CC BY
9
УДК 616.314 - 76 - 003.96
Мехашзм психофiзюлогiчноl реакци оргашзму на ортопедичш конструкщ! та
його забезпечення
Шдзельский М. Я., Дудченко М. О., Цветкова Н. В.
Вищий державний навчальний заклад Украти «Укратська медична стоматологгчна
академ1я», Полтава
Ортопедичне лкування е серйозним втручанням в оргашзм людини. Стоматологи-ортопеди един у тому, що зубы протези е подразником для тканин ротовоТ порожнини та оргашзму в цтому. Iснуючi теорií пристосування оргашзму хворого до зубних протезiв говорять про те, що протез, незалежно вщ його конструкций дiе на оргашзм як безпосередшй подразник тканин i психоемоцiйний фактор. Наведенi ознаки процеав, якi супроводжують зви-кання до зубних протезiв, наближають Тх до такоТ загальнобiологiчноТ категорiТ, як стрес.
Мета дослщження: вивчити наявнють зв'язку мiж адаптацiею до протезiв i стресом на основi показниюв вегета-тивних реакцiй органiзму i невро-психологiчних розладiв пацiентiв у залежност вiд поведiнкового типу хворого. Результати дослщження. Проведет дослщження свщчать про наявнють ознак стресу у па^етчв, який про-являеться у залежност вiд поведiнкового типу нервовоТ системи.
КлючовI слова: стрес, ортопедичш конструкцiТ, невро-психологiчнi розлади.
В ступ. Ортопедичне л^вання е серйозним втручанням в оргашзм людини. Стоматологи-ортопеди едиш у тому, що зубш протези е подразником для тканин ротово! порожнини i органiзму в цшому. Розглядаючи подразнюючу дiю протезу, вiдмiчають його надмiрний тиск, токсикоалерпч-ний вплив, порушення мiкробiологiчного гомеос-тазу ротово! порожнини [1].
Не менш важливим е вплив протезу як психо-емоцiйного фактору. R. Petr говорить, що навiть бездоганно виготовлений протез може вважати-ся невдалим, якщо пацiент не користуеться ним i сприймае його, як чужорщне тiло.
Провiдне мiсце психолопчно! адаптацп до протезiв вiдзначали велика кшьюсть дослiдникiв [3]. Пiдсумовуючи !х погляди з цього питання, Н. В. Калшша i В. А. Загорський [1990] визна-чають психолопчну адаптацiю як суму складних умовно-рефлекторних реакцiй хворого, котрi належать до сфери людських емоцiй i визначають ступiнь задоволеностi хворого протезами.
Таким чином, юнуючи теорп пристосування оргашзму хворого до зубних протезiв едиш у тому, що протез, незалежно вщ його конструкци, дiе на оргашзм, як безпосередшй подразник тканин i психоемоцшний фактор. Наведеш ознаки процесiв, що супроводжують звикання до зубних протезiв та наближують !х до тако! загальнобюлопчно! категорп, як стрес [1].
Стрес - це сукупшсть неспецифiчних бюх> мiчних фiзiологiчних та психолопчних реакцiй
органiзму у вщповщь на вплив надзвичайного подразника [Селье, 1939]; його визначають та-кож, як неспецифiчний компонент фiзiологiчних й патолопчних реакцiй, що характеризують стан напруження, мiру активацп систему гомеостазу. Розр1зняють два види стресу [Ведеев Ф. П., 1992]:
- соматичний (бюлопчний) стрес у вщповщь на безпосередшй вплив подразника на тканини тша;
- психоемоцiйний стрес - без контакту зi стресором, а в наслщок дистантно! рецепцi! або дп негативних емоцiй.
Згiдно з класичною концепщею Селье, за-гальний адаптацшний синдром (ЗАС), або стрес у своему розвитку проходить три стадп:
- стадiя тривоги - у цш стадi! вiдбуваеться перебудова режиму функцюнування на роботу в екстремальних умовах, мобшзащя резервiв i тимчасове зниження загально! резистентностi;
- стадiя резистентностi - характеризуеться активащею регуляторних i виконавчих систем, шдвищенням опiрностi до iнших подразникiв;
- стадiя виснаження - у цш стадi! знижуеться загальна резистентнiсть оргашзму i виникають пошкодження клiтин i органiв.
Ключовим моментом у розвитку стресу вва-жають порушення нейромедiаторно! iнтеграцi! центрально! нервово! системи шд впливом подразника. Безпосередньо чи опосередковано щ сигнали активують структуру гшатоламусу, стимулюють видiлення кортикотропiн-релiзинг гормону i вазоприсину, запускають комплекс
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 3-4 2015
Ндзельский М. Я. та спвав. МЕХАН1ЗМ ПСИХЮФ1ЗЮЛЮПЧНЮ1РЕАКЦН ОРГАН1ЗМУ НА ОРТОПЕДИЧН1КЮНСТРУКЦП.
