CC BY
25
о
I
)
УДК 371.711 DOI: 10.22141/2224-0551.13.7.2018.148924
Пересипкна Т.В.1-2, Сидоренко Т.П.1-2, Пересипкна А.М.2, Кндрук М.О.2
1ДУ«1нститутохорони здоров'я дтей та п1длшв Национальноi академпмедичнихнаук Укра/ни»,
м. Харкв, Укра/на
2Харквський нацюнальний ун/верситет¡м. В.Н. Каразна, м. ХаркВ, Укра/на
Медична допомога дггям у навчальних закладах: стан, проблеми та перспективи розвитку
For cite: Zdorov'e rebenka. 2018;13(7):698-703. doi: 10.22141/2224-0551.13.7.2018.148924
Резюме. В cmammi проведено анапЬз систем медичного забезпечення дтей шкльного вшу, особливостей оргашзаци. Мiжнародний досвгд свiдчить, що снують pi3Hi моделi медичного забезпечення дтей у навчальних закладах: вiдмiнностi щодо тдпорядкування шкльнох служби (структурам охорони здоров'я або освти), фЫансування, тдготовки кадрiв та найбльш — щодо профлактичнох спрямованостг. об-сягу та термну проведення профлактичних медичних оглядв. Всесвтня органiзацiя охорони здоров'я наголошуе, що поки оптимальноймоделi шкльнохохорони здоров'я в свШ не визначено. Загальними проблемами шкльнох охорони здоров'я е недостатне фЫансування, нерiвномiрний доступ дтей до медичних послуг. Наведено стан медичного забезпечення школярiв у крахнах пострадянського простору, результа-ти змш у галузi охорони здоров'я дтей, що стосувалися реформування системи санiтарно-епiдемiологiч-них закладiв, модершзаци хх функцт, створення нових вертикальних структур, функщями яких е роз-робка нацюнальних iрегональних програм щодо пропаганди здорового способу життя, медичнох освти та комушкацтна дiяльнiсть. Проаналiзовано розвиток системи шкльнох медицини в УкраМ з позици «Концепцп стандартiв якостi шкльних медичних послуг i компетенцт» €вропейського союзу шкльнох та утверситетсько'Х медицини. Окреслено перспективи шкльнох медицини в УкраМ, а саме: потреба у розробц i запровадженш новох' украх'нськох' моделi шкльноХ медицини, адаптованох' до европейських стандартiв, та ттегрування хХу систему громадського здоров'я, що затверджено в УкраМ; оновлення нормативно-правовох'бази;розвиток кадрового потенщалу; формування нових професшних компетент-ностей медичних пращвнишв шкльнох медицини в УкраМ; посилення мiжвiдомчоi взаемодп в питаннях допомоги збереження здоров'я дтям i тдлткам, як навчаються.
Ключовi слова: шкльна медицина; медична допомога дтям; профлактична медицина; дти i тдлтки
Вступ
Стан здоров'я тдростаючого поколшня е най-важлившим показником благополуччя кожно! держави. Його збереження вкрай актуальне для д^ей шкшьного в^, коли шдвищення навчаль-ного навантаження, порушення саштарно-пп-ешчних умов i зниження просвггницького рiвня тягнуть за собою зростання рiзних форм патоло-пчних сташв i вщхилень, таких як порушення по-стави, захворювання верхшх дихальних шляхiв,
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
поширення захворювань системи оргашв трав-лення, хвороб оргашв зору тощо [1]. Тому на сьо-годш навчальний заклад покликаний виконувати не тшьки освггню функщю, а й тклуватися про здоров'я дггей. Школа не може юнувати без сис-теми медичного забезпечення, а медичне забез-печення школярiв повинно тюно штегруватися до системи освгги.
Мета: надати шформацшно-аналггичну ощнку розвитку шкшьно! медицини.
