CC BY
14
УДК 340.12 I. Я. Станько
здобувач Нащонально' академй внутрiшнiх справ (м. Кт'в)
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ Ф1ЛОСОФСЬКО-ПРАВОВО1 МОДЕЛ1 СИНЕРГ11 ПРАВОВИХ
СИСТЕМ УКРА1НИ ТА СС
© Станько I. Я., 2016
У статт розглянуто методолопчш аспекти досл1дження фшософсько-правово! моделi синерги правових систем Укра'ни та СС. Наведено 0CH0BHi п1дходи та фшо-софсько-правовi вде!', якi отримують застосування при вивченш сутностi правових систем. З'ясовано сутнкть синерги правових систем Укра'ни та СС, наповнюючи iнтелектуальними смислами семантику цих правових систем.
Ключовi слова: синергiя, правова система, природно-правова доктрина, метод, науковий пщхщ.
И. Я. Станько
МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ИССЛЕДОВАНИЯ ФИЛОСОФСКО-ПРАВОВОЙ МОДЕЛИ СИНЕРГИИ ПРАВОВЫХ
СИСТЕМ УКРАИНЫ И ЕС
В статье рассматривается методологические аспекты исследования философско-правовой модели синергии правовых систем Украины и ЕС. Приведены основные подходы и философско-правовые идеи, которые получают применение при изучении сущности правовых систем. Выяснено сущность синергии правовых систем Украины и ЕС, наполняя интеллектуальными смыслами семантику этих правовых систем.
Ключевые слова: синергия, правовая система, естественно-правовая доктрина, метод, научный подход.
I. Ya. Stanko
METHODOLOGICAL BASES IN RESEARCH OF PHILOSOPHICAL AND LEGAL MODEL OF SYNERGY IN LEGAL SYSTEMS OF UKRAINE
AND THE EU
In the article the methodological aspects of research philosophical and legal model synergy in legal systems of Ukraine and the EU. The basic approaches and philosophical and legal ideas that are used in the study of the nature of legal systems. The essence of synergy legal systems of Ukraine and the EU, filling intellectual meanings semantics of these legal systems.
Key words: synergy, legal system, natural law doctrine, method, scientific approach.
Постановка проблеми. Свроштергацшш процеси, що охопили нащональну правову систему, потребують дослвдження фшософсько-правових, культурних, ментальних аспекта ствюнування правових систем Укра'ни та €С. Важливе значення у дослвдженш моделi синергй посвдае методолопя, що обумовлено сукупшстю способiв, методiв, пiдходiв, яю застосовуються як в процеш наукового тзнання, так i в практичнш дмльносп для досягнення визначено! мети.
Аналiз дослщжувано! проблеми. Значш напрацювання методолопчних аспектiв дослвд-ження ствюнування правових систем Укра'ни та €С здiйснили Ю. Бшас, О. Бигич, Д. Гудима, А. Козловський, С. Максимов, Н. Онщенко, П. Рабшович, А. Сапарова, I. ^муш, А. Хiрсiн,
С. Шевчук та ш. Однак, комплексного дослщження методолопчних основ фшософсько-правово'' моделi синергii нацiональноi правово'' системи та правово'' системи СС ще не проведено.
Метою статт е виявлення та застосування основних наукових пiдходiв та методiв у дослвд-жент фшософсько-правово'' моделi синергй правових систем Укра'ни та СС.
Виклад основного матерiалу. Дослiдження основних альтернатив сучасно'' методологй обгрунтування права свiдчить про наявтсть в межах останньо'' низки внутрштх суперечностей, що зумовлюють досить високий стутнь й неоднозначностi. Наскшьки проблемними залишаються питання "методично'' колiзiйностi", "предметно'' обмеженосл" традицiйно сформованих пiдходiв до проектування права у сучасному свiтi, настшьки, здавалося б, спрощено звучить потреба вироблення методологй звичайно'' замiни легiзму природно-правовими пiдходами.
Грунтовнiшi заглиблення у призначення i вибiр методiв досягнення концептуалiзму щодо функщонування правових систем СС i Укра'ни формуються на основi синергй (одночасно ефек-тивно'' дй спшьнот обох суб'екпв). Однак наш iнновацiйний конструкт не лише вказуе конструктив пошуку, а глобально i логiчно увиразнюе предмет дослiдження.
