CC BY
177
Kuryltsiv R.M. Development of Land Administration System as the Basis of Effective Land Governance
The conceptual features of the functioning of land administration systems abroad are explored, as well as first steps of its development in Ukraine. It is proved that an efficient land administration system will improve the efficiency of land governance and facilitate the transition from the concept of e-government to e-governance, which will enable to reduce the transaction costs of information search and improve decision-making.
Keywords: land administration, land governance, administrative services, geospatial knowledge, land interests.
УДК 038.486:33(477)(075.8)
РОЗВИТОК ТУРИСТИЧНО' ГАЛУЗ1 ЛЬВШСЬКО'1 ОБЛАСТ1 ЯК СКЛАДОВО1 ЧАСТИНИ ТУРИСТИЧНО' СФЕРИ УКРА1НИ
К.Ф. Телюк1, М.С. Гнатишин2, Н.В. Гринчук3
Висв^лено розвиток туристично! галузi Львгвсько! обл. як складово! частини турис-тично! сфери Украши. Проаналiзовано туристичну галузь Украши, зокрема Львiвщини. Розглянуто класифiкадiю туристичних послуг та !х особлиш риси. Висв^лено суть фь нансування сфери туризму, його види, цш i джерела. Проаналiзовано туристичнi потоки ЛьвГвсько! обл. упродовж останнiх кшькох рокв. Висвiтлено аналiз даних про ко-лективш засоби розмiщення, а також про дитячi заклади оздоровления та вщпочинку, як1 працювали вл^ку. Проаиалiзоваио стан туристично! галузi ЛьвГвсько! обл. загалом, що дало змогу визначити внесок ЛьвГвщини в розвиток державного туризму. Дослщже-но зарубiжний досвiд у сферi фiнансувания та розвитку туристично! сфери на основГ таких краш: США, Сгипту, Туреччини, Франци, Велико! Бриташ!, 1талп, 1спаш1, Малайзи через призму чотирьох основних моделей розвитку туристично! галузь Представлено доцГльнГсть фiиаисувания та основш напрямки розвитку галузi у ЛъвГвськш обл.
Ключовi слова: туризм, туристична галузь, туристичнГ послуги, туристична д]яль-нГсть, прибуток туристичного пiдприeмства, колективш засоби розм^ення, моделi розвитку туристично! галузi.
Вступ. На сучасному етапi туризм набувае масового характеру i стае од-нieю з провiдних, високоприбуткових та найбiльш динамiчних галузей свиово-го господарства. Специфiчною рисою туристично-рекреацiйноí сфери е те, що вона поеднуе в собi понад 50 сумiжних галузей: культуру, мистецтво, науку, ос-вiту, спорт, готельне господарство, медицину, торпвлю, харчування, транспорт й iн. Кожна краша, регiон, мiсто намагаються пропагувати та популяризувати свою туристичну привабливiсть. Сучасний туризм функцюнуе в умовах конкуренции I для того, щоб туризм став одним iз прюритетних напрямюв розвитку економiки i життедаяльносп, потрiбна iнтеграцiя зусиль багатьох сфер дяль-ностi та пiдприемств.
Виклад основного матерiалу. Сьогоднi туризм е одшею з високодохщних галузей господарювання, яка в сучасних умовах глобалiзацií безперервно та ди-намiчно розвиваеться, сприяючи вирiшенню цiлого комплексу життево важли-вих соцiально-економiчних проблем. Загалом, туризм впливае на темпи еконо-
1 ст. викл. К.Ф. Телюк - Львгвський шститут ДВНЗ "Унгверситет банк1всь^ справи";
2 студ. М. С. Гнатишин - Львгвський шститут ДВНЗ " Ун1верситет банк1всь^ справи" ;
3 студ. Н.В. Гринчук - Львгвський шститут ДВНЗ "Ушверситет баншвсь^ справи"
мiчного зростання, полiпшення показникiв торгового балансу, зменшення без-робiття та стабiльнiсть валютного курсу [1].
Украша - це краша, яка займае одне з найвипдшших розташувань у Свро-т. Стратегiчною метою туризму в нашш державi е створення конкурентоспро-можного туристичного продукту, що зможе пдно зайняти свою нiшу на свгго-вому ринку. Це не випадково, адже зараз туризм е невщ'емною складовою час-тиною нацiонального i свiтового ринку [2]. Розвиток туристично'1 сфери позитивно вплине на економiчне зростання виробництва, зокрема, предмепв спожи-вання, агропромислового комплексу, тдприемств торгiвлi й харчування, закла-дiв культури тощо [3].
