ональная фармакотерапия.-2007. - №2 (03). - С.34 - 38.
5. MixHbOBa Н.М., Шипулш В.П., Черневський
B.В. Дiaгностичнi можливостi застосування 13С-метацетинового дихального тесту у хворих на хро-нiчнi дифузнi захворювання печшки // Лаб. дiaг-ностика. - 2001. - №1. - С.37 - 40.
6. Пасиешвили Л.И. Варианты поражения гепа-тобилиарной системы у больных сахарным диабетом // Врачеб. дело. - 2002. - №1. - С.36 - 38.
7. Передерш В.Г., Черневський В.В., Шипулш В. П. Порiвняльнa ефектившсть застосування гепато-протекторiв при хрошчних дифузних хворобах печшки // Сучасна гастроентеролопя. - 2008. - №3 (41). -
C.81 - 83.
8. Стандарта дiaгностики та лкування ендокрин-них захворювань / За ред. член.-кор. НАН та АМН Украши проф. М.Д. Тронька // Довщник «VADEMECUM Доктор Ендокринолог». - 2-е вид., перероб. i доп. - К.:ТОВ "Доктор-Медia», 2007. -352с.
9. Фадеенко Г.Д. «Жировая печень», этиопато-генез, диагностика, лечение // Сучасна гастроентеро-лопя. - 2003. - № 4. - С.9 - 17.
10. Хухлша О.С., Коломоець М.Ю. Неалкогольна жирова хвороба печшки та шсулшорезистентшсть:
eno^oria, naToreHe3, KiimKa, giarHOCTHKa, mKyBaHHa rayTapriHOM. - HepmB^: 2008. - 320C.
11. Dyck P. J. Diabetic polyneuropathy // Diabetic Neuropathy / Eds P. J. Dyck, P. K. Thomas. - 2-nd Ed. -Philadelphia: W. B. Saunders, 1999. - P. 255-278.
12. Feldman M. Pathophisiology of diabetes mellitus // Diabetes mellitus, ninth Edition. Indiana: Eli Lilly and Company, 1998. - P.28 - 43.
13. Measurement of hepatic functional mass by means of 13C-methacetin and 13C-phenylalanine breath tests in chronic liver disease: comparison with Child-Pugh score and serum bile acid levels / Festi D., Capodicase S., Sandri L., Colaiocco-Ferrante L. et al. // World J. Gastroenterol. - 2005. - Vol.11, N1. - P. 142 - 148.
14. Measurement of liver function for patients with cirrhosis by 13C-methacetin breath test compared with Child-Pugh score and routine liver function tests / Liu Yun-xiang, Huang Liu-ye, Wu Cheng-rong, Cui Jun. // Chinese Med. J. - 2006. - Vol. 119, N18. - P.1563-1566.
15. 13C-methacetin breath test as a quantitative liver function test in patients with chronic hepatitis C infection: continuous automatic molecular correlation spectroscopy compared to isotopic ratio mass spectrometry / Goetze O., Selzner N., Fruehauf H. et al. // Aliment Pharmacol Ther. - 2006. - Vol. 26, N 2. - P.305 - 311.
♦
УДК 616.12-008.331.1:57.018.8:613.25:618.173
Т.А. Хомазюк, «MACKOBAHA» APTEPLAttbHA Г1ПЕРТЕНЗ1Я
У ЖIHОK 13 ^ДЛИШ^ВОЮ МAСОЮ TmA TA ОЖИР1ННЯМ У ПЕР1ОД ПЕРИМЕНО^УЗИ
Н.В. Горач, О.Л. Пшеняткова
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра пропедевтики внутрiшнiх хвороб (зав.- д. мед. наук, проф. Т.А. Хомазюк)
Ключовi слова: артергальна гтертензгя, перименопауза, надлишкова маса тыа, ожмртня Key words: arterial hypertension, perimenopause, overweight, obesity
Резюме. Целью исследования было выявление особенностей артериальной гипертензии у женщин с избыточной массой тела и ожирением в перименопаузе. Обследовано 56 женщин с эпизодическими подъемами артериального давления и климактерическим синдромом в перимено-паузе, выделено 2 группы исследования - с избыточной массой тела и ожирением. При анализе показателей суточного мониторирования артериального давления у женщин в перименопаузе с ожирением в сравнении с группой с избыточной массой тела выявлены более выраженные нарушения суточного профиля артериального давления, характеризующиеся повышением вариабельности систолического и ди-астолического артериального давления, величины утреннего подъема систолического артериального давления. Выявлена взаимосвязь частоты нарушений суточного ритма артериального давления в зависимости от ИМТ и степени тяжести климактерического синдрома. Таким образом, проведение суточного мониторинга артериального давления у этого контингента пациенток является целесообразным для выявления лабильной «маскированной» артериальной гипертензии и формирования дальнейшей лечебной тактики.
