CC BY
37
контрастнi з червоними i оранжевими, а з сишми i зеленими дають гармо-нiйнi поеднання.
Один колiр сам по собi бездушний i скутий. Вш оживае, поеднуючись з шшим. За своею силою кольори ддать по-рiзному. Однi дiють просторово у великому масштаб^ iншi - в малому. Композицшне поеднання i гра кольорiв певною мiрою означають зютавлення мiж холодними i теплими, мiж св^ли-ми i темними, мiж слабкими i сильними тонами барв.
Загалом, у разi правильного тдходу з боку ландшафтного архiтектора, барви рослинност можуть перетворити простiр на нескшченно ефектнi i сильнi виразш композицп.
Лiтература
1. Алексеев С.С. О колорите. - М. : Изобр. искусство, 1973. - 168 с.
2. Дериберс М. Цвет в деятельности человека. - М. : Сов. художник, 1964. - 88 с.
3. Иттен И. Искусство цвета. - М. : Издат. Д. Аронов, 2004. - 236 с.
4. Лашук Г. Цвет в объемно-пространственной среде современного города. - Архитектура СССР, 1971. - № 10. - С. 1-4.
5. Рабкин Е.Б. Цветовое зрение. - Здоровье,1969. - № 11. - С. 1-2.
6. Степанов Н.Н. Цвет в интерьере. - К. : Вища шк. Головное изд-во,1985. - 184 с.
7. Фрилинг Г., Фуэр К. Человек, цвет, пространство. - М. : Стройиздат, 1973. - 118 с.
УДК 711 Доц. Х.1. Ковальчук, канд. архтектури; асист. Ю.Л. Богданова -
1нститут архiтектури НУ "Львiвська полiтехнiка"
ЗАСАДИ ГАРМОН1ЙНОГО РОЗТАШУВАННЯ МАЛИХ АРХ1ТЕКТУРНИХ ФОРМ У СКВЕРАХ I ПАРКАХ М1СТА
Розглянуто основш засади гармоншного розташування малих архГтектурних форм у мюькому ландшафт та викладено принципи поеднання основних природних та штучних елементив пгд час проектування скверiв та парюв у мютах.
Ключов1 слова, малi архГтектурш форми, мюький ландшафт, сквери, парки.
Assoc. prof. H.I. Koval'chuk; аssist. Yu.L. Bogdanoval -Institute of architecture NU "L'viv politekhnika"
Principles of harmonious location of small architectural forms in public gardens and city parks
Basic principles of harmonious location of small architectural forms in a city landscape are considered and principles of combination of basic natural and artificial elements in public gardens and city parks planning are expounded in the article.
Keywords. small architectural form, city landscape, public gardens and parks.
Постановка проблеми та анал1з останшх наукових дослщжень i пуб-лжацш. Ландшафтна композищя мюького саду або скверу - це система взаемозв'язюв основних його елеменпв (рослин, рельефу, водойм, споруд та малих архггектурних форм), об'еднаних сшльною стильовою гдеею. У лан-дшафтнш композицп велике значення мае правильне розташування малих архггектурних форм. Вони повинш бути сшврозмГрними з простором, в який !х вписують архГтектори та дизайнери. У лГтературГ вГтчизняних авторГв ра-дянського перюду дуже узагальнено подано основш принципи закладення
парково! композици на прикладах мiст СРСР та близького зарубiжжя [1, 2]. Праця вщомого ландшафтного архiтектора Джона Ормсбi Саймондса [3], яку було перекладено на росiйську мову i видано у 1965 р. Це "перша ласлвка" в галузi ландшафтного дизайну на територи Радянського Союзу. У закордон-них публiкацiях, що стали поширеними на територи Укра!ни тшьки в роки незалежностi (особливо, якщо це перевидання англiйських авторiв), проекту-вання садiв та паркiв розглядають вже детальнiше. Найпопулярнiшим сьогод-т автором у галузi ландшафтного дизайну вважають Джона Брукса [4], який у сво!х книжках згiдно з ч^кою рубрикащею, розглядае усi питання, що мо-жуть виникнути тд час проектування рiзноманiтних садiв та парюв.
