CC BY
202
УДК 340.15:340.11 Денис Анатолшович Шигаль,
канд. юрид. наук, доцент Нацюнальний юридичний утверситет ¡мет Ярослава Мудрого, м. Харюв
МЕТОДИКА ЗД1ЙСНЕННЯ ПОРШНЯЛЬНОГО 1СТОРИКО-ПРАВОВОГО АНАЛ1ЗУ
У статтi дослiджуються основш етапи реалiзащi гносеологiчного потенцiалу порiвняльного iсторико-правового методу. Аналiзуються функцiональний та евристичний напрямки порiвняльного iсторико-правового аналiзу. Розкриваеться змiст iсторичного, правового i порiвняльного пiдходiв на кожнiй стадп порiвняльного дослiдження.
Ключовг слова: порiвняльний iсторико-правовий метод, методика порiвняльного юторико-правового аналiзу, порiвняння, функцiональний, евристичний.
Будь-який науковий метод мае цшком визначену внутршню структуру, а його розробка являе собою досить складний процес. В юторико-правовш наущ використовуеться надзвичайно рiзноманiтна сукупнiсть методiв наукового тзнання, однак, на жаль, переважна бшьшють дослiдникiв юторп державно-правових явищ залишають поза увагою проблемнi питання 1'х обгрунтування й розробки. Причому це зауваження стосуеться як нових методiв, так i тих, якi вже традицшно застосовуються пiд час проведення наукових дослщжень. Наприклад, якiсне збшьшення порiвняльних дослiджень у галузi юторп держави i права вимагае вщповщного методологiчного забезпечення. Але незважаючи на те, що в основi цих дослщжень лежить порiвняльний метод, адаптащю цього засобу наукового пiзнання до потреб юторико-правово'1' науки, включаючи розробку основних елемешив його внутр^ньо!' структури, майже нiхто не здiйснюе. Мусимо визнати, це негативно позначаеться на якосп порiвняльних дослiджень у сферi юторп держави i права, оскшьки брак чiтко регламентованих методики й техшки проведення порiвняльного iсторико-правового аналiзу уможливлюе значнi помилки при цьому й, ^м того, обмежуе тзнавальш можливостi дослiдника з юторп державно-правових явищ.
Метою дано'1 науково'1 статп е визначення основних положень методики порiвняльного iсторико-правового аналiзу як складово'1 частини внутр^ньо!' структури нового спещально-наукового засобу пiзнання юторп держави i права - порiвняльного iсторико-правового методу. При цьому слщ зауважити, що оскшьки розробка нового методу й зокрема його методики, е доволi складним завданням, об'ективно неможливо в однш статп викласти детальну регламентащю всiеi процедури здiйснення порiвняльного юторико-правового аналiзу. Тож пошук найбiльш оптимально'1 моделi здiйснення компаративного аналiзу з питань юторп держави i права слщ продовжити. Актуальшсть науково'1 статп полягае, перш за все, у тому, що розвиток методолопчних засад юторико-правово'1 науки сприятиме як оновленню основних пiдходiв до вивчення юторп державно-правових явищ, так й пожвавленню наукових дослiджень у сферi проведення порiвнянь з юторико-правово! тематики. Наукова новизна дано! статп пов'язана з тим, що вперше у втизнянш науцi iсторii держави i права, враховуючи й методолопчш потреби, робиться спроба розробити методику порiвняльного iсторико-правового аналiзу, що у пщсумку сприятиме оформленню в методологи цiеi науки нового засобу спещально-наукового тзнання - порiвняльного iсторико-правового методу.
Аналiзуючи ступiнь науковох розробленостi проблеми, слщ вщзначити, що методика порiвняльного iсторико-правового аналiзу залишаеться майже недослщженою. При цьому численнi питання методолопчного характеру, що стосуються порiвняльно-правового та порiвняльно-iсторичного методiв, отримали досить широке висвiтлення у наукових працях
таких вщомих дореволюцшних, радянських та сучасних учених - юториюв i правознавщв, як В. I. Бартон [1], Ю. Я. Баскiн [2], С. М. Биковський [4], Б. А. Грушин [5], В. В. 1ванов [8], М. М. Ковалевський [9], I. Д. Ковальченко [10], В. Ф. Коломийцев [11], Х. Кьотц [25], Л. А. Луць [13], Б. Г. Могшьницький [15], К. Осакве [16], О. В. Петришин [17], С. П. Погребняк [17], О. П. Пронштейн [18], А. Х. Са!дов [19], В. I. Синайський [20], В. М. Сирих [21], А. А. Тшле [23], Д. I. Фельдман [2], К. Цвайгерт [25], Г. В. Швеков [23] та ш. Разом з тим, незважаючи на значну увагу з боку науковщв до методолопчних аспектсв правово! та юторично! компаративютики, проблема розробки методики порiвняльного, в тому чист юторико-правового аналiзу, потребуе свого виршення.
