CC BY
32
точок (осередюв рекреаци), проведено !х фотообстеження в осшнш перiод (14.10.2012). На основi зведених даних аналiзу видових точок було отримано частки основних кольорiв, що формують колорит парку (рис.).
арий; 39,4 % шпи кольори; 6,7 % жовто-коричневц 17,9% ■вщпнки зеленого; 36 %
Рис. Розподт кольорiв в остньому колоритi парку НТУУ "КП1"
Осшнш колорит парку сформований у зелено-жовто-коричневш кольоровш гам^ з переважанням теплих вщтшюв зеленого (36 %) та жовто-коричневих (17,9 %) кольорiв, також присутня досить велика частка Ырого кольору (39,4 %), що зумовлено забарвленням мощення та явищем повпряно! перспективи, частка шших кольорiв - незначна (6,7 %). Основними ноЫями кольору е мiнливi (листопаднi деревнi рослини, 1х опале листя, газони) та постшш носи кольору - мощення, малi архiтектурнi форми.
Оскiльки парк знаходиться бшя навчальних корпусiв, за територiаль-ною ознакою його можна вщнести до паркiв ВНЗ, з чого випливае i основне призначення парку - налаштовувати на робочий лад пращвниюв та студентiв ушверситету, а також створювати сприятливе середовище для вiдпочинку вiдвiдувачiв.
Висновки. Шдсумовуючи огляд методичних пiдходiв до ощнювання колориту природного середовища варто зазначити, що окремi питання вис-вгтлено в роботах вчених-архiтекторiв, iснують певш класифжаци носив кольору та рослинних композицш за колоритнiстю, але загалом матерiал пот-ребуе систематизаци та вдосконалення.
Згiдно з результатами проведених дослщжень, встановлено, що осшнш колорит парку сформований у зелено-жовто-коричневш кольоровш гамь Переважання теплих вщтшюв кольорiв в осiнньому колоритi парку створюе позитивну атмосферу, яка сприяе як робочим процесам (жовтий колiр), так i вiдпочинку (зелений) за рахунок велико! кшькосл листяних дерев в паркових насадженнях. Негативним фактором е велика частка Ырого кольору, який мае гштючий вплив на вiдвiдувачiв. Для шдсилення функцiонального призначення парку, бшя прогулянкових маршру^в варто додати кольори, як сприяють вiдпочинку (блакитний, синiй, фiолетовий), а вздовж транзитних дорiжок, якими зазвичай студенти i спiвробiтники унiверситету прямують до навчальних корпусiв, пропонуемо додати кольори, яю пiдвищують продуктившсть працi (червоний, оранжевий, жовтий). Полшшення колориту парку варто здiйснювати за рахунок мшливих колiрних носив, а саме влаштуванням квгт-никового оформлення, створенням груп з декоративно-листяних дерев та ку-щiв з вщповщним забарвленням, влаштуванням малих архiтектурних форм рiзного функцiонального призначення.
Л1тература
1. Абишева С.И. Цветоведение : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / С.И. Абишева. - Павлодар : Изд-во ПГУ, 2009. - 116 с.
2. Авадяева Е.Н. Русский ландшафтный дизайн / Е.Н. Авадяева. - М. : Изд-во "Олма-Пресс", 2000. - 388 с.
3. Алексеев С. О колорите / С. Алексеев. - М. : Изд-во "Изобретательное искусство", 1974. - 172 с.
4. Базыма Б.А. Цвет и психика : монография / Б. А. Базыма. - Харьков : Изд-во ХДАК, 2001. - 101 с.
5. Гатальська Н.В. Ощнка колористичних особливостей ландшафту / Н.В. Гатальська, М.С. Мавко // Агробюлопя : зб. наук. праць. - Бша Церква. - 2012. - Вип. 8 (94). - C. 54-57.
6. Георгберидзе Д.И. Окраска древесных растений и ее значение в ландшафтной архитектуре / Д.И. Георгберидзе. - Тбилиси : Изд-во "Мецниереба", 1979. - 35 с.
