CC BY
14
УДК 616.832-004.2:616-036.86
Безсмертний Ю.О., Безсмертна Г.В., СторожукЛ.О., Гриневич Ю.Ф. СОЩАЛЬНО-Г1Г1еН1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА 1НВАЛ1ДНОСТ1 ВНАСЛ1ДОК РОЗС1ЯНОГО СКЛЕРОЗУ
Науково-дослiдний шститут реабшп~ацм Ывал^в Вшницького нацiонального медичного уыверситету iM. М.1. Пирогова, м. Вiнниця, УкраТна
Мета роботи: вивчити показники первинноУ та набутоУ iнвалiдностi при розаяному c^epo3i серед працездатного населення у 2013 р. з урахуванням статi, важкостi iнвалiдностi та гендерних особ-ливостей. Матерiали та методи. За матер'алами даних медико-со^альних експертних ком1'с1'й 20 областей УкраУни i м. КиУв отримано нформацю на 3752 ос'б працездатного вку, визнаних iнвалi-дами внасл'док РС в 2013 р. Вперше визнано нвал'дами 689, повторно - 3063 особи. Розрахован за-гальний контингент 1нвал1д1в з урахуванням вку, статi, важкост1 iнвалiдностi, територiальноУ приналежностi. Результати. У 2013 роц вперше визнано 1нвал1дами внасл'док РС 689 ос'б. 1нтен-сивний показник первинноУ iнвалiдностi коливався в межах 0,2-0,48 на 10 тис. населення i в серед-ньому дор'тнював 0,35. В структурi первинноУ iнвалiдностi 1'нвал1'ди III групи становили 67,8%, II групи - 27,0%, I групи - 5,2%. Особи молодого вку склали бльшсть (77,3%). У вкових категор'ях 25-34 роки та 35-44 роки Ух частки були найбльшими (32,5% i 32,3%). 3i збльшенням вку хворих зростае частка осб з важкою iнвалiднiстю. У &ковш категор'УУ 18-24 роки частка 'твал'д'т I групи дор'внювала 2,3%, серед iнвал/'д/'в 35-44 роки та старше 45 роюв вона була у 2,7 та 3,6 рази, в'дпо-в'дно, бльшою 6,3% та 8,3%. В структурi первинноУ iнвалiдностi переважають жнки (65,6%). У вi-ковш категор'УУ 18-24 роки частка 'твал'д'т I групи серед жнок була у 3,5 рази бльшою, а у &ковш категор'УУ 45 рок'т i старше - у 3,6 рази меншою нiж серед чоловтв. Серед твал'д 'т молодого вку 18-24 роки значну питому вагу склали 1'нвал1'ди III групи. Повторно визнано нвал'дами внасл'док роз-шного склерозу 3063 особи. Ытенсивний показник був в межах 0,39-2,97 на 10 тис. населення i в середньому дор'тнював 1,7. В структурi iнвалiдностi в'дзначаеться зменшення частки твал'д'т III групи (51,5%) та збльшення частки iнвал/'д/'в I (16,3%) та II (32,2%) груп. Особи молодого вку склали бтьшють (64,8%). У &ко&й категор'УУ 35-44 роки Ух частка була найбльшою (36,7%), в категор'УУ 18-24 роки - найменшою (6,0%). 3i збльшенням вку хворих частка ос'б з важкою iнвалiднiстю зростае. В структурi iнвалiдностi переважають особи жночоУ статi (63,8%). Питома вага ос'б з важкою iнвалiднiстю (I група) серед ж/'нок була в 1,3 рази менше (12,7%), ыж серед чоловЫв (17,3%). Ви-сновки. Загальна кльксть 'твал'д'т внасл'док РС у 2013 р. складала 3752 особи i порiвняно з 2009 р. збльшилась на 13,6%. Важюсть первинноУ iнвалiдностi була помiрною, переважали 1'нвал1'ди III групи (67,8%) та II групи (27,0%). Частка ос'б з важкою iнвалiднiстю дор'внювала (I група) 5,2%. Особи молодого вку склали бльшсть (77,3%) i у вкових категор'ях 25-34 роки та 35-44 роки Ух частки були спвставн (32,5% i 32,3%). В структур повторно'/' iнвалiдностi внасл'док РС переважають нва-лiди молодого вку (64,8%). Важксть повторноУ iнвалiдностi була бльш значною i характеризува-лось зменшенням питомоУ ваги 'твал'д 'т III групи (до 51,5%) та збльшенням частки iнвалiдiв I (до 16,3%) та II (до 32,2%) групи. В структур повторноУ iнвалiдностi переважають жнки (63,8%), при цьому важксть iнвалiдностi у них була менш вираженою порiвняно з чоловками. 3i збльшенням вку збльшуеться частка ос'б з важкою iнвалiднiстю.
Ключовi слова: розаяний склероз, первинна швалщнють, повторна Ывалщнють, со^альна та ппенлчна характеристика.