За поширеним визначенням, методика - це сукупшсть випробуваних методiв, прийомiв i правил для виконання певно! роботи. У контекст ще! науково! статтi доцiльно виходити з бшьш вузького значення методики як конкретизаци дослiджуваного методу та доведення його до шструкцп, алгоритму та ч^кого опису способу юнування. Ранiше ми вже зазначали, що основними елементами внутршньо! структури наукового методу е його теорiя, методика i технiка. Причому в цш дiалектичнiй триедностi ключову роль ввдграе саме теорiя, яка визначае змют методики, а вже остання - характер застосовувано! технiки. Як було з'ясовано, у теорп методу обгрунтовуються постановка проблеми, основний пiдхiд (або шлях) !! вирiшення й принципи як нормативы умови й вимоги реалiзацii пiдходу. Оскiльки порiвняльний юторико-правовий метод - предмет нашо! уваги - е складним i обумовлений перетином предметних сфер i методологи юторично! та правово! науки, то, вщповщно, розглядати його структурнi елементи також слщ, виходячи з ще! посилки. Так, у теорп цього засобу спещально-наукового пiзнання вирiшення головно! проблеми грунтуеться на трьох пщходах - порiвняльному, iсторичному й догматичному, або правовому. Отже, i методика, i технiка порiвняльного iсторико-правового аналiзу теж будуть обумовленi цими трьома пщходами. Саме з цього ми й будемо виходити при подальшому виробленш основних методичних рекомендацiй для здшснення компаративного дослiдження юторико-правово! спрямованосп.
Важливо також вiдзначити, що методика порiвняльного iсторико-правового аналiзу може реалiзовуватися у двох основних випадках:
1) коли порiвняння об'ектiв iсторико-правового аналiзу е головною метою наукового дослщження й становить таким чином його предмет;
2) коли порiвняння юторико-правово! матери е додатковою метою й обумовлене необхщшстю з'ясувати або обгрунтувати новi обставини, що з'явилися в ходi дослiдження, яке було спрямоване на виршення iншого завдання.
Незважаючи на те, що кожен з цих випадюв мае свою специфшу, у данш статтi ми будемо виходити з прюритетносп саме першого варiанту, коли предметом наукового пошуку е безпосередньо iсторико-правове порiвняння. Розкриття процедури порiвняльного iсторико-правового аналiзу у цьому разi буде бiльш повним, i до того ж надасть бшьше можливостей для розумiння сутносп компаративного дослiдження, що проводиться як допомiжне у рамках iншоi науково! роботи.
Будь-яке наукове дослiдження завжди починаеться з постановки проблеми та !! обмеження. Саме проблема, що знаходить свш зовнiшнiй вияв у назвi теми дослiдження, обумовлюе напрям творчого пошуку й нерщко методолопю роботи [11, с. 34]. Постановка проблеми дослщження може бути обумовлена як певною суспшьною потребою, так i виходити вщ самого дослщника. Перш нiж вдатися до порiвняльного iсторико-правового аналiзу, необхiдно визначитися й з доцшьшстю виконання всiеi роботи, тобто врахувати вимоги щодо актуальносп обрано! теми. Актуальнiсть теми дослщження тюно пов'язана з завданнями, що !х ставить перед собою та намагаеться виршити у сво!й робо^ дослiдник. Стосовно порiвняльного iсторико-правового аналiзу всi завдання можна роздiлити на двi групи: 1) завдання вузько! функцiональноi спрямованостi i 2) завдання широкого евристичного пошуку.