Summary. The aim of the research was to detect peculiarity of arterial hypertension in perimenopausal women with overweight and obesity. 56 perimenopausal women with episodical arterial pressure rises and climacteric syndromes in menopause were examined. 2 groups of research were distinguished - with overweight and obesity. Analysing data of ambulatory blood pressure (BP) monitoring, in perimenopausal women with obesity a more expressed violations of daily rhythm of arterial pressure, , marked disorders of a daily profile of BP characterized by the increase of variability of systolic and diastolic arterial pressure, increase of data of the morning rise of systolic arterial pressure as compared to women with overweight were revealed. The relationship between frequency of violations of daily rhythm of arterial pressure in relation to the degree of menopausal syndrome and overweight is detected. Thus, ambulatory blood pressure monitoring in this contingent ofpatients is expedient for detection of a labile, "masked" arterial hypertension and for the further medical management.
Артерiальна гшертенз1я (АГ), що розви-васться у жшок у перименопауз^ е об'ектом пильно! уваги клшщиспв ycix кра!н. У лiтературi сформоваш двi точки зору стосовно патогенезу АГ у жшок перименопаузального перюду: перша вказуе, що у жшок у перименопаyзi спосте-р^аеться прогресування гшертошчно! хвороби, яка передувала менопаyзi [11], друга свщчить про те, що АГ виникае вперше у менопаyзi внаслщок гiпоталамо-гiпофiзарних порушень, що зумовлюють ктмактеричний синдром (КС) [13]. Прогресyючi шволютивш процеси в репро-дуктивнш сферi з наростанням дефщиту естро-гешв у перюд перименопаузи зумовлюють „бунт" та дисфункщю гiпоталамiчних структур iз „цунамГ' гонадотропiнiв, виплесками активност симпато-адреналово! системи [8]. Гормональний континуум у жшок перименопаузального перь оду е шдгрунтям розвитку АГ та визначае особливосп патогенезу i клшчних проявiв з високими цифрами систолiчного артерiального тиску (САТ), пiдвищеною лабшьшстю артерь ального тиску (АТ), гшертензивними кризами [6].
На тлi прогресуючого естрогенного дефiцитy у перименопаyзi виникають вазомоторнi, ендо-кринно-обмiннi та нервово-псж!чш порушення -складовi клiнiчного симптомокомплексу кл> мактеричного синдрому (КС), що суттево по-гiршyють якiсть i прогноз життя [4]. Зараз майже у половини жiнок iз КС вщзначаеться тяжкий перебiг захворювання (51%), у кожно! третьо! (33%) його прояви носять помiрний характер, i тiльки у 16% жшок КС супроводжуеться легкими проявами [1].
Як наслiдок порушення ендокринного балансу в органiзмi жшки перименопаузального перiодy, виникае абдомшальне ожирiння, яке характеризуеться швидким зростанням маси тша за короткий час (6-8 мю.) [7]. Це пов'язано зi зниженням рiвня жшочих статевих гормошв,
вiдносною гiперандрогенieю, шдвищеною глю-кокортикощною стимуляцieю, що призводить до зниження активностi лшопротешлшази в жиро-вiй тканинi стегново-сщнично1 дшянки при одночасному И пiдвищеннi в абдомшальних i вiсцеральних адiпоцитах, зниження швидкост обмiнних процесiв [9]. Доведено, що абдом> нальне ожирiння е незалежним фактором ризику серцево-судинних ускладнень i смертностi вiд 1ХС, а також розвитку хрошчно! серцево! не-достатностi не тiльки у чоловтв, але i у жшок [14].