Планова НДР: «Розробити сучаснi критерп медико-сощально)' експертизи iнвалiдiв внаслiдок розаяного склерозу на основi мiжнародно'l концепцн iнвалiдностi», № держреестрацп 0115U0009 70
Провщне мюце за поширенютю, швалщиза^ею в молодому вiцi серед хвороб нервовоТ системи за-ймае розаяний склероз (РС), багато сторш етюлогп, патогенезу, кл^чноТ варiабельностi якого не зна-ходять адекватного пояснення в сучаснш теоретичнш медицин i практичнш неврологи. РС лягае важ-ким фiзичним, психолопчним та фшансовим тягарем на па^енпв, як страждають на це захворювання, Т'х рщних, близьких, як доглядають за цими хворими, а також на тих, хто мае вщношення до лкування ^еТ хвороби [2,4,6,9].
РС розвиваеться переважно в оаб у вiцi 20-40 рош, часпше вщ нього страждають ж1нки [3,7,8,12]. Без специфiчного патогенетичного лкування через 10 рош вщ початку захворювання понад 80% хворих змушен змшити роботу, при цьому у 50% па^ен^в виникають труднощi у виконанн професшних обов'язш. Через 15 рош вщ початку захворювання можуть пересуватись ттьки зi сторонньою допо-могою 60% па^ен^в, а через 20 рош - 70% па^ен^в не можуть себе обслуговувати [4,5,6,10]. Через 25 рош 75% хворих гинуть, найчаспшими причинами смерт е пролежы, пневмони та шфекцп сечови-вщних шляхiв (уросепсис). Середнш вк померлих хворих складае 51 рк. 1з тих, хто залишився, лише 11% хворих можуть самостшно ходити i обслуговувати себе в побут [5,11]. За таких обставин важли-вого значення набувае технолопя i процедура визначення швалщносп при РС, яю мають бути спря-моваш на оцшку порушень здоров'я, визначення наявносп i вираженосп обмежень життедiяльностi, со^альноТ недостатносп [1,2,4,7]. Незважаючи на значну увагу до ^еТ проблеми, цтеспрямованих дослщжень, присвячених проблемi швалщносп внаслщок РС i медико-со^альноТ експертизи, не проводилось. В юнуючш зв^носп МСЕ дат про швалщнють внаслщок РС вщсутш. Також вщсуты дослн
дження по вивченню порушених i збережених функцш нервовоТ системи, не визначен обмеження ос-новних категорiй життeдiяльностi у швал^в внаслiдок розсiяного склерозу.
Мета роботи
Вивчити показники первинноТ та набутоТ iнвалiдностi при розсiяному склерозi серед працездатного населення у 2013 р. з урахуванням стаН важкост iнвалiдностi та гендерних особливостей.
Матерiали та методи дослiдження
За матерiалами офiцiйних статистичних збiрникiв, звiтiв (форма №14), статистичних талошв, елек-тронноТ бази даних медико-соцiальних експертних комiсiй (МСЕК) 20 областей УкраТни (Вшницька, Волинська, Днiпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Запорiзька, lвано-Франкiвська, КиТвська, Львiвська, МиколаТвська, Одеська, Полтавська, Рiвненська, Сумська, Тернопiльська, Харшська, Херсонська, Хмельницька, Чернiвецька, Чернiгiвська) i м. КиТв отримано iнформацiю на 3752 особи працездатного вку, визнаних швалщами внаслiдок Рс за 2013 рр. Вперше визнано iнвалiдами 689, повторно - 3063 особи. На пiдставi матерiалiв МСЕК розрахований загальний контингент швал^в внаслiдок РС з урахуванням вку, статi, важкостi швалщносп, територiальноТ приналежностi. Розрахо-ванi екстенсивш, iнтенсивнi показники iнвалiдностi, показник наочносп, темпи росту, проаналiзована Тх динамка. Статистичний аналiз матерiалу проводився за допомогою стандартних методiв iз застосу-ванням пакету прикладних програм «MS Excel XP» та «Statistica SPSS 10.0 for Windows» (лщензшний № 305147890).
