CC BY
13
древостоях АР Крым. Приведены аналитические и графические модели изменения этих показателей в зависимости от основных таксационных показателей деревьев. Установлены средние величины естественной и базисной плотности компонентов фитомассы стволов.
Ключевые слова: сосна крымская, локальная плотность, средняя плотность, ствол, древесина, кора.
Lakyda P.I., Shvets Yu.P. Estimation of quality indicators of stem phytomass components of Crimean pine trees
The results of the study indicators of local artificial and base density of wood and stem bark of Crimean pine stand in AR Crimea are presented. The analytical and graphical models of changes of major indicators of trees are showed. The main artificial and base stem density components are calculate.
Keywords: Crimean pine, local density, base density, main density, stem, wood, bark.
УДК 630*[116+22+42] Проф. В.1. Парпан, д-р бюл. наук -
УкрНДЫрлщ м. 1вано-Франтвськ
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ЗАСАДИ Г1РСЬКОГО Л1СОЗНАВСТВА ТА Л1С1ВНИЦТВА
Прське люознавство та л^вництво мае регюнальш ознаки: люоеколопчш (ти-полопчш), популяцшно-еколопчш, ландшафтно-еколопчш, особливосп люокорис-тування та люовщновлення. Сформульовано основш принципи сучасного прського люознавства та л^вництва, яга е доробком науково! школи i становить основу дiяльностi 1нституту прського л^вництва iM. П.С. Пастернака.
Ключовг слова: концептуальш засади, прське люознавство, лгавництво, вико-ристання, вщтворення.
До 50-х роюв минулого стор1ччя в люогосподарськш практищ Укра-!нських Карпат використовували нормативи, що рекомендували для р1внин-них л1с1в (правила рубок, вщновлення люу, технолопя люозагопвель та ш.). До цього часу люознавство, як теоретична база л1с1вництва, i л1с1вництво, як прикладна наука для прських лiсiв Карпат, не мали належних напрацювань. Регiональнi пiдходи щодо гiрського лiсiвництва почали формуватися з 50-60-х рокiв минулого столтя. У цей перiод були отримаш науковi данi по бюекологп деревних видiв, данi щодо негативного антропогенного впливу на люи. Дослiдження проводили в Карпатськш науково-дослiднiй станцп, Кар-патському фiлiалi УкрНД1ЛГА, Львiвському люотехшчному iнститутi, Львiвському вiддiленнi iнституту боташки НАН Укра!ни. За майже 50^чний перiод отримано науковi результати, як дали змогу сформулювати основнi принципи сучасно! парадигми i гiрського люознавства i лiсiвництва - систему уявлень, наукових досягнень i розумшь щодо особливостей господарства в горах. Результати дослщжень 1нституту гiрського лiсiвництва пiдсумованi в наукових публiкацiй, реалiзованi у практичних рекомендацiях i нормативних документах [7-10].
На сучасному етат, початку ХХ1 ст., у стосунках людини з навколиш-нiм середовищем немае важлившо! проблемою як проблеми збалансованого сталого розвитку на державному i регiональному рiвнях. Тому необхщно пе-
реощнити погляди на взаемовщносини мiж людиною i лiсом - найважливь шим ресурсо-природохоронним компонентом Карпатського регюну. Лiс пот-рiбно розглядати як головний компонент бюсфери, здатний стабiлiзувати i вщновлювати природну рiвноваry, бути оберегом збереження бютичного рiз-номашття, мiсцем вщпочинку людей. Така екосферна роль люу виразно про-являеться в прських умовах, яка порушена довготривалою господарською дь яльнiстю. Тому обгрунтування наукових засад господарювання на принципах збалансованого розвитку е актуальною проблемою сьогодення. Ведення лiсо-вого господарства за принципом сталого розвитку передбачае управлшня i використання лiсiв та люових земель таким шляхом i за таким економiчним курсом, що постшно пiдтримуе !х бiорiзноманiття, продуктивнють, вщновну здатнють, життевiсть та потенцiал до виконання тепер i в майбутньому всiх важливих еколопчних, економiчних та сощальних функцiй без пошкоджень шших екосистем [16, 17].
Вирiшення ще! проблеми та 11 перспективи в Карпатському репош ма-ють базуватися на основних принципах сучасно! парадигми прського люоз-навства, лiсiвництва i ведення лiсового господарства [13, 15]. Сучасш науковi i практичнi надбання в Карпатському регюш дають змогу застосовувати кон-цептуальнi засади прського люознавства (теоретично! бази лiсiвництва) та ль сiвництва i запропонувати систему люогосподарських заходiв [20, 21].
Яю основнi принципи сучасно! парадигми прського люознавства? Вони включають складову популяцшно! бюлогп, вчення про типи люу (бюге-оценози) та екосистемолопчш основи оцiнки явищ, подiй i процесiв на рiвнi вiдкритих екосистем - водозборiв рiзних рiвнiв [22]. Популяцшною бюло-гiею передбачають, що будь-який деревний вид утворюе iерархiчну тдпоряд-кованiсть системи. У порядку зменшення рангу в деревних рослин розрiзня-ють географiчнi або незалежш популяцп та 1х групи (пiдвиди), едафiчнi, еко-логiчнi, мiсцевi (локальнi), елементарнi популяцп, м^опопуляцп, елемен-тарнi демографiчнi одиницi та ш. [12].