Формулювання мети статтi. Архггектори та дизайнери, некомпетен-тнi у проектуванш ландшафтiв, сво!ми невдалими виршеннями часто спот-ворюють нашi природш краевиди. Вивчення взаемозв'язку явищ природи з життям людини для проектування комфортного середовища е метою нашого дослщження. Для цього необхщно з пiдвищеною увагою розглянути не тшьки планувальш композици мюьких паркiв та скверiв, а й створення малих ар-хiтектурних форм i !х вiдповiдне мiсце серед зелеш.
Виклад основного матерiалу. Малi архiтектурнi форми - невеликi споруди у мiстобудiвному або ландшафтно-парковому середовишд. Деякi з них пов,язанi з благоустроем вулиць i площ, iншi е елементами декоративного вбрання i збагачують композицiю середовища [5].
Малi архiтектурнi форми насамперед мають вiдповiдати функцюналь-но-естетичним потребам територш та вiдповiдати своему оточенню, тобто бути виконаними в стилютищ житлових i громадських будiвель та промисло-вих споруд. Вони мають бути зручними, надшними, привабливими та еконо-мiчними.
За призначенням малi архiтектурнi форми можна роздiлити на двi гру-пи - декоративш та утилiтарнi.
До утилiтарних малих арх^ектурних форм належать:
• елементи благоустрою - огорож1, кюски, л1хтар1, мштки, сходи, пандуси, альтанки, павшьйони, лавки, смггники, зупинки громадського транспорту та шш1;
• носи ¡нформацп - рекламт б1гборди, р1зноматтт шформацшт стенди та установки, вказ1вники;
• конструкцп 1з застосуванням рослин - трельяж1, перголи, вазони для квтв;
• оздоблення поверхш землг - ввдкоси, тдтрт стшки;
• обладнання спортивних майданчишв, дитячих крових майданчишв, ввдкри-тих театральних простор1в, тттх кафе.
До декоративних малих арх^ектурних форм належать:
• об'екти пов'язат з використанням води - фонтани, декоративш басейни;
• мемор1альт споруди, скульптура та мала пластика.
Проблема малих арх^ектурних форм у створенш благоустрою мюта на рiзних етапах його будiвництва пов'язана з виршенням завдань формуван-ня архiтектурно-просторового середовища мюта, його естетично-художнього наповнення. Також необхщно враховувати iсторичнi особливостi розвитку мюта, стильовi ознаки його культури.
Огорожа - мала арх^ектурна форма, яка обмежуе територш навколо окремих будiвель та споруд, архггектурних комплекЫв, зелених зон i т. iн. у мютах й iнших населених пунктах. Залежно вiд призначення огорожа бувае рiзноl висоти та виконуеться з рiзноманiтних матерiалiв - дерева, металу, бетону, цегли та ш. Широко застосовуються огорожi iз зелених насаджень -хвойних та листяних (ту!, граба, бирючини та ш.).
Ус види огорож, зi врахуванням !хньо! висоти, можна подiлити на три типи: висою огорожi (3-7 м), середш (1,0-1,2 м), низькi (0,3-0,5 м). Висою огорожi встановлюють у парках та великих садах загального користування. Ними огороджують територш виставок, боташчних садiв, зоопаркiв, стадь ошв та iн. Середнi огорожi встановлюють на границях скверiв, бульварiв, на-бережних, а також навколо видшених дiлянок на територiях великих парюв або в певних мюцях у системi площ та вулиць мюта. Низькi огорожi застосо-вують для обмеження водойм, газошв та клумб.
Екрани, ширми та огорожi е вертикальними елементами, якi роздшя-ють прос^р мiських паркiв та скверiв. Вертикальнi площини мають важливе значення у створенш зовнiшнього простору. Вони охоплюють та тдкреслю-ють функцюнальш зони; за допомогою стiн з кам'яно! кладки або ж зелених насаджень можна регулювати та обмежувати дшянки. За рахунок змш у пла-нуваннi вертикальнi елементи можуть подовжувати i розширювати функць ональш зони до оманливо! вiзуально! несюнченност^ що досягаеться прик-риттям близько розташованих або зайвих деталей ландшафту i розкриттям таких складових елеменлв ландшафту, як дальнiй вид, горизонт або безмеж-ний простiр вщкритого неба. Якiсть огорожi мае розглядатися залежно вщ функцi! тiе! чи шшо! дiлянки. Огорожа е бажаною там, де треба створити затишок, тобто в парках та скверах, що е оазами тишi у великих мютах.