7. Ефимов А.В. Колористика города / А.В. Ефимов. - М. : Стройиздат, 1990. - 272 с.
8. Панксенов Г.И. Формирование цветовой среды центральных прибережных территорий крупнейшего исторического города : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. ар-хит.: спец. 18.00.02 "Архитектура зданий и сооружений" / Г.И. Панксенов. - М., 1988. - 20 с.
9. Фрилинг Г. Человек - цвет - пространство / Г. Фрилинг, К. Ауэр. - М. : Стройиздат, 1973. - 141 с.
Олексийченко Н.А., Мавко М.С. Методические подходы к оценке колорита ландшафта
Приведен анализ методических подходов к оценке колорита ландшафта и результаты исследований колорита парковой территории, предложены пути улучшения колористической среды парка в соответствии с его функциональным назначением.
Ключевые слова: колорит ландшафта, методические подходы, парк, носители цвета, функциональное назначение.
Olekseychenko N.A., Mavko M.S. The assessment approaches to analyse of landscape colour
This article reviews the analysis of landscape colour assessment approaches, the research results of parkland colour studies, and also the ways of improving park coloristic environment according to park's functions.
Keywords: landscape colour, methodological approaches, park, colour media, functionality.
УДК 72.03/711.424:656 Л.Онищенко-Швець1; доц. 1.Я. Черняк?, канд. арх. ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ОХОРОНА 1СТОРИЧНИХ СИЛУЕТ1В М1СТА
Розглянуто питання формування юторичного силуету мюта. Надано аналiз роз-витку його панорамного сприйняття на рiзних етапах розвитку мюта та з рiзних ви-дових точок. Запропоновано здшснювати охорону юторичних силуетсв мюта з ураху-вання потреб сучасного будiвництва та законодавчого регулювання.
Ключовi слова: мюто, юторичний силует, генеральний план, панорама
Актуальшсть дослвдження i постановка проблеми. Мюта, як вщоб-раження сощально-економ1чних та полггичних процешв, вщ часу свого заро-дження перебувають у постшнш трансформацп. Мютобуд1вна тканина, як частина живого оргашзму, реагуе на зовшшш та внутршш виклики 1 потреби та трансформуеться тд 1х впливом.
1 Начальник вщщлу, Льв1вська мкька рада;
2 НУ "Льв1вська поттехтка"
Трансформацп часто знищують те, що iснувало до них - на мющ ста-рих з'являються новi будинки, збшьшуеться 1х масштаб i висота, змшюеться будiвельний матерiал 1х просторова форма i оздоблення, розширюються вули-щ i вдосконалюеться iнженерна iнфраструктура. Львiв княжий - дерев'яний i малоповерховий - зник у хвилях часу тд тиском каменю i вогню. Камiнь та цеглу, втiлених у будинках середньо! поверховоста, доповнюе затзобетон i метал у сво1х висотних i надвисотних параметрах. Сьогодення пропонуе iм-плантувати у простiр юторичного мiста новi мiри i масштаби просторових структур, побудованих на принципах деконструктивiзму. Iнтеграцiя нових бу-дiвель в iснуючу мiстобудiвну тканину тривала i триватиме протягом юнуван-ня мюта. Мiста, у яких цей процес припиняеться, завмирають i зупиняються у своему розвитку. Визначаючи основним гаслом юторичного мюта автентич-нють та iнтеграцiю, розвиток i збереження, важливо визначити вш елементи, що тдлягають збереженню i не повинш бути втраченi в процесi розвитку.
Укра1нське пам'яткоохоронне законодавство не визначае юторичну панораму мiста як окремий елемент, що тдлягае охоронi. Не визначеш вiзу-альнi панорами як окремий роздш у генеральному плат. Пюля трансформа-цiй пострадянських кра1н !хш iсторичнi мiста бiльшою чи меншою мiрою зазнали негативних втручань в iсторичнi силуети перш шж зрозумiли, що без правового тдгрунтя в умовах ринку зберегти iсторичнi панорами буде не-можливо.