Нагальна потреба розвитку туристично'1 галузi в УкраМ - очевидна. Туризм е одшею з провiдних ланок, яка формуе економшу держави. У нашш кра-íнi е все необхщне для розвитку цiеí сфери послуг. За призначенням туристичнi послуги подтяють на основнi, додатковi i супутш (рис. 1) [4].
Основш
Туристичш послуги
I
Додатков1
оргашзащя перевезення; роз\ищення; ■ харчування туриспв.
I
Супутш
■ оргашзащя екскурсш; . страхування туриспв;
- послуги пд1в-перекладач1в
- послуги перевезення;
- послуги з прокату;
- обм!н вал ют и;
- телефон, пошта;
- побутове обе л у го ву ва н н я;
- право користування пляжем [51.
I
- туристична символша;
- валютно-кредитне та шформацшне забез печен ня
- послуги зв'язку;
- шдивщуальш сейф и та ж. [4].
Рис. 1. Класифжащя туристичних послуг за призначенням [4, 5]
Робота суб'екта туристично'1 галузi полягае в оргашзацп вае! подорожi i в оргашзацп окремих послуг. Туристичним послугам властивi особливi риси, якi можна позначити як "три Н":
• нерозривнiсть виробництва i споживання;
• невiдчутнiсть;
• неможливють збереження туристично!' послуги [6].
На сьогодш туристичнi органiзацií задовольняють найвибагливiшi потреби споживачiв, а для людей з обмеженими можливостями, на жаль, пропозицш ду-же мало. Тому потенцшними групами для диференщацп продукцп можуть бути споживачi з обмеженими фiзичними можливостями [7]. Важливють розвитку туризму виявляеться тому, що вш виступае як засiб валютних надходжень, за-безпечення зайнятостi, збшьшення внеску у ВВП, зростання прибутюв i тдви-щення рiвня добробуту наци [8].
Туристична галузь може фшансуватися за рахунок рiзних джерел (рис. 2).
Найприйнятншим i найважлившим джерелом фшансування туристичноí дь яльносл е прибуток пiдприемств [3]. Основними джерелами формування прибут-ку туристичного тдприемства е прибуток вiд надання туристичних послуг або вiд продажу туристичного продукту, прибуток вщ позареалiзацiйних операцiй [8].
—^Туристична д1ялы-псть здшснюсться за рахунок^
власних фшансових ресурс! в суб'екпв туристично'1 д1яльносп, грошових внесьав громадян [ юридичних оаб;
позичкових фшансових коитв (облшацшш позики, баньавсыа та бюджетш кредити); безоплатних та благодшних внесьав, пожертвувань шдприемств, установ, оргашзащй [ громадян; позабюджетних фощцв;
коитв фонду розвитку Украши, що формуеться за рахунок вщрахувань суб'екпв шдприемництва незалежно вщ форм власносп; шоземних швестицш; надходжень вщ туристичних лотерей; шших джерел, що не заборонеш законодавством Украши
Рис. 2. Джерела фтансування туризму [9]
Видатки державного бюджету для розвитку туризму здшснюються через Державну службу туризму i курорпв Украши за такими статтями як "Фшансова тдтримка створення умов безпеки туриспв та розбудови туристично'1 шфрас-труктури мiжнародних транспортних коридорiв та мапстралей в УкраМ", "Фь нансова тдтримка розвитку туризму" [10].
Туризм, як вид економiчноl д1яльносп, посщае особливе мюце в життi Львiвщини. Наша область мае значт передумови для розвитку туризму: випд-не геополггичне розташування, значний рекреацiйний потенцiал, сусщство з европейськими кра'1нами, багату культурну спадщину тощо. Данi щодо туристичних потоюв Львiвщини протягом кшькох останнiх рокiв подано у табл. 1.