Так, вiдомi шмецью правознавцi К. Цвайгерт i Х. Кьотц пропонують основним методичним принципом порiвняльно-правового аналiзу вважати саме функцюнальшсть, яка безпосереднiм чином визначае вибiр права для порiвняльного дослiдження, обсяг дослiдницьких робiт, систему понять та ш. [25, с. 50]. Вщзначимо, що в суто утил^арному контекстi порiвняння в правi лише того, що виконуе одне й те ж саме завдання, або функщю, е виправданим та цшком придатним для задоволення прикладних потреб правово'1 науки. Це ж зауваження е актуальним i щодо роботи з iсторико-правовим матерiалом. Однак у випадку, коли юторико-правове порiвняльне дослiдження спрямоване на вiдкриття нових закономiрностей в iсторичному розвитку державно-правових явищ, бiльш глибоке розумiння специфши порiвнюваних державно-правових систем, проведення типолопзацп соцiально-економiчних та правових вiдносин, визначення юторично! послiдовностi та генетичних зв'язюв мiж ними тощо, принципу функцiоналiзму вже недостатньо. Очевидно, що виршення всiх цих завдань можливе лише в рамках бшьш широкого евристичного тдходу.
Наступним етапом порiвняльного юторико-правового дослiдження пiсля постановки проблеми та визначення його актуальносп е вибiр об'ектiв для проведення порiвняння. Вимоги «правового» (у вузькому значенш - догматичного) тдходу в теорп порiвняльного iсторико-правового методу диктують пошук об'екпв саме серед юторико-правових джерел, до яких традицшно вiдносять правовi звичш, правовi прецеденти, релiгiйнi правила, судову практику, нормативно-правовi акти. 1сторико-правовому порiвнянню пiдлягають й такi структуры елементи системи права (в сучасному розумшш), як правовi норми, шститути, галузi права тощо. Крiм того, досить часто до об'екпв порiвняльного аналiзу вiдносять правовi вчення, концепцп та правовi погляди, а також юридичну технiку [Див. напр.: 24, с. 44-47]. У цшому ж евристичний принцип наукового пошуку дозволяе порiвнювати й iсторико-правову реальнiсть загалом на тому або шшому етат iсторичного розвитку державно-правових явищ.
Яку кшькють об'ектiв доцiльно залучати до порiвняльного iсторико-правового дослiдження? Ч1тко'1" вщповвд тут немае, оскiльки все залежить вщ предмета наукового пошуку й тих завдань, яю поставив перед собою дослщник. Однак е декшька правил загального характеру, якi обов'язково слщ враховувати. Так, К. Цвайгерт i Х. Кьотц зауважують, що стосовно вибору об'екпв порiвняння дiе загальний принцип !х розумного обмеження, що зокрема пояснюеться труднощами, яю можуть виникнути при надзвичайно широкш постановцi питання [25, с. 63]. Крiм того, слiд розумiти, що об'екпв, обраних для iсторико-правового порiвняння, повинно бути достатньо для проведення науково! роботи та отримання повнощнних результатiв компаративного аналiзу.
Обов'язковим етапом порiвняльного iсторико-правового аналiзу е збiр та вивчення письмових джерел, що допомагають пояснити специфiку порiвнюваних об'екпв. Л. Февр вiдзначав з цього приводу, що юторш вивчають за допомогою текстiв [Див. за: 11, с. 37]. Навт найвищий стутнь достовiрностi об'ектiв iсторико-правового порiвняння не повинен викликати у дослщника спокуси обмежитися у своему дослщженш виключно !х порiвняльним аналiзом, оскiльки ^м «правового», на будь-якiй стадп свого наукового пошуку вш мае справу також й з «юторичним». А дослщження iсторичноi iстини ускладнюеться трьома обставинами: неповнотою шформаци про минуле, неможливютю експериментально-практично! взаемодii з минулим, тюним зв'язком iсторичного пiзнання з щеолопею [11, с. 39]. Саме принцип юторизму поряд з конкретшстю аналiзу вимагае також його всебiчностi, тобто вивчення численних зв'язкiв об'екта, видшення серед них суттевих i несуттевих та iн. Важливо й те, що чим складнiша й обширшша область, що пiдлягае порiвняльному iсторико-правовому аналiзу, тим rрунтовнiшими й бшьш глибокими повинш бути знання дослщника про порiвнюванi об'екти.
Уа письмовi джерела, що можуть бути залучеш до порiвняльного iсторико-правового аналiзу, можна роздiлити на: картографiчнi (карти, iсторичнi плани), статистичнi, канцелярсью (грамоти, реестри, книги, укази, дшове листування), особистi
(листи, щоденники, мемуари), художш (кореспондентськi нариси, романи, розповвд, повiстi), iсторичнi (хронографи, лiтописи, iсторичнi повiстi), науковi тощо [18, с. 43-44].