Науковi досягнення А. Хiрсiна у вивченнi аналiзу синергй правових систем вибудували новаторську щею щодо причин та засад формування моделi синергй правових систем. Ввдтак, враховуючи новiтнi суспiльно-полiтичнi реалй та тенденцй структурно'' динамiки сучасного свггу, вчений оптимiзуе концептуальнi засади оптимiзацii методологiчних моделей обгрунтування права. Ключовою характеристикою таких засад е орiентацiя на перехвд вiд парадигми легггимацй на основi узагальнення результатiв виявлення попередньо сформовано'' особисто'' волi суб'екпв правотвор-чого процесу до парадигми виваженого дискурсивного формування спшьно'' волi з урахуванням об'ективних умов функщонування та ступеня "мультивекторносл сучасного права" [1, с. 6].
Умовою фундаментально сформованих теорiею i практикою фшософй права е "воля суб'екпв" щодо взаемодй в рамках мiжнародно-правових взаемин з метою творення стосунюв "спшьно'' волГ'. Такими засобами постають "моральш основи права", а 'х, з позицш дослiдника, треба розумiти не як яюсь абсолютнi та сталi величини, а як "нормативнi мiрила гуманносп", що конституюються у процеш комунiкативного еднання людства та еволющонують разом зi змiною форм i масштабiв дано'' комуткацй. Таким чином дослвдник логiчно пiдводить до висновку про те, що аксюлопчш засади е способами коригування i доповнення "ращоналютичних моделей обгрунтування права" [1, с. 11].
Розкриваючи сутшсть методологii наукового тзнання, закономiрно спертися на основнi функцй, якi визначають вагомi напрями й дii:
- методологм виконуе шформацшну функцiю, яка сприяе отриманню всебiчноi iнформацii та введенню ново'' шформацй до фонду теорii науки iз предмета дослiдження, а також уточненню, систематизацii та збагаченню наукових термтв i понять; створюе систему науково'' шформацй, що зосереджуеться на фактах та лопчно-аналггичних iнструментах наукового тзнання;
- методологм визначальним чином окреслюе способи здобуття наукових знань про об'ект дослвдження, а також шляхи досягнення науково-дослвдницько'' мети [2, с. 25]. Такою е, на нашу думку, найпроспша дескрипцм (опис), де назван лише поверховi методологiчнi дй.
Можна вважати, що на основi принципу методологiчного плюралiзму спричинилися до подолання методолопчного монiзму в правознавстш радянсько'' епохи. Так само як i слушно зауважено, що методологм до певно'' мiри втратила свою утфшацшно-лопстичну функцiю.
Сьогоднi, розглядаючи конкурентш пiдходи, методи та процедури наукового тзнання, заперечений метод дiалектичного матерiалiзму, який використовувався у наукових пошуках ще радянського права. Вiн, по суп, нiвелюе рiзницю мiж поняттями "методологм" та "метод". Використання лише методiв при науковому пошуку не здатне забезпечити та ввдобразити увесь
процес духовного оевоення природно' i сощально' реальностi, побачити дiйсний потенцiал рiз-номанiтних форм пiзнання та оргашзацй змiету наших знань у реальному доелвдницькому процесi [3, с. 27].
У вивiренi сутностi правових систем СС та Укра'ни в 'хньому взаемозв'язку актуальним стае цив1л1зац1йний тдхгд, який дае змогу встановити правовi елементи через призму розма'ття наукових позицiй представникiв рiзних правових систем та правових культур. Вш сприяе виявленню особливостей нацiональноi правово' системи у площит функцiонування принципiв та норм права, вказуючи на ушкальшсть правово' системи Укра'ни й одночасно наголошуючи на недолiках та ввдмшностях, спричинених особливостями суспiльноi правосвiдомостi, проблемах правозасто-сування та реалiзацii права.
