CC BY
25Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского Филологические науки. Том 1 (67). № 2. 2015 г. С. 26-34.
СОЦИОЛИНГВИСТИКА, ЭТНОЛИНГВИСТИКА, ПСИХОЛИНГВИСТИКА КАК СОСТАВЛЯЮЩИЕ ЛИНГВОКУЛЬТУРНЫХ ЗНАНИЙ
УДК 32: 316.28 (477) + 81'373.612.2
МЕТАФОРА ЯК СПОС1Б РЕАЛ1ЗАЦП КОНЦЕПТУ АРТЕФАКТИ В СУЧАСНОМУ ПОЛ1ТИЧНОМУ ДИСКУРС!
Андрейченко О. I.
Тавршська академ1я Федерального державного автономного осв1тнього закладу вищоТ oceimu «Кримський федеральний ymiверситет iM. В. I. Вернадського», Смферополь E-mail: oksana1_24.ua@mail.ru
Статтю присвячено концептуальному анатзу сучасно! полпично! метафори, визначено iерархiчну структуру узагальнено! метафорично! моделi «Полпика - артефакти». На матерiалi преси кшця ХХ - початку ХХ1 столпъ розглянуто фреймово-слотову органiзацiю метафоричних субмоделей. Виявлено, що найчастше держава, !! полггичне життя виявляеться в семантичних категоршх 'будiвля', 'механiзм', 'транспорт'. Особливу увагу звернено на прагматичну иотенщю метафорично! моделi «Полiтика - артефакти».
Ключовi слова: полiтичний дискурс, фрейм, слот, полггична метафора, узагальнена метафорична модель, метафорична модель, метафорична субмодель.
ВСТУП
Лшгвютична наука на меж1 ХХ i ХХ1 стол1ть - це перюд докоршних змш, коли мову почали розглядати не як самостшну, незалежну вщ людини систему, а як своерщний антрополопчний феномен. Однак принцип антропоцентричносп досить давно е предметом дослщження нацюнально! культури, мови. Ще Д. М. Овсянико-Куликовський писав, що "мистецтво прагне до вщтворення i шзнання всього людського, воно - антропоцентричне i всю суму вщчутпв переробляе в норми людсько! психши" [10, с. 343 - 344]. За постулатом В. фон Гумбольдта, "людина думае, почувае й живе тшьки в мовГ' [4, с. 378]. Лшгвютика антрополопчна передбачае вивчення мови в тюному зв'язку з людиною, !! свщомютю, мисленням, духовно-практичною д1яльн1стю [11, с. 8]. В основ1 антропоцентрично! парадигми -мовна особистють, яка створюе р1зн1 типи дискуршв.
Важливим постулатом сучасно! когштивно! лшгвютики е дискурсивний шдхщ до вивчення мовних факпв. Метафори, яю функцюнують у мов1, повинш розглядатися в дискурс^ у тюнш взаемодп з умовами !х виникнення й формування, з урахуванням авторських, прагматичних настанов. Використовуючи в сучасному пол1тичному дискурс метафоричну модель замють прямо! номшацп, автор таким чином спрямовуе думку рецитента в заданому напрямку, робить спробу нав'язати свою систему ощнок i погляд1в. Оскшьки система метафоричних моделей - це
важлива частина нацюнально! мовно! картини св^у, нацюнально! ментальносп, важливо виявити в кожнш мовi продуктивнi й актуальш метафоричнi моделi, якi "характеризують сприйняття етносом того чи iншого абстрактного поняття ще! сфери й полггики взагалГ' [12, с. 393].
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Пщ концептуальною (когнiтивною) метафорою розумieмо осмислення одного концепту за рахунок перенесення певного комплексу знань у тематично шший текст. За функцюнальними критерiями метафору в пол^ичному дискурсi розглядають як спосiб мислення та тзнання дiйсностi [3, с. 61]. Метафора дае назву абстрактним поняттям.