Для кореспонденци: Пересипкша Тетяна Валентишвна, кандидат медичних наук, завщувач вщдшенням науковоТ оргашзаци медичноТ допомога дпям i пщлгткам, ДУ «1нститут охорони здоров'я дггей та пщлгтав НацюнальноТ академи медичних наук УкраТни», пр. Ювшейний, 52-А, м. Харш, 61052, УкраТна; е-mail: Tatyanaiozdp@gmail.com
For correspondence: Tetyana Peresipkina, PhD, Head of the Department of scientific organization of medical care to schoolchildren and adolescents, State Institution "Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine', Jubileyny Ave., 52-A, Kharkiv, 61153, Ukraine; e-mail: Tatyanaiozdp@gmail.com
Свiтовий досвiд медичного забезпечення дiтей шкiльного вiку
Проблемами укршлення здоров'я дiтей в на-вчальних закладах свiтова медична спшьнота от-куеться вже здавна. В европейських кра1нах шкiльнi медичнi пращвники стали з'являтися наприкiнцi
XIX столитя, але систематичне створення шкшьних медичних послуг розпочате у перше десятирiччя
XX столiття. Нiмецька система, що була розробле-на у Вюбадеш, була моделлю для багатьох кра1н, 11 загальнi елементи все ще можна бачити в сучасних медичних моделях у школах. Ця модель включала не тшьки догляд за шкшьними будинками, але й систе-матичний нагляд за самими школярами, що допо-внювалося шдивщуальними оглядами у визначеш вiковi перiоди [2]. З початку ХХ1 столiття шкiльна охорона здоров'я змютилася вiд принципу «шукати та лжувати» до принципу «запобтати та заохочу-вати», придiляючи особливу увагу питаниям укрь плення здоров'я дггей, максимiзацГ1 1х благополуччя [3]. З огляду на це, за шщативою Всесвггаьо1 орга-нiзацГ1 охорони здоров'я (ВООЗ) та Дитячого фонду ООН (ЮН1СЕФ) була створена мережа шкш спри-яння здоров'ю (1998 р.), тдтверджуючи профшак-тичну спрямованiсть шкшьно! медицини. В Укра1ш ця мережа активно розвиваеться.
Однак, за даними ВООЗ, оптимально! моделi шкшьно! охорони здоров'я в свт досi не визначено. Шкшьш медичнi послуги е невщ'емною частиною як сектора охорони здоров'я, так i освiти, часто гс-нуе розрив мж освггою та охороною здоров'я, i за-пропонованi iнiцiативи реалiзуються не повною мь рою [4]. Майже 80 % з кра1н бвропейського Союзу визначили, що основними проблемами шкшьно'1
охорони здоров'я е недостатне фшансування, у тре-тинi випадкiв вказуеться на нерiвномiрний доступ дiтей до послуг шкшьно! охорони здоров'я. Орга-шзацшш аспекти шкшьно'1 медицини також мають вiдмiнностi. Вони стосуються питань управлшня шкiльною медициною, шлях1в фшансування, кадрового забезпечення тощо. Органами управлшня та фшансування системи шкшьно'1 служби охорони здоров'я у рядi кра1 е Мiнiстерство охорони здоров'я або Мшютерство освiти, або, часто, разом — Мшгс-терство охорони здоров'я та Мшютерство освiти. Також у багатьох кра1нах до дано1 системи залуча-ються мiсцевi органи охорони здоров'я або органи мюцево'1 влади (табл. 1). Вони ж е i вщповщальни-ми за шдготовку кадрiв шкшьно'1 служби охорони здоров'я зпдно з потребами [5, 6].
Деяю характеристики служб шкшьно'1 медицини подано в табл. 1.