Антрополопчний пiдхiд до права допомагае ощнити правову реальнiсть та мкце людини в нiй. Укра'нський правник С. Максимов слушно зауважив, що феномен права найпстше пов'язаний з людиною, змiстом й буття та сутшстю. Цей зв'язок полягае в тому, що право складаеться з системи правил, робить нормальне життя людини можливим, тодi як факти людсько' природи роблять такi правила необхвдними [4, с. 210-211]. Право наповнюе життям людське iснування, збагачуе духовшстю, перетворюючи його з бюлопчного в соцiокультурний вимiр. Природа людського буття вимагае гармонiйного, комфортного ствюнування, що обумовлене рiзноманiт-ними суспшьними вiдносинами. Право надае можливiсть людит обирати те правило поведiнки у взаемоввдносинах з iншими для гармотзацй стосункiв та адаптацй в сощальному просторi, що е неможливим без принцитв та норм права.
Незаперечним для теоретичного обговорення постае теор1я Ю. Оборотова у планi досягнення ефективно' правово' полiтики в Укра'ш. Автор ще з десяток роюв тому заявив про потребу розроблення концепцй, яка б визначала можливють використання зарубiжних правових норм, шс-титутiв, принципiв i цiнностей у нашш правовiй реальностi. В авторськш iнтерпретацй не може визначення меж вггчизняного правового розвитку за наступними напрямками: 1) збереження й удосконалення власно' правово' спадщини; 2) утфшацм нацiонального права пiд впливом мiж-народного права; 3) унiфiкацiя нащонального права пiд впливом iнтегративного права СС; 4) використання правових досягнень шших аналопчних систем евразшсько' правово' сiм'i; 5) використання здобутюв правових систем iнших народiв свiту [5, с. 121].
Дискурсивним у дослiдника на той час склалося його бачення належностi нащонально' правово' системи до евразшсько' правово' сiм'i, хоча i в ткнш взаемодii з мiжнародним та штегративним правом, у дiалозi з шшими правовими культурами [5, с. 121].
У всьому розмагт методологiчних концепцш е конкурентнi, цшком протилежнi свггоглядш вде' для розвитку науково' методологй. Як зауважено, багато пiдходiв, методiв i засобiв у ролi тзнавальних iнструментiв - неоднаковi, i це, звичайно, закономiрно, оскшьки шлях до ютини е не простим.
Проте встановлено, що об'еднуе "методолопчну ситуащю" у вiтчизнянiй науцi на противагу рiзноспрямованим опозицмм. Професор П. Рабшович вказуе на перехiднiсть перiодiв - ввд колишнього Союзу - до суверештету Укра'ни, на якi вплинули колишш унiфiкацii "едино дозволено'", "одержавлено' методологй".
Сучасний етап методологiювання дослвдник називае "демополiзацiею" або "роздержавленням методологй". У ньому вш бачить позитив: плвдшсть процесу, який збагачуе, демократизуе пошуки iстини, вившьняе та стимулюе дослiдницьку енергiю, дозволяе бшьш повно i всебiчно осягнути предмет дослвдження [6, с. 137-138].
Застосування антрополопчного пiдходу до права та втшення людиноцентричних iдей стали предметом наукових дослвджень вчених. Вiдтак, Д. Гудима акцентуе на необхвдносл застосування "людського чинника" в процесi гуманiзацii правотворчо', правозастосовно', правотлумачно' та правореалiзуючоi дiяльностi [7, с. 124].
У дослвджент правових систем, принцитв права, норм права, ïx спiввiдношення через "людиноцентризм" можна оцiнити втшення духовного досввду людства, - розкрити ïx гума-нiстичний вимiр. Без зв'язку i3 людським буттям i принципи права, i норми постають абстрактними формами, як можна наповнити довшьним змiстом, що засвiдчила правотворчiсть i практика лепзму.
Процес наближення нацiональноï правовоï системи Украïни до засад людиномiрностi права перебувае на етат зародження, i носить переважно декларативний характер. Надмiрнiсть впливу державного примусу перетворюе людину в об'екта примусу та велшь. Сьогоднi важливо повернути правову систему обличчям до людини [8], наповнюючи ïï iдеями реального, а не декларативного гуматзму, свободи i справедливости
Аксiологiчно, зосереджуючись на висвгглент мiсця та ролi щнностей у правi, пiдтверджуемо ïxню значимють для людини в правi. Дослвджуючи поняття, основнi риси, спосiб аксюлопчного потенцiалу наукового знання, М. Марчук констатував, що знання займае значне мюце в аксiосферi культури, проте у результат цiннiсного самовизначення науки виникла дихотомм "когштивне-цiннiсне", що призвела до поляризаци "двох культур". Нова методолопчна парадигма покликана реабштувати гуманiстичнi цiнностi й оздоровити сщентистський спотворений образ природничо-наукового знання" [9, с. 8]. Тобто у нашш проблематищ знання суб'ектiв права спричинятимуть збереження i примноження щнностей, як збагачуватимуть iнтелектуальну вартiснiсть правових систем свггового спiвтовариства.
