отже, концепщя системноУ трансфо-рмащУ грунтуеться на визначенш суспшьства як системи. Водночас поняття "системноУ трансформащУ суспшьства" передбачае змжи й перетворення суспшьних структур, у межах яких можуть паралельно протягом якогось часу ствюнуваги як HOBi, так i CTapi елементи [11]. Такий стан речей на практищ об'ективно породжуе зм1ну деяких теоретичних концепт1в. 3 цього приводу Д. Чистшнн обгрунтовано вважае, що "...процес трансформащУ - це криза, насамперед, шституцюнальна, а пот1м уже — економ1чна" [12]. Лопчним наслщком системноУ трансформащУ е досягнення економжою "системноУ р1вноваги" - стану самопщтримуваного зростан-ня, що забезпечив би прийнятш умови життя для Bcix 'п громадян [5|.
Лггература
1. Акофф Р. Планирование будущего корпорации/ Пер. с англ. -М: Прогресс, 1985. - С. 39.
2. Алсксссв А., Архаш ельськнн Ю. Складов! економ1чного реформуванпя в У крапп// Економка Украши. - 2002, № 4. - С. 59.
] 54 ЗбфННК и;1 V K'UIH)- 1 Г Xlli'll!II\ II [).{ЦЕ,
Науковий вкник. 2002, вип. 12.3
3. Ващншми Л.М. Наукова лишыисть нрофесора Г.1. Вшшшшша. - Лынв: Каченяр. 2001.
-С. 173.
4. Гриценко Л. Про лопку та структуру курсу скопомпиги теорп// Рпнкова скоио,\пка: Ироблсми впкладання I внвченпя в У крапп Магертн ,\ижнар. лпнього скоп, семестру "Ьперско". -Львт: 1нтсрско, 1993.-С. 56-58.
5. £коном1ка Украши: десять рок1в реформ/ За ред. 3. Вагаманюка та С. Папчшнина. -Львт: Л1 (У 1М. 1вапа Франка, 2001. - С. 468.
6. Економмша тсор1я: Пол1ТСКоиом1я: Пшручник/ За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знания -Прес, 2001.-С. 18-19.
7. Князева К.II. Международный московский синергстичсский форум// Вопросы философии. - 1996, № 11.-С. 150.
8. Лукшов I. Економ1чш трансфор.мацп (наприкшщ XX ст.). - К.: ИЛИ Украши 1нститут економжи, 1997. -455 с.
9. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. - М.: Экономика, 1989. - 523 с.
10. Маевскнй В. Эволюционная теория и макроэкономика// Вопросы экономики. - 1997, № 3. - С. 28.
11. Победа Н.А. Социология культуры. - Одесса: Астропршгг, 1997. - С. 209.
12. Ручка А.А. Особенности системной трансформации современного украинского общества//Современное общество. -1994, №4. -С. 6-15.
13. Чнстилш Д. До питания теорп суспшыюго розвитку: аспект самооргашзацШ/ Економь ка Украши. - 2002, № 2. - С. 44-48._
УДК338.242.2 Acnip. О.М. Борщевич - hicmumym скопом, прогноз. ПАН Укра'иш М1КРОКРЕДИТУВАННЯ ГИДПРИеМСТВ МАЛОГО Б13НЕСУ
Розглядаються потеншйш можливосп фшансування мжрошдприсмств, чи мжрокре-дптування в крашах з перехщною економжою i даються рекомендацп з рсаппацп ефекти-вних програм мжрокредитування в умовах переходного периоду. I зосереджсна увага на сектор] мжро- i малих пшприсмств (чи сектор! ММП), важливо! складово! частшш сектора малих i середшх шдпригметв (чи МСП), на якому зосереджсш зусилля в обласп еко-ном1чного розвитку цих Kpaiii.
О.М. Borshchevych - Institute of economic forecasting NAS of Ukraine Microcrcditing of the enterprises of small business
There are considered potential opportunities for micro-enterprises financing, or given micro-credits in countries in transition. Arc presented recommendations for realization the eilcctivc programs on given micro-credits in transition circumstanccs. Attention is paid to sector of micro-and small enterprises (or MSE sector), that is important constituent of sector of small and average enterprises (or SEE) and accumulate efforts towards economic development of this countries.
За визначенням Оргашзацм Економпчного Сгпвробггництва i Розвитку (ОЕСР), до МСП належать комерцшш шдприемства, у яких зайнято не бшьше 100 чолов1к. U,i мат шдприемства розглядаються як двигун еконо\ичного росту i стш-кого економ!чного розвитку. У краУнах, що розвиваються, МСП е головними Д1ю-чими особами, оскшьки вони можуть бшьш активно брати участь у д1яльносп експортних ринюв, сприяти збшьшенню валового внутр1шнього продукту i за-безпечувати зайнятють значноУ кклькосп пращвниюв.
Дуже др!бн1 шдприемства, чи м1крошдприемства, також можуть виступати як двигуни економ1чного росту i розвитку, особливо в умовах високого р1вня без-робггтя i високого р1вня 6iflHOCTi, чи в умовах роздробленоУ економ1ки, заснованоУ на розрахунках гот!вкою. Хоча сектор МСП може створювати бшьше робочнх
4. Економгка, мланупяпин i умряшшшя в Л1Сов|фоГ|ннчому комплекс! 1 55