Результати та ix обговорення
За результатами документацп МСЕ за 2013 рк вперше визнано швалщами внаслщок РС 689 оаб, що на 124 чол. (21,9%) бтьше порiвняно з 2009 роком. 1нтенсивний показник первинноТ iнвалiдностi в залежност вiд регiону коливався в межах 0,2-0,48 на 10 тис. населення i в середньому дорiвнював 0,35. У репональному розрiзi найвищi темпи зростання штенсивного показника первинноТ швалщносп зареестровано у Сумськiй (93,7%; 0,16—0,31), Житомирськiй (90,4%; 0,21—0,41), Херсонськiй (81,8%; 0,11 —>0,2), Харшськш (75,0%; 0,24—0,42), Рiвненськiй (65,3%; 0,26—0,43) областях. Незначний при-рiст показника в^^чено у МиколаТвськiй (3,7%; 0,27—0,28), Одеськш (13,1%; 0,23—0,26) та Чернтв-ськш (12,8%; 0,39—0,44) областях. Зниження показниш первинноТ iнвалiдностi простежуеться у Тер-нопiльськiй (30,0%; 0,40—0,28), Закарпатськiй (14,3%; 0,24—0,21), Волинськш (18,7%; 0,48—0,39), Хмельницькш (9,7%; 0,31—0,28) та lвано-Франкiвськiй (11,1%; 0,54—0,48) областях. Отриман данi до-зволяють чiтко окреслити територiальнi кластери з високими показниками первинноТ швалщносп вна-слiдок РС i, вщповщно, загрозливою епiдемiологiчною ситуацiею за темпами поширеност та захворю-ваностi населення на РС. Найбтьш несприятливими областями за показниками первинноТ швалщнос-т внаслiдок РС у Захiдному репош УкраТни е lвано-Франкiвська (0,48) i Волинська (0,39), Центральному репош - Вiнницька (0,47) i Житомирська (0,41), Схщному - Чернiгiвська (0,44) i Харкiвська (0,42) областi.
В структурi первинноТ iнвалiдностi iнвалiди Ill групи становили 67,8%, II групи - 27,0%, I групи -5,2% (табл. 1). Майже кожен 20 швалщ визвався швалщом I групи. Особи молодого вку 18-44 роки склали бтьшють (77,3%). Серед оглянутих у вкових категорiях 25-34 роки та 35-44 роки частки швалн дiв були найбтьшими i дорiвнювали 32,5% та 32,3%, вщповщно. У вковш групi 18-24 роки частка ш-валiдiв була найменшою i склала 12,5%. В старшш вiковiй групi (45 рокiв i старше) частка ВВI дорiв-нювала 22,6 %, що в 1,8 рази бтьше порiвняно з молодшою вiковою групою i 1,4 рази менше нiж в се-реднiй вiковiй групi.
3i збтьшенням вiку хворих зростае частка оаб з важкою iнвалiднiстю. Так, якщо у вковш категорiТ 18-24 роки частка швал^в I групи дорiвнювала 2,3%, то серед iнвалiдiв 35-44 роки та старше 45 рош вона була у 2,7 та 3,6 рази, вщповщно, бтьшою 6,3% та 8,3%. Розподт швал^в III групи з урахуванням вку характеризувався значним Тх накопиченням у вковш групi 25-34 роки (74,1%) з поступовим Тх зменшенням у вкових групах 34-44 роки (до 68,6%) та 45 рош i старше (до 57,1%). Найбiльша частка швал^в II групи була у старшш вковш групi (34,6%), найменша - серед швал^в 25-34 роки (22,8%).
В структурi первинноТ швалщносл внаслiдок РС з урахуванням стат переважають ж1нки, якi склали 65,6% (табл. 1). Важкють первинноТ швалщносп серед жiнок була менш вираженою нiж серед чоловн кiв. В^^чено переважання iнвалiдiв III групи - 69,5% проти 64,5 % серед чоловтв та II групи - 26,1% проти 28,8%. Частка оаб з важкою швалщнютю (I група) серед жшок була, навпаки, на 50% меншою (4,4%) шж серед чоловшв (6,7%). 3i збтьшенням вку частка оаб з важкою швалщнютю зростала i пе-реважала серед чоловшв. Так, у вiковiй категорп 18-24 роки частка iнвалiдiв I групи серед жшок була у 3,5 рази бтьшою, а у вковш категорп 45 рош i старше навпаки у 3,6 рази меншою шж серед чоловн мв. Серед iнвалiдiв молодого вiку 18-24 роки значну питому вагу склали швалщи III групи, при цьому Тх частка серед чоловтв дорiвнювала 80%, серед жшок - 62,5%, швалщи II групи - 34,0% та 20,0%, I групи - 3,5% та 0%, вщповщно.