Табл. 1. Туристичм потоки у Львiвськiй обл. (оаб) [12]
Рк
Кшькють туриста, об-служених суб'ектами туристично'1 дiяльностi
Кшьюсть iноземних туристiв
Кiлькiсть туриста-громадян Украши, якi ви'жджали за кордон
Юльюстъ внутрiшнiх туристiв
Кiлькiсть екскур-санта
2000
118811
23759
28547
66505
64913
2001
110433
27690
25883
56860
61611
2002
115060
31767
23911
59382
62859
2003
142607
34591
26145
81871
82734
2004
128563
32020
28616
67927
96647
2005
90756
11233
35068
44455
112450
2006
93553
8427
40717
44409
140680
2007
117242
9478
58250
49514
79320
2008
143610
14062
76851
52697
78418
2009
109947
9306
59040
41601
79695
2010
153939
9894
102340
41705
56045
2011
128709
12955
81000
34754
17974
2012
124013
19033
63706
41274
33508
2013
188520
16162
131530
40828
22184
2014
92128
2015
61465
28648
26901
Кшьюсть шоземних туриспв за 2000-2014 рр. була найменшою у 2014 р. i становила 2015 оаб. Кшьюсть турислв-громадян Укра'ни, що ви'жджали за кордон впродовж 2000-2014 рр., була найбшьшою у 2013 р. i становила 131530 ос. Цей показник, порiвняно з попередшм роком, зрю у 2 рази (63706 ос.), а з наступним роком впав у 2 рази (61465 ос.).
У 2003 р. кшьккть внутршшх туриспв становила 81871 ос1б, що е найви-щим показником за анал1зоваш роки. У 2014 р. цей показник був у 1,5 раза мен-ший, пор1вняно з попередшм роком. Щодо екскурсанпв у Льв1вськш обл., то !х кшьккть була найвищою у 2006 р. 1 становила 140680 ос1б, а найнижчою у 2011 р. (17974 ос.). У 2014 р. цей показник становив 26901 особа, що в 1,2 раза вищий, шж у 2013 р. (22184 ос.) (див. табл. 1).
Бшьшкть туристов перебувають на Львшщиш не один день 1 важливим питаниям е проживання на цей перюд. Льв1вська обл. надае багато колективних засоб1в розмщень (КЗР) [13]. У 2014 р. кшьккть колективних засоб1в розмь щення становила 340 одиниць (табл. 2).
Табл. 2. Колективт засоби розмЩення у Львiвськiй обл. [14/
Кшьюсть КЗР, одиниць Кшьюсть мюць, одиниць Кшьюсть розмiщених, осiб
зокрема зокрема зокрема
Рiк 8 § юридичш особи фiзичнi особи-тд-приемщ о л о >у юри-дичт особи фiзичнi особи-тд-приемщ усьог( юри-дичш особи фiзичнi осо-би-тд-приeмцi
2011 317 218 99 30295 27808 2487 627246 569075 58171
2012 325 216 109 31555 28610 2945 680744 617799 62945
2013 342 206 136 32003 28395 3608 717829 367082 80747
2014 340 212 128 36283 32746 3537 620007 541916 78091
Зпдно з даними табл. 2, кшьккть КЗР, наданих юридичними особами, збшьшилась пор1вняно з попередшм 2013 р. на 6 од., а ф1зичними особами-шд-приемцями зменшилась на 8 од. Якщо проанал1зувати КЗР по всш УкраМ 1 питому частку КЗР Льв1вщини, то спостеркаемо таке: кшьккть вс1х засоб1в розмь щення (готел1в та аналопчних 1 спещал1зованих засоб1в розмщення) на 2014 р. становила 4572 шт., серед них 340 засобш у Льв1вськш обл. (7,44 % в1д загаль-но! кшькосп). У 2013 р. кшьккть колективних засоб1в розмщення становила 6411 по всш краЫ. На Льв1вщиш на той час працювало 342 заклади (5,33 % в1д вск! кшькосп туристичних буд1вель, по всш УкраМ). Що ж стосуеться кшь-кост1 мкць, розташованих у КЗР, то у 2014 р. !х було 406000 по всш УкраЫ, а на Льв1вщиш - 36283 мкця (8,94 % вщ загально! кшькосп). У 2013 р. КЗР нада-ли 586000 мкць для проживання. Льв1вщина в цьому рощ надала 32003 мкця (5,46 % вщ загально! кшькосп). У цшому частка Льв1всько! обл. у цьому показ-нику збшьшилася на 3,48 % [17].
Юридичш особи надали в 2014 р. 32746 мкць для розмщення туристк, (на 4351 мкце бшьше, шж у 2013 р.). Упродовж 2011-2013 рр. кшьккть цих мкць була приблизно однакова. Суб'екти туристично! д1яльност1 за 2014 р. розмкти-ли 541916 оаб (на 95166 ос. менше пор1вняно з передшм роком). Ф1зичш осо-би-шдприемщ у 2014 р. надавали 3537 мкць для розмщення туристш, що по-ршняда з 2013 р. на 71 мкце менше. ФОП розмктили за 2014 р. 78091 туриста, що на 2656 ос1б менше, шж у 2013 р. [14].