Мiжнароднi зобов'язання Укра1ни у сферi охорони культурних щннос-тей та культурно! спадщини передбачають запровадження правово1 системи охорони культурно! спадщини, особливо щодо об'екпв, внесених до Списку свиово! спадщини ЮНЕСКО [1]. Чинне ж законодавство Укра!ни не створюе едино! системи регулювання правовiдносин у сферi використання та охорони культурно! спадщини. Положення мiжнародних конвенцiй достатньо не вь дображенi в нацiональному законодавст i потребують детально! i системно! iмплементацil.
З огляду на зазначене, юнуе нагальна потреба у запровадженш цшю-но! системи захисту вiзуальних панорам iсторичних мiст та законодавчого закршлення на державному та мюцевому рiвнях.
Мета досл1дження - на основi аналiзу складено! ситуацп у збережен-нi iсторичного образу та панорами юторичних мiст розробити рекомендацп з вдосконалення методики !х охорони.
Виклад основного матер1алу. Кожне юторичне мiсто мае свою вiзу-альну вiзитну картку, за якою його втзнають у свiтi. Це або ушкальний не-повторний саме для цього мюта об'ект (Париж - вежа Ейфеля, Барселона -храм святого шмейства), або характерна панорама (набережна з рядом кам'яниць Гданська, Вавельське узвишшя в Краков^. Львiв сьогоденний, особливо його центральна частина, е моза!кою, у якш склались дивовижш вь зерунки з будiвель рiзних iсторичних перiодiв, природного ландшафту та зелень Якщо треба показати Львiв однiею свилиною, то це насамперед буде панорама мюта з нижньо! тераси Високого замку, яку формують вежi та баш храмiв, дахи кам'яниць та зелень. Майданчик над твденним схилом гори
влаштували в 1967 р. для огляду панорами мюта, на передньому планi яко1 на рiвнi очей е львiвськi дахи: банi, вежi, куполи. Панорама, що 11 найчастiше показують туристам, майже не змшилася, принаймнi з того часу, коли 11 зап-ропонували як об'ект для огляду. Тлом для панорами е лшя горизонту, яка хоч i трансформувалася протягом останнього столiття, iстотно не вплинула на сприйняття одного з найщкавших видiв мiста. Львiвськi будiвничi, що створювали ансамбль середньовiчного Львова, свщомо не формували ще1 панорами, бо тодi просто не юнувало нижньо! тераси. Вона склалася внаслiдок талановитих архiтектурних та мiстобудiвних вирiшень, якi приймалися з огляду на функцюнальнють та естетику. Але ця панорама може бути ютотно змiнена або спотворена будь-коли, якщо найближчим часом не буде визначе-но 11 як щннють, що пiдлягае охоронi.
Пiднявшись на головний оглядовий майданчик парку, що розташова-ний на кiпцi (413 м. н.р.м.), маемо своерiдну дюраму мiста, де лiнiя горизонту формуе силует, основну частину виду формуе мережа вулиць i мiських дахiв. До ренесансних та барокових веж переднього плану додалися у ХХ ст. дима-рi промислових тдприемств, антени, багатоповерхiвки спальних районiв. Панорами Львова змшюються i надал^ бо мiсто розвиваеться.
В умовах сучасно1 урбашзацп, яка супроводжуеться значним збшьшен-ням масштабу та щшьносл забудови, створюються новi панорами мюта, про як треба думати тд час проектування кожно1 окремо1 високо1 будiвлi. Збшь-шуеться також ризик безпосереднього руйнування iсторичних вiзуальних панорам. Урбанютичш панорами формуються ландшафтом, будiвлями, особливо 1хшми верхнiми париями та зеленими насадженнями. Iсторичнi панорами мюта створеш протягом юнування мiста як нашарування етапiв його розвитку. Силует iсторичного мiста е втзнаваним, кожне iсторичне мiсто мае свш вди-в^альний характерний силует, який треба берегти. Для практично1 реалiзацil збереження насамперед треба визначити, що тдлягае охоронi. Передусiм треба визначити мюця, звiдки розкриваються характернi види на мiсто.
