CC BY
91
ТЕОР1Я ТА 1СТОР1Я ДЕРЖАВИ I ПРАВА
Шигаль Денис Анатолiйович,
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри icmopii держави i права Укра/'ни i зарубжних кран,
Нацюнальний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш e-mail: shigal.da@gmail.com ORCID 0000-0001-5087-4951
УДК 340.15:340.11
1СТОРИКО-ПОР1ВНЯЛЬНИЙ МЕТОД М. М. КОВАЛЕВСЬКОГО У КОНТЕКСТ1 СТРУКТУРНО-ФУНКЦЮНАЛЬНОГО АНАЛ1ЗУ
У cmammi розглядаеться структура ¡сторшо-пор1вняльного методу, що був розроблений М. М. Ковалевським наприктц XIX ст. З позицг сучасних методологгчних пiдходiв виокремлю-ються i аналгзуються так його складовi, як теоргя, методика i техтка дослгдження. У рамках теори компаративного методу М. М. Ковалевського робиться спроба сформулювати завдання цього засобу пгзнання, а також визначити основт пгдходи i принципы, гх виршення. За допомогою таблиц окреслюеться технология iсторико-порiвняльного методу М. М. Ковалевського.
Ключовi слова: метод; iсторико-порiвняльний; компаративний; структура; теорiя; методика; техшка.
Шигаль Д. А., кандидат юридических наук, доцент, доцент кафедры истории государства и права Украины и зарубежных стран, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : shigal.da@gmail.com ; ORCID 0000-0001-5087-4951
Историко-сравнительный метод М. М. Ковалевского в контексте структурно-функционального анализа
В статье рассматривается структура историко-сравнительного метода, который был разработан М. М. Ковалевским в конце XIX в. С позиции современных методологических подходов выделяются и анализируются такие его составляющие, как теория, методика и техника исследования. В рамках теории компаративного метода М. М. Ковалевского делается попытка сформулировать задания этого средства познания, а также обозначить основные подходы и принципы их решения. При помощи таблицы очерчивается технология историко-сравнитель-ного метода М. М. Ковалевского.
Ключевые слова: метод; историко-сравнительный; компаративный; структура; теория; методика; техника.
Постановка проблемы. Розвиток методологи сучасно! кторико-правово! науки вимагае удосконалення знання про и методолопчш напрацювання, що залишили пiсля себе вiдомi вчеш-компаративкти, якi творили ще на межi Х1Х-ХХ ст. Важливiсть цiе! проблематики важко переощнити, оскiльки шлях у майбутне майже завжди пролягае через минуле, i новi методи, яы роз-робляються будь-якою наукою, так чи шакше також мають свою передкто-рiю. Останнi тенденцп розвитку науки кторп держави i права переконливо сввдчать про нагальну потребу вдосконалення та впорядкування всього того методолопчного арсеналу, що нею використовуеться. Iнодi питання ставиться бшьш радикально: кторико-правовш науцi негайно потрiбнi власш засоби наукового пiзнання. I справа навпь не в тому, що з формально! точки зору будь-яка самостшна наука повинна мати сво! методи; проблема глибша -у сучасних дослвдженнях з iсторико-правово! тематики, яы е надзвичайно складними, вченому потрiбен якiсний методологiчний iнструментарiй, що виконуватиме передуем функцiю орiентиру у неосяжному кторико-право-вому просторi. Одним з таких орiентирiв здатен бути порiвняльний ктори-ко-правовий метод, головною вщмшшстю якого вiд iнших компаративних засобiв наукового пiзнання е гнучке поеднання порiвняльного, iсторичного i правового пiдходiв. Незважаючи на те, що цей метод яккно вiдрiзняеться вщ порiвняльно-iсторичного та порiвняльно-правового, iсторiя розвитку у них сшльна. А тим дореволюцшним ученим, який зробив найвагомший внесок у розробку цього методолопчного напрямку юридично! науки, по праву вва-жаеться М. М. Ковалевський. Робота цього дослщника у сферi юридично! компаративiстики е настiльки плвдною, що ще й досi залишаеться предметом уваги рiзних правових дисциплш, включаючи й науку iсторi! держави i права.
Актуальтсть теми. Актуальшсть теми статтi прямо пов'язана з тим науковим штересом, що останшм часом виник навколо методологи ктори-ко-правово! науки. Розвиток останньо! неминуче призводить до формування вiдповiдно! методологiчно! етики - з науковим методом урешп-решт почи-нають рахуватися i поводитися бiльш обережно. Разом iз тим за шерщею продовжуе зберiгатися й iнша тенденщя - коли над методами дисертацшного дослiдження починають замислюватися не на початку роботи, а вже закшчу-ючи !"!. Звiсно, це е грубою, хоча i зрозумiлою, помилкою. Зрозумшою в тому контекстi, що впчизняних наукових робiт у сферi iсторико-правово! методологи критично мало, не кажучи вже про !! компаративктський напрям. Цiею статтею ми прагнемо привернути увагу науково! сшльноти до струк-турно-функцiонального змiсту iсторико-порiвняльного методу М. М. Кова-левського. По-перше, такий напрямок iсторико-методологiчних дослвджень творчостi вiдомих учених-правознавцiв досить перспективний, оскшьки базуеться на певнiй концептуальнш основi, а по-друге, вiн дозволяе суворо окреслювати сам метод, яким вони користувалися. Це у свою чергу сприяе виробленню бшьш прагматичного шдходу у дискусiях про вплив ктори того або iншого методу на формування ввдповвдно! галузi юридично! науки.
