Научная статья на тему 'Принципы и приемы формирования застройки прибрежных территорий г. Днепропетровска в современных условиях'

Принципы и приемы формирования застройки прибрежных территорий г. Днепропетровска в современных условиях Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
845
231
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПРИБРЕЖНЫЕ ЗОНЫ / РЕЧНОЙ ФАСАД ГОРОДА / ПРОСТРАНСТВЕННАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ЗАСТРОЙКИ / ПРИРЕЧНЫЕ ТЕРРИТОРИИ / БЕРЕГОВАЯ ЛИНИЯ / АРХИТЕКТУРНО-ПЛАНИРОВОЧНАЯ КОМПОЗИЦИЯ / КРУПНЕЙШИЕ ИНДУСТРИАЛЬНЫЕ ГОРОДА / ПРИБЕРЕЖНі ЗОНИ / РіЧКОВИЙ ФАСАД МіСТА / ПРОСТОРОВА ОРГАНіЗАЦіЯ ЗАБУДОВИ / ПРИРіЧКОВі ТЕРИТОРії / БЕРЕГОВА ЛіНіЯ / АРХіТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА КОМПОЗИЦіЯ / НАЙБіЛЬШііНДУСТРіАЛЬНі МіСТА / CITY''S RIVER SKYLINE (FAGADE) / WATERFRONT AREA / SPATIAL ORGANIZATION OF BUILDING UP / RIVERSIDE AREA / ARCHITECTURAL-PLANNING COMPOSITION / THE BIGGEST INDUSTRIAL CITIES

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Клопко Г. К., Козиенко Е. Г.

Обозначены общие проблемы формирования застройки приречных территорий крупнейших городов промышленного типа, выявлены основные факторы, влияющие на ее планировочную и пространственную композицию. На примере г. Днепропетровска обозначаются принципы возможного дальнейшего развития архитектурно-градостроительной организации прибрежных зон.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Principles and devices of formation Dnepropetrovsk''s waterfront building up in morden conditions

It was highlighted the problem of formation of the biggest industrial city's riverside building up,the main factors influenced the its spatial and planning composition. The principles of possible future development urban waterfront areas are submitted by the example of Dnepropetrovsk.

Текст научной работы на тему «Принципы и приемы формирования застройки прибрежных территорий г. Днепропетровска в современных условиях»

возможно лишь в присутствии воспринимаемых предметов.

Представление о пространстве как контейнере, существующем и тогда, когда он совершенно пуст, отражено в ньютоновой абсолютной системе отнесения для всех расстояний, скоростей и пространстве как порождении существующих предметов.

Каждой архитектурной аранжировке соответствует специфическая конструкция пространства, которая возводится в виде простейшего каркаса, соответствующего физической и психологической ситуации. В большинстве случаев происходит столкновение двух антагонистических, конкурирующих каркасов, которое приводит к аннигиляции -беспорядку, вопиющему о визуальной руине.

Сознавая это более или менее, люди выводят такое представление о пространстве из непосредственного восприятия окружающего мира, и если они не психологи, не художники и не архитекторы, то, скорее всего, они никогда и не усомнятся в правоте этого интуитивного суждения. Для Платона пространство было Ничем, существующим в некоем внешнем мире как целостность подобно тем предметам, которые это Ничто может содержать в себе. В отсутствие таких предметов пространство все равно существует - как пустой, не имеющий границ контейнер-вместилище. Пространство непосредственно переживается как нечто данное, предшествующее предметам внутри него, некая рама или оправа, в которой каждый предмет занимает свое место. Эта первичная концепция не соответствует современному физическому знанию и отнюдь не совпадает с психологическим знанием о восприятии пространства. Пространство не дано как нечто готовое, оно формируется определенным взаимодействием природных и рукотворных объектов, в создании которых активно участвует архитектор.

ИСПОЛЬЗОВАННАЯ ЛИТЕРАТУРА

1. Иовлев В. И. Экологические основы формирования архитектурного пространства (на примере Урала). Автореф. дисс. на соис. уч. ст. док. арх. М., 2008. - 38 с.

