CC BY
49
8. Eijffinger, S., Geraats, P., 2006. How Transparent Are Central Banks? [online] European Journal of Political Economy, Vol. 22 (1), pp. 1-22. Available at: https://doi.Org/10.1016/j.ejpoleco.2005.09.013 [Accessed 05 August 2017].
9. Dincer, N., Eichengreen, B., 2007. Central Bank Transparency: Where, Why, and with What Effects? [online] NBER Working Paper, No. 13003. Available at: https://ssrn.com/abstract=978909 [Accessed 05 August 2017].
10. Siklos, P., 2010. Central Bank Transparency: Another Look [online] CAMA Working Paper, No. 23. Available at: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.1668213 [Accessed 03 August 2017].
11. Dincer, N., Eichengreen, B., 2013. Central Bank Transparency and Independence: Updates and New Measures [online] BOK Working Paper, No. 21. Available at: http://media.hotnews.ro/media_server1/document-2013-09-16-15587972-0-bok-13-21-1.pdf [Accessed 05 August 2017].
12. Moyseev, S., 2008. "The transparency of monetary policy and increasing requirements for information disclosure by the Bank of Russia", Moscow Financial and industrial academy, Center of Economic Research, p. 10.
13. Kang, Y., Koc, A., Luo, X., Muller, A., Pinho, J., Zagaria, N., 2013. Central Bank Communication Policy: A Comparative Study" [online] School of International and Public Affairs, Columbia University in the City of New York. Available at: https://pdfs.semanticscholar.org/8caf/4e74989488fb4dce4917e3c00bc18d232eb9.pdf [Accessed 22 July 2017].
14. Mishkin, F., 2004. Can Central Bank Transparency Go Too Far? In The Future of Inflation Targeting [online] RBA Annual Conference Volume, in: Christopher Kent & Simon Guttmann (ed.), pp. 48-65. Available at: https://ssrn.com/abstract=603649 [Accessed 26 July 2017].
15. Levin, A., 2014. The Design and Communication of Systematic Monetary Policy Strategies [online] Journal of Economic Dynamics and Control, No. 49, pp. 52-69. Available at: https://doi.org/10.1016/jjedc.2014.09.004 [Accessed 26 July 2017].
16. Blinder, A., Ehrmann, M., Fratzscher, M., De Haan, J., Jansen, D., 2008. Central Bank Communication and Monetary Policy: A Survey of Theory and Evidence [online] Journal of Economic Literature, Vol. 46, No.4, pp. 910-945. Available at: https://ssrn.com/abstract=1120764 [Accessed 08 August 2017].
17. Communication of monetary policy decisions by central banks: what is revealed and why (2009), BIS Papers, No. 49.
18. Grimaldi, M., 2011. Up for Count? Central Bank Words and Financial Stress [online] Sveriges Riksbank Working Paper Series, No. 252. Available at: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.1946262 [Accessed 08 August 2017].
19. Bulir, A., Cihak, M., Jansen, D., 2011. Clarity of Central Bank Communication about Inflation [online] DNB Working Paper, No. 333. Available at: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.1979313 [Accessed 10 August 2017].
20. Shchegliuk, M., 2016. "Enhancing transparency of the National Bank of Ukraine as an important factor of ensuring the banking system stability", Finance, accounting and audit, Issue 1 (27).
21. Bulir, A., Cihak, M., Jansen, D., 2014. Does the Clarity of Inflation Reports Affect Volatility in Financial Markets? [online] IMF Working Paper, No. 14/175. Available at: https://ssrn.com/abstract=2513262 [Accessed 11 August 2017].
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 1(196): 76-84
УДК 331
JEL classification: I22
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/196-1/11
Г. Харламова, канд. екон. наук, доц. ORCID iD 0000-0003-3614-712X Кшвський нацюнальний ушверситет iMeHi Тараса Шевченка, Кшв, О. Гуменна, канд. екон. наук, доц., декан ORCID iD 0000-0002-3725-5272 Нацюнальний ушверситет "Киево-Могилянська акадeмiя", Кшв
КРЕАТИВН1СТЬ ВРЯТУС: УРОКИ ДЛЯ УКРА1НИ
До^джуеться роль креативного пдходу до длово/ активност!' й економiчного розвитку в цлому. Розглянуто сутнсть творчих галузей i динамка розвитку креативних ндустрш у США та Свропейському Союзi. Також дослi-джено етап становлення та розвитку креативноï економiки в УкраМ.
За допомогою економетричноï моделi автори проаналiзували зв'язок мiж витратами населення на культурно-розважальн заходи та п'ятьма факторами - заробiтною платою, рiвнем ВВП (за витратами), кшькютю мсць прове-дення дозвлля, клькстю зайнятих у культурнй сферi та вiдсотковою ставкою за кредитами. За результатами аналiзу було визначено, що найбльший вплив на результативний показник (витрати населення на культурно-розважальн заходи) мають два фактори - заробтна плата (доходи населення) та рiвень ВВП. При цьому модель е статистично над/иною.
Для розвитку творчо/ економки УкраУни пропонуеться стимулювати систему заходiв, яка охоплюе економiчнi, культурн та сощальш чинники, пов'язаю iз проблемами технологй, iнтелектуальноï власностi й туризму. Ц заходи допоможуть досягти запланованоï частки креативних iндустрiй на рiвнi понад 40 % ВВП до 2030 р.
Ключовi слова: креативнсть; креативн кластери; креативна економша; креативн iндустрiя, модель, Укра'/на.
Вступ. Ми все частше на сьогодн чуемо термЫи "креатившсть", "креативна економка". А ще донедавна ми взагалi про це шчого не знали.
Майже до епохи Середны^ччя термЫ "творчють" О, вщповщно, англомовний аналог цього слова - "креативнють") не м^ узагалi вживатися щодо людськоТ дiяль-нооп, адже единим творцем уважався Бог. I ттьки iз появою видатних мищв та науков^в цей термЫ почав використовуватися щодо створення людиною творiв мистецтва й наукових винаходiв, причому часто цей процес самi творц вважали несвщомим [1].
Чи кожному притаманна креативнсть? Креативнють у людей асоцюеться з орипнальнютю, уявою та натхненням. Креативнють, знання i доступ до Ыформа-
цп сприймаються як потужн двигуни розвитку як краТн, видiв економiчноТ дiяльностi, так i особистостк
Креативнють притаманна вам сусптьствам i вам краТнам (бтьшою чи меншою мiрою) - багатим та бщ-ним, великим i малим, розвиненим або тим, яга розви-ваються. На сьогодн ми входимо в еру, коли ключовим ресурсом для виробництва стае мислення. Останым часом якраз рiвень багатства i добробуту ^еТ чи ЫшоТ краТни все бтьше починае визначатися креатившстю, наявшстю креативного класу та станом розвитку креативних Ыдустрм (один iз засновнигав парадигми креа-тивноТ економки Рiчард Флорща у своТ книзi "Креатив-ний клас. Люди, яга створюють майбутне" визначае цей клас як етос - основоположний дух, характер культури. I це формуе глибинний дух сучасносп [2]).
