CC BY
18
Дюдюн А.Д., Резнченко Н.Ю. Л1КУВАННЯХВОРИХ НА ВУГРОВУХВОРОБУ З ЗАСТОСУВАННЯМ..
УДК:616.53.-002.25.-085
Лжування хворих на вугрову хворобу i3 застосуванням ноотропного препарату, пробютика та препарату бурштиново!
кислоти
Дюдюн А.Д., Резнiченко Н.Ю.
Днтропетровська державна медична академ1я
лечение больных угревой болезнью с использованием ноотропного препарата, пробиотика и препарата янтарной кислоты
Дюдюн А.Д., резниченко н.ю.
Изучена эффективность сочетанного применения ноотропного препарата, пробиотика и препарата янтарной кислоты для лечения больных угревой болезнью. Доказано их положительное влияние на клиническую картину, биохимические и микробиологические показатели при 6-месячном применении в комплексной терапии.
acne patients treatment with the use of the nootropic medication, probiotic and succine acid medication
Dyudyun A.D., Reznichenko N. Yu.
The effectiveness of the combined use of nootropic medication, probiotic and succine acid medication for acne patients' treatment has been studied. Their positive influence on the clinical presentation, biochemical and microbiological indices during 6-months use in the complex therapy has been proved.
Вугрова хвороба - найбшьш поширене шюр-не захворювання у шдлптав, яке зустр> чаеться у 40-90 % oci6 у вщ 14-18 роюв [4]. У патогенезi захворювання важливу роль вщ> грають порушення вуглеводного, жирового та бшкового обмiну, метаболiзму гормошв та ш-ших бюлопчно активних речовин [2]. Незважа-ючи на чисельнi клiнiчнi та лабораторш дослщ-ження, ефективнiсть лiкування та профшактики загострень вугрово! хвороби бажае бути кра-щою. Загострення захворювання створюе не лише медичнi проблеми, але й соцiальнi, адже у хворих значно попршуеться якiсть життя. Вищенаведене диктуе необхiднiсть подальшо! розробки обгрунтовано! терапи вугрово! хвороби. У попередшх роботах нами доведена до-цiльнiсть та клiнiчна ефективнють включення до схеми лiкування хворих на вугрову хворобу ноотропних препарапв, пробютиюв, бурштино-во! кислоти [1, 3]. У лiтературi немае робгг, де б вивчалось поеднане застосування цих препа-ратiв при лiкуваннi хворих на вугрову хворобу, не розроблено термiну !х застосування.
Метою роботи було покращення лiкування хворих на вугрову хворобу на основi вивчення ефективностi поеднаного застосування ноотропного препарату, пробютика та препарату бурштиново! кислоти.
Матер1ал та методи. Щд наглядом було 49 хворих на вугрову хворобу III-IV ступеня захворювання та 35 здорових оаб 17-19 рiчного вшу. Вс вони отримували курси традицшного лiкування. Хворi були обстеженi до лшування, через 1, 3, 6 мюящв вiд початку лiкування.
Результати попередшх дослщжень свiдчать про доцшьнють та клiнiчну ефективнiсть застосування ноотропних препарата, пробютиюв перорально та препарату бурштиново! кислоти для л^вання хворих на декомпенсовану вугрову хворобу. Нижче наводяться результати дослщження з обгрунтування необхiдностi поеднаного призначення цих препаратiв, а також визначаеться адекватний термiн !х застосування при л^ванш хворих з декомпенсованою вуг-ровою хворобою. Для вирiшення цих проблем нами вивчена ефективнють поеднаного застосування з л^вально-профшактичною метою:
- ноотропного препарату (використовували препарат «Пшамшон»);
- препарату бурштиново! кислоти (викори-стовували янтарин-детокс);
- сучасного полiпробiотичного препарату per os (використовували препарат «Ашбакт»).