2. Иконников А. В. Пространство и форма в архитектуре и градостроительстве. - М. : КомКнига, 2006. - 352 с.

3. Рябушин А. В. Развитие жилой среды. Проблемы, закономерности, тенденции. - М. : Стройиздат, 1976. - 381 с.

4. Уткин М. Ф., Шимко В. Т. Архитектурно-дизайнерское проектирование жилой среды (городская застройка): учеб. пособие. - М. : Архитектура-С, 2010. - 204 с.

5. Шубенков М. В. Структурные закономерности архитектурного формообразования. : учеб. пособие. - М. : Архитектура-С, 2006. - 320 с.

6. Арнхейм Р. Динамика архитектурных форм. - М. : Стройиздат, 1984. - 191 с.

7. Панеро Д., Зелинк М. Основы эргономики. Человек, пространство, интерьер. Справочник по проектным нормам. Издание - 2006.

УДК 711.433:711.52:711.65

ПРИНЦИПИ I ПРИЙОМИ ФОРМУВАННЯ ЗАБУДОВИ ПРИБЕРЕЖНИХ ТЕРИТОР1Й м. ДН1ПРОПЕТРОВСЬК У СУЧАСНИХ УМОВАХ

Г. К. Клопко, канд. арх., проф., С. Г. Коз1енко, маг. арх.

Ключовi слова: прибережт зони, р1чковий фасад м1ста, просторова оргатзащя забудови, прир1чков1 територИ', берегова лт1я, арх1тектурно-планувальна композищя

Постановка проблеми. Необхщшсть комплексно! обгрунтовано! стратеги використання прибережних територш пояснюеться зб^ом двох обставин: по-перше, значною швестицшною привабливютю, зумовленою !х ушкальним природно-ландшафтним потенщалом, та особливою мiстобудiвною архтектурно-композицшною цшшстю; по-друге, - фiзичним, моральним зношуванням забудови, успадковано! вщ попереднього шдус^ального перюду (кш. XIX - кш. XX ст.), визначною рисою якого було екстенсивне освоення прибережних територш тд промислову функщю. З одного боку, цей процес забезпечив соцiально-економiчну базу бурхливого розвитку бшьшосп мегаполюв, з шшого - призвiв до еколопчно! та естетично! деградаци цшних територш та спричинив значш проблеми функцюнування мют сьогодш.

Нагальним е питания вщповщносп планувально1 оргашзаци та функцюнально1 насиченостi прибережних зон контексту постшдус^ального мiста. Тож зазначений комплекс проблем потребуе бшьш детального розгляду з метою переосмислення пiдходiв до подальшого розвитку прирiчкових територш вiдповiдно до сучасно! структури сощальних потреб, характеру iнвестицiйного iнтересу, вимог вiзуальноl естетики середовища, цiлей еколопчно! стабшзаци та сталого розвитку мюького середовища. Загальносвiтова тенденцiя ревпатзаци берегових просторiв пiдкреслюе актуальнiсть формування рiзноманiтного, виразного аритектурного середовища, осмислення рiчкового фасаду мiста як цiлiсного мютобущвного утворення (навiть в умовах досить поширеного сьогоднi локального характеру будiвництва), забезпечення чiткого композицiйного взаемозв'язку мюько1 структури й акватори.

Отже, проблеми сучасного стану прибережних зон м. Дшпропетровська, по-перше, мають системний характер загальносвтового масштабу, закономiрний для вшх найбiльших мiст промислового типу тд час переходу до постiндустрiального етапу, по-друге, ускладненi локальними особливостями соцiально-економiчних трансформацiй суспiльства, характерних для пострадянського простору.

Аналiз наукових дослщжень за темою. Прибережнi зони iндустрiальних мiст стали темою наукового штересу, починаючи з 60-х роюв минулого столiття, в усьому свт. Прирiчковi територн дослiджувались пiд кутом зору еколопчних, композицiйних, функцiональних, планувальних, економiчних та юридичних питань.