Лавка - рiзновид вуличних меблiв, призначена для сидшня i вщпо-чинку. Виникли лавки в давнi часи i зазнали рiзноманiтних стильових змiн з плином часу. Лавки вiдрiзняються як рiзноманiтнiстю форм та розмiрiв, так i матерiалiв, з яких !х виготовляють. За формою лавки розрiзняють: зi спинкою, без спинки, коротю, з,еднанi по декiлька штук. Сидшня мае бути на ви-сот 40-45 см. Виготовляють лавки з кованого або литого металу, дерева, бетону, рiзноманiтних пластиюв i т. iн. Паркова лавка може бути останшм еле-ментом оформлення простору, але одночасно бути першою деталлю, що справляе враження, коли вщвщувач заходить до парку.
Лавки встановлюють по всш територи парюв та скверiв, починаючи з головного, парадного майданчика бшя входу до парку. Вони "заохочують" посидгги на центральнiй але!, бшя дорiжок та майданчикiв. З них можна за-хоплюватися вiдкритими просторами галявин, джерел, озер; лави бувають розташованими в тiнистих, прихованих куточках парку. Лави на вЫх дшян-ках загально! територi! парку або скверу мають знаходитися на певному виз-наченому мющ та бути зручними для користування, оргашчно вписуватися в навколишне природне середовище. На широюй але!, на фонi густо ростучих дерев i кущiв, доцiльним е двосторонне розташування лав з опорними спинками. На дорiжках, що розташоваш на краю пагорба, розставляти лавки слщ
таким чином, щоб вiдвiдувачам нiщо не заважало милуватись прекрасним краевидом, тобто в одну лшш, тому що на шшому боцi дорiжки вiдвiдувачi, що сидять спиною, не зможуть бачити гарних краевидiв.
Рiзноманiтне оточення парку шдказуе, якого типу необхiдно обрати лавку, аби гармоншно пов'язати ïï з навколишнiм середовищем, не порушу-ючи природноï краси, а доповнюючи ïï. Таким чином складають цшсну садо-во-паркову композицiю. Певний вид лавок призначений для конкретного типу парку. Садово-парковi мебл^ призначеш для мiських паркiв або скверiв, не пiдiйдуть для дорiжок люопарку. Так само невiрно привозити з люопарку стовбури дерев, пристосованi для сидшня, або грубо обробленi пеньки для столiв та стiльцiв i розташовувати ïx на озеленених дшянках центральних ма-гiстралей та площ. Це суперечить усiй природнiй структурi i характеру зеле-них зон, видам ix використання i порушуе гармонiйнi поеднання малих архь тектурних форм в умовах природного середовища люопарку, мiського скверу та бульвару.
Смтник - рiзновид вуличних меблiв для збирання смiття та побуто-вих вiдxодiв. Серед вимог до см^ника - ергономiчнiсть, гiгiенiчнiсть, зруч-нiсть прибирання та експлуатаци, естетичшсть. Зазвичай, смiтник скла-даеться з двох частин: декоративноï оболонки та смггника, який можна вий-мати. Оболонки смгтникгв можна виготовляти з металу, пластикiв, бетону та ш. Деякi з металевих смiтникiв можна зшмати зi стiйки або на шарнiрi повер-тати для видалення смiття.
Розташовують смiтники на всш озелененiй територп - на узбiччi дорь жок i майданчикiв, та особливо, в зош торговельних кюсюв. Але треба заува-жити, що надто близьке розташування см^ника бшя лавки зробить це мiсце непридатним для сидшня. Тому смгтники розмщують подалi вiд лавок, але на зручнш вiдстанi вiд них. Вони е необхщними на перетинi дорiжок з майданчиками, у мiсцяx найбшьшого скупчення вiдпочивальникiв i мають бути помгтними, але не видiлятися.