У зв'язку з цим метою дослщження було вивчення особливостей добового ритму АТ у жшок iз надлишковою масою тiла та ожиршням у перименопаузi.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
У дослiдження включено 56 „нормотен-зивних" жiнок з ешзодичними пiдйомами АТ на тлi проявiв КС середнього та тяжкого ступеня, що мали надлишкову масу тша або ожиршня, якi знаходилися на диспансерному облшу з дiаг-нозом нейроциркуляторно! дистонп за гшертен-зивним типом вщповщно до критерив В.1. Маколкiна i С.А. Аббакумова [3] та наказу №436 МОЗ Украши [10]. ВЫ пацiентки знаходились у перименопауз^ тобто мали прояви перших кль мактеричних симптомiв, коливання менструального циклу або вщсутшсть менструацш про-тягом 2-11 мiсяцiв. Дiагноз КС та перiоду перименопаузи в обстежених хворих був вста-новлений на пiдставi загальноприйнятих критерий [4].
Протокол дослщження передбачав ком-плексне обстеження при первинному медичному оглядi пацiентiв: збiр скарг хворих, анамнезу захворювання, анамнезу життя, об'ективне до-слщження, визначення iндексу маси тша (1МТ) та iндексу талiя/стегно (1ТС), двократнi вимiрю-вання АТ на обох руках, обов'язковi лабораторнi
та шструментальш дослщження за загально-прийнятим протоколом для хворих кардюло-пчного профiлю [10]. Ступiнь тяжкостi рiзних проявiв КС оцiнювали шляхом пщрахунку моди-фiкованого менопаузального iндексу Купперма-на (ММ1), у модифшаци €. В. Уварово!, а саме його нейровегетативно! та психоемоцшно! складових [4]. Для ощнки ефективностi лшу-вання проводили добове монiторування АТ (ДМАТ) за допомогою апаратiв "Cardiotens-01" та "ABPM-02" (Meditech, Угорщина) в автоматичному режимi в умовах вiльного рухо-вого режиму за загальноприйнятою методикою [12,5].
1з 56 жiнок з епiзодичними пiдйомами АТ на rai проявiв КС середнього та тяжкого ступеня видшили групу дослiдження з надлишковою масою тiла (1МТ 25-29,9 кг/м2) - 21 жiнка (I група) та 35 жшок з ожиршням (1МТ вище 30 кг/м2) - II група. Хворi у групах дослщження були порiвняннi за вшом та ктшко-фун-кцiональними параметрами. Середнш вiк хворих I групи дослщження становив 48,6±2,2 року, II -48,8±1,9 року. Всi пацieнтки вiдмiчали епiзоди пiдвищення АТ протягом 2,1±0,8 року. Трива-лiсть проявiв КС у групах дослщження складала: у I - 1,15±0,63 року, у II - 1,23±0,57 року.
Аналiз отриманих даних здiйснювали при порiвняннi даних клiнiко-iнструментального дослiдження пацieнток рiзних груп з оцiнкою вiрогiдностi рiзницi середнiх величин за допомогою параметричного критерда Стьюдента i непараметричних одно - та двовибiркового критерий У!лкоксона, параметричного та непарамет-ричного коефiцieнтiв кореляци пакету статис-тично! обробки даних у складi EXEL за загаль-ноприйнятими рекомендащями [2].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
З анамнезу хвороби пащенток було вста-новлено, що перюдичш пiдйоми АТ в обох груп дослщження у бшьшост випадкiв (66,1%) передували появi типових ознак КС, у 23,2% вони ствпадали iз початком КС, а у 10,7% !х почали вiдмiчати пiзнiше, шж першi прояви КС. При вивченш сiмейного анамнезу стосовно АГ у 61,9% жшок I групи та 74,3% II групи дослщження виявили, що вш був обтяжений щодо наявносп захворювання у близьких роди-чiв, причому у переважнiй бшьшосп випадкiв у матерiв пацiенток.
Слщ зазначити, що пацiентки обох груп дослщження вiдмiчали наростання маси тша протягом останнiх 0,5-2 рокiв без суттевих змiн у рацiонi харчування та стилi життя. За даними розрахунюв IМТ, жiнки II групи дослщження
мали ожирiння I ступеня - у 42,9%, ожиршня II ступеня - у 40,0%, ожиршня III ступеня - у 17,1% спостережень. При ана^ розрахунюв шдексу татя/стегно (IТС) виявили, що у I груш дослщження абдомшальний тип ожиршня (!ТС > 0,85) мали 28,6% жшок, у II груш - 62,9%.
