CC BY
83
УДК 343. 9
С. В. Якимова
Навчально-науковий шститут права та психологи Национального утверситету "Льв1вська полгтехтка",
канд. юрид. наук, доц., доц. кафедри кримшального права 1 процесу
В. С. Боров!кова
Льв1вський державний ушверситет внутрфштх справ, науковий сшвробгтник ввддшу оргашзаци науково! роботи
ОСОБИСТ1СТЬ ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗЛОЧИНЦЯ
© Якимова С. В., Боровжова В. С., 2016
Досл!джено психолог!чну та соц!альну пщструктури особистост! економ!чного злочинця. З'ясовано, що найтипов!ш! якост! особистост! економ!чного злочинця вщображен! на р!вн! психолог!чно1 п!дструктури. Зосереджено увагу на моральних деформац!ях особистост! економ!чного злочинця, як! проявляються у кар'еризм!, авторитарному стил! управл!ння, корисливому споживацькому ставленн! до займано! посади. На в!дм!ну вщ !нших категор!й, економ!чн! злочинц! вир!зняються найвищим р!внем !нтелектуального контролю повед!нки, б!льшою адаптац!ею до зм!ни ситуац!й, стриман!стю, добрим оркнтуванням у соц!альних нормах ! вимогах, а також в!дсутн!стю моральних заборон для порушення правил, як! регулюють економ!чну д!яльн!сть.
На р!вн! социально! п!дструктури, як правило, в!дображен! деяк! в!дм!нност! щодо р!зних категор!й злочинц!в, як! реал!зують свою економ!чну активн!сть у конкретних напрямах господарювання.
Узагальнено висновок, що знання характерних особливостей особистост! еконо-м!чного злочинця можуть мати широку сферу практичного застосування й, зокрема, для планування д!ев!ших засоб!в протиди злочинам у сфер! господарсько! д1яльност!.
Ключов! слова: корисливий мотив, економ!чна д!яльн!сть, особист!сть злочинця, осв!тн!й р!вень, !нтелектуальна складова, соц!альний статус.
С. В. Якимова, В. С. Боровикова
ЛИЧНОСТЬ ЭКОНОМИЧЕСКОГО ПРЕСТУПНИКА
Исследованы психологическая и социальная подструктуры личности экономического преступника. Установлено, что наиболее типичные свойства личности экономического преступника отражены на уровне психологической подструктуры. Акцентируется на моральных деформациях личности экономического преступника, которые проявляются в карьеризме, авторитарном стиле управления, корыстном потребительском отношении к занимаемой должности. В отличие от других категорий, экономические преступники отличаются высоким уровнем интеллектуального контроля поведения, большей адаптацией к изменению ситуаций, сдержанностью, хорошо ориентированы в социальных нормах и требованиях, а также не ощущают моральных запретов, нарушая правила, регулирующие их экономическую деятельность.
На уровне социальной подструктуры, как правило, отражены некоторые различия отдельных категорий преступников, которые реализуют свою экономическую активность в конкретных направлениях хозяйствования.
Обобщено, что знания характерных особенностей личности экономического преступника могут иметь широкую сферу практического применения и, в частности, для планирования наиболее эффективных средств противодействия преступлениям в сфере хозяйственной деятельности.
Ключевые слова: корыстный мотив, экономическая деятельность, личность преступника, образовательный уровень, интеллектуальная составляющая, социальный статус.
S. V. Yakymova, V. S. Borovikova
PERSONALITY ECONOMIC CRIMINAL
In the article the psychological and social economic substructure individual offender. It was found that the most common personality traits of economic criminal shown at the psychological substructure. Attention is focused on moral deformity individual criminal economic, manifested in careerism, authoritarian management style, and selfish consumer's attitude to his post. Unlike the other categories, economic criminals include the highest level of intelligent control behavior, greater adaptation to changing situations restraint, good orientation in social norms and guidelines, and the lack of moral prohibitions in violation of the rules that govern economic activity.
At the level of social substructure is usually reflected some differences in the various categories of criminals realize their economic activity in specific areas of management.
Overview concluded that knowledge of the economic characteristics of the individual offender may have broad scope and practical application, particularly for planning more effective means of combating crimes in the sphere of economic activity.
