CC BY
7Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 26 (65). № 4, ч. 2. 2013 г. С. 229-235.
РАЗДЕЛ 5. КОНЦЕПТУАЛИЗАЦИЯ КАРТИНЫ МИРА ЛЕКСИЧЕСКИМИ СРЕДСТВАМИ
УДК 32: 316.28 (477) + 81'373.612.2
МЕТАФОРИЧНА ВЕРБАЛ1ЗАЦ1Я КОНЦЕПТОСФЕРИ «ТЕАТР» У СУЧАСНОМУ ПОЛ1ТИЧНОМУ ДИСКУРС1
Андрейченко О. I.
Таврiйський нацюнальний ушверситет iменi В. I. Вернадського, м. амферополь
У статт здшснено концептуальний анатз сучасно! иолпично! метафори, зокрема розглянуто структуру i функцй. Наголошено на дискурсивному вивченш мовних факпв, тобто дослiдженнi мета-форичних моделей у дискури. Метафоричне моделювання - це зааб пiзнання й оцшки певного фрагмента об'ективно! дшсносл за допомогою сценарив, фреймш, яю належать до шшо! поняттево! сфери.
Дослвджено структуру та прагматичний потенщал метафорично! моделi «Полтична дшстсть -театр». Описано фреймову структуру зазначено! моделi в иолгшчному дискури. Визначено й схарак-теризовано 8 продуктивних фреймiв. Прагматичний змiст театральних метафор нацшюе реципiента на оцшку важливост иолпично! реали та реалiзуеться за рахунок оцiнки: полiтичнi реали - це театральне дiйство, де тшьки iмiтуеться життя, тому вiдповiдним метафорам властива негативна оцшка.
Ключовi слова: полпичний дискурс, сфера-джерело, сфера-мета, фрейм, полпична метафора, метафорична модель.
Постановка проблеми. Антропоцентричшсть давно е предметом дослщження нацюнально! культури, мови. Ще Д. Овсянико-Куликовський писав, що «мистецтво прагне до вщтворення { шзнання всього людського, воно - антропоцентричне 1 всю суму вщчутпв переробляе в норми людсько! психши» [6, с. 343-344]. За постулатом В. Фон Гумбольдта, «людина думае, почувае й живе тшьки в мовЬ> [2, с. 378]. Ан-трополопчна лшгвютика передбачае вивчення мови в тюному зв'язку з людиною, !! свщомютю, мисленням, духовно-практичною д1яльшстю [12, с. 8]. В основ! антро-поцентрично! парадигми - мовна особистють, яка створюе р!зш типи дискуршв.
Важливим постулатом сучасно! когштивно! лшгвютики е дискурсивний шдхщ до вивчення мовних факпв. Метафори, яю функцюнують у мов1, повинш розгляда-тися в дискурс!, у тюнш взаемодп з умовами !х виникнення й формування, з ураху-ванням авторських, прагматичних настанов. Сучасний полгшчний дискурс багатий на метафори, яю в текстах е засобами оцшносп, полем1чност1, машпулятивносп, метафоричш вислови також образно характеризують опоненпв, !хш погляди, дп тощо.
Пол1тичний дискурс, зокрема структура, функцй' пол1тично! метафори, стано-вить об'ект вивчення у працях I. Фшатенко [7], О. Чадюк [9], Х. Дацишин [4], А. Баранова, Ю. Караулова [1], А. Чудшова [10] та ш. Так, дослщники сучасно! по-л1тично! комушкацп видшяють аргументацшну функщю метафори (зас1б перекону-
вання), евристичну функщю (осмислення полгтично! реальностi й формування про-дуктивних метафоричных моделей). Як слушно зауважуе О. Стоянова, метафора, яка виконуе такi функцп, в полгтичному дискурсi образно репрезентуе суспшьно-полiтичнi й iдеологiчнi змiни в сусшльсга [14, с. 60].