По завершены збору та вивчення письмових джерел про порiвнюванi юторико-правовi об'екти дослiдник може переходити до проведення власне порiвняння як центрального етапу свого дослщження. Саме порiвняння е найскладнiшою частиною порiвняльного iсторико-правового аналiзу, оскiльки майже повнiстю виключае спроби його формалiзащi й багато в чому залежить вщ особливостей дослщжувано' проблеми [25, с. 67]. У будь-якому разi дослiдник повинен дотримуватися наступних правил, що полегшують проведення порiвняння та роблять можливим отримання результат з високим ступенем достовiрностi:
1. При порiвняннi iсторико-правових об'екпв, один з яких або вс е iноземного походження, обов'язковим е знання мови оригiналiв. Це пов'язано з тим, що право будь-яко' кра'ни неможливо повнiстю зрозум^и без знання п мови. Незнання шоземно' мови, особливо пiд час роботи з юторико-правовим матерiалом, майже автоматично призводить до зменшення кшькосп критерпв, за якими проводиться порiвняння. У крайньому випадку можна використовувати вторинш джерела про порiвнюванi iсторико-правовi об'екти, але при цьому слщ враховувати, що ступiнь помилкового або неповного аналiзу iноземного права значно зростае.
2. Перш шж братися за порiвняння треба всебiчно проаналiзувати порiвнюванi iсторико-правовi об'екти з метою з'ясування 1'хньо'1 внутршньо' структури, змiсту, рiвня юридично' техшки та iн. Критерп «правового» пщходу в теорп порiвняльного юторико-правового методу вимагають вiд дослiдника ощнювати iсторико-правовi джерела як за формально-юридичними, так i юридико-змiстовними критерiями [3, с. 18-19]. До перших, зокрема, вщносяться структура акта, наявшсть преамбули, еднють термшологл, правовi дефшщп, посилання, примаки тощо. До юридико-змiстовних критерпв належать: змiст i характер правових рiшень у порiвнюваних об'ектах, стутнь 'х вiдповiдностi та взаемозв'язок з соцiально-економiчними умовами вiдповiдного iсторичного перюду. Пiдсумком тако' всебiчноi оцiнки об'екпв порiвняльного аналiзу е пiзнання та з'ясування смислу вщповщних правових норм. При цьому робота компаративюта на цш стадп дослiдження не може бути обмежена виключно тлумаченням порiвнюваних юторико-правових об'ектiв. Добре пщготовлений дослiдник повинен вмiти також й штерпретувати документи в рамках герменевтики, тобто «розтзнавати та пояснювати прихований змiст текстiв, 1'хш образи, метафори та ш.» [18, с. 144].
3. Важливе значення для проведення порiвняльного юторико-правового аналiзу мае й формування категорiального апарату дослiдження, або системи понять, як на те вказують К. Цвайгерт i Х. Кьотц [25, с. 69-72]. У даному разi маеться на увазi приведення до единого знаменника тих термшв та структур дослщжуваних юторико-правових об'ектiв, якi описують однаковi з функщонально'1 або сутнiсноi точки зору правовщносини та (або) правовi явища. Наприклад, порiвнюючи Руську i Салiчну правди, в текстi цих докумешив можна зустрiти такi термiни, як вiра, вергельд i композицiя. Вивчаючи щ термiни у функцiональному контексп, можна досить швидко зрозумiти, що мова йде про штрафи у сучасному розумшш. Таким чином, поняття штрафу у даному випадку буде одшею з категорiй, що лежатимуть в основi iсторико-правового порiвняльного аналiзу двох iсторико-правових документiв.
4. Порiвняння iсторико-правових об'ектiв слiд проводити з дотриманням вщповщно' процедури, на декшькох рiвнях та за кiлькома критерiями. I чим бiльше критерiiв для порiвняння буде обрано, тим бшьш об'ективними та значущими з тзнавально' точки зору будуть отриманi результати компаративного дослщження [Бшьш детально про структуру порiвняння див.: 26]. Багаторiвневiсть компаративного аналiзу означае, перш за все, проведення рiзновекторних порiвнянь у просторовому та юторичному вимiрах. Зокрема, це синхронне i дiахронне порiвняння, мiкро-, мезо- та макрорiвневi порiвняння, нормативне та функцiональне тощо [19, с. 45-53]. Результатом правильно проведеного порiвняльного
аналiзу е отримання висновкiв або про щентичшсть порiвнюваних iсторико-правових об'ектсв за обраними критерiями, або про ix схож1сть мiж собою з бшьшим або меншим ступенем вираження тсе'' або шшо' ознаки, або ж про ix вщмшшсть.