Метафорична модель - це реалiзована або та, що складаеться у свщомосп мовцiв, схема зв'язку мiж поняттевими сферами. У бiнарнiй метафоричнiй моделi розрiзняемо ментальнi сферу-джерело i сферу-мету. Ментальна сфера-джерело слугуе для утворення продуктивних метафоричних моделей за допомогою фреймово-слотових операцiй. Фрейм - це структура репрезентаци знань, у якш вiдображено набуту досвщним шляхом iнформацiю про деяку стереотипну ситуацiю та про текст, що И описуе, а також шструкщю щодо И використання [12, с. 771]. Зазвичай система фреймiв розгортаеться в когштивш динамiчнi сценарп, як вiдображають уявлення про типове розгортання моделi. Фрейми складаються зi сло^в - елементiв ситуацiй, певного типу шформаци, релевантно! для фрагмента описувано! дiйсностi.
За семантикою метафор можна вивчати пол^ичну iсторiю держави, а за продуктившстю тих чи шших метафоричних моделей - скласти уявлення про певну полiтичну ситуацiю [4, с. 71].
Одшею з найбшьш продуктивних метафор у сучасному пол^ичному дискурсi е артефактна. Дослiджуючи сфери-джерела концептуального поля «артефакт», спостер^аемо, що найчастше держава, И полiтичне життя виявляеться в семантичних категорiях 'будiвля', 'механiзм', 'транспорт'.
Метафора з вихщною сферою «артефакти» концептуалiзуе рiзноманiтнi сощально-пол^ичш явища й процеси, що вщбуваються в Укра!ш, шляхом звернення до артефакпв, тобто предметiв i об'екпв, створених людиною. Щоразу, iнтерпретуючи, сприймаючи таку метафору, адресат звертаеться до узагальнено! концепосфери «артефакт», з якою пов'язаш певнi асощаци. Тобто метафорична модель «Пол^ика - це артефакт» характеризуеться прагматичною потенщею, усталеною оцшкою, закрiпленою в етносвiдомостi.
За своею структурою сфера-джерело «артефакт» - складний i неоднорiдний концепт, у межах якого умовно можна виокремити двi концептуальш сфери -«будiвля» (архтектурш артефакти), «механiзм» (технiчнi артефакти).
Артефактш метафори, за нашими спостереженнями, репрезентують узагальнену метафоричну модель «Полiтика - це артефакт», яка е гшерошмом для двох метафоричних моделей: «Пол^ика - це архтектурний об'ект», «Пол^ика - це механiзм», що вступають мiж собою у гiпонiмiчнi вщношення. Кожна iз двох моделей складаеться iз субмоделей - елементiв нижчого рiвня, що конкретизують
27
тип архтектурного та мехашчного об'екпв. Iерархiя метафорично! моделi грунтуеться на тому, що з одного боку вона складаеться з кшькох (рiдше - однiе!) субмоделей, з шшого - е частиною бшьш узагальнено! моделi [8]. Умовно iерархiчну структуру артефактних метафор у сучасному укра!нському полiтичному дискурсi можна подати у виглядi схеми:
I. МЕТАФОРИЧНА МОДЕЛЬ «ПОЛ1ТИКА - АРХ1ТЕКТУРНИЙ ОБ'еКТ»
Для полiтичного дискурсу характерним е використання артефакпв iз сфери-джерела «Архiтектурний об'ект», до складу якого входять назви будiвель, споруд, об'екпв комунального господарства.
Слiд зазначити, що аритектурна метафора е традицшною для полiтичного дискурсу. Суспiльство, за словами Н. Д. Арутюново!, - це певна "будiвля... ця метафора дозволяе виокремити в суспшьсга базис (фундамент), рiзноманiтнi структури (iнфраструктури, надбудови)" [11, с. 14 - 15]. Концептуальна метафора «Пол^ика - будiвля» належить до таких моделей, на основi яких можна демонструвати вплив пол^ичних подiй на життя суспшьства. Для полiтичного дискурсу Радянського Союзу використовували метафору руйнацi! старого i побудову нового свiту (пригадаймо будiвництво нового суспiльства, комунiзму тощо). У перюд перебудови активiзуеться вiдповiдна метафора: "ми "перебудовуемо дiм на iм'я Радянський Союз, ми "замiшуемо цемент гласносп" i "вимуровуемо правову державу тощо" [3, с. 61].
28
На сучасному етат активiзуeться метафора розбудова Украгни (держави), закладання фундаменту стабильности тощо. Починаючи з 1989 року у засобах масово! комушкаци продуктивною е метафора загальноевропейський дгм [9, с. 272].