Медичнi огляди е основним профшактичним заходом для учшвсько'1 молодi. Профiлактичнi огляди проводяться майже в уах кра1нах бвропейського репону, однак 1х строки та змют варiюються. Вони можуть мiстити в собi скринiнг для дiагностувания проблем зi здоров'ям, оцiнку стану здоров'я, вак-цинацiю. Останнiм часом деяю кра1ни почали зо-середжувати увагу на комплекснш моделi профшак-тичних оглядiв для бiльш повно1, цшюно'1 картини щодо здоров'я школярiв, незважаючи на деяю не-гативнi висловлювання з приводу ефективностi 1х проведення [7] (табл. 2).
Загалом найбшьш поширеними скринiнговими тестами е: визначення зросту та маси тiла (запро-ваджено у 84 % европейських кра1н); визначення гостроти зору (81 %) та слуху (73 %); огляд стома-
Таблиця 1. Характеристика служб шкльноУ охорони здоров'я
Кража Органи управлiння Фiнансування Пщготовка кадрiв Оргашзащя шкiльноi системи охорони здоров'я
Австрiя Мшютерство освiти Репональш та мунiципальнi органи влади Мiнiстерство освiти 1снують на базi навчаль-них закладiв
Велика Британiя Мiсцевi органи охорони здоров'я Мiсцевi органи охорони здоров'я Мiсцевi органи охорони здоров'я £ частиною загально!' служби охорони здоров'я
1зрать Мшютерства освiти та охорони здоров'я, мiсцевi органи охо-рони здоров'я Мiнiстерства освiти та охорони здоров'я, мiсцевi органи охорони здоров'я через незалежних постачальнишв послуг Мiнiстерства освiти та охорони здоров'я, мiсцевi органи охорони здоров'я ШСОЗ вiдвiдуе навчальн заклади
lталiя Мшютерства освiти та охорони здоров'я, мiсцевi органи охорони здоров'я та освiти Мiнiстерства освiти та охорони здоров'я за допо-могою регюнальних органiв охорони здоров'я, як е вiдповiдальними за надання медичних послуг Репональш органи охорони здоров'я за допомогою мюцевих служб охорони здоров'я Мiсцевi органи влади вщ-повiдальнi за шкiльне се-редовище, сiмейний лiкар вiдповiдае за шдивщуаль-не здоров'я дитини
Польща Мiнiстерство охорони здоров'я Нацюнальний фонд охорони здоров'я та мiсцевi органи влади Мшютерство освiти та охорони здоров'я 1снують на базi навчаль-ного закладу
Фiнляндiя Мшютерство освiти Рiзнi джерела Мшютерство освiти 1снують на базi навчаль-ного закладу
тологом (проводиться у 68 % краш); у 46 % краш вимiрюeться артерiальний тиск; у 16 % краш засто-совуються тести для дiагностики хвороб, що пере-даються статевим шляхом; проводять вакцинацiю у 81 % краш. Майже не згадуються скриншги щодо психiчного здоров'я дiтей шильного вiку.
У бiльшостi краш саме медична сестра е клю-човою фiгурою шкiльноï охорони здоров'я. Однак шкшьш команди також можуть включати лiкарiв, психологiв, соцiальних робiтникiв, стоматолопв i дiетологiв. Медична сестра шдтримуе зв'язок iз закладами первинноï медико-санïтарноï допомоги, а також мае функцш прямого звернення до фахiвцiв спецiалiзованоï медичноï допомоги [8].
Стан медичного забезпечення школярiв у кражах пострадянського простору
Особливу увагу викликають публжацИ щодо ор-гашзацИ медичного забезпечення населення та його профшактичного спрямування на пострадянському просторi, коли майже вс краши зазнали стресових змiн — рiзкий спад народжуваносп, зниження трива-лостi життя, попршення здоров'я через спалах неш-фекцшно'! патологИ та за рахунок рiзкого ослаблення профшактичних заходiв i системи контролю. До того ж отримали новий виток зросту мультирезистентш форми туберкульозу та ВIЛ-iнфекцïï/СНIДу.