Цiнностi в правi представленi рiзними утвореннями, i ними можуть виступати як матерiальнi, так i дуxовнi iдеальнi утворення: норми, iдеали, правовi iнститути, процедури, iдеологiя тощо. "Особливо важливими правовими щнностями, що е високими вдеалами, мають статус принципiв права, вважаються: свобода, справедливють, рiвнiсть, гуманiзм, безпека, добро, ютина", - на-голошуе В. Братасюк [10, с. 22]. Крш^ем цiнностi права е конкретний, живий iндивiд - осо-биспсть, що розвиваеться та самостверджуеться, в умовах конкретного часу та культури [11]. В. Б^ун бшьш конкретно розглядае питання щнностей у прав^ зазначаючи, що право, будучи вираженням сощально органiзованоï форми, дм я^' забезпечуе вiдтворення правових станiв правовими засобами, надае людит можливють вшьного розвитку. У спiввiдношеннi людини i права простежуеться гуматстична природа права [12, с. 17], яку на етат трансляци з урахуванням аксюлогем можна вибудувати досконалу европейську модель правовое1 системи Украши.
Щнтсний аспект органiчно властивий правовим системам та таким елементам права, як принципи та норми, про що не раз зазначалося. Поступова iмплементацiя вдей заxiдноевропейськоï правовоï культури сприяла розвитку аксюлопчних засад.
Дослiдницькi аксюлопчш iдеï в правовiй системi СС В. Колютченка розкривають цiннiсть засад природно-правовоï доктрини в контекстi загальних принцитв права, як названi автором мегапринципами. ïxня роль обумовлена гуматстичним вимiром, спрямуванням на людиноцент-ричтсть. До них належать такi принципи, як: принципи рiвностi, свободи, демократа, справедливости правовоï держави, поваги до прав людини та основних свобод та ш. [13, с. 8].
Важливють сутнiсноï природи щнтсного свiтобачення, пояснюеться крiзь призму особливого типу свiтоглядноï орiентацiï людини, уявлення, як склалися в тiй чи шшш культурi про iдеали, моральтсть, красу, добро [14, с. 10]. Безумовно, аксiологiчний концепт вiдтворюе правову систему СС як особливу форму високого культурного рiвня. Втшення основних вдей заxiдноевропейськоï правовоï традицiï в правову систему СС сприяли утвердженню основноï ïx цiнностi - прав людини, що ствввдноситься iз вдеею нацiонального права.
Узагальнення розвитку правовоï системи, ïï сутнiсниx характеристик, ввддзеркалюе полгметодологгчний тдх\д, який забезпечуе комплексний та глибинний аналiз цього складного феномена. На противагу позитивютському трактуванню, який створив образ правовое1 системи як схематичного, абстрактного, вдарваного ввд iдей людського буття, полiметодологiчний пвдхвд
покликаний подолати цей схематизм та абстрактшсть, наблизити правову систему та й складовi до живого життя, зробити його засобом практичного використання [15, с. 19].
У контексл полiметодологiчного бачення необхвдною складовою розкриття проблеми права стали природно-правовий та позитивютський доктринальш пiдходи. Нинi iснуе необхвдшсть пришвидшеного вiдходу вiд позитивiстського трактування правових явищ, оскшьки вiн несе в собi небезпеку "втрати цшсносл та повноти розумiння безкрайньо' сощально-психолопчно' фено-меномогii" [16, с. 33]. Позитивютський формат дослiдження права тдштовхуе багатозмiстовну духовну дiйснiсть людського буття до типових, повторюваних, засхематизованих дш, що форму-ються у виглядi закону, i значною мiрою унеможливлюе розвиток та функцiонування людини в правi як iстоти сощально-психолопчно' та духовно-культурно'.
