CC BY
16
УДК 616-036.865:61:355.292(477.53)
Касинець С. С., Голованова I. А., Паламарчук Д. В., Дорошенко О. О. МЕДИКО-СОЦ1АЛЬН1 АСПЕКТИ ЕКСПЕРТИЗИ УЧАСНИК1В БОЙОВИХ Д1Й В ПОЛТАВСЬК1Й ОБЛАСТ1
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава Полтавський Обласний Центр медико-со^альноТ експертизи, м. Полтава
Бойовi дм у Донецькiй та Луганськiй областях розпочали моб^защю до Збройних сил Украши,
що призвело до збльшення к'тькост'1 вiйськовослужбовцiв та поступово нвал^в серед них. З к&т-ня 2015 р. до учасник'т бойових дй прирiвнянi учасники АТО. Iнвалiднiсmь учасникам АТО встанов-люють медико-соцiальнi експертнi ком/сУУ. Метою роботи було вивчити структуру iнвалiдностi серед учасник'т АТО в Полтавськй област'1 за 2014-2016 роки, актуальн питання реабШтацИ. Було вивчено та проанал'зовано 410 медико-експертних справ учасник'т бойових дй, як були оглянутi фах'тцями обласно'У ком!'си Полтавського обласного Центру медико-со^ально'У експертизи протя-гом 2014-2016 рр. серед яких було визнано ¡нвалЮами 280 (68,3%) чоловк, а 130 (31,7%) було вста-новлено ступнь втрати працездатност'1. Рвень первинно'У ¡нвал¡дност¡ серед учасникв АТО ви-явився найбльшим в 2016 роц (44,6%), а найменшим - в 2014 роц (0,7%). Питома вага 1нвал1д1в I групи була найменшою та складала в середньому 1,1%, II групи - склала у середньому 34,8%, найбi-льшою була вага '¡нвал'дт III (в середньому - 76%). Бтьшють iнвалiдiв-учасникiв бойових дй мають наслiдки перенесених черепно-мозкових травм (41,5%) з неврологiчними проявами рiзного ступенв, наслiдки травм нижнiх та верхнх юнц/вок ускладнен пюлятравматичними невропат'ями (19,2%). Вони потребують постйного спостереження у невропатолога, ф'з'ютерапевта з метою прове-дення нейрореабiлiтацiйних заход'т для покращення якост'1 життя, як обов'язково повинн бути вказан в /ндив/'дуальних програмах реабШтацИ iнвалiдiв в '1дпов '1дно до потреб кожного 1нвал'1да. Ключов1 слова: учасники бойових дш, первинна Ывалщнють, реаб1л1тац1я, питома вага, структура швалщност1
Вступ
Пюля початку зггкнень у Донецькш та Луганськш областях у штш 2014 року на територп УкраТни було оголошено про початок моб^зацп до лав Збройних сил УкраТни, що призвело до збтьшення кн лькосп вшськовослужбов^в в нашш державi та, поступово, швал^в серед них. 1нвалщнють являе собою медико-со^альний феномен, який супроводжуе життя сусшльства, i кожна держава згщно рiвню свого розвитку, прюритетам i можливостям формуе со^альну та економiчну пол^ику щодо швал^в [4].
Показники швалщносп е важливим медико-со^альним критерiем сусптьного здоров'я i характеризуют рiвень соцiально-економiчного розвитку сусшльства, еколопчний стан територп, якють проведе-них профтактичних заходiв [5].
Учасниками бойових дш до 2015 року в основному вважалися вшськовослужбовц РадянськоТ Ар-ми, як брали участь у бойових дiях в державах, де велися бойовi дм (Афганютан, 1ран та ш.).
Вщповщно до пункту 19 статт 6 Закону УкраТни «Про статус ветерашв вшни, гарантп Тх со^ального захисту» з штня 2015 р. до учасниш бойових дш належать вшськовослужбовщ як захищали неза-лежнiсть, суверештет та територiальну цiлiснiсть УкраТни i брали безпосередню участь в антитерорис-тичнш операцiТ (АТО) [2]. Таким чином, слщ зазначити, що учасники АТО сьогодн прирiвнянi до учас-никiв бойових дiй.
УкраТнський народ станом на лютий 2017 року у зв'язку з бойовими дiями на Донбас втратив понад 9,8 тис. оаб убитими та 23 тис. вшськовослужбов^в отримали поранення, бтьшють з яких призвели до стшкоТ втрати працездатност [3].