За даними ВООЗ, основними, ключовими факторами ризику зниження здоров'я в крашах пост-радянського простору е зловживання алкоголем (соцiальний стрес, деградац1я алкогольно! шдустрИ та втрата контролю за нею); поширення тютюнопа-лiння (вiдкриття кордонiв для транснацюнальних тютюнових компанiй, спрямування маркетингових зусиль на молодих жшок, низький рiвень освiченос-тi серед населення щодо вживання тютюну); ожи-ршня, розлади харчування та низький рiвень фiзич-ro'i активностi [9—11].
Проте профшактична спрямованiсть залиша-еться провщною у системi охорони здоров'я вах
пострадянських краш. Так, у Бшоруа, за даними ВООЗ, майже вс головнi спецiалiсти iнiцiювали розробку скриншгових програм щодо виявлення найпоширенiших захворювань [12]. В Украш ма-совi скринiнги були вiдновленi на початку 2000-х роюв, при цьому певш групи населення (дiти, вапт-ш жшки, пiдлiтки та студенти) повинш проходити обов'язковi медичнi огляди.
Частина краш (Вiрменiя, Бiлорусь, Росiйська Федерацiя та Украша) сконцентрувала реформи профiлактичноï медицини навколо традицiйноï системи охорони здоров'я, у якш базовими функщ-ями були санiтарно-епiдемiологiчнi.
Найбiльш помгтш змiни в системi профшак-тичноï охорони здоров'я Украши вiдбулися в перь од 2011—2012 рр., коли акцент був перенесений iз адмшютративних послуг на промоцiю здоров'я та просвгтницьку дiяльнiсть. У цей перюд структура санiтарно-епiдемiологiчноï служби була скорочена майже на 40 %, розширено ïï функцИ щодо просвгт-надь^ дiяльностi, зменшено у напрямку кшькос-тi та частоти планових перевiрок. Разом з тим були збережеш функцiï щодо забезпечення ешдемю-логiчноï безпеки населення, зокрема безпеки хар-чових продуктiв та води, усилено ïï участь в про-цесах проведення iмунiзацïï [13]. В шших крашах, таких як Казахстан, Таджикистан, Азербайджан, роль санiтарно-епiдемiологiчноï служби збереже-но за контролем щодо попередження виникнення iнфекцiйноï патологИ, акцентовано увагу на iмуно-профiлактику, також створено таю новi вертикальнi структури, як Нацюнальний центр здорового образу життя (National Centre for healthy lifestyle), Респу-блжанський центр сприяння здоров'ю (Republican Health Promotion Centre), Республжанський центр здорового способу життя, 1нститут профiлактичноï медицини (Republican Centre for Healthy life Style and Institution of Preventive Medicine) [14—16]. Клю-човим завданням таких центрiв е розробка нацю-нальних i регюнальних програм щодо пропаганди здорового способу життя, медична освгта та кому-
Таблиця 2. Медичи! проф1лактичн1 огляди учив удеяких кра/нах
Кража BiK (або клас навчання) Вщповщальний за огляд
Австрт Щорiчно вiд початку навчання Лтар. Лтування та надання рецеппв заборонено
Велика Бриташя lнодi
lталiя Вщповщно до вимог нацiональноï служби охорони здоров'я Огляди проводяться педiатрами первинно! ланки на базi клшт
Польща До навчання, 3-й клас початково'| школи (9 рокiв); 1-й клас неповно'| середньоï школи (13 рошв); 1-й клас (16 рошв) и останнш клас (18-19 рошв) по-вноï середньоï освiти Лiкарi, медичнi сестри проводять скриншг
Фiнляндiя Комплексний медичний огляд (окремо огляд стоматолога) у 1-му (7 рошв), 5-му (11 рошв) та 8-му (14 рошв) класах. А також загальний медичний огляд раз на рт у 2-9 класах и 1-й (16-17 рошв) та 2-й рт старшо'| школи Комплексне медичне обстеження проводить медична сестра та лтар; загальне медичне обстеження — медична сестра та стоматолог; у 16-17 рошв — медична сестра, напришнщ навчання — лтар
нiкацiйна дiяльнiсть, у тому числГ i3 м1жнародни-ми органiзацiями. В Росiйськiй ФедерацИ з 2010 р. функщонуе мережа профглактичних центрiв, якi пов'язанi i3 репональними центрами первинноï ме-дико-caHiTapHoï допомоги (ПМСД) та м1жнародни-ми оргашзащями [17—19].