Головна мета еколопчних моделей — досягнення рiвноваги природних та антропогенних структур. У цьому напрямi розроблялися: еколого-мiстобудiвнi принципи розвитку прибережних зон (Д. Штвшов) [8]; еколого-мiстобудiвна оптимiзацiя прирiчкових зон великих мiст (М. Маташова) [9]; методика архiтектурного проектування рiчкових долин з урахуванням екологозахисних заходiв (Н. Лазарева) [13]; модель на базi басейнового принципу оргашзаци великих мют (Н. Григор'ев) [13]; принципи мiстобудiвного використання прирiчкових зон в умовах деградацп рiки (Л. Рубан) [12].

Композицшш моделi спрямованi на ошташзащю вiзуального середовища: виявлення закономiрностей гармонiчного поеднання ландшафту з мюькою забудовою на прибережних територiях (В. Ковальов) [13]; пропорцiонування ландшафтних просторiв долини рiки (Н. Шебек) [15].

Функцюнальш аспекти прибережних зон осв^леш у працях: щодо прирiчкових мюьких просторiв загального користування рекреацiйного та громадського типу (С. Гуськова) [3]; щодо питання мютобущвно1 реконструкцн прибережних промислових територiй великих iндустрiальних мют (С. Фролов) [14]; щодо ландшафтно-мютобущвно1 оргашзаци рекреацшних зон у структурi прибережних територiй великих мiст (Т. Задворянська) [5].

Розробка питань планувальних моделей: щодо планувально1 оргашзаци мюьких агломерацш i мiст на прибережних територiях водосховищ (В. Вадимов) [2]; щодо моделi лшшно-смугово1 структури розмщення виробничих сил i розселення вздовж великих рiчок (О. Леснов) [6].

Питання адаптаци забудови прибережних зон великих i найбiльших мiст до вимог постiндустрiального розвитку суспiльства та соцiально-економiчнi механiзми регулювання процесу забудови прибережних зон мют викладено у дослщженнях Р. Маршалла, Р. Брутомессо, А. Крегера [16].

Мета статт полягае у висв^ленш проблематики формування забудови найбшьших мiст промислового типу i пошуку оптимально1 планувально1 та архтоктурно-просторово1 композицil прирiчкових територiй для м. Дшпропетровська.

Для цього потрiбно виявити комплекс чинникiв, що впливають на формування забудови прибережних територш; проаналiзувати особливостi забудови прибережних зон м. Дшпропетровська за комплексом виявлених чинниюв; виявити i систематизувати принципи i прийоми реконструкцil забудови прибережних зон; надати рекомендаци щодо можливого подальшого розвитку прирiчкових зон м. Дшпропетровська, на прикладi експериментально1 проектно1 пропозицil проiлюструвати !х застосування.

Виклад теми. Конкретизуемо поняття: прибережнi зони — це мюью територil, прилет до акватори, межi яких визначаються за сукупнiстю таких критерilв:

• геоморфолопчний та iнженерно-геологiчний;

• природш та штучнi обмежувачi (наприклад, брiвки ярiв, залiзницi тощо);

• функцюнальна диференцiацiя та планувальна структурованiсть;

• композицiйний (психофiзiологiчнi обмеження зорового сприйняття);

• межi мшроктматичного впливу рiки тощо.

У данш статт при окресленнi меж прибережних зон визначальною е сукупнiсть планувальних обмежувачiв та архiтектурно-композицiйного критерiю. Прибережш територiï розглядаються як контактнi зони мюта й акваторiï, що складають основу формування рiчкового фасаду мюта i потребують особливих пiдходiв до архтектурно-композицшного впорядкування.

Комплекси проблем, пов'язаних Ï3 сучасним станом прибережних територш

А - соц^ально-економ^чний:

• невщповщнють сформованоï в попереднi перiоди планувальноï органiзацiï прибережних територiй сучасним потребам суспшьства;

• соцiальна неефективнiсть, економiчна нерентабельнiсть бiльшостi iснуючих пiдприемств прирiчкових зон; регресивний стан загально1' маси промислово1' забудови, невiдповiднiсть ïï новим технолопчним потребам, складнiсть реорганiзацiï старих пiдприемств пiд новi вимоги;

• конфлшт iнтересiв рiзних стратифiкацiйних груп суспiльства в межах прибережних територш. Гостро постае питания юридичного права власност та режиму доступу до цих привабливих мiських зон.