Особливо важливо, щоб заклади туристично! галуз1 надавали необхвдш послуги щодо оздоровлення та в1дпочинку дней у л1тнш перюд (табл. 3).
Табл. 3. Дитячi заклади оздоровления та вiдпочинку, яш працювали влШку в
Львiвськiй обл. [15]
Рк Кшьюсть закладiв, одиниць У них мюць, одиниць Кшьюсть дией, яю перебували у закладах, оиб
усього зокрема заклади усього зокрема заклади усього зокрема заклади
оздоровлення оздоровлення оздоровлення
2010 559 17 3065 2709 49964 7586
2011 763 9 3136 1415 91267 2961
2012 887 6 3051 1050 94233 1906
2013 914 12 2740 2216 106724 6992
2014 579 12 2937 2529 61488 8714
2015 115 7 2800 1556 15200 4585
Проан^зувавши даш за 2010-2015 рр. про дш^ заклади оздоровлення та вщпочинку, як працювали влггку, спостерiгаeмо таке: 1х чисельнкть зростала до 2013 р. i досягла свого максимуму - 914 закладiв оздоровлення. У 2015 р. функцюнувало тiльки 115 закладш (на 464 одиниць менше порiвняно з поперед-нiм роком). Загалом кшьккть мiсць у них iстотно не змшилась. Кiлькiсть датей, якi перебували у цих закладах у 2015 р., становила 15200 оаб, що у 4 рази менше, шж попереднього року. Це зумовлено тим, що розширення закладiв призво-дить до збiльшення витрат на !х утримання, а це, своею чергою, призводить до збшьшення плати за надаш послуг клiентам. Ще одним фактором можна вважа-ти зменшення доходов населения [15].
Львiвська обл. посiдае вагоме мiсце серед областей Украши у сферi туризму. За 2014 р. кшьккть туриспв, що отримали послуги суб'екпв туристично!' да-яльностi Украши, становила 2425089 оаб. По Львiвськiй обл. цей показник ста-новив 92128 оаб (3,8 % вiд юлькосп туристiв по всiй Украíнi). У 2013 р. цей показник по УкраЫ становив 3454316 осiб, а по Львiвськiй обл. - 188520 оаб (5,5 %). За аналiзованi роки спостерiгаемо спад чисельностi туриспв, як по Ук-раíнi, так i по Львiвщинi.
Кiлькiсть iноземних туристiв, яш вiдвiдали Украшу у 2014 р., становила 12711507 оаб. Що ж до Львiвщини, то цей показник становив 2015 оаб (0,02 % вщ загально!' кiлькостi iноземних туристiв). У 2013 р. Украшу вщввдало 24671227 шоземщв, а Львшщину - 16162 особи (0,07 % ввд всiх шоземних ту-ристiв по Украíнi). За цим показником спостерiгаемо зменшення вагомосп Львшщини на туристичнiй мапi Украши (ввд 0,07 % до 0,02 %).
Щодо кiлькостi туристiв-громадян Украши, ят втжджали за кордон, то у 2014 р. цей показник становив 22437671 оаб. У Львшсьюй обл. кшьккть цих громадян була 61465 оаб (0,27 % вщ частки громадян краши). У 2013 р. кшьккть громадян, ят ви'хали за кордон, по всш Украíнi становила 23761287 осiб, а зi Львiвськоí обл. ви'хало 131530 громадян (0,55 %). За цим показником спос-терiгаемо зменшення кшькосп туристов-громадян, якi виíхали за кордон, як по УкраЫ, так i по Львiвщинi.
За 2014 р. кшьккть внутрЫшх туристiв по всш УкраЫ становила 322746 ос. У Львшськш обл. ця кiлькiсть налiчувала 28648 ос., (8,88 % ввд всiеí кiлькостi внутрiшнiх туристов). У 2013 р. цей показник по УкраЫ становив
702615 ос., а по Львшщиш - 40828 ос. (5,81 % вщ загально! юлькосп). Загалом, кшьккть внутршшх туристш по всш УкраЫ зменшилася бшьше шж у 2 рази, а у Льв1вськш обл. - в 1,5 раза. Згрупувавши вс1 даш, можемо спостеркати тен-денцда до зменшення юлькосп туристичних потоюв. Зокрема, зниження кшь-кост1 шоземних туриспв пов'язане з !хшм страхом вщвщувати Укра!ну у важю для нас часи, тобто через вшну на сход1 нашо! держави та анексда Криму [16].