I нарештс, останнiм етапом порiвняльного iсторико-правового аналiзу е оцiнка отриманих результатiв та, за необхщносп, проведення аналогiй. Дшсно, складання простого перелiку подiбниx рис та вщмшностей порiвнюваниx об'ектiв мало що дае, оскiльки по сут це е лише конкретним повторенням того, що мютиться в юторико-правових джерелах. Отриманi результати треба ще пiддати критичнiй оцiнцi. Тим бшьше, що вже на стадп порiвняння об'ектiв досить часто виникають проблеми, яю примушують дослiдника пiд шшим кутом зору подивитися на той чи шший iсторичний перiод розвитку державно-правових явищ та (або) поставити перед собою новi питання, що розширюють меж наукового дослщження i виводять його на вищi рiвнi наукового пошуку. Також у раз^ коли мiж порiвнюваними юторико-правовими об'ектами встановлене певне вiдношення, цшком можливе застосування аналоги, висновки з яко', незважаючи на свою ймовiрнiсть, значно збагачують в гносеологiчному контекст наукове дослiдження. До того ж, саме на цьому етапi можливе вщкриття нових iсторичниx закономiрностей розвитку та функщонування державно-правових iнститутiв, проведення типолопзацп соцiально-економiчниx i правових вщносин, встановлення логiки розвитку державно-правових систем тощо.
Таким чином, у методищ порiвняльного iсторико-правового аналiзу можна видшити п'ять послiдовниx етапiв: 1) постановка проблеми дослщження; 2) вибiр об'екпв юторико-правового порiвняння; 3) збирання та вивчення письмових джерел, пов'язаних з проблемою дослщження; 4) проведення порiвняльного аналiзу; 5) оцiнка отриманих результат. Звичайно, перелiченi етапи не пщкоряються якимось суворим канонам, оскшьки 'х змiст бiльшою мiрою залежить вщ теми та мети конкретного наукового дослщження, шж вiд конкретних методологiчниx приписiв. Однак урахування 'х дослiдником здатне значно спростити процедуру компаративного юторико-правового аналiзу i полегшити роботу з об'ектами порiвняльного дослщження.
Список лггератури: 1. Бартон В. И. Сравнение как средство познания : моногр. /
B. И. Бартон. - Минск : Изд-во БГУ, 1978. - 128 с. 2. Баскин Ю. Я. Международное право : проблемы методологии (Очерки методов исследования) / Ю. Я. Баскин, Д. И. Фельдман. -М. : Междунар. отнош., 1971. - 176 с. 3. Бойко I. С. Порiвняльне правознавство : навч. поаб. / I. С. Бойко, Б. В. Бабш. - 2-ге вид., випр. та доп. - Одеса : Фешкс, 2011. - 152 с. 4. Быковский С. Н. Методика исторического исследования / С. Н. Быковский - Л. : ГАИМК, 1931. - 204 с. 5. Грушин Б. А. Очерки логики исторического исследования / Б. А. Грушин. - М. : Высшая школа, 1961. - 214 с. 6. Дамирли М. А. Специфика историко-правового познания и новый облик историко-правовой науки / М. А. Дамирли // Актуал. пробл. полггики : сб. ст. - Вип. 16. - О. : Юрид. лгг., 2003. - С. 416-424. 7. Иванов Г. М. К вопросу о своеобразии исторического познания / Г. М. Иванов // Методологические и историографические вопросы исторической науки : сб. ст. / отв. ред. А. И. Данилов. - Томск : Изд-во Томского ун-та, 1963. - Вып. 1. - С. 3-26. 8. Иванов В. В. Методология исторической науки / В. В. Иванов. - М. : Высшая школа, 1985. - 168 с. 9. Ковалевский М. М. Историко-сравнительный метод в юриспруденции и приёмы изучения истории права / М. М. Ковалевский // Порiвняльне правознавство : Антолопя укра'нсько' компаративютики XIX-XX стшть / за ред. О. В. Кресша. - К. : УДП НАНУ, Логос, 2008. -Серiя наукових видань «Енциклопедiя порiвняльного правознавства». - Вип. 5. -
C. 112-127. 10. Ковальченко И. Д. Методы исторического исследования / И. Д. Ковальченко. - [2-е изд., доп.] - М. : Наука, 2003. - 486 с. 11. Коломийцев В. Ф. Методология истории (От источника к исследованию) / В. Ф. Коломийцев. - М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2001. - 191 с. 12. Кох Х. Международное частное право и сравнительное правоведение / Х. Кох, У. Магнус, П. Винклер фон Моренфельс. - М. : Междунар. отношения, 2001. - 480 с. 13. Луць Л. А.
