CC BY
30
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет УкраТми
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 007:339.9+002 Здобувач А.Я. Гадзало - RbeiecbKa КА
ШТЕЛЕКТУАЛЪНА СКЛАДОВА ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ В КОНЦЕПЦ1ЯХ РОЗВИТКУ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО СУСП1ЛЪСТВА
Проаналiзовано погляди украшських i зарубiжних науковцiв стосовно впливу штелектуально!' складово'1 людського капiталу на формування постiндустрiального (iнформацiйного) суспiльства, охарактеризовано тенденцп його розвитку. Визначено взаемозв'язок мiж знанням та iнформацieю.
Ключов1 слова: людський капiтал, iнтелектуальний капiтал, шформащя, пос-тiндустрiальне (iнформацiйне) суспiльство.
Competitor A. Ya. Gadzalo - L'viv commercial academy
Intellectual constituent of human capital in conceptions of development of informative society
The looks of domestic and foreign researches workers are analysed in relation to influence of intellectual constituent of human capital on forming of informative society, his progress trends are described. Certainly intercommunication between knowledge and information.
Keywords: human capital, intellectual capital, information, informative society.
Постановка проблеми. Так само, як i сутшсть суспшьного розвитку, роль та значения людського кашталу в сощально-економ1чному житл сус-пшьства перебувае у постшнш динашщ. Науково-техшчний прогрес i глоба-л1защя сучасно1 економши обумовлюе нов1 вимоги до технологш виробниц-тва. В епоху постшдустр1ального суспшьства зростаючу роль у виробнищш почали вщгравати оргашзаторсью здабноси пращвника, його економ1чне мислення, здатшсть швидко реагувати на будь-як змши в сощально-еконо-м1чному житл суспшьства, адже на сьогодш знання та шформащя виступа-ють одним з основних джерел прибутку. Саме тому провщш держави свггу визначили й сформували ч1тю позицн стосовно побудови та розвитку шфор-мацшного суспшьства. В Укршт це питання залишаеться недостатньо вирь шеним i потребуе подальшого доопрацювання.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Дослщженню тенденцш розвитку та формування шформацшного суспшьства придшено значну увагу у працях Ф. Мечлапа, Й. Масуди, Д. Белла, Е. Тофлера, Ф. Уебстера, Т. Сто-унера, М. Кастельса, П. Дракера, А. Гальчинського, В. Д1зарда, П. Колока, М. Смгга, В. 1ноземцева, Ю. Бажала, О. Бшоруса, Л. Мельника, О. Чубукова, М. Згуровського, О. Мураховського, В. Семиноженка та шших учених. Од-нак багато аспекив цього питання ще не дослщжено.
Методика дослвджемь. Основну увагу у дослщженш зосереджено на характеристик погляд1в украшських i заруб1жних учених стосовно сутност шформацшного суспшьства, розкрито вплив на нього людського кашталу, визначено тенденцп його розвитку.
Результати дослщження. Провщною щеею в концепцп розвитку пос-тiндустрiального iнформацiйного суспiльства е визначення нового стану ци-вшзаци на основi аналiзу окремих його складових, а також впливу на нього окремих складових людського кашталу.
Одним iз перших науковцiв, який вщокремив знання та iнформацiю вщ iнших чинникiв виробництва та запровадив у науковий об^ термiн "ш-формацiйне суспiльство", став Ф. Мечлап. У сво!й працi "Створення та поши-рення знань у Сполучених Штатах Америки" учений зазначив, що 1958 р. 29 % ВВП США припадало на "шдустрш знань" [1, с. 6]. У подальшому щ ще! розвинули у сво!х наукових працях М. Порат, Ю. Хаяшi та Й. Масуда. Так, М. Порат у пращ 'Чнформацшна економша" дослiдив первинний i вто-ринний взаемодоповнювальнi iнформацiйнi сектори. Учений стверджував, що в первинному секторi сфера знань маншулюе знанням для створення на-укомiстких благ, а у вторинному - знання та маншулювання шформащею е лише одшею частиною процесiв матерiального виробництва. Разом щ два сектори становили бшьш, нiж 50 % уЫе! економiчно! дiяльностi кра!ни i М. Порат виснував про побудову в США шформацшного суспшьства [1, с. 7].