Було сформовано 3 групи хворих; хворi першо! групи (17 ошб) отримували лише традицiйне лiкування, а хворi друго! (15 осiб) та
третьо! (17 осiб) груп, крiм традицшно! терапи, додатково отримували:
- пробiотик (призначали Апiбакт по 1 дозi щодня протягом перших 10 дшв кожного мiсяця, на протязi 6 мiсяцiв);
- ноотропний препарат (призначали ткаш-лон по 1табл. двiчi на день протягом 1-2, 4-5 мюящв);
- препарат бурштиново! кислоти (призначали янтарин-детокс по 1 табл. двiчi на день протягом 1, 3 та 6 мюящв).
Тривалють застосування препарату визна-
чалась традицiйним призначенням його середньотерапевтично! дози при iнших захворюваннях:
- хворi друго! групи отримували лшування протягом трьох мiсяцiв;
- хворi третьо! - протягом шести мюящв.
Отримаш результати динамiчного спосте-
реження за хворими трьох груп надаш нами нижче на таблицях та рисунках.
Результати та обговорення. Як видно з Рис. 1, у хворих ушх трьох груп через мюяць вщ початку лiкування вiдмiчалося зменшення
до лiкування через 1 млс. через 3 мiс. через 6 млс.
до л1кування через 1 м1с. через 3 м1с. через 6 м1с.
до л1кування через 1м1с. через 3 м1с. через 6 м1с.
Рисунок 1. Динашка кшъкосп елеменпв висипки та бально! оцшки тяжкосп вугрово! хвороби при р1зних схемах лшування.
а) Кшьшсть вшкритих комедошв.
б) Юльшсть закритих комедошв.
в) К1льк1сть папул.
350 300 250 200 150 100 50 0
до через 1 м1с. через 3 м1с. через 6 м1с. л I кування
-стандартне
-додатково 3 препарати 3 м1сяц| -додатково 3 препарати 6 м1сяц|в
г) Кшьшсть пустул.
д) Оцшка за Куком (бали).
е) Ощнка за Смирновим-Рокицькою (бали).
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-2 (11)' 2008
г
в
е
д
кшькосп рiзних елеменпв вугрово! висипки та покращення оцiнки тяжкостi захворювання. Через три мiсяцi вiд початку лшування клiнiчна картина хворих, яю отримували додатково три препарати, була кращою, нiж в iнших групах хворих. Через 6 мюящв вщ початку лiкування ця група мала найменшу кiлькiсть елементiв вугрово! висипки та найнижчу бальну оцiнку ступеня тяжкостi вугрово! хвороби. Хворi, яким лшування проводилось лише протягом трьох мюящв, мали гiршу клiнiчну картину. Це свщчить про доцiльнiсть тривалого (орieнтовно - шестимiсячного) курсу поеднаного застосування пiкамiлону, янтарину-детокс та Атбакту для лiкування хворих на вугрову хворобу Ш-1У ступеня. Про це свщчить i достовiрна рiзниця мiж кiлькiстю елементiв вугрово! висипки, бальною оцiнкою тяжкостi вугрово! хвороби у груш хворих, що тривало отримували додатково запропонованi нами
Таблиця 1 - Кшькють елеменпв висипки на шшр1 та б хворобу через 6 мюящв в1д початку л1кування
препарати, та у хворих шших груп (Табл. 1).
Слщ зазначити, що проведене лiкування не забезпечило повного вилшування, проте суттево покращило клiнiчну картину: суттевий вщсоток хворих через 6 мiсяцiв не мав папул та пустул (Табл. 1). Проте певнш когорт хворих необхщно продовжити терапiю вугрово! хвороби.
Отримавши позитивний ктшчний ефект у ходi лiкування хворих, ми ощнили вплив лiкування на якiсть життя хворих. Результати, наданi в Табл. 2, говорять, що через 6 мюящв вщ початку л^вання, на фош покращення клiнiчно! картини, полшшуеться i якiсть життя хворих, яю додатково отримували пiкамiлон, янтарин-детокс i Апiбакт протягом 6 мiсяцiв: у них показники якост життя були найкращими i наближувались до результапв, отриманих в групi здорових.