Серед областей Укра!ни Львшська обл. поедала друге мкце (шсля Киева) за кшькктю реал1зованих туристичних путшок, трете - за кшькктю наданих туристичних послуг шоземним туристам (шсля Киева та Одесько! обл.). Щодо Укра!ни, то найбшьше в1тчизняних туристш вшжджали за туристичними пут1в-ками в Грецда, Болгарда, Польщу, Чехда, Туреччину, Египет, Чорногорда, Угорщину, Словаччину, Австрда. По!здками туриспв-громадян Укра!ни в межах держави було охоплено 28,6 тис. ос1б. Найпопуляршшою метою туристич-но-екскурсшних подорожей залишаеться дозвшля 1 в1дпочинок, у 2014 р. подо-рожувало 74,2 тис. ос1б. Друге мкце за метою по!здки належить лжуванню -17,4 тис. ос1б [11].
Специфша сощально-економ1чних та полггичних умов розвитку кра!н свиу пояснюють р1зномаштш шдходи до державного регулювання розвитку туристично! даяльносп. Так, ниш дослвдники видшяють чотири модел1 державного регулювання розвитку туристично! д1яльност1 (табл. 4).
Табл. 4. Модели розвитку туристично/ галузi [18,19]
Модель Кра!на зас-тосування Суть моделi
Перша модель -ринкова США Вщсуттсть центрально!' державно! туристично! адмшстра-ц11, органу державного управлiння на рiвнi центрально! влади. Усi питання, пов'язанi з розвитком туризму, виршують на рiвнi регiонiв або самостшно суб'екти господарювання.
Друга модель Сгипет, Туреччина Передбачае наявнiсть спещального, потужного, авторитетного та самостшного державного центрального органу (мшс-терства, управлшня та iн.), що займаеться розвитком та кон-тролюе д1яльшсть усiе! туристично! галузi.
Третя модель - евро-пейська Францiя, Велика Британiя, 1там, 1спан1я Питання щодо туристично! дiяльностi у кра!нi виршують у "надрах" певного багатогалузевого мшстерства на рiвнi вщ-повiдного галузевого пiдроздiлу. При цьому пiдроздiл мшстерства, що вщповщае за розвиток туризму в краш, прова-дить дiяльнiсть за двома напрямами: вирiшуе або регламен-туе загальнi питання державного регулювання та спрямовуе й координуе маркетингову дiяльнiсть.
Четверта модель -змшана Малайзiя Передбачае створення комбшованого мiнiстерства, яке, крiм туризму, охоплюе iншi, сумiжнi з ним або взаемодоповню-вальнi напрями соцiально-економiчно! полiтики.
Кожна з1 свггових моделей розвитку туристично!' галуз1 заслуговуе на особ-ливу увагу. З кожно! з них можна обрати певш риси, як1 найкраще впливають на розвиток туризму в тш чи 1ншш держав1. Поеднавши особливосп кожно! модели можемо вибудувати для себе вдеальну 1 застосувати И у нашш кра!ш Якщо розглядати можливосп туристично! галуз1 Льв1вщини, то доцшьно наголосити, що 11 рекреацшш ресурси представлен! лжувальними мшеральними водами, ль
кувальними грязями, озокеритом, киматичними, водним та люовими ресурсами. З кожним роком розвиваються альтернативнi форми туризму: екстремаль-ний, елiтарний, зелений [20].
Водночас подальший розвиток туризму гальмуеться багатьма чинниками: вiдсутнiстю цiлiсноí системи державного управлшня туризмом у регiонах; не-досконалiстю нормативно-правово1 бази; недостатнiстю методично!", оргашза-цшно!, шформацшно! та матерiальноí пiдтримки суб,ектiв пiдприемництва ту-ристично' галузi з боку держави; незадовшьним станом туристично'1, сервiсноí та шформацшно! iнфраструктури в зонах автомобтьних дорт та мiжнародних транспортних коридорiв; недостатшстю рiвня розвитку iнформацiйноí шфрас-труктури. Для подолання цих негативних факторiв доцiльно вжити низку захо-Д1в (рис. 3)._
—Г Заходи, спрямоваш на збшыпення туристичного потоку на Льв1вщинуЛ
-Удосконалювання ¡нституцюнальноТ структури управлшня й шдтримки туризму; "Удосконалювання нормативно-правово! бази туристично'1 галузц "Сприяння просу ванню туристичних послу г на св1товий ринок; "Сприяння залученню швестицш у туристичну шдустр1ю Льв1вщини; "Розвиток еколопчного й спортивно-оздоровчого вщцв туризму; -Розвиток культурно-шзнавальних вщцв туризму; -Розвиток м1жрепонального, зокрема й прикордонного, туризму; "Розвиток \ нфраструктури туризму й видовищно-розважально'1 шдустрп; "Розроблення програм розвитку туризму в мунщипальних утвореннях; "Розвиток системи розмщення туриспв [ рекреашив; "Розвиток системи кадрового забезпечення туристично'1 галузг
Рис. 3. Система захоЫв щодо збтьшення туристичного потоку у Львiвщину [21]
У туристичнш сферi Украши Львiвська обл. входить за бшьшютю показни-кiв до десятки лiдерiв. Найкращi позицп Львiвська обл. мае у показниках мiж-народного туризму Украши. Львiвська обл. посщае друге мiсце (пiсля Киева) в УкраМ за кiлькiстю вшзних туриспв [22].