© Харламова Г., Гуменна О., 2018
Уже протягом цiлого останнього десятилптя креативна економка, як констатуе група eKcnepTiB CBiTOBoro eK0H0Mi4H0r0 форуму в Давос [3], розглядаеться як нова модель зростання, що передбачае вщносно неве-ликi почaтковi iнвeстицií у "м'яку" iнфрaструктуру. Soft infrusructure - це, пeрeдусiм, жфраструктура у знання або людський каптал, включаючи iнституцií, iдeí, культуры норми, концепти i рiшeння.
У кражах Свропейського союзу крeaтивнi ждустри вже багато рокiв е прибутковим сектором eкономiки. Вони сприяють розвитку мют i крaíн у цтому, також отримуючи значну пiдтримку та жвестицп вiд держав-них, мюьких i загальноевропейських програм. Уже 1998 р. у креативних ждуст^ях всм Свропи працювало близько 5 % населення, i ця цифра постмно зростала. При цьому три чверт загального обороту вiд творчих ждустрм у eвропi генеруеться у п'я^рц крaíн СС: Ве-ликш Британп, Францп, 1спанп, Ымеччиш й 1талп. В Св-ропi красною iз нaйрозвинeнiшими креативними ждуст-рiями та найбтьшою часткою доходiв цих ждустрш у структурi надходжень до ВВП кражи е Велика Бритаыя - де 6 % ВВП припадае на креативн ждустри, або 84 млрд фун^в щорiчно [4].
Чому так? Бо Бриташя вже давно вивела творчi здiбностi своíх прaцiвникiв у фактор формування ВВП кражи.
Джон Хокжс у свош блискучiй промовi "Креативна економка" на TED [5-6] визначив принципи створення креативного середовища. Перший принцип - це ушвер-сальнють креативност (у всiх е творчi здiбностi, вони зaклaдeнi в кожшй дитинi); другий - свобода (власне ставлення до будь-яко1 iдeí - прийняти чи вщхилити) та третж принцип - формування ринюв i зв'язгав для успь шноí рeaлiзaцií iдeй.
Лiтературний огляд: мiжнародний досвщ. Початком ери крeaтивноí eкономiки можна вважати епоху тетчеризму, для яко1 характерно зниження витрат на вс сфери, включаючи культурну. Креативн гaлузi ха-рактеризуються своею тенден^ею концентруватися у просторi [6-10], що дае мюце для бiльш творчо жтен-сивних мiсць [7, 11], так званих "креативних класте-рiв". Креативний кластер у лiтeрaтурi визначаеться як "мюце, яке об'еднуе сптьноту "креативних людей" [12], яю: а) подтяють однаковий iнтeрeс до новизни, але не обов'язково в однш i тiй сaмiй тeмi; б) мюце кaтaлiзу, де люди, вщносини, iдeí й таланти можуть пщсилити один одного; в) середовище, яке пропонуе рiзномaнiтнiсть, подразники та свободу вираження поглядiв; г) потужна, вщкрита i постiйно вaрiaбeльнa мережа мiжособистiсних обмiнiв, яка виховуе ушкаль-нють та iдeнтичнiсть людей [13].
До прикладу, основне дослщження, присвячене ана-лiзу креативних галузей 1спанп, е робота Бойкса i Лaззeрeгтi [10]. Згщно iз цим дослiджeнням, творчi гaлузi у 2007 р. дали зайнятють 1,287 млн особам, що стано-вить 6,5 % загально! кiлькостi зайнятих. 1з того часу деяк iншi дослiджeння проaнaлiзувaли цей сектор ктькюно -це вщ 2,8 % до 4,1 % загально1 зaйнятостi [14-16].
На сьогодн вже е дeякi не ттьки якiснi, а й кiлькiснi напрацювання iз дослiджeння креативних iндустрiй. Зокрема, варто загадати роботу Шана та Войнеагу [17], де представлено юлька статистичних показниш, якi кiлькiсно визначають розмiр культурно-творчого поля i визначено економетричну багатофакторну модель, яка розкривае зв'язок мiж цими показниками. Статисти-чно пiдтвeрджeно суттевi вiдмiнностi мiж гeогрaфiчними та лiнгвокультурними европейськими регюнами, вщпо-вiдно до значень деяких iз цих статистичних покaзникiв.
Бахшi [18] прорахував економетричну модель, яка дос-лiджуe вплив креативних класт^в на продуктивнiсть англiйських MicT i3 використанням показникiв зайнятос-Ti, професжних та iнcтитуцiйних заходiв. Аналiз показав обернений зв'язок мiж креативними кластерами та за-робiтною платою, що можна розглядати як свщчення компенсацжного диференцiалу (квалiфiкованi пра^в-ники жертвують вищi зарплати, щоб жити в мюцях з яскравими культурними заходами та дiяльнicтю). Про-те, коли науковець розглядав взаeмодiю мiж креативними кластерами та зароб^ною платою у креативних галузях i профеаях, було знайдено деяк докази того, що творчi працiвники в мютах iз високим рiвнем креативного кластерування користуються премieю у зароб^нш платi, що говорить про те, що неприбутк^ мистецтва та сфери культури можуть породжувати поширення знань у комерцжшй креативнiй економiцi. У свою чергу, Серра [19] розглянув детермжанти локалiзацiï креативних галузей, використовуючи мiкроданi. У свош робот вiн запропонував модель, адаптовану для диферен^а-цп ефекту загальноекономiчних та cпецифiчних креативних сил на локалiзацiю креативних галузей. Результа-ти показали, що традицжш локалiзацiï й урбашза^я значно впливають на розташування креативних ждуст-рiй поряд iз впливом cпецифiчних зовнiшнiх ефектiв. Результати пропонують нове розумiння визначальних факторiв розташування творчих галузей. Ця робота надала певну конкретну емтричну основу для розробки полiтики, яка може пщвищити потенцiал територiй для творчост та iнновацiй вiдповiдно до цтей, викладених Свропейською Комicieю.
Креативна економка базуеться на таких основних принципах:
• виробництво жтелектуальних (духовних) еконо-мiчних продуктiв пануе над виробництвом матерiальних економiчних продуктiв;
• провщним активом на пiдприемcтвах уciх форм власност е iнтелектуально-креативнi ресурси, рацю-нальне управлiння якими забезпечуе ефективне вико-ристання матерiальних i фжансових реcурciв фiрм та органiзацiй;
• оцжка ефективноcтi виробничо', торгово' та ж-ших видiв пiдприемницькоï дiяльноcтi проводиться в основному якicними показниками;
• отримання прибутку забезпечуеться через кори-снють економiчних продуктiв;
• при розробц систем управлiння основна роль выводиться не "машин", а при виробниф^ будь-яких економiчних продуктв забезпечуеться вiльний, ефекти-вний i цтеспрямований обмiн творчою енергiею мiж уciма учасниками ринку.
Унiверcитет Торонто (Martin Prosperity Institute) пуб-лкуе рейтинг, що аналiзуе данi стосовно креативности та креативного класу в регюнах i кражах по всьому свь ту. Глобальний iндекc креативности оцiнюе крайни за трьома ключовими показниками економiчного розвитку: технологiï, таланти та толерантнють. Зокрема, пiд час складання рейтингу зважають на жвестицп в науковi доcлiдження й розробки, ктькють доcлiдникiв i патентiв на душу населення, рiвень та характер осв^и, данi со-цiологiчних опитувань Gallup на тему ставлення жителiв рiзних краж до iммiгрантiв, расових, етычних, сексуа-льних меншин, а також до людей з обмеженими мож-ливостями в найширшому сена цього слова [20].
