CC BY
25
УДК 61+614.2]:355.01(477.53)
12Касинець С. С., 1Голованова I. А., 1Фтатоеа В. J1.
МЕДИКО-СОЦ1АЛЬН1 НАСЛ1ДКИ АНТИТЕРОРИСТИЧНО!" ОПЕРАЦИ ДЛЯ
ПОЛТАВСЬКОГОБЛАСТ1 ТА ШЛЯХИ IX ВИР1ШЕННЯ
1ВДНЗУ «Укра'Гнська медична стоматолопчна академт» (м. Полтава) 2Полтавський Обласний Центр медико-сощально'Гекспертизи (м. Полтава)
du b о vs kay а @ u kr. n et
Робота е самостмним фрагментом науково-до-слщно! роботи ВДНЗ Укра'ши «Укра'шська медична стоматолопчна академ1я» «Наукове обфунтування технолопй управлшня i оргаызаци р1зних вид1в ме-дично!, в тому чиогм стоматолопчно!, допомоги до-рослому та дитячому населению в перюд реформу-вання охорони здоров'я», державний реестрацмний N»0113U004778.
Вступ. В результат! антитерористично! операцй' (ATO) в наимй держав1 велика ктьюстьмолодихлюдей пюля демобишаци повертаеться назад в громадян-ське сусптьство, поширюючи в ньому вмськов1 за-кони та дисциплши, що ¡стотно впливае на bcí сфери життя. Напружена соц1ально-пол1тична ситуац1я на Cxofli нашо! держави - причина психолопчно! на-пруги мало не bcíx громадян Укра'ши, проте найтяжче hhhí - безпосередым учасникам бойових дм [1].
Слщ зазначити, що учасники ATO сьогоды при-р1вняы до учасниюв бойових дм (УБД), якимидо 2015 року в основному вважалися вмськовослужбовц1 Радянсько! Арми, яю брали участь у бойових д1ях на територГМнших держав (Афганютан, 1ранта íhluí) [2].
Вплив ATO на вмськовослужбовц1в надзвичай-но широкий. Згодом учасники таких екстремальних подм починають вщчувати трудной^ у npoueci адап-тац1Т до мирного життя. Пережите спричинювало стрес, який позначився на психоф1зюлопчному стаы кожного УБД. Нерщко вмськовослужбовц1 часто скаржаться на порушення сну (постмна вмна та CMepTi), вщчуття страху, депресивний стан, вщчай. У них вщбуваеться переоцшка цшностей. В 30HÍ ATO - страждання, смерть, страх, бть. Вдома - люди по-см1хаються, розважаються, працюють, просто живуть звичним життям.
Повернувшись додому, неможпиво вщразу по-збавитись реакцм, яю ще вчора рятували бмцям життя: жорсткого правила, що пщозртий звук означав смерть, що в глибокий окоп треба ховатися вщ будь-чого, що cbít подтений лш1ею фронту i най-краще ршення - вистртити першим. Пщсвщомють постмно пщсовуе кривав1 картинки - яю неможпиво прилаштуватиутихе, мирне навколишне життя. Учасники ATO впадають у депресю. Замикаються, хова-ючись вщ оточуючого с в ¡ту. I це дуже серйозно. Во б'ти}, тта яких зберегла вмна, втрачають розумшня, навщо жити дал1 [4].
Можпив1 також руйывы сценари: алкогол1зм, нар-комаыя, сущидальы нам1ри, що через деякий час проявляеться як посттравматичний стресовий роз-лад. Так уже було: з американцями пюля В'етнамута 1раку, з радянськими солдатами - пюля Афганютану.
Сьогоды так званий «синдром ATO», як неминучий наслщок бойових дм, набутий вошами-захисниками Укра'ши, вщр1зняеться вщ вщомих «афганського» або «в'етнамського». Адже в xofli ATO укра'шським солдатам протистоять люди, яю протягом десятюв pokíb проживали з ними в однм Kpai'Hi. Тому дуже ймов1р-но, що вплив антитерористично! компани на ncnxiKy i"i учасниюв е значно бтьшим.