Японщ першими у свт вiддали перевагу iнформацiйному шляху розвитку, що за досить короткий термш дозволило вивести кра!ну на друге мюце у свт за ВВП на душу населення i на перше мюце за багатьма iншими показ-никами розвитку економжи, науки й технiки.
Так, японський учений Й. Масуда у сво!й пращ "Комп'ютошя" обгрун-тував та узагальнив такi основнi характеристики шформацшного суспшьства, як глобальшсть, вихщ людства на космiчний рiвень свщомостц свiтовий сим-бiоз людства i природи; перехiд до iснування людства у глобальному шфор-мацiйному простор^ сформулював принципи концепцп "глобально! комп'ю-топп", здiйснив порiвняльний аналiз iндустрiального й iнформацiйного сус-пiльства [2, с. 71]. Шляхи, методи та засоби формування i вдосконалення ш-формацiйного суспiльства, якi обгрунтував Й. Масуда, можна, на наш погляд, застосувати в Укра!ш. Це дасть змогу сформувати в нашш державi шформа-цiйне суспiльство та увшти до глобально! iнформацiйно! спiльноти, де визна-чальними чинником виробництва стали шформащя i знання [3].
Значну увагу дослщженню концепцi! постiндустрiального шформацшного суспшьства придшив у сво!х працях Д. Белл. Вiн визначив ютотну вщ-мiннiсть мiж концепщею постiндустрiалiзму та поглядами прихильникiв ш-дустрiалiзму, якi всi суспiльнi змши виводили лише iз прогресу техшки й тех-нологi!. Учений обгрунтував концепщю постiндустрiалiзму, опублiкувавши 1973 р. працю "Настання постiндустрiального суспiльства". Белл стверджував, що наступного столггтя виршальне значення у соцiально-економiчному життi людства буде мати новий сощальний уклад, заснований на глобальних телеко-мушкащях. Систему постiндустрiалiзму вiн охарактеризував так:
• перехщ вщ виробництва товар1в до виробництва послуг (бшьша частина людського катталу зайнята в торпвл1, фшансах, транспорт^ наущ);
• переважання серед пращвнишв "класу" професшних фах1вщв 1 технтв;
• провщна роль теоретичних знань як основи нововведень в економщ1, пол1ти-щ та сощальнш структур1 суспшьства;
Нащомальмий лiсотехнiчний умiверситет УкраТми
• ор1ентащя в майбутньому на методи контролю i ощнки можливих напрямшв розвитку технологи;
• прийняття ршень на засадах ново1 iителектуальиоï технологи [4, c. 18].
Д. Белл стверджував, що постiндустрiальне суспiльство засноване на послугах i основне значення належить шформацп. Важливу роль у розвитку шформацшного суспшьства учений вщводив штелектуальнш складовiй людського капiталу.
Вагоме мюце теорiï постiндустрiального iнформацiйного суспшьства вщведено у працях Е. Тофлера, який стверджував, що шформацшне суспшь-ство е високотехнiчною розвиненою цившзащею, що "несе з собою" новий кодекс поведшки та виводить людей за межi концентрацiï енергiï, грошових коштiв i влади. За його словами, "освгга також змiниться: роки обов'язково1 освiти стануть коротшими, освга стане рiзнобiчною, бiльше переплетеною з працею й бшьше розтягнутою на роки життя" [5, с. 339]. Дослщжуючи рiвень квалiфiкацiï працiвникiв, учений зазначав, що "пращвники Третьоï Хвилi е складними iндивiдуалiстами, гордими з того, що вони вiдрiзняються вщ ш-ших" [5, с. 340]. Таких поглядiв дотримувався й Ф. Уебстер, який стверджував, що "новi технологи - це одна з найпомпташих ознак народження шформацшного суспшьства" [6]. Вш видшив таю типи теорш iнформацiйного суспшьства: технолопчш; економiчнi; пов,язанi зi сферою зайнятостi; просторо-вi; культурш.