Key words: selfish motive, economic activity, the identity of the offender, educational level, intelligent component, social status.
Постановка проблеми. Оргашзащя ефективно!' системи протиди злочинам у сфер1 економжи -одна з найактуальтших сощальних проблем сучасносп. Ii виршення для багатьох держав свпу е надважливою i складною справою, що потребуе попереднього ретельного наукового анашзу, зокрема кримшолопчного. Важливим аспектом кримшолопчного аналiзу економiчноi злочинностi е кримшо-логiчна характеристика особистостi економiчного злочинця. Kримiнологiчний пiдхiд до вивчення особи економiчного злочинця е комплексним, оскшьки, зокрема, охоплюе соцiологiчнi, кримшально-правовi, психологiчнi, педагогiчнi аспекти наукового анашзу. У сучаснш юридичнiй наущ акцентують на тому, що особиспсть злочинця - це передусiм результат дефекту ii сощашзаци. У такий споаб визначаеться прiоритет саме сощально! складово!, яка набуваеться в процеш спшьно! дiяльностi та спшкування в соцюкультурному середовищi та, зокрема у зв'язку з реашзащею особою ii економiчноi активностi. Отже, результати кримшолопчного вивчення особистосп економiчного злочинця е важливим засобом запоб1гання протиправнiй економiчнiй дiяльностi.
Метою досл1дження полягае у визначенш найхарактернiших якостей i властивостей особистосп сучасного економiчного злочинця в Украш.
Стан досл!дження. Дослiджують окремi аспекти економiчноi злочинностi у сво!х працях, зокрема, такi ученi А. М. Бойко, А. Ф. Волобуев, В. О. Глушков, О. М. Городиський, В. G. Eмiнов,
О. М. Джужа, А. I. Долгова, О. Г. Кальман, В. В. Коваленко, В. М. Кудрявцев, Н. Ф. Кузнецова, О. Г. Кулик, В. В. Лисенко, О. М. Литвак, О. М. Литвинов, Н. О. Лопашенко, В. О. Мандибура,
B. С. Мацишин, М. I. Мельник, С. В. Мочерний, О. I. Перепелиця, В. М. Попович, А. В. Савченко,
C. Л. Стрельцов, В. Я. Тацш, А. М. Яковлев, П. С. Яш та шш!
Виклад основних положень. Особи, як вчиняють економ1чш злочини, як особливий тип злочинця, вир1зняються з-пом1ж шших такими характеролопчними ознаками: вищий освггтй та штелектуальний р1вень, краще матер1альне становище, комуткабельтсть, хорош1 оргашзацшш зд1бност1, стримашсть у взаеминах з оточенням, емоцшна стшюсть [1, с. 47-49]. У заруб1жнш кримшологи !х, зазвичай, називають злочинцями "у б1лих ком1рцях". За даними американсько' корпораци з дослщжень у галуз1 б1знесу, зокрема, у США так зват "бшоком1рцев1 злочинщ" завдають сустльству збитк1в у 17 раз1в бшьше, атж кради та граб1жники, разом узят [2, с. 33].
Статусно-рольовий комплекс економ1чних злочинщв ввдзначаеться домшуванням службових, професшних статушв та ролей над гендерними. 1х характеризуе так звана «роздвоена аном1чна свщомкть» (поеднання релтйних уявлень 1 забоботв, матер1ал1стичних та щеашстичних настанов, традицшно' мораш та кримшальних "понять"), а також вщсуттсть генератзуючо' лши, якш би тдпорядковувалися всшш1 компоненти особистост1 [3, с. 94]. Особистост1 економ1чного злочинця притамант: гшертрофована цшьова життева настанова на збагачення та користування владою за будь-яку цшу, незважаючи на засоби; налаштоватсть на значний ризик (йти "ва-банк"); гармот-защя законних 1 незаконних шлях1в ведення господарства; поеднання егоцентризму з екстра-вагантшстю; гшертрофоват енергшшсть, цишзм у ставлент до шших людей, схильтсть до блефу; атрибути зовтшньо' респектабельност та добропорядносл; тдкреслетсть високого статусу, що мае покращувати загальний 1м1дж [4, с. 341-342]. 1хт моральт деформаци, зазвичай, проявляються у кар'еризм1, прислужницькому й авторитарному стиш управлшня, корисливому споживацькому став-лент до займано' посади, сощального статусу, в прагненш з усього одержувати максимальну мате-р1альну вигоду. П1д маскою д1лк1в, державних д1яч1в, пол1тичних функц1онер1в виявляються мерзенн1ш1 психолопчт риси, шж за скромною "зовшшшстю" др1бного злодм чи безхатченка [5, с. 111-112].