Зазначений рейтинг у 2015 р. визначив Австралю як найкреативншу кражу, за нею йдуть США i Нова Зелан-дiя. До десятки найкреативнiших краж свпу також увiйш-
ли: Канада, Данiя, ФЫлянФя, Швецiя, lсландiя, CiHranyp та Нщерланди - сьогоднi ц кражи вважаються дуже ус-пiшними. Укра'жа в цьому перелiкy посiла 45-те мюце 3i 139, що е доволi високим показником. При цьому за piB-нем технологiй i, особливо, наявност талантiв, Укра'жа мае гарн позици поpiвняно з багатьма жшими кражами, що могло б сприяти вищим позицям Укра'жи в цьому рейтингу, однак наша кража поки суттево програе за показниками толерантности сyспiльства. Кpiм того, piзни-ця майже мiж iндексом таланов та iндексом техно-логiй (вщповщно, 24 i 43) свiдчить про те, що piвень но-вих розробок в УкраТш е значно нижчим, ыж кiлькiсть людей, яга потенцжно можуть цi розробки зджснювати.
Нинi на piвнi GC видтяють види економiчноï дiяль-ностi вщповщно до статистичноТ класифiкацiï, прийнятоТ на основi Свропейського Парламенту та Ради GC, якi належать до креативних ждустрж, а саме:
• видавнича дiяльнiсть;
• виробництво кiно-, вiдеофiльмiв i телевiзiйних програм, фонограм, музична видавнича дiяльнiсть;
• розробка i трансля^я заходiв;
У цiлому за 2015 р. дан креативнi ждустри згенеру-вали дохiд у 2253 млрд дол (3 % св^ового ВВП) i охоп-люють 29,5 млн робочих мюць. Радiо займае останне мiсце стосовно прибутковостi, так i за кiлькiстю робочих мюць серед уах креативних iндустрiй, що становить лише 2,04 % i 1,7 % частки даних показнигав вщповщно. Телебачення й образотворче мистецтво становлять найбтьшу частку в доходах креативно! економки - 21 i
• комп'ютерне програмування, консультаций а також сyмiжнi з ними види дiяльностi;
• дiяльнiсть жформацшних служб;
• аpхiтектypно-iнженеpна дiяльнiсть; техычш ви-пробування й аналiз;
• наугад дослiдження та розробки (R&D);
• реклама та маркетинг^ дослщження;
• iншi пpофесiйнi, наyковi й техшчш заходи;
• мистецтво та розважальн заходи;
• споpтивнi заходи й оргаыза^я вiдпочинкy i розваг.
Ц сектори економiчноï дiяльностi визначаються як
сектори наyкомiстких послуг, а також послуг iз високою доданою ваpтiстю [21].
У 2016 р. компашею Ernst&Young (EY) на замовлен-ня Мiжнаpодноï конфедераци товариств автоpiв i ком-позитоpiв було проведено картування креативно!' еко-номiки у свт [25]. Зокрема, EY був установлений рейтинг креативних ждустрш по прибутковост й зайнятостi та розрахован показники креативноТ економiки по п'яти континентах свпу
17 % вщповщно, коли тага ждустри, як iгри й кжематог-раф становлять лише 4,4 i 3,4 % вщповщно. За гальгас-тю зайнятих образотворче мистецтво виходить на перше мюце iз 6,7 млн робочих мюць. Несподiвано, на другому мюц - музика iз 3,97 млн робочих мюць, що е високим показником, ураховуючи порiвняно низьку прибу-тковiсть дано! ждустри - 2,88 % загального доходу [26].
Таблиця 1. Рейтинг креативних шдустрш по прибутковост та зайнятост [25]
Креативна iндустрiя Дохiднiсть, млрд дол Рейтинг по дохщност Кшьмсть зайнятих, о^б Рейтинг за кшьмстю зайнятих
Телебачення 477 1 3527000 5
Образотворче мистецтво 391 2 6732000 1
Газети та журнали 354 3 2865000 6
Реклама 285 4 1953000 8
Архтектура 222 5 166800 9
Книги 143 6 3670000 3
Виконавчi види мистецтва 127 7 3538000 4
1гри 99 8 605000 10
Кiнематогpаф 77 9 2484000 7
Музика 65 10 3979000 502000 2
Радю 46 11 11
Завалом 2253 х 29507000 х
Рис. 1. Частки креативних iндустрiй у креативнiй економiцi свiту [25-26]
Таблиця 2. Варлсть експорту продуктiв креативно! економши, млн дол США у поточних цiнах
Продукти / рш 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Разом: 85242,3 97520,0 109290,3 116533,9 127416,8 158843,1 171600,3 136423,3 145033,1 163468 156112,7 161434,8 168438,8 171052,8
Художн1й промисел 5988,1 7001,1 7504,2 7480,8 7875,31 9054,75 8999,77 7172,3 7460,3 8321,7 7566,1 8036,5 8294,52 7297,56
Ауд1о- та в1деоматер1али 7210,02 8760,8 9649,5 11006,4 11114,39 20186,57 20839,66 15364,1 16844,0 16901,1 13377,9 11926,3 11735,9 10516,94
Дизайн 43971,9 50064,2 57233,2 61162,7 68912,6 81551,13 88317,47 71367,3 77303,1 92066,0 89464,6 96252,9 101735,4 95728,99
Нов1 засоби масовоТ шформацп 3788,8 3328,6 3628,3 4229,2 5198,05 9303,08 14137,29 10683,8 10565,5 9797,4 9267,0 8713,5 10154,5 10291,26
Сцен1чне мистецтво 770,4 1000,3 1151,7 1180,6 1286,14 1526,53 1556,53 1323,2 1269,9 1501,1 1447,8 1519,1 1587,0 1424,83
Публкацп 16132,2 18908,1 21272,7 21814,2 22826,23 25309,27 26798,02 22573,4 21703,8 23404,7 21373,3 21459,3 21183,5 18135,58
Образотворче мистецтво 7380,9 8457,0 8850,7 9660,1 10204,06 11911,8 10951,6 7939,1 9886,5 11476,1 13616,0 13527,2 13748,0 27657,67
Джерело: Unctadstat.unctad.org.