За сво!м характером метафора унiверсальна й штернацюнальна. Водночас вона е глибоко нацюнальною, оскiльки основу И становить система духовних, морально-етичних цшностей, що виробляються колективною свiдомiстю впродовж сусшльно-го розвитку. Культура вщграе важливе значення у виборi й продукуванш певного типу метафоричних моделей [15, с. 183]. Таким чином, система метафор - це важ-лива частина нацюнально! мовно! картини свгту, нацюнально! ментальностi. Тому важливо виявити в кожнш мовi продуктивш й актуальнi метафоричнi моделi, яю «характеризують сприйняття етносом того чи шшого абстрактного поняття ще! сфери й полггики взагалЬ» [13, с. 393].
Чшьне мiсце у сучасному пол^ичному дискурсi посiдае метафора театру. Мета нашо! розвiдки - дослщити структуру та прагматичний потенцiал метафорично! мо-делi «Полтична дтстстъ - театр».
Зпдно з уявленням сучасно! когштивно! семантики метафоричне моделювання -це зашб пiзнання й ощнки певного фрагмента об'ективно! дiйсностi за допомогою сценарий, фреймiв, яю належать до шшо! поняттево! сфери. Щоразу, iнтерпретуючи, сприймаючи метафору, адресат звертаеться до певного перетину поняттевих сфер, з якими пов'язанi усталеш асощацл. Тобто метафорична модель характеризуеться прагматичною потенцiею, закрiпленою в нацюнальнш свiдомостi оцiнкою. Так, усвщом-лення полгтично! дiйсностi як театру ощнюеться негативно, а вiдповiднi метафори «характеризуются, як правило, пейоративною аксюлопчною маркованютю» [5, с. 65].
На думку багатьох дослщниюв, метафора театру - це один iз найактуалiзованi-ших типiв штерпретацп полгтики в публiцистицi [1; 10; 11, с. 62-66]. Метафорична модель «Полгтична дтстстъ - театр» часто допомагае журналютам знайти по^б-не метафоричне позначення для змалювання полiтичного життя, оскiльки концептуальна сфера 'театр' як вихщна для творення метафори е достатньо структурованою й добре вщомою носiям мови. Полiтичнi поди вщбуваються за певним сценарiем, у межах певного жанру й у вщповщносп iз задумом, постановкою режисера, що здiйснюе розподiл ролей, установлюе порядок виходу акторiв на сцену, зм^ декорацiй тощо. Метафори театру увиразнюють, пiдкреслюють нещирiсть, театральшсть полiтичного дiйства [14, с. 64]. Так, наприклад, Дж. Комбс розглядае виборчу кампанiю як ритуа-льну драму. Кандидат та його команда обов'язково повинш роз^рати певнi сцени, висловити певш ще!, на яю очiкують глядачi. Президентську кампанiю у США автор умовно репрезентуе як довготривалий процес, що проходить певш перюди, якi нага-дують ешзоди театрального дiйства [16, с. 53]. Метафора театру «трактуе полiтику як розвагу для обмеженого кола людей, коли поди розгортаються за шдготованим сце-нарiем, а бiльшостi выводиться роль спостерiгачiв» [3, с. 305]. Прагматичний потен-цiал метафорично! моделi «Пол1тична дтстстъ - театр» реалiзуеться за рахунок закрiплено! за моделлю оцшки: полiтичнi реалi! - це театральне дiйство, де тiльки iмi-туеться життя. Тому вiдповiдним метафорам властива негативна оцшка.