На вщмшу ввд шших категорш, економ1чш злочинщ вир1зняються найвищим р1внем штелек-туального контролю повед1нки, б1льшою адаптац1ею до зм1ни ситуац1й, стриман1стю, добрим ор1ентуванням у сощальних нормах 1 вимогах, а також вщсуттстю моральних заборон щодо порушення правил, як регулюють економ1чну д1яльшсть [6, с. 289]. Вони часто знаходять виправ-дання сво'й протизаконнш економ1чнш поведшщ в демагопчному теоретизуванш, виступаючи проти пол1тики чинного уряду, вважаючи податки невиправдано високими, вбачаючи у державному апарат першого ворога власного б1знесу [7, с. 36]. Злочинщ, як обшмали висок посади, не визнавали свое!' вини, а в окремих випадках, якщо й вважали себе винними, то лише у недбалосп, що швидше було виявом психолопчного самозахисту [1, с. 14-15].
За даними четвертого всесв1тнього огляду економ1чних злочин1в, наймасштабн1ш1 економ1чн1 злочини вчиняють трет особи (замовники, д1лов1 партнери) - майже 80 %, з яких 20 % перебували за кордоном. Проте все част1ше головним учасником злочинних мах1нац1й стають прац1вники кампанш, проти яких вчинено злочини (до 38 %). За даними опитування в кра'нах Центрально!' та Схщно' Свропи, а також у Роси 40 % сшвробггниюв, як вчинили злочин, займали кер1вш посади у кампани, де працювали. Зокрема, вище кер1вництво кампани причетне до 50 % випадюв шахрайств з фшансовими ресурсами. Це пояснюеться тим, що, по-перше, кер1вники вищо!' ланки високоосв1чет, а тому здатш розробити складтш1 схеми шахрайства з фшансовими ресурсами; подруге, недостатшстю корпоративного управлшня, коли виникають ситуаци, за яких власники б1знесу чи акц1онери мають можлив1сть лише частково контролювати вище кер1вництво [8]. Особи, як1 вчиняють економ1чн1 злочини, зокрема всупереч 1нтересам кампан1й, у яких працюють, зазвичай чолов1чо! стат1, вшом 31-40 рок1в. Вчинення шахрайських дш пращвники кампанш пояснювали
бажанням одержання особисто!' матер1ально1 вигоди (73 %); нездаттстю протистояти спокуш збагачення (38 %); нерозумшням неправом1рност1 характеру сво'х дш (33 %) [8].
Попри наявтсть типових ознак особистосп економ1чного злочинця, !хт сощально-демо-граф1чш, морально-психолопчт, кримшально-правов1 та шш1 якост та властивост корелюють з видом вчиненого економ1чного злочину [9, с. 87]. На наше переконання, особиспсть сучасного економ1чного злочинця в Укра'т найколоритшше представлена особами, як вчинили злочини у сфер1 господарсько' д1яльносп. За вшом це, зазвичай, особи понад 29 роюв (80 %), як «дослужилися» до вщповщно! посади та мають певний стаж роботи (понад 5 роюв - майже 40 % ошб). 62,8 % мають повну вищу та базову освпу.