Освгглення надае змогу отримати максимальне задоволення вгд ве-чiрньоï прогулянки парком. окргм практичноï функци - осв^лення дорiжок та сxодiв з метою безпеки, юнуе ще м'яке пiдсвiчування для створення настрою та театрального ефекту й акцентування у вечiрнiй та шчний часи рос-линних композицiй, скульптури та зон вщпочинку.
ЛЬхтар - пристрiй для штучного осв^лення вулиць, площ, парюв, скверiв та iншиx просторiв. Освгглення площ та вулиць можна вирiшувати двома способами: центральним (осьовим) шдвюом або боковим встановлен-ням лixтарiв. 1нтервал чергування лixтарiв уздовж вулиць, а також тип лixта-ря (висота, кшьюсть свггальниюв, арxiтектурне чи конструктивне виршення) визначають залежно вгд значимостi вулиць.
Лixтарi в скверах та парках мгст надають своерiдностi композицп, ви-дшяють свплом та кольором предмети малого простору. Без декоративного освплення парк не буде сприйматися ввечерi ргвноцгнно до денного сприйняття. Передусiм вщсутшми будуть глибок перспективи, знизиться роль арxiтектурниx об'еклв у сприйнятл пейзажу, не вгдчутною буде характерна особливють крон рослин, ïx кольорова гама, силует, масштаб та ш.
OKpiM n^CBÏ4yBaHM рослин, необхiдно також в поеднанш з ними ви-явити роль арх^ектурних об'екпв, скульптури та скульптурних елемент1в i особливо таких об'екпв, як фонтани, водоспади, каскади, басейни та ш. При цьому джерела свггла необхiдно розташувати таким чином, щоб вони не були помггними для глядача, а дерева, кушд та iншi елементи, залученi в компози-цiю парку, освiтлювалися б з врахуванням виявлення бажаного декоративного ефекту. Тому мюця для розмщення ламп у кожному конкретному випадку необхщно глибоко продумати. Найбшьш ращональним е 1'хне встановлення тд кроною дерев або в середит крони, що дасть змогу показати ïï нiби зсере-дини освггленою i одночасно гарно видiленою на фот темноï зеленi або неба.
Проектування штучного осв^лення парку в кожному конкретному випадку буде рiзним. Наприклад, якщо парк розташований ближче до централь-ноï частини мюта, його освiтлюванiсть у вечiрнiй час буде бiльшою i ефек-тивнiсть штучного освiтлення бiльш значною стосовно парку, що знаходить-ся поза центром мюта, освiтлюванiсть якого значно зросте в денний час, особливо у вихщш дш.
Засоби вiзуальноï шформацп. Велика територiя парку, особливо ба-гатофункцiонального призначення з чисельною, розгалуженою сiткою алей, дорiжок та майданчикiв, може ускладнити орiентацiю вiдвiдувачiв. Для того, щоб допомогти 1'м розiбратися у складнiй парковш ситуацiï, використовують засоби вiзуальноï шформацп. Вiзуальну iнформацiю в парках подають у виг-лядi графiчних схем, знаюв, символiв, вказiвникiв, починаючи вщ входу в парк. Далi на вузлових дшянках показують напрямок руху до обраних вщвь дувачами об'екпв. Бiля входу в парк розмщують на щитах схеми його територи з чпким зображенням структурних та планувальних елементiв, на схемi чiтко вказують основнi об'екти парку зi зручними для прочитання з велико1' вiдстанi знаками, цифрами та пояснювальними надписами. Вiзуальна шфор-мащя закiнчуеться останньою стрiлкою-вказiвником на останньому, завер-шальному пунктi.
Висновки. Фаховим використанням малих архпектурних форм можна збагатити навколишне середовище, а можна i попршити його вигляд. Тому необхщно з шдвищеною увагою ставитися до створення малих архггек-турних форм i з великим художшм смаком знаходити 1'м вiдповiдне мiсце серед зеленi мiських паркiв та скверiв.