Аналiз остантх дослгджень i публшацш. Iсторико-порiвняльний метод М. М. Ковалевського неодноразово перебував у фокус уваги багатьох ввдо-мих учених-кториыв i правознавщв. Зокрема, серед них можна назвати М. А. Дамiрлi, В. Т. Зонова, О. В. Кресша, М. Н. Марченко, Н. Школаенко, А. Х. Са!дова, А. О. Тшле, 6. О. Скришльова, I. М. Ситар, Г. В. Швекова та ш. Разом з тим, незважаючи на висвплення у науковш лiтературi окре-мих елементiв компаративного методу М. М. Ковалевського, щлкно! уяви про його структуру та функци кожно! з !! складових ще не кнуе. Це вимагае проведення ввдповвдного дослiдження з використанням структурно-функщо-нального пiдходу.
Мета статтi. Метою ще! науково! статтi е структурно-функщональний аналiз iсторико-порiвняльного методу М. М. Ковалевського шляхом виокрем-лення таких його елеменпв, як теорiя, методика i технiка дослiдження. У шд-сумку це повинно дозволити бшьш предметно вести дискусiю про значення цього засобу шзнання для розвитку юридично! компаративктики.
Виклад основного матерiалу. Утвердження порiвняльного методу у вггчизнянш юридичнiй науцi друго! половини XIX - початку XX ст. справедливо пов'язують з iм'ям М. М. Ковалевського (1851-1916). Саме цей учений зробив першу спробу не лише виокремити новий засiб наукового шзнання у дореволюцшнш правовш методологи, а й дослвдити його внутршню структуру крiзь призму теори, методики i технiки порiвняльного дослiдження. При цьому слiд розумгги й тi конкретно-iсторичнi умови, в яких дiяв М. М. Ковалев-ський. «Iсторико-порiвняльне вивчення права - справа поки ще нова, не лише у нас, але й на заходи», - вщзначав учений, констатуючи «повне рiзноголосся» у розумшш конкретного змкту порiвняльного методу [4, с. 5]. Спорадичне застосування цього засобу шзнання протягом майже усього XIX ст. ктори-ками Росшсько! iмперп без розумшня його сутност й дотримання яко!-небудь едино! методики призвело до щлковито! плутанини у визначенш змiсту компаративного методу. Ускладнювало роботу М. М. Ковалевського й те, що роз-горнуте порiвняння самодержавних, феодально-помiщицьких держави i права Роси з лiберальними конституцiйними державою i правом Заходу, коли саме слово «конститущя» було пiд забороною, становило небезпечну справу, адже таке порiвняння у багатьох випадках не було б прийнятним для самодержав-ства й могло спричинити репреси [16, с. 48].
Взагалi ж, до оформлення порiвняльного методу у вггчизнянш кторич-нш науцi, за словами Ф. I Леонтовича, панували схематичний, математичний i догматичний методи. Схематичний метод старо! карамзшсько! школи полягав у свавшьнш побудовi загального погляду, учення або щло! теори з мехашчним пiдведенням пiд дану схему кторичних явищ без найменшо! уваги до дiйсно! внутрiшньо! !х вiдповiдностi схемi. Пiдбиралися факти, що ввдповщали схемi, а тi, яю не вiдповiдали, просто вiдкидалися.
Математичний (або комшлятивний) метод школи Погодша полягав у простому зведеннi та констатуванш фактiв. «Але подiбний прийом, - писав Ф. I. Леонтович, - при всш його математичнш точности ще не створюе науки.
Це лише чорноробоча праця, але ще не науковий метод, шляхом якого наука створюе сво! висновки та закони» [Цит. за: 16, с. 48-49].
Догматичний метод (Беляев, Сергеевич) полягав у простому аналiзi дже-рел права.
На цьому фош порiвняльний метод, що запропонував М. М. Ковалев-ський, виводив дореволюцшш дослвдження з юторико-правово! тематики на яысно новий рiвень, оскiльки неминуче ставив перед ученими питання про причини схожост та вщмшност у правовому житт народiв, а також пов'язу-вав дослiдження права з iсторiею та соцiологiею. Що стосуеться конкретного змкту порiвняльного методу з точки зору таких обов'язкових структурних елеменпв, як теорiя, методика i техшка, то щлкно! картини автор не дае. Разом iз тим слвд констатувати, що у сво!й робой «Iсторико-порiвняльний метод в юриспруденцп та прийоми вивчення кторп права» М. М. Кова-левський намагаеться не лише довести важливкть компаративного засобу шзнання для дослiджень у сферi юриспруденцГ!, але й надае первинне теоре-тико-методологiчне обгрунтування нового методу.
Переходячи безпосередньо до структурно-функщонального аналiзу вчення про порiвняльний метод М. М. Ковалевського, ввдзначимо, що у кон-текстi теми нашого дослщження доцiльно виходити з тричленно! структури наукового методу, яку запропонував I. Д. Ковальченко [6, с. 41-45]. Мова йде про теорш методу, в якш обгрунтовуються постановка проблеми, основний шдхвд !! вирiшення та принципи реалiзацi! пiдходу (1), методику (2) i технiку (3) ввдповвдного методу.