Бойов1 дм приносять не ттьки ф1зичну, але й ду-шевну травму. Бтышсть ¡з УБД - пережили втрату близьких, були очевидцями CMepTi cbo'ix побратим1в, нерщко caMi пережили нестерпний ф1зичний бть, за-вданий поранениями. Yci вони потерпали вщ страху за власне життя, за майбутне cbo'ix дггей i нас - мир-них громадян Укра'ши. Оды в силу особистюних якос-тей можуть подолати u¡ проблеми самостмно. 1ншим необхщна психолопчна допомога i пщтримка. Л¡ка-pi вмськових шпиталей констатують, що пережите в 30HÍ ATO може боляче вдарити не ттьки по Ым'ям учасниюв бойових дм, але i по всьому сусптьству [5].
У зв'язку з бойовими д1ями на ДонбаЫ велика ктькють вмськовослужбовц1в отримали поранення, бтышсть з яких призвели до стмко! втрати працез-датностг Ктькють учасниюв ATO, яю зазнали травм i поранень впродовж2014- 2017 pokíb, атакожзахворг ли на xpoHÍ4H¡ захворювання, поступово зростае [10].
1нвалщнють - проблема багатогранна, безпо-середньо пов'язана з р1внем економ1чного, пол1тич-ного, соц1ального розвитку людського сусптьства, його культурою, освггою, мораллю, релтею. Показ-ники ¡нвалщност1 е важпивим критер1ем сусптьного здоров'я i характеризуют р1вень соц1ально-еконо-MÍ4Horo розвитку сусптьства [3].
Сьогоды в наимй держав1 необхщно придтяти увагу комплексна реаб!гптаци ¡нвалщ1в [8], особливо учасниюв бойових дм, i'x вчасного, якюного протезу-вання та створення належних умов для ¡нтеграци в сусптьство [9]. Сприяти ширшому залученню людей з ¡нвалщнютю до участ1 у сусптьному житп, реал1за-цй' i'xhíx прав, як громадян кра'ши. Зм1нити акценти у трактуваны концепцй' ¡нвал1дност1, що призведе до необхщност1 забезпечення комплексного тдходу у створенн1 умов, як1 б сприяли реал1заци прав oc¡6 з ¡нвалщнютю на p¡BH¡ з ¡ншими громадянами кра'ши. Для цього потр1бно здолати ¡снуюч1 бар'ери невла-штованого соц1уму, удосконалити законодавство i посилити контроль за його дотриманням, змшити у ряд1 випадюв ставлення сусптьства до проблеми ¡н-валщност1.
Учасники ATO повертаються ¡з зони бойових дм з ¡ншим св1тосприйняттям. Тому виникае потреба у
Таблиця 1.
Структура ¡нвалщност1 серед учасникш ATO, УБД в Афганистан^ лквщаторт а вари на ЧАЕС з урахуванням групи ¡нвалщност
Категори Всього оглянуто абс число Встановлено вщсотки втрати праце-здатносл Визнано ¡нвалщами, абс число У тому числ1 за трупами (абсолютне число та %)
I II III
абс % абс % абс %
Уч ас ники ATO 60 6 54 0 0 21 38,8 33 61,2
УБД в Афгашсташ 38 0 38 0 0 34 89,5 4 10,5
.ГПквщатори на ЧАЕС 39 28 39 6 15,4 28 71,8 5 12,8
якомога раннм д1агностиц1, пошуку ефективних шля-xíb адаптацй' та сощально-психолопчно! реабтггаци вмськовослужбовц1в, що побували в районп зброй-них KOHCtxniKTiB. Найбтьшо! уваги треба придтити вщстроченим наслщкам, яю впливають не ттьки на психоф1зичне здоров'я вмськовослужбовц1в, а й на íx психолопчну врюноваженють. 3 огляду на це пси-холопчна допомога учасникам ATO та íxhím родинам е надзвичайно важливою [10]. Аби витримати стрес та адаптуватися до мирного життя, 1м потр1бна гпд-тримка [11].
Мета роботи - вивчити медико-соц1альы на-слщки антитерористично! операцита стан псих1чного здоров'я учасниюв бойових дм в Полтавсьюй облает^ структуру ¡нвалщност1 серед учасниюв ATO, актуальы питания реабтггаци ¡нвалщвучасниюв бойових дм.