Сдиним правильним рiшенням е виконання комплексних проектних креслень для певного парку чи скверу, де, залежно вщ величини об'екта, роз-робляють певну кшьюсть пакетiв креслень, у кожному з яких опрацьоваш в единому стилютичному спрямуваннi малi архiтектурнi форми. Залежно вщ того, головну чи другорядну зону парку розглядають, обраний для не1' пакет креслень буде налiчувати бшьшу кiлькiсть об'ектiв i тим багатше вони будуть оздоблеш декором.
У 2006 р. мерiя Львова оголосила конкурс на виконання креслень малих архггектурних форм у певнш стилiстицi, залежно вщ чотирьох видiлених зон вiдносно ix вiддалення вiд центру мiста. Попри, це проблема у всiй систе-мi мiста виглядае дуже актуальною i дос остаточно не виршеною. Парки та
сквери мюта взагалi е сильно занедбаними через вщсутшсть фiнансування. 1х малi арх^ектурш форми знаходяться або в зруйнованому сташ, який намага-ються трохи покращити пращвники паркiв, ремонтуючи !х, або е просто вщ-сутшми на сво!х первiсних мiсцях.
Увесь асортимент малих арх^ектурних форм i специфiчне призначен-ня кожно! з них мають бути художньо узгодженими за видом, матерiалом та техшкою виконання, з головною iдеею та призначенням парку, саду, скверу, особливостями його просторового виршення та флорою. Крiм цього, бажано, щоб малi архггектурш форми були узгодженi мiж собою за стилем, тектонiч-ною будовою та масштабом.
Лггература
1. Приходько П.И. Ландшафтная композиция малого сада. - К. : Изд-во "Буд1вельник". - 1976. - 83 с. - С. 57-66.
2. Косаревский И.А. Композиция городского парка // Научно-исследовательский институт теории, истории и перспективных проблем советской архитектуры в г. Киеве. - К. : Изд-во "Буд1вельник". - 1977. - 139 с. - С. 37-60, 111-138.
3. Саймондс Дж. Ландшафт и архитектура. - М. : Изд-во лит-ры по строительству, 1965. - 183 с.
4. Брукс Джон. Краткая энциклопедия садового дизайна // БогНп§ Ктёеге1еу. - Лондон, Нью-Йорк, Сидней, Москва. - 2008. - 223 с.
5. Тимофшко В.1. Арх1тектура 1 монументальне мистецтво. Термши 1 поняття // Вид-во 1нституту проблем сучасного мистецтва. - К. : ГоловКшвАрх1тектура. - 2002. - 450 с.
УДК 712.253 Асист. Р. Б. Дудин - НЛТУ Украти, м. Львiв
КОНСЕРВАТОРСЬКА Д1ЯЛЬН1СТЬ В 1СТОРИЧНИХ ПАРКАХ
Розглянуто сучасний стан насаджень старовинних парив м. Львова та запропо-новано заходи щодо !х консерваци з метою продовження термшу життедГяльносп, яю дадуть змогу ютотно продовжити тривалють життя деревинних насаджень, усу-нути джерела зараження патогенними мшрооргашзмами та ентомошкГдниками, ство-рити сприятливГ умови для вщпочинку мешканцГв та гостей мГста.
Ключов1 слова: парковий фГтоценоз, санГтарний стан, рекреащя, Гнвентариза-цГя, консервацГя, рослиншсть, рельеф.
Assist. R.B. Dudyn -NUFWTof Ukraine, L'viv Conservatory works in historical parks
The modern state of L'viv age-old parks planting is examined and measures on their conservation are offered with the purpose of extending of their vital functions, what will enable substantially to continue life-span of the wood planting, remove the sources of infection pathogenic microorganisms and wreckers of entomologist, create favourable terms for rest of inhabitants and guests of city.
Keywords: park phytocoenosis, sanitary state, recreation, inventorying, canning, vegetation, relief.
Вступ. Сучасш парковГ фгтоценози, яю сформувалися у старовинних парках м. Львова, впродовж тривалого часу перебувають шд постшним рек-реацшним пресом, пов'язаним Гз стабшьним збгльшенням кшькостГ вщвщува-чГв, !х некоректним поводженням, а також вГдсутнГстю необхГдного догляду. Досить часто це призводить до негативних наслщюв, яю проявляються у по-гГршеннГ санГтарного стану паркових насаджень [2, 3].