Особливосп особистосп економ1чного злочинця диференщюються залежно в1д виду вчиненого злочину. Так, наприклад, шахрайства у сфер1 банювського кредитування переважно вчинюють чоловши (70 %). Найбшьша кримшальна актившсть припадае на вшову групу в1д 30 до 40 роюв (60 %), тобто на працездатну, економ1чно активну, зр!лу частину населення. Переважна бшьш1сть ос1б, як вчинили шахрайства у сфер1 кредитування, мали спещальну освиу (економ1чну -61 %; техтчну - 36 %; юридичну - 3 %). 81 % ос1б мали вищу освиу; 18 % - середню спещальну освиу та лише 1 % - середню. Бшьшкть ос1б займали високе службове становище 1 мали висок доходи. У 81 % випадюв шахрайства з фшансовими ресурсами вчинялися за участю кер1вник1в (директори, головш бухгалтери, засновники та власники тдприемств). Близько 69 % ос1б, як вчинили шахрайства з фшансовими ресурсами, працювали понад 1 рщ 18 % - в1д 6 до 12 мкящв; 10 % - в1д 1 до 3 мкящв; 3 % - до 1 м1сяця. В окремих етапах злочинно!' д1яльност1 брали участь шдставт особи з-пом1ж ос1б, як1 не мали постшно' роботи та певного м1сця проживання, вели аморальний спос1б життя або були псих1чно хвор1 тощо. Питома вага серед них ратше засуджених за шахрайства з фшансовими ресурсами довол1 низька (5 %).
В структур! ос1б, як вчинили злочини у банювськш сфер1, найбшьша питома вага саме посадових ос1б банюв, зокрема: кер1вники банювських установ та !хт заступники (44 %); шш1 посадов1 особи, як ввдповщали за проведення банювських операцш, становили 39 %. Особи з-пом1ж кер1вник1в банювських установ, нервдко в 1мперативному порядку, вир1шують питання розподшу банювських кредитних ресурс1в, мають широк дшов1 та особист стосунки з кшентурою та банювським персоналом, волод1ють важливою банк1вською шформащею, зокрема т1ею, що становить банювську таемницю. Близько 17 % ос1б, як брали участь у вчинент злочишв, - це техтчш пращвники (економ1сти, операщотсти, оператори ЕОМ) [10, с. 94-96].
Найчаспше вступають у змову з1 злочинцями кер1вники банку (72,4 % респондента з-пом1ж оперативних пращвниюв та 84 % - банювських службовщв); кер1вники та посадов1 особи кредитних шдроздшв (вщповвдно - 59,7 % та 56 %); економ1сти, як працюють з кредитними справами (вщповщно - 18,3 % та 2 %); колишш банювсью пращвники (вщповщно - 13,7 % та 10 %). Окр1м цього, техшчт пращвники, як1 перебувають у трудових вщносинах з банк1вською установою, можуть неправом1рно використовувати комп'ютерт мереж1, фальсифшувати програми, змшюючи вихщт дан! Бшьшкть представниюв служб банювсько!' безпеки вважають, що основну небезпеку вчинення комп'ютерних злочишв спричиняють саме внутршт користувач1 (тобто "сво!"). Вони скоюють 94 % злочишв, тод1 як зовшшш користувач1 - лише 6 %. З-пом1ж вс1х зовшшшх користувач1в 70 % - це кшенти-користувач1 комп'ютерно!' системи; 24 % - обслу-говуючий персонал [11, с. 374-375].
Характеризуючи ос1б, як1 вчинили так зват «податков1 злочини», варто звернути увагу на спор1днен1сть !х кримшолопчного портрета з1 злочинцями у кредитно-фшансовш сфер1. Так, найактивн1шими неплатниками податюв сл1д визнати ос1б в1ком 30-39 роюв (28,8 %), 25-29 роюв (27,0 %) 1 40-49 роюв (26,2 %). «Податковий», як 1 «кредитно-фшансовий» злочинець, характе-ризуеться високим освптам цензом (48,3 % - 81,6 % винних мали вищу освиу); переважно займали
кер1вн1 посади (59,6 % винних в ухиленн1 в1д сплати податк1в були кер1вниками п1дприемств, установ, оргашзацш; 12,3 % - головними (старшими) бухгалтерами; 27,3 % - шдприемцями без утворення юридично!' особи тощо) [12, с. 10-11].
