CC BY
11
Том 13, №5-6, 2009 р1к
УДК 613.95:001.8
медико-сощальш та сощально-1сторичш
передумови становлення ппени виховання та
розвитку шк1льно1 ппени як науки в укра1н1 на початку хх стол1ття
Стельмах1вська В.П.
ВНЗ 1нститут екологи та медицини, м. КиТв
Изучены медико-социальные условия реорганизации системы оброзования в Украине в начале ХХ столетия, определены социальные и гигиенические предпосылки формирования научно-методических основ гигиенического обеспечения учебной деятельности детей и подростков, выявлены объективные факторы, которые обусловили выделение школьной гигиены в самостоятельную медицинскую науку.
Ключевые слова: школьная гигиена, исторические этапы, медико-социальные условиям, состояние здоровья детей и учащейся молодёжи.
Вступ
Найважлившою складовою д1яльност1 кожного нового поколшня е навчальна д1яльнють, яка тривае майже все життя людини. Тому сам процес осв1ти треба розглядати як постмно д1ючий соц1альний фактор, що потребуе розв'язання вщповщних соц1альних завдань. Одним з таких завдань е медико-саштарне забезпечення процесу засвоення знань на р1зних ета-пах осв1ти. Таке соц1альне завдання виконуеться спе-ц1ал1зованою галуззю медицини - шк1льною гиеною.
Актуальн1сть теми: для розробки концепцш пода-льшого розвитку шк1льноТ пгЧени - пПени д1тей та пщ-л1тк1в, як науки, важливим е дослщження етап1в ТТ ви-никнення та узагальнення багатор1чного набутого до-св1ду.
Мета досл1джень: автором ставилось за мету дос-л1джень здмснення анал1зу передумов виникнення та розвитку шктьноТ г1г1ени, як спец1ал1зованоТ медичноТ науки в УкраТн1 на початку ХХ стол1ття.
Матерiали i методи
Методолопчною основою досл1джень було: теор1я наукового п1знання, принципи взаемозумовленост1 соц1альних явищ I необх1дн1сть Тх вивчення в конкрет-них умовах розвитку сусптьства, на основ! чого ана-л1зувалися наукова л1тература, арх1вн1 матер1али, пер1одика.
Результати та \х обговорення
Як вщомо, характер осв1ти в будь-якому сусптьст-в1 визначаеться р1внем соц1ально-економ1чного та культурного розвитку. В к1нц1 Х1Х - на початку Хх столггтя УкраТна (як складова частина Рос1йськоТ 1мпер1Т), як I Рос1я в цьому були краТнами з переважно аграрною економ1кою. Такий економ1чний стан насе-лення УкраТни обумовлював I р1вень осв1ти. Так, за результатами перепису населення РосшськоТ 1мпери в 1897 р. [5] серед населення губернш УкраТни р1вень писемност1 коливався в1д 15,5-16,8 % (Подтьська та Харк1вська губерн1Т) до 21,5-25,9 % (Катеринославська та Херсонська губерни).
Всього на 8 губернш УкраТни (в межах на 1914/1915 навчальний р1к) д1яло початкових шкт -19 361, семир1чних шкт - 356 I середн1х шкт - 480, в яких навчалося 1 728 313 школяр1в [7]. Кр1м цього на теренах УкраТни в межах того часу навчалося 12 486
учн1в 88 середшх спец1альних закладах I 32 204 студента в 27 вищих навчальних закладах.
Така ктькють учшвськоТ молод1 в УкраТн1 вимагала значноТ уваги за Тхшм здоров'ям з боку л1кар1в р1зних спец1альностей, зокрема - л1кар1в об1знаних щодо умов навчання школяр1в та студент1в. Дуже актуаль-ним стало питання щодо оргашзацп медико-проф1лактичного обслуговування навчальних заклад1в I сан1тарного нагляду за ними. Але на вс1 губерн1Т УкраТни тод1 приходилось всього 91 саштарний л1кар.
В ц1лому, формування основних проблем, зумов-лених пог1ршенням стану здоров'я учшвськоТ молод1 в процес1 навчання, сл1д в1днести до другоТ половини Х1Х стол1ття. П1дсумки цих наробок було узагальнено на 1-му М1жнародному конгрес1 з1 шк1льноТ пПени (м. Нюрнберг, Ымеччина, 1904 р1к), участь в робот1 якого приймали I представники УкраТни [16].