Насамперед, стд пам'ятати, що мiсто юнуе як мiнлива, динамiчна система, що перебувае у сташ постiйного пошуку для найбiльш повного забезпечення процесу соцiально-економiчного розвитку через просторову лопку i гармонiю формоутворення [1]. У контекст постiндустрiального мiста прирiчковi простори розглядаються як найбшьш вiрогiднi потенцшш мiсця соцiальноï активностi, значно1' концентрацп i динамiки функцiй [16].

Б - архтектурно-планувальний:

• незбалансованють функщональних зон; черезсмужжя дiлянок iз несумюними процесами; хаотичнiсть у розташуваннi планувальних структурних елементiв, вiдсутнiсть чiткого комушкацшного каркасу, заплутанiсть планувально1' структури деяких дшянок;

• проблема нерiвномiрностi перерозподшу транспортних потокiв, надмiрного навантажения центрально!' частини мюта та недостатня кшькють мостових зв'язкiв;

• вiдрiзания краю води транспортною набережною магiстраллю з штенсивним рухом, конфлiкт транспортних потоюв i пiшохiдного руху;

• недостатньо сформоваш або втраченi поперечнi зв'язки мюта з акваторiею; вiдокремленiсть значних за протяжнiстю частин мiськоï структури вщ акваторiï внаслiдок розташування монол^них протяжних зон промисловоï забудови.

В - екологiчний:

• надзвичайно високий рiвень загрози катастрофи техногенного характеру становить аваршний стан гiдроспоруд Дшпровського каскаду;

• забруднення акваторiï як промисловими, так i побутовими стоками, рiчковим транспортним парком. Якiсть води у водоймищi не вiдповiдае умовам, необхщним для вiдновления екологiчного балансу водообмшу, що призводить до деградацп середовища як екологiчноï системи;

• забруднення пов^ряного басейну та грунпв, пов'язане з розмiщенням промислових

шдприемств (у тому числi 1 — 2-го клашв шкiдливостi за саштарною класифiкацiею);

• незворотнiсть процесiв порушення екологiчного балансу територiй.

Загальносвiтова тенденщя особливоï уваги до ресурсозберiгальноï, екологiчноï проблематики та орiентацiя на сталий розвиток поселень може стати ще однiею рушiйною силою докорiнного перегляду використання надбережних зон як сполучного елемента урбашзованого середовища мегаполiсу i природного елемента — водоймища.

Г - iнженерно-геологiчний:

• проблема шдтоплення прибережних територш;

• проблема посилення ерозшних та карстових процесiв, некерованого тдняття рiвня грунтових вод унаслщок техногенноï дiяльностi;

• проблема застарших технологiй органiзацiï зливостоку та очищення побутових та промислових викидiв.

Д - архтектурно-композицшний:

• хаотичнiсть i невпорядкованють архiтектурно-композицiйного рiшення надбережних зон; здебшьшого локальний характер забудови, що не завжди враховуе принципи 14

композицшно! цiлiсностi;

• конфлiкт просторово! оргашзаци та природно-ландшафтно! форми;

• конфлшт ново! та юторично! забудови, питання сощокультурно! та юторично! спадкоeмностi композицп мiста;

• переважно низький естетичний рiвень якостi архiтектурного середовища, особливо промислових зон.

Устх проекту реконструкцп Внутршньо! гаванi (Inner Harbour) в Балтиморi (1970-т pp.) став першим поштовхом для появи низки подiбних розробок. Показовими прикладами успiшного комплексного розвитку прибережних територiй кiн. XX ст. е мiста Бостон, Сщней, Ванкувер, Бiльбао, Роттердам, Шанхай, Амстердам, Барселона тощо. Тенденцiя постiйного проведення мiжнародних архiтектурних конкурсiв, конференцiй стосовно зазначено! тематики, створення спецiальних мiстобудiвних дорадчих органiв iз питань комплексно! реновацп берегових лiнiй (TheWaterfront Center у Вашингтонi, Centro Internazionale Citta d'Acqua у Венецп, Contemporary urban space-making at the water's edge в Гавр^ тдтверджують актуальнiсть обрано! теми [16].