Об'ект i методи дослщження. Згщно внутрш-нього наказу Полтавського Обласного Центру меди-ко-соц1ально1 експертизи проведения огляду хвор их та ¡нвалщ1в учасниюв ATO в Полтавсьюй области по-кладено на обласну МСЕК.
При огляд1 учасниюв ATO на МСЕК, OKpiM суто фг зичних наслщюв ушкодження здоров'я, обов'язково враховуеться психолопчний стан вмськовослужбов-ця, можпивост1 соц1ально! адаптацй', навчання, пе-реквал1фкаци тощо. В Полтавськм област1 створеы bcí умови для оформления докуметчв та огляду на МСЕК зазначеного контингенту без бюрократичних перепон та тяганини за направлениям (форма 088/о) л1кувально-профтактичного закладу та на пщстав1 перел1ку докуметчв зазначених в пунктах 12, 13 «Положения про порядок, умови та критери встановлен-ня ¡нвалщностЬ», затвердженого Постановою КабЫе-ту Míhíctpíb Укра'ши N»1317 вщ 3 грудня 2009 р. [6] та згщно ¡нструкци про встановлення груп ¡нвалщностг Наказ МОЗ УкраТни № 561 вщ 05.09.2011 р. [7].
В склад1 обласно! МСЕК OKpiM основних лкар1в (jni-Kap-xipypr, лкар-терапевт, лкар-невропатолог, лкар реабтгголог) працюе практичний психолог, який по-чинаючи з юнця 2014 року дуже плщно працюе з учас-никами ATO.
Практичним психологом протягом Ычня-квггня 2017 року було опитано 225 хворих, серед них було 60 учасниюв ATO, 38 учасниюв бойових дм в Афганю-TaHi, 39 лквщатор1в ЧАЕС та 88 хворих з загальним захворюванням.
Для оцЫки психолопчного стану ¡нвалщв вико-ристовували опитувальники з доведеною валщню-
тю шкалу госпггально! тривоги та депресй' (Hospital Anxiety and Depression Scale, HADS), яка мае дв1 пщ-шкали для окремо! оцЫки тривоги (HAS) та депресй' (HDS). При ¡нтерпретаци даних враховувався сумар-ний показник: 0-7 бал1в - норма, 8-10 - субктмычно виражена депреЫя/тривога, понад 11 бал1в - ктпычно виражена депреЫя/тривога.
Результати дослщження та Тх обговорення. Структура ¡нвалщност1 серед учасниюв ATO, УБД в Афганютаы, лквщатор1в аварй' на ЧАЕС з урахуванням групи ¡нвалщност1 представлена в таблиц! 1.
Як видно ¡з таблиц! 1, серед 60 опитанихучасни-kíb ATO у 6 чоловк було встановлено ступЫь втрати працездатностг без ознак ¡нвалщност1 та 54 особи було визнано ¡нвалщами, серед яких III група ¡нвалщ-hoctí була у 33 учасниюв ATO (61,2%) та II група - у 21 особи (38,8%).
Серед 38 опитанихУБД в Афганютаы bcí були ви-знан1 ¡нвалщами, серед яких III група ¡нвалщностт - у 4 ¡нвалщ1в (10,5%) та II група - у 33 oc¡6 (89,5%).
Серед 39 лквщатор1в на ЧАЕС bcí були визнаы ¡н-валщами, 28 ¡з них були призначеы також i вщсотки втрати працездатностт, серед яких ¡нвалщ1в I групи було 6 чоловк (15,4%), III група ¡нвалщност1 у 5 ¡нвалг д1в (12,8%) та II група - у 28 oc¡6 (71,8%).
Проанал1зувавши отримаы даны можна вщмггити, що серед лквщатор1в на ЧАЕС та УБД в Афганютаы переважають ¡нвалщи II групи (71,8% та 89,5% вщповщно), над ¡нвалщами III групи тобто бтьш виражеы ознаки ctmkoí втрати працездатностч у пор1внянн1 з учасниками ATO, серед яких переважали ¡нвалщи III групи (61,2%).
Проанал1зувавши структуру ¡нвалщност1 учасниюв ATO з урахуванням групи ¡нвалщност1 встановлено, що питома вага ¡нвалщв III групи була найбтьшою i склала 61,2%.