вегето-соматичних вияв1в стресу.
У патогенез1 стресу велику роль вщводять змшам штенсивносп вщьнорадикального окис-лення лшщ1в та антиоксидантному захисту як у центральнш нервовш систем^ так { в ефектор-них органах [2].
Активащя вшьнорадикального окислення л> пщ1в, аваршний викид антиоксидант1в шщдае реакщю шших стрес-реал1зуючих систем. Гу-моральними продуктами цих систем е катехола-мши { особливо глюкокортико!ди.
Вважають, що саме посилення переюсного окислення лшщ1в при тривалш або штенсивнш стрес-реакци вщ1грае ключову роль у перетво-ренш адаптивного характеру стрес-реакци на пошкоджуючий [1]. Наведеш вище законом1р-носп мають широку експериментальну базу 1 здебшьш стосуються соматичного стресу. Вод-ночас для людини великого значення набувае стрес, викликаний емоцшними стресорами.
Симптоматика психо-емоцшного напружен-ня у стоматолопчних хворих досить р1зномашт-на 1 визначаеться [3]:
- шдивщуальними типолопчними особли-востями регуляци геодинамши;
- станом ноцицентивно! 1 актикоцентивно! системи;
- властивостями особистосп.
Окрем1 дослщження стосуються бюх1м1чних
зрушень в оргашзм1, зумовлених гострим емо-цшним стресом у стоматолопчних хворих.
Проведений анал1з л1тератури демонструе, що проблема стресу не посщае чинного мюця в стоматологи. Особливо це стосуеться орто-педично! стоматологи, де звикання до протез1в мае вс ознаки стресорно! ситуаци.
Мета дослщження - вивчити наявшсть зв'язку м1ж адаптащею до протез1в { стресом за показниками вегетативних реакцш оргашзму та невро-психолопчних розлад1в пащеипв у за-лежносп вщ поведшкового типу хворого.
Матерiали та методи дослщження. Для ви-
вчення невро-поведшкових розлад1в пащеипв, яким за медичними показаннями були виготов-леш стоматолопчш конструкци, було дослщже-но !х здатшсть концентрувати увагу за методикою Мюнстерберга (1934). Визначали стан вегетативних реакцш оргашзму [1]:
- артер1альний тиск (АТ);
- частоту серцевих скорочень (ЧСС);
- акрогщроз долонь.
Визначення ЧСС та АТ проводили за загаль-3-4 2015 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
ноприйнятою методикою. Дослщження проводили до та тсля фшсаци стоматолопчних кон-струкцш. Тип поведшково! реакци визначали за методикою Рожнова [1988].
Результати дослщження. Перед дослщом ус хвор1 були розподшеш на три групи у залеж-носп вщ типу поведшки:
- «спокшш» - 8 ос1б;
- «тривожш» - 8 ос1б;
- «неспокшш» - 9 ос1б.
Отримаш результати свщчать про ютотш вщмшносп здатносп концентрувати увагу у па-щенпв з1 «спокшною», «тривожною» 1 «неспо-кшною» поведшкою; здатшсть до концентраци уваги знизилася:
- у хворих з «неспокшною» поведшкою - на 60 %;
- у хворих з «тривожною» поведшкою - на 47 %;
у хворих з1 «спокшною» поведшкою ютот-
них змш не спостерпалось.
При обстеженш «спокшних» хворих:
- систол1чний АТ становив 133 мм. рт. ст.;
- д1астол1чний АТ - 81 мм. рт. ст.;
- ЧСС дор1внювала 70 уд./хв.
Машпуляци, пов'язаш з припасуванням протезу, не викликали ютотних змш зазначених по-казниюв. Слабкий гшергщроз долонь було вщ-м1чено лише в 10 % хворих.
Пащенти з «тривожною» поведшкою вияв-ляли роздратовашсть при незначних незручнос-тях; при дослщженш вегетативних реакцш до початку користування протезами:
- систол1чний АТ становив 135 мм. рт. ст.;
- д1астол1чний АТ - 83мм.рт.ст.;
- ЧСС - 73 уд./хв.;
- гшергщроз зареестровано у 2,4 % хворих.
Накладання протезу викликало пщвищення
АТ на 15 %, ЧСС - на 30 %; зростала кшьюсть оаб з гшергщрозом.