Як зазначають автори Програми розвитку туризму та курорпв у Львiвськiй обл. на 2014-2017 рр., "... область мае передумови для перспективного розвитку культурно-пiзнавального, лшувально-оздоровчого, гiрськолижного, природни-чо-пiзнавального, науково-освiтнього, релтйного, мисливського, сiльського, екологiчного, водного, етшчного, спортивно-оздоровчого, дтового, вщпочин-ково-розважального видiв туризму" [23].
Щодо безпосередньо бюджетного фшансування, то, згiдно з досвщом зару-бiжних кра!н, основними його напрямами в Укра!т можуть бути покращення туристичного iмiджу кра!ни, активiзацiя туристично! дiяльностi, прогнозування розвитку туризму, розвиток сощального туризму, активiзацiя державно-приватного партнерства в розвитку туристично! шфраструктури.
Перспективи розвитку туризму Львiвськоí обл. е однi з найкращих в Укра-íнi. Розвинена туристична iнфраструктура та вигiдне мiсце розташування сприяють туристичнiй привабливостi. Проте е низка ютотних проблем, тому подальший розвиток туристично! сфери потребуе використання найновiших тех-
нологiй i нових управлiнських методик для створення конкурентоспроможних туристичних продуктiв на Львшщиш.
Висновок. 1з кожним роком розвиток туризму в Укра!ш набувае дед^ бшьших обертiв. Щороку нашу державу вдащуе в середньому 17 млн шозем-щв, бiльшiсть яких е громадянами кра!н СНД, а третина при!жджае з 6С. Укра-!на е одним 3i свггових лiдерiв з мiжнародного туризму - за даними Всесвиньо! органiзацií туризму, Укра!на посiдае сьоме мiсце за шлькктю вiдвiдувань щороку. Отже, туристична галузь мае надзвичайно важливе значения для економши нашо! держави, а розвиток ще! сфери суспiльного життя повинен стати одним iз прюритетних завдань на найближче майбутне.
Унаслщок проведеного дослiдження можна зробити таю висновки:
• Львiвщина - стратепчно важливий культурний, полiтичний та екожшчний ре-rioH Укра!ни, який, водночас, е найб1льшим туристично-вiдпочинковим та ку-рортним регiоном Захщно! УкраУни.
• Головний змкт фшансово! дiяльностi туристичного пiдприемства полягае в на-лежному забезпеченш фiнансування.
• Туристична галузь набувае дедалi важливiшого значения для розвитку еконо-MiRM та сощально! сфери УкраУни та Львiвщини зокрема.
Доходи вщ туристично! дiяльностi формуються за рахунок надходжень вiд основно! дiяльностi, проживання туристiв у готелях, мотелях i кемпiнгах (го-тельний збiр), обслуговування пiдприемствами харчування, транспортного об-слуговування, додаткових послуг, а також шших видiв дiяльностi.
Щодо теперiшнього стану сфери туризму у Львiвськiй обл., то iснуе тен-денцiя до спаду всiх показниюв. Причиною цього можна вважати нестабшьну економiку, военну ситуацiю, економiчну кризу. 1нтенсивний розвиток туризму в Укра!ш сприятиме змiциенню i! економiки та i! утвердженню як туристично! держави, а Льв1вщини - як важливого туристичного центру бвропи.
Лiтература
1. Ангелко 1.В. Сучасний стан та перспективы розвитку туристично! rajiy3i в Укршш / 1.В. Ангелко // Укра!нський сощум : зб. наук. праць. - 2014. - № 2. - С. 71-79.
2. Капустяк 1.В. ТенденцТ! розвитку туризму в Укршш. Буковинська державна фшансова академiя / 1.В. Капустяк, Р.Р. Гудима. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://www.rusnau-ka.com/15_APSN_2010/Economics/65964.doc.htm
3. Шепелюк С.1. Особливостi становлення та розвитку туристично! щдустрн в Украш / С.1. Шепелюк // Вюник Д1ТБ : зб. наук. праць. - 2013. - № 17. - С. 262-268.