Метафоричну модель «Пол1тична дтстстъ - театр» шюструють таю фрейми:
230
МЕТАФОРИЧНА ВЕРБАП1ЗАЦ1Я КОНЦЕПТОСФЕРИ «ТЕАТР» У СУЧАСНОМУ ПОП1ТИЧНОМУ ДИСКУРС1
Фрейм 1. Типи видовищ
Сучасне полгтичне життя часто метафорично репрезентуеться як певний рiзно-вид видовищ. Вiдповiдно видiляються концепти спектакль, комедия, драма, балет тощо, пор.: Звернення - це, так би мовити, щор1чний спектакль [ДУ, 02, 06]; Укра-гнсъке сустлъство, як глядач таког бюджетноУ опери не було допущено до дискусп [ВЗ, 01, 06]; Персонаж7 ц1ег полтичноУдрами не могли збагнути, до чого приве-дутъ гхт дп [Д, 01, 06]; У наступному абзац своег «патетичноУ сонати» С. Т. зазна-чае, що «дбати про ттереси Украгни та украгнщв, чесно й наполегливо служити гм» через банювсъку д1ялътстъ йому допомагае аполтичтстъ. I тут починаетъся ще быъша комедiя [УМ, 04, 03]; Крагна погружаетъся в шоу, водевл, брехню, об1цянки, якг мколи не буде виконано [ВЗ, 10, 09].
Фрейм 2. Люди, пов'язаш з театром
Пол^ичне життя - це театр, у якому кожному суб'екту полгтично! дшсносп вь дведена своя роль. Пол^ичш актори виконують аргг, пгдспгвуютъ. У театрi е сво! прими, сол1сти, одш актори граютъ ролъ першог скрипки, iншi - ролъ масовки, ста-тист1в тощо, пор.: Леомд Кучма ще раз наголосив, що в процес реформи головна дШова особа - Президент [УК, 02, 04]; Н. В1тренко мае право називатися дючою особою втчизняноУ полтичноУ сцени [КВ, 07, 05]; Бглъшгстъ полгтологгв, опира-ючисъ на резулътати соцюлог^чних досл1дженъ, вважаютъ, що реалъними претендентами на «трон» е лише двое: Юл1я Тимошенко 7 В1ктор Янукович. Ус тшг -«<масовка»>, яка бере участъ у виборах, пересл1дуючи р1зт цм [ЛГ, 08, 09]; Це, на мт погляд, зовам не в1дпов1дае стратег^чнт полтиц Парти регютв, яка е надто потужною пол1тичною силою, щоб бути «пщтанцьовкою»> якогсъ пол1тсили [ЛГ, 12, 08]; Щодо комушст^в, якг у пар1 з ол1гархами 7з неприхованим задоволенням то-плятъ прем 'ера, то гм у цъому процес нараз1 в1дведено ролъ масовки, на фот яког справжт акторидобиваютъся жаданог головноУрол/'[КС, 05, 02].
Пол^ичш актори можуть виступати соло, однак часто, як свщчить матерiал, вони об'еднуються в квартети, тр1о, дуети, хори, пор.: Це геополтичне трiоздат-не стати мотором трансатлантичног ствпрац в Централъно-Сх1днШ Сврот [Д, 02, 06]; Серед виборщв зростае попит на «третю силу», яка може стати реалъною алътернативою «<дуету»> Януковича - Тимошенко [Д, 01, 10]; До цъого хору додав св1й голос 7 м^шстр оборони... [С, 12, 05].
У пол^ичному житп розрiзняються оргашзатори та виконавщ полгтичних п'ес. Вщомо, що будь-яка полгтична подiя, як i театральна прем'ера, готуеться з особливою ретельшстю, тому й використовуеться для полгтичних номшацш театральна термшо-лопя, зокрема: автор тексту, диригент, режисер, продюсер, сценарист тощо, пор.: Хоча сткер парламенту, здаетъся, дещо недоощнив ситуацию. Насправд1 його не «т-дв1сили» - його голова давно вже лежитъ тд гыъйотиною, яка опуститъся саме то-д1, коли це буде виг1дно оргатзаторампол1тичного шоу [УТ, 08, 09].