Метафорична субмодель «Полянка - це буд!вля»
Розглянемо фреймову оргашзащю концептуально! субмоделi «Полiтика - це будiвля».
Фрейм 1. Конструкщя будiвлi
Слот 1. 1. Загальна конструкщя будiвлi
Будiвля, дiм - один iз найважливiших концептiв у людськш свiдомостi. Складовими частинами будiвлi е фундамент, дах, дверi, вшна та iншi компоненти, що зазнають переосмислення в полiтичному дискурсi, формуючи при цьому важливi номiнацi!. Наприклад, концепт фундамент репрезентуе уявлення про мщний дiм, твердиню. Дах та стши - це кордон iз зовнiшнiм свiтом i, водночас, вони можуть слугувати притулком вiд непроханих гостей тощо, пор.: "Якби вже сьогодт кожен хоч раз схопив за руку нег1дника, який шкодить Украгш, захистив свою честь чи честь р1дних, знайомих в1д свавыля антинародних чиновниюв, поклав хоч одну цеглину в велику будову нашог держави, завтра ми не тзнали б Украгни " [КС: 07: 03].
Слот 1.2. Внутршня структура примщення
Дослщжуючи сферу-джерело «будiвля», спостер^аемо, що найчастше держава, !! полггичне життя виявляеться в номiнацiях 'кухня', 'кабшет', 'коридор', 'кiмната' тощо. Особливою продуктившстю вiдзначаються метафори кухня (пол^ична кухня, кухня на Банковiй), коридор (владш коридори), пор.: "Або вони будуть без опозицИ, або в рол1 опозицИ виступлять зовам гншг сили, виготовлет та тгй самгй полтичнш "кухт", що й Парт1ярегютв" [УТ: 04: 10].
Отже, метафорична субмодель «Пол^ика - це будiвля» часто допомагае журналютам знайти потрiбне метафоричне позначення для змалювання пол^ичного життя, оскшьки концептуальна сфера "будiвля" як вихщна для творення метафори е достатньо структурованою й добре вщомою носiям мови.
II. МЕТАФОРИЧНА МОДЕЛЬ «ПОЛ1ТИКА - ЦЕ МЕХАН1ЗМ»
Технiчнi артефакти з вихщною сферою "механiзм" називають об'екти й транспортш засоби. Вони об'еднанi в одну групу за принципом номшаци рiзноманiтних об'ектiв, якi використовуе людина для здiйснення певно! роботи (ди, руху тощо), пересування в просторi тощо. Умовно в концептуальнiй сферi "Механiзм" видiляемо двi концептуальнi субсфери "Техшка" i "Транспорт"
Метафорична субмодель «Пол^ика - це технiка»
29
Спостереження за метафорами, яю функцюнують у сучасних газетах, дае змогу стверджувати, що техшчна метафора слугуе свого роду моделлю, за якою тзнаеться пол^ична реальшсть, створюеться мовна картина полiтичного св^у.
Метафорична субмодель «Полiтика - це техшка» мае вiдповiдну фреймово-слотову оргашзащю.
Фрейм 1. Полiтика - це мехашзм
Часто полiтична система представляеться як налагоджений механiзм або, навпаки, журналюти закликають налагодити роботу мехашзму (тобто, держави, !! структур тощо), пор.: "Колективний барин" пригхав. Не йдеться вже анг про якихось сторонмх гвинтишв у цьому змащеному механiзмi, ам про "контрактниюв", ам, Боже збав, найманих Штел1гент1в у влад1 "соб1 на ум1" [УМ: 12: 02]. Продуктивною е метафора модель, тобто 'тип, марка конструкцп" [СУМ 1973: 4: 776], що семантично пов'язана з метафорою мехашзму, пор.: "Попри всг "сюсюкання" з народом 7 залякування крагни референдумом з приводу впровадження новог моделi побудови влади, Президент та його "глави" все ж не зважаться на вар1ант 7з всенародним голосуванням-гвалтуванням на кшталт 2000 року" [УМ: 06: 03].
Новою для пол^ичного дискурсу е "комп'ютерна" метафора, яка вносить у контексти новi й дiевi можливосп штерпретаци пол^ичних подш, вщзначаеться емотившстю, значним прагматичним потенщалом, пор.: "Говорячи сучасною мовою, операцшна система "Украта" не розумie запитiв користувачiв, i тому потребуе не апгрейдiв, а принципово нового програмного забезпечення" [ДзТ: 0809: 10].
