Научная статья на тему 'Культурний туризм: реалії та перспективи розвитку у Львівській області'

Культурний туризм: реалії та перспективи розвитку у Львівській області Текст научной статьи по специальности «Социальная и экономическая география»

CC BY
858
172
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
туризм / культурний туризм / туристи / історико-культурна спадщина / Львівщина / пам'ятки культури / культурний потенціал / фестивалі / tourism / cultural tourism / tourists / historical and cultural heritage / Lviv region / monuments / cultural potential / festivals

Аннотация научной статьи по социальной и экономической географии, автор научной работы — О П. Савіцька, О І. Федорович

Розглянуто теоретичні аспекти культурного туризму, узагальнено підходи різних авторів до висвітлення терміна "культурний туризм". Охарактеризовано туристичний потенціал Львівщини та стан культурного туризму регіону. Виділено найпопулярніші туристичні об'єкти та екскурсійні маршрути. Наведено позитивні тенденції туристичних потоків та зростання кількості готелів у Львівській області. Проаналізовано переваги та загрози культурного туризму у регіоні. Описано один з найновіших та найбільш перспективних проектів розвитку культурного туризму, який реалізується на території області.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Cultural tourism: realities and prospects in the Lviv region

In he article considered theoretical aspects of cultural tourism and generalized approaches by different authors to definitions of the term "cultural tourism". The tourism potential of Lviv region and the status of cultural tourism were characterized. The most popular tourist attractions and sightseeing tours were hidhlighted. The positive trends of tourist flows and the growing number of hotels in Lviv region were showed. The benefits and challenges of cultural tourism in the region were analyzed. One of the newest and most promising project of cultural tourism being implemented in the region were described.

Текст научной работы на тему «Культурний туризм: реалії та перспективи розвитку у Львівській області»

онно-трансфертной инфраструктуры города Черновцов, среди которых Буковинский инновационный центр, Инновационный фонд "Буковина инновационная", инновационные подразделения высших учебных заведений города и т.д. Сформулированы рекомендации по совершенствованию выполнения областным центром Буковины его инновационной метрополийной функции. Высказаны предложения по созданию Буковин-ского инновационного кластера, а также обоснованы предпосылки его формирования.

Ключевые слова: инновации, метрополийная функция, бизнес-инкубатор, инфраструктура, кластер, инновационный фонд, трансграничное сотрудничество, трансфер, промышленность.

KolodiychukA.V. Innovative metropolitan function of Chernivci city: infrastructural approach

The infrastructural approach to the analysis of implementation of innovative metropolitan function of Chernivtsi is used in the paper. The composition and members of innovationtransfer infrastructure of the city Chernivtsi are characterized, including Bukovinian Innovation Center, Innovation Fund " Bukovina Innovational ", innovation units of higher educational institutions and more. Recommendations for the improvement of performance of the regional center of Bukovina, its innovative metropolis function are formulated. Suggestions for creating of Bukovinian innovative cluster are stated and conditions of its formation are substantiated.

Keywords: innovation, metropolitan function, business incubator, infrastructure, cluster, innovation fund, cross-border cooperation, transfer, industry.

УДК338.48.6:7/8(477.8) Доц. О.П. Савщька, канд. екон. наук;

студ. О.1. Федорович - НУ "Львiвська полтехшка"

КУЛЬТУРНИЙ ТУРИЗМ: РЕАЛН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ У ЛЬВ1ВСЬК1Й ОБЛАСТ1

Розглянуто теоретичш аспекти культурного туризму, узагальнено шдходи рiзних авторш до висв^лення термша "культурний туризм". Охарактеризовано туристичний потенциал Львгвщини та стан культурного туризму регюну. Видшено найпопуляршш ту-ристичш об'екти та екскурсшш маршрути. Наведено позитивш тенденцн туристичних потоков та зростання юлькост готелiв у Львгвськш области Проаналiзовано переваги та загрози культурного туризму у регюш. Описано один з найновших та найбшьш перспек-тивних проектов розвитку культурного туризму, який реалiзуeться на територн областi.

Ключовi слова: туризм, культурний туризм, туристи, юторико-культурна спадщи-на, Львiвщина, пам'ятки культури, культурний потенцiал, фестивалi.