Таблиця 1
Розподл iнвалiдiв з урахуванням вку, cmami та важкоcmi первинноГ iнвалiдностi
Група швалщност Розподт швалщв
18-24 роки % 25-34 роки % 35-44 роки % Старше 45 ро-юв %
I 2 2,3 7 3,1 14 6,3 13 8,3
II 25 29,1 51 22,8 56 25,1 54 34,6
III 59 68,6 166 74,1 153 68,6 89 57,1
Всього 86 100,0 224 100,0 223 100,0 156 100,0
у тому чи^ серед оЫб жшочо''' стат
I 2 3,5 3 2,3 10 6,4 5 4,6
II 19 34,0 25 18,9 36 23,1 38 35,2
III 35 62,5 104 78,8 110 70,5 65 60,2
Всього 56 100,0 132 100,0 156 100,0 108 100,0
у тому чи^ серед оЫб чоловiчоï стат
I 0 0 4 4,3 4 5,9 8 16,7
II 6 20,0 26 28,3 20 29,9 16 33,3
III 24 80,0 62 67,4 43 64,2 24 50,0
Всього 30 100,0 92 100,0 67 100,0 48 100,0
Таблиця 2
Розподл iнвалiдiв з урахуванням вку, cmami та важкоcmi повторноï iнвалiдностi
Група швалщност Розподт швалщв
18-24 роки % 25-34 роки % 35-44 роки % Старше 45 ро-юв %
I 17 9,2 83 12,2 168 14,9 230 21,3
II 44 23,9 209 30,8 353 31,4 375 34,8
III 123 66,9 386 50,0 602 53,7 473 43,9
Всього 184 100,0 678 100,0 1123 100,0 1078 100,0
у тому чи^ серед оЫб жшочо''' стат
I 10 8,7 44 10,7 97 13,1 128 18,5
II 28 24,3 123 30,1 218 29,5 234 33,9
III 77 67,0 242 59,2 425 57,4 328 47,6
Всього 115 100,0 409 100,0 740 100,0 690 100,0
у тому чи^ серед оЫб чоловiчоï стат
I 7 10,1 39 14,5 71 18,5 102 26,3
II 16 23,2 86 31,9 135 35,2 141 36,4
III 46 66,7 144 53,6 177 46,3 145 37,3
Всього 69 100,0 269 100,0 383 100,0 388 100,0
Таким чином, в crpyKTypi первинно' швалщносп внаслщок РС переважають швалщи молодого вку (до 45 рош), як склали 77,3%. Важкють первинно''' швалщносп внаслщок РС була помiрною, що було обумовлено значним переважанням швал^фв Ill групи, як дорiвнювали - 67,8%. Ывал^фв II групи було 27,0 %, I групи - 5,2 %. В структурi первинно''' iнвалiдностi переважають ж1нки - 65,6% проти 34,4% чо-ловiкiв, при цьому важкють первинно' iнвалiдностi у них була дещо меншою порiвняно з чоловками.
Повторно визнано швалщами внаслщок розаяного склерозу 3063 особи. Ытенсивний показник первинно' швалщносп в залежностi вiд регiону коливався в межах 0,39-2,97 на 10 тис. населення i в се-редньому дорiвнював 1,7. У регюнальному розрiзi найвищi рiвнi iнтенсивного показника повторно!' ш-валiдностi зареестровано у !вано-Франшськш (2,97), Чернiгiвськiй (2,51) областях, найнижчий - у м. Ки'в (0,39) та Кш'вськш областi (0,62).
Структура повторно!' швалщносп за групами в^зняеться вiд первинно' iнвалiдностi. Вщзначаеть-ся значне зменшення частки швал^фв III групи (51,5%) та збтьшення частки iнвалiдiв I (16,3%) та II (32,2%) груп (табл. 2). Серед швал^фв значну частку склали особи молодого вку (64,8%). У вковш категорп 35-44 роки Тх частка була найбтьшою i, вщповщно, дорiвнювала 36,7%. Частка швал^фв у вiцi 18-24 роки склала 6,0%, у вiцi понад 45 рош - 35,2%.
3i збтьшенням вку хворих частка оаб з важкою швалщнютю зростае. Так, якщо у вковш категорп' 18-24 роки частка швал^фв I групи дорiвнювала 9,2%, то серед швал^фв 35-44 роки та старше 45 рош вона була у 1,6 та 2,3 рази, вщповщно, бтьшою, дорiвнюючи 14,9% та 21,3%. Розподт швал^фв III групи з урахуванням вку характеризувався значним Тх накопиченням у вковш груш 18-24 роки (66,9%) та поступовим зменшенням в старших вкових групах. Найбтьша частка швал^фв II групи була у старшш вковш груш (34,8%), найменша - серед швал^фв 18-24 роки (23,9%).
В структурi повторно' швалщносп внаслщок РС бтьшють складають особи жшочо''' статi - 63,8% проти 36,2 % чоловтв (табл. 2). Важкють повторно'' швалщносп внаслiдок РС серед жшок була менш вираженою шж серед чоловiкiв.
Виявлено переважання швал^фв III групи - 57,8% проти 50,9 % серед чоловтв. Частка швал^фв II групи була бтьшою серед чоловтв - 31,6% та 29,4%, вщповщно. Питома вага оаб з важкою швалщнютю (I група) серед жшок була в 1,3 рази меншою (12,7%) шж серед чоловтв (17,3%).