Середнш стушнь тяжкост КС вiдмiчали у 71,4% жшок I та 68,6% II груп дослщження. Значно виражеш прояви КС, як характерш для тяжкого переб^у, вiдзначали у 28,6% дослщ-жених I та 31,4% - II груп, що призводило до значного порушення якост життя пацiенток. Середш показники нейровегетативних симптомiв у складi MMI у I групi дослщження до лшування становили 24,3±3,9, у II- 26,1±3,4 бала, психо-емоцшних - у I групi становили 7,2 ±1,4, у II -9,9±1,8 бала.
За даними офюного вимiрювання, середнiй рiвень систолiчного АТ (САТ) у пащенток I групи дослщження з надлишковою вагою становив 128,6±5,9 мм рт.ст., дiастолiчного (ДАТ) 81,6±4,8 мм рт.ст. У II груш жшок з ожиршням щ показники складали вiдповiдно 132,8±5,3, та 84,2±4,4 мм рт.ст. Анатз показникiв ДМАТ у групах дослщження наведений у таблищ.
Нормативнi значення показникiв ДМАТ вив-чали за рекомендащями Ольбшсько! Л.I. та ствавт. [5]: САТ доба -130 мм рт.ст., САТ день -140 мм рт.ст., САТ шч - 120 мм рт.ст, ДАТдоба -80 мм рт.ст., ДАТ день - 90 мм рт.ст., ДАТ шч -70 мм рт.ст., Д! САТ i ДАТ за добу - 10-20 %, варiабельнiсть САТ доба - 15,2 мм рт.ст., варiабельнiсть САТ день - 15,5 мм рт.ст., варiабельнiсть САТ шч - 14,8 мм рт.ст., варiабельнiсть ДАТ доба - 12,3 мм рт.ст., варiабельнiсть ДАТ день - 13,3 мм рт.ст., варiабельнiсть ДАТ шч - 11,3 мм рт.ст., величина ранкового пщйому САТ - 56,5 мм рт.ст.
У I груш жшок iз надлишковою вагою та ешзодичними пщйомами АТ на rai КС показ-ники САТ i ДАТ за добу i день наближалися до верхньо! меж1 рекомендовано! норми, але шчш показники САТ i ДАТ були вищими за реко-мендованi. Слiд зазначити, що у II групи дослщження з ожиршням середньодобовi показники САТ та середньошчш показники САТ i ДАТ перевищували рекомендовану норму.
За даними лтератури, пiдвищена варiа-бельнiсть артерiального тиску е незалежним чин-ником ризику ускладнень АГ, li виражешсть корелюе з масою мiокарда, рiвнем креатинiну сироватки кровi, тяжкiстю ретинопати [12]. У I групi показники варiабельностi САТ за добу та день перевищували рекомендовану норму, показ-ники варiабельностi ДАТ були в межах реко-
мендовано! норми. Виявлено, що у пащенток II групи дослщження показники варiабельностi САТ за добу i день та варiабельнiсть ДАТ за до-бу були значно вищими за рекомендованi зна-чення. Звертало на себе увагу, що величина ранкового тдйому САТ до лiкyвання у жшок II групи перевищувала таю у I груш та рекомендовав нормальш значення, що могло бути фактором ризику розвитку серцево-судинних ус-кладнень. При порiвняннi параметрiв ДМАТ мiж групами дослiдження виявили, що у жшок II групи у ш^внянш з I групою вiдмiчали вiро-гiдно вищi показники варiабельностi САТ i ДАТ за добу, варiабельностi САТ за шчний перiод (р<0,01), величини ранкового тдйому САТ (р<0,01).