Фрейм 3. Глядачь Усшх спектаклю
Показовими для пол^ичного дискурсу е метафори глядачг, публгка, ф1аско, адже вибори для пол^июв, пол^ичних партш - це прем'ера, яка, залежно вщ усшху в глядачiв, може зазнати фiаско, провалу або, навпаки, мати довге театральне життя, пор.: ... Над1йшла вказ1вка в1д «перших глядaчiв»> держави, тож значно виг1дтше
231
недоотримати якийсь рекламный мгльйон вгд Тимошенко, ашж потгм отримати на гор1хи в1д тих самих К., С. чи П. [УМ, 11, 01]; Так, не можна не пом1тити, що вс полгтичш сили, чигми руками було повалено ющенкгвський Кабмгн, зазнали на цих виборах фиаско, хто быьше, хто менше [УМ, 05, 02]. У раз1 устху можна почути оплески вщ глядач1в, яю свщчитимуть про усшх вистави, пор.: I вс шбито почули рукоплескання крагни [Д, 01, 06].
Не останню роль у житп театру вадграе репертуар, пор.: Усе, тепер нема на кого скаржитися. I тут би гх уах разом, вах, укут гз Самим. Але ж Кучма не був би хитрим Кучмою, якби не махлював суто у своему репертуар1 [УМ, 12, 02]; Роками не виявляе зацгкавленостг кримська влада в дотриманнг украгнськог репертуар-ноТполтики [КС, 04, 03].
Фрейм 4. Примщення театру. Театральний рекв1зит
Обстежений матер1ал свщчить про використання полгшчними опонентами концепту театр для образно! репрезентацй сучасного пол1тичного життя, пор.: Театр одного регюну [УМ, 08, 02]; Шд виглядом замаху глядачев! пропонують театр [ДзС, 10, 04]; БЫьшлсть тих парт1й показали свое мистецтво на головни сцен держави [УК, 02, 04]; Та ось настае «день 1кс» - день вибор1в президента, - / на авансцену пол1тичного життя вириваються десятки мужмх / жертовних гешгв, готових урятувати приречену крагну буквально за кыька дшв чи тижмв, так би мовити, не вгдходячи вгд каси [Д, 01, 10]. Для сприйняття полтики як режисованого дшства властиве негативне емоцшно-оцшне забарвлення.
Негащю у контекст вносять концепти, що позначають театральний рекв1зит, осю-льки характеризуюсь ди полггаюв, яю т приховують за красивими словами, пор.: Па-днням театральноТ завсиможна вважати заяви деяких урядовщв [Д, 01, 06]; Зняти полмтичнм маскиз тих полтиюв, як в боротьб1 за владу забувають про ттереси народу [УМ, 04, 05]; А до цього часу вибори е лише декоращею сустльног безв1дпов1даль-ност1, тд прапором яког Украгна ¡снуе з часу проголошення незалежност1 [Д, 02, 10].
Результат вибор1в репрезентовано метафорою ¡з негативною конотащею розку-плеш м1сця в партер1, пор.: Голосуватимуть за «розкуплеш мсця в партер» об-ласних, мгських г, що найсм1штше, - сгльськихрад [КС, 02, 06].
Як { в театра в полчищ кер1вництво процесом може здшснюватися приховано, тобто з-за лаштуншв, пор.: Леомд Кучма цыком може планувати призначити досить слабкого спадкоемця - /з тим, щоб надал1 самому керувати з-поза лаштунтв його руками [УС, 08, 02]; Народ знову стаезаручником гри за лаштунками[КС, 12, 05].
Фрейм 5. Сценарш пол1тичноТ п'еси, "й" елементи
Вщомо, що важлив1 пол1тичш поди готуються з особливою ретельшстю: цша команда спещально тдготовлених людей працюе над написанням сценар1ю, пор.: ВВП у 2004 роц становитиме, за оптимстичним сценарием - 10%, а за песимс-тичним 6,5% [УК, 01, 04].
Полггачна д1яльшсть, як { вистава, складаеться з окремих частин, елеменпв, етатв: акту, антракту, картини, кульмтацп, прелюда, останнього акорду, реверансу, виходу на бгс тощо, пор.: Громадянам крагни цгкаво, чим закгнчився перший акт вистави тд назвою «Полтичн перегони» [УК, 12, 04]; Художня частина публ1чних матфестацШ чинног влади також пов 'язана з ¡гровими елементами, але це вже тший жанр [ДзТ, 03,
232
МЕТАФОРИЧНА ВЕРБАЛ1ЗАЦ1Я КОНЦЕПТОСФЕРИ «ТЕАТР» У СУЧАСНОМУ ПОЛ1ТИЧНОМУ ДИСКУРС1
01]; Погоджувальнарада фракцш, скликана сткером, стала останнм акордому про-тистоянн - депутатськш «6y3i» було покладено край [УМ, 12, 05]; Bid кожного з них не можна очтувати реверансву бт mMyrncmie [С, 12, 05].