3i збтьшенням вку частка оаб з важкою швалщнютю зростала i переважала серед чоловтв (табл. 2). Так, якщо у вковш категорп 18-24 роки частка швал^фв I групи серед чоловтв була на 16 % бтьше
порiвняно з жшками, то у вiковiй категорп 45 poKiB i старше - на 42%. Серед швалщГв молодого вку 1824 роки значну питому вагу охоплюють iнвалiди Ill групи, при цьому ïx частка серед чоловГкв i ж1нок майже спГвставна - 66,7% i 67,0%. Ывалщи II групи дорiвнювали 23,2% та 24,3%, I групи - 10,1% та 8,7%, вщповщно.
Таким чином, представлена характеристика швалщносп внаслщок РС з урахуванням вкових, ген-дерних особливостей та важкост швалщносп вiдображаe приxованi негативнi тенденци' до збтьшення поширеностi та заxворюваностi на РС в Украшу а саме у оаб молодого, працездатного вку. Зростан-ня показникiв iнвалiдностi внаслщок РС залежать вщ територiальниx особливостей, демографГчно! си-туацп, загально! соцiально-економiчноï ситуацiï в краТнi та якост медико-соцiальноï експертизи i ефек-тивностГ реабiлiтацiйниx заxодiв. Також пщвищення показникiв iнвалiдностi пов'язано з розширенням дiагностичниx можливостей захворювання, широким впровадженням магштно-резонансно! томографи, збiльшенням тривалостi життя пацГетчв та Гстинним зростанням поширеност захворювання та його форм з «м'яким» перебiгом.
Висновки:
1. Загальна кльксть iнвалiдiв внаслiдок РС у 2013 р. складала 3752 особи i порГвняно з 2009 р. збн льшилась на 13,6%. Ытенсивний показник загально!' iнвалiдностi внаслiдок розаяного склерозу з 2009 по 2013 рр. зрю з 1,81 до 2,14 на 10000 населення i в середньому дорiвнював 1,99.
2. В структурГ первинноУ швалщносп з урахуванням стат переважають жшки, як складають 65,6%, чоловГки - 34,4%. Важксть первинноУ ГнвалГдностГ була помГрною, переважали ГнвалГди III групи ( 67,8%) та II групи (27,0%). Частка оаб з важкою швалщнютю дорГвнювала (I група) 5,2%. Серед швалГ-дГв особи молодого вку склали бГльшГсть - 77,3%. У вкових категорГях 25-34 роки та 35-44 роки !х частки швалщГ були найбГльшими - 32,5% та 32,3%, вщповщно. Важксть первинноУ ГнвалГдностГ серед жъ нок була менш вираженою нГж серед чоловшв. ВГдмГчено переважання ГнвалГдГв III групи - 69,5% про-ти 64,5 % серед чоловтв, II групи - 26,1% проти 28,8%. Частка оаб з важкою швалщнютю (I група) серед жшок була на 50% меншою (4,4%) нГж серед чоловшв (6,7%). 3i збтьшенням вГку питома вага осГб з важкою швалщнютю зростала i переважала серед чоловшв.
3. В структурГ повторно!' ГнвалГдностГ внаслщок РС переважають ГнвалГди молодого вку (до 45 ро-кв), як склали 64,8%. Частка оаб у вщГ понад 45 рокГв склала 35,2%. Важксть повторно! ГнвалГдностГ внаслГдок РС була бтьш значною, порГвняно з первинною швалщнютю. Зменшення питомо! ваги ГнвалГдГв III групи (до 51,5%) асоцшвалось зГ збГльшенням частки ГнвалГдГв I (до 16,3%) та II (до 32,2%) групи. В структурГ повторно! ГнвалГдностГ переважають жшки - 63,8 % проти 36,2 % чоловтв, при цьому важксть повторно! ГнвалГдностГ у них була менш вираженою жж серед чоловтв. 3i збГльшенням вку вщмГчаеться тенденцГя до збтьшення частки оаб з важкою швалщнютю, при цьому в ïï структурГ знач-ний вщсоток складають особи чоловГчо! статк
Лтература
1. Алифирова В.М. Эпидемиологические показатели рассеянного склероза в Томской области и их динамика за последние 30 лет / В.М. Али-фирова, М.А. Титова // Бюллетень сибирской медицины. - 2012. - № 3. - С. 132-134.
2. Волошин П.В. АналГз поширеностГ та захворюваностГ на нервовГ хвороби в УкраТш / П.В. Волошин, Т.С. МГщенко, 6.В. Лекомцева // Межд. неврол. журн. - 2006. - № 3. - С. 9-13.
3. Волошина Н.П. Стратегии лечения рассеянного склероза: эффективность и безопасность / Н.П. Волошина, О.В. Егоркина // УкраТнський ме-дичний часопис. - 2012. - № 4 - VII/VIII. - С. 32-37.
4. Гришина Л.П. Структура инвалидности вследствие болезней нервной системы по нозологическим формам болезней и её гендерные особенности / Л.П. Гришина, Ю.А. Чайчиц, М.М. Акмурзаева // Вестник Всероссийского общества специалистов по медико-социальной экспертизе, реабилитации и реабилитационной индустрии. - 2009. - № 3. - С.103-106.