Постановка проблеми. Сьогодш туризм вiдiграe не тшьки важливу роль в економiчному зростанш багатьох нацiональних економiк, але й тран-сформуеться у прiоритетний сощокультурний феномен розвитку людства на шляху досягнення мiжетнiчноí толерантностi у глобальному масштаба Туризм в Украíнi - це ключова галузь економiки, розвиток яко1 повинен забезпечити вiдкритiсть втизняно!' економiки, посилити демократичнiсть та евроштегра-цiйний курс держави. Туризм щлком справедливо виступае стратегiчною сферою регюнального розвитку Львiвськоí обл., що регламентовано у низцi норма-тивно-правових документiв. Так, у стратегií розвитку Л^вщини до 2015 р. од-нiею зi стратегiчних цiлей визначено розвиток Львiвськоí обл. як регюну чистого i привабливого навколишнього середовища, культури, туризму i рекреацп. [1]

Культурний туризм - багатогранний феномен: могутнiй фактор економь ки, сощальний iнститут i сфера культури. Актуальнкть його дослiдження зу-

мовлена тим значениям, що набувае культурний туризм в епоху глоб^зацц. Культурний туризм дае змогу розширити кругозiр i поглибити свiтосприймання особистостi, показати велич творiнь людського гешя, що сприяе естетичному розвитку i духовному збагаченню людини. Саме культурний туризм дае змогу звернутися до вивчення культурно!' спадщини людства, 11 гуманiстичного змк-ту, iнтегративного характеру, що поеднуе всiх людей планети Земля у прагнен-нi до життя в усш повнотi його виявш. Сьогодш iснуе стiйка тенденция до роз-ширення сегменту культурного туризму. За прогнозами Всесвиньо! туристич-но1' оргашзацц (ВТО), частка iсторико-культурного туризму до 2020 р. станови-тиме 25 % вщ загальних показникiв свггового туризму [2].

Аналiз останнiх дослщжень та публiкацiй. Про прямий та непрямий позитивний економiчний ефект функщонування iндустрií культурного туризму зазначають у сво'х працях такi вiтчизнянi вчеш як В. Кифяк, М. Кляп, Г. Дроздова, В. Кравщв, О. Любщева, М. Мальська, Ю. Мiгущенко, Н. Мiкула та ш., якi пiдтверджують, що сьогоднi туристична галузь е перспективним сегментом формування конкурентоспроможностi в Украíнi на рiзних рiвнях - вiд реп-онального до державного. Проте проблеми розвитку культурного туризму в Ук-ра!ш розкритi недостатньо i потребують подальшого опрацювання, що i визна-чило актуальнiсть цiеí роботи.

Мета дослщження - визначення теоретичних аспектов культурного туризму та його проявiв, загроз i перспектив його розвитку у Львiвськiй обл.

Виклад основного матерiалу. Культурний туризм одним iз засобш ш-формування громадян про iншi регiони Украши та свиу. Цей вид туризму охоп-люе вдащання iстoричних, культурних або геoграфiчних визначних мiсць. Основна мета цих мандрiвок - ознайомлення з пам'ятками кторц, архiтектури, мистецтва, природними та етнiчними особливостями, сучасним життям народу тощо. Туризм вiдiграе важливу роль в осмисленнi власно! щентичносп, у в^о-дженнi локальних традицш. Для молодi особливо важливим е усввдомлення к-торико-культурного значення здобуттв власно! краши, гoрдостi за не!.

Вперше поняття "культурний туризм" офщшно на мiжнародному рiвнi використано в матерiалах Всесвiтньоí кoнференцií з культурно!' полиики у 1982 р. [3]. Серед вичизняних та закордонних немае единих пiдходiв щодо виз-начення поняття " культурний туризм" (табл.).

Табл. Науковi тдходи до висвгтлення сутi поняття "культурний туризм "

Видання (автор)

Визначення

ГСОМОБ (мiжнародна рада з питань памяток i визначних мiсць) [3]

Невеликий сегмент ринку тзнавального або освiтнього i найчастше елiтарного характеру, присвячений поширен-ню й роз'ясненню культурно'1 iдеí.

Кляп М.П. [4]

Вщвщання iсторичних, культурних або географiчних визначних пам'яток.

Дроздова Г.М. [5]

Подорож з метою ознайомлення з юторико-культурними цшностями й унiкальними природними об'ектами.

