CC BY
12
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Лiтература
1. Литвинов А.С., Фаробин Я.Е. Автомобшь: Теорiя эксплуатационных своств. - М. : Изд-во "Машиностроение", 1989. - 240 с.
2. Нефедов А.Ф., Васильева Ю.К. Экономическая характеристика автомобиля // Про-ектування, виробництво та експлуатащя автотранспортник засобiв i по'1здв : зб. наук. праць. -Львiв, 2006. - Вип. 9. - С. 84-93.
3. Ылик Б.В., Шевченко Н.В., Аналiз впливу передатних чисел трансмюп на процес розгону i паливну економiчнiсть тривюного автомобiля // Динамiка, надiйнiсть i довговiчнiсть механiчних и бiомеханiчних систем та елеменпв iх конструкцiй : матер. мiжнар. наук. конф., 2-5 вересня 2008 р. - Севастополь, 2008. - С. 117-122.
УДК 630.377.4 Проф. 1.В. Кузьо, д-р техн. наук; acnip. О.В. Житенко -
НУ "Львiвcькa nолiтехнiкa"
МЕТОДИКА ТА КОМПЛЕКС ВИМIРЮВАЛЬНОÏ АПАРАТУРИ ДЛЯ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВЕРТИКАЛЬНИХ КОЛИВАНЬ ДВОЛАНКОВОГО АВТОВОЗА
Наведено опис створеного комплексу електровимiрювальноï апаратури i методику для дослщження вертикальних коливань дволанкового автовоза тд час руху по дорозi з рiзними типами покриття.
Prof. I.V. Kuzio; post-graduate O.V. Zhytenko - NU "L'vivs'ka Politekhnika"
Method and complete set of measuring apparatus for research of vertical vibrations of transport vehicle for transportation of cars
In the publication there is the shown description for the apparatus of measuring and method for research of vertical vibrations of transport vehicle for transportation of cars during motion for different roads.
Для перевезення легкових автомобшв на значш вщдал1 широко вико-ристовуються дволанков1 автовози, до складу яких входять тягач i нашвпри-чш. Значш швидкост руху та мютюсть причiпноï ланки (4-8 легкових автомобшв) дають змогу зменшити витрати, пов'язаш з ïхнiм перевезенням за умови забезпечення надшност та збереженост вантажу.
Важливою складником таких машин е нашвпричш. Пiд час розроб-лення нових зразюв чи модернiзацiï наявних нашвпричешв виникае потреба в усесторонньому дослщженш дволанкових автовозiв, зокрема в дослщженш вертикальних коливань та оцiнки плавност руху. Перед дослiдниками постае питання розроблення методики експериментальних випробувань, яка перед-бачае вибiр показникiв для ощнки плавностi руху, створення комплексу вимь рювальноï апаратури, а також вибiр умов виконання експерименту та методiв опрацювання його результатiв.
Численними дослщженнями доведено, що показниками плавност руху автотранспортних засобiв слугують фiзичнi величини, як характеризують коли-вання: пришвидшення, швидкостi, частоти, а також тривалють ïхньоï дiï [1-2].
Плавшсть руху колiсних транспортних засобiв переважно ощнюють середньоквадратичними i максимальними значеннями вертикальних приш-видшень пiдресорених i нешдресорених мас, що визначаються у двох частот-них дiапазонах: вщ 0 до 5,6 Гц i вщ 0 до 22,5 Гц [3]. Додатковими критерiями
102
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.7
вважають середньоквадратичш величини горизонтальних поздовжн1х приш-видшень у цих же частотних д1апазонах [3-4]. Зазначеш показники значною м1рою залежать вщ параметр1в компонування, системи тдресорення, мшроп-рофшю та шших чинниюв.
Для визначення впливу геометричних параметр1в 1 параметр1в компонування на плавшсть руху здшснювали дослщження вертикальних коливань дволанкового автовоза у склад1 Ыдлового тягача МАЗ-543203-222 та двов1с-ного натвпричепа 7310.025.