Таблиця 3. Варлсть iмпорту продуктiв креативно! економши, млн дол США у поточних цiнах
Продук-ти / рш 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Разом: 155338,7 169316,5 206218,7 224666,8 241320,8 180023,8 179860,9 129858,1 147017,6 167775,1 154005,2 154652,1 154652,1 126528,9
Художнш промисел 41333,7 44123,8 56441,8 67463,3 80990,6 24342,6 20133,3 14464,6 16669,3 18239,9 17346,5 17323,2 18271,6 16385,2
Аудю- та в1део-матер1али 27447,9 30085,9 34551,0 36605,8 35853,1 40980,5 44013,4 30449,7 38256,3 51004,9 44992,9 44853,2 44104,0 32197,4
Дизайн 39873,9 42021,5 51997,0 51789,1 54697,9 41534,2 42100,9 30224,5 36539,7 40464,3 37094,2 37841,2 35026,6 29100,1
Нов1 засоби масовоТ шформацп 31350,7 35514,0 43451,9 48432,9 49401,9 52562,0 52656,2 38453,3 39010,3 39703,3 37288,9 36886,1 39741,0 34487,9
Сцеычне мистецтво 1147,1 1266,8 1444,6 1552,0 1595,1 1745,3 1927,4 1631,8 1653,3 2036,5 1924,4 2187,8 2263,3 1935,95
Публкацп 6210,2 7364,3 8861,7 9569,9 9996,5 9477,4 9954,2 7593,4 8183,2 9132,1 8619,8 8689,9 8626,7 6888,9
Образо-творче мистецтво 7975,2 8940,3 9470,8 9253,9 8785,8 9381,9 9075,6 7040,7 6705,4 7194,1 6738,5 6870,7 6619,0 5533,5
Джерело: Unctadstat.unctad.org.
UNCTAD (Конференцiя ООН i3 торгiвлi й розвитку) використовуе для оцЫки креативно!' складово! кра'!н, груп i регiонiв обсяг iмпорту й експорту креативних продукпв, застосовуючи, таким чином, продуктивютський пiдхiд до визначення креативно!' економки. Дiяльнiсть креативних галузей як сектору послуг пов'язана з нематерiальною основою, але, на вщмшу вщ послуг, результат ïx дiяль-ностi може бути реалiзований як невщдшьна частина в кiнцевому матерiальному продуктi. Таким чином, був сформований перелк продукцп креативних галузей, де основну додану вартють становить творчий внесок. На пщст^ даних щодо iмпорту й експорту креативно!' продукцп можна оцiнити внесок певно! кра'1'ни у свiтовий обсяг креативно! економки. Основний обсяг торгiвлi припа-дае на розвиненi та кра'Ши, що розвиваються, хоча останым часом кра!ни iз переxiдним типом економки, до яких, до реч^ UNCTAD вiдносить i Укра!ну, показують високi темпи зростання обсягiв торгiвлi креативною про-дукцiею - близько 30 % проти 8 % зростання розвинених кра'Ш i 6 % тих, що розвиваються [23, 27-30].
Якщо розглядати значення креативних галузей в економiцi розвинених кра'Ш, то можна побачити, як що-рiчно зростають доходи, а разом iз ними !хнш внесок у загальний прирют валового внутрiшнього продукту (ВВП). Нин на частку креативних галузей припадае 13 % глобального ВВП. 1Щрчне зростання економки в кра'Шах OECD коливаеться вiд 5 до 20 %. Як видно iз результатiв дослiджень, частка креативного сектора економки у ВВП кра'Ш еС у 2003 р. дорiвнювала 2,6 %, або 267,17 млрд дол США. Для порiвняння: сфера не-руxомостi - 2,1 %, виробництво продуктiв харчування, напо'!в i тютюнових виробiв - 2,1, xiмiчна й гумова про-мисловiсть, включаючи виробництво пластмасових ви-робiв, - 2,3 %. У 2003-2013 рр. темпи зростання четве-ртинного сектора економки бiльш нiж на 12 % випере-джали середньорiчнi темпи зростання економки еС, i якщо розглядати сучасний стан торгiвлi креативною продук^ею, то можна сказати, що обсяг торгiвлi креативною продуга^ею у 2013 р. становить 592,1 млрд дол США, що дорiвнюе приросту в 14,4 % на рк [22].
Емтричш результати. Дослщимо, на скiльки подано сектор креативно! економки у звiтностi Укра!ни, що нада-еться в публiчний доступ. Як джерело даних будемо вико-ристовувати сайт Державно! служби статистики Укра'Ши.
Будемо розглядати такi економiчнi показники: внут-рiшнiй валовий продукт (ВВП), рiвень зайнятостi населення, обсяги експорту та iмпорту.
Для показнигав ВВП i рiвня зайнятост проаналiзуемо такi галузi:
• шформа^я й телекомушкаци;
• професiйна, наукова та техшчна дiяльнiсть;
• мистецтво, спорт, розваги i вщпочинок.
Ц категорп стали доступнi пiсля упровадження СНР-2008 (системи нацiональниx рахунюв). До ïï упровадження не можна окремо проаналiзувати стан креативно! економки Укра!ни. Спостерiгаемо значне зростання креативно! економки Укра!ни за останн сiм рокiв. Га-лузь шформацп та телекомушкаци постiйно е провщною серед представлених галузей. Показники галузi профе-айно'!, науково! та техшчно! дiяльностi до 2015 р. були майже на рiвнi з шформа^ею та телекомунiкацiею. Найменше в частц ВВП представлено галузь "Мистецтво, спорт, розваги та вщпочинок".
1з галузей креативно! економки найбшьше зайнято-го населення припадае на професмну, наукову та тех-ычну дiяльнiсть. Отже, можна дiйти висновку, що мен-ша кiлькiсть зайнятих у галузi iнформацiï та телекомунь каци продукуе достатньо бiльшу частину ВВП. Кшькють зайнятих, представлених у галузi "Мистецтво, спорт, розваги i вщпочинок", майже не в^зняеться вщ кль-костi зайнятих у галузi iнформацi!' та телекомушкаци', однак продукуе набагато менший обсяг ВВП.
Статт експорту-iмпорту представленi державними органами статистики бшьш широко, данi наявнi почи-наючи iз 2008 р.
Спостер^аемо збiльшення обсягiв експорту в пер^ 2009-2013 рр. та !х скорочення пюля 2013 р. Сильно зросла кшькють наданих комп'ютерних послуг. Стабть-ними залишаються обсяги наданих професшних та кон-салтингових послуг, а також телекомушкацмних послуг.
Серед статей iмпорту переважають професiйнi та консалтинге^ послуги, а також роялтi й ^i послуги, пов'язанi iз використанням штелектуально! власностi. Обсяги iмпорту в цшому залишалися на схожому рiвнi за винятком рiзкого збiльшення у 2013 р. Починаючи iз 2014 р., дуже скоротилися обсяги послуг приватним особам, культуры та рекреацмш послуги.
Частка креативно! економк у ВВП та зайнятост населення е практично однаковою i не зазнавала рiзкиx змн У структ^ експорту частка креативно! економки помпшо зросла пiсля 2010 р. Найбшьшу частку послуг креативних галузей спостер^аемо в iмпортi, хоча пiсля рiзкого падiння у 2013 р. вона стала рiвнiй частцi експорту.
Якщо ж ми порiвняемо данi по Укра'!ш iз даними Ту-реччини, то бачимо стрiмке зростання креативного сектора в останнй При цьому основы складовi даного зростання - дизайн та видавнича справа Туреччини [23].
Рис. 2. Динам1ка змши частки експорту та !мпорту товар1в у структур! ВВП Туреччини [23]
Модель. Розглянемо вщповщш данi за показниками по кварталах, починаючи iз 2006:1 до 2016:4 включно (данi взят в еврое^валент, за даними ЮНЕСКО та Державного ком^ету статистики Украши):
Y - витрати населення на культурно-розважальн заходи;
X1 - заpобiтна плата; Х2 - ВВП;
Х3 - ктькють мiсць проведення дозвiлля;
Х4 - вiдсоткова ставка за кредитами;
Х5 - кiлькiсть осiб, зайнятих у сфеpi культури.