Анал1з сумарних показниюв опитувальниюв HAS та HDS серед учасниюв ATO, УБД в Афганютаы, лквг датор1в аварй' на ЧАЕС висвгглена в таблиц! 2.
Як видно ¡з таблиц! 2, серед 60 опитаних учас-hhkíb ATO сумарна ктькють бал1в за шкалою HAS (632 бали) переважала над шкалою HDS (357 бал1в), вщповщно у 6LnbLuocTÍ вмськовослужбовщв, повернувшись з ATO, переважали прояви тривоги над де-npecieio. А у лквщатор1в аварй' на ЧАЕС та учасниюв бойових дм в Афганютаы переважали бали за шкалою HDS (406 та 426 вщповщно).
Таблиця 2.
Сумарж показники опитувальникт HAS та HDS серед учасникт ATO, УВД в Афгашсташ, л1квщатор1в а вари на ЧАЕС
KaTeropi'í Учасники ATO (n=60) УБД в Афгашсташ (п=38) Л1кв1датори на ЧАЕС (п=39)
HAS,бали 632 368 396
HDS,бали 357 406 426
У 34% учасниюв ATO, серед яких було встановле-но CTyniHb втрати працездатност1, сумарний бал за шкалою HAS скпадав 8-10 бал1в без ктпычних прояв1в.
Розподш в залежност1 вщ ктькосп бал1в за шкалою HADS вщобразив бшьш детальну картину психо-лопчного стану серед учасниюв ATO, УБД в Афганю-тан1, л1квщатор1в авари на ЧАЕС.
Як видно з таблиц! 3, у 12% учасниюв ATO, яких було визнано ¡нвалщами III групп, та у 33%, яких було визнано ¡нвалщами II групи, сумарний бал за шкалою HADS скпадав >11 бал1вз перевагою бал1вза шкалою тривоги (HAS). Ay 42% учасниюв ATO з III групою ¡нва-лщност1тау38%з II групою, сумарний бал за шкалою HADS скпадав 8-10 бал1в.
Таблиця 3
Розподш серед учасниюв ATO, УБД в Афгашсташ, л1квщатор1в а вари на ЧАЕС в залежност1 вщ Kmt>KOCT¡ балш за шкалою HADS
KaTeropi'í ATO (п=54) УБД в Афгашсташ (п=38) Лквщатори на ЧАЕС (п=39)
Групи поза групою II III 1 II III 1 II III
Бали
0-7 4 6 15 0 5 1 0 3 0
8-10 2 8 14 0 10 1 2 9 2
>11 0 7 4 0 18 2 4 16 3
У бшьшостч УБД в Афганютаы 53% (20 oc¡6) сумарний бал за шкалою HADS скпадав >11 бал1в з перевагою бал1в за шкалою депреси (HDS). Така ж картина була i серед лквщатор1в на ЧАЕС, май же у 59% сумарний бал перевищу-вав 11 бал1в.
Ус1м ¡нвалщам були складен! ¡ндивщуальы програми реабшггаци ¡нвалщв. Встановлено, що рекомендаци з медично! реабштацП (вщ-новна терап1я) були надан1 в 99% випадюв, 1% -скпала реконструктивна х1рург1я. Рекомендаци з працевлаштування (в основному в звичайних умо-вах виробництва з наданням вщповщних умов прац1) були визначен1 98,9% ¡нвалщв учасник1в ATO (серед ¡нвалщв II групи - 26,8%, III групи - 73,1%).
Висновки. Анал1з отриманих даних свщчить про перевагу в структур! ¡нвалщност1 учасниюв ATO ¡н-валщв III групи (76%) та значну (45%) поширенють тривоги серед них, яку вони дуже часто не пом1чають або не бажають пом1чати, тому медико-соц1альна експертиза учасниюв бойових дм в сучасних умовах потребуе особливо! уваги.
Ус1м ¡нвалщам показана медична, сощальна та психолопчна реабштащя. Прюритетним у pea6Lni-тацП е максимально можпиве вщновлення i збереження параметр1в якост1 життя, со-ц1альна та психолопчна пщтримка хворого i його найближчого оточення. Вщповщно bcí учасники ATO потребують консультаци психолога, психотерапевта та заходи соц1аль-но- психолопчно! реабштацП.