Фрейм 6. Театр ляльок
Театральнють, нещирють, машпулятившсть у полгтичному дискурс досягаеть-ся завдяки використанню метафор i3 сферою-джерелом театр ляльок. Ефект метафорично! моделi «Полiтична дтстсть - це театр ляльок» зумовлений не стшьки емотившстю, скшьки прагматикою: щоразу, штерпретуючи конкретш метафори, адресат звертаеться до репрезентованих у довготривалш пам'ятi перетинiв мiж кон-цептосферами, тобто рецитент апелюе до бшьш загально! схеми (метафорично! мо-делi), сфера-джерело яко! мiстить названi значення [8, с. 106]. Отже, осмислення полгтично! дшсносп як театру ляльок оцшюеться негативно: пол^ики - це ляльковi персонажi, якими керують, смикаючи за ниточки, пор.: Хто б не смикав за ниточки "касетного скандалу", nid гасла "Украгна без Кучми" люди йшли свiдомо, за переконанням, а не за грошi. 1шли, навть знаючи, що хтось тi ниточки таки смикае [УМ, 03, 02]; Бачу його справжтм лiдером, гетьманом свого народу, а не марiонеткою, яку за мотузочки смикають владн олiгархи [С, 12, 05].
Специфiчними для украшського пол^ичного дискурсу е метафори, що грунту-ються на переосмисленш театрально! мiфологiï, зокрема iмен персонажiв, назв п'ес тощо, пор.: Отже, городяни, ознайомившись з nолемiкою у таборi кандидата вiд влади, тепер зрозумтть, що голова НДП - не nсевдолiдер, i не казковий персонаж, який керуе марiонетками, що справжтй Карабас-Барабас сидить сьогодн зовам не в нашШ мiськрадi, i якщо вже й смикае за ниточки, так про це ж, мовляв, ще Ф. Нщше казав: «Где борются, там борются за власть» [КС, 10, 04]; Вовки i вiвцi демократа' [СВ, 10, 04].
Фрейм 7. Цирк
Матерiал засвщчуе, що для дискредитування пол^ичного опонента, його дiяль-носп використовують циркову метафору, репрезентуючи пол^ичш поди як цирк, циркову виставу, клоунаду, а пол^ичних суб'екпв як клоутв, електорат - глядачi, яю уже не купуються на ефектн трюки, пор.: Клоунада у владi вийшла за вс при-стойш межi. Про ефективтсть полтика в нас уже судять iз того, наскшьки яск-раве шоу вт може влаштувати [УТ, 05, 08]; Клоун державного масштабу [ДзС, 10, 04]; Крагна змтилася, електорат вже не купуеться на ефектш трюки [СВ, 02, 06].
Фрейм 8. Шоу-б1знес
Продуктивними для сучасного пол^ичного дискурсу е метафори з вихвдною сферою шоу^знес. Вони штерпретують пол^ику як розважальну виставу, видови-ще, розраховане на привернення до себе уваги, пол^ики - дiячi шоу^знесу тощо, пор.: Серед бютiвцiв виявилося надто багато груп впливу, як не вiдмовили б собi в задоволенн влаштувати шоу взаемних обвинувачень [ДТ, 12, 05]; Вибори прем'ера можуть перетворитися на довгограюче шоу [ГУ, 02, 06]; Шд час цього полтично-го «шоу» довелося наслухатися багато всього, вiд чого хоттося смiятися i плакати водночас [КС, 04, 05]; А от вашi опоненти, наприклад Партiя регiонiв, вже прово-дять активну розкрутку [УМ, 01, 06]; Доджей БЮТМикола Томенко взяв участь в
233
реал1зацИ проекту компанИ «UMC» та Чорнобагвсъког райадмшстрацИ [Д, 01, 06]; У кардебалет1 - Шуфрич i Стоян [УС, 10, 05].