Яку проблему у своему вченш перед порiвняльним методом ставить М. М. Ковалевський? За його словами, «говорячи про порiвняльний метод, ми аж шяк не розумiемо пiд ним просте порiвняння або сшвставлення... Без-плiднiсть простого порiвняння установ двох довiльно взятих кра!н сьогоднi так чiтко усвiдомлюеться юториками права, що вони навiть вщмовляються визна-вати за таким порiвнянням значення порiвняльного методу й називають його просто методом спiвставлення». Конкретизуючи свiй компаративний метод, учений вказуе на необхщшсть вести мову «не про порiвняльний метод просто, а про метод iсторико-порiвняльний» [4, с. 8-9]. Головним завданням, на вир^ шення якого спрямований iсторико-порiвняльний метод М. М. Ковалевського, стае видшення в особливу групу подiбних у рiзних народiв на схожих ступенях розвитку звича!в та установ з метою побудови «юторп прогресивного розвитку форм сшвжиття та !х зовшшнього вираження у правi» [4, с. 19]. На його думку, юторик-юрист взагалi не повинен обмежуватися лише констатащею факту про-ходження рiзноплемiнними народностями одних i тих самих стадш розвитку, а мае йти далi цього, намагаючись з'ясувати причини поступово! замiни одних форм людського спiвжиття i права iншими з вщтворенням процесу !х наступ-ного розвитку. Характерно, що М. М. Ковалевський не заперечуе потенщалу iсторико-порiвняльного методу щодо виявлення та пояснення причин розбiж-ностей у сусшльному та державно-правовому розвитковi рiзних народiв, однак зазначае при цьому, що це справа майбутшх дослiджень, оскшьки теперiшнiм
дослщникам ршуче немае можливост видшити ввдмшносп, не встановивши спочатку, у чому ж полягають подiбностi» [4, с. 20-21].
Окрiм побудови якiсно ново! науки - кторп природного росту людських суспiльств - М. М. Ковалевський надшяе свiй порiвняльний метод також завданням вивчення кторп права того або шшого народу. При цьому в такш сво!й якосп, за його словами, порiвняльний метод не може додати до системи кторичного права, що вивчаеться, жодного нового факту. Найбшьше, що може цей метод, це «пролити нове свгтло на вже добут факти й навести на пояснення незрозумшого, ...примусити дослiдника шукати тi або iншi установи в кторп спещально дослiджуваного ним права» [4, с. 22-23]. Тобто мета цього засобу шзнання не у вщкрита нових факпв, а у науковому поясненш вже знайдених.
Як приклад значення порiвняльного методу для наукового розвитку вчений наводить роботу Маурера з компаративного дослвдження шституту общинного землеволодшня, яке московсьы слов'янофiли до проведення ввд-повiдних порiвняльних дослiджень вважали «чистим продуктом слов'янського духу, ...якому так само притаманна любов до общинносп, як шмцям - праг-нення до iндивiдуалiзацi!». У ходi компаративного аналiзу було з'ясовано, що общинне землеволодшня було вщоме всьому середньовiчному заходу, а шди-вiдуалiзацiя нерухомо! власностi стала явищем вщносно новим, що виникло в результат дп «свiтового закону боротьби за кнування». Отож порiвняльний аналiз, проведений Маурером, назавжди усунув можливкть безапеляцшних розмiрковувань про виключну прихильнiсть тк! або iншо! раси або народу до того чи шшого виду землеволодшня [4, с. 24].
Серед пiдходiв виршення тих завдань, яю М. М. Ковалевський ставить перед сво!м iсторико-порiвняльним методом, безсумнiвним прюритетом кори-стуеться iсторичний пiдхiд, про що красномовно свщчить сама назва засобу шзнання. Вчений з iронiею зазначае, що «на погляд людини, незнайомо! зi справою, вивчення пам'ятниыв стародавнього права здаеться справою досить простою, а вся задача вченого зводиться, щонайбшьше, до тлумачення статей. Що десятий том, що Руська Правда - для них однаково» [4, с. 59]. На його думку, нщо не може бути бшьш антинауковим, а також викликати бшьше зди-вування, а iнодi й обурення кториюв, як спроби юриспв-практиюв проводити дослщження iсторико-правових явищ виключно з позицш догматичного шд-ходу. «Застосовувати до тлумачення уривчастих i таких, що не завжди правильно ними розумшться, текспв ту тонку казу!стику, котру сучасне цившьне право запозичило, в усякому раз^ у найсуттевiших рисах, у римських юриспв, вживати до явищ слабо розвинутого ще цившьного побуту термши римсько! юриспруденцГ! й орудувати попм цими термiнами, як кнуючими фактами, -що може бути бшьш свавiльним, ненауковим i небезпечним! - З такими прийо-мами не дивно знайти речовi сервпути там, де насправдi йдеться про общинш угiддя.» [4, с. 60-61]. Як видно, правовий шдхщ, що проявляеться у догматичному тлумаченш норм права, М. М. Ковалевський виводить за межi структури свого методу, протиставляючи його, по суп, кторичному шдходу.