Натом1сть особи, як1 вчинили злочини в бюджетн1й сфер1 й, зокрема, проти порядку виконання бюджету, переважно передпенсшного вшу (50-59 рок1в) - 45 % в1д загально!' юлькосп виявлених злочинщв (для пор1вняння: особи у вщ1 40-49 роюв - 33 %; понад 60 роюв - 13 %). Достатньо зр1лий в1к ос1б, як1 вчиняють злочини проти порядку виконання бюджету, пояснюеться тим, що повноваження щодо використання бюджетних кошт1в, зазвичай, надають особам з1 значним професшним 1 життевим досввдом. Серед злочинщв ще!' категори близько 1/3 становлять ж1нки, що дещо менше пор1вняно 1з середньою к1льк1стю ж1нок, як1 вчинили злочини у сфер1 господарсько' дмльносп (близько 41 %). 89 % ос1б, що вчинили злочини проти порядку виконання бюджету, мали повну або базову вищу освпу, що зумовлено необхщшстю володшня спещальними знаннями для виконання покладених обов' язк1в. 27 % становлять найман1 прац1вники, насамперед, службов1 особи юридичних ос1б п1дприемств, установ, орган1зац1й-одержувач1в бюджетних кошт1в. Майже вс1 засуджеш на час вчинення злочину перебували у шлюб1 та не мали судимость За морально-психолопчними якостями вир1знялися високим р1внем правово!' об1знаност1 в питаннях, що пов'язаш з виконанням бюджету; стшким характером кримшогенно!' спрямованосп особистосп; нехтуванням правовими приписами та неповагою до закону. За сощально-психолопчними якостями вир1знялися завищеними матер1альними потребами, моральною деформац1ею особистост1, зневаж-ливим ставленням до нормативно-правового регулювання порядку виконання бюджету. Кожна п'ята особа вчинила злочин у склад1 групи ос1б [13].
Дослвдження структури учасниюв оргашзовано! злочинно!' дмльносп у сфер1 зовтшньо-економ1чно' дмльносп вказують на те, що ними е громадяни Укра'ни (79,6 %). Разом з тим, у зв'язку з особливостями зовтшньоеконом1чно1 дкльносп, що передбачае сшвпрацю 1з заруб1жними контрагентами, нередко у злочинних схемах беруть участь шоземт громадяни (20,4 %), здебшьшого громадяни СНД. 83,6 % ос1б - чолов1чо' стать За вжовим цензом учасники оргашзовано1 злочинно!' дмльносп у зовшшньоеконом1чнш сфер1 пор1вняно старш1 за шших економ1чних злочинщв (основна група понад 40 роюв). Так вшов1 вщмшносп пояснюються тим, що у цш сфер1 у вчиненш злочишв зад1ян1 особи з1 значним управл1нським досв1дом, який почав формуватися ще на початку 90-х рок1в минулого столггтя за суцшьно1 л1берашзаци зовшшньоеконом1чно1 д1яльносп [14, с. 11].
Особи, як вчинили злочини у сфер1 приватизаци, як правило, чолов1чо! стат (70,7 %); вшом в1д 30 до 50 роюв (55,9 %); з вищою освггою (56,2 %); бшьш1сть з них е службовцями (47,5 %). Характерною особлив1стю е наявшсть спещально' освигс (економ1чно!, юридично!' чи шшо!), що пов'язано з1 специфшою шдготовки та вчинення зазначених злочишв [15, с. 85-92].
Особи, як1 вчинили злочини в аграрному сектор1 економ1ки, за в1ком розпод1ляються так: в1д 36 до 50 роюв (43,0 %); ввд 25 до 35 роюв (36,6 %); 51 рж та старше ( 20,4 %). Бшьшкть мали вищу освиу - 48,6 %. Сшввщношення ос1б чолов1чо' стат до ос1б жшочо!' стат фактично однакове (49,1 % до 50,9 %). Бшьшкть економ1чних злочишв у цш сфер1 вчиняють кер1вники сшьсько-господарських п1дприемств - 27,7 %; кер1вники п1дрозд1л1в с1льськогосподарських п1дприемств -23,6 %. Матер1ально вщповщальш особи - 19,8 % злочишв; фшансово-бухгалтерсью пращвники -17,3 %. 4,8 % злочишв вчиняли державш службовщ - 4,8 % та 6,8 % - пращвники-селяни. За стажем роботи: 45,0 % - це особи, яю працювали в1д трьох до п'яти роюв; 43,1 % - понад п'ять роюв; 11,9 % - до трьох роюв. Привертае увагу те, що у 78,6 % випадках особи мали абсолютно позитивну характеристику [16, с. 43-44].