Висновки. Отже, метафора театру в сучаснш публщистищ використовусться для аргументування висловлено! думки, для обстоювання власно! позици, як 3aci6 маншулювання свiдомiстю адресата полiтичного дискурсу. Через семантичну структуру метафор i3 вихiдною сферою театр автори газетних матерiалiв досягають 1ро-нiчного звучання тексту, в якому висловлюють зневажливе ставлення до иолпично! поди чи особи. Прагматичний змют театральних метафор нацшюе реципieнта на оцiнку важливосп иолпично! реали. Метафорична модель «Полiтична дШстстъ -театр» мае специфiчну фреймову оргашзащю, прийнятну для аналiзу саме пол1-тичного дискурсу Укра!ни.
Список лiтератури
1. Баранов А. Очерк когнитивной теории метафоры / А. Баранов, Ю. Караулов // А. Баранов, Ю. Караулов. Русская политическая метафора. Материалы к словарю. - М. : Институт русского языка АН СССР, 1991. - 193 с.
2. Гумбольдт фон В. Язык и философия культуры / В. фон Гумбольдт. - М., 1985. - 450 с.
3. Дацишин Х. Метафорична штерпретащя полггичних реалш i проблема впливу на формування громадсько! думки / Х. Дацишин // Пам'ять столпъ водворена у словг - К. : Планета, 2004. - С. 302-307.
4. Дацишин Х. П. Метафора в укра!нському полгшчному дискурс (за матерiалами сучасно! перiодики) : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. фiлол. наук : спец. 10.01.08 «Журнатстика» / Х. П. Дацишин. - Л., 2005. - 18 с.
5. Кудрявцева Л. О. Сучасш аспекти дослвдження мас-медшного дискурсу: експресiя - вплив -манiпуляцiя / Л. О. Кудрявцева, Л. П. Дядечко, О. М. Дорофiева та iн. // Мовознавство. - 2005. - № 1. -С. 58-66.
6. Овсянико-Куликовский Д. Н. Литературно-критические работы : в 2 т. / [сост., подгот. текста, примеч. И. Михайловой ; вступ. ст. Ю. Манна]. - М. : Худож. лит., 1989. - Т. 1. Статьи по теории литературы; Гоголь, Пушкин, Тургенев, Чехов. - М. : Худож. лит., 1989. - 541, [1] с.
7. Фшатенко I. О. Сучасна полгшчна метафора в росшськомовнш газетнш комушкацп Украши: когштивно-прагматичний опис : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. фшол. наук : спец. 10.02.02 «Росшська мова» / I. О. Фшатенко. - К., 2003. - 20 с.
8. Филатенко И. А. Метафорические модели современного политического дискурса Украины: прагматическая характеристика / И. А. Филатенко // Актуальные проблемы вербальной коммуникации. - К., 2004. - С. 123-127.
9. Чадюк О. М. Метафора у сферi сучасно! укра!нсько! полпично! комунжаци : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. фшол. наук : спец. 10.02.01 «Укра!нська мова» / О. М. Чадюк. - К., 2005. - 20 с.
10. Чудинов А. П. Метафорическая мозаика в современной политической коммуникации : [монография] / А. П. Чудинов. - Екатеринбург, 2003. - 248 с.
11. Шейгал Е. И. Семиотика политического дискурса : [монография] / Е. И. Шейгал. - М. : Гнозис, 2004. - 326 с.
12. Постовалова В. И. Картина мира в жизнедеятельности человека / В. И. Постовалова // Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. - М. : Наука, 1988. - С. 8-69.
13. Селiванова О. О. Шнгвютична енциклопедш : [наукове видання] / О. О. Селгванова. - Полтава : Довкшля-К, 2010. - 844 с.