Конкретна форма аналiтичноï залежностi мiж еко-номiчними показниками (специфiкацiя моделi) на пщс-тавi вiдповiдноï економiчноï теоpiï мае такий вигляд:
,
де ßo'ßi'Рг'Рз'^'Рб - параметри модели £-запишки.
У моделi явно можна очiкyвати сезоннiсть. У ПП EViews фyнкцiя виглядатиме таким чином:
Dependent Variable: Y Method: Least Squares
Sample: 2006Q1 2014Q4 Included observations: 36
Variable Coefficient Std. Error t-Statistic Prob.
С -311052.0 75460.20 -4.122067 0.0003
Х1 31.06799 2.367738 13.45925 0.0000
Х2 -4.838141 0.957824 -5.051179 0.0000
ХЗ 1.140262 0.359725 3.169816 0.0035
Х4 5337.396 1070.26 5 4.949984 0.0000
Х5 6631.716 985.2661 6.781636 0.0000
R-squared 0.917238 Mean dependentvar 205490.0
Adjusted R-squared 0.903444 S.D. dependent var 31855.09
S.E. of regression 9898.466 Akaike info criterion 21.38916
Sum squared resid 2.94E-t-09 Schwa rz criterion 21.65308
Log likelihood -379.0049 Hannan-Quinn criter. 21.48127
F-statistic 66.49700 Durbin-Watson stat 1.334926
Prob[F-statistic) 0.000000
Модель е доволi вдалою: фактори не повторюються - збереження економiчноï умови; незалежнi змЫш зна-чyщi (Prob < 0,05) з iмовipнiстю 95 %; модель адекватна за piвнем надiйностi 95 % (Prob.F < 0,05); скоригований коефiцiент детеpмiнацiï вказуе на 90 % пояснювальну здатнють моделi.
Однак висок значення коефiцiента детеpмiнацiï та похибок моделi натякають на необхщнють детальнiшоï
пеpевipки моделi, перш, шж перейти до певних якiсних висновгав та пpогнозiв. Зокрема, визначимо величину та характер впливу на дослщжуваний показник уах н ших показнигав (пеpевipимо наявнiсть мультиколЫеар-ностi). Кореляцшна матриця мае такий вигляд (yd кое-фiцiенти е значущими):
Виходячи з аналiзу матрицi, найвпливовiшими на результуючий показник е тага фактори: х1 та х4 - заро-бiтна плата та вiдcоткова ставка по кредитах, хоча треба зазначити, що вс фактори не показали значного впливу на дослщжувану змЫну.
Виконаемо перевiрку на мультиколЫеарнють за до-помогою VIF-iндекcу:
Змшна Centered VIF
X1 2.8067
X2 2.4207
X3 4.1516
X4 1.7812
X5 5.7907
Як бачимо, yci фактори мають Centered ViF вщ 0 до 5, тому в нашш моделi вiдсyтня мyльтиколiнеарнiсть.
Для того, щоб оцЫки МНК мали найкращi статистичнi властивостi, необхiдно, щоб виконувалися вимоги тео-реми Гауса-Маркова. Якщо залишки регреси не мати-муть нормального розподiлy, то ми не зможемо перевь ряти статистичн гiпотези через статистики Фiшера та Стьюдента, якi побyдованi на припущен про нормаль-нiсть збурень. Для перевiрки моделi на нормальнiсть збурень застосуемо тест Харке-Бера, суть якого полягае у порiвняннi практичного значення тесту (JB) з теоретич-ним значенням х2. Якщо практичне значення не бтьше за теоретичне, то приймаеться ппотеза про нормаль-
нють розподiлу. У результат аналiзу гiстограми розподь лу залишгав i розрахованого значення статистики Харке-Бера, пiдтверджуемо гiпотезу про нормальний розподш збурень (Jarque - Bera stat = 0,003; Prob = 0,99).
Перевiрка кiнцевоï моделi на наявнють гетероскеда-стичностi збурень за допомогою Бройша-Пагана, Глей-зера, Вайта критерпв показала, що всi критерп фiксують вiдсутнiсть гетероскедастичностi. Наступним кроком перевiряемо дану модель на наявнють автокореляцм за допомогою критерiю Бройша-Годфрк Prob. F = 0,1339 > 0,05, значить за критерiем Бройша-Годфрi автокореляцiя вiдсутня. Для моделi MAPE = 3,71. Якщо враховувати те, що в економiчниx розрахунках допустима похибка у 8-10 %, можна дмти висновку, що дана модель достатньо точно описуе вза-емозв'язок мiж вибраними показниками.
Для вибрано! та статистично пiдтвердженоï моде-лi проведемо аналiз еластичностi та дамо на його основi порiвняльну оцiнку сили впливу факторiв на результат. За аналiзом коефiцiентiв еластичност маемо такi результати (у середньому, при збереженш iснуючиx тенденцiй):
• зароб^на плата (змiнна х1) - найбтьш впливо-вий фактор; при збшьшенш ЗП на 1 % витрати населення на культурно-розважальш заходи можуть збть-шитися на 2,59 %;
• ВВП (змЫна х2) - другий за впливом фактор; при збшьшенш ВВП на 1 % витрати населення на культур-но-розважальш заходи можуть зменшитися на 1,06 %;
• кшькють мюць проведення дозвiлля (змiнна х3) -третiй за впливом фактор; при збшьшенш кшькост мiсць проведення дозвшля на 1 % витрати населення на куль-турно-розважальнi заходи можуть зрости на 0,5 %;
• зайнятють e сферi культури (змЫна х5) - четвер-тий за впливом фактор; при збшьшенш зайнятост у сферi культури на 1 % витрати населення на культурно-розважальш заходи можуть пщвищитися на 0,34 %;
• вщсоткова ставка за кредитами (змЫна х4) -п'ятий за впливом фактор; при збшьшенш вщсотково! ставки за кредитами на 1 % витрати населення на куль-турно-розважальш заходи можливо зростуть на 0,13 %.
Перевiрка наявностi сезонностi у часовому рядi показала ïï вщсутнють на рiвнi значущостi 0,05 %.
Отже, сучасний стан формування креативних Ыдус-трiй в Украïнi демонструе ïx урбанiстичну орiентацiю (центри розвитку провщш украïнськi мiста - Кшв, Львiв, Днiпро, Одеса, Харкiв, Запорiжжя) та кластерну модель ïx оргашзацп (1Т-сфера, мистецтво, освiта, дизайн). Во-дночас в Украïнi поки що не створено повноцшно! н фраструктури креативних iндустрiй, хоча активно розвиваються рiзноманiтнi органiзацiйнi креативнi хаби: коворюнги, майстернi, iнкубатори, лаборатори та клас-тери. Цi новi простори дають змогу бшьшм чисельностi людей продуктивно реалiзувати й розвивати власш таланти та творчi здiбностi.