У процес експериментальних дослщжень вим1рювали 1 реестрували так параметри: вертикальш пришвидшення шдресорених 1 нешдресорених мас натвпричепа, а також частота обертання "п'ятого" колеса.
Для реестрацп параметр1в, вказаних вище, було розроблено комплекс вим1рювально! апаратури, принципову схему якого показано на рис. 1.
Рис. 1. Блок-схема вим1рювально1 апаратури для здшснення експериментальних до^джень вертикальних коливань автовоза: ДЧО - давач числа обертке "п'ятого " колеса; ДВПП1, ДВПП2 IДВПН1, ДВПН2 - давач1 вертикальних пришвидшень точок в1дпов1дно тдресорних I нетдресорених мас натвпричепа для передньог (1) I
задньог (2) осями; МЧ-62 - годинник
Вщомо, що тд час дорожтх випробувань з метою ощнки плавност руху для зам1ру пришвидшень переважно використовують шерцшш акселеро-метри з реостатними або шдуктивними перетворювачами [4-5]. Тип 1 параметри акселерометра вибирають з умови забезпечення потр1бно! точност вим1рю-вання 1 надшносп в процес дослщжень. Оскшьки частота коливань автовоза лежить у межах 1-5 Гц, то для вим1рювання пришвидшень з похибкою, що не перевищуе 5 %, потр1бно використовувати акселерометри з коефщентом зату-хання 0,4-0,5 \ частотою власних коливань, що перевищуе 5 Гц [4].
Вертикальш пришвидшення вим1рювали за допомогою потенщомет-ричних давач1в перенавантажень, д1апазон вим1рюваних пришвидшень яких становить +1,5 g, з коефщ1ентом затухання 0,6+0,2 \ частотою власних коливань 7,0+1,0 Гц.
Для визначення швидкост руху автовоза використовували круговий потенщометричний давач частоти обертання, який з'еднували з вюсю "п'ятого" колеса, яке кршилося до задньо! ос натвпричепа.
3. Технолопя та устаткування деревообробних пiдприeмств
103
Нащональний лкотехшчний ун1верситет УкраТни
Рееструвальним пристроем слугував осцилограф К 12-22, до якого були шд'еднаш давачь Тривалють дослщу визначали за допомогою електронно-го годинника МЧ-62, який приеднували до осцилографа.
Уся апаратура в процес експериментальних випробувань розмщува-лася на нашвпричет автовозу. Рееструвальну апаратуру i пульт керування розмщували в кабш вод1я. Давач1 кршили до елеменпв та вузл1в конструкци натвпричепа (рис. 2). Доцшьшсть розмщення давач1в у вщповщних мюцях машини зумовлювалася вибором вим1рювальних величин, хорошим доступом шд час встановлення та перев1рки iхнього стану шд час зам1р1в, надшшс-тю кршлення та мшмальною можливютю iх пошкодження у процес прове-дення експериментальних дослщжень. Розмщення давач1в та апаратури для реестрування не впливало на рух машини i не обмежувало дп вод1я.
ДВПН21
Рис. 2. Схема автовоза з мкцями встановлення давачiв
Живлення комплексу вимiрювальноi апаратури здшснювалося вщ двох акумуляторних батарей напругою 12 В кожна, з'еднаних послiдовно, а давачiв перенавантажень та частоти обертання - вщ блоку живлення БП-7 з вихiдною напругою 6,3 В. Для отримання об'ективних характеристик плавнос-тi руху автовоза важливим е вибiр типу i довжини дослiдних дiлянок. Заiзди повинш проводитися на прямих горизонтальних дшянках дорiг, величина на-хилу яких не повинна перевищувати 3 % та з рiзним покриттям: асфальтобетон, цементобетон, бруювка нормальна i т.п., яке характерне для заданих умов експлуатацй [4].
