CC BY
27Учет записки ТаврШського нацгонального университету \м. В. I. Вернадського Сер1я «Фыолог^я. Сощальт комушкацИ». Том 24 (63), №1 Ч.2. 2011 р. С. 159 - 162.
УДК 811.161.2
КУЛЬТУРН1 КОНЦЕПТИ: ЗМ1СТ, СТРУКТУРА, ПРИНЦИПИ КЛАСИФ1КАЦП
Щербачук Л. Ф.
Тавршський нацюнальний ушверситет 1м. В.1. Вернадського, Симферополь, Украта
Стаття присвячена проблемам аналiзу змюту, структури, принцитв класифкацп культурних концеп™ як мовно-ментальних категорш.
Ключовi слова: мова, культура, культурний концепт, мовна картина св^у.
Визначаючи мюце та роль культури в житт суспшьства, ми одночасно формуемо уявлення про роль мови як засобу трансляцп культури. Характерною особливютю лшгвютики та сум1жних з нею наук (когштологп, лшгвокультурологп, етнопсихолшгвютики тощо) кшця ХХ - початку ХХ1 ст. визначаеться розвиток тих напрямюв, яю пов'язаш з особливостями концептуатзацп дшсност через призму антропоцентричносп, з дослщженням мови як репрезентанта певно! культури й ментальносп. Дослщники базуються на положенш В. фон Гумбольдта про вивчення мови в тюному зв'язку з людиною та И культурою. Загальновщомо, що в мов1, як у дзеркат, вщображаються набутки попередшх культур або етапи розвитку т1е! чи шшо! культури, категорп уявлення етносу про довкшля. Мова виступае формою вираження змюту думки й ушверсальною формою концептуатзацп св1ту та рацюнал1зацп людського досвщу. Актуальним з огляду на це видаетьсядослщження етшчних особливостей когштивних процес1в, покладених в основу мовно! номшацп, вивчення мови й культури в однш систем1 наукових категорш.
Основнамета статт полягае в характеристик змюту, структури, принцитв класифшацп культурних концеппв як мовно-ментальних категорш.
Д1алектична еднють лшгвального й концептуального аспектов характеристики явищ дшсност розкриваеться в теор1ях картин свгту, що активно розробляються як вточизняними, так { заруб1жними вченими, зокрема: О. Кубряковою, В. Жайворонком, С. Ермоленко, Л. Лисиченко, А. Мойс1енком, Н. Слухай, Ж. Соколовською та ш. Бшьшють сучасних дослщниюв-лшгвокультуролопв { когштивют1в (М. Алеф1ренко, С. Воркачов, I. Голубовська, В. Карасик, В. Кононенко, В. Маслова, О. Сел1ванова, Ю. Степанов, Й. Стернш, В. Ужченко, Г. Яворська та ш.) переконаш, що мовна картина свгту формуеться передуем системою ключових концептов.
З початку 90-х роюв ХХ ст. термш концепт, за висловлюванням М. Красавського, «переживае епоху «лшгвютичного Ренесансу» завдяки, у першу чергу, працям Д. Лихачова та Ю. Степанова, яю реашмували його й дали йому грунтовну штерпретащю» [9, с. 34]. Учеш вважають концепт основним осередком культури в ментальному свт людини, основним елементом культури певного
етносу. Активне вживання даного термша в когштивнш лiнгвiстицi, у парадигмi лiнгвiстичного концептуалiзму, а також у лшгвокультурологп пояснюеться «необхiднiстю введення в 1хнш категорiйний апарат когштивно! ланки, яко! не вистачае i в змiст яко! крiм поняття входять асоцiативно-образнi оцiнки й уявлення про нього його продуцент i користувачiв» [9, с. 34]. З одного боку, концепт сшввщноситься з мисленневими процесами людини, з шшого - зi свiтом культури й знаходить проекци в мовi.