У процес лiкування змiнювалась i ситуативна тривожнють у хворих (Табл. 2), причому в
на ощнка тяжкосп захворювання у хворих на вугрову
Кшькють Хвор1 до л1кування Хвор1 пюля л1кування
традицшного з додатковим включенням трьох препарапв протягом трьох мюящв з додатковим включенням трьох препарапв протягом 6 мюящв
Ввдкритих комедотв 71,2 ± 3,0 38,6 ± 3,1* 27,2 ± 3,2*^ 21,4 ± 1,9*^
Закритих комедотв 41,1 ± 2,3 22,4 ± 2,0* 16,7 ± 2,2*^ 10,1 ± 1,2*^
Папул 56,3 ± 2,25 16,9 ± 1,9* 4,9 ± 1,4*^ 1,82 ± 0,62*^
Пустул 35,4 ± 2,90 8,59 ± 1,28* 1,6 ± 0,6*^ 0,76 ± 0,34*^
Бал1в за шкалою Кука 6,06 ±0 ,07 4,41 ± 0,32* 2,4 ± 0,36*^ 1,41 ± 0,45*^
Бал1в за Сергеевим-Рокицькою 318,8 ± 12,4 112,2 ± 9,3* 56,6 ± 6,0*^ 32 ± 5,2*^
Хворих без папул, % 0 11,8* 20*^ 58,8*^
Хворих без пустул, % 3,2 11,8* 60*^ 70,6*^
ПРИМ1ТКИ: * - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) м1ж ввдповщними показниками до та тсля лшування;
• - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) тсля л1кування м1ж ввдповщними показниками групи з традицшним л1куванням та шшими хворими
□ - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) тсля л1кування м1ж ввдповщними показниками групи з додатковим включенням трьох препарапв протягом 6 мюящв та трьох мюящв
Таблиця 2 - Якють життя та ситуативна тривожнють у хворих на вугрову хворобу протягом лшування
Юлькють Здоров1 Хвор1 до лшування Хвор1 тсля л1кування
традицшного з додатковим включенням трьох препарапв протягом трьох мюящв з додатковим включенням трьох препарапв протягом 6 мюящв
1нтегральний показник якост! життя 1,30 ± 0,10 1,86 ± 0,10* 1,67 ± 0,11*^ 1,4 ± 0,07^ 1,29 ± 0,02«
Оцшка стану ситуативно! тривожност! 41,9 ± 0,94 48,25 ± 0.86* 46,88 ± 1,12* 43,73 ± 1,04« 42,18 ± 1,30«
ПРИМ1ТКИ: * - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) у пор1внянш з1 здоровими;
• - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) до та тсля л1кування;
□ - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) тсля л1кування м1ж ввдповщними показниками групи з1 традицшним л1куванням та шшими хворими.
rpyni, яК додатково отримували шкамшон, янтарин-детокс i Ani6aKT, вона покращилась статистично достовiрно у ropiB^Hm з групою, яка отримувала традицшну теpапiю. Найменшу ситуативну тpивожнiсть мали хвор^ якi отри-мували додатково три препарати протягом шести мюящв; це свщчить про позитивну ефективнють запропонованих нами пpепаpатiв та термшу ïx призначення.
Нами пpоаналiзованi результати бiоxiмiчниx дослiджень обстежених хворих через 6 мюящв вщ початку л^вання. Як видно з Табл. 3, активнють СДГЛ у хворих piзниx груп протягом лiкyвання збiльшилась. Проте у хворих, як отримували лише традицшне лiкyвання, ïï активнiсть залишалась статистично достовipно меншою, нiж у здорових, що свiдчить про недостатнють енергетичного обмiнy клiтин. У хворих, як отримували запpопонованi нами схеми л^вання, активнiсть СДГЛ наближувалась до результанв, отриманих в гpyпi здорових; найкpащi результати були в груш хворих, яка протягом 6 мюящв додатково отримувала три запропоноваш нами препарати.