Цi проблеми торкнулися i оргашзацИ медичноï допомоги, в тому числГ профiлактичноï медицини, дням i пiдлiткам. В умовах попршення стану здоров'я дiтей та переорГентацИ системи охорони здоров'я на запобГгання хворобам профглактична спрямованiсть роботи зi школярами стае вкрай актуальною.
Медичне забезпечення школярiв в УкраУш. ввропейськi стандарти якостi медичних послуг
З огляду на важливiсть системи шкiльноï охорони здоров'я i розмагтосп форм ïï iснування ВООЗ, бвропейське бюро i бвропейський союз шкiльно'ï та ^верситет^^ медицини та здоров'я розроби-ли Концепцiю стандарпв якостi шкiльних медичних послуг i компетенцш для фахiвцiв шкiльноï охорони здоров'я — European framework for quality standards in school health professionals (2014), яка орГентова-на на допомогу крашам зi створення i пiдтримки шкгльних медичних послуг. Ïï положення можуть бути адаптоваш крашами для створення шкгльних медичних послуг, що вщображають нацiональнi прь оритети в областi охорони здоров'я дгтей i пiдлiткiв, враховують особливост системи охорони здоров'я цього контингенту населення [20].
Концепцiя включае стандарти шкiльноï системи охорони здоров'я i основний набiр компетенцiй фахiвцiв, що охоплюють сiм груп функцш. Тобто медичний працiвник школи е водночас комушка-тором, органiзатором мiжвiдомчоï спiвпрацi, орга-нiзатором iнформацiйно-роз'яснювальноï роботи з питань здоров'я, науковцем (самовдосконалення й аналiз науковоï шформацИ), фахiвцем (який дiе вiдповiдно до мiжнародних i державних норматив-них акпв). КомпетенцИ досить рiзноманiтнi i роз-рахованi на людину або команду, яка мае глибою знання в галузi медицини (знання щодо фГзюло-riï росту та розвитку дитини, факторiв впливу на ïï здоров'я), в галузi психологИ (мотивацiя пере-конання, комунiкацiя), в галузi адмшстрування (управлiння, менеджмент або адмiнiстративний менеджмент).
Реорганiзацiя галузi охорони здоров'я в Украш передбачае запровадження системи громадського здоров'я, тому особливо актуальним стае завдання збереження здоров'я дiтей в оргашзованих колек-тивах. Разом iз тим на сьогоднi втрачено функцИ таких пiдроздiлiв дитячих полiклiнiк, як «шкгльно-дошкiльнi вщддлення», i повсякчасну медичну допомогу дiтям у навчальному закладi здiйснюе середнiй медичний пращвник, який е штатним пращвником освiтньоï оргашзацИ. На цьому xni у зв'язку з не-яснютю нормативно-правово'ï бази постають деякi
оргашзацшш питання, а саме: згiдно з чинним за-конодавством, пiсля проведених медичних оглящв учнiв у лжувально-профшактичних закладах (ЛПЗ) дитинi надаються вщповщш рекомендаций щодо до-даткового обстеження або проведення iнших лГку-вальних, профiлактичних i реабiлiтацiйних заходiв. У ситуацИ, коли середнiй медичний пращвник на-вчального закладу бiльше не пщпорядковуеться ЛПЗ, чи не втрачаеться у цьому випадку зв'язок ЛПЗ iз медичним працiвником закладу освгти? Чи матиме шкгльний медичний пращвник своечасну шформа-цiю щодо результата медичного огляду дитини?