Перспективи подальших досл1джень. Продовжити вивчення особливостей пси-х1чного здоров'я в1йськовослужбовц1в, як проблему системи громадського здоров'я, та оц1нити ochobhí результати реабштацП ¡нвалщв учасниюв ATO в Полтавеьюй облас-tí, участь громадських оргаызацм в цьому.
/Итература
1. Diahnostyka, terapiya ta profilaktyka medyko-psykholohichnykh naslidkiv boyovyy Diy v suchasnykh uslovyyakh. Metodychni rekomendatsiyi / P.V. Voloshyn, N.O. Maruta, L.F. Shestopalova [ta in.]. - Kyiv, 2014. -66 s.
2. Zakonu Ukrayiny «Pro status veteraniv viyny, harantiyi yikh sotsial'noho zakhystu». - Rezhym dostupu do resursu: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/3551 -12.
3. Invalidnist' ta suspil'stvo: navchal'no-metodychnyy posibnyk / Za zah. redaktsiyeyu L.U. Baydy, O.V. Krasyukovoyi-Yenisey. -K, 2012. -216 s.
4. Korobitsyna M.B. Medyko-sotsial'na i psykholohichna adaptatsiya uchasnykiv boyovykh diy i osib, yaki perenesly psykhotravmuyuchyy vplyvfaktoriv boyovoyi obstanovky / M.B. Korobitsyna // Psykholohiya. - 2014. - № 2 (32). - S. 178-187.
5. Korchemnyy P. A. Viys'kova psykholohya: metodolohiya, teoriya, praktyka / RA. Korchemnyy // Navchal'nyy posibnyk. - 2010. -internet dostup: http://medbib.in.ua /voennaya-psihoiogiya-metodologiya-teoriya.html.
6. Pytannya medyko-sotsiai'noyi ekspertyzy [Elektronnyy resurs]: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 3.12.2009 r. № 1317 Verkhovna Rada Ukrayiny. - Rezhym dostupu: http://zakon4.rada.gov.ua/iaws/show/1317-2009-%D0%BF.
7. Pro zatverdzhennya instruktsiyi pro vstanovlennya hrup invaiidnosti: Nakaz MOZ Ukrayiny № 561 vid 05.09.2011 r.
8. Pro reabiiitatsiyu invaiidiv v Ukrayini: Zakon Ukrayiny № 2961 vid 06.10.2005 // Uryadovyy kur'yer («Oriyentyr»), - 2005. -2 lystopada, № 213.
9. Pro sotsiai'nyy i pravovyy zakhyst viys'kovosiuzhbovtsiv ta chieniv yikh simey: Zakon Ukrayiny № 2012-XII vid 20.12.1991 (zi zminamy) // Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny (VVR). - 1992. - № 15, st. 190.
10. Reabiiitatsiya ta zaynyatist' invaiidiv (anaiitychni materialy) [Elektronnyy resurs] / Ministerstvo sotsial'noyi polityky Ukrayiny. -Rezhym dostupu: www.mlsp.gov.ua.
11. Reabilitatsiya uchasnykiv АТО (analitychni materialy) [Elektronnyy resurs] / Ministerstvo oborony Ukrayiny. Ofitsiynyy sayt. -Rezhym dostupu: http://www.mil.gov.ua/news/2016/04/29/vistuprechnikaministerstva-oboroni-ukraini-pid-chas-brifingu-vu krainskomu-krizovomu-media-czentri.
УДК 61+614.2]:355.01(477.53)
МЕДИКО-СОЦ1АЛЫН1 НАСЛ1ДКИ АНТИТЕРОРИСТИЧНОГ ОПЕРАЦМ ДЛЯ ПОЛТАВСЬКО'Г ОБЛАСТ1 ТА ШЛЯХИ Тх ВИР1ШЕННЯ
Касинець С. С., Голованова I. А., Фшатова В. Л.
Резюме. Сьогоды виникае потреба у якомога ранний д1агностиц1, пошуку ефективних шлях1в адаптаци та сощально-психолопчно! реабтггаци вмськовослужбовц1в, що побували в райоы збройних конфл1|спв. У до-слщжены, серед опитаних 60 учасниюв АТО, було виявлено значну (45%) поширенютьтривоги серед них, яку вони дуже часто не пом1чаютьабо не бажають пом1чати, тому медико-соц1альна експертизаучасниюв бойових дм в сучаснихумовах потребуе особливо! уваги та подальшо! розробки.