Протягом лшування у хворих, як застосовували запропоноваш нами схеми л^вання, зменшилась кшькють ТБК-активних продукпв, дещо пiдвищилась загальна АОА, що забезпечило тдвищення коефiцieнта АОЗ (Табл. 3). У хворих, як отримували традицшне л^вання, незважаючи на покращення коефiцieнта АОЗ, вiн залишався достовipно нижчим, нiж у здорових. Таким чином, у груш хворих, як отримували традицшне л^вання, через 6 мюящв вщ початку лiкyвання не вщбулося ноpмалiзацiï взаeмовiдносин у CT^^i ПОЛ - АОС, piвень АОА не вщповщав пiдвищеномy piвню МДА-активних пpодyктiв.
Це говорить про вщсутнють компенсацiï пpоцесiв перекисного окислення лшщв, що, в свою чергу, може вщбиватися на фyнкцiонyваннi клiтинниx мембран, обмш речовин в оpганiзмi та зменшенш pезистентностi оpганiзмy. У групах хворих, як отримували три препарати протягом трьох мюящв, через 6 мюящв вщ початку л^вання залишалась збшьшеною кiлькiсть МДА-активних пpодyктiв у поpiвняннi зi здоровими; проте це збшьшення мало мiсце на фош збiльшеноï АОА, i коефiцieнт АОЗ статистично не вiдpiзнявся в цих групах вiд pезyльтатiв, отриманих в груш здорових. Це свщчить про наявнють сyбкомпенсацiï фyнкцiонyвання системи ПОЛ - АОС у хворих.
Найменша кшькють МДА-активних продукпв та найвищий кое фiцieнт АОЗ вщзначались у тpетiй гpyпi хворих, що додатково свщчить про доцiльнiсть поеднаного призначення пiкамiлонy, янтарину-детокс та Ашбакту протягом 6 мiсяцiв.
Як видно з табл. 4, тсля проведеного тради-цiйного лiкyвання хворих з декомпенсованою вугровою хворобою протягом 6 мюящв у них на неушкоджених дшянках шюри зни-жуеться загальна кiлькiсть бактеpiй та кшькють коагулазопозитивних бактеpiй; проте щ величини залишаються статистично достовipно вищими, нiж у здорових. Статистично до-стовipно кpащi результати були в групах хворих, як додатково отримували три препарати протягом трьох мюящв. Найменшу кшькють бактерш як на неураженш дшянщ шкipи, так i на ураженш вiдзначено в груш, яка протягом 6 мюящв додатково отримувала три препарати; причому отримана статистично достовipна piзниця за загальною кшькютю бактеpiй мiж другою та третьою групами. Це свiдчить про
Таблиця 3 - Динамша показнишв системи ПОЛ-АОС тд час лшування у хворих на вугрову хворобу
Показники Здоров1 Хвор1 до л1кування Хвор1 тсля лшування
традицшного з додатковим включенням трьох препарапв про-тягом трьох тсящв з додатковим включенням трьох препарапв протягом 6 м1сящв
СДГЛ, 24,77±0,18 23,09±0,13 23,75±0,20*^ 24,27±0,16*^ 24,70±0,21^
МДА, нмоль/л 5,06±0,13 7,30±0,09* 6,31±0,16** 5,55±0,62*^ 5,14±0,11®
Загальна АОА,% 46,13±0,89 45,17±0,58 46,85±0,81 47,0±0,31 46,3±0,7
Коефщент АОЗ 9,35±0,32 6,26±0,12* 7,51±0,24*^ 8,58±0,29« 9,08±0,25^
ПРИМ1ТКИ: * - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) в пор1внянш з групою здорових;
• - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) м1ж в1дпов1дними показниками до та тсля лшування; □ - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) шсля л1кування мiж в1дпов1дними показниками групи з тра-дицшним л1куванням та шшими хворими