Вщкритим залишаеться також питання, де аку-мулюеться вся шформац1я щодо стану здоров'я учшв, результатiв проведених медичних оглядiв, к якостi та якостi виконання рекомендацiй. Особливо це важливо на xni реформування сангтарно-епще-мiологiчноï служби, коли майже втрачено функцiю накопичення, монiторингу та аналiзу шформацИ про стан здоров'я пщростаючого поколiння, по-рiвняння даних у межах навчальних колективiв, на-вчального закладу, закладiв мiста.
Також, за даними проведених медичних огля-дiв, доцгльно проводити саштарно-просвгтницьку роботу щодо профiлактики захворювань iз учнями та батьками, доводити результати до педагопчного колективу школи. А чи досить досвщу та знань на це самому середньому медичному пращвнику? Чи по-трiбна допомога лiкарiв або iнших фахiвцiв, защкав-лених сторiн?
В умовах виходу шкгльних середнiх медичних пращвниюв iз пщпорядкування лжувально-профь лактичному закладу потрiбно чiтко визначити шляхи щодо отримання ними iнформацïï про епщемюлопч-ну ситуацiю серед дiтей навчальних закладав у районi розташування школи, огляду та контролю контактних дгтей (у тому числi лiкарем) у зв'язку iз проведенням карантинних заходiв. Актуальними стають питання щодо пщвищення *гх компетенцiй та оновлення знань щодо фгзюлогИ та патологïï дитячого вжу.
Як позитивний момент можна визначити те, що тепер середнш медичний працiвник, який тдпо-рядкований МОН, завжди працюе у тому режиму який е доцгльним для навчального закладу, медичний пращвник весь час знаходиться у заклад^ е змо-га долучити його до позаурочних заходiв.
З огляду на запропоновану бвропейську концеп-щю стандартiв якост шкГльних медичних послуг та компетенцш (2014 р.), ощнюючи ЗСх вимоги до фа-хГвця зГ шкiльноï медицини та можливосп середнiх медичних пращвниюв навчальних закладГв, яю е, переважно, единими медичними пращвниками у школГ, стае очевидним, що це е не зовам вщповщ-ним до к освгти та функщональних обов'язюв.
Висновки
СвГтовий досвщ органiзацiï медичноï допомоги диям i пщлгткам, яю навчаються, пропозицИ ВООЗ щодо охорони здоров'я цього контингенту населення, результати наукових дослщжень з даного на-
прямку вказують на те, що особливого значення на-бувають питання запровадження сучасноï системи шкшьноï медицини, орiентованоï на украшсью потреби. Це вимагае оновлення нормативно-правовоï бази з метою пщвищення ефективностi медичного забезпечення дiтей шкшьного вiку. Перспективним е негайний перегляд ситуацИ i створення чи1^ кон-цепцiï шкiльно'ï медицини саме вичизняного зразку, де у систему шкiльноï медицини будуть залучатися не лише середш медичнi працiвники, дiльничнi пе-дiатри, лiкарi закладiв ПМСД, а й, можливо, пщго-товленi фахiвцi, якi б координували i очолювали да-ний вид медично'ï допомоги, аналiзували результати роботи, були комушкаторами i менеджерами на рiв-ш декiлькох навчальних закладiв або району мюта, мали повну iнформацiю щодо стану здоров'я, мож-ливостей щодо профшактичних заходiв, освiтньоï дiяльностi. Можливо, це стане прюритетом роботи фах1вця з системи громадського здоров'я.
Потребуе посилення робота з органiзацïï по-стiйних заходiв щодо формування здорового способу життя, створення умов для реалiзацïí здоров'язбертаючих технологiй саме в навчальних закладах, а також розвиток кадрового потенщалу, формування нових професшних компетентностей медичних пращвниюв шкiльноï медицини через запровадження нових освгтнк програм для медичних пращвниюв навчальних закладiв.