Фрейм 2. Техшчний процес
Пол^ична система зазвичай образно представляеться як своерщний техшчний процес. Показовими для вщтворення сучасних пол^ичних реалш, характеристики дш пол^июв е вторинш номшацп закручування гайок, затискання в лещатах, застосовування важел1в тощо, пор.: "Адмтресурс стис у лещатах нав1ть комерцтну сферу сустльног комумкацИ" [УМ: 12: 01].
Прагматичний потенщал субмоделi «Пол^ика - це техшка» реалiзуеться за рахунок закршлено! за нею ощнки: пол^ична система - це нещадний мехашзм, що зневажае штереси окремо! особистосл, народу.
Метафорична субмодель «Пол^ика - це транспорт»
Пол^ичш реалi! семантично перехрещуються iз номiнацiями, пов'язаними з транспортом. Концепт держави шформацшно наповнюеться висловами, основою метафорично! транспозицi! яких е назви транспортних засобiв, !х частин, видiв руху, пов'язаних iз транспортом, назви територiй i дорщ якими здiйснюють рух [6, с. 108].
Розглянемо фреймово-слотову оргашзащю метафорично! субмоделi «Пол^ика - це транспорт».
30
Фрейм 1. Типи транспортних засоб1в
Пол^ичш процеси, поди, явища метафорично штерпретуються як назви рiзноманiтних транспортних 3ara6ÍB. Продуктивною в текстах полiтичних дискусш е узагальнена субмодель «Держава - це машина», пор.: "Цьому перешкоджае те, що державна машина Укрални сьогодн жорстко з1мкнена на центр" [УК: 09: 04].
Метафора корабель, човен, яка особливою популяризащею вщзначалась у перюд перебудови (корабель перебудови) [2, с. 26], у сучасному поличному дискурс образно вживаеться для позначення пол^ичних сил, партш, блоюв тощо, пор.: "Напевно, лише eid ¡стотних р1зниць команда плавбанки засигналила SOS: рятуйте, йдемо переможно на дно. Можна собi уявити яю насправдi вiдсотки тихенько шепчуть у вуха, коли самого Даниловича гукнули на каттанську рубку " [УМ: 03: 02]. На негативне сприйняття, зневажливе ставлення до пол^ично! ситуацн читача скеровуе вжита в контекст образна лексема плавбанка (пор. корабель). Така замша надае висловлюванню iронiчноl тональность
Часто журналюти дають ощнку пол^иков^ пол^ичнш силi через призму транспортно! метафори, зокрема через назву транспортного засобу. Так, у свщомосп мовщв номен "Титашк" викликае певш стереотипи, за якими проводиться паралель мiж полiтиком, полiтичною партiею та конкретною подiею -загибеллю лайнера "Титашк" у 1912 р., пор.: "Зважте. Як упали котирування Володимира Литвина, варто йому було посадити "Титашк" блоку "За едину Украшу!" на мыь" [УМ: 06: 02]. "Титашком" можуть стати не тшьки окремi полггичш постай, полггичш угруповання, але й уся держава, пор.: "Сергт Головатий щиро зiзнався, що подумуе покинути межi держави, мовляв, у цт крат все одно тчого путнього не буде. Гарн опозицюнери... Готовi першими покинути корабель, що йде на дно... Адже коли ми цей корабель будували, то не бажали йому долi Титашка" [ВК: 01: 01].
Метафора президентський човен подае образну характеристику президентсько! команди - у човш вс "сво1", тому "вщхщ" вщ нього може мати негативш наслщки для пол^ичного опонента: його можуть потопити як ворога, "чужого", однак можуть залишитися й на плаву, пор.: "Вiн перший з украгнських олiгархiв, хто не побоявся вiдпливти вiд президентского човна i при цьому залишитися на плаву" [УС: 08: 01].