4. Сахно С.Ю. Менеджмент сервгсу / С.Ю. Сахно, М.С. Дорош, А.В. Рабенко. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://pidruchniki.com/19390825/menedzhment/organizatsiya_tehnologi-ya_nadannya_turistichnih_poslug
5. Пуцентейло П.Р. Економжа i оргашзацш туристично-готельного тдприемництва / П.Р. Пуцентейло. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://tourlib.net/books_ukr/pucentejlo51 .htm
6. Лозинська М.Ю. Сегментацiя ринку туристських послуг / М.Ю. Лозинська // Вюник На-цiонального унiверситету "Львшська полiтехнiка". - Сер.: Економiчна. - Львш : Вид-во НУ "Львiвськаполiтехнiка". - 2004. - № 499. - С. 183-191.
7. Захарчук С.С. Фiнансово-економiчнi проблеми функщонування туристично! галузi в Ук-ра!ш / С.С. Захарчук // Економжа. Управлшня. 1нновацн : зб. наук. праць. - 2010. - № 1(3). [Електронний ресурс]. - Доступний з https://tourlib.net/statti_ukr/zaharchuk.htm
8. Охршенко А.Г. Фiнансовi аспекти функщонування туристично! галузi / А.Г. Охр1мен-ко // Збiрник наукових праць Национального ушверситету державно! податково! служби Укра!ни. - 2011. - № 1. - С. 394-403.
9. Кифяк В.Ф. Оргашзащя туристично'1 дiяльностi в Укршш / В.Ф. Кифяк. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://tourlib.net/books_ukr/kyfiak_8.htm
10. Паламарчук 1.О. Особливостi фшансових вiдносин туризму. [Електронний ресурс]. -Доступний з https://www.rusnauka.com/39_VSN_2014/Economics/15_182594.doc.htm
11. Статистичш даш. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://lv.ukrstat.gov.ua/ukr/-si/press/2015/r15_71 .pdf
12. Статистичнi даш. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://lv.ukrstat.gov.ua/dem/-SWF/dani/culture/graphO 1 .html
13. Статистичш даш. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/me-tod_15 .php? ind_page=si&vid= 1 &ozn_news=6&code=24&show2= 1
14. Статистичш даш. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/ye-ar/2011/t249911_4.pdf
15. Статистичнi данi. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/ye-ar/2012/t249912_5 .pdf
16. Статистичш даш. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://www.ukrstat.gov.ua/opera-tiv/operativ2007/tyr/tyr_u/potoki2006_u.htm
17. Статистичш даш. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://www.ukrstat.gov.ua/opera-tiv/operativ2013/tur/zr_u.html
18. Давидова О.Г. Моделi державного регулювання розвитку туристично'1 дiяльностi: свгто-вий досвiд / О.Г. Давидова // Ефективна економжа. - 2012. - № 10. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://tourlib.net/statti_ukr/davydova4.htm
19. Бартошук О.В. Моделi розвитку щдустри туризму (зарубiжний досвiд) / О.В. Барто-шук // Держава i регiони. - Сер.: Економжа та шдприемництво. - 2011. - № 2. - С. 62-68.
20. Фарат О.В. 1нновацшш напрями розвитку туристично'1 галузi Львiвського регюну / О.В. Фарат. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://tourlib.net/statti_ukr/farat.htm.
21. Мамчин М.М. Тенденци розвитку туристично-рекреацшно'1 галузi Льв]вщини / М.М. Мамчин, С.Й. Чучмарьова, О.1. Мархевка // Вюник Нацiонального ушверситету "Льв]вська поль технжа". - Сер.: Економiка. - Льв]в : Вид-во НУ "Льв]вська полiтехнiка". - 2008. - № 654. - С. 193-199. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://vlp.com.ua/files/60_0.pdf
22. Садула Л.М. Сучасний стан та перспективи розвитку мiжнародного туризму у Львiвсь-к1й областi / Л.М. Садула. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://bsfa.edu.ua/fi-les/konf/22032013/s5/Sadula.pdf
23. Стратегiя розвитку Львiвсько'í областi. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://vk.com/doc54269921_430575888? hash=04627fae29d2d19853&dl=6d71320290083f44a9
Надшшла до редакцп 26.05.2016р.