Любiцева О.О. [6]

Ознайомлення турисив з природою, культурно-юторич-ним надбанням i сучасним життям краши

Енциклопедичний слов-ник-довiдник з туризму [7]

По!здки з метою ознайомлення i пiзнання культурно! спадщини рiзних краш i народiв_

Отже, культурний туризм - це можливiсть формування вiдкритих сто-сункiв iз зовшшшм оточенням, виконання соцiально важливих завдань шляхом поширення знань i тлумачення значень символiв i цiнностей сощокультурного середовища областi для формування ставлення людини до свiту [8].

Основною умовою розвитку культурного туризму е iстoричний та культурний потенщал краши, р1вень забезпечення доступу до нього, а також побу-товi умови проживання турист1в.

В УкраМ культурний туризм може розвиватися у кшькох рiзнoвидах: фестивальний (фольклорний) туризм, туризм народних ремесел i мистецтв, гастрoномiчний туризм (нацioнальноí кухнi), релшйний туризм, кторико-куль-турний пiзнавальний туризм, сшьський туризм (туризм побуту етшчних груп), етнiчний туризм тощо.

Основними напрямами культурного туризму е:

• знайомство з рiзними iсторичними, архиектурними або культурними епохами шляхом вщвщання архiтектурних пам'яток, музе!в, iсторичних маршруив;

• вiдвiдування культурницьких акцiй: фестиватв (музичних, театральних, кiно, фольклорних), релтйних свят, виставок;

• вiдвiдування лекцш, семiнарiв, курсiв науково! мови.

Основним принципом розвитку культурного туризму е принцип стшкого розвитку, що мае на увазi пiдтримку мiсцевоí культури, збереження культурних i природних об'екпв та полiпшення життевого рiвня мкцевого населення. Туризм, реалiзoваний за принципами спйкого розвитку, е важливим засобом забезпечення зайнятoстi населення й еконoмiчного розвитку регiону, а також збереження i залучення в сoцiально-економiчний розвиток об'ектiв культури. Види об'екпв культурного туризму [4]:

• археолопчш - городища, кургани, залишки стародавнiх поселень, стоянок, ук-рiплень, вiйськoвих таборiв, виробництв, iригацiйних споруд, шляхiв, могильники, культ(ж мiсця та споруди, мегалiти, наскальнi зображення, дiлянки юто-ричного культурного шару, поля давтх битв, рештки життeдiяльностi первю-них людей;

• юторичт - будинки, споруди, !хт комплекси (ансамблi), окремi поховання та некрополi, визначнi мiсця, пов'язаш з важливими iстoричними подiями, з жит-тям та дiяльнiстю вщомих осiб, культурою та побутом народiв;

• монументального мистецтва - твори образотворчого мистецтва, як самостшт (окрем^, так i тi, що пов'язаш з архиектурними, археoлогiчними чи шшими пам'ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями);

• архiтектурнi - iстoричнi центри, вулищ, квартали, плoщi, архiтектурнi ансам-блi, залишки давнього планування та забудови, окремi архiтектурнi споруди, а також пов'язаш з ними твори монументального, декоративного та образотвор-чого мистецтва;

• садово-паркового мистецтва - поеднання паркового будiвництва з природними або створеними людиною ландшафтами;

• ландшафтт - природт територп, якi мають iсторичну цiннiсть.

Львiвська область входить до п'япрки найпривабливiших та найпопуляр-нiших туристичних регioнiв Украши, мае надзвичайно високий туристичний потенщал, де ринок послуг вiдпочинку е одним з найперспектившших в УкраЫ.

Тypистичний xаpактеp Львiвськоï oбл. визначаeться такими особливос-

тями:

3py4He тa вигiдне геогрaфiчно-трaнспортне розтaшyвaння, оскiльки для Украши Львiвщинa e воротaми до краш Свропи;

• нaцiонaльно-етнiчнa особливiсть репону, якa вiдобрaжaeться y своeрiднiй ет-ногрaфiчнiй кyльтyрi. Окрiм украшсько'1, тут збереглися чyдовi зразки польсь-ко'1, вiрменськоï, aвстрiйськоï культур, вiдбyлося злиття нащональних культур-них трaдицiй;

• вщносно сприятлива екологiчнa ситyaцiя;

• вщносно невисокий рiвень iндyстрiaлiзaцiï територи, що надае потенцiйнi мож-ливост для розвитку сфери туризму;

• площа територи дае змогу влаштовувати тyристичнi поТздки в межах 1-2 дiб з урахування вшзду в суЫдш облaстi [9].