Порiвняльний пiдхiд ставиться М. М. Ковалевським у пряму залежшсть вiд iсторичного, незважаючи на те, що той, так само як i останнш, е складо-
вою частиною внутршньо1 структури iсторико-порiвняльного методу. Вче-ний вiдзначаe, що порiвняння шляхом паралельного вивчення двох та бшьше законодавств, в результат якого видiляються «риси схожостi та ввдмшностЬ», «наскiльки б цiкавi не були порiвнюванi факти, жодного наукового значення не мае i мати не може». Просте порiвняння законодавств двох народiв, що перебувають на рiзних ступенях суспiльного розвитку, на його думку, щонай-менше е марним, а школи таке порiвняння може призвести до катастрофiчних наслщыв. У пiдтвердження сво'1'х слiв М. М. Ковалевський наводить приклад спроби перенести на полггичний Грунт Францп XIX ст. и конституцiйнi звича! i традицп, що утвердилися у шсляреволюцшнш Англп i були передовими на той момент часу, без врахування всiеï специфжи краши.
Для виправлення тако1 логiчноï помилки знадобилося двi французькi революцп 1830 i 1848 роюв, оскiльки вiдстала у полггичному аспектi Францiя далеко випереджала Англш у суспiльному розвитку, а тому те, що вважали справою прогресу, у дшсност виявилося реакщею. Саме тому «просте порiв-няння законодавства двох краш, окрiм вщношення до питання про те, у якш мiрi одна з них вщстала вiд iншоï у своему сусшльному розвитку, i марне, i небезпечне; - марне у тому сенс^ що iз факту випадково! схожостi або не менш можливо! рiзницi не можна робити жодних наукових висновыв; небез-печно, бо приймаючи свiй довiльний висновок за науковий, легко тимчасово нав'язати кра!ш установи i звича'1, ...зжитися з якими вона бiльше не в змозi iнакше, як вiдмовившись вщ свого минулого - вiд свое! iсторiï» [4, с. 6-8].
Як видно з викладеного вище, обидва шдходи, що лежать в основi кто-рико-порiвняльного методу М. М. Ковалевського, отримують свою реалiзацiю через вщповщш принципи: iсторичний - через принцип всебiчного вивчення порiвнюваних кторико-правових об'ектiв; порiвняльний - через принципи вщповщноси порiвнюваних iсторико-правових об'ектiв одному рiвню державно-правового розвитку; видшення подiбностей державно-правового розвитку у порiвнюваних об'ектiв; обов'язкового пояснення фактiв проходження рiзно-племiнними народностями одних i тих самих стадш розвитку.
Що стосуеться методики застосування iсторико-порiвняльного методу, то М. М. Ковалевський вказуе на необхвдшсть для проведення порiвняння брати як iсторико-правовi об'екти якомога бшьшу кiлькiсть законодавств, «при тому не випадково обраних, а таких, що належать народам, близьким за сво!'м сусшльним розвитком до того, законодавство якого становить прямий предмет вивчення». Саме в такому разi юрист-кторик зможе з'ясувати загальш свiтовi причини розвитку тих або шших правоввдносин [4, с. 25]. «Порiв-няння лише тодi може бути плвдним, якщо взятi будуть законодавства двох або бшьше народiв, стадiя розвитку яких е тотожною» [5, с. 9-19]. Ще одшею методичною рекомендацiею застосування iсторико-порiвняльного методу за М. М. Ковалевським виступае необхвдшсть безпосереднього знайомства з пам'ятниками кторп права порiвнюваних народiв як уск! суми iсторичного матерiалу. У протилежному випадку буде мати мкце тенденцшне тлумачення випадково вирваних тексив нормативно-правових джерел [4, с. 57]. При
цьому вивчення пам'ятниыв стародавнього права не повинно зводитися до буквального перенесення на nanip всього '1хнього змкту «з метою побудови у подальшому з нього бшьших чи менших повiтpяних зaмкiв, за допомогою так звано'1 юридично!' логiки, яку деяы юристи визнають чомусь з гордктю часто вiдмiнною вiд звичайно'1 людсько'1 лопки...». Завдання дослiдникa поля-гае пеpедусiм у сувоpiй нaуковiй критищ самих iстоpико-пpaвових пам'ят-никiв. За словами М. М. Ковалевського, це пояснюеться тим, що нaйдaвнiшi зводи закошв у пеpевaжнiй бiльшостi не дшшли до нашого часу в ïx пеpвiснiй редакцп, a ïx змкт у мipу юридичного розвитку нapодiв поступово поповню-вався piзномaнiтними вставками, глосами, тлумаченнями i перекрученнями. Видшити цi пiзнiшi вставки шляхом не одше'1 лише зовнiшньоï критики (критики форми тексту), але й шляхом критики внутршньо'1 (критики змЬ сту) е найпершим завданням «усшякого мало-мальськи наукового вивчення нaйдaвнiшиx пам'ятниыв законодавства» [4, с. 61-62].