В основi кожного типу закладено однойменний критерiй. Так, у цен^ технологiчних теорiй iнформацiйного суспiльства мютяться технологiчнi ш-новаци. За основу економiчних теорiй беруть "зростання економiчноï цшнос-тi iнформацiйноï' дiяльностi". У теорiях, пов'язаних зi сферою зайнятосп, стверджують, що не кiлькiсть, а яюсть працiвникiв iнформацiйноï' сфери е його головною характерною ознакою. У географiчних теорiях шформацшно-го суспшьства провщним критерiем е стан i розгалужешсть iнформацiйних мереж, якi зв'язують рiзнi заклади, мiста, регiони, краши. В основу культур-ноï' концепци покладено критерiй рiвня розвитку культурних змш. На наш погляд, шд час дослiдження iнформацiйного суспiльства доцшьно враховува-ти основнi ознаки вЫх типiв iнформацiйного суспiльства, оскiльки кожен з них характеризуе лише одну його галузь розвитку.
Значну увагу дослщженню питання розвитку шформацшного суспшьства та впливу на нього штелектуально1 складово1 людського кашталу придь лив у сво1х працях П. Дракер. У його роботах долаеться притаманна ринко-вим вщносинам вщчужешсть основного економiчного ресурсу - знань та ш-формацiï вiд свого безпосереднього ношя - людини, яка в нових умовах лише з великими припущеннями може квалiфiкуватися як наймана робоча сила. Власники штелектуального кашталу, за визначенням ученого, "безпосе-редньо володшть засобами виробництва, якими е ïxm знання" [7, c. 401-412]. Звщси можна видiлити таю аспекти постiндустрiального суспiльства:
• перехщ ввд iидустрiальиого до сервюного сустльства;
• вирiшальие значення кодифшованого теоретичного знання для здшснення техголоичних шновацш;
• перетворення ново! "штелектуально1 технологи" у ключовий шструмент системного аналiзу й теори прийняття рiшень.
Шформащя перетворюеться не лише на один з основних економ1чних ресуршв i основну форму багатства наци, сумарна вартють яко! наближаеться до сумарно! вартост продуктiв матерiального виробництва, а й у самовщтво-рюваний на розширенш основi ресурс. Власне, саме цим аспектом традицшш для iндустрiальноï системи потоки шформаци, вiдрiзняються вiд тих, що фо-рмуються [8, с. 8].
В. Дiзард видiлив i науково обгрунтував три рiвнi переходу до шформацшного суспшьства в краш:
I. Велик корпорацiï розробили та запровадили рiзноманiтнi шформа-цшш технологiï для виробництва нових технолопчних продуктiв.
II. Таку ж методику запровадили шдприемства сфери послуг, зокрема шформацшних.
III. Виникли новi мережi, якi почали оперувати потоками шформаци в суспiльствi [9, с. 7-8].
На думку вчених, основою формування постiндустрiального шформацшного суспшьства виступае штелектуальна складова людського кашталу. Тодi як iнформацiйна економiка мае ютотний вплив на працю. По-перше, во-на призводить до зростання ролi iндивiда, оскiльки переважае розумова пра-ця. По-друге, творча праця приносить бшьше прибуткiв, однак зумовлюе зростання iндивiдуальноï вiдповiдальностi та шдвищення ролi людини.
Отже, як стверджують П. Колок i М. Смгг, iнформацiйне суспiльство володiе кращим комушкативним та органiзацiйним потенцiалом, новi поль тичнi угрупування будуються на демократичних засадах [9, с. 104]. За П. Дра-кером, перехщ до iнформацiйноï економiки зумовлюе цiлу низку яюсних змiн у всiх сферах економiчних вiдносин. Головним чинником виробництва стае не просто певна сукупшсть матерiальних i духовних цiнностей, а безпосередньо творча особистють. Остаточно вщтворювальний процес, у якому реалiзуеться творча праця людини, зводиться до вщтворення ïï творчого потенцiалу. Тако1' ж думки дотримуеться й В. !ноземцев. Головним продуктом виробництва, -зазначае вш, - стае "сам суб'ект, який творить, його вдосконаленi здiбностi, новi можливостi, що вiдкриваються перед ним" [10, с. 286].