На етап1 становлення украТнськоТ державност1 в 1917-1919 роках урядами Центрально!' Ради, Гетьма-нату та Директорп було здмснено спец1альн1 заходи щодо реформування системи осв1ти та посилення контролю за формуванням стану здоров'я учшвськоТ молод1.
Так, вже на 1-му ВсеукраТнському учительському з'Тзд1 (кв1тень 1917 р.) визнано за необхщне створення ГоловноТ украТнськоТ шк1льноТ ради при УкраТнсьш Центральн1й Рад1 з метою «оргашзацп рщноТ школи I осв1ти в УкраТш», утримання осв1тн1х заклад1в за дер-жавн1 кошти, сптьне навчання д1вчаток I хлопчик1в, необхщнють Тх медичного забезпечення, тощо [3].
УкраТнська Центральна Рада сформувала таку шктьну ком1с1ю, яку п1сля створення Генерального Секретар1ату осв1ти п1д кер1вництвом Т. Стешенка було у червы 1917 року перепщпоряковано цьому Секретар1ату у вигляд1 ГенеральноТ шк1льноТ ради. Одночасно формуеться Медико-саштарна Рада УкраТни, осктьки проф|лактика (в тому числ1 в галуз1 осв1-ти) була визнана прюритетним напрямком у в1тчизня-н1й медицин! I вже в серпы 1917 року 11-й ВсеукраТнсь-кий учительський з'Тзд схвалив розроблений Генера-льною шк1льною радою проект новоТ структури шк1ль-ноТ осв1ти в УкраТн1 [13], в якому передбачалось:
- д1ти починають навчатися з 6-8 рогав, навчання повинно бути впродовж 11 роюв,
- загальноосв1тня повинна бути 7-р1чна школа,
- враховуючи скрутн1 соц1ально-економ1чн1 умови в УкраТн1 тимчасово обмежитись 4-р1чною загальноо-
Проблеми екологп та медицини
бов'язковою початковою освiтою в «Нижчш початковiй школЬ»,
- подальше навчання здiйснюeться в З^чнш «Вищш початковiй школЬ,
- загальна осв^а завершуеться в З^чнш «Серед-нiй школЬ,
- навчання в гiмназiях мае бути 4^чним.
Таким чином, безплатна повна середня загальна осв^а повинна тривати 11 рогав, з забезпеченням школярiв одягом, харчуванням та пщручниками. Потiм передбачаеться вища осв^а.
В цей важкий перюд становлення украТнськоТ дер-жавност на осiнь 1918 року в УкраТн дiяло 8 педагогiчних шститу^в (КиТвський, Чернiгiвський, Полтавський, Вiнницький, Гг^вський, Катеринослав-ський, Бiлгородський, МиколаТвський) та 39 учительських семшарш [8], 18 листопада 1918 року було сформовано УкраТнську Академ^ Наук [6].
Медико-саштарне забезпечення учбових закладiв пiд час Директорп в УкраТнi доручалось Мшютерству народного здоров'я i пiклування, де директором Сань тарного департаменту було призначено (1918 р.) професора О.В. Корчак-Чепурювського - вщомого со^ал-пгЧенюта - декана медичного факультету Укра-Тнського державного унiверситету (з 1917 р.), на якому проф. О.В. Корчак-Чепурювський читав лекцп, в тому чи^ i з г^ени виховання школярiв.
У вереснi 1919 року цей проект було затверджено на Радi мастерства освiти УкраТни [12].
Робота над цим проектом вимагала сптьних зу-силь педагогiв, психологiв i лiкарiв, в першу чергу -п^ешспв. На долю останнiх випало медико-санiтарний контроль за проектуванням, шктьним бу-дiвництвом, експлуатацiею закладiв освiти рiзного рiвня, наукове обфунтування педагогiчного наванта-ження та умов навчання д^ей та пiдлiткiв. Але на той час жоден з вищих медичних закладiв УкраТни ще не здшснював подготовки лiкарiв г^енмного профiлю.