1нвалщнють учасникам АТО встановлюють медико-со^альш експертнi комiсiТ (МСЕК) пiсля всебiч-ного обстеження за направленням (форма 088/о) лкувально-профтактичного закладу та на пiдставi перелку документiв зазначених в пунктах 12, 13 «Положення про порядок, умови та критерп встанов-лення швалщносп», затвердженого Постановою Кабiнету Мiнiстрiв УкраТни №1317 вщ 3 грудня 2009 р. [6] та згщно 1нструкцп про встановлення груп швалщносп: Наказ МОЗ УкраТни № 561 вщ 05.09.2011р. [7].
Кiлькiсть учасникiв АТО, як зазнали травм i поранень в ходi бойових дiй на Сходi УкраТни впродовж 2014-2016 рокв, а також захворiли на хрошчш захворювання, поступово зростае. Напружена со^аль-но-полiтична ситуацiя на Сходi нашоТ держави - причина психолопчноТ напруги та пщвищеного рiвня тривожностi мало не вах громадян УкраТни, проте найтяжче ниш безпосередшм учасникам бойових дш [1].
Разом iз бойовим досвщом вони отримують не ттьки фiзичнi, але й психологiчнi травми, а Тхня психiка зазнае значних змш. Бiльшiсть iз них - пережили втрату близьких, були очевидцями смерт своТх побратимiв, нерiдко самi пережили нестерпний фiзичний бiль, завданий пораненнями. Ус вони потерпали вщ страху за власне життя, за майбутне своТх д^ей i нас - мирних громадян УкраТни.
Згодом учасники таких екстремальних подш починають вщчувати труднощi у процесi адаптацп до
мирного життя. Пережите спричинювало стрес, який позначився на психофiзiологiчному CTaHi кожного учасника бойових дш. Нерiдко вiйськовослужбовцi вщчувають ускладнення: часто турбуе порушення сну, у короткотривалих снах - постшна вшна та смертi, вiдчуття страху, депресивний стан, вщчай. У них вщбуваеться переоцiнка цiнностей. 1м важко. Там - страждання, смерть, страх, бть. Тут - люди одружуються, народжують дiтей, посмiхаються, розважаються, працюють, просто живуть звичним життям. Вшськовослужбовц можуть вiдчувати образу, зраду, вщчай, розчарування. Можливi руйнiвнi сценарп: алкоголiзм, наркоманiя, суТцидальш намiри, що через деякий час проявляеться як посттрав-матичний стресовий розлад.
Вшна приносить не лише фiзичнi, а й душевш травми. Учасники АТО повертаються iз зони бойових дш з iншим свiтосприйняттям. Тому виникае потреба у якомога раннш дiагностицi, пошуку ефективних шляхiв адаптаци та со^ально-психолопчноТ реаб^таци вiйськовослужбовцiв, що побували в район збройних конфлк^в.
Прiоритетним завданням медико-со^альноТ експертизи сьогодш, як i в попереднi роки, залишаеть-ся комплексна реабiлiтацiя швал^в [8], особливо учасникiв бойових дш, Тх вчасного, якiсного протезу-вання та створення належних умов для штеграци в сусптьство [9]. З огляду на це психолопчна допо-мога учасникам АТО та Тхжм родинам е надзвичайно важливою [10]. Аби витримати стрес та адапту-ватися до мирного життя, Т'м потрiбна пiдтримка [11].
Мета дослщження
Вивчити медико-соцiальнi аспекти експертизи учасниш бойових дiй в Полтавськiй обласп, структуру iнвалiдностi серед учасниш АТО в Полтавськiй областi за 2014-2016 роки, актуальн питання ре-абiлiтацiТ iнвалiдiв учасникiв бойових дш.
Матерiали та методи дослiдження
Згщно наказу Полтавського Обласного Центру медико-со^альноТ експертизи №12 вiд 29.02.2016 р. проведення огляду хворих та швал^в учасниюв АТО покладено на обласну МСЕК, яка надае шфор-мацш щодо проведення медико-соцiальноТ експертизи учасниш АТО до Мiнiстерства Охорони Здо-ров'я щомiсячно та до Департаменту Охорони Здоров'я ПолтавськоТ обласноТ державно' адмiнiстрацiТ щоквартально.
При оглядi учасникiв АТО на МСЕК, окрiм суто фiзичних наслiдкiв ушкодження здоров'я, обов'язково враховуеться психолопчний стан вiйськовослужбовця, можливостi со^альноТ адаптацiТ, навчання, переквалiфiкацiТ тощо. Створен всi умови для оформлення докуметчв та огляду на МСЕК зазначеного контингенту без бюрократичних перепон та тяганини.