Вiдповiдно до рекомендацш з вибору дiлянки для здшснення експериментальних дослiджень, 11 довжина залежить вiд швидкостi руху машини [4]. Оскшьки швидкiсть дослщжувано! машини перевищуе 2,5 м/с, то довжина дослщно! дiлянки становила 100 м. Для збурення вшьних коливань коливно! системи та виявлення взаемозв'язку мiж ланками та впливу параметрiв ком-понування на вертикальнi коливання використовували штучну перешкоду у виглядi порогово! нерiвностi висотою 50 мм.
Кшьюсть заiздiв дослiджуваного автовоза становила не менше п'яти разiв у прямому та зворотному напрямках за наперед визначеними постшни-ми швидкостями руху. Запис дослщжуваних величин на фотос^чку осцилографа проводився на контрольны дшянщ, яка була обмежена фшками. Комплекс вимiрювальноi апаратури було розроблено, виготовлено та апробо-вано шд час здiйснення випробувань автовоза у ВАП "ГАЛИЧ-АВТО".
104
Зб1рник науково-техн1чних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТии. - 2009. - Вип. 19.7
Створений комплекс електровимiрювальноl апаратури i розроблену методику можна використати для виконання експериментальних випробу-вань автотранспортних засобiв у виробничих умовах для оцшки плавносп 1хнього руху пiд час 1'зди нерiвностями дорiг рiзних категорiй i з рiзним пок-риттям. Завдяки легкому переналагодженню та унiверсальним кршленням давачiв, цей комплект можна застосовувати для випробування автомобшв рiзного призначення i комплектаци.
Л1тература
1. Хачатуров А.А., Афанасьев В.Л., Васильев В.С. и др. Динамика системы дорога-шина-автомобиль-водитель. - М. : Изд-во "Машиностроение", 1975. - 536 с.
2. Литвинов А.С., Фаробин Я.Е. Автомобиль: Теория эксплуатационных свойств. - М. : Изд-во "Машиностроение", 1989. - 240 с.
3. Фаробин Я.Е., Шупляков В.С. Оценка эксплуатационных свойств автопоезда для междугородних перевозок. - М. : Изд-во "Транспорт", 1983. - 200 с.
4. Балабин И.В., Куров Б.А., Лаптев С.А. Испытание автомобилей. - М. : Изд-во "Машиностроение", 1988. - 192 с.
5. Иванов В.В., Иларионов В.А., Морин М.М. Основы теории автомобиля и трактора. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1977. - 245 с._
УДК 658.012.32:621](477) Асист. Н.Я. Петришин;
студ. П. С. Cueoxin - НУ "Львiвська полтехнжа"
КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГ1Й СТРАТЕГ1ЧНОГО ПЛАНУВАННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 В1ТЧИЗНЯНИХ МАШИНОБУД1ВНИХ ШДПРИСМСТВ
Наведено результати дослщження технологий стратепчного планування д1яль-ност машинобуд1вних тдприемств. Здшснено 1х ретельний анал1з на п1дстав1 оцшю-вання достов1рност1 отриманих результат та виявлення законом1рностей щодо пев-них характеристик технологий стратепчного планування. Зроблено грунтовн виснов-ки.
Ключов1 слова: стратепчне планування, технолопя, машинобуд1вне тдприем-
ство.
Assist. N.Ya. Petryshyn; stud. P.S. Syvokhip -NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
The complex investigation of native machine-building enterprises activity
strategic planning technologies
The results of investigation of strategic planning technologies for machine-building enterprises activity are given. Their diligent analysis on the basis of reserved results truth worthiness evaluation and regularities of concrete processes in strategic planning activity revealing is realized. On this ground the appropriate condusions are formulated.
Keywords: strategic planning, technology, machine-building enterprise
Постановка проблеми та ТТ зв'язок i3 важливими науковими та практичними завданнями. Сьогодш багато вггчизняних та зарубiжних на-уковщв наголошують на важливост стратепчного планування, яке поклика-не забезпечити формування та втшення в життя комплексного плану перспективного розвитку шдприемства. Як вщомо, результатившсть переб^у процесу стратепчного планування забезпечуе технолопя його здшснення,
3. Технолопя та устаткування деревообробних тдприемств
105