Окpiм характеристики деяких теоретичних i методичних аспекпв ктори-ко-поpiвняльного методу, М. М. Ковалевський намагаеться розкрити й ri засоби, за допомогою котрих можна вщкривати новi факти, «вкaзiвки на якi або зовсiм не збереглися у кторичних пам'ятниках, що дшшли до нас, або зберкаються у них лише в уривчастому i неясному вигляд^ що допускае можливкть супе-речливо'1 штерпретацп». Незважаючи на те, що мова в цьому випадку йде про досить самостшш прийоми наукового шзнання, ïx розташування М. М. Кова-левським у свош pоботi, пpисвяченiй iстоpико-поpiвняльному методу, дозволяе говорити про наявшсть певно'1 концепцй' ïx застосування як допомiжниx тех-нiчниx зaсобiв. Тобто по суп мова йде про техшку вщкриття нових фaктiв, нау-кове пояснення яким повинен дати компаративний метод [4, с. 26-27]. Зокрема, до таких техшчних пpийомiв учений вщносить: а) вивчення факпв пережитку paннix форм державно-правових явищ, що можуть мктитися у звичаях, обрядах, юридичних присив'ях та приказках, правових пам'ятниках тощо; б) вивчення всiеï сукупностi пpaвовiдносин народу за певний перюд його iстоpiï з метою встановлення тих шститупв, згадки про яы немае у правових пам'ятниках, що дослвджуються; в) фшолопчний прийом, суть якого полягае у поpiвняль-ному мовознaвствi; г) вивчення мiфологiчниx сказань, народних казок, шсень, билин, пpислiв'ïв та приказок; д) археолопчний прийом [4, с. 27-50].
М. М. Ковалевський зазначае, що умовою бшьшо'1 або меншо'1 безсшрносп отриманих дослiдником висновкiв може бути лише одночасне застосування якщо не всix, то якомога бiльшоï кшькосп вказаних вище пpийомiв. Дaнi, отримаш в pезультaтi використання цих зaсобiв, повиннi або спiвпaдaти, або як мтмум не суперечити один одному [4, с. 51].
Складовою частиною техшки iстоpико-поpiвняльного дослiдження М. М. Ковалевський, по суп, вважае й «прийоми вивчення прямих джерел кторп права». До них вш вщносить: а) засоби фшолопчно'1 та культурно-к-торично'1 критики тексту iстоpико-пpaвового документа; б) звipення piзниx pукописiв дослщжуваних об'ектiв; в) встановлення та (або) вщновлення ïx найпершо'1 редакцй' [4, с. 60].
Отже, враховуючи все вищезазначене, можна окреслити технологш ктори-ко-порiвняльного методу М. М. Ковалевського (див. таблицю).
Таблиця
Технолопя iсторико-порiвняльного методу М. М. Ковалевського
Теор1я методу
Постановка проблеми, яку сл1д виршити за допомо-гою методу: 1. Побудова юторп прогресивного роз-витку форм сшвжиття та !х зовшшнього вираження у правь
2. Вивчення юторп права того чи шшого народу. Шдходи до виршення проблеми: 1. 1сторичний. 2. Порiвняльний (право-вий, або догматичний тд-хiд до структури методу не включаеться, хоча прямо i не заперечуеться). Принципи реал1зацп тдхо-д1в: 1. 1сторичного -принцип всебiчного вивчення порiвнюваних юто-рико-правових об'ектiв. 2. Порiвняльного - принципи ввдповвдносп порiв-нюваних юторико-право-вих об'ектiв одному рiвню державно-правового роз-витку; видiлення подiбнос-тей державно-правового розвитку в порiвнюваних об'ектiв; обов'язкового по-яснення факпв проходжен-ня рiзноплемiнними народностями одних i тих же ста-дiй розвитку.
Методика досл1дження
1. При проведенш порiв-няння як iсторико-правовi об'екти необхiдно брати якомога бшьшу кiлькiсть законодавств, мшмум два.
2. 1сторико-правовими об'ектами повинш виступа-ти законодавства, що належать народам, близьким за сво!м суспiльним розвит-ком.
3. У процес проведення порiвняльного дослiдження для запобтання тенденцiй-ному тлумаченню випадко-во вирваних текспв норма-тивно-правових джерел не-обхвдне безпосередне повне знайомство з пам'ятниками юторп права порiвнюваних народiв.
4. Для ввдновлення первю-но! редакци юторико-пра-вових пам'ятникiв, що по-рiвнюються, треба тддава-ти !х зовнiшнiй (критика форми тексту) i внутрiшнiй (критика змiсту) критицi.
Технгка досл1дження
1. У процес юторико-ж^в-няльного аналiзу з метою ввдкриття нових фактiв мо-жуть застосовуватися тех-нiчнi прийоми: а) вивчення факпв пережитку раншх форм державно-правових явищ; б) вивчення всiеi су-купностi правовiдносин народу за певний перюд його iсторii з метою встановлен-ня стародавнiх шститупв;
в) фiлологiчний прийом;
г) вивчення мiфологiчних сказань, народних казок, пiсень, билин, прислiв'iв та приказок; д) археолопчний прийом.
2. Для отримання бшьш-менш безспiрних висновюв слiд застосовувати якомога бiльшу кшьюсть указаних прийомiв.
3. Данi, отримаш в ходi за-стосування цих прийомiв, повиннi або спiвпадати, або не суперечити один одному.