Ефективна економiчна реалiзацiя креативного поте-н^алу УкраТни потребуе розробки та упровадження системних заxодiв, а саме:
• розвиток культури креативно!' економки, в ягай люди та уряд працюють разом;
• формування нового драйвера зростання та створення нових рингав шляхом конвергенцп iснуючиx виробничих технолопй i нових теxнологiй Четвертой' промислово! революцп;
• створення сприятливого бiзнес-середовища iз належним оцiнюванням креативностi та легкютю запо-чаткування нового бiзнесу;
• змiцнення глобального лiдерства та провщно! ролi в креативнiй економiцi на основi розвитку малого i серед-нього бiзнесу та ефективного венчурного iнвестування;
• пiдготовка глобальних творчих талантв i змщ-нення компетенцп у створеннi iнновацiй як основи креативно! економки.
Реалiзацiя цих заxодiв дасть змогу досягти зростання заплановано! частки креативних Ыдустрм в Укра'!ш iз 27 % у 2020 р. до понад 40 % до 2030 р. вщповщно до Форсайту Укра'!ни [24].
Висновки та дискуЫя. Креативна економка в^з-няеться вiд традицмно! тим, що головний ïï шструмент
- це знання, ресурс - Ыформа^я, а продукт - Ынова-цiя. Отже, концепцiя креативно!' економки поеднуе такi розрiзненi поняття, як Чнформацшна економiка", "еко-номiка знань" та "iнновацiйна економiка". Якщо розкла-сти вартiсть продукцi!' на нематерiальну й матерiальну складовi, а iз нематерiальноï складово!' видiлити твор-чу, то креативний продукт - це продукт iз превалюван-ням (понад 50 %) творчоï складово!' у його вартост.
У сучаснiй глобальшй економiцi все доволi легко скопювати. I в найближчому майбутньому до половини робочих мюць у традицшних сферах можуть зникнути. Проте у креативних iндустрiяx тага робочi мюця створю-ватимуться шаленими темпами. Креативна економка впливае на систему освiти, молодь, iнвестицiйний кль мат та швестицшну привабливiсть товарiв, регiонiв, кра'!ни у цiлому. На етапi переходу вщ ринково!' еконо-мiки до креативно!' iз бурхливим зростанням технолопй головними цЫностями стають персонал i його творчi можливостi, нестандартний пщхщ до справи.
А особливiсть креативносл (i саме таким е сучасне розумЫня креативностi молоддю) полягае в тому, щоб робота i xобi поеднувались. Тобто молодь усе частше прагне отримувати грошi та задоволення одночасно! Сенс не в тому, щоб тренувати "робочих" для креативно!' Ыдустри, саме розвиток молодi як рушiйно!' сили й, одночасно, аудиторп для продукту креативно! Ыдустри е запорукою майбутнього для кра'!ни, яка хоче бути в сузiр'ï свiтовиx лiдерiв. Свiт мае бути таким, щоб у ньо-му хотшося жити та творити. Креативна економка - це епоха свободи. Модель збалансованого розвитку Укра-!'ни до 2030 р. фксуе розвиток креативно!' економiки як один iз ключових меxанiзмiв, який i стане драйвером економiчного розвитку нашо! кра!'ни [21].
З урахуванням складного економiчного стану Укра!'-ни використання та впровадження креативно! економки е рацюнальним i необxiдним не тшьки у масштабi виро-бництва, а й у масштабах конкретно! сфери, або, на-в^ь, кра!ни. Адже основною задачею креативно! еконо-мки е залучення нових iнвестицiй, розвиток со^ально! сфери, удосконалення освiтньоï сфери. Основною проблемою впровадження е кадрова проблема. Напри-клад, це можна спостер^ати у металургiйному секторi, де впровадженню креативно! економки заважае вщсутнють квалiфiкованиx i досвiдчениx пра^внигав, працiв-никiв iз нестандартним мисленням, креативним пщхо-дом, якi знаються на новп"шх теxнологiяx та Ынова^ях.
Список використаних джерел:
1. Свидрук I. I. Креативний менеджмент: навч. поЫбн. / I. Свидрук.
- К.: Центр учбовоТ л1тератури, 2012. - 224 с.
2. Тези сесп' Всесвггнього економ1чного форуму в Давос! (2023 с1чня 2016 р.) "Будущее образования: уроки неопределенности" [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://biz.liga.net/upskill/all/ stati/3225018-budushchee-obrazovaniya-uroki-neopredelennosti.htm.
3. Флорида Р. Креативный класс. Люди, которые создают будущее [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.marketing.spb.ru/lib-around/Creative_class.htm.
4. Henley J. We can take it almost anywhere': how Brexit threatens the UK's creative industries. The Guardian [Електрон. ресурс] / J. Henley. -2018. - Режим доступу: https://www.theguardian.com/politics/2017/oct/19/ we-can-take-it-almost-anywhere-how-brexit-threatens-the-uks-creative-industries.
5. Хокинс Дж. Выступление на TED "Креативная экономика" [Еле-ктрон. ресурс] / Дж. Хокинс. - Режим доступу: https://www.youtube.com/ watch?v=rCqhnIpQ_Xw.
6. Scott A. J. On Hollywood. The Place, the Industry / A. J. Scott. -Princeton, 2005.
7. Cooke P. Knowledge Economies. Clusters, learning and cooperative advantage // Routledge Studies in International Business and the World Economy / P. Cooke, 2002.
8. Creative cities, cultural clusters and local economic development / eds. P. Cooke, L. Lazzeretti. - Cheltenham, UK, Edward Elgar, 2008.
9. Florida R. Who's Your City?: How the Creative Economy Is Making Where You Live the Most Important Decision of Your Life / R. Florida. -Basic Books, Random House, 2008.
10. R. Boix and L. Lazzeretti. Las industrias creativas en España: unapanorámica / R. Boix and L. Lazzeretti // Investigaciones Regionales. -2012. - Vol. 22. - p. 181-206.
11. Maskell P., and Lorenzen M. The cluster as market organization / P. Maskell and M. Lorenzen // Urban Studies. - 2004. - Vol. 41 (5-6). -p. 991-1009.
12. Florida R. The Rise of the Creative Class / R. Florida. - New York, Basic Books, 2002.
13. De Propris, L. The geography and creativity / De Propris L., C. Chapain, P. Cooke and other // Report 27, NESTA, UK, 2009.
14. Méndez R. Economía creativa y desarrol lourbano en España: una aproximación a suslógica sespaciales", EURE, Santiago [online] / R. Méndez, J. J. Michelini, J. Prada. - 2012. - Vol. 38, núm. 113. - P. 5-32.
15. Ministerio de Cultura, 2014. Anuario de estadísticas culturales, Madrid, Ministerio de Educación, Cultura y Empleo.
16. Aguiar Losada E. Las industrias culturales y creativas en España / Aguiar Losada E. // UAM-Accenture Working Paper. - 2014.
17. Titan Emilia. The impact of Cultural-creative Industries on the economic growth - a quatitative approach [Електрон. ресурс] / Titan Emilia, Voineagu Vergil. - Режим доступу: http://steconomice.uoradea.ro/anale/ volume/2008/v2-economy-and-business-administration/170.pdf.