Теорiя порiвняльно-правового методу. Методи та засоби порiвняльно-правового дослiдження / Л. А. Луць // Держава i право. Юрид. i полiт. науки. - К. : 1ДП НАНУ, 2006.
- Вип. 31. - С. 489-496. 14. Нечухрин А. Н. Методология истории: учеб. пособие для студ. вузов / А. Н. Нечухрин, В. Н. Сидорцов, О. М. Шутова и др. - Минск: НТООО «ТетраСистемс», 1996. - 240 с. 15. Могильницкий Б. Г. Введение в методологию истории : учеб. пособ. [для студ. вузов, обучающихся по спец. «История»] / Б. Г. Могильницкий. -М. : Высш. шк., 1989. - 175 с. 16. Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах : общая и особенная части : учеб.-практ. пособие / К. Осакве. - М. : Дело, 2000. - 256 с. 17. Порiвняльне правознавство : тдруч. [для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] / С. П. Погребняк, Д. В. Лук'янов, I. О. Биля-Сабадаш та ш.; за заг. ред. О. В. Петришина. -Х. : Право, 2011. - 272 с. 18. Пронштейн А. П. Методика исторического исследования / А. П. Пронштейн. - Ростов-на-Дону : Изд-во Ростов. ун-та, 1971. - 467 с. 19. Саидов А. Х. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности) : учебник /
A. Х. Саидов ; под ред. В. А. Туманова. - М. : Юристъ, 2000. - 448 с. 20. Синайский В. И. Техника юридической методологии в связи с общим учением о методологии. [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: http://www.russkije.lv/ru/pub/read/tehnika-yuridicheskoi-metodologii/. 21. Сырых В. М. Метод правовой науки : (Основные элементы, структура) /
B. М. Сырых. - М. : Юрид. лит., 1980. - 176 с. 22. Теория государства и права : курс лекций / под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. - М. : Юристъ, 1997. - 672 с. 23. Тилле А. А. Сравнительный метод в юридических дисциплинах. - [Изд. 2-е, доп. и испр.] : моногр. / А. А. Тиле, Г. В. Швеков. - М. : Высш. шк., 1978. - 199 с. 24. Тихомиров Ю. А. Курс сравнительного правоведения / Ю. А. Тихомиров. - М. : Норма, 1996. - 432 с. 25. Цвайгерт К. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права. - [в 2-х т.
- Т. 1: Основы] / К. Цвайгерт, Х. Кетц ; пер. с нем. - М. : Междунар. отношения, 2000. -480 с. 26. Шигаль Д. А. Структурно-функцюнальш рiвнi юторико-правового порiвняльного методу / Д. А. Шигаль // Форум права. - 2013. - № 1. - С. 1183-1187 [Електронний ресурс].
- Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2013_1_195.pdf.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ СРАВНИТЕЛЬНОГО ИСТОРИКО-ПРАВОВОГО
АНАЛИЗА Шигаль Д. А.
В статье исследуются основные этапы реализации гносеологического потенциала сравнительного историко-правового метода. Анализируются функциональное и эвристическое направления сравнительного историко-правового анализа. Раскрывается содержание исторического, правового и сравнительного подходов на каждой стадии сравнительного исследования.
Ключевые слова: сравнительный историко-правовой метод, методика сравнительного историко-правового анализа, сравнение, функциональный, эвристический.
METHODS OF CARRYING OUT OF COMPARATIVE HISTORICAL AND LEGAL
ANALYSIS Shygal D. A.
Basic implementation phases of gnosiological potential of comparative historical and legal method are investigated in the article. The functional and heuristic directions of comparative historical and legal analysis are analysed. Content of historical, legal and comparative approaches on every stage of comparative study is disclosed here.
Key words: a comparative historical and legal method, methods of comparative historical and legal analysis, comparison, functional, heuristic.
Надтшла доредакцИ 09.06.2014р.