Аналiз проектних розробок поч. XXI ст. показав принципову змiну спрямованосп мiстобудiвного пошуку. Прюритетними стають не створення нових високоурбашзованих громадських просторiв, а еколого-реабiлiтацiйна концепщя розвитку прибережних зон. Акцент ставиться на вщновлення первинного ландшафтного середовища безпосередньо на меж води i землi (planted boifiltred landscapes technology), використання новiтнiх технологiй iнженерного забезпечення прагнення мiнiмiзувати антропогенне навантаження. Одночасно з цим тдкреслюеться контекстуальний змют простору, збереження знакiв-пам'яток iндустрiального минулого. Вдалими прикладами е Hammarby Sjostad (Стокгольм) — проект реконструкцп порту Роял тд житлову забудову з використанням енергозбер^альних технологiй [17], Arabianranta (Гельсiнкi) — новий житловий район на територп керамiчно! фабрики Arabia [19], Houtan Park (Шанхай) — створення ландшафтного парку на мющ звалища сталеливарного заводу тощо [18].

Прибережш зони (особливо в межах центральних зон) стають «брендовими» територiями, мiсцями тяжiння знакових архiтектурних об'екпв, головним вiзуально-iнформацiйним каркасом мiста. Забудова берегових просторiв е першорядним елементом у формуванш рiчкового фасаду. Наявнють акваторп як важливого експозицiйного простору, включеного до мюько! тканини, сприяе вiзуальному об'еднанню розрiзнених частин великих мют-мегаполюв, вiдображення цiлiсностi об'емно-просторово! композицп в загальномюьких масштабах безпосередньо в цьому «головному мюькому штер'ерЬ>. Але слщ ураховувати, що акваторiя не тшьки сприяе створенню дальнiх вiзуальних зв'язкiв, а й сама постае важливим ландшафтно-композицшним атрактивним елементом мюько! структури.

Пiд час формування забудови прибережно! зони мають бути методично враховаш такi головнi аспекти и сприйняття:

1. Перцепцiя iз зовнiшнiх точок (з боку акваторп, з островiв, з мисових форм рельефу, iз протилежного берега, iз мостових зв'язюв) у взаемодп з глибинно-фоновою забудовою;

2. Сприйняття забудови з внутршшх точок (ближнi i середш плани), оскiльки, як уже було зазначено, прибережш зони в умовах сучасного мюта вiдзначаються пiдвищеною концентращею соцiально! активностi; створення неповторного цшсного архiтектурно-ландшафтного середовища контактних вузлiв з акваторiею е прiоритетним. Потрiбно розрiзняти сприйняття з транспортного iз пiшохiдного рiвнiв, кожне з яких мае сво! вiдмiннi особливостi.

3. Забудова прирiчкових територiй мае не перешкоджати взаемозв'язку (як вiзуальному, так i планувальному) бiльш вiддалених вщ акваторi! територiй мiста з водоймищем.

У результатi багатофакторного аналiзу прибережних зон м. Дншропетровська за групою визначальних чинникiв (природно-ландшафтний, психофiзiологiчний, планувально-функцiональний, соцiально-економiчний, iсторико-культурний, екологiчний) та з урахуванням юнуючих комплексних проектних пропозицш щодо формування архiтектурно-композицiйного-середовища мiста (концепцiя Великого Днiпровського Ансамблю (С. Яшунський), концепцiя висотно! забудови центру мюта (О. Дольшк, С. Яшунський), концепщя висотно! забудови центру мюта (Я. Алексенцев, М. Галинська), магютерсько! дипломно! роботи «Композицiйнi засади забудови м. Дшпропетровська (В. Матвеев, С. Шулик, кер. С. Яшунський), концепщя формування центрально! частини м. Дншропетровська (М. Назаров, кер. А. Пестршова), а також на базi магютерських роб^ на тему вибору основних напрямiв перетворення

промислового середовища (М. Дудченко, I. Бровко, кер. Г. Клопко) було сформовано пропозицш щодо можливого подальшого розвитку планувально! i композицшно! оргашзацп прибережних територiй м. Дшпропетровська з огляду на загальнi принципи гуманiзацi! мiського середовища.