Львiвщина rnci^e oдне з пpoвiдниx мiсць в Укpаïнi за кiлькiстю об,eктiв iстоpикo-кyльтypноï спадщини, якi викликають значний iнтеpес y вiтчизняниx та iноземниx тypистiв. Найбтьше пам,ятoк iстоpiï та аpxiтектypи pозмiщено са-ме в oбласномy центpi, тобто y Львoвi (2500), а також y мютах Жовкв^ Белзi, Бiбpцi, Зoлочевi, Жидачевi, Самбopi, Дpогобичi. Це пояснюeться давнiм ос-вoeнням цieï теpитоpiï, вiддаленiстю вщ театpiв воeнниx дiй минулого, поpiвня-но висoким економiчним poзвитком та значною густотою населення.

Щоpокy наш pегiон вiдвiдyють безлiч тypистiв, насампеpед, з Цешраль-но'1 та Схщно'1 Укpаïни, зi Заxiдноï та Схщно'1 €вpопи, кpаïн Пiвнiчноï та Шв-денно'1 Амеpики, а також багатьох шших кyточкiв свiтy. Найчастiше ^М^джа-ють тypисти з Польщi, Шмеччини, Австpiï, Бiлоpyсi, США, Росп*. Динамку ту-pистичниx потокiв у Львiвськiй обл. зобpажено на pис. 1 [10].

2009 2010 2011 2012 2013 роки Рис. 1. Туристичш потоки у Льв1вськш обл.

Осoбливiстю pегiонy, яка надзвичайш пiдсилюe увагу до нього та даe поштовх до poзвиткy кyльтypногo тypизмy, e те, що у 2009 p. Львiв визнаго кyльтypною стoлицею Укpаïни. Основними пiдставами такого дoсягнення e внесення до списку свiтoвоï спадщини ЮНЕСКО ^TOp^ro'i частини мiста зав-дяки великiй кiлькoстi аpxiтектypниx пам'яток, пpoведення понад 100 фестива-лiв у Львовi та областi щоpiчно, безлiч замкiв та фopтець об^днаних у "Золоту пiдковyм, близькo 60 музе'1в, бiльш нiж 100 xpамiв piзниx конфесiй, що викликають велику зацiкавленiсть pегiоном з боку тypистiв [11].

Львiв - це великий тypистичний центp. У мюп Лева та областi дбайливо збеpiгають кyльтypнi надбання минулого та вoдночас намагаються вiдповiдати вимoгам сyчасностi. Саме на Львiвщинi впеpше в Укpаïнi вiдстyпили вiд шаб-лoнниx вщзначень свят та запoчаткyвали новий фоpмат кyльтypниx заxодiв -piзноманiтниx за тематитою фестивалiв. Найвiдомiшими та наймасовшими з

них е '^здво у Львовiм, свята кави та шоколаду, фестиваль писанок, етнофести-валi фольклорно'1 музики "Флюгери Львова", "Етновир", "Захщ", "ТуСтань" та багато шших.

Новизною вiдзначаються i музе'' Львова, яю пропонують театралiзованi презентацп виставок, а також грандioзне свято, яке приваблюе не лише жителiв Львова та околиць, а й безлiч шоземщв та вiтчизняних туриспв, "Нiч у Львовi", коли, практично, ва музе'* мiста вiдчиняють сво' дверi вночi.

Популярнiстю користуються замки Львiвщини, найбтьш вiдвiдуваними е Золочiвський, Олеський та Пiдгорецький замки.

На територп oбластi дiе понад 50 туристичних маршрутiв (замками, ру-'нами замкiв, збереженими старожитностями, монастирсько-храмовими комплексами тощо). За даними дослщжень, найбтьш популярними екскурсiйними маршрутами, яю пропонують туристичнi фiрми, е: "До Страдчансько' печери", "Жовква i Крехiвський монастир", "Свiржзький Замок та Звенигород", "Невщо-ма Львiвщина - околищ Львова", "Мала Золота пiдкова", "На батьювщину I. Франка у НагуевичГ', "Перлини Белзького князiвства". Для польських турис-тiв пропонуеться вiдвiдування важливих мiсць 'х iсторií - Жовкву, Городок, 1вано-Франкове, а нiмецькi туристи часто обирають колишш нiмецькi колони -Хоросно, Тернотлля (Дорнфельд), Мервичi (Вiзенберг) [12].

