CC BY
34
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.9
шютьох мюцях запланованого будiвництва на висоту пропонованого швесто-рами будiвництва, за результатами виготовлено кшька панорам з рiзних ви-дових точок з прогнозованими висотками.
Для захисту вибраних вiзуальних панорам потрiбно провести ком-плексний анатз, що враховуе юторичш, архггектурш, технiчнi та економiчнi данi всього ансамблю загалом, включаючи його просторову еволющю, визна-чити будинки та ансамбл^ якi впливають на формування iсторичних панорам i пiдлягають суворш охоронi.
Висновки. Виклик перед мютом, яке мае значнi iсторичнi територп, полягае на узгодженнi !х успадковано! урбанютично! структури, характеру забудови, самобутносп та потреб мешканщв, гостей мюта, iнвесторiв.
Для збереження образу мюта необхщно законодавчо закрiпити понят -тя вiзуальнi панорами iсторичниx мiст (юторичш силуети), як об'ект, що тд-лягае оxоронi. Опрацювати мiсцевi нормативш документи з вимогами щодо збереження вiзуальниx панорам та видових точок.
Л1тература
1. Рекомендащя щодо охорони краси та характеру ландшаф™ i мюць (прийнята гене-ральною конференщею на ii дванадцятш сесп, Париж, 11 грудня 1962 р.) // Пращ науково-дослщного шституту пам'ятко-охоронних дослщжень. - К. : Вид-во "АртЕк". - 2006. - Вип. 2.
- C. 18-25.
2. 1стор1я Львова в документах i матер1алах : зб. докум. i матер. / за ред. М.В. Брик, 1986.
- К. : Вид-во "Наук. думка", 1986. - 422 с.
Онищенко-Швец Л.С., Черняк И.Я. Сохранение и охрана исторических силуэтов города
Рассмотрены вопросы формирования исторического силуэта города. Даны анализ развития его панорамного восприятия на разных этапах развития города и разных видовых точек. Предложена охрана исторических силуэтов города с учетом потребностей современного строительства и законодательного регулирования.
Ключевые слова: город, исторический силуэт, генеральный план, панорама.
Onyskchenko-Skvets L.S., Chernyak I.Ya. Preservation and protection of historic city's skyline
The formation of the historical silhouette of the city is examined. Its panoramic perception at different stages of development and different view points is analyzed. Finally, it offers a proposal on the preservation of the historical silhouette of the city, in compliance with contemporary building codes and legal regulations.
Keywords: city, historical silhouette, master plan, view.
УДК 712.253 Ст. викл. О.С. Пилат - НЛТУ Украши, м. Львт
МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ КОЛОРИСТИЧНИХ В1ДНОШЕНЬ П1Д ЧАС ПРОЕКТУВАННЯ ОБ'ЕКТШ ЛАНДШАФТНО1 АРХ1ТЕКТУРИ
Описано проблеми та метод визначення i створення гармоншного поеднання кольорiв шд час проектування садово-паркових об'екпв. Гармошя iзольованого кольору. Типи колiрних гармоншних поеднань. Гармошя колориту. Способи та засо-би виршення колористичних проблем, що можуть виникати в проектнш робот та на практищ.
Ключовг слова: гармоншш сполучення, довжина хвил^ коефщент яскравосп, насичешсть кольору.
Вступ. Гармошзащя кольорiв пiд час 1х використання у створенш пар-кових композицш виникае з потреби створення цшого, тому що колiрна ком-позищя яка складаеться з довiльного набору елеменлв у довiльнiй комбша-ци, повинна задовольняти естетичнi вимоги. Колiрна композицiя матиме зро-зумiлу форму лише тод^ коли вона Грунтуеться на обмеженому числi колiр-них поеднань.
Програма 1 методи дослщжень. Гармонiя колориту - це поеднання кольорiв, що викликае позитивну естетичну оцiнку i мае певнi закономiрнос-тi. Гармошя важлива тим, що всi кольори композицп повиннi вiдповiдати единому цшому. Звичайно, розрiзняють:
а) гармошю 1зольованого кольору - коли один кол1р створюе, а шший не створюе приемного враження в певному оточенш;
б) гармошю кол1рних сполучень - коли використовують поеднання кшькох кольор1в, розташованих у заданому порядку;
в) гармошю колориту (под1бност1 чи контрасту) - коли вже е гармоншне поеднання, але бажане введення нового кольору.
Щд час складання колiрних поеднань використовують коло додатко-вих контрастних кольорiв та поняття про малий i великий iнтервали колiрно-го кола.