4. Шд час юторико-ж^в-няльного дослвдження слiд використовувати i технiчнi прийоми аналiзу порiвню-ваних об'ектiв: а) засоби фшолопчно! та культурно -вторично! критики текстiв iсторико-правових докуменпв; б) звiрення рiз-них рукопиав дослвджува-них документiв; в) встанов-лення та (або) вiдновлення !х найпершо! редакцп.
Висновки. Оцшюючи напрацювання М. М. Ковалевського у методологи кторико-правово1 компаративктики, слад вщзначити, що ставлення до його методу у науковому середовишд е неоднозначним. Так, В. Т. Зонов вiдмiчaв, що «визначальною рисою кторично1 концепци Ковалевського е еклектизм ïï мето-дологiчниx основ, а намагання вченого примирити piзнi нaуковi ще'1 у рамках свое!" еклектично1 схеми позбавляли його методолопчш позици внутршньо1 цiлiсностi та посладовности» [3, с. 149]. 6. О. Скришльов натомкть вказував, що «тiльки М. Ковалевський, з одного боку, глибоко обгрунтував порГвняль-но-iстоpичний метод, а з шшого - продемонстрував, як потpiбно застосову-вати його у кторико-юридичних дослщженнях...» [14, с. 24]. Сучасш укpaïнськi вченi, зокрема, О. В. Кресш та I. М. Ситар вщзначають, що вчення М. М. Ковалевського небезшдставно вважаеться першим науковим застосуванням порГв-няльно1 методологи в дореволюцшних правових дослiдженняx в УкраШ та Росiйськiй iмпеpiï загалом [7, с. 46; 13, с. 81]. Погоджуючись у щлому з позитивною оцшкою наукового спадку М. М. Ковалевського, додамо ще й те, що вш уперше у вггчизнянш компаративктищ здшснив яюсну спробу розробки теоре-тико-методологiчного шдГрунтя Гсторико-порГвняльного методу. Незважаючи на те, що при теоретичному обгрунтуванш свого методу М. М. Ковалевському бракувало сучасного структурно-функщонального шдходу, у бгльшост випад-юв вш зми досить влучно охарактеризувати окpемi елементи теори, методики i техшки нового засобу спещально-наукового пГзнання.
Список лiтератури:
1. Дамирли М. А. Сравнительное правоведение в научно-правовых традициях Украины (досоветский период) / М. А. Дамирли // Ксник Луганського державного ушверситету вну-тршшх справ. - 2007. - № 3. - С. 3-15.
2. Дамирли М. А. Сравнительно-правовая наука в Украине: теоретико-методологические традиции (XIX - начало XX вв.) / М. А. Дамирли. - Одесса : Феникс, 2007. - 96 с.
3. Зонов В. Т. Идейно-теоретические основы исследований М. М. Ковалевского (70-90-е годы XIX в.) / В. Т. Зонов // Методологические и историографические вопросы исторической науки: сб. ст. / отв. ред. проф. А. И. Данилов. - Томск : Изд-во Томского ун-та, 1969. - Вып. 6. -С. 136-169.
4. Ковалевский М. М. Историко-сравнительный метод в юриспруденции и приёмы изучения истории права / М. М. Ковалевский. - Москва : Тип. О. Б. Миллера, 1880. - 76 с.
5. Ковалевский М. М. Сравнительно-историческое правоведение и его отношение к социологии. Методы сравнительного изучения права / М. М. Ковалевский // Украшсько-грецький м1жнародний науковий юридичний журнал «Пор1вняльно-правов1 дослвдження». - 2010. -№ 1. - С. 9-19.
6. Ковальченко И. Д. Методы исторического исследования / И. Д. Ковальченко. - 2-е изд., доп. - Москва : Наука, 2003. - 486 с.; ил.
7. Кресш О. В. Соцюлопчний напрям у иор1вняльному правознавств1 у другш половит XIX - на початку XX ст. / О. В. Кресш // Украшсько-грецький м1жнародний науковий юридичний журнал «Пор1вняльно-правов1 дослщження». - 2007. - № 1-2. - С. 44-50.
8. Марченко М. Н. Сравнительное правоведение. Общая часть : учебник для юрид. вузов / М. Н. Марченко. - Москва : Зерцало, 2001. - 560 с.
9. Школаенко Н. Сутшсть та особливост iсторико-порiвняльного методу правових досль джень М. Ковалевського / Н. Школаенко // Вiче. - 2010. - № 14. - С. 16-18.
10. Порiвняльне правознавство у системi юридичних наук: проблеми методологи / за ред. Ю. С. Шемшученка. - Ктв : 1нститут держави i права 1м. В. М. Корецького НАН Украши,
2006. - Сер1я «Енциклопед1я пор1вняльного правознавства». - Вип. 3. - 256 с.
11. Саидов А. Х. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности): учебник / А. Х. Саидов / под ред. В. А. Туманова. - Москва : Юристъ, 2000. - 448 с.
12. Саидов Р. А. Из истории сравнительного правоведения в России / Р. А. Саидов // Общественные науки в Узбекистане. - 1987. - № 2. - С. 51-54.
13. Ситар I. М. 1стор1я пор1вняльного правознавства: навчальний поабник / I. М. Ситар. -Льв1в : ЛДУВС, 2009. - 172 с.