5. МГщенко Т.С. РозЫяний склероз: глобальш перспективи / Т.С. МГщенко, О.Д. Шульга, Н.В. Бобрик [та ш.] // УкраТнський медичний часопис. -2014. - №3. - С. 84-87.
6. Мороз Н. Г. Характеристика лиц молодого возраста, повторно признанных инвалидами вследствие болезней нервной системы в Российской федерации в 2001-2006 гг. / Н. Г. Мороз // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. - 2008. - № 4. - С. 29-30.
7. Чайчиц Ю.А. Актуальные проблемы инвалидности вследствие болезней нервной системы, медико-социальной экспертизы и реабилитации : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. н. : спец. 14.00.54 "Медико-социальная экспертиза и медико-социальная реабилитация" / Ю.А. Чайчиц - Москва, 2009. - 22 с.
8. Alroughani R.A. The need for a multiple sclerosis registry in the Gulf Region / R.A. Alroughani, M.A. Al-Jumah // Neurosciences (Riyadh). - 2014. -Vol.19, № 2. - Р. 85-86.
9. Flachenecker P. Multiple sclerosis databases: present and future / P. Flachenecker // Eur. Neurol. - 2014. - Vol.72, № 1. - P. 29-31.
10. Flachenecker P. Multiple sclerosis registries in Europe - results of a systematic survey / P. Flachenecker, K. Buckow, M. Pugliatti [et al.] // Mult Scler. - 2014. - Vol. 20, №11. - P. 1523-1532.
11. Karabudak R. Functional clinical outcomes in multiple sclerosis: Current status and future prospects / R. Karabudak, M. Dahdaleh, M. Aljumah [et al.] // Mult Scler Relat Disord. - 2015. - Vol.4, №3. - P. 192-201.
12. Petersen G. Epidemiology of multiple sclerosis in Germany: regional differences and drug prescription in the claims data of the statutory health insurance / G. Petersen, R. Wittmann, V. Arndt [et al.] // Nervenarzt. - 2014. - Vol.85, № 8.- P. 990-998.
Реферат
СОЦИАЛЬНО-ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ИНВАЛИДНОСТИ ВСЛЕДСТВИЕ РАССЕЯННОГО СКЛЕРОЗА Бессмертный Ю.А, Бессмертная Г.В., Сторожук Л.А., Гриневич Ю.Ф.
Ключевые слова: рассеянный склероз, первичная инвалидность, повторная инвалидность, социальная и гигиеническая характеристика.
Цель работы: изучить показатели первичной и повторной инвалидности вследствие рассеянного склероза среди лиц трудоспособного возраста в 2013 году с учетом пола, тяжести инвалидности и
тендерных особенностей. Материалы и методы. По материалам медико-социальных экспертных комиссий 20 областей Украины и г. Киев получена информация на 3752 лиц трудоспособного возраста, признанных инвалидами вследствие РС в 2013 г. Впервые признано инвалидами 689, повторно -3063 человека. Рассчитаны общий контингент инвалидов с учетом возраста, пола, тяжести инвалидности, территориальной принадлежности. Результаты. В 2013 году впервые признано инвалидами вследствие РС 689 человек. Интенсивный показатель первичной инвалидности колебался в пределах 0,2-0,48 на 10 тыс. населения и в среднем равен 0,35. В структуре первичной инвалидности инвалиды III группы составляли 67,8%, II группы - 27,0%, I группы - 5,2%. Лица молодого возраста составили большинство (77,3%). В возрастных категориях 25-34 года и 35-44 года их доли были наибольшими (32,5% и 32,3%). С увеличением возраста больных возрастала доля лиц с тяжелой инвалидностью. В возрастной категории 18-24 года доля инвалидов I группы была 2,3%, среди инвалидов 35-44 лет и старше 45 лет - в 2,7 и 3,6 раза больше, 6,3% и 8,3 %, соответственно. В структуре первичной инвалидности преобладают женщины (65,6%). В категории 18-24 года доля инвалидов I группы среди женщин была в 3,5 раза больше, а в возрастной категории 45 лет и старше - наоборот, в 3,6 раза меньше, чем среди мужчин. Среди инвалидов молодого возраста 18-24 года значительный удельный вес составили инвалиды III группы. Повторно признаны инвалидами вследствие рассеянного склероза 3063 человека. Интенсивный показатель был в пределах 0,39-2,97 на 10 тыс. населения и в среднем равен 1,7. В структуре инвалидности отмечается уменьшение доли инвалидов III группы (51,5%) и увеличение доли инвалидов I (16,3%) и II (32,2%) групп. Лица молодого возраста составили большинство (64,8%). В возрастной категории 35-44 года их была наибольшей (36,7%), в категории 18-24 года - наименьшей (6,0%). С увеличением возраста больных доля лиц с тяжелой инвалидностью возрастает. В структуре инвалидности преобладают лица женского пола (63,8%). Удельный вес лиц с тяжелой инвалидностью (I группа) среди женщин был в 1,3 раза меньше (12,7%), чем среди мужчин (17,3%). Выводы. Общее количество инвалидов вследствие РС в 2013 составляло 3752 человек и по сравнению с 2009 г. увеличилось на 13,6%. Тяжесть первичной инвалидности была умеренной, преобладали инвалиды III (67,8%) и II групп (27,0%). Доля лиц с тяжелой инвалидностью составила (I группа) 5,2%. Лица молодого возраста составили большинство (77,3%) и в возрастных категориях 2534 года и 35-44 года их доли были сопоставимы (32,5% и 32,3%). В структуре повторной инвалидности вследствие РС преобладают инвалиды молодого возраста (64,8%). Тяжесть повторной инвалидности была более значительной и характеризовалась уменьшением доли инвалидов III группы (до 51,5%) и увеличением инвалидов I (до 16,3%) и II (до 32,2%) групп. В структуре повторной инвалидности преобладают женщины (63,8%), при этом тяжесть инвалидности у них была менее выраженной по сравнению с мужчинами. С увеличением возраста доля лиц с тяжелой инвалидностью возрастает.