При обстеженш третьо! групи («неспокшш») на початку л1кування вщм1чали, що показники АТ та ЧСС ютотно не вир1знялися вщ ос1б 1з «спокшним» { «тривожним» типом поведшки. Але вегетативш реакци «неспокшних» пащен-т1в тд час накладання та пристосування протезу характеризувалися п1двищенням систол1чного АТ на 25 % пор1вняно з базальним р1внем. За цих умов ЧСС зростала на 38 %. Значно збшьшилась кшьюсть ос1б з вираженим гшергщрозом доло-ней. Ц1 зм1ни збер^алися на протяз1 30 д1б.
Таким чином, проведеш досл1дження св1д-чать про наявшсть ознак стресу у пащенпв, який проявляеться у залежносп в1д повед1нко-вого типу нервово! системи.
Висновок. Адаптащя до стоматолопчних конструкцш мае Bci ознаки стресорно! ситуацп; вона проявляеться подразнюючим впливом про-
Л1ТЕРАТУРА
1. Шдзельський М. Я. Мехашзм адаптацп до стома-
толопчних протез1в / М. Я. Шдзельський. - Полтава: ТОВ «Ф1рма «Техсервю», 2003. - 116 с.
2. Жуков Д. А. Психогенетика стресса/ Д. А. Жу-
ков- СПб., 1997. - 176 с.
3. Кручинин Ю. К. Психологическая характеристика пациентов с частичной потерей зубов при первичном обращении и после ортопедического лечения / Ю. К. Кручинин
тезу на тканини порожнини рота, емоцшним на-пруженням, вегетативними реакщями.
// Казанский медицинский журнал. - 2014. -Т. 95, № 3. - С. 128-130 4. Статистика використання e-leaming платформ в Укра!ш [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.colgate.ru/app/CP/ RU/OC/Information/Articles/Oral-and-Dental-Health-Basics/Medical-Conditions/The-Mouth-Body-Connection/article/Understanding-Stress-and-its-Affect-on-Oral-Health.cvsp
МЕХАНИЗМ ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКОЙ РЕАКЦИИ ОРГАНИЗМА НА ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ КОНСТРУКЦИИ И ЕГО ОБЕСПЕЧЕНИЕ Нидзельский М. Я., Дудченко Н. А., Цвет-кова Н. В.
Высшее государственное учебное заведение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия», Полтава
Ортопедическое лечение является серьезным вмешательством в организм человека. Стоматологи-ортопеды едины в том, что зубные протезы является раздражителем для тканей ротовой полости и организма в целом. Существующие теории приспособления организма больного к зубным протезам говорят о том, что протез, независимо от его конструкции, действует на организм как непосредственный раздражитель тканей и психо-эмоциональный фактор. Приведенные признаки процессов, сопровождающих привыкания к зубным протезам, приближают их к такой общебиологической категории, как стресс. Цель исследования: изучить наличие связи между адаптацией к протезам и стрессом на основе показателей вегетативных реакций организма и невро-психологических расстройств пациентов в зависимости от поведенческого типа больного. Результаты исследования. Проведенные исследования свидетельствуют о наличии признаков стресса у пациентов, проявляющегося в зависимости от поведенческого типа нервной системы.
Ключевые слова: стресс, ортопедические конструкции, невро-психологические расстройства.
THE MECHANISM OF THE ORGANISM'S PHYSIOLOGICAL REACTION TO THE ORTHOPEDIC DESIGN AND ITS SUPPORT Nidzelskyy M. Ya., Dudchenko M. O., Tsvetkova N. V.
Higher State Educational Establishment of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava
Orthopaedic treatment is a serious intervention into the human body. Stomatologist-orthopedists are united in the fact that the dentures are irritants to the tissues of the mouth and the body as a whole. Existing theories of adaptation of the patient's organism to the dentures indicate that the denture regardless of its structure acts on the body as a direct tissues' irritant and psycho-emotional factor. These signs of the processes accompanying adaptation to dentures bring them to the general biological category such as stress.
Objective: to study the presence of the link between adaptation to the dentures and the stress on basis of the indices of the patients' autonomic reactions and neuropsychological disorders, depending on the type of the patient's behavior.
Results of the study. The investigation suggests there are the signs of stress in patients, which manifest themselves depending on the behavioural type of the nervous system.
Keywords: stress, orthopedic design, neuropsychological disorders.
Нидзельський Михаил Яковлевич - доктор медицинских наук, профессор, заведующий кафедрой последипломного образования врачей стоматологов-ортопедов ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия».
Дудченко Николай Алексеевич - доктор медицинских наук, профессор кафедры внутренних болезней и медицины неотложных состояний с кожными и венерическими болезнями ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия».
Цветкова Наталья Владимировна - кандидат медицинских наук, доцент кафедры последипломного образования врачей стоматологов-ортопедов ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия». [email protected]
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 3-4 2015