14. Скрипилев Е. А. Историко-сравнительный метод в правоведении России второй половины XIX - начала XX в. / Е. А. Скрипилев // Методология историко-правовых исследований : сб. ст. / отв. ред. В. Е. Гулиев. - Москва : Ин-т государства и права, 1980. -С. 17-29.
15. Тилле А. А. Социалистическое сравнительное правоведение / А. А. Тилле. - Москва : Юрид. лит., 1975. - 208 с.
16. Тилле А. А. Сравнительный метод в юридических дисциплинах / А. А. Тилле, Г. В. Шве-ков. - Изд. 2-е, доп. и испр.- Москва: Высшая школа, 1978. - 199 с.
References:
1. Damirli, M. A. Sravnitelnoe pravovedenie v nauchno-pravovyih traditsiyah Ukrainyi (dosovet-skiy period) [Comparative jurisprudence in the scientific and legal traditions of Ukraine (pre-Soviet period)]. Visnik Luganskogo derzhavnogo universitetu vnutrishnih sprav [Visnyk of Lugansk State University of Internal Affairs], 2007, no. 3, pp. 3-15 [in Russian].
2. Damirli, M. A. Sravnitelno-pravovaya nauka v Ukraine: teoretiko-metodologicheskie traditsii (XIX - nachalo XX vv.) [Comparative and legal science in Ukraine: theoretical and methodological traditions (XIX - early XX c.)]. Odessa : Feniks, 2007, 96 p. [in Russian].
3. Zonov, V. T. Ideyno-teoreticheskie osnovyi issledovaniy M. M. Kovalevskogo (70-90-e godyi XIX v.) [Ideological and theoretical fundamentals of research by M. M. Kovalevsky (70s-90s of
XIX c.)]. Metodologicheskie i istoriograficheskie voprosyi istoricheskoy nauki: Sb. st. [Methodological and historiographic questions of History science: Col. of art.]. Tomsk : Pub. of Tomsk University, 1969, Is. 6, pp. 136-169 [in Russian].
4. Kovalevskiy, M. M. Istoriko-sravnitelnyiy metod v yurisprudentsii i priyomyi izucheniya istorii prava [Historical and comparative method in jurisprudence and ways of the history of law study]. Moscow : O. B. Miller Pr., 1880, p. 76 [in Russian].
5. Kovalevskiy, M. M. Sravnitelno-istoricheskoe pravovedenie i ego otnoshenie k sotsiologii. Metodyi sravnitelnogo izucheniya prava [Comparative and historical jurisprudence and its relation to sociology Methods of law comparative study]. Ukrayinsko-gretskiy mizhnarodniy naukoviy yuridich-niy zhurnal "Porivnyalno-pravovi doslidzhennya" [Ukrainian-Greek international scientific law journal "Comparative and Legal Research"], 2010, no. 1, pp. 9-19 [in Russian].
6. Kovalchenko, I. D. Metodyi istoricheskogo issledovaniya [Methods of historical research]. 2nd Ed. Moscow : Nauka, 2003, 486 p.: ill. [in Russian].
7. Kresin, O. V. Sotsiologichniy napryam u porivnyalnomu pravoznavstvi u drugiy polovini XIX -na pochatku XX st. [Sociological trend in comparative jurisprudence in the 2nd half of XIX - early
XX c.]. Ukrayinsko-gretskiy mizhnarodniy naukoviy yuridichniy zhurnal "Porivnyalno-pravovi doslidzhennya" [Ukrainian-Greek international scientific law journal "Comparative and Legal Research"],
2007, no. 1-2, pp. 44-50 [in Ukrainian].
8. Marchenko, M. N. Sravnitelnoe pravovedenie. Obschaya chast. Uchebnik dlya yuridicheskih vuzov [Comparative jurisprudence. General body. Textbook for law schools.]. Moscow : Publishing "Zertsalo", 2001, 560 p. [in Russian].
9. Nikolaenko, N. Sutnist ta osoblivosti istoriko-porivnyalnogo metodu pravovih doslidzhen M. Kovalevskogo [Essence and peculiarities of historical and comparative method of legal research by M. Kovalevsky]. Viche, 2010, no. 14, pp. 16-18 [in Ukrainian].
10. Porivnyalne pravoznavstvo u sistemi yuridichnih nauk: problemi metodologiyi [Comparative jurisprudence in legal sciences system: methodology problems]. Ed. by Yu. S. Shemshuchenka. Kyiv: V. M. Koretsky Institute of State and Law NAS of Ukraine, 2006. Seriya "Entsiklopediya porivnyal-nogo pravoznavstva" [Series "Encyclopedia of comparative jurisprudence"], Is. 3, 256 p. [in Ukrainian].
11. Saidov, A. H. Sravnitelnoe pravovedenie (osnovnyie pravovyie sistemyi sovremennosti): Uchebnik [Comparative jurisprudence (main legal systems of the present): Textbook]. Ed. by V. A. Tumanov. Moscow : Yurist, 2000, 448 p. [in Russian].
12. Saidov, R. A. Iz istorii sravnitelnogo pravovedeniya v Rossii [From the history of comparative jurisprudence in Russia]. Obschestvennyie nauki v Uzbekistane [Social sciences in Uzbekistan], 1987, no. 2, pp. 51-54 [in Russian].