Було вивчено та проаналiзовано 410 медико-експертних справ, «Статистичш талони експертного обстеження №1» (форма №159/о), «Акти огляду медико-соцiальною експертною комiсiею (МСЕК)» (форма №157/о) учасникiв бойових дш, якi були оглянутi фахiвцями обласноТ комiсiТ Полтавського обласного Центру медико-со^альноТ експертизи протягом 2014-2016 рр. Бтьш поглиблено дослщжува-лася медико-експертна документацiя 280 осiб учасниш АТО, визнаних iнвалiдами в Полтавськш об-ластi.
Були проаналiзованi статистичш зв^и обласноТ МСЕК про огляд учасниш АТО протягом 2014-2016 рр., в яких висвп"лювалися основнi показники швалщносп та рекомендацп з реаб^таци.
Результати та 1х обговорення
Протягом 2014-2016 рош в Полтавськiй обласп було оглянуто всього 410 учасниш АТО. Серед яких було визнано швалщами 280 (68,3%) чоловiк, а 130 (31,7%) було встановлено стушнь втрати працездатностк 272 (97,3%) первинно визнаних швал^в учасникiв АТО були працездатного вку.
Структура первинноТ швалщносп учасникiв АТО з урахуванням групи швалщносп в 2014-2016 рр. представлена в таблиц 1.
Таблиця 1
Структура первинноГiнвалiдностi учасниюв АТО з урахуванням групи iнвалiдностi в 2014-2016 рр.
Роки Всього оглянуто абсолютне число Встановлено вщсотки втрати працездатност Визнано швалн дами, абсолютне число У тому чи^ за групами (абсолютне число та %)
I II III
абс % абс % абс %
2014 10 7 3 0 0 0 0 3 100
2015 174 80 94 1 1,1 25 26,5 68 72,4
2016 226 43 183 2 1,1 79 43,2 102 55,7
Як видно з таблиц 1, рiвень первинноТ швалщносп серед учасниш АТО з кожним роком зростав та виявився найбтьшим в 2016 роц (44,6%), а найменшим - в 2014 роц (0,7%) серед вах оглянутих учасникiв АТО. Встановлення вiдсоткiв втрати працездатност максимально було в 2015 роц (80 особам). Даш показники повнютю спiвпадають з переб^ом бойових дiй на Сходi УкраТни: максимальна бойова активнiсть була з л^ку 2014 року (облога Луганська, 1ловайський котел) по березень 2015 року (Донецький аеропорт, Дебальцево) в цей перюд вщсоток оглянутих учасниш АТО був мiнiмальним.
Том 17, Випуск 4 (60) частин222
Проаналiзувавши структуру первинноТ швалщносп учасниш АТО з урахуванням групи швалщносп, встановлено, що питома вага швал^в I групи була найменшою та складала в середньому 1,1%. Пи-тома вага швал^в II групи була бтьшою порiвняно з I групою та коливалась вiд 26,5% до 43,2%, i склала у середньому 34,8%. Питома вага швал^в III у структурi первинноТ швалщносп була найбть-шою i коливалась в рiзнi роки вiд 55,7% до 100% (в середньому - 76%).
Структура вперше визнаних швалщами учасниш АТО з урахуванням клаав хвороб в 2014-2016 рр. висв^лена в таблицi 2.
Таблиця 2.
Структура вперше визнаних ¡нвал/дами учасниюв АТО з урахуванням клаав хвороб в 2014-2016 рр.
Роки Травматичне ураження головного мозку (Т 90.5) Травматичне уражен-ня нижшх та верхшх юн^вок (Т 92 - Т 93) Захворювання системи кровообку (1 10-1 25) Полправми (Т 94) 1н mi причини (психiчнi розлади, травми ока, виразкова хвороба шлунка та шше)
2014 1 - - 1 1
2015 42 23 14 8 7
2016 73 31 28 15 36
Аналiз структури вперше визнаних швалщами учасниш АТО з урахуванням клаав хвороб, як видно з таблиц 2, показав, що в перюд 2014-2016 рр. перше рангове мюце займали наслщки перенесе-них черепно-мозкових травм (в середньому - 41,5%), контузш головного мозку з проявами астено-невротичного або вестибуло-атактичного синдромiв рiзного ступешв на фон дисциркуляторно'Т енце-фалопатп, друге - наслiдки травм нижшх та верхнiх кiнцiвок та шслятравматичш невропатiТ рiзного ступеню та рiзноТ локалiзацiТ (в середньому - 19,2%), трете - захворювання системи кровооб^у (15%), четверте - пол^равми (8,6%), п'яте послiдовно займали психiчнi розлади та розлади поведiнки, по™ травми ока та його придаткового апарату, виразкова хвороба шлунку або дванадцятипало'Т кишки, розлади харчування та порушення обмiну речовин (15,7%).