Анал1з показникчв ДМАТ у групах жшок до л1кування (М±т)
Показники Групи дослвдження
I (n=21) II (n=35)
САТ доба, мм рт.ст. 126,5±8,8 131,9±7,5
САТ день, мм рт.ст. 130,7±7,8 135,2±6,6
САТ тч, мм рт.ст. 127,5±12,0 133,9±11,4
ДАТ доба, мм рт.ст. 80,0±9,8 84,2±6,7
ДАТ день, мм рт.ст. 81,9±10,7 86,5±7,0
ДАТ тч, мм рт.ст. 78,9±9,7 82,1±8,1
Добовий шдекс САТ доба, % 9,3±3,7 12,3±7,6
Добовий шдекс ДАТ доба, % 15,3±9,8 17,6±8,8
Вар1абельтсть САТ доба, мм рт.ст. 16,1±1,2 20,5±2,2#
Вар1абельтсть САТ день, мм рт.ст. 16,3±1,5 19,1±2,0
Вар1абельтсть САТ тч, мм рт.ст. 10,9±2,8 15,2±2,1#
Вар1абельтсть ДАТ доба, мм рт.ст. 11,7±1,9 14,0±2,0#
Вар1абельтсть ДАТ день, мм рт.ст. 12,0±1,7 13,1±1,9
Вар1абельтсть ДАТ нч, мм рт.ст. 7,9±0,9 10,2±1,5
ЧСС, уд/хв. 75,5±9,4 76,4±8,0
Ранковий пвдйом САТ, мм рт.ст. 48,1±11,1 60,3±18,0#
Примiтки: - р<0,01 при порiвняннi показникiв I та II груп до лiкyвання
При подальшому дослiдженнi показникiв ДМАТ у групах дослщження виявили неодно-рiднiсть порушень циркадного ритму залежно вiд тяжкост КС та наявностi ожирiння. При аналiзi добового профiлю АТ пащенток груп дослщ-ження iз середшм ступенем КС фiзiологiчний добовий профшь АТ („dipper") зyстрiчали у 50% I та 36% II групи; переважали порушення циркадного ритму за типом „hyper-dipper" (40% пащенток I та 44% - II групи), у 10% випадюв в I та 20% в II груш вiдмiчали недостатне зниження АТ протягом ночi (тип „non-dipper"). У жшок груп дослщження з тяжким ступенем КС нор-мальний добовий ритм АТ спостерпали лише у 27% жшок I та у 20% - II групи. Значна кшьюсть дослщжених з КС тяжкого ступеня мали порушення добового профшю АТ за типом „non-dipper" (45,5% жшок I та 50% - II групи), пато-лопчний тип „hyper-dipper" спостерк-али у 18,1% жшок I та 10% жшок II групи. Патолопчний тип „night-peaker" виявили у 1 жшки I групи (9,1%) та 2 жшок iз тяжким КС (20% хворих), у жшок з КС середнього ступеня такого порушення циркадного ритму АТ не спостерпали.
Звертало увагу, що у II груп жшок з ожиршням як iз середшм, так i з тяжким ступенем КС вщсоток хворих iз нормальним циркадним ритмом був значно меншим, шж у груш жшок iз надлишковою масою тша, кшьюсть хворих iз бшьш тяжкими порушеннями добового ритму АТ („non-dipper" та „night-peaker") була бшь-шою. Таким чином, поеднання тяжкого ступеня КС з ожиршням спричиняло бшьш значш порушення циркадного ритму АТ у жшок у перименопаузь
ВИСНОВКИ
1. Проведення добового мошторування ар-терiального тиску у жшок iз надлишковою масою тша та ожиршням iз ктмактеричним синдромом у перименопаyзi е доцiльним для виявлення лабшьно!, «масковано!» артерiально! гшертензп з метою оргашзаци немедикамен-тозних та медикаментозних заходiв профшак-тики первинно! та вторинно! артерiально! гшертензп i серцево-судинних подiй.
2. За даними добового мошторування артер> ального тиску, у жшок з ожиршням порiвняно до жшок з надлишковою масою тша показники систсотчного i дiастолiчного артерiального тиску, показники варiабельностi систолiчного i дiастолiчного артерiального тиску за добу е вищими за граничш, показники варiабельностi систолiчного артерiального тиску за нiчний перюд, величини ранкового тдйому систолiч-ного артерiального тиску - вiрогiдно вищ^ бiльш
виражеш У жшок у перименопаузi з КС та apTepiarbHoro тиску, величини ранкового
ожиршням порушення добового профшю apтepi- пiдйoму систoлiчнoгo apтepiaльнoгo тиску i
ального тиску характеризуються шдвищенням залежать вiд iндeксу маси тша та ступеня
вapiaбeльнoстi систoлiчнoгo i дiaстoлiчнoгo тяжкoстi клiмaктepичнoгo синдрому.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бритов А.Н., Быстрова М.М. Заместительная гормональная терапия в профилактике сердечнососудистых заболеваний у женщин с артериальной гипертонией и ишемической болезнью сердца // Consilium medicum. Экстравыпуск.- 2002.- С. 7-10.
2. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с исспользованием EXEL. - К.: Морион, 2001.-208с.
3. Маколкин В.И., Аббакумов С.А. Диагностические критерии нейроциркуляторной дистонии // Клинич. медицина. - 1996.- №3. - С. 22-24.
4. Менопаузальный синдром (клиника, диагностика, профилактика и ЗГТ) / Под ред. В.И. Кулакова. -М.: Медицина, 1996. - 64 с.
5. Ольбинская Л.И., Хапаев Б.А. Суточное мони-торирование артериального давления в диагностике и лечении артериальных гипертензий: (Руководство для врачей). - М.: Русский врач, 1997. - 35с.
6. Ольбинская Л.И., Хапаев Б.А., Сюмакова С.А. Артериальная гипертония у женщин в постменопаузе и ее лечение эналаприлом // Артериальная гипер-тензия.-2006.-№8.-С.47-55.
7. Оценка влияния массы тела на частоту сердечно-сосудистых заболеваний у женщин в климактерическом периоде / Изможерова Н.В., По-
пов А.А., Тагильцева Н.В. и др. // Рос. кардиол. журн.-2006.- №2.- С. 62-67.
8. Подзолков В.И., Хомицкая Ю.В., Можаро-ва Л.Г. Менопаузальный метаболический синдром как один из аспектов сердечно-сосудистых заболеваний// Сердце.- 2004.-№ 3.- С. 290-294.
9. Сметник В.П. Защитное влияние эстрогенов на сердечно-сосудистую систему // Consilium medicum. Экстравыпуск.- 2002.- С. 3-6.
10. Стандарти надання допомоги кардюлопчним хворим: Наказ № 436 Мшютерства охорони здоров'я Украши ввд 03.07.2006р. - К.: Четверта хвиля, 2006. -55с.
11. Татарчук Т.Ф. Эндокринная гинекология. - К.: Мед. информ. агентство, 2003. - 304с.
12. European Society of Hypertension recomenda-tions for comventional, ambulatory and home blood presure measurment /O'Brien E., Asmor R., Beilin L. et al. // J. Hypertens. - 2003.- Vol.21.- Р.821-848.
13. Fisman E.Z., Tenenbaum A., Pines A. Systemic hypertension in postmenopausal women: a clinical approach // Curr. Hypertens. Rep. - 2002.- Vol.4.- Р. 464470.
14. Prognostic impact of body weight and abdominal obesity in women and men with cardiovascular disease /Dagenais G.R., Yi Q., Mann J. et al. // Am. Heart J. -2005.- Vol.149.- Р. 54-60.
♦
ВПЛИВ НЕБ1ВОЛОЛУ НА ВЕГЕТАТИВНУ РЕГУЛЯЦ1Ю РИТМУ СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ Q-ШФАРКТ М1ОКАРДА
УДК 616.127-005.8-008.318:615.222
О. О. Абрагамович, А.Ф. Файник,
0. В. Нечай, М.1. Давимука , М.С. Соротвський,
1.Я. Яковина , О.А. Файник
Львiвський нацюнальний медичний утверситет iMem Данила Галицького
Львiвський обласний державний клiнiчний л^вально^агностичний кардiолоTiчний центр
Ключовi слова: гострий тфаркт мiокарда, варiабельнiсть ритму серця, небiволол, метопролол Key words: acute myocardial infarction, heart rate variability, nebivolol, metoprolol
Резюме. В работе проанализировано влияние небиволола и метопролола на показатели автономной регуляции сердечной деятельности у больных острым инфарктом миокарда. Обследовано 89 мужчин возрастом 53,2±5,03 года с острым ИМ на стационарном этапе лечения. Всем больным проводился суточный мониторинг ЭКГ на 3-5 сутки заболевания и перед выпиской из стационара с вычислением спектральных и временных параметров ВРС. ВРС была снижена во всех группах больных в начале заболевания. При этом нарушение вегетативной регуляции