Однак варто зауважити, що в сучасному мовознавсга термiн концепт не мае однозначного тлумачення. О. Селiванова на основi визначення К. Кубряково! («концепт - термш, що служить поясненню одиниць ментальних i психологiчних ресуршв нашо! свiдомостi й пе! шформацшно! структури, що вiдображае знання й досвщ людини; оперативна змiстова одиниця пам'ятi, ментального лексикону, концептуально! системи й мови мозку, вше! картини св^у, вщображено! у психiцi людини») вважае, що концепт- це шформацшна структура свщомосп, рiзносубстратна, певним чином оргашзована одиниця пам'ятi, яка мютить сукупнiсть знань про об'ект тзнання, вербальних i невербальних, набутих шляхом взаемодп п'яти психiчних функцiй свщомосп й позасвiдомого [13, с. 256]. Представники шшого лшгвютичного напрямку концепт трактують як «згусток культури у свщомост людини; те, у виглядi чого культура входить у ментальний свгг людини; i те, за допомогою чого людина, рядова, звичайна людина, не «творець культурних цшностей» - сама входить у культуру, а в деяких випадках i впливае на не!» [14, с. 40]. На думку С. Воркачова, ус сучасш пiдходи до розумшня концепту зводяться до лiнгвокогнiтивного й лшгвокультурного осмислення цих явищ [1]. Лшгвокогштивний i лiнгвокультурний пiдходи до розумшня концепту не заперечують один одного, а розрiзняються лише векторами стосовно шдивща: лшгвокогштивний концепт - це напрямок вщ iндивiдуальноl свщомосп до культури, а лiнгвокультурний концепт - це напрямок вщ культури до шдивщуально! свiдомостi [7, с. 117]. Проте О. Селiванова вважае, що таке розмежування концептiв е недостатньо обгрунтованим, «адже концепти мають когштивну природу й визначенi культурою незалежно вiд спрямування !х аналiзу. Iндивiдуальний концепт, безперечно, мае фрагмент особистюного досвiду, який знов-таки опосередкований шзнавальною здатнiстю людини та його занурешстю до соцiуму й культури» [12, с. 114].
Отже, на основi рiзних пiдходiв щодо визначення сутносп концепту можемо стверджувати про визнання його як конструкта i культури, i мови та надання йому статусу культурного (теорiя культурних концеппв Ю. Степанова). Пiд культурним концептом розумiемо «багатовимiрне смислове утворення, у якому видiляються цiннiсна, образна i поняттева сторони» [7, с. 109]. Термш культурний концепт вщповщае уявленню не лише окремо! людини, а, ширше, етнiчноl спiльноти про п смисли, значення, асоцiати, що оперують у процеш мислення, вщбивають знання й досвiд, визначають юторико-культуролопчний фон i отримують для свого вираження систему мовних знакiв. Словниковий склад будь-яко! мови виступае найпереконлившим доказом реальностi культури, неоднорiдноl, постшно змiнноl, як i мова. Культурний концепт характеризуеться складшстю структури й змюту. По-
Культурнi концепти: змст, структура, принципи класифiкацiУ
перше, до нього належить усе, що притаманне CTpyKTypi поняття, по-друге, у структуру концепту входить усе, що робить його фактом культури: етимолопя, символша, особливосп сприйняття, оцшки тощо.
До цього часу залишаються дискyсiйними методи вивчення й принципи класифшаци культурних концептiв. А. Вежбицька обгрунтовуе гiпотезy про iснyвання концептуальних i мовних ушверсалш, загальнолюдських (ушверсальних) культурних концептiв, що по-рiзномy групуються й по-рiзномy вербалiзyються в рiзних мовах у тiснiй залежностi вщ лiнгвiстичних, прагматичних та кyльтyрологiчних факторiв i е певними квантами знань i досвщу людини [2]. Специфiчна квалiфiкацiя концептiв пояснюеться культурними домшантами поведiнки, iсторично закрiпленими цiннiсними орiентацiями, прийнятими у вiдповiднiй лiнгвокyльтyрi [7, с. 111]. Так, наприклад, В. Ужченко загальнокультурними визначае концепти свобода, BÍ4HÍCTb, життя, смерть, любов [15, с. 295]. Концепт може виражатися словами. Таю слова-концепти здатш характеризувати ознаки матерiально! та духовно! культури народу й репрезентувати в мовi нацюнальну картину свгту цього народу. Змютовий обсяг концепту набагато ширший, шж лаконiчний вербалiзатор. Стверджуючи, що «концепти формуються в «текстах культури» - мiфах, легендах, казках, прозових i поетичних творах, народних шснях, прислiв'ях, приказках» [4, с. 148 - 149], учет не лише акцентують увагу на !хньму етнокультурному змiстi [5, с. 51 - 53], але й виокремлюють складники - образнють i символи - як вершинш координати нацюнально-культурного св^осприйняття [11, с. 15]. В ушверсальних культурних концептах система об'ективаци також виявляе нацiональнy, етнiчнy специфiкy, i визначити межу мiж нацiональним i ушверсальним бувае надто складно, адже одне переходить в iнше. Етнокультурний компонент можна ч^ко простежити в процес порiвняння з вiдповiдними концептами шших мов, дiалектiв чи часових вiдрiзкiв однiе! мови. На думку I. Голубовсько!, мiжмовне зiставлення, на перший погляд, подiбних концептiв (укр. доля - рос. судьба, укр. воля - рос. воля) виявляе !хш сyттевi розбiжностi, зyмовленi як суто лшгвютичними, так i екстралшгвютичними, iсторико-психологiчними чинниками [3, с. 29].