Львiв розташований на горбистiй мiсцевостi европейського водод^, кожна панорама мiста - це спшьний твiр людини i природи. В iсторичних ма-терiалах зустрiчаемо враження подорожуючих з описами саме панорам Львова: "Гора височить посеред вшьного простору, 11 з ушх боюв далеко видно. З Люблта вона помiтна ще перед Белзом, вiддаленим понад 10 миль. Поки не було збудовано замок на гор^ вона мала вигляд зрiзаноl пiрамiди i здшмалася наче гора Сiнай посеред пустель А тепер вона виглядае, як шби 1й зняли ка-пелюх i замiнили короною" [2]. Ця панорама, звичайно, не дшшла до наших дшв - з-перед Белза вже не видно Львова, гора не мае аш капелюха, анi коро-ни. На горi височить ажурна конструкщя телевежi, що е сучасним вдалим втручанням в юторичний контекст Львова. Силует Львова з телевежею е найбшьш втзнаваним зображенням мюта. Наближаючись до Львова зi сходу та твноч^ телевiзiйна вежа е першим вiзуально домiнуючим об'ектом, особливо у вечiрнiй час, коли 11 контур тдкреслений вдалою тдсвггкою.
Панорами "першого враження" на магютральних шляхах, що ведуть до мюта, е дуже важливими. В'1здт панорами Львова розкриваються або з
рiвнини (вул. Хмельницького, проспект Чорновола) або згори (вул. Лича-ювська, вул. Городоцька, вул. Шевченка). Вид на мюто з проспекту Чорновола, який мав би експонувати силует середмютя з вежею ратушi та замковою горою, зшвечений в радянський перюд будiвництвом висотки обчислюваль-ного центру, до якого додалися ще два будинки: на вул. Ставовш та на перех-рестi проспекту Чорновола i вул. Липинського. З шших трьох в'lздiв Львiв добре експонуеться, особливо в останнiй рiк, коли ютотно зменшено юль-кiсть рекламних конструкцiй вздовж магiстральних вулиць.
Iншi важливi мiськi панорами з видом на юторичну частину мiста роз-криваються з природних видових точок, якими е найчастше вiдвiдуванi туристами тераси Високого замку, тераса на пагорбi Слави, узпр'я Цитаделi та менш вiдомi - пагорб праворуч вщ вул. Срошенка, майданчик за житловими будинками на вул. Толстого. Таю майданчики та тераси мають високий рек-реацшний потенщал, тому повинш належно доглядатись, а оточуюча зелень регулярно впорядковуватися для доступност огляду влiтку. Емоцiйне сприйняття панорами змшюеться також залежно вщ пори року та часу дня, тому слщ пам'ятати про впорядкування зелених насаджень навколо оглядово-го майданчика.
Цiкавi панорами мiста розкриваються з високих будинюв та веж, i лише вежа ратушi пристосована для огляду мюта. Оглядовi майданчики можна обладнати на багатьох вежах-дзвшицях (вежа церкви св. Покрови на верху вул. Личаювсько!, вежа костелу св. Петра i Павла о. езутв на вул. Театраль-нiй, вежа Корнякта). Деякi з них невдовзi плануеться пристосувати для вщвь дувачiв. З таких видових точок вщкриваеться строкатiсть львiвських дахiв, якi е неоднорщними завдяки багатостилевостi будiвель, рiзноманiттям покрь вельного матерiалу, колористицi. Дахи середньовiчних кам'яниць протягом часу змшювалися надбудовами поверхiв, замiною покрiвельного матерiалу на вогнетривкий (з гонти на дахiвку та метал), а поим на оцинковану бляху та шифер з метою звичайного запобшання потраплянню вологи як тимчасове покриття, яке затрималося надовго. Така панорама мюта очевидно повинна покращуватися, якщо бшьшосп будинюв буде повернуте характерне для стилю покриття даху. Шансом для порятунку дахiв житлових будiвель мало б бути пристосування горищних примiщень для житлових потреб, коли швес-тор повинен вiдремонтувати даховi конструкцп та вiдновити покриття, однак при цьому часто змiнюеться кут нахилу даху, пiднiмаеться гребiнь, з'явля-ються новi елементи (даховi вжна, тераси).