Регiон вiдомий як осередок художнього, л^ературного, музичного та театрального мистецтва. Сьогодш незаперечним свщченням культурного багат-ства е велика ктьюсть театрiв, концертних залiв, творчих об'еднань, а також проведення численних мистецьких заходiв.

У зв'язку з постiйним зростанням кiлькостi туриспв, як iноземних, так i вггчизняних, у регiонi спостерiгаеться збiльшення ктькосп готелiв та мiсць тимчасового проживання (рис. 2) [10].

350-

2009 2010 2011 2012 2013 роки

Рис. 2. Динамжа зростання ктькост1 готелiв у Льв1вськш обл.

Попри значш потоки туриспв та одну з найбшьш розвинених туристичних шфраструктур Укра'ни, Львiвщина мае безлiч проблем, якi перешкоджають стабiльному та позитивному розвитку культурного туризму. 1сторична терито-р1я Львова, яку ЮНЕСКО зарахувала до свггово'* культурно-iсторичноí спадщи-ни, ще повнiстю не вщреставрована. Деякi замки областi занедбанi та потребу-ють повно' реставрацп (наприклад Свiржзький). Старi, особливо дерев'янi, церкви, як переданi в користування релiгiйним громадам, ремонтуються й перебу-довуються iз застосуванням новiтнiх матерiалiв та технологiй i втрачають свою юторичну цiннiсть. Старовиннi побутовi споруди руйнуються безпосередньо на мiсцях i в Музе' народно' архiтектури i побуту "Шевченкiвський Гай" у Львова

€ безлiч позитивних сторiн у розвитку культурного туризму, який сти-мулюе осмислення культурного ресурсу регiону, а саме:

• стимулюе продукування культурного продукту як туристично! пропозицп, пiдтримуе автентичшсть i достовiрнiсть культурно! спадщини,

• розвивае ствпрацю пам'яткоохоронних iнституцiй, музе!в, туроператорiв, бiз-несу,

• розвивае свщомють громади через включения у формування власного образу i маркетингу обласи,

• формуе новi форми i методи комунiкацií й дидактики,

• сприяе пошуку балансу мiж високою i масовою культурою,

• сприяе пошуку стльних iнтересiв, формування стльних стратегiй рiзних галу-зей.

Попри вс переваги культурного туризму, можна видалити i певнi загро-зи для Львшщини як iсторичного та культурного регюну. Вони можуть себе ви-являти у:

• невщповщному, руйнiвному використант культурно-iсторичного простору, який i е головним ресурсом культурного туризму;

• негативному впливовi на соцюкультурне середовище, обмежуючи форми i те-риторп соцiокультурноí дiяльностi та !х яюсть;

• формуваннi нових стереотипiв про краши походження туристiв, розважальний туризм дiе акультурно, комерцiалiзуючи стиль життя;

• посиленнi впливiв iнфляцií i корупцп.

Щоб запобiгти негативним впливам туризму на розвиток регiону i вико-ристати його можливостi, потрiбне вiдповiдне регулювання мiсцевими органами влади. Для ощнки можливостей культурного туризму у сталому розвитку мкта треба комплексно дослiджувати його економiчнi, соцiальнi, культурнi й екологiчнi впливи. Оскiльки культурний туризм впливае на во сектори сусшль-но! дшльносп, то вiн може бути штегральною складовою стратегiй розвитку рiзних галузей регiону [8].