У цьому аспект сучасному укра'нському суспшьству потрiбно вiдходити ввд закоренших нормативiстських iдей, що працюють лише схематично i не ввдображають живо' природи правового життя [17, с. 44]. Як слушно стверджують украiнськi науковцi, лише природно-правова доктрина дае можливють побачити багатограннiсть та глибину правових фенометв, адекватно ввдобразити антропологiчну складову права.
Дослiдження синергетики правових систем не оминае аспекту ствввдношення сутносл принципiв та норм права, використовуючи метод герменевтики.
У трактуванш Ю. Оборотова, герменевтичний метод у правознавстш дае змогу пов'язати проблематику штерпретацй права зi специфшою буття вiтчизняноi правово' культури [18, с. 6]. Завдяки цьому фшософсько-правовому методу маемо змогу дослвдити смисловi характеристики нормативно-правово' бази та таких основних правових понять, як "правова система", "принципи права", "норми права", "норми закону" тощо й побачити 'х у свiтлi рiзних титв праворозумiння та концепцiй. Через призму правово' герменевтики можна оцiнити нове тлумачення права, долаючи проблему ототожнення права та закону, ввдходу ввд букви закону i переходу до "духу права", розглянути право не як конкретизащю прийнятих законодавчою владою нормативних положень, а як виявлення суспшьно-штерактивних витоюв "самостворення" правово' належносп [19, с. 117].
На питання як тзнати смислотворчi цiнностi правово' системи СС дае вiдповiдь професор Н. Онщенко, яка доповнюе i поглиблюе методи пiзнання права: "використання системного методу в юридичнш наущ зумовлене загальною потребою аналiзу й узагальнення складних сощально-правових явищ i передбачае урахування оеобливостей не тшьки самого предмета доелiдження, а й цшо' низки еумiжних понять" [20, с. 46-50]. Таким для синерпзму (ствдружньо' дii в одному напрям^ двох правових систем стае виправданим зауважений як найдоцiльнiший спошб аналi-зування сумiсних понять.
Використання системного методу розкривае можливосп вивчення властивостей та структури, правово' природи та функцш явищ, об'ектiв загалом. Значимiсть системного пiдходу полягае в дослвдженш предмету комплексно, в цшсному баченнi. Застосування системного пiдходу дае змогу здшснювати рух думки ввд загального до одиничного, ввд цшсного до конкретного, ввд складного до простого.
У контексл спещально-правових методгв О. Бигич виходить на рiвень порiвняльно-правового аналiзу як ефективного засобу дослiдження державно-правових явищ та процешв, визнаючи його природу через призму: а) iсторико-порiвняльного пвдходу (зумовлений великою кiлькiстю рiзно-манiтних народностей iз власними звичаями, традицмми, що створили умови взаемовпливу i запо-зичення та визначили необхвдшсть 'х порiвняльного дослiдження); б) сощолопчного напряму по-рiвняльних дослвджень, у процесi яких залучають сощолопчш аспекти права, аналiзують соцiально-правову практику, яка, в свою чергу, надае можливють розкрити сутшсть процесiв виникнення та розвитку права, виявити здатшсть громадянського сусп]льства сформулювати сво' правовi iдеi тощо; в) порiвняльного вивчення iноземного правового досвiду, результати якого дають цшну iнформацiю, котру законодавщ враховують при створеннi власних закотв [21, с. 8]. На думку
Т. Фулей, особливо великого значення набувають результати порiвняльно-правовиx дослвджень у випадках екстраполяци певних правових iнститутiв, принцитв та норм права чи способiв правового регулювання з правовоï системи однiеï держави в правову систему iншоï держави [22, с. 38]. У нашому випадку зютавлення дае можливiсть збагатити правову систему Украши здобутками права СС.
Не менш важливе значення для правовоï системи мае культурно-правовий метод. Вивчення природи правовоï системи, i нацiональноï, i Свропейського Союзу потребуе врахування рiзно-спрямованих культурних, духовних, ментальних особливостей, сощальних та iншиx чинникiв. Крiзь призму культурно-правового пвдходу вiддзеркалюеться особливий характер права Свропейського Союзу, яке за своею природою е складним та багатогранним явищем, що утворилося внаслвдок iнтеграцiï правових систем европейських держав в европейський правовий проспр на основi загальновизнаних европейських стандарта, в яких правова система СС постала як новий тип загальноевропейськоï правовоï системи.