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфл^у iнтересiв при пiдготовцi даноï статп.
References
1. Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine. The health status of children and adolescents of Ukraine. Available from: http://medstat.gov.ua/ukr/main.html. (in Ukrainian).
2. Stewart J. Medical inspection of schools: report to the Canadian Medical Association. Can Med Assoc J. 1911 May;1(5):425-39.
3. Blair M, DeBell D. Reconceptualising health services for school-age children in the 21" century. Arch Dis Child. 2011 Jul;96(7):616-8. doi: 10.1136/adc.2009.178921.
4. Baltag V, Levi M. Pairing Children with Health Services: The results of a .survey on school health services in the WHO European Region. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe; 2010. 33 p.
5. Pommier J, Jourdan D, Berger D, Vandoorne C, Piorecka B, De Carvalho GS. School health promotion: organization of services and roles of health professionals in seven European countries. Eur J Public Health. 2010Apr;20(2):182-8. doi: 10.1093/eurpub/ckpH7.
6. Sagan A, Panteli D, Borkowski W, et al. Poland: Health system review. Health Systems in Transition. 2011;13(8):1-193.
7. Wilson JMG, Jungner G. Principles and practice of screening for disease. Geneva: World Health Organization; 1968. 163 p.
8. Brownjohn N. How school nursing links with other services. Child and Adolescent Mental Health in Primary Care. 2003;(1):15-16.
9. Webb CP, Bromet EJ, Tintle NL, et al. Smoking initiation and nicotine dependence symptoms in Ukraine: findings from the Ukraine World Mental Health survey. Public Health. 2007 Sep;121(9):663-72. doi: 10.1016/j.puhe.2006.11.017.
10. Huffman SK, Rizov M. Determinants of obesity in transition economies: the case of Russia. Econ Hum Biol. 2007 Dec;5(3):379-91. doi: 10.1016/j.ehb.2007.07.001.
11. Rtveladze K, Marsh T, Webber L, et al. Obesity trends in Russia. The impact on health and healthcare costs. Health. 2012;(4):1471-1484. doi: 10.4236/health.2012.412A212.
12. Richardson E, Malakhova I, Novik I, Famenka A. Belarus: health system review. Health Systems in Transition. 2013;15(5):1-118.
13. Lekhan VN, Rudiy VM, Shevchenko MV, Nitzan Kaluski D, Richardson E. Ukraine: Health system review. Health Systems in Transition. 2015;17(2):1-153.
14. Katsaga A, KulzhanovM, Karanicolos M, Recel B. Kazakhstan: Health system review. Health Systems in Transition. 2012;14(4):1-154.
15. Ibrahimov F, Ibrahimova A, Kehler J, Richardson E. Azerbaijan: Health system review. Health Systems in Transition. 2010;12(3):1-117.
16. Khodjamurodov G, Sodiqova D, Akkazieva B, Rechel B. Tajikistan: Health system review. Health Systems in Transition. 2016;18(1):1-114.
17. Maier CB, Martin-Moreno JM. Quo vadis SANEPID? A crosscountry analysis of public health reforms in 10 post-Soviet states. Health Policy. 2011 Sep;102(1):18-25. doi: 10.1016/j.healthpol.2010.08.025.
18. Smith O, Nguyen SN. Getting better: improving health system outcomes in Europe and Central Asia (English): Europe and Central Asia Reports. Washington, DC: World Bank Group; 2013. 215 p.
19. Lee A, Cheng FF, Fung Y, St Leger L. Can Health Promoting Schools contribute to the better health and wellbeing of young people? The Hong Kong experience. J Epidemiol Community Health. 2006 Jun;60(6):530-6. doi: 10.1136/jech.2005.040121.
20. WHO Regional Office for Europe; European Union for School and University Health and Medicine (EUSUHM). European framework for quality standards in school health services and competences for school health professionals. Geneva: World Health Organization; 2014. 16 p.