Загалом у сферi розвитку культурного туризму у Львшсьюй обл. здiйснюеться безлiч заходав. Одним iз найнoвiших е проект "Схвдноевропейсьт перлини: створення та просування продуктов мiського культурного туризму в транскордонному простор^', реалiзацiя якого розпочалась у листопада 2013 р. i триватиме до шнця сiчня 2015 р. Сшвфшансування проекту здайснюватиметься €вропейським Ствтовариством в рамках Програми транскордонного ствробгт-ництва Польща-Б1лорусь-Укра!на на 2007-2013 рр. Цей проект, окрш Львова, та-кож реалiзовуватиметься в 1вано-Франк1вську, Коломи! та польських мiстах Люблiн, Замосць, Пшеворськ. Мета проекту - збшьшення щорiчноí кiлькiстi туристов, яш вiдвiдують шiсть обраних мiст Захвдно! Укра!ни та Схiдноí Польшд. Окремими завданнями проекту е пiдняти на новий якiсний ршень туристичнi можливосп презентацií культурно! та iсторично! спадщини щльових мiст через впровадження нових екскурайних продуктов для вiдвiдувачiв, посилити та про-сунути культурну самобутшсть Цльових мiст як напрямюв культурного туризму, запровадити ствпрацю та обмш досвiдом у сферi мiського культурного туризму мiж защкавленими сторонами в Укра!ш та Польшi, i завдяки цьому об'еднати зу-силля та шдвищити ринкову конкурентoздатнiсть та потенщал цих мiст.

1з шести мкт лише Львiв i Люблш е великими, iншi - ranoBi галицькi i пoльськi мктечка, ят е цiкавими для туристов, але не надто p03peKnaM0BaHi. Львiв i Замосць включенi до свггово1 спадщини ЮНЕСКО. Сюди нaйчaстiше !з-дять екскурсiйнi групи, але, за даними Всесвiтньoí туристично!' oргaнiзaцií, так званий оргашзований туризм - це всього 30 % мац^внитв. Спiльним проектом хочуть збшьшити кiлькiсть туриспв, якi вдащують цi мiстa, i продовжити термiн !хнього перебування хоча б на день-два. Саме для iндивiдуaльних турис-тiв будуть розроблеш aудioтури, туристичнi мапи iстoричних частин мкт, пу-тiвники на семи мовах, спещальш вказшники [13].

Висновки. Розвиток iндустрií культурного туризму у Львiвськiй обл. потребуе пiдтримки щодо узгодженого розвитку цiеí сфери уск1 Украши. У ре-гioнi необхщно розвивати активну спiвпрaцю державного та приватного секторов з метою шдтримки туристичного сектора Львiвщини, посилювати рiвень ш-фoрмoвaнoстi туристов про культурно-кторичш принади регioну. Формування ефективно! рекламно! кaмпaнií, проведення тендерiв щодо реставрацп та попу-ляризaцií об'екпв культурно!' спадщини допоможуть вирiшити безлiч проблем, пов'язаних iз руйнуванням пам'яток кторп та культури, а також сформувати та посилити позитивний 1мщж oблaстi.

Для пoвнoцiннoгo ознайомлення туриспв з культурнo-iстoричнoю спад-щиною дощльним е розширення мережi мемoрiaльних музе!в i музейних ком-плексiв у рамках нащонально!' системи туристичнo-екскурсiйних маршрутов. Створення тематичних мемoрiaльних музе!'в чи комплекав е нaйефективнiшoю формою пристосування пам'яток iстoрií до функцioнувaння в рoлi екскурсiйних об'ектш культурнo-пiзнaвaльнoгo туризму. У репош доцшьно проводити по-дальш1 дoслiдження культурного туризму, розробляти та проводити перспектива проекти, якi зможуть вивести галузь на новий рiвень розвитку.

Лiтература

1. Стратегш розвитку Львгвсько! област до 2015 року. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.loda.gov.ua/ua/priorities/strategy.

2. Культурний туризм як инструмент формування национально! iдентичностi. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.tourlib.net/statti_ukr/kuzmuk.htm.

3. International Convention to Safeguard Intangible Cultural Heritage: UNESCO's General Conference. 32nd Session. - Paris, 29 September - 17 October 2003.

4. Кляп М.П. Сучасш рiзновиди туризму : навч. поабн. / М.П. Кляп, Ф.Ф. Шандор. - К. : Вид-во "Знання", 2011. - 334 с.

5. Дроздова Г.М. Менеджмент зовнiшньоекономiчно! дiяльностi шдпрнемства : навч. по-ибн. / Г.М. Дроздова. - К. : Вид-во ЦНЛ, 2004. - 236/

6. Любщева О.О. Методика розробки т^в : навч. поабн. / О.О. Любщева. - К. : Вид-во "Альтерпрес", 2003. - 104 с.