Summary
SOCIAL AND HYGIENIC CHARACTERISTICS OF DISABILITY DUE TO MULTIPLE SCLEROSIS Bezsmertnyi Yu.O., Bezsmertna H.V., StorozhukL.A., GrinevichYu.F.
Key words: multiple sclerosis, primary disability, repeated disability, social and hygienic characteristics.
Objectives: to study the indices of primary and secondary disability caused by multiple sclerosis (MS) among individuals of working age in 2013, taking into account gender, severity of disability and gender characteristics. Materials and methods. According to the materials of medical and social expert commissions of 20 regions of Ukraine and Kiev, we received information about 3,652 persons of working age diagnosed as disabled due to MS in 2013. 689 individuals were first diagnosed as disable persons with MS, 3063 individuals were repeatedly recognised as disabled persons. The total contingent of disabled persons was calculated considering age, sex, severity of disability, place of residence. Results. In 2013, 689 people were recognized as disabled due to MS. The intensive index of primary disability fluctuated within the limits of 0.2-0.48 per 10000 population and on the average was 0.35. In the structure of primary disability, the invalids of group III made up 67,8%, group II - 27.0%, and I group - 5.2%. The majority of disabled individuals were presented by young people (77.3%). In the age categories of 25-34 years and 35-44 years, their shares were the largest (32.5% and 32.3%). With increasing age of patients, the proportion of people with severe disability increased. In the 18-24 year age group, the proportion of people with disabilities in I group formed 2.3%, among disabled people 35-44 years and over 45 years - in 2.7 and 3.6 times more, 6.3% and 8.3%, respectively. In the structure of primary disability overweighed women made up 65.6%. In the 18-24 year age group, the proportion of the disabled I group among women was 3.5 times higher, and in the age group of 45 years and older, the proportion of women with disabilities was 3.6 times less than among the men. Among the disabled individuals of the young age of 18-24 years, a significant proportion of disabled people were found in III group. Persons with disabilities due to MS were recounted for 3063 people. The intensive indicator was in the range of 0.39-2.97 per 10000 populations and an average of 1.7. In the structure of disability, there was a decrease in the proportion of people with disabilities of III group (51.5%) and an increase in the proportion of people with disabilities I (16.3%) and II (32.2%) groups. The young people prevailed (64.8%). In the 35-44 year age group, they reached the largest share (36.7%), in the 18-24 year category - the lowest (6.0%). As the age of the patients increases, the proportion of people with severe disabilities increases. In
the structure of disability, females predominate (63.8%). The proportion of persons with severe disability (I group) among women was 1.3 times less (12.7%) than among men (17.3%). Conclusions. The total number of disabled people due to MS in 2013 was 3,752 people and compared to 2009 increased by 13.6%. The severity of primary disability was moderate, disability of III group (67.8%) and group II (27.0%) prevailed. The share of people with severe disability was 5.2% (group I). Young people constituted the majority (77.3%) and in the age categories 25-34 years and 35-44 years their share was comparable (32.5% and 32.3%). In the structure of repeated disability as a result of MS, invalids of young age predominate (64.8%). The severity of the repeated disability was more significant and was characterized by a decrease in the proportion of disabled people of group III (up to 51.5%) and an increase in disabled people I (up to 16.3%) and II (up to 32.2%) groups. In the structure of repeated disability women predominate (63.8%), but they have less pronounced severity of the disability compared with men. With increasing age, the proportion of people with severe disabilities increases.
УДК 616.12-008.331.1 -092:612.015.11 ]-08 Дроник 1.С., Яворський О.Г.