Ключов1 слова: учасники бойових дм, АТО, ¡нвалщнють, реабшггац1я, психолопчний стан, структура ¡нва-лщностг
УДК 61+614.2]:355.01(477.53)
МЕДИКО-СОЦИАЛЬНЫЕ ПОСЛЕДСТВИЯ АНТИТЕРРОРИСТИЧЕСКОЙ ОПЕРАЦИИ ДЛЯ ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИ И ПУТИ ИХ РЕШЕНИЯ
Касинец С. С., Голованова И. А., Филатова В. Л.
Резюме. Сегодня возникает потребность в как можно ранней диагностике, поиска эффективных путей адаптации и социально- психологической реабилитации военнослужащих, побывавших в районе вооруженных конфликтов. В исследовании, среди опрошенных 60 участников АТО, было обнаружено значительное (45%) распространенность тревоги среди них, которую они очень часто не замечают или не желают замечать, потому медико-социальная экспертиза участников боевых действий в современных условиях требует особого внимания и дальнейшей разработки.
Ключевые слова: участники боевых действий, АТО, инвалидность, реабилитация, психологическое состояние, структура инвалидности.
UDC 61+614.2]:355.01(477.53)
ANTI-TERRORIST OPERATION: MEDICAL AND SOCIAL OUTCOMES FOR POLTAVA REGION AND WAYS OF ITS SOLUTION
Kasynets S. S., Golovanova I. A., Filatova V. L.
Abstract. Participants ATO return from the zone of hostilities with other world perceptions. Therefore, there is a need for early diagnosis, the search for effective ways of adaptation and social and psychological rehabilitation of servicemen who have been in the area of armed conflicts. The greatest attention should be paid to deferred consequences, which affect not only the psychophysical health of military personnel, but also their psychological balance. In view of this, psychological assistance to ATO participants and theirfamilies is extremely important. In order to sustain stress and adapt to a peaceful life, they need support.
Aim. To study the medical and social consequences of the antiterrorist operation and the state of mental health of the participants in the fighting in the Poltava region, the structure of disability among the participants of the ATO, the actual issues of rehabilitation of disabled persons in combat operations.
Object and methods. 225 patients were interviewed by a practical psychologist on the basis of the regional medical and social expert commission during January-April 2017, including 60 ATO participants, 38 combatants in Afghanistan, 39 liquidators at the Chernobyl Nuclear Power Plant and 88 patients with general illness. To assess the psychological state of the disabled, questionnaires with a proven validity of the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS) scale, which has two subchasses for a separate anxiety assessment (HAS) and depression (HDS), were used.
Results. Among the 60 interviewed ATO participants, the total number of points on the HAS scale (632 points) prevailed over the HDS scale (357 points), respectively, with most troops returning from the ATO, prevailing manifestations of anxiety over depression. In 34% of ATO participants, among whom the degree of disability was established, the total score on the HAS scale was 8-10 points without clinical manifestations. In 12% of ATO participants who were recognized as disability groups III, and 33% who were recognized as disability groups II, the total score on the HADS scale was> 11 points with an advantage over the scale of anxiety (HAS). And in 42% of ATO participants with group III disability and 38% of group II, the total score on the scale of HADS was 8-10 points.
Conclusions. The analysis of the obtained data shows the advantage in the structure of disability of the participants of the ATO of the disabled group III (76%) and a significant (45%) prevalence of anxiety among them, which they often do not notice or do not want to notice, therefore, medical and social expertise of participants in military operations in modern conditions require special attention. All disabled people are shown with medical, social and psychological rehabilitation. Priority in rehabilitation is the maximum possible recovery and preservation of quality of life parameters, social and psychological support of the patient and his immediate environment. Accordingly, all members of the ATO need the advice of a psychologist, therapist and measures of social and psychological rehabilitation.
Keywords: combatants, ATO, disability, rehabilitation, psychological state, disability structure.
Рецензент - проф. Kampyuioe О. В.
Стаття надшш ла 10.08.2017 року