7. Енциклопедичний словник-довщник з туризму. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.leksika.com.ua/12940407/turizm/turizm_kulturniy

8. Туризм у Львова загроза чи панацея?. [Електронний ресурс]. - Доступний з http:// za-xid.net/home/showSingleNews.do?turizm_u_lvovi_panatseya_chi_ zagroza&objectId=1245182

9. Бочан I.O. Розвиток ринку туристичних послуг в системi екожмчно! безпеки держави : монографiя / I.O. Бочан, С.В. Васильчак, Н.Б. Завальницька. - Львiв : Вид-во "Сполом", 2013. -184 с.

10. Головне управлшня статистик у Львгвськш областi. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lv.ukrstat.gov.ua

11. Культура i туризм у Львова [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ct.lviv.ua

12. На Львшщиш туриств найбшьше цжавлять замки // Газета "Експрес". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://lvivexpres.com / news/2013/08/09/50189-lvivshchyni-turystiv-nay-bilshe-cikavlyat-zamky-fahivec.

13. Асощацш ладергв турбiзнесу Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.altu.com.ua/News/? id=7019

Савицкая О.П., Федорович О.И. Культурный туризм: реалии и перспективы развития во Львовской области

Рассмотрены теоретические аспекты культурного туризма, обобщены подходы разных авторов к освещению термина "культурный туризм". Охарактеризованы туристический потенциал Львовщины и состояние культурного туризма региона. Выделены самые популярные туристические объекты и экскурсионные маршруты. Приведены положительные тенденции туристических потоков и рост количества гостиниц во Львовской области. Проанализированы преимущества и угрозы культурного туризма в регионе. Описан один из самых новых и наиболее перспективных проектов развития культурного туризма, который реализуется на территории области.

Ключевые слова: туризм, культурный туризм, туристы, историко-культурное наследие, Львовщина, памятники культуры, культурный потенциал, фестивали.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Savitska O.P., Fedorovych O.I. Cultural tourism: realities and prospects in the Lviv region

In he article considered theoretical aspects of cultural tourism and generalized approaches by different authors to definitions of the term "cultural tourism". The tourism potential of Lviv region and the status of cultural tourism were characterized. The most popular tourist attractions and sightseeing tours were hidhlighted. The positive trends of tourist flows and the growing number of hotels in Lviv region were showed. The benefits and challenges of cultural tourism in the region were analyzed. One of the newest and most promising project of cultural tourism being implemented in the region were described.

Keywords: tourism, cultural tourism, tourists, historical and cultural heritage, Lviv region, monuments, cultural potential, festivals.

УДК 339.71 Доц. 1.Л. Татомир, канд. екон. наук -

Дрогобицький ДПУ т. 1вана Франка

"ВОРОТА ГЛОБАЛ1ЗАЦН" ЯК ЗАГРОЗА "В1ДПЛИВУ 1НТЕЛЕКТУ" ТА ЗНИКНЕННЯ НАЦЮНАЛЬНИХ ОСВ1ТН1Х I НАУКОВИХ ШК1Л

Розглянуто сучасш тендещн у сферi ]шжнародно! ]шгращ1 науковщв та високок-валiфiкованих фахiвцiв. Оцшено форми "вщпливу штелекту" та виявлено загрозу, яку вони несуть для краши-донора штелектуальних м^анпв. Наведено приклади емн-рацн кращих наукових кадров, яю створили найбiльшi iнжинiринговi та технолопчш компаин у розвинених державах, що шдкорили свiтовi ринки. Показано основш вщмш-ност у функцюнуванш нацюнального та закордонного наукового середовища, на осно-вi яких виявлено слабю позицн нацюнально! iииовацiйноl полiтики. Запропоновано заходи, яких держава повинна вжити для збереження статусу вченого та розвитку наць ональних наукових i освiтнiх шкiл.

Ключовi слова: "циркуляцш штелекту", "ворота глобалiзацil", "наукова дiаспора", "вiдплив iдей".

Постановка проблеми. В шформацшному глобалiзованому середовишi, яке характеризуеться динамiчнiстю i частою змшою прiоритетiв, можуть на-лежним чином розвиватись i конкурувати лише п держави, якi активно генеру-ють штелектуальний продукт. Доволi високих усшхнв зумши досягти евро-пейськi науковi школи, що володдать бiльшим ршнем гнучкостi завдяки залу-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.