Гармошя 1зольованого кольору базуеться на тому, що людина надае перевагу одним кольорам перед шшими i часпше використовуе обранi. Од-нак поеднуваний колiр залежить вiд навколишнiх кольорiв, ^ залежно вiд оточення, може виявитися глухшим чи тьмянiшим.
Насичеш кольори викликають швидку адаптацiю i пiд час тривалого спостереження втрачають свою насиченiсть. Темнi стриманi кольори рщко викликають адаптацiю i у разi тривалого сприйняття виграють в естетичному вiдношеннi. Цi особливостi мають прямий стосунок до колiрного оформлен-ня мiсць тривалого й короткочасного перебування та вщпочинку.
Гармон1я кол1рних поеднань базуеться на сумi таких факторiв:
• наявност домшувального кольору;
• сукупност характеристик кольор1в (довжина хвил1 - X, коефщент яскравос-та - т, насичешсть - р);
• вщношенш площ кол1рних компонента.
Дом1нувальний кол1р - той, що переважае у композицп. Його вибiр залежить вщ призначення (рослинного оформлення) загального колористич-ного задуму та колориту навколишнього середовища (пейзажу, штер'еру), на-цюнальних смакiв, традицiй, вiд мiсця розташування району та клiмату. Так, на твдш доречнi насиченi холоднi кольори, тому що пастельш виглядати-муть блiдими, а теплi кольори при яскравому сонцi розрiзняють гiрше. Домь нувальним кольором може бути: хроматичний серед ахроматичного; максимально насичений колiр серед менш насичених; колiр з великою площею. Домiнувальний колiр можна виразити змщенням кольорiв у бiк головного.
Результати дослщження. Колiрнi гармонiйнi поеднання можуть скла-датися: з ахроматичних кольорiв, з ахроматичних i хроматичних, лише з хро-матичних кольорiв.
74
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник Н.1Т У УкраУни. - 2013. - Вип. 23.9
Поеднання з ахроматичних кольорiв у рослинному оформленш засто-сувати практично неможливо, тому що чисто шрих вiдтiнкiв pi3roï свiтлоти та чорного кольору нашi рослини не мають.
Поеднання ахроматичних (срих, бiлих) кольорiв з хроматичними зас-тосовують повсюдно. Пiд час створення таких композицш потрiбно врахову-вати такi закономiрностi: не бажано вводити в щ поеднання бшьше трьох ахроматичних кольорiв; до теплих (жовто-червоних) краще додавати темш ах-роматичш, а до холодних - свиш; поеднуванi ахроматичнi й хроматичш кольори повиннi бути однаковi за свiтлотою чи рiвнi за контрастом за свггло-тою; поеднання з двох хроматичних i одного ахроматичного кольорiв найкра-щим буде тод^ коли хроматичнi кольори - взаемододатш i мають сволоту, однакову з яскравютю ахроматичного кольору.
Поеднання з хроматичних кольор1в можуть бути одно-, дво-, трих-(трiади) i багатотоновь
• 1-тоновi поеднання - це поеднання 3-х i бшьше компонента одного кольору, рiзних за яскравютю чи насиченiстю. ïх можна використовувати пiд час створення бшьшосп зелених угруповань та перспектив.
• 2-тоновi поеднання - поеднання 2-х кольорiв. Вони бувають найкращими в таких випадках:
■ кольори (Л i Л ) розташовуються в малому чи великому штерват кол1рного кола;
■ насичешсть ( р ) i коефщент яскравост ( т 1, т 2) цих кольор1в р1зниться;
■ якщо кол1р мае р1зкий контраст за насичешстю ( р ) i яскравютю ( т ), - вш пом'якшуеться сшввщношенням площ - насичений чи яскравий кол1р займае меншу площу:
■ коефщент яскравост одного кольору ( т 1) приблизно дор1внюе коефщенту яс-кравост шшого ( т 2), а насичешсть ix невелика ( р 1 i р 2 мають малу величину); тобто поеднуються р1внояскрав1 та св1тл1 тони.
Такi колiрнi поеднання важливi пiд час створення садiв, у яких використовують лише один колiр квiтучиx чагарникiв, дерев та трав'яних декора-тивних рослин. Дуже щкаво вони виглядають i у садах безперервного цвтння.