Конкретизуючи характеристику ос1б, як1 вчинили злочини в паливно-енергетичному комплекс!, можна зазначити, що, зокрема, в нафтогазовому сектор1 переважають особи чолов1чо' стат1 в1ком в1д 30 до 50 рок1в - 75,0 %, як1 мають загальну середню або профес1йно-техн1чну осв1ту -
83,3 %, працездатт, яю не працюють i не навчаються - 58,3 %, ратше судим1 - 25,0 %. Майже третина виявлених oci6, якi вчинили злочини екoнoмiчнoi спрямованосл в нафтогазовому комп-лекci, дiяли у cкладi групи [17, с. 9-10]. Особи, як вчинили екoнoмiчнi злочини у вугiльнiй прoмиcлoвocтi, переважно вшом ввд 40 до 50 роюв; за coцiальним станом - керiвники пiдрoздiлiв i керiвники тдприемств (60 %); 48,4 % - з вищою ocвiтoю та 42,5 % - спещальною ocвiтoю; рiвень рецидиву в засуджених oci6 у вугшьнш галузi дещо нижчий (5 %), нiж у iнших сферах економши (7-9 %). О. О. Титаренко встановив залежнicть активнocтi злoчиннoi' дiяльнocтi вiд стажу роботи у вугшьнш промисловост! Так, найактивнiшу кримшогенну групу серед чoлoвiкiв становили особи, як перебували на посадах ввд 2 до 5 рoкiв (48,5 %). Biдпoвiднo серед жiнoк - це особи, яю перебували на посадах ввд 5 до 10 роюв. Окрiм цього, автор зазначае, що найвищий рiвень активнocтi вчинення групових злoчинiв cпocтерiгаетьcя серед керiвникiв шдроздЫв та фшансово-бухгалтерських працiвникiв тдприемств вугiльнoi прoмиcлoвocтi [18, с. 140-141].
Даш кримшолопчно! характеристики щодо екoнoмiчнoi злoчиннocтi мають широку сферу практичного застосування й, зокрема, для розроблення дiевiших заcoбiв для запoбiгання ш.
Висновки. Проведений науковий аналiз дае змогу тдсумувати, що ocoбиcтicть екoнoмiчнoгo злочинця, як окремий тип злочинця, вирiзняетьcя пoрiвнянo високим ocвiтнiм та штелектуальним рiвнем, пoрiвнянo високим рiвнем матерiальнoгo становища, наявнicтю хороших комушкативних та oрганiзацiйних здiбнocтей, cтриманicтю у взаеминах з оточенням, емоцшною стшюстю у пoеднаннi з невпинним бажанням до збагачення, корисливим ставленням до займанoi посади, можливостей, пов'язаних з професшною дiяльнicтю. Оcoбливicтю екoнoмiчнoгo злочинця також е маскування злoчиннoi дiяльнocтi поеднанням законних й протиправних шляхiв задоволення корисливого iнтереcу у cферi бiзнеcу. Hайтипoвiшi риси екoнoмiчнoгo злочинця проявляються на рiвнi пcихoлoгiчнoi тдструктури ocoбиcтocтi. На рiвнi coцiальнoi' тдструктури, як правило, вiдoбраженi деякi вщмшносп щодо рiзних категoрiй злoчинцiв, як реалiзують свою екoнoмiчну активнicть у конкретних напрямах господарювання.
Знання характерних особливостей особистосп екoнoмiчнoгo злочинця можуть мати широку сферу практичного застосування й, зокрема, для планування дiевiших заcoбiв протиди злочинам у cферi господарсько!' дiяльнocтi.