Вибранi обсервацiйнi точки визначають панорами, яю потрiбно зберь гати. Мюью панорами змiнюються через нове будiвництво, демонтаж юну-ючих будинюв та змшу зелених насаджень. I щ трансформацil в сформовано-му iсторичному мiстi повиннi строго бути контрольоваш навiть тодi, коли вони стосуються вщдалених вiд юторичного ядра територш.
Однак, плануючи нове будiвництво, значно вiддалене вiд юторичного мюта, не завжди можна докладно визначити як саме змшиться силует мюта, що е фоном для юторично! панорами. Спектакулярною була проведена в 2009 р. архггекторами-проектантами та мюькою радою Львова акцiя "Кольо-ровi кулi над мiстом". Тодi одночасно пiдняли червонi повiтрянi кулi в
шютьох мюцях запланованого будiвництва на висоту пропонованого швесто-рами будiвництва, за результатами виготовлено кшька панорам з рiзних ви-дових точок з прогнозованими висотками.
Для захисту вибраних вiзуальних панорам потрiбно провести ком-плексний анатз, що враховуе юторичш, архггектурш, технiчнi та економiчнi данi всього ансамблю загалом, включаючи його просторову еволющю, визначити будинки та ансамбл^ якi впливають на формування iсторичних панорам i пiдлягають суворш охоронi.
Висновки. Виклик перед мютом, яке мае значнi iсторичнi територп, полягае на узгодженнi !х успадковано! урбанютично! структури, характеру забудови, самобутносп та потреб мешканщв, гостей мюта, iнвесторiв.
Для збереження образу мюта необхщно законодавчо закрiпити понят -тя вiзуальнi панорами iсторичниx мiст (юторичш силуети), як об'ект, що тд-лягае оxоронi. Опрацювати мiсцевi нормативш документи з вимогами щодо збереження вiзуальниx панорам та видових точок.
Л1тература
1. Рекомендащя щодо охорони краси та характеру ландшаф™ i мюць (прийнята гене-ральною конференщею на ii дванадцятш сесп, Париж, 11 грудня 1962 р.) // Пращ науково-дослщного шституту пам'ятко-охоронних дослщжень. - К. : Вид-во "АртЕк". - 2006. - Вип. 2.
- C. 18-25.
2. 1стор1я Львова в документах i матер1алах : зб. докум. i матер. / за ред. М.В. Брик, 1986.
- К. : Вид-во "Наук. думка", 1986. - 422 с.
Онищенко-Швец Л.С., Черняк И.Я. Сохранение и охрана исторических силуэтов города
Рассмотрены вопросы формирования исторического силуэта города. Даны анализ развития его панорамного восприятия на разных этапах развития города и разных видовых точек. Предложена охрана исторических силуэтов города с учетом потребностей современного строительства и законодательного регулирования.
Ключевые слова: город, исторический силуэт, генеральный план, панорама.
Onyskchenko-Skvets L.S., Chernyak I.Ya. Preservation and protection of historic city's skyline
The formation of the historical silhouette of the city is examined. Its panoramic perception at different stages of development and different view points is analyzed. Finally, it offers a proposal on the preservation of the historical silhouette of the city, in compliance with contemporary building codes and legal regulations.
Keywords: city, historical silhouette, master plan, view.
УДК 712.253 Ст. викл. О.С. Пилат - НЛТУ Украши, м. Львт
МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ КОЛОРИСТИЧНИХ В1ДНОШЕНЬ П1Д ЧАС ПРОЕКТУВАННЯ ОБ'ЕКТШ ЛАНДШАФТНО1 АРХ1ТЕКТУРИ
Описано проблеми та метод визначення i створення гармоншного поеднання кольорiв шд час проектування садово-паркових об'екпв. Гармошя iзольованого кольору. Типи колiрних гармоншних поеднань. Гармошя колориту. Способи та засо-би виршення колористичних проблем, що можуть виникати в проектнш робот та на практищ.
Ключовг слова: гармоншш сполучення, довжина хвил^ коефщент яскравосп, насичешсть кольору.