Для пол^ичного дискурсу показовою е метафора поТзд, потяг, прагматика яко! надае динамши пол^ичним подiям i явищам, показуе мiру наближеносп до декларовано! мети, оскшьки в основi тако! метафори лежать семи руху, змш [7, с. 306]. пор.: "Передвиборчий потяг набираехiд. Шнцева зупинка - спадкоемтсть влади?" [ДУ: 08: 04]; "Але часи змтилися, i погзд тшов. Грубий тиск навть на аполтичних закарпатщв дае звороттй ефект" [УМ: 04: 03]; "Таким "бронепоездом" розпуску може стати, примiром, Петро Порошенко або той же Борис Тарасюк" [ДзТ: 01: 07].
Для суб'екпв пол^ики показовим е кар'ерний рют, що образно представляеться як метафора л^ак, пор.: "МЗОвська молодь боролася за право цшодобово гарувати, як вы, аби з ним. Журналiсти обожнювали Бориса 1вановича. Його доля
31
склалася так, що майже вс згрки на фюзеляжi Тарасюка були намальоват до того, як в1н ставм1тстром" [ДзТ: 10: 00].
Особливютю укра!нського менталитету е метафоричне осмислення пол^ично! реальносп через такий вид транспорту як вiз. У свщомосп читачiв лексема вiз асоцiюеться з вiдомим висловом а вiз i нинi там (а хура й досi там), тобто справа, яка не йде, не просуваеться, пор.: "Коли у воза впрягають кыькох коней, то не всг однаково тягнуть... Вiз За едину Украшу!" тягнуть, образно кажучи, п'ять коней, п'ять парт1й" [ВК: 03: 02]; "Уряд Ющенка зрушив з мертвог точки вiз, який роками пробуксовував" [ДзТ: 04: 01].
Фрейм 2. Частини транспортних засобiв
Зазвичай пол^ичш поди метафорично штерпретуються журналютами як частини транспортних засобiв кермо, двигун, гальмо. Так, лексема кермо в пол^ичному контекст набувае значення 'влада', пор.: "Сам Президент заявив, що майбутнт прем 'ер мае бути "конячкою, яка тягне плуг, а ззаду мае бути кермо. "Я постараюся тримати ручки цього плуга", - додав Л. Кучма. Не впевнена, чи далеко ми загдемо на ташй конячщ, коли кермо ззаду" [ВК: 05: 01].
Бшьшють iз названих метафор мають негативний характер, прагматичний потенщал яких спрямований на зображення негативних сторш пол^ично! системи, пор.: "Найбтьшим гальмом, яке стримувало динам^чш процеси розвитку галуз1, було небажання влади в1дмовитись в1д адм^тстрування господарськог д1яльност1" [УК: 06: 04].
Фрейм 3. Люди, пов'язаш з транспортом
Метафоричне перенесення назв агентивiв на пол^ика часто передае iронiчне ставлення автора до висловлюваного, наприклад, наш машишст, пор.: "Нинг наш "машитст" аг1туе за перех1д державного "потяга" на парламентсько-президентсьюрейки" [УМ: 05: 03].
Спостереження за метафорами, яю функцюнують у сучасних газетах, виявляе взаемозв'язок мiж пол^ичною подiею, !! сприйняттям у нацiональнiй свiдомостi та вщповщною системою образних висловiв. Метафоричнi моделi використовуються як засiб манiпулювання свщомютю читачiв.
ВИСНОВКИ
Таким чином, сучасна пол^ична метафора зi сферою-джерелом «артефакт» складаеться з трьох метафоричних субмоделей («Пол^ика - будiвля», «Полiтика -техшка», «Полiтика - транспорт»), об'еднаних у двi метафоричнi моделi: «Полiтика - архтектурний об'ект», «Полiтика - мехашзм». Кожна з трьох субмоделей мае специфiчну фреймово-слотову органiзацiю, прийнятну для аналiзу полiтичного дискурсу. Через семантичну структуру метафор iз вихiдною сферою «артефакт» автори газетних матерiалiв досягають iронiчного звучання тексту, в якому висловлюють зневажливе ставлення до пол^ично! подi! чи особи.
32
Список лггератури
1. Арутюнова, Н. Д. Метафора и дискурс / Н. Д. Арутюнова // Теория метафоры : сборник / общ. ред. Н. Д. Арутюновой и М. А. Журинской. - М. : Прогресс, 1990.- 512 с.
2. Баранов, А. Н. Что нас убеждает? (Речевое воздействие и общественное сознание) / А. Н. Баранов,. - М. : Знание, 1990. - 64 с.