Висновки. I Принцип оптимiзацií планувальног структури вiдповiдно до сощально-економiчних вимог

1. Формування планувальних вузлiв на обох берегах рши. Часткове винесення

адмшютративно-офюних та громадських функцш на лiвий берег для зменшення

транспортного навантаження на iсторичний центр.

2. Оргашзащя оптимально! необхiдно!' кiлькостi мiж берегових транспортних зв'язкiв.

3. Орiентовно до поступово! змiни виробничо-господарського комплексу, комплексна реоргашзащя промислових пiдприемств прибережних зон, санащя шкiдливих пiдприемств, створення технопарюв, наукоемних виробництв на базi юнуючих промислових зон у периферiйних зонах, винесення промислових шдприемств у центральних зонах.

4. Формування системи поперечних шшохщних зв'язюв мвиходiв до води" i контактних вузлiв мiсько! структури з акваторiею.

5. Створення едино! системи загальнодоступних, композицiйно виразних просторiв уздовж берегово! лiнi! мiста.

6. Збереження лiнiйного вектора розвитку мюта вздовж рiки.

П. Принцип естетичног гармотзаци середовища

1. Естетична гармошзащя середовища. Створення цiлiсностi в композици забудови прибережних зон iз точки зору формування рiчкового фасаду мюта.

2. Збереження i впорядкування юнуючих композицшних зв'язкiв. Дотримання iерархiчностi й ансамблевост при формуваннi забудови. Артикулящя мiсць розмiщення головних ансамблiв, планувальних вузлiв, закрiплених об'ектами-атракторами.

3. Пщкреслення ландшафтних особливостей мiсцевостi забудовою, шдпорядкування ансамблiв пластицi рельефу.

4. Принцип юторично! та соцiокультурно! спадкоемностi. Виявлення пам'яток арх1тектури (у тому чи^ пам'яток iндустрiально! культури) i розробка зон охорони. Створення лофтв при реконструкци промислово! забудови.

5. Запоб^ання невпорядкованiй локальнiй забудовi, що дисгармонуе з юнуючою, порушуе сталi вiзуальнi зв'язки. Гармонiзацiя забудови на рiвнi мiського силуету.

Ш. Принцип екологiчноí безпеки та сталогорозвитку м^ького середовища

1. Удосконалення методик визначення меж та мехашзму регулювання за дотриманням водоохоронних зон, узгодження зпдно зi змiнами дiючого законодавства. Мiнiмiзацiя антропогенного навантаження на прибережнi смуги, вщновлення природних ландшафтiв.

2. Оргашзащя лшшно! системи озеленених коридорiв уздовж акватори та зв'язок за допомогою зелених клишв iз загальномiською системою озеленення. Вiдтворення цiлiсностi водно зеленого дiаметра мiста.

3. Удосконалення систем зливостоку та технологи очищення стчних вод. Упровадження енергозберiгальних та ресурсоемних iнновацiйних технологiй.

ВИКОРИСТАН1 ДЖЕРЕЛА

1. Авдотьин А. Градостроительное проектирование / А. Авдотьин, И. Лежава, И. Смоляр. - М. : Стройиздат, 1989. - С. 114 - 125.

2. Вадимов В. Город и река / В. Вадимов - Полтава: Археология, 2000. - 214 с.

3. Гуськова Е. Принципы архитектурной ревитализации приречных пространств (из опыта России и Франции): автореф. дисс. на соиск. науч. степ. канд. арх. - Е. Гуськова. -Нижний Новгород, 2010. - 24 с.

4. ДБН 360-92. Мютобудування. Планування i забудова мюьких i сшьських поселень. -[Чин. з 10.04.2002]. - К. : Держбуд Укра!ни, 2002. - 114 с.