В аналiзi змюту та смислу позитивного права, уникнути якого нам не вдасться, як i в його структурнш xарактеристицi: джерелах, способах систематизаци нормативного матерiалу, правилах юридичноï теxнiки тощо, без чого дослвдження системи права та ïï елеменпв взагалi неможливi [22, с. 38], звертмо увагу на виправданiсть використання формально-юридичного тдходу. Важливе значення формально-догматичний метод мае при з'ясувант сутносп правового закону, виявлент зв'язку мiж такими правовими категормми, як норми права та норми закону. Разом з тим, формально-догматичний метод тюно пов'язаний iз лопчними прийомами аналiзу, iндукцiï' та дедукцiï, без яких синерпя правових систем не набувае належного аргументування та переконливостi.
Висновки. Пвдсумовуючи, варто зауважити, що предмет наукового дослвдження, збертаючи мету: "кондищювання" iдей комплексно, через органiчне поеднання загальнонаукових, фшософських та спецiально-юридичниx методiв у пiзнаннi фiлософсько-правовоï характеристики синерги викристалiзовуе той важливий методологiчний е^валент, який наповнюе iнтелектуальними смислами семантику тих правових систем, яю вступають мiж собою у плiдну взаемодто.
1. Хгрст А. Обгрунтування права в умовах структурних трансформацш сучасного свту: ревгзи класично'г методологи [Текст] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.12 "ФЫософгя права" / Хгрст А. В.; М-во внутр. справ Украти. - К., 2014. - 32 с. 2. Философия уголовного права / [сост., ред. и вступ. статья проф. Ю. Голика]. - СПб.: Изд-во Р. Асланова "Юридический центр Пресс", 2004. - 348 с. 3. Максимов С. И. Правовая реальность: опыт философского осмысления: монография. - Харков: Право, 2002. - 328 с. 4. Оборотов Ю. Традицита iнновациу правовому розвитку // Психологгя i сустльство. - 2016. - Т. 3. - С. 210-213. 5. Фiлософiя права: навч. mti6. в 5-ти ч. для студ. юрид. вищ. навч. закл./П.М. Рабтович. - Львiв: Галицький друкар, 2014. - ч. 1-2.: Фiлософiя права як наука. Гносеологiя права. - 232 с. 6. Гудима Д. Фiлософсько-антропологiчний пiдхiд - методологiчний фундамент сучасно'г юридичног науки / Д. Гудима // Проблеми фшософи права. - 2003. - Т. 1. - С. 122-124. 7. Братасюк М. Право як втшення метасощальног та соцюкультурног сутностi людини. Гуматстичний вимiр у правi / М. Братасюк // Актуальт проблеми правознавства. Науковий збiрник Ю1 ТАНГ. - Вип. 3. -Тернотль, 2001. - С. 6-18. 8. Марчук М. Аксiологiчний потенщал наукового знання: поняття, структура, споЫб актуалiзацiï: автореф. на здобутя наукового ступеня д. ф. н. - 09.00.09 -"Фiлософiя науки" /М. Марчук. - К., 2003. - 23 с. 9. Братасюк В. М. Правовареальтсть як форма прояву ттелектуальног традици епохи (на матерiалах романо-германськог правовое сiм,ï): дис.... канд. юрид. наук: 12.00.12 / Нацюнальна академiя внутршшх справ Украти. - К., 2005. - 190 с. 10. Брюггер В. Вiдображення людини у концепци прав людини / В. Брюггер // Людина i полтика. -
2003. №1. - С. 54-69. 11. Бкун В. Людина в npaei. Правове людинорозумтня як фтософсько-правова проблема / В. Бкун // Проблеми фтософи права. - 2003. - Т. 1. - С. 126-128. 12. Колес-нченко В. В. Принципи права Свропейського Союзу: загальнотеоретичне до^дження: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01. "теорiя та iсторiя держави i права; iсторiя полтичних i правових учень" / В. В. Колеснченко. - Одеса, 2010. - 22 с. 13. Карпенко I. П. Трансформаця загальнолюдських цтностей в тформацшному суспiльствi: авторефер. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фтос. наук: спец. 09.00.03 "Сощальна фiлософiя та фiлософiя ютори" / I. П. Карпенко. - К., 2004. - 17 с. 14. Братасюк М. Г. Сучасн тенденци розвитку методологи до^дження правовог системи Укрспни / Сучасш проблеми правовог системи Украти. Збiрник матерiалiв IV Мiжнародноí науково-практичног конференци /ред кол. Шемшученко Ю. С, Бошицький Ю. Л., Чернецька О. В., Левювська Г. П., Короленко М. П., Дей М. О., Тростюк З. А., Бевз С. I. - К.: Вид-во Лiра-К, 2012. - 514 с. 15. Методологiя парадигмальних до^джень у сощальнш психологи: [монографiя] / Анатолш Васильович Фурман. - К.: 1нституту сощально'г i полтичног психологи НАПН Украти; Тернотль: Економiчна думка, 2013. - 100 с. 16. Верховенство права: традиця доктрини i потенщал практики / М. Г. Патей - Братасюк, В. Д. Гвоздик, О. Г. Му-рашин та т.; за заг. ред. М. Г Патей - Братасюк: монографiя. - К.: Видавництво Свропейського утверситету, 2010. - 536 с. 17. Оборотов Ю. Традици та новаци в правовому розвитку: загальнотеоретичнi аспекти: автореф. десерт. на здобуття наук. ступ. д-ра юрид. наук за спец. 12.00.01 "Теорiя та iсторiя держави i права; iсторiя полтичних i правових учень" - Одеса, 2003. -14 с. 18. Т1муш I. С. 1нтегральний погляд на право: монографiя. - К.: Атта, 2009. - 284 с. 19. Онщенко Н. М. Правова система: проблеми теори. - К.: 1нститут держави та права iм. В. М. Корецького НАН Украти, 2002. - 350 с. 20. Бигич О. Порiвняльне правознавство: природа та методологiчне значення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 "Теорiя та iсторiя держави i права; iсторiя полтичних i правових вчень" / О. Л. Бигич. - Ки'г'в, 2002. - 15 с. 21. Фулей Т. I. Сучасн загальнолюдсьт принципи права та проблеми гх впровадження в Укралж: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01. "теорiя та iсторiя держави i права; iсторiя полтичних i правових учень" / Т. I. Фулей. - Ки'г'в, 2003. - 20 с.
REFERENCES
1. Khirsin A. Obhruntuvannya prava v umovakh strukturnykh transformatsiy suchasnoho svitu: reviziyi klasychnoyi metodolohiyi. Avtoreferat dys. d-ra yuryd. nauk : 12.00.12 "Filosofya prava" [Justification law in structural transformations of the modern world: revision of classical methodology]. Kiyv, 2014. 32 p. 2. Fylosofyya uholovnoho prava. Vstup. statya prof. Yu. Holyka[Filosophy of criminal law]. M, 2004. - 348 p. 3. Maksymov S. Y. Pravovaya realnost: opyt fylosofskoho osmyslenyya: Mo-nohrafyya [Legal reality: experience of philosophical comprehension: Monography]. - Kharkov, 2002. -328 p. 4. Oborotov Yu. Tradytsiyi ta innovatsiyi u pravovomu rozvytku [Tradition and innovation in legal development]. Psykholohiya i suspil'stvo, 2016, vol.3, pp. 210-213. 5. Rabinovych P.M. Filosofiyaprava [Filosophy of law]. Lviv, 2014, ch.1-2, 232 p. 6.Hudyma D. Filosofsko-antropolohichnyy pidkhid -metodolohichnyy fundament suchasnoyi yurydychnoyi nauky [Philosophical-anthropological approach -methodological foundation of modern legal science]. Problemy filosofiyy prava, 2003, vol. 1. -pp. 122-124. 7. Bratasyuk M. Pravo yak vtilennya metasotsial'noyi ta sotsiokul'turnoyi sutnosti lyudyny. Humanistychnyy vymir u pravi [The right goal as the embodiment of social and socio-cultural nature of man. The humanistic dimension of the right]. Study 3 Naukovyy zbirnyk Yul TANH. Aktualni problemy pravoznavstva [Actual problems of jurisprudence]. Ternopil', 2001, pp. 6-18. 8. Marchuk M. Aksiolohichnyy potentsial naukovoho znannya: ponyattya, struktura, sposib aktualizatsiyi. Avtoref. na zdobutya naukovoho stupenya d. f. n. - 09.00.09 - "Filosofiya nauky " [Axiological potential of scientific knowledge: the concept, structure, way of updating]. Kyiv, 2003. - 23 p. 9. Bratasyuk V. M. Pravova real'nist' yak forma proyavu intelektual'noyi tradytsiyi epokhy (na materialakh romano-hermans'koyi