13. Sitar, I. M. Istoriya porivnyalnogo pravoznavstva: navchalniy posibnik [History of comparative jurisprudence: educational textbook]. Lviv : LvSUIA, 2009, 172 p. [in Ukrainian].
14. Skripilev, E. A. Istoriko-sravnitelnyiy metod v pravovedenii Rossii vtoroy polovinyi XIX -nachala XX v. [Historical and comparative method in Russia jurisprudence of the second half of XIX - early XX c.]. Metodologiya istoriko-pravovyih issledovaniy: Sb. st. [Methodology of historical and legal research : Col.of art.]. Ex. ed. V. E. Guliev. Moscow : Institute of State and Law, 1980, pp. 17-29 [in Russian].
15. Tille, A. A. Sotsialisticheskoe sravnitelnoe pravovedenie [Socialist comparative jurisprudence]. Moscow: Law lit., 1975, 208 p. [in Russian].
16. Tille, A. A., Shvekov G. V. Sravnitelnyiy metod v yuridicheskih distsiplinah [Comparative method in legal disciplines]. Is. 2nd, enl. & rev. Moscow : Vyisshaya shkola, 1978, 199 p. [in Russian].
Shygal D. A., Candidate of legal sciences, Assistant professor, Assistant professor of the History of State and Law for Ukraine and foreign countries Department, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv, Ukraine.
e-mail : shigal.da@gmail.com ; ORCID 0000-0001-5087-4951
M. M. Kovalevsky's historical and comparative method in the context of structural and functional analysis
Recent trends of the science of history of state and law development are convincing evidence of the urgent need to improve and put in order all the methodological arsenal that is used. Sometimes the question is raised more radically: historical and legal science immediately needs its own means of scientific knowledge. This is due to the fact that in modern research on historical and legal subject-matter, that is extremely complex, a scientist needs a qualitative methodological tools acting primarily as a guideline in the vast historical and legal space. Comparative historical and legal method is able to be one of those guidelines which main difference from other comparative means of scientific knowledge is a flexible combination of comparative, historical and legal approaches. Despite the fact that this method is qualitatively different from the comparative and historical, and comparative and legal ones they have development history in common. M. M. Kovalevsky is considered to be the scientist who made the most weighty contribution to the working out of that methodological tendency of legal science. The work of this pre-revolu-tionary researcher in the field of legal comparative study is so fruitful that still remains a subject of attention of various legal disciplines, including the history of state and law science.
A lot of prominent history scientists and lawyers have repeatedly focused on M. M. Kova-levsky's historical and comparative method. Furthermore, M. A. Damirli, V. T. Zonov, O. V. Kresin, M. N. Marchenko, N. Nikolaenko, A. H. Saidov, A. O. Tille, E. O. Skrypilyov, I. M. Sytar, G. V. Shve-kov and others are among them. At the same time, despite the coverage of the individual elements of M. M. Kovalevsky's comparative method in the scientific literature, the holistic view of its structure and functions of each of its components is not formed yet. Appropriate research using structural and functional approach is required.
The purpose of this scientific paper is the structural and functional analysis of M. M. Kova-levsky's historical and comparative method by isolating its elements such as the theory, methodology and research technique. As a result, this should allow to debate about the importance of this way of knowledge for the development of law comparative study as the subject matter at hand.
In his work «Historical and comparative method in jurisprudence and ways of studying the history of law» M. M. Kovalevsky seeks not only to prove the importance of comparative way of knowledge for research in the field of law, but also provides initial theoretical and methodological reasoning of the new method. In the context of structural and functional approach to the content of M. M. Kovalevsky's historical and comparative method it is already possible to single out its necessary elements such as the theory, methods and research technique, indicating the scientist's attempts to develop a certain concept of use of this means of knowledge. In particular, he reveals the theory of his method by setting tasks of building the history of progressive forms development for living together and studying the history of law of one nation or another and also through historical and comparative approaches to their solution. In M. M. Kovalevsky's work we can also find the principles of the research objectives use which are the basis of his method theory. Methods and technique of historical and comparative analysis subject to the requirement to compare the largest possible number of objects, in the form of legislation, that should belong to peoples which are close in their social development, and are specified in the appropriate practical recommendations. In addition, M. M. Kovalevsky directly indicates the possibility for involving other methodological ways during the comparative analysis to obtain new facts.
Estimating the M. M. Kovalevsky's efforts in the methodology of historical and legal comparative study it should be noted that the attitude to his method in the scientific community is controversial. While agreeing, in general, with a positive appreciation of the M. M. Kovalevsky's scientific heritage it should be pointed that the scientist first qualitatively tried to develop theoretical and methodological basis for the historical and comparative method in the domestic comparative study. Despite the fact that while theoretically reasoning his own method, M. M. Kovalevsky lacked modern structural and functional approach, but in most cases he was able to aptly describe the individual elements of the theory, methods and technique of the new means of special and scientific knowledge.
Key words: method; historical and comparative; comparative; structure; theory; methods; technique.
Hadiuwna do pedKomzii 15.11.2015 p.
14
© mrnanb ft. A., 2015