OTpuMaHO 03.10.2018 ■
Пересыпкина Т.В.12, Сидоренко Т.П.1,2, Пересыпкина А.М.2, КиндрукМ.А.2
1ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков Национальной академии медицинских наук Украины», г. Харьков, Украина
2Харковський национальный университет им. В.Н. Каразина, г. Харьков, Украина
Медицинская помощь детям в состояние, проблемы
Резюме. В статье приведен анализ систем медицинского обеспечения детей школьного возраста, особенности организации. Международный опыт свидетельствует, что существуют различные модели медицинского обеспечения детей в учебных заведениях: отличия касаются подчинения школьной службы (структурам здравоохранения или образования), финансирования, подготовки кадров и наибольшие — в плане профилактической направленности: объема и сроков проведения профилактических медицинских осмотров. Всемирная организация здравоохранения отмечает, что пока оптимальная модель школьного здравоохранения в мире не определена. Об-
образовательных учреждениях: и перспективы развития
щими проблемами школьного здравоохранения являются недостаточное финансирование, неравномерный доступ детей к медицинским услугам. Приведены данные о состоянии медицинского обеспечения школьников в странах постсоветского пространства, результаты изменений в области охраны здоровья детей, касающихся реформирования системы санитарно-эпидемиологических учреждений, модернизации их функций, создания новых вертикальных структур, функциями которых является разработка национальных и региональных программ по пропаганде здорового образа жизни, медицинского образования и коммуникационная деятельность. Проанализи-
ровано развитие системы школьной медицины в Украине с позиции «Концепции стандартов качества школьных медицинских услуг и компетенций» Европейского союза школьной и университетской медицины (2014). Определены перспективы школьной медицины в Украине, а именно: потребность в разработке и внедрении новой украинской модели школьной медицины, адаптированной к европейским стандартам, с последующим интегрированием ее в систему общественного здравоохранения,
утвержденную в Украине; обновление нормативно-правовой базы; развитие кадрового потенциала; формирование новых профессиональных компетенций медицинских работников школьной медицины в Украине; усиление межведомственного взаимодействия в вопросах сохранения здоровья детям и подросткам.
Ключевые слова: школьная медицина; медицинская помощь детям; профилактическая медицина; дети и подростки
T.V. Peresypkina12, T.P. Sidorenko12, A.M. Peresypkina2, M.O. Kindruk2
1State Institution "Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
2V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine
Medical care for children in educational institutions: state, problems and prospects of development
Abstract. The article analyzes the systems of medical support for school-age children, features of organization. International experience shows that there are different models of medical care for children in educational institutions. The main differences relate to the subordination of the school service (health or education structures), funding, training and the greatest differences — in terms of preventive care: the volume and timing of preventive medical examinations. World Health Organization notes that now the optimal model of school health care in the world is not defined. The general problems of school health are the lack of funding, uneven access of children to medical services. The state of medical provision of schoolchildren in the post-Soviet countries is considered, as well as the results of the restructuring in the field of children health care related to the reform of the sanitary and epidemiological institutions system, the modernization of their functions, the creation of new vertical structures, the functions of which is the development of
national and regional programs for promoting healthy lifestyle, medical education and communication activities. The development of the system of school medicine in Ukraine was analysed from the point of view of the "Concept of quality standards of school health services and competences" of the European Union for School and University Health and Medicine. The prospects of school medicine in Ukraine are outlined. Namely, the need to develop and implement a new Ukrainian model of school medicine adapted to European standards and integrate it into the public health system, which is approved in Ukraine; updating the regulatory framework; development of personnel potential; formation of new professional competencies of healthcare workers in school medicine in Ukraine; strengthening the interagency cooperation in helping children and adolescents maintain their health.
Keywords: school medicine; medical care for children; preventive medicine; children and adolescents