3. Баранов, А. Метафоры общественного диалога : война или согласие? / Анатолий Баранов, Юрий Караулов // Знание - сила. - 1991. - № 10. - С. 60-63.
4. Гумбольдт, фон В. Язык и философия культуры / В. фон Гумбольдт. - М., 1985. - 450 с.
5. Гутман, Е. А. Сопоставительный анализ зооморфных характеристик / Е. А. Гутман, Ф. А. Литвин, М. И. Черемисина // Национально-культурная специфика речевого поведения. - М., 1997. - С. 147165.
6. Дацишин, Христина. Транспортна метафора в укра!нському полггичному дискурс : конотативний аспект / Христина Дацишин // Вгсник Льв1вського ушверситету. Сер1я журналютика. - 2003. - Вип. 23. - С. 108-116.
7. Дацишин, Христина. Метафорична штерпретащя полгшчних реалш [ проблема впливу на формування громадсько! думки / Христина Дацишин // Пам'ять столпъ, ввдтворена у словг - К. : Планета, 2004. - С. 302 - 307.
8. Керимов, Р. Д. Артефактная концептуальная метафора в немецком политическом дискурсе [Текст]
: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 "Германские языки" / Р. Д. Керимов. - Барнаул, 2005. - 18 с.
9. Кравченко, В. Базов1 метафоричш модел1 з концептом Свропа у полпичному дискурс / В. Кравченко // Семантика мови [ тексту. Зб1рник статей VIII М!жнародно! конференци. - 1вано-Франквськ : Плай, 2003. - С. 271 - 273.
10. Овсянико-Куликовский, Д. Н. Литературно-критические работы в 2-ух т. / Д. Н. Овсянико-Куликовский ; сост., подгот. текста, примеч. И. Михайловой ; вступ. ст. Ю. Манна. - М. : Худож. лит., 1989.
11. Постовалова, В. И. Картина мира в жизнедеятельности человека / В. И. Постовалова // Роль человеческого фактора в язык е : Язык и картина мира. - М., 1988. - С. 8-69.
12. Сел1ванова, О. О. Лшгвютична енциклопед1я : [наукове видання] / О. О. Сел1ванова. - Полтава : Довкшля-К, 2010. - 844 с.
Умовш скорочення
ВК - газета "Веч1рнш Ки!в" Д - газета "День" ДУ - газета "Демократична Укра!на" ДзТ - газета "Дзеркало тижня" КС - газета "Кримська свилиця"
СУМ - Словник украшсько!' мови в 11-ти т. УК - газета "Урядовий кур'ер" УМ - газета "Укра!на молода" УТ - тижневик "Укра!нський тиждень"
33
МЕТАФОРА КАК СПОСОБ РЕАЛИЗАЦИИ КОНЦЕПТА АРТЕФАКТЫ В СОВРЕМЕННОМ ПОЛИТИЧЕСКОМ ДИСКУРСЕ
Андрейченко О. И.
Статья посвящена концептуальному анализу современной политической метафоры, определена иерархическая структура обобщенной метафорической модели «Политика - артефакты». На материале прессы конца ХХ - начала XXI веков рассмотрена фреймово-слотовая организация метафорических субмоделей. Выявлено, что чаще всего государство, его политическая жизнь определяется в семантических категориях 'здание', 'механизм', 'транспорт'. Особое внимание обращено на прагматический потенциал метафорической модели «Политика - артефакты».
Ключевые слова: политический дискурс, фрейм, слот, политическая метафора, обобщенная метафорическая модель, метафорическая модель, метафорическая субмодель.
METAPHOR AS THE WAY OF CONCEPT ARTEFACTS CONCEPT REALIZATION IN MODERN POLITICAL DISCOURSE
Andreychenko O. I.
The article deals with the concept analysis of political metaphor, hierarchy structure of the common metaphor model «Politics - artefacts» is defined. The frame-slot structure of submodels is considered on mass media materials of the end XX - and the beginning of XXI century. The state proved to be one of the frequent one used in semantic categories as 'building', 'mechanism', 'transport'. Pragmatic potential of metaphor model «Politics - artefacts» is paid much attention.
Key words: political discourse, frame, slot, political metaphor, generalized metaphorical model, metaphorical model, metaphorical submodel.
34