Телюк Е.Ф., Гнатышин М.С., ГринчукН.В. Развитие туристической отрасли Львовской области как составляющей туристической сферы Украины
Освещено развитие туристической отрасли Львовской обл. как составляющей туристической сферы Украины. Проанализирована туристическая отрасль Украины, в частности Львовщины. Рассмотрены классификация туристических услуг и их особые черты. Отражена суть финансирования сферы туризма, его виды, цели и источники. Проанализированы туристические потоки Львовской обл. в течение последних нескольких лет. Освещен анализ данных о коллективных средствах размещения, а также о детских заведениях оздоровления и отдыха, которые работали летом. Проанализировано состояние туристической отрасли Львовской обл. в целом, что позволило определить вклад Львовщины в развитие государственного туризма. Исследован зарубежный опыт в сфере финансирования и развития туристической сферы на основе следующих стран: США, Египет, Турция, Франции, Великобритании, Италии, Испании, Малайзии через призму четырех основных моделей развития туристической отрасли. Представлены целесообразность финансирования и основные направления развития отрасли во Львовской обл.
Ключевые слова: туризм, туристическая отрасль, туристические услуги, туристическая деятельность, прибыль туристического предприятия, коллективные средства размещения, модели развития туристической отрасли.
TelyukK.F., Hnatyshyn M.S., GrinchukN.V. The development of the Tourism Industry in Lviv Region as a Part of the Tourism Sector of Ukraine
The development of the tourism industry in Lviv region as a part of tourism industry in Ukraine is shown in. The tourism industry of Ukraine, including Lviv region is analyzed. We consider the classification of tourist services and their special features. The essence of tourism, the type, purpose and source are studied. Tourism flows of Lviv region in recent years are highlighted. The analysis of collective accommodation facilities, as well as children's institutions and rehabilitation centers working in the summer is made. The state of tourism industry in Lviv region as a whole, which help to determine the contribution to the development of state tourism, is revealed. International experience in the field of finance and tourism development is specified on the basis of the following countries: USA, Egypt, Turkey, France, Great Britain, Italy, Spain, and Malaysia through the prism of four basic models of tourism development. Advisability of financing and development sector in Lviv region is described.
Keywords: tourism, tourist industry, travel services and tourist activity, income of tourist enterprises, collective accommodation facilities, tourism development models.
УДК 330.[3+322]
ШВЕСТИЦ1ЙНИЙ ШЛЯХ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ У КАРПАТСЬКОМУ РЕПОН1
О.М. Куштрчук-Ставнича1
Охарактеризовано швестицшш прюритети туризму у Карпатському регюш Украши. Визначено специфшу швестування спещал1зованих вид1в туризму, виявлено проблемы аспекти швестищйно! дшльноот за окремими видами туризму. З1брано та систематизо-вано шформащю щодо основних швестицшних проектш у туризм1 Карпатського регь ону у розр1з1 ключових вид1в туризму. На основ1 з1браних даних оцшено загальний об-сяг потреби в швестищях для розвитку туризму в областях Карпатського регюну. Вис-вгглено перспективы напрямки кашталовкладень у розр1з1 спещал1зованих вид1в туризму.
Ключовi слова: туризм, спещал1зоваш види туризму, туристичш швестицп, швестицшш проекти, Карпатський регюн.
У щлому свт швестици в туризмi е прюритетом державно! iнвестицiйноí полiтики, оскiльки вони характеризуются досить низьким р1внем вкладень за швидко! iнвестовiддачi. Починаючи з 2012 р., в УкраМ туризм також визначено як один з прюритетних видiв дiяльностi [1, 2]. Проте, варто зауважити, що ефективнкть туристичних iнвестицiй залежить ввд галузево! специфiки, зокре-ма ввд виду туризму та регiону ^естування.
Незважаючи на рiзноманiття спецiалiзованих видiв туризму, розвинених у Карпатському регюш, швестицшне стимулювання !х розвитку в цш мiсцевостi супроводжуеться низкою трудношдв, зумовлених соцiально-економiчними та полiтичними обставинами та регiональними чинниками.
Проблематику туристичних ^естицш вивчали такi вiтчизнянi та закор-доннi вченi, як А. Амоша, О. Давидова, В. Квартальний, А. Степанова та iн. На мезорiвнi (на рiвнi регiону) подiбну проблематику дослiдили Л. Грановська, Б. Данилишин, М. Долiшнiй, 6. Хлобистов. Проте цi автори оминули увагою
1 ст. викл. О.М. Кушшрчук-Ставнича, канд. екон. наук - Львгвський шституг економгки i туризму