Паралельно з органами влади украТнськоТ держа-ви (Центральна Рада, Гетьманат, Директсря) з груд-ня 1917 року в Харковi почав дiяти тимчасовий уряд радянськоТ влади, який створив Секретарiат народноТ освiти на чолi з В.П. Затонським та доручив йому рео-ргаыза^ю системи освiти в УкраТнi по трудовому принципу.
У ачы 1918 р. на базi Секретарiату народноТ освь ти було сформовано Народний комiсарiат освiти з вiдповiдними вiддiлами на мюцях. Основними напря-мками перебудови народноТ освiти передбачалось, що «вся система шктьноТ органiзацiТ i шктьноТ освiти, так само як i шкiльнi програми, повинна бути спрямо-вана до одноТ мети - пщготовити молоде поколiння до трудового та громадського життя...» [4].
Для виршення питань охорони здоров'я дтей шкь льного вiку та саштарного нагляду за закладами освь ти при Наркомат освiти УРСР був заснований Шкть-но-санiтарний вiддiл по аналоги з Вщдтом шкiльноТ медицини Наркомпросу РСФРР, який з листопаду 1917 року очолила В.М. Бонч-Бруевич (Величина). Обидва вщдти тiсно ствпрацювали в визначеннi змь сту роботи шктьного лiкаря та розробки питань фiзи-чного, г^ешчного та трудового виховання, медико-санiтарного забезпечення, проблем г^ени харчування та збереження здоров'я учшвськоТ молодi. Спе^аль-ним Положенням про едину трудову школу РосшськоТ
Со^алютичноТ ФедеративноТ РадянськоТ Республiки (1918) посаду шктьного лiкаря було включено до складу пра^вниюв школи.
Першi науковi дослiдження з питань здоров'я шко-лярiв в УкраТнi проводились у постшному контактi з московським 1нститутом фiзичноТ культури (заснований в 1918 р.) та 1нститутом со^альноТ г^ени (заснований в 1919 р.).
Прюритетними напрямками в т роки в галузi г^е-ни дитинства були вивчення фiзичного розвитку дитя-чого населення, гпешчна освiта, трудове та фiзичне виховання, об^рунтування навчального навантаження учнiв i розробка питань проектування, будiвництва та обладнання навчальних закладiв.
25 ачня 1919 р. Тимчасовий Робiтничо-селянський уряд радянськоТ УкраТни видав Декрет «Про передачу вах учбових закладiв у пщпорядкування вiддiлу освь ти», в якому було вказано, що вс заклади освiти в УкраТнi - дошктьы, позашкiльнi, початковi, загально-освпн i спецiальнi, середнi та вищ^ приватнi та дер-жавнi - перепщпорядкоються мiсцевим вiддiлам освь ти Народного комiсарiату освiти УкраТни [11].
Цей Декрет означав формування навчально-програмовоТ едностi та чiткоТ послщовност всiх рiвнiв i видiв закладiв освiти в УкраТнi, в наслщок чого лквь довувалася багато титв iснуючих на той час шкт.
Все це поставило перед медиками новi завдання та зорiентувало Тх на розробку наукових засад меди-ко-санiтарного забезпечення навчально-виховного процесу в новш системi освiти РадянськоТ УкраТни. Але на той час жоден з вищих медичних закладiв УкраТни ще не здшснював подготовки лiкарiв г^еннно-го профiлю, в тому чи^ не готувались шкiльнi лкарк
В 1919 р. вiдбувся Всеросшський з'Тзд з шкiльноТ санiтарiТ, що визнав за необхщнють ввести викладан-ня проблем шкiльноТ г^ени в медичних вузах. На думку першого Народного комюара охорони здоров'я РСФРР М.О. Семашка, будiвництво новоТ держави не може бути без мщного фундаменту - здоров'я населення, а населення не може бути здоровим без здо-ровоТ молодi [10]. За його ^^ативою шктьно-г^ешчы вiддiли Наркомпросiв у вах республiках було переведено до Народних комiсарiатiв охорони здоров'я (з 1920 р.).
Перебудова новоТ централiзованоТ радянськоТ держави РСФРР на теренах РосшськоТ iмперiТ перед-бачало i централiзацiю керiвництва освiтою. В 19181919 рр. Наркомпросом РСФРР було розроблено но-ву модель системи освiти - «Положення про едину трудову школу», що почала впроваджуватися i на територп РадянськоТ УкраТни.