14. Стоянова Е. Театральная метафора в политическом дискурсе (на материале языка российских и болгарских масс-медиа) / Е. Стоянова // Аспекты контрастивного описания русского и болгарского языков. - Шумен, 2006. - С. 58-79.
15. Телия В. Н. Метафоризация и её роль в создании языковой картины мира / В. Н. Телия // Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. - М. : Наука, 1988. - С. 180-204.
16. Combs J. E. Process Approach / J. E. Combs // Handbook of Political Communication. - London : Sage Publications, 1981. - P. 39-66.
234
МЕТАФОРИЧНА ВЕРБАЛ1ЗАЦ1Я КОНЦЕПТОСФЕРИ «ТЕАТР» У СУЧАСНОМУ ПОЛ1ТИЧНОМУ ДИСКУРС1
Умовш скорочення
ВЗ - газета «Високий замок»; ЛГ - «Л^вська газета»;
ГУ- газета «Голос Украши»; С - газета «Столиця»;
Д - газета «День»; СВ - газета «Сшьсью Bicri»;
ДТ - газета «Дзеркало тижня»; УК - газета «Урядовий кур' ер»;
ДУ - газета «Демократична Украша»; УМ - газета «Украша молода»;
ДзС - газета «Дзвш Севастополя»; УС - газета «Украшське слово»;
КВ - газета «Кигв вечiрнiй»; УТ - журнал «Украшський тиждень». КС - газета «Кримська свгглиця».
Андрейченко О. И. Метафорическая реализация концептосферы «театр» в современном политическом дискурсе / О. И. Андрейченко // Ученые записки Таврического национального университета имени В. I. Вернадського. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2013. - Т. 26 (65), № 4, ч. 2. - С. 229-235.
В статье осуществлён концептуальный анализ современной политической метафоры, в частности, рассмотрена её структура и функции. Подчеркнуто дискурсивное изучение языковых фактов. Метафорическое моделирование - это средство познания и оценки определённого фрагмента объективной действительности с помощью сценариев, фреймов, принадлежащих к другой понятийной сфере.
Исследована структура и прагматический потенциал метафорической модели «Политическая действительность - театр». Описана фреймовая структура указанной модели в политическом дискурсе. Определены и охарактеризованы 8 продуктивных фреймов. Прагматический смысл театральных метафор нацеливает реципиента на оценку важности политической реалии и реализуется за счёт оценки: политические реалии - это театральное действо, где только имитируется жизнь, поэтому соответствующим метафорам присуща негативная оценка
Ключевые слова: политический дискурс, сфера-источник, сфера-цель, фрейм, политическая метафора, метафорическая модель.
Andreychenko O. 1 Verbalization of conceptual metaphor «theater» in modern political discourse / O. I. Andreychenko // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65), No 4, part 2. - P. 229-235.
The article deals with conceptual analysis of current political metaphors, including their structure and function. It shows that metaphoric models in discourse studies are strictly connected with their origin and formation. Metaphorical modeling is a way of understanding and evaluating a fragment of objective reality through scripts, frames related to different conceptual fields.
The author classifies the structure and pragmatic potential of metaphorical model «Political reality - The Theater». According to the structure, it can be divided into 8 productive frames: «Types of sights», «People associated with the theater», «Crowd. The success of the play», «Theater room. Theatrical props», «The scenario of political plays and its elements», «Puppet», «Circus», «Showbiz».
The system of metaphors is an important part of the national linguistic worldview and mentality. The pragmatic meaning of theatrical metaphors aims recipient to assess the importance of the political realities. It is implemented by fixed model assessment: political realities - a theatrical performance, where only simulated life, as appropriate metaphor inherent negative evaluation.
Finally, the «Theatre» metaphor is used to express one's point of view, as a way of manipulating recipient's consciousness in current political discourse.
Key words: political discourse, original-sphere, goal-sphere, frame, political metaphor, metaphorical model.
Поступила в редакцию 22.10.2013 г.
235