Домшуючого значення в сучасному шформацшному суспiльствi набу-вае не уречевлена праця, наслщком яко1' е створення не лише матерiальних благ, а й безпосередньо сощального продукту [11, с. 89-186]. Отже, важливим стае з'ясування спiввiдношення понять "iнформацiйна економiка" й "економь ка знань". Подiляемо думку тих учених, як стверджують, що шформащя i знання - це два взаемопов'язаш чинники, оскiльки знання становлять змют iнформацiï, а шформащя без знань нщо. Так само знання без шформаци мертв^ вони не доводяться до використання, не поширюються [12, с. 12-13]. !н-формацiя стае знанням лише тод^ коли на ïï основi адресат приймае певне рь шення шляхом трансформацiï iнформацiï в знання [13, с. 82].
Глобальне шформацшне суспiльство в рiзних краïнах формуеться по-рiзному. Однак, рух до нього е визначальною тенденцiею уЫх постшдустрь альних держав i краш, що розвиваються. Першими науковцями, яю розроби-
Нащональний лкотехшчний уиiверситет Украши
ли проблематику розвитку шформацшного суспшьства в УкраАт, стали Ю. Бажал, О. Бшорус, А. Гальчинський, В. Геець, А. Чухно, Л. Мельник, О. Чубукова, М. Згуровський, О. Мураховський, В. Семиноженко й шшь
Ю. Бажал вважае, що основною рисою шформацшного суспшьства е те, що головним господарським ресурсом в ньому стають не традицшш чин-ники конкурентоспроможност промислового виробництва, а шформащя. Учений визначив шформацшну економжу як таку, де продуктившсть i кон-курентоспроможшсть чинниюв i агентiв усiх управлшських рiвнiв залежать вiд 1'хньо1' здатност генерувати, обробляти та ефективно поширювати шфор-мацiю, основану на знаннях. Тому ефектившсть економiчноï дiяльностi в су-часних умовах прямо залежить вiд надiйного захисту прав штелектуально1" власностi на новi знання та об'екти 1'хньо1' комерцiалiзацiï.
А. Гальчинський шд iнформацiйною економiкою пропонуе розумгги виробничу систему в поеднаннi зi сферою споживання, де iнформацiя е про-вiдною продуктивною силою i основним продуктом виробництва. На його думку, шформацшними продуктами е: комп'ютери та засоби оброблення ш-формаци; програмнi продукти; наукомiстка продукцiя; патентно-лщензшна продукцiя; виробництво "розумiв"; управлiнськi технологи; виробництво тех-нологiй, у яких шформащя е основним "робочим тшом"; виробництво та ви-користання штучного штелекту; посередницька дiяльнiсть в економщц забез-печення комунiкацiйних процесiв; шформацшш послуги [14]. Саме тому особливо!" актуальностi набувае дослiдження iнтелектуальноï складово!" людського капiталу, якiй притаманш такi риси, як творчiсть, продуктивна, шно-вацiйна поведiнка, пiдприемливiсть.
Творчють - це такий вид економiчноï дiяльностi, який полягае у ство-реннi нових речей або нових способiв дiяльностi, спрямованих на задоволен-ня потреб людини в нових матерiальних i духовних благах [15, с. 65]. Твор-чiсть е важливим складником пiдприемництва, який е "процесом пошуку нових можливостей, використання нових технологiй i нових сфер вкладання ка-пiталу, подолання старих стереотишв та меж" [15, с. 13-14]. Звщси зростае роль шдприемництва в iнформацiйному суспiльствi Украши, оскiльки iнфор-мацiйнi технологiï та знання стають важливим каталiзатором економiчного зростання. Саме тому зарубiжнi експерти наголошували на тому, що "Укра1'ш треба усвiдомити важливiсть i крайню потребу стратепчних iнвестицiй у комп'ютерну iнфраструктуру, у програми дослiджень i розроблень, в освггню сферу. Це дасть змогу змщнити позицiï краши на свiтовому ринку" [16, с. 16]. Адже рушшною силою сучасного суспшьства е виробництво шформацшного продукту. Водночас матерiальний продукт стае бшьш шформацшно-мiстким. В шформацшному суспiльствi значних змiн набувае не лише виробництво продукту, а й весь соцiально-економiчний уклад життя. Основними його ознаками е:
• змога максимального автоматизованого доступу усх члетв сустльства до потр1бно1 1нформац11 та знань;
• виробництво сучасно1 1нформац1йно1 технолог11;
• наявтсть розвинено1 ринково1 1нфраструктури, яка здатна забезпечити створення нацюнальних шформацшних ресурс1в в1дпов1дно до потреб прогресу;
• прискорена автоматизация i роботизация bcíx сфер i галузей виробництва й управлшня;
• радикальна 3MÍHa соцíальних структур, внаслвдок яко! вщбуваеться розши-рення сфери шформащйно!" дíяльностi та послуг [17, с. 33].