Уам iнвалiдам були складенi шдивщуальш програми реабiлiтацiТ iнвалiдiв. Встановлено, що реко-мендацiТ з медичноТ реабшп~ацм (вiдновна терапiя) були наданi в 99% випадш, 1% склала реконструк-тивна хiрургiя. РекомендацiТ з працевлаштування (в основному в звичайних умовах виробництва з на-данням вщповщних умов працi) були визначенi 98,9% швал^в (серед iнвалiдiв II групи - 26,8%, III групи - 73,1%).
Обласною медико-со^альною експертною комiсiею ПолтавськоТ областi визначено рекомендацiТ з со^ально'Т реабiлiтацiТ за перiод 2014-2016 рр. - 306 особам (в тому чи^ - санаторно-курортного лн кування - 259, потребують техшчних засобiв реабiлiтацiТ - 159, протезних виробiв - 28, протези нижшх та верхшх кiнцiвок - 3, очш протези - 3, визначено медичш показання для забезпечення автотранспортом - 12 чол.)
Висновки
На пiдставi аналiзу статистичноТ шформацп в структурi iнвалiдностi учасникiв АТО переважають ш-валiди III групи (76%), ктькють яких поступово збтьшуеться з кожним роком, тому медико-со^альна експертиза учасникiв бойових дiй в сучасних умовах потребуе особливоТ уваги.
Враховуючи те, що бiльшiсть швал^в учасникiв бойових дiй мають наслщки перенесених черепно-мозкових травм (41,5%) з невролопчними проявами рiзного ступешв, наслщки травм нижшх та верхшх кш^вок ускладнеш пiслятравматичними невропа^ями (19,2%), вони потребують постiйного спостере-ження у невропатолога, фiзiотерапевта з метою проведення нейрореаб^тацшних заходiв для покра-щення якостi життя, як обов'язково повиннi бути вказанi в шдивщуальних програмах реабiлiтацiТ шва-л^фв вiдповiдно до потреб кожного швалща.
Усiм iнвалiдам показана медична, со^альна та психологiчна реабiлiтацiя. Прiоритетним у реабтн тацiТ' е максимально можливе вiдновлення i збереження параметрiв якост життя, соцiальна та психо-лопчна пiдтримка хворого i його найближчого оточення.
Лiтература
1. Дiагностика, терашя та профiлактика медико-психологiчних наслiдкiв бойових дш в сучасних умовах. Методичш рекомендацп / [П.В. Волошин, Н.О. Марута, Л.Ф. Шестопалова та ш.] - КиТ'в. - 2014. - 66 с.
2. Закону УкраТ'ни «Про статус ветерашв вшни, гарантп Т'х соцiального захисту» Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12.
3. З початку проведення АнтитерористичноТ операцп статус учасника бойових дш отримало понад 187700 учасниюв АТО [Електронний ресурс] // Урядовий портал. - 23 грудня 2016. - Режим доступу до ресурсу: http://www.kmu.gov.ua/control/pubNsh/artide?ar1Jd=249617378.
4. 1нвалщшсть та сусшльство: навчально-методичний поЫбник. / За заг. редак^ею Л.Ю. Байди, О. В. КрасюковоТ'-Енис - К, 2012. - 216 с.
5. Основы показники швалщност та дiяльностi медико-со^альних комiсiй УкраТ'ни за 2015 рш: аналiтико-iнформацiйний довiдник / [А.В. 1патов, В.А. Голiк та ш.] - Днiпропетровськ: Роял-Принт, 2016. - 162 с.
6. Питання медико-со^альноТ' експертизи [Електронний ресурс]: Постанова Кабшету Мiнiстрiв УкраТ'ни вiд 3.12.2009р. №1317 Верховна Рада УкраТ'ни - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF.
7. Про затвердження 1нструкци про встановлення груп швалщност [Електронний ресурс] / Наказ МОЗ УкраТ'ни № 561 вщ 05.09.2011 р. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1295-11
8. Про реабтп"ацто швалщв в УкраТ'ш: Закон УкраТ'ни №2961 вщ 06.10.2005 // Урядовий кур'ер («Орiентир»). - 2005. - 2 листопада, №213. - С. 174.