18. Bakhsh H. Capital of culture? An econometric analysis of the relationship between arts and cultural clusters, wages and the creative economy in English cities / H. Bakhsh, Neil Lee, Juan Mateos-Garcia // Nesta Working Paper. - No. 14/06. - Режим доступу: https://www.nesta.org.uk/sites/default/files/1406_capital_of_culture_-_final.pdf.
19. Daniel Sánchez Serra - Location determinants of creative industries: An application to Local Labour Systems. - Режим доступу: https://goo.gl/DL94tR
20. Глобальний Ыдекс креативности Укра'ша стала 45-ю 3Í 139 кра-|'н. - Режим доступу: http://www5.ua/suspilstvo/Hlobalnyi-indeks-kreatyvnosti-Ukraina-stala-45iu-zi-139-krain-95726.html.
21. УкраТна 2030: Доктрина збалансованого розвитку / О. Гуменна, Н. Чала та и.; за наук. ред. О. ЖилиськоТ. - Льв1в: Кальвар1я. 2017. - 168 с.
22. Скавронська I. В. Тенденцп розвитку креативних шдустрш у краТнах бвропейського Союзу [Електрон. ресурс] / I. В. Скавронська, А. О. Гончарук // Молодий вчений. - 2016. - № 4. - С. 201-204. - Режим доступу: http://molodyvcheny.in.Ua/files/journal/2016/4/48.pdf.
23. UNCTAD. http://unctadstat.unctad.org/wds/TableViewer/tableView.aspx.
24. Форсайт та побудова стратеги соц|ально-економ1чного розвитку УкраТни на середньостроковому (до 2020 р.) i довгостроковому (до 2030 р.) часових горизонтах / наук. кер. проекту акад. НАН УкраТни М. З. Згуровський // М|жнар. рада з науки; Комггет 1з системного анал1зу при Президп НАН УкраТни; НТУУ "КиТвський полггехшчний шститут |мен1 1горя Скорського"; 1нститут прикладного системного анал1зу МОН УкраТни i НАН УкраТни; Свгговий центр даних з геочнформатики та сталого розвитку; Фундац|я "Аграрна наддержава". - КиТв: НТУУ "КП1 |мен1 1горя Скорського", вид-во "Полггехшка", 2016. - 184 с.
25. Cultural times. The first global map of cultural and creative industries December, 2015. - Режим доступу: http://www.ey.com/ Publication/vwLUAssets/ey-cultural-times-2015/$FILE/ey-cultural-times-2015.pdf.
26. World Creative. The First Global Map of Cultural and Creative Industries. - Режим доступу: http://www.worldcreative.org/
27. Creative Industries Economic Estimates. January 2016. - Режим доступу: https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_ data/file/523024/Creative_Industries_Economic_Estimates_January_2016_ Updated_201605.pdf.
28. Factors for enabling the creative economy. - Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/WEF_2016_WhitePaper_Enabling_the_Crea tive_Economy.pdf.
29. Creative economy: literature review. - Режим доступу: https://creative.novascotia.ca/sites/default/files/files/CreativeEconomyLiterat ureReview.pdf.
30. The Creative Economy: Key Concepts and Literature Review Highlights. - Режим доступу: https://cch.novascotia.ca/sites/default/files/ inline/documents/creative-economy-synthesis_201305.pdf.
31. Skavronska I. V. Creative Industries in Ukraine: Analysis and Prospects of the Development / I. V. Skavronska // Economics and Sociology. - 2017. - Vol. 10. - No. 2. - pp. 87-106. DOI: 10.14254/2071-789X.2017/10-2/7.
Received: 01/12/2017 1st Revision: 09/12/2017 Accepted: 12/12/2017
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
Г. Харламова, канд. экон. наук, доц.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина, А. Гуменная, канд. экон. наук, доц.
Национальный университет "Киево-Могилянская академия", Киев, Украина
КРЕАТИВНОСТЬ СПАСЕТ: УРОКИ ДЛЯ УКРАИНЫ
Исследуется роль креативного подхода к деловой активности и экономическому развитию в целом. Рассмотрены сущность творческих отраслей и динамика развития креативных индустрий в США и Европейском Союзе. Также в статье описаны этапы становления и развития креативной экономики в Украине.
Авторы проанализировали связь на основе построения эконометрической модели между расходами населения на культурно-развлекательные мероприятия и пятью факторами - заработной платой, уровнем ВВП (по расходам), количеством мест проведения досуга, количеством занятых в культурной сфере и процентной ставкой по кредитам. По результатам анализа было определено, что наибольшее влияние на результативный показатель (расходы населения на культурно-развлекательные мероприятия) имеют два фактора - заработная плата (доходы населения) и уровень ВВП. При этом модель является надежной.
Для развития творческой экономики Украины предлагается стимулировать комплекс мер, который включает в себя экономические, культурные и социальные факторы, связанные с проблемами технологий, интеллектуальной собственности и туризма. Эти меры помогут достичь запланированной доли креативных индустрий на уровне более 40% от ВВП к 2030 году.
Ключевые слова: креативность, креативные кластеры, креативная экономика, креативные индустрия, модель, Украина.
G. Kharlamova, PhD in Economics, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine, O. Humenna, PhD in Economics, Associate Professor, Dean National University of Kyiv-Mohyla Academy, Kyiv, Ukraine
CREATIVITY IS VIRTUAL: LESSONS FOR UKRAINE
This article studies the role of a creative approach to business activity and economic development in general. More specifically, the essence of creative industries and dynamics of development of creative industries in the USA and the European Union are considered. In addition, the authors consider the formation and development of the creative economy in Ukraine.
On the basis of an econometric model the authors analyze the relationship between the costs of the population for cultural and entertainment activities and five factors - average wages, GDP (at cost), number of places for leisure, the number of people employed in the cultural sphere and the interest rate for loans. According to the results of the analysis, it was determined that the two main factors influencing the performance indicator (expenditure of the population on cultural and entertainment activities) are wages (income) and GDP. The model proved to be statistically reliable.
For the development of the creative economy of Ukraine, it is proposed to stimulate a system of measures that includes economic, cultural and social factors related to technology, intellectual property and tourism. These measures will help to achieve the strategic share of creative industries at over 40% of GDP by 2030.
Keywords: creativity, creative clusters, creative economy, creative industry, model, Ukraine.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. Svydruk, I., 2012. Kreatyvnyj menedzhment. Kyiv: Centr uchbovoyi literatury, p.224.
2. Biz.liga.net. 2018. Samoobrazovanye - byznes forumbi, trenynhy y semynarbi v Ukrayne. [online] Available at: http://biz.liga.net/upskill/all/ stati/3225018-budushchee-obrazovaniya-uroki-neopredelennosti.htm [Accessed 9 Jan. 2018].
3. Marketing.spb.ru. 2018. Floryda R. Kreatyvnyj klass. Lyudy, kotorye sozdayut budushhee. [online] Available at: http://www.marketing.spb.ru/lib-around/Creative_class.htm [Accessed 9 Jan. 2018].
4. Henley, J. (2018). 'We can take it almost anywhere': how Brexit threatens the UK's creative industries. [online] the Guardian. Available at: https://www.theguardian.com/politics/2017/oct/19/we-can-take-it-almost-anywhere-how-brexit-threatens-the-uks-creative-industries [Accessed 9 Jan. 2018].