Саме тому особливо! актуальност на сучасному еташ набувае питання розвитку штелектуально! складово! людського кашталу, яюй властива творчють, продуктивна, шновацшна поведшка, шдприемливють. Це також передбачае застосування в Укра!ш сучасних шформацшних i телекомушка-цшних технологш, яю ставатимуть настшьки важливою частиною шфрас-труктури суспшьства, наскшьки вщ них залежатиме не тшьки технолопчний, але й сощальний прогрес i, передушм, удосконалення людського кашталу, а звщси зростатиме економíчнa конкурентоспроможшсть кра!ни загалом, !! мь сце у св^овш економщ, роль у мíжнaродному подш пращ, здатшсть розви-вати демократичш шститути, створювати новí робочí мюця тощо. Отже, ш-формацшно-комушкацшш технологи з технолопчного чинника розвитку пе-ретворюються у важливий елемент функщонування сучасного постшдустрь ального суспшьства. Однак за тако! трансформацп !хне подальше втшення вже залежить не тшьки вщ прогресу науково-техшчно! думки, але й вщ сощ-aльно-економíчних та шституцшних умов, у яких вони юнують.
Висновки. В епоху науково-техшчного прогресу та глобaлíзaцíl еко-номши зростаючу роль у виробнищш почали вщгравати таю здíбностí пра-щвника, як творчють, продуктивна, шновацшна поведшка, шдприемливють, знання та шформащя на сьогодш е одним з основних джерел прибутку. Саме рух до шформацшного суспшьства е визначальною тенденщею уЫх постш-дустрíaльних держав i кра!н, що розвиваються. Застосування сучасних шформацшних i телекомушкацшних технологш в Укра!ш забезпечить !й стрíмке зростання конкурентних позицш на световому ринку.
Лггература
1. Мей К. 1нформацшне суспшьство. Скептичний погляд / К. Мей : пер. з англ. - К. : Вид-во К.1.С., 2004. - 220 с.
2. Маруховський О.О. "Скептично-критичний aнaлíз" концепцш шформацшного суспшьства (за Ф. Уебстером.) // Наук^ записки. - Т. 45. Пол^ичш науки.
3. Ананьин О. Структура экономико-теоретического знания: методологический анализ / О. Ананьин. - М. : Ин-т экономики РАН, 2005. - 244 с.
4. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: Опыт социального прогнозирования : пер. с англ. / под ред. В.Л. Иноземцева / Д. Белл. - М. : Изд-во "Academia", 1999. - 784 с.
5. Тофлер Елвш. Третя хвиля : пер. з англ. А. Свса / Елвш Тофлер. - К. : Вид. дíм "Все-свгг", 2000. - 480 с.
6. Уебстер Ф. Теории информационного общества / под ред. Е.Л. Вартановой : пер. с англ. / Ф. Уебстер. - М. : Изд-во "Аспект Пресс", 2004. - 400 с.
7. Стоуньер Т. Информационное богатство: профиль постиндустриальной экономики. Новая технократическая волна на Западе / Ф. Уебстер. - М. : Изд-во "Прогресс", 1986.
8. Гальчинський А. Трaнсринковí трансформацп / А. Гальчинський // Економíчнa тео-рíя. - 2007. - С. 3-13.