1. Антонян Ю. М. Личность корыстного преступника / Антонян Ю. М., Голубев В. П., Кудряков Ю. Н. - Томск.: Изд-во Томского ун-та, 1989. - 160 с. 2. Ашкта Т. М. Стан злочинностг та Ti профилактика в деяких кралнах в сучасних умовах / Т. М. Анкна // Матергали 3-'í студентськог конференци з кримтологи: Проблеми попередження злочинностг в сучасних умовах, 25 листопада 2003 р. - Харкгв: ХЮА, 2003. - С. 32-37. 3. Коваленко В. В. Профглактика економгчног злочинностг в УкраШ: Концептуальна засади, оргатзацшно-правовг основи, проблеми управлгння: [монография] / В. В. Коваленко. - Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. - 420 с. 4. Иншаков С. М. Зарубежная криминология: учеб. пособ. для вузов. - 2-е изд./ С. М. Иншаков. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2003. - 383 с. 5. Лихолоб В.Г. Правопорушення: моральна i правова оцгнка: навч. посгб. / В. Г. Лихолоб. - К.: УкраТнська академгя внутрштх справ, 1994. - 172 с. 6. Кайзер Г. Криминология. Введение в основы; [пер. с нем] / Г. Кайзер. - М.: Юрид. лит., 1979. - 319 с. 7. Андерс И. Наказание и предупреждение преступлений; [пер. с нем.] /И. Андерс. - М.: Прогресс, 1979. - 264 с. 8. Экономические преступления: люди, культура и механизмы контроля. Четвертый всемирный обзор экономических преступлений: Форензик - финансовые расследования Россия. - [Электронный ресурс]. - Режим доступу. - http://www.pwc.ru/ru_RU/ru/forensic-services/assets/gesc_russian_ supplement_rus.pdf. 9. Кальман О. Г. Стан та головт напрямки попередження економгчноХ злочинностг в Укра'т: теоретичт i прикладт проблеми: монографгя / О. Г. Кальман. - Х.:
Пмназгя, 2003. - 352 с. 10. Оргатзована злочинтстъ в Украгт та крагнах Свропи: посгбник / Джужа О. М, Василевич В. В., Копан О. В., Кулик О. Г. та т. ; за заг. ред. професора О. М. Джужг. -К.: Кигв. нац. ун-т внутр. справ, 2007. - 324 с. 11. Кримгналгстика: тдручник для слухачгв, ад'юнктгв, викладачгв вузгв системи МВС Украгни / П. Д. Быенчук, О. П. Дубовий, М. В. Салтевсъкий, П. Ю. Тимошенко - К.: АТ1КА, 1998. - 416 с. 12. Пивоваров В. В. Податкова i кредитно-фгнансова злочинтстъ: кримтологгчна характеристика та попередження: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримталъне право та кримнологгя; кримналъно-виконавче право» / В. В. Пивоваров; Нацюналъна юридична академгя Украгни гмет Ярослава Мудрого. - X., 2003. -20 с. 13. Гладун О. 3. Кримтологгчна характеристика осгб, якг вчинили злочини проти порядку використання бюджету [Електрон.ресурс] / О. 3. Гладун // Часопис Академгг адвокатури Украгни. - 2011. - 4(13). - Режим доступу: http: nbuv.gov.ua/e-journals/Chaau/2001-4/11gozpvb.pdf. 14. Мелъничук Т. В. Оргатзоват форми злочинноХ дгялъностг у зовншнъоекономгчнш сферг: кримтологгчне дослгдження: автореф. дис. ... канд.. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримталъне право та кримтологгя; кримгналъно-виконавче право» / Т. В. Мелъничук; Одесъка нацюналъна юридична академгя. - О., 2009. -20 с. 15. Глоба К. П. Кримтологгчна характеристика особи, яка вчиняе злочини у сферг приватизацгХмайна / К. П. Глоба // Вгсник господарсъкого судочинства. - 2007. - № 6. - С. 85-92. 16. СюравчикВ. Г. Щодо характеристики осгб, якг вчиняютъ корисливг злочини в аграрному секторг економжи Украгни /
B. Г. Сюравчик // Наукове забезпечення правоохоронног дгялъностг: гсторгя, сучастстъ та мгжнародний досвгд: Тези загалъноутверситетсъког тдсумковог наук.-теорет. конф., присвяченог Дню науки (м. Кигв, 19-20 травня 2006 р.). - К.: Наук. вгсн. Кигв. нац. ун-ту внутр. справ, 2006. -
C. 43-44. 17. Левченко Ю.О. Запобкання злочинам, що вчиняютъся у нафтогазовому комплека Украгни: автореф. дис. ... канд.. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримталъне право та кримтологгя; кримгналъно-виконавче право» / Ю. О. Левченко; Кигвсъкий нацгоналъний унгверситет внутргшнгх справ. - К., 2008. - 20 с. 18. Титаренко О. О. Кримгнологгчна характеристика та протидгя еконо-мгчним злочинам у вугтънш промисловостг: монографгя / О. О. Титаренко. - Днтропетровсък: Днтроп. держ. ун-т внутр. Справ, 2008. - 196 с.