5. Задворянская Т. Ландшафтно-градостроительная оценка рекреационных зон в структуре прибрежных территорий крупних городов (на примере Воронежа): автореф. дисс. на соиск. науч. степ. канд. арх. Т. Задворянская. - СПб, 2009. - 21 с.

6. Леснов О. Застройка приречных территорий городов / О. Леснов - К. : Будiвельник,

1997. - 112 с.

7. Линч К. Образ города / К. Линч; [пер. с англ. В. Глазычева]. - М. : Стройиздат, 1982. -60 с.

8. Литвинов Д. Градоэкологические принципы развития прибрежных зон (на примере крупных городов Поволжья): автореф. дисс. на соиск. науч. степ. канд. арх. Д. Литвинов. -СПб, 2009. - 18 с.

9. Маташова М. Эколого-градостроительная оптимизация приречных территорий крупного города (на примере г. Хабаровска): автореф. дисс. на соиск. науч. степ. канд. арх. -М. : Маташова - СПб, 2010. - 15с.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

10. Мирошниченко А. Наш город / А. Мирошниченко. - Д. : Оч, 1994. - 186 с.

11. Пестрикова А. Особенности формирования архитектурно-пространственной композиции города с учётом визуальных связей // Сучасш проблеми архтоктури та мютобудування. - К. : КНУБА, 1999. - № 20. - 234 с.

12. Рубан Л. Принципи мiстобудiвного використання прирiчкових зон в умовах деградацп рши: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. арх. - Л. Рубан - К., 2000. - 21 с.

13. Садковская Е. Архитектурно-планировочная организация ландшафтов зарегулированных рек малых и средних годов юга России. // Режим доступу: http://www.vestnik.vgasu.ru/atmchments/Sadkovs 2010. [Електронний ресурс]

14. Фролов С. Градостроительная реконструкция прибрежных промышленных территорий крупнейших городов (на примере г. Волгограда): автореф. дисс. на соиск. науч. степ. канд. арх. С. Фролов. - СПб, 2005. - 16 с.

15. Шебек Н. Гармошзащя планувального розвитку мюта / Н. Шебек - К. : Основа, 2008. -216 с.

16. Marshall R. Waterfronts in the postindustrial cities / London & New York: Spon Press Talor & Francis Group, 2004. - 175 p.

17. Eco-city movement expands in Sweden // Режим доступу до журн.: http://www.greenteclmiedia.com/articles/read/eco-cityr-movement-expands-in-sweden [Електронний ресурс]

18. Hotan Park // Режим доступу: http://www.gardener.ru [Електронний ресурс]

19. Арабiанранта // Режим доступу: http://www.en.wikipedia.org/wiki/Arabianranta [Електронний ресурс]

УДК 711.4:574

ВРЕМЯ И ГОРОД

В. В. Воробьев, к. арх., доц.

Ключевые слова: время в генеральном плане поселения, генпланы-антенны, силовые каркасы Земли, пространственно-временные циклы, периодическая система, «вечные» города, кратко живущие города

Постановка проблемы. История градостроительства полна белых пятен различной тематики. И чем глубже в даль времен погружается исследователь, тем больше он их обнаруживает. И тем больше они затрагивают такие основы формирования генеральных планов поселений, которыми человечество уже давно не занимается либо будет заниматься только в отдаленном будущем. И, с этой точки зрения, выражение «прорыв в прошлое, или назад, в будущее», здесь весьма уместно. По самым разным причинам эпизодически в истории происходили события, уничтожавшие наработки градостроительного опыта многих тысячелетий. Опыта, отброшенного не заслуженно. Который и сейчас имел бы право на существование и дальнейшее развитие. В том числе - и опыт «привязки» генеральных планов городов к объективным свойствам времени. Современная полоса истории оказалась такой, что в ней по самым разным причинам фактор времени в своей физической сути в градостроительстве не исследуется вообще. Применительно к городам традиционно исследуются, как правило, «время экономическое» и «время социальное». На очередные 20 лет. Например, определяются пути развития социума. Включая изменения социально-демографической структуры, а также численности населения. И к выявленным тенденциям,

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.