9. Про со^альний i правовий захист вшськовослужбов^в та члешв Т'х Ымей: Закон УкраТ'ни №2012-XII вщ 20.12.1991 (ai змшами) // Вiдомостi Верховно' Ради УкраТ'ни (ВВР). - 1992. - № 15. - С.190.
10. Реабтта^я та зайнятiсть iнвалiдiв (аналiтичнi матерiали) [Електронний ресурс] / MiHicTepcTBO со^альноТ полiтики УкраТни. - Режим доступу : www.mlsp.gov.ua.
11. Реабтта^я учасниюв АТО (аналiтичнi матерiали) [Електронний ресурс] / Мшютерство оборони УкраТни. Офщшний сайт - Режим доступу: http://www.mil.gov.ua/news/2016/04/29/vistuprechnikaministerstva-oboroni-ukraini-pid-chas-brifingu-vukrainskomu-krizovomu-media-czentri
Реферат
МЕДИКО-СОЦИАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ЭКСПЕРТИЗЫ УЧАСТНИКОВ БОЕВЫХ ДЕЙСТВИЙ В ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИ Касинец С. С., Голованова I. А., Паламарчук Д. В., Дорошенко А. А.
Ключевые слова: участники боевых действий, первичная инвалидность, реабилитация, удельный вес, структура инвалидности
Боевые действия в Донецкой и Луганской областях начали мобилизацию в Вооруженные силы Украины, что привело к увеличению количества военнослужащих и, постепенно, инвалидов среди них. С апреля 2015 года к участникам боевых действий приравнены участники АТО. Инвалидность участникам АТО устанавливают медико-социальные экспертные комиссии. Целью работы было изучить структуру инвалидности среди участников АТО в Полтавской области за 2014-2016 годы, актуальные вопросы реабилитации. Было изучено и проанализировано 410 медико-экспертных дел участников боевых действий, которые были осмотрены специалистами областной комиссии Полтавского областного Центра медико-социальной экспертизы в течение 2014-2016 гг. Среди них были признаны инвалидами 280 (68,3%) человек, а 130 (31,7%) было установлено степень утраты трудоспособности. Уровень первичной инвалидности среди участников АТО оказался самым высоким в 2016 году (44,6%), а наименьшим - в 2014 году (0,7%). Удельный вес инвалидов I группы был минимальным и составлял в среднем 1,1%, II группы - составил в среднем 34,8%, а наибольший был вес инвалидов III группы (в среднем - 76%). Большинство инвалидов участников боевых действий имеют последствия перенесенных черепно-мозговых травм (41,5%) с неврологическими проявлениями разной степени, последствия травм нижних и верхних конечностей, осложненные посттравматическими невропатиями (19,2%). Они нуждаются в постоянном наблюдении у невропатолога, физиотерапевта с целью проведения нейрореабилитационных мероприятий, которые обязательно должны быть указаны в индивидуальных программах реабилитации инвалидов в соответствии с потребностями каждого инвалида.
Summary
MEDICAL AND SOCIAL ASPECTS OF MEDICAL EXAMINATION OF COMBATANTS FROM POLTAVA REGION
Kasinets S.S., Golovanova I. A., Palamarchuk D.V., Doroshenko A.A.
Key words: combatants, primary disability, rehabilitation, specific weight, disability structure.
The fighting in Donetsk and Lugansk regions initiated mobilization in the Armed Forces of Ukraine that led to an increase in the number of servicemen and gradually disabled among them. Disability of ATO combatants is assessed by medical and social expert commissions. The purpose of the work was to study the structure of disability among the ATO combatants of the Poltava region for 2014-2016, as well as to highlight the urgent issues of their rehabilitation. 410 medical expert cases of the combatants were examined and analyzed, which were previously evaluated by the experts of the regional commission of the Poltava Regional Centre for Medical and Social Expertise during 2014-2016. Among them, 280 (68,3%) people were recognized as disabled, and 130 (31,7%) were found to be incapacitated. The level of primary disability among ATO combatants was the highest in 2016 (44.6%), and the lowest in 2014 (0,7%). The specific gravity of the disabled group I was minimal and averaged 1.1%; the individuals of group made up 34.8%, and the largest was the share of the disabled group III (76%). The majority of disabled combatants have the consequences of craniocerebral trauma (41.5%) with neurological manifestations of different degrees, the consequences of injuries of the lower and upper extremities, complicated by post-traumatic neuropathies (19.2%). They need constant monitoring from a neurologist, a physiotherapist in order to develop patient-centred rehabilitation measures.
Том 17, Випуск 4 (60) частинг£63