5. Hokyns, J. YouTube. 2018. Vystuplenie na TED "Kreatyvnaya ekonomyka". [online] Available at: https://www.youtube.com/watch?v=rCqhnIpQ_Xw [Accessed 9 Jan. 2018].
6. Scott, A.J., 2005. On Hollywood. The Place, the Industry, Princeton, Princeton.
7. Cooke, P., 2002. Knowledge Economies. Clusters, learning and cooperative advantage, Routledge Studies in International Business and the World Economy.
8. Cooke P., and Lazzeretti L. (eds.), 2008. Creative cities, cultural clusters and local economic development, Cheltenham, UK, Edward Elgar.
9. Florida R., 2008. Who's Your City?: How the Creative Economy Is Making Where You Live the Most Important Decision of Your Life, Basic Books, Random House.
10. Boix, R., and Lazzeretti, L., 2012. Las industrias creativas en España: unapanorámica, Investigaciones Regionales, vol. 22, pp. 181-206.
11. Maskell P., and Lorenzen M., 2004. The cluster as market organization, in Urban Studies, vol. 41 (5-6), 991-1009.
12. Florida R., 2002. The Rise of the Creative Class, New York, Basic Books
13. De Propris, L., Chapain, C., Cooke, P., MacNeill S., and Mateos-Garcia, J., 2009. The geography and creativity, Report 27, NESTA, UK.
14. Méndez, R., Michelini, J.J., Prada J., and Tebar, J., 2012. Economía creativa y desarrol lourbano en España: una aproximación a suslógica sespaciales", EURE, Santiago [online]. 2012, vol. 38, núm. 113, pp. 5-32.
15. Ministerio de Cultura, 2014. Anuario de estadísticas culturales, Madrid, Ministerio de Educación, Cultura y Empleo.
16. Aguiar Losada, E., 2014. Las industrias culturales y creativas en España, UAM-Accenture Working Paper.
17. Emilia, J., Vergil, V., & Monica, T., 2008. The impact of cultural-creative industries on the economic growth-a quantitative approach. Annals of the University of Oradea, Economic Science Series, 17(2).
18. Bakhshi, H., Lee, N., & Mateos-Garcia, J. (2013). Capital of culture? An econometric analysis of the relationship between arts and cultural clusters, wages and the creative economy in English cities (pp. 190-216). Brookings Institution Press.
19. Serra, D., 2018. Location determinants of creative industries: An application to Local Labour Systems. [online] Available at: https://goo.gl/DL94tR [Accessed 9 Jan. 2018].
20. 5 channel. 2018. Hlobalnyj indeks kreatyvnosti: Ukrayina stala 45-yu zi 139 krayin. [online] Available at: http://www.5.ua/suspilstvo/Hlobalnyi-indeks-kreatyvnosti-Ukraina-stala-45iu-zi-139-krain-95726.html [Accessed 9 Jan. 2018].
21. Zhylinskaya, O.(ed.) and others, 2017 Ukrayina 2030: Doktryna zbalansovanoho rozvytku. Lviv, Kalvariya.
22. Skavrons"ka, I.V., Honcharuk, A.O., 2016. Tendenciyi rozvytku kreatyvnyx industrij v krayinax Yevropejs"koho Soyuzu. Molodyj vchenyj, (4), 201-204. [online] Available at: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2016/4/48.pdf. [Accessed 9 Jan. 2018].
23. UNCTAD. http://unctadstat.unctad.org/wds/TableViewer/tableView.aspx
24. Zhurovskyj M., 2016 Forsajt ta pobudova stratehiyi socialno-ekonomichnoho rozvytku Ukrayiny na serednostrokovomu (do 2020 roku) i dovhostrokovomu (do 2030 roku) chasovyx horyzontax. Kyyiv, NTUU "KPI imeni Ihorya Sikorskoho", Politexnika.
25. Ey.com. 2018. Cultural times. The first global map of cultural and creative industries December 2015. [online] Available at: http://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/ey-cultural-times-2015/$FILE/ey-cultural-times-2015.pdf [Accessed 9 Jan. 2018].
26. World Creative. 2018. The Cultural and Creative Industries Study. [online] Available at: http://www.worldcreative.org/ [Accessed 9 Jan. 2018].
27. Gov.uk. 2018. Creative Industries Economic Estimates. January 2016. [online] Available at: https://www.gov.uk/government/ uploads/system/uploads/attachment_data/file/523024/Creative_Industries_Economic_Estimates_January_2016_Updated_201605.pdf [Accessed 9 Jan. 2018].
28. Www3.weforum.org. 2018. Factors for enabling the creative economy. [online] Available at: http://www3.weforum.org/ docs/WEF_2016_WhitePaper_Enabling_the_Creative_Economy.pdf [Accessed 9 Jan. 2018].
29. Creative.novascotia.ca. 2018. Creative economy: literature review. [online] Available at: https://creative.novascotia.ca/ sites/default/files/files/CreativeEconomyLiteratureReview.pdf [Accessed 9 Jan. 2018].
30. Creative.novascotia.ca. 2018. The Creative Economy: Key Concepts and Literature Review Highlights. [online] Creative.novascotia.ca. Available at: https://cch.novascotia.ca/sites/default/files/inline/documents/creative-economy-synthesis_201305.pdf [Accessed 9 Jan. 2018].
31. Skavronska, I.V., 2017. Creative Industries in Ukraine: Analysis and Prospects of the Development, Economics and Sociology, Vol. 10, No. 2, pp. 87-106. DOI: 10.14254/2071-789X.2017/10-2/7
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 1(196): 84-92
УДК 658.14+336.647/.648
JEL classification: G32
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/196-1/12
Д. Черненко, асп.
Кшвський нацюнальний економiчний ушверситет iMeHi Вадима Гетьмана, Кшв
СТРУКТУРА КАП1ТАЛУ УКРАШСЬКИХ НЕФ1НАНСОВИХ П1ДПРИСМСТВ
В 1СТОРИЧН1Й ПЕРСПЕКТИВ1
Досл/'джено динамку структуры капталу втчизняних пдприемств в icmopu4Hiu перспектива Показано, що динамка фнансування з 1990 р. була пох/'дною eid економ/'чних та шституцюнальних змн, а поточн pieHi фiнансування е в цлому меншими, нж у зарубiжнuх кра/нах. Якщо в короткостроковй перспектuвi можна очкувати певного пожвав-лення ринку, довгострокова дuнамiка залежить переважно в id успiшностi нституцйних реформ.
Ключовi слова: фнансування тдприемств; структура капталу; фiнансова структура; каптал шдприемства; джерела фнансування; нефiнансовi шдприемства.
BM6ip структури катталу - одне Í3 ключових ршень, що визначае грошовi потоки, ризики, прибутковють, а зрештою i вартють фiрми. При розгляданн цього пи-тання на мiкрорiвнi у цен^ уваги опиняються шдивщу-
альн ршення пщприемств, пов'язаш 3Í спец^чними для них факторами (po3Mip, структура aic^BiB, фактич-на й очкувана прибутковють, можливост зростання, галузевi особливост, тощо). Проте окрiм зазначених
© Черненко Д., 2018