9. Мей К. 1нформацшне суспшьство. Скептичний погляд : пер. з англ. / К. Мей. - К. : Вид-во К.1.С., 2004. - 220 с.
10. Иноземцев В. За пределами экономического общества / К. Мей. - М. : Изд-во "Academia", 1998. - 297 c.
11. Хардт М. Множество. Война и демократия в эпоху империи / М. Хардт, А. Негри. -М. : Изд-во "Наука", 2006. - 236 с.
Нащоиальиий лкотехшчний уиiверситет Украши
12. Thurow L. Greating Wealth. - London: Ncholas Brealey / Thurow l. 1999. - P. XY-XYI.
13. Боднар 1.Р. Тенденцп розвитку iнформацiйного суспiльства / 1.Р. Боднар // Вюник Львiвськоi комерцшно}.' академп. Сер.: EKOHOMi4Ha. - Львiв : Вид-во ЛКА. - 2008. - Вип. 28. -С. 80-84.
14. Гальчинський А.С. Глобальш трансформаций концептуальш альтернативи: Мето-дологiчнi аспекти / А.С. Гальчинський; 1н-т стратепчних ощнок. - К. : Вид-во "Либщь", 2006. - 312 с.
15. Кульчицький Б.В. Економiчнi системи суспшьства: теорiя, методологiя, типолоп-зацiя : монографiя / Б.В. Кульчицький. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iM. 1вана Франка, 2003. -352 с.
16. Долан Э. Дж. Рынок: микроэкономическая модель : пер. с англ. / под ред. Б. Лисо-вика, В. Лукашевича и др. / Э.Дж. Долан, Д. Линдсей. - СПб., 1992. - 496 с.
17. Чухно А. Нова економiчна пол^ика (теоретико-методолопчш засади) / А. Чухно // Економка Украши. - 2005. - № 7. - С. 15-22._
УДК 330.83 Здобувач В.Ю. Зих - RbeiecbKa КА
АНАЛ1З ОСНОВНИХ ДЖЕРЕЛ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКШ САМООРГАНВАЦП УКРАШЦ1В В ГАЛИЧИН1 У ДРУГ1Й ПОЛОВИН1 Х1Х -ПЕРШ1Й ПОЛОВИН1 ХХ СТОЛ1ТТЯ
Здшснено концентрований аналiз основних джерел дослщження господарсько'1' самооргашзацп украшщв у Галичиш у другiй половинi Х1Х - першш половинi ХХ ст. Встановлено, що особливу групу джерел становлять спогади сучасниюв та безпо-середшх учасникiв господарського життя на захщних украшських землях мiж-военного часу, яю опублiкованi переважно в дiаспорi. Вони допомагають вiдтворити дух та соцiально-економiчну атмосферу того часу, подають нам важливi деталi наць онально-економiчного розвитку.
Competitor V.Yu. Zyh - L'viv commercial academy
Economical selforganization general sources analyses of Ukrainians in
Galychyna at the second part XIX- first part of XX centuries
It is realizes the concentrated analyses of general researches of economical selforganization of Ukrainians in Galychyna at the half second XIX- half first XX centuries in Ukrainian economical-history science in the article. It is set that the special group of sources is made by flashbacks of contemporaries and direct participants of economic life on western Ukrainian earths of intermilitary time, which is published mainly in a diaspore. They help to reproduce a spirit and socio-economic atmosphere that time, give us important details nationally economic to development.
Вступ. Феномен украшського шдприемництва в Галичиш у 2-й пол. Х1Х - 1-й пол. ХХ ст. в умовах чужих держав став наслщком еволюцшного поступу нацiонально-iнституцiйноï самощентифжацп. Саме завдяки розбудо-в1 власних шституцш громадянського суспшьства став можливим феномен економiчноï самооргашзацп та утвердження украшцями своеï автономност щодо державних оргашв Австро-Угорщини, а згодом - Польшд. У надзви-чайно складних соцiально-економiчних та полггичних умовах, спричиненими шоземним поневоленням, вщбуваеться становлення захщноукрашсь^' ко-операцп та приватного шдприемництва, що створювало економiчний фундамент нацюнального самозбереження. Опановуючи шдприемницьку сферу,