КОРЕКЦ1Я ПЕРЕКИСНОГО ОКИСНЕННЯ Л1П1Д1В I СТАНУ АНТИОКСИДАНТНОÏ СИСТЕМИ У ПАЩ6НТ1В З АРТЕР1АЛЬНОЮ ГШЕРТЕНЗ1СЮ
ЛьвГвський нацюнальний медичний унГверситет ГменГ Данила Галицького
Було проведено визначення стану перекисного окиснення лШд'т та антиоксидантного захисту у хворих з гiпертонiчною хворобою до i псля фiзичного навантаження псля корекцУУ системи лпопе-роксидацИ за допомогою в'/там'ну Е, препарату «Неоселен» i в'/там'ну Е разом з «Неоселеном». Мета нашоУ роботи - порiвняти показники антиоксидантного захисту (р'тш загальних, блкових i неблкових сульфгiдрильних (SH) груп, малонового д'альдег'ду, в'/там'ну Е, в'дновленого глютато-ну), деяк гемодинамiчнi показники та Ух змни у в'дпов'дь на двоступеневе фiзичне навантаження на велоергометрi псля лкування в'/там'том Е, селенвмюним препаратом «Неоселен» та поеднанням в'/там'ну Е з «Неоселеном» в осб iз артерiальною г 'пертенз 'ею. До фiзичного навантаження в осб, як приймали вiтамiн Е з «Неоселеном» був вищий р'тень загальних, блкових i неблкових сульфг'д-рильних груп плазми, а р'тень активованого малонового д'альдег'ду плазми був достов 'рно нижчим. Псля велоергометричного навантаження р'тень загальних сульфгiдрильних груп плазми у них був достов'рно вищим, а р'тень активованого малонового д'альдег'ду плазми достов'рно нижчим. Показано, що у пацiентiв з артерiальною гiпертензiею з метою корекцУУ ПОЛ i антиоксидантного стану як до, так i псля фiзичного навантаження, краще застосовувати вiтамiн Е разом з «Неоселеном».
КлючовГ слова: артерГальна ппертензГя, перекисне окиснення лГгвдв, антиоксидантний захист, фГзичне навантаження, вггамЫ Е, селен Дисертащйна робота е фрагментом НДР кафедри пропедевтики внутрiшньоï медицини № 2 Львiвського нацонального ме-дичного унiверситету ii^oNi Данила Галицького «Гемодинамiчнi, бiохiмiчнi та iмуннi показники в станi вiдносного спокою i при фiзичному NаваNтажеNNi в оаб з клiNiчNими проявами дисплазП' сполучноТ тканини i без таких ознак» (№ держреестрацп 0109U000022).
Одним Гз основних викликв розвитку людства у XXI столт1, що створюе загрозу для соцГально-економГчного благополуччя в усьому свт, е нешфекцшш хвороби. Чтьне мюце серед них займають серцево-судинн захворювання [6]. В УкраТы патолопя серцево-судинно'Т системи, зокрема артерГальна ппертензГя (АГ), вГфграе провщну роль у структурГ захворюваносл та смертност населення працездатного вку, зумовлюючи бтьше як половину вах випадкв смертГ i третину швалщностей. Поширен-ня АГ у сучасному свт, рГзномаштнють ïï форм, важкють лкування i висока летальнють зумовлюють збереження актуальност проблеми АГ [1,9].
На сьогодн доведено, що в основГ патогенезу бтьшосп захворювань серцево-судинно'Т системи, у тому числГ i артерГально' ппертензи', лежить ендотелГальна дисфункцГя. У стаж спокою кттини ендо-телш виробляють збалансовану ктькють ендотелГальних факторГв для пщтримання стабтьносп вну-трГшньосудинного гомеостазу, але при рГзних патолопчних станах набувають здатност надмГрно ви-робляти прокоагулянти, фактори запалення, судинозвужуючГ агенти, ростовГ фактори, молекули адге-зи та ш. ЕндотелГальна дисфункцГя е станом дисбалансу мГж медГаторами, як забезпечують в нормГ оптимальний перебГг вах ендотелш-залежних процеав. Враховуючи роль дисфункци ендотелш в па-тогенезГ артерГально' ппертензи, при лкуваны цГе'' патологи' слщ придтяти особливу увагу ендотелю-протекторним властивостям препаратГв [5].
ВГдомо, що ендотелГальна дисфункцГя розвиваеться при тривалому впливГ рГзних ушкоджуючих чинникв (ксенобютики, ппошя, штоксикацГя, запалення, гемодинамГчне перевантаження). Ключова роль в ïï виникненн выводиться оксидативному стресу - процесу, що полягае в накопиченн всерединГ клГтин втьних радикалГв, як несприятливо впливають на функцш та цтюнють клГтини (крГм нього, са-мостшний вплив можуть мати лтопроте'щи низько''' щтьносп, шкотин). Оксид азоту швидко взаемодГе