«Положення про едину трудову школу УРСР» На-ркомпрос УРСР опублкував 13 травня 1919 р. [1]. В цих «Положеннях» проголошувалася загальноо-бов'язковють, загальнодоступнiсть, безкоштовнiсть всiх рiвнiв освiти для всiх дiтей, сптьне навчання дiв-чаток i хлопчигав, в единiй (в органiзацiйному i про-грамному вiдношеннях) загальноосвiтнiй системi вiд дошкiльного навчального закладу до вищого.
Але дуже склады соцiально-економiчнi умови на територп УкраТни (громадянська вшна, Ытервен^я, бiднiсть населення, епщеми, голод, дефiцит учителiв, лiкарiв, шкт та дошкiльних установ, тощо) дуже сут-тево заважали та гальмували здшснення основних
Том 13, №5-6, 2009 piK
завдань «Положення про едину трудову школу УРСР».
Таким чином, в умовах переходного перiоду вiд мирного життя (до вiйни 1914 р.) в результат вiйни 1914-1916 р.р. на територи УкраТни, революцiй 1917 р. в УкраТш та Росп, постмних змiн влади (ЦентральноТ Ради, Гетьманату, Директори та РадянськоТ УкраТни) внаслщок громадянськоТ вiйни, окупацiï бiльшоï час-тини територiï Украïни кайзерiвськими вмськами Hi-меччини, включення земель захщно1' Украïни до складу Австро-Угорщини та Польщу боротьби за становлення радянсько1 влади, завершення партизанських дм, тощо, вся система освiти в Украïнi фактично була знищена.
Велик людськi жертви супроводжувались великими втратами серед Ытел^енци - вчител^ лiкарi, нау-ковцi, викладачi середшх та вищих навчальних закла-дiв. За ц роки рiзко скоротилось ктькють школярiв i студентiв, до 1,5 млн. дтей стали сиротами та натв-сиротами, серед яких швидко розповсюджувались епiдемiï та хвороби. Для тклування про безпритуль-них дтей та сирiт при Народному комiсарiатi освiти Украïни були створеш вiддiли соцiального вихован-ня.[14]
В таких умовах розвиток народно! освти в Украïнi фактично призупинився, а значна частина дп"ей шктьно-го вку (вiд 7 до 12 рогав) опинилась поза школою [17].
Не зважаючи на зусилля окремих лiкарiв-педiатрiв i гiгiенiстiв фактично перестала юнувати будь-яка система медико-саштарного забезпечення закладiв освь ти та виховання навчального процесу в них, здоров'я школярiв i учнiвськоï молодi [1].
У зв'язку з реоргашза^ею системи освiти в Украïнi на трудовi школи була проведена УкраТнська нарада з медичноï освiти (1920 р.), що рекомендувала вищим медичним закладам поглибити ппешчну пщготовку лiкарiв [9].
За даними перепису населення в 1920 р. в губер-шях Украïни було бiля 3 мтьйошв дiтей шкiльного вiку, з яких майже 750 тис. дтей не навчались в школк Серед дтей у вiцi вiд 8 до 11 роюв освiчених було всього 28 %, а серед дтей 12-16 рокiв - трохи бтьше половини (56 %) (Харкiвська, Чершпвська, Полтавсь-ка, Кременчуцька, Миколаïвська).
З 1921 р. вс витрати на утримання закладiв освiти були вщнесеш до мiсцевого бюджету, що позначилось у значному скороченш кiлькостi навчальних закладiв та школярiв [15].
У 1923 р. в Кшвському медичному шститут пiд ке-рiвництвом проф. А.В. Володимирського була оргаш-зована «Кафедра лкарсько1 педагогiки», в подаль-шому переiменована в «Кафедру ппени виховання» (з 1925 р.), а з 1935 р. - «Кафедра шктьно1 ппени» [2].
I ттьки прийняття в 1922 р. Декрета «О санитарных органах республики» послужило початком вста-новлення державного саштарного нагляду, в тому чи^ i за закладами навчання та виховання вах рiвнiв.
Summary
MEDICAL AND SOCIAL PREREQUISITES AND SOCIAL-HISTORICAL OF HYGIENIC EDUCATION AND SCHOOL HYGIENE AS A SCIENCE IN THE UKRAINE IN THE EARLY TWENTIETH CENTURY Stelmakhivska V.P.