▲ - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) тсля л1кування м1ж вщповвдними показниками груп з до-датковим включениям трьох препарапв протягом 6 та трьох м1сящв.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-2 (11)' 2008
Таблиця 4 - М1кробне обс1мен1ння шк1ри п1д час лшування у хворих на вугрову хворобу (Lg КУО)
Показники Здоров! Хвор! до л1кування хвор! п1сля л1кування
традицш-ного з додатковим включенням трьох препарапв протягом трьох м1сяц1в з додатковим включенням трьох препарапв протягом 6 м1сяц1в
Неура-жена д1лянка шири Загальна кшьшсть бактерш 2,87±0,12 4,97±0,12* 4,45±0,20*^ 3,43±0,11*^^ 2,99±0,17^
Стафшококи коагулазонегативш 1,14±0,21 1,68±0,23* 1,97±0,42 1,83±0,41 1,39±0,34
Стаф1лококи коагулазопозитивн1 0,23±0,11 1,93±0,24* 1,58±0,39* 0,47±0,26^ 0,24±0,16^
Уражена д1лянка шшри Загальна шлькють бактерш 6,65±0,13 5,52±0,23^ 4,61±0,21^ 4,45±0,17^
РтрютЬа^егшт аспа' 2,62±0,28 1,83±0,39 1,00±0,34^ 1,00±0,31^
Стафшококи коагулазонегативш 1,75±0,24 1,85±0,44 1,54±0,40 1,35±0,33
Стафшококи коагулазопозитивш 3,25±0,25 2,22±0,42^ 1,45±0,33^ 1,18±0,33^
ПРИМ1ТКИ: * - достов1рна рiзниця (Р < 0,05) в порiвняннi з групою здорових;
• - достовiрна рiзниця (Р < 0,05) мiж вiдповiдними показниками до та п1сля лiкування; □ - достовiрна рiзниця (Р < 0,05) п1сля л1кування м1ж вiдповiдними показниками групи з тра-дицiйним л1куванням та iншими хворими;
▲ - достовiрна рiзниця (Р < 0,05) тсля лшування мiж вiдповiдними показниками групи з додатковим включенням трьох препарат1в протягом трьох та 6 м1сяц1в.
перевагу шестимiсячного термiну додаткового призначення препарапв перед тримiсячним. У бшьшосп випадкiв мiкробний пейзаж у хворих третьо! групи наближався до результапв, отриманих у групi здорових. У хворих, у яких залишалися пустульнi елементи, мiкробний пейзаж суттево вiдрiзнявся вiд результатiв, отриманих у груш здорових, що вимагало подовження лiкування. Проте в групi хворих, як1 отримували додатково пiкамiлон, янтарин-детокс та Апiбакт протягом 6 мюящв, хворих з наявнiстюпустульних елементiвбулодостовiрно менше (Табл. 4); це ще раз пiдкреслюе складнiсть лiкування вугрово!' хвороби.
Висновок. Отриманi результати доводять доцшьнють поеднаного призначення пiкамiлону, янтарину-детокс та Апiбакту протягом 4-6 мюящв хворим з вугровою хворобою 111-1У ступеня.
Перспективи подальших дослiджень.
Необх1дно дослiдити ефективнiсть поеднаного застосування пробютика, ноотропного препарату та препарату бурштиново! кислоти для лiкування хворих з шшими градацiями та ступенями захворювання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дюдюн А.Д, Резтченко Н.Ю. Застосування системних пробiотикiв - шлях до покращен-ня лiкування вугрово! хвороби // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2007. - № 1-4. - С. 98-102.
2. Резтченко Н.Ю. Вугрова хвороба: пошук нових шлях1в патогенетичного лшування. -Запорiжжя, 2007. - 108 с.
3. Резтченко Н.Ю. Корекщя метаболiчних по-рушень у шдл1тк1в з вугровою хворобою / Зб. наук. праць сшвроб^ниюв НМАПО iм. П.Л. Шупика. - 2007. - Вип. 16. - Кн.. 3. -С. 254-258.
4. Резтченко Н.Ю, Дюдюн А.Д. Сучасш аспек-ти енопатогенезу вугрово! хвороби // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2007. - № 1-4. - С. 169-174.