pravovoyi sim'yi). Dys.... kand. yuryd. nauk: l2.00.l2"Filosofiya prava" [The legal reality as a form of manifestation of the intellectual tradition of the era (based on civil law)]. - Kyiv, 2005. - 190 p. 10. Bryuhher V. Vidobrazhennya lyudyny u kontseptsiyi prav lyudyny [Reflection rights in the human rights concept]. Lyudyna i polityka, 2003, vol.1, pp. 54-69. 11. Bihun V. Lyudyna v pravi. Pravove lyudynorozuminnya yak filosofs'ko-pravova problema [Human in law. Philosophical and legal issue of humanunderstanding]. Problemy filosofiyi prava, 2003, vol. l, pp. 126-128. 12. Kolesnichenko V. V. Pryntsypy prava Yevropeys 'koho Soyuzu: zahal'noteoretychne doslidzhennya. Avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. yuryd. nauk: 12.00.01. "teoriya ta istoriya derzhavy i prava; istoriya politychnykh i pravovykh uchen'" [The principles of the European Union: general theoretical research]. Odesa, 2010, 22 p. 13. Karpenko I. P. Transformatsiya zahal'nolyuds'kykh tsinnostey v informatsiynomu suspil'stvi. Avtorefer. dys. ya zdobuttya nauk. stupenya kand.. filos. nauk: 09.00.03 "Sotsial'na filosofiya ta filosofiya istoriyi" [The transformation of human values in the Information Society].Kuiv, 2004,17 p. 14. Brata-syuk M. H. [Modern trends in research methodology legal system of Ukraine]. Suchasni problemy pravovoyi systemy Ukrayiny. Zbirnyk materialiv IV Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi [Modern problems of the legal system of Ukraine]. Kyiv, 2012, 514 p. 15. Furman A. V. Metodolohiya paradyhmal'nykh doslidzhen' u sotsial'niy psykholohiyi [Methodology paradigm of research in social psychology]. Kyiv, 2013, 100 p. 16. Patey - Bratasyuk M. H., Hvozdyk V. D., Murashyn O. H. Verkhovenstvo prava: tradytsiya doktryny i potentsial praktyky [The rule of law: the tradition of doctrine and practice potential]. Kyiv, 2010, 536 p. 17. Oborotov Yu. Tradytsiyi ta novatsiyi v pravovomu rozvytku: zahal'noteoretychni aspekty. Avtoref. desert. na zdobuttya nauk. stup. d-ra yuryd. nauk za spets. 12.00.01 "Teoriya ta istoriya derzhavy i prava; istoriya politychnykh i pravovykh uchen'" [Tradition and innovation in legal development: general aspects], Odesa, 2003, 14 p. 18. Timush I. S. Intehral'nyy pohlyad na pravo [The integrated view of the law]. Kyiv, 2009, 284 p. 19. Onishchenko N. M. Pravova systema: problemy teorii [Legal system: problems of theory]. Kyiv, 2002, 350 p. 20. Byhych O. Porivnyal'ne pravoznavstvo: pryroda ta metodolohichne znachennya. Avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. yuryd. nauk: spets. 12.00.01 "Teoriya ta istoriya derzhavy i prava; istoriya politychnykh i pravovykh vchen'" [Comparative law: nature and methodological significance]. Kyiv, 2002, 15 p. 21. Fuley T. I. Suchasni zahal'nolyuds'ki pryntsypy prava ta problemy yikh vprovadzhennya v Ukrayini. Avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. yuryd. nauk: spets. 12.00.01. "teoriya ta istoriya derzhavy i prava; istoriya politychnykh i pravovykh uchen'" [Modern human rights principles and problems of implementation in Ukraine]. Kyiv, 2003, 20 p.