Key words: school hygiene, state of health, medical and social condition, différente period.
Researched the medico-social and social-historical conditions for the reorganization of the educational system in Ukraine at the beginning of the 20 th century, identified social and hygienic prerequisites of the formation of scientific and methodological foundations for the hygienic accompaniment of educational activities of children and adolescents, set objective reasons which formed the department of hygiene into an independent science.
Institute for ecology and hygiene,
Висновки
На початку ХХ столбя пщ час перебування УкраТни в складi РосмськоТ iMnepiï спецiалiзованого меди-ко-саштарного супроводу ocBiTHboro процесу в навчальних закладах рiзного рiвня не юнувало. Окремi ме-дико-саштарш заходи мали суто практичну спрямова-нють при повшй вщсутносл науково-методичноТ' основи.
Пщ час становлення украТнськоТ державност в 1917-1919 рр. неодноразовi реформи освiти в УкраТш не дали можливост сформувати медико-саштарне забезпечення навчального процесу на вщповщному науково-методичному рiвнi.
В перюд 1919-1922 рр. в УкраТ'нськш РСР почала формуватися державна система медико-саштарного забезпечення оргашзованих дитячих колективiв шко-лярiв i студешпв, що зумовило необхiднiсть створення вщповщноТ' науково-методично' бази та формування наукових напрямюв г^ени виховання та вщокремлен-ня шкiльноï г^ени як самостмноТ' медично' науки.
Лiтература
1. Боднар А.Г. Народна освгта i педагопчна наука / Бод-нар А.Г. - К.: Радянська школа, 1967 - 483 с.
2. БерзЫь В.1. Концептуалы-ii питання розвитку г^ени дiтей та пiдлiткiв на сучасному етагл / Берзiнь В.1., Бевз Р.Т., Баранова М.М. та Ы. / Матер. XIV з'Т'зду г^еыст1в УкраТни. - К., 2004, - С. 217-218.
3. Вюник педагопчного з'Тзду. - К., 1917. - 109 с.
4. Вюник УкраТнськоТ Народно' Республки. - К.: ЦВК робгт-ничих, солдатських та стьських депута^в. - 1918 р. -22 с.
5. Грищенко М.С. Нариси з юторп школи в УкраТнсьюй РСР / Грищенко М.С. - КиТв.: Рад. школа, 1966. - 260 с.
6. 1ст^я УкраТни / за редага^ею Зайцева Ю.М. - Львiв.: Свiт, 1996. - 487 с.
7. Культурное строительство в СССР / М: Госполитиздат, 1956 - 432 с.
8. Рщна школа. - К. - 2001. - № 11 - С. 53-61.
9. Рщна школа. - К. - 1997. - № 3-4. - С. 76.
10. Семашко М.О. Коммунистическая молодёжь и народное здоровье / Семашко М.О. - М.: «Правда», 26 декабря 1919 г. - 3 с.
11. Собрание Узаконений и распоряжений Рабоче-Крестьянского Правительства Украины. - 1919. - № 3 -97 с.
12. Статистичний збiрник. Культурне бу^вництво в УкраТн-сьюй РСР. - К.: Статистика - 1956. - с. 432.
13. Строполко С.П. lсторiя освiти в УкраМ / Строполко С.П. - К.: Наукова думка, 2001. - 912 с.
14. Центральний державний архiв вищих оргаыв влади i управлЫня УкраТни.-Ф.116, оп.2, спр.56, арк.2.
15. Центральний державний архiв громадських об'еднань УкраТни. -Ф.29, оп.1, спр.335, арк..12.
16. Янушевский С.Ц. Главнейшая задача современной школьной гигиены / Янушевский С.Ц. - Одесса, «Циркуляр по Одесскому учебному округу». - 1904 г. - 48 с.
17. Ясинський Г.1. Розвиток народно! освiти на УкраТн / Ясинський Г.1.- К.: КиТвський уыверситет, 1965. - 256 с.
npoSAeMH eKOAorii Ta MeAHUHHH
Ukrainian Academy of Medical Sciences
Mamepian nadiurnoB dopedaKqit 27.11.09