Звертають на себе увагу особливосп мовно! об'ективаци концептiв, квалiфiкованих у науковш лiтератyрi культурними домiнантами етшчно! ментальностi - етнокультурними концептами (наприклад, культурними домшантами укра!нсько! ментальностi вважають концепти воля, доля, лихо [3, с. 29], земля, мати, хата, хлiб, доля [8, с. 64], рушник, калина, хата, чумак [15, с. 295]; росшсько! - судьба, воля, тоска [2, с. 282 - 284], воля, правда, пустота, судьба, удаль, тоска [3, с. 29], простор, приволье, уют, удаль, подвиг, хохот, радушие, неприкаянность, маята ... [10, с. 231]; шмецько! - iдеалiзм, порядок [6, с. 194 - 196], китайсько! - ц1(св^ова енерпя), yin (жшоче начало), yang (чоловiче начало), ming (доля) [с. 3, 29] тощо). Етнокультурш концепти сшввщносяться з мешаттетом як сукупнютю когштивних, етшчних, емотивних, поведшкових стереотипiв нац^'. У наyковiй лiтератyрi наразi не iснyе повного списку етнокультурних концептiв. Приклади свiдчать i про дискусшшсть критер^в щодо укладання концептyарiя культури.
Отже, визначаючи мюце та роль культури в житп окремо'' людини й суспiльства взагалi, ми одночасно формуемо уявлення про роль мови як засобу трансляци культури через призму концептуатзацп. Концепт визначаеться як комплекс культурно зумовлених уявлень людини про св1т, про предмет, явище чи ознаку в певиш культурi, характеризуеться вiдповiдним змiстом, структурою, постшною динамiкою, особливостями етномовно'' об'ективаци та потребуе подальших дослiджень.
Список л^ератури
1. Воркачев С.Г. Концепт счастье я в русском языковом сознании: опыт лингвокультурологического анализа: Монография. - Краснодар, 2002. - 142 с.
2. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков. - М.: Языки русской культуры, 1999. - 780 с.
3. Голубовська 1.О. Етноспециф1чш константи мовно'' свщомостг автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. фшол. наук: спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство»/1.О. Голубовська. - К., 2004. -38 с.
4. Даниленко Л.1 Мовно-образний просир чесько'' ментальностг концепт «краса» // Мовознавство, 2006. - № 2 - 3. - С. 147 - 152.
5. Жайворонок В.В. Проблема концептуально!' картини св1ту та мовного ïï вщображення // Культура народов Причерноморья. - № 32. - 2002. - С. 51 - 53.
6. Зусман В.Г. Немецкое // Межкультурная коммуникация: Учебное пособие. - Нижний Новгород: Деком, 2001. - С. 184 - 197.
7. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. - М.: Гнозис, 2004. - 390 с.
8. Кононенко В.1. Мова i народна культура // Мовознавство. - 2001. - № 1. - С. 62 - 69.
9. Красавский Н.А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах: Монография. - М.: Гнозис, 2008. - 374 с.
10. Маслова В. А. Homolingualis в культуре: Монография. - М.: Гнозис, 2007. - 320 с.
11. Мацьюв П. Концептосфера Бог в укра'нському мовному простора Монографiя. - Дрогобич: Коло, 2007. - 332 с.
12. Селiванова О.О. Сучасна лшгвютика: напрями та проблеми: Пщручник. - Полтава: Довкшля - К, 2008. - 712 с.
13. Селiванова О.О. Сучасна лшгвютика: термшолопчна енциклопедiя. - Полтава: Довкшля - К, 2006. - 716 с.
14. Степанов Ю.С. Словарь русской культуры. Опыт исследования. - М: Школа «Языки русской культуры», 1997. - 824 с.
15. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеолопя сучасно'' укра'шсько'' мови: навчальний поабник. - К.: Знання, 2007. - 494 с.
Щербачук Л.Ф Культурные концепты: содержание, структура, принципы классификации /Л.Ф Щербачук// Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2011. - Т. 24 (63), №1 Ч.2. - С. 161-164
Статья посвящена проблемам анализа содержания, структуры, принципов классификации культурных концептов как ментально-языковых категорий.
Ключевые слова: язык, культура, культурный концепт, языковая картина мира.
Scherbachyk L.F. Cultural concepts: contents, structure, principles of classification / L.F. Scherbachyk// Scientific Notes of Taurida National V.I.Vernadsky University. - Series: Phylology. Social communications.- 2011. - V.24 (63), №1 P.2. - P. 161-164
The article is devoted to analyze contents, structure, principles of classification of cultural concepts as mental-language category.
Key words: language, culture, cultural concept, language picture of the world.
Стаття надшшла до редакци 15 листопада 2010року