• 3-тоновi поеднання складаються з 3-х кольорiв i можуть бути контрастними чи нюансними. Контрастнi поеднання отримують внаслщок поеднування:
■ 3-х кольор1в, розташованих через р1вш штервали кол1рного кола (через 120 так зваш тр1ади;
■ 3-х кольор1в, один з яких дом1нуе, а двох шших р1вновщдалеш вщ кольору, до-даткового до дом1нувального.
Малоконтрастнi поеднання отримують внаслщок використання трьох кольорiв, розташованих у межах малого штервалу колiрного кола.
Гармонiя 3-колiрниx поеднань покращуеться, якщо: вiдношення свгт-лоти у кольорiв таке ж, як у спектрц кольори найбiльш насичеш займають площу менших розмiрiв; чико виражено домiнувальний колiр.
3-тоновi поеднання також добре виглядають у одноколiрниx за цвтн-ням зелених композищях. При цьому до однакових за кольором кттучих тд-бирають асортимент рослин з чико вiдмiнним кольором листяного покриву.
4-тожга поеднання найкращi тодi, коли композицiя складаеться з двох пар взаемно додаткових колм^в, розташованих на осях, вiддалениx на кут 30-60°
Якщо Ь = 90°, то пари кольорiв без ахроматичного кольору не дають приемного поеднання, вони небажанi - поеднання складаегься з двох додатко-вих кольорiв i двох дотичних до домшувального кольору в межах малого штер-валу. Таю композицн найбiльш доречнi пiд час створення квгтниюв та газонiв.
Гармон1я колориту виникае у зеленому оточенш у разi замiни в композицн рослин iншими. Розрiзняють гармонiю контрасту й гармошю подiбностi.
Гармон1я контрасту може будуватись за колiрним тоном; створюеться внаслiдок використання контрастних кольорiв однаково! насиченостi i свгтло-ти. Контрастш поеднання дають гармонiю контрасту за колiрним тоном.
Ступiнь контрасту за колiрним тоном визначають у дугових градусах:
• великий контраст - якщо м1ж кольорами дуга 110-180°;
• середнш контраст - якщо тж кольорами дуга 70-110°;
• малий контраст - якщо тж кольорами дуга менше 70°
Гармошя контрасту за насиченiстю створюеться внаслщок використання однотонних кольорiв iз ступеневою змiною насиченостi за однаково! свилоти. Такi композицн зробити складно, тому що важко пдабрати подiбнi рослини. Гармонiя контрасту за свгтлотою створюеться у разi використання кольору одного тону й насиченосп, але з рiзкою вiдмiннiстю за сволотою.
Гармонiя подiбностi також може бути: за колiрним тоном, за насиче-нiстю i за свгтлотою. Цi типи гармони виникають внаслщок плавно! ступене-во! змiни вщповщно! характеристики. Прикладом гармонiй подiбностi за ко-лiрним тоном е три i чотириколiрнi поеднання, розташованi у межi малого ш-тервалу кольорового кола.
Гармошя подiбностi заспокоюе нервову систему.
За насичешстю найчастiше використовують для сишх кольорiв.
За свгтлотою найлегше пiдходить для ахроматичних, шрих тонiв.
Для отримання гармонiйних ( контрастних, i нюансних) поеднань ду-же важливi свiтлотiньовi характеристики поеднуваних кольорiв. Найбiльш приемнi поеднання рiвнояскравих кольорiв (за вiдчуттям, за свгтлотою), коли
Г 1 = Г 2 = т3 = ■■■ тл,
а також рiвноконтрастнi за яскравiстю поеднання кольорiв, iнтервали яскра-востi мiж якими однаков^ тобто
Т1 -т2 т2 - т3 т3 - тп Тп-1 - тп
К
Т Т2 Тз Тп-1
де т1.....тп - коефiцiенти яскравост кольорiв.
Цю особливiсть сприйняття встановили Е.Г. Вебер (1851 р.) i Г.Т. Фехнер (1858 р.), яю вщкрили, що змiна вiдчуття пропорцшна вщносно-му зростанню подразнення для будь-якого органу вщчуття людини. Стосовно вщчуття кольору цей закон може бути сформульовано так: щоб одержати рiвноступеневу шкалу вiдчуттiв, потрiбно змшювати подразнення в геомет-ричнт прогресИ. Так, для одержання рiвноступеневоl (за вщчуттям) ахроматично! шкали треба, щоб складовi частини змшювалися в геометричнш прог-ресн - 0,83 - 0,57 - 0,41 - 0,30 - 0,22 - 0,16 - 0,12 - 0,08 - 0,06 - 0,04.
76 Збiрник науково-техшчних праць