Необхiдним етапом популяцшно-бюлопчно! характеристики е аналiз внутршньовидово! таксономп виду. Кожний деревний вид юнуе у природi у формi iсторико-генетичних популяцш, якi складаються до того ж iз внут-рiшньо популяцiйних одиниць. Люову популяцiйну екологiю потрiбно розглядати з методичних позицш генетично обумовлених i ценопопуляцiйних пiдходiв [12, 13]. У практичному плат, виходячи з проблем популяцшно! екологп, значну увагу потрiбно надавати збереженню рiзноманiття генофон-дiв лiсових видiв, !х вiдновлення та формування корiнних рiзновiкових наса-джень складно! структури.
Еколопчною канвою оргашзацп ведення лiсового господарства е вщ-новлення та формування молодняюв, а оцiнковим критерiем стабшьносп ль сових бiогеоценозiв е класифжащя рослинностi лiсового бiому, що здшснюеться за методикою лiсiвничо-екологiчноl школи П. С. Погребняка -Д.В. Воробйова [1, 2, 5, 18, 19]. За щею методикою в Укра!нських Карпатах видшено 96 типiв лiсу, яю входять до 14 типiв люорослинних умов iз 5-ти основних лiсових формацiй. Лiсiвничо-екологiчна класифiкацiя П.С. Погребня-
ка - Д.В. Воробйова для Укра1нських Карпатах потребуе подальшого доопра-цювання з позицш 11 динамiзму [14].
Ще в 60-х роках минулого столптя М.А. Голубець i К.А. Малиновсь-кий, використовуючи кращi засади впчизняних i закордонних типологiчних шюл, запропонували еколого-фiтоценологiчну класифiкацiю лiсового покри-ву Укра1нських Карпат [4]. Цю класифжащю з вiдповiдними доповненнями й уточненнями можна використати як теоретичну базу люознавства, лiсiвниц-тва i люового господарства.
Елементарною одиницею охорони, заповщання лiсiв у горах слугуе частина регюнального ландшафту, обмежена площею водозбiрного басейну. У найближчiй перспективi люове господарство повинно перейти на цей принцип з урахуванням титв водозборiв та 1х iерархiчноl супiдрядностi. Те-риторiальна просторова органiзацiя лiсогосподарських тдприемств за водоз-бiрним принципом е важливим екологiчним заходом. За таких умов врахо-вуеться критична й оптимальна люистють, рацiональна вiкова структура де-ревостану, допустимi норми вирубок i вiдновлення лiсу [22].
Для кожно1 прсько-люово! басейново1 екосистеми в перспективi необ-хiдно опрацювати моделi з врахуванням антропогенного навантаження та ви-явлення тенденцiй i напрямiв змiн у бiогеоценозах, з врахуванням наявних осередюв природних рiзновiкових лiсiв [13], як осередкiв стабiльностi прсь-ко1 екосистеми. У лiсах Карпат зосереджено близько 53 % стиглих i перес-тiйних насаджень Укра1ни. Це один iз небагатьох райошв Свропи, де зберег-лися природш лiси та пралiси з 1х унiкальною просторовою i вiковою структурою, яю е моделями ведення господарства, близького до природного.
Опосередкованим показником антропогенного використання прських лiсiв у минулому е ощнка 1х сучасно1 вкрай нерiвномiрноl вжово! структури: на вжову групу молоднякiв припадае 33 % площ^ на середньовжову - 43 %, пристигаючу - 12 %, стиглу та перестшну - 12 %. Це вказуе за надмiрну експлуатацiю лiсiв Карпат тсля Друго1 свiтовоl вiйни шляхом проведення суцшьних рубок. Лiсокористування в Карпатах мае базуватися на еколого-правових засадах, що закладеш в нормативах: з рубок формування i оздоров-лення, рубок переформування та саштарних рубок i головного користування. Цими рубками щорiчно заготовлюеться близько 2,1 млн м3 деревини, зокрема головними - 1,5 млн м3. Сучасш правила рубок головного користування ма-ють нову еколопчну стратепю, яка передбачае домiнування вибiрковоl та поступово! системи, обмеження площ люосж. У лiсах з особливим режимом користування площа лiсосiк зменшилась у 3-5 разiв, експлуатацiйних - в 3 рази, збшьшились термiни примикання [21]. За оргашзацшними елемента-ми Правила рубок в Укра!нських Карпатах наблизились до Правил евро-пейських держав.
На жаль, на практищ в сучаснш системi головних рубок у Карпатах переважае суцшьно-люоична та поступово-рiвномiрна i практично вiдсутнi нерiвномiрно-поступовi i вибiрковi рубки (табл. 1), якi е найбшьш екологiчно ефективними.
Табл. 1. Система головных рубок у лгсах УкраТнських Карпат _(за матергалами тсовпорядкування)_
Територ1альний орган, ОУЛМГ Р1чна розрахункова лгсосша прийнята другою люовпорядною нарадою
Разом За системами рубок
пло-ща, га запас лшшдний, тис. м3 виб1рков1 поступов1
площа, га запас лшшдний тис. м3 площа, га запас лшшдний, тис. м
Закарпатське 2130 550,0 165 14,1 1441 296,1
1вано-Франювське 2505 562,5 89 5,7 1286 206,3
Льв1вське 2714 591,2 1021 176,0
Черншецьке 1709 365,7 79 5,5 1202 216,1
Разом 9058 2069,4 333 25,3 4950 894,4
Центральним завданням теорп i практики прського лiсiвництва е проблема лiсорозведення i люовщновлення, як основи збереження бюрiзно-машття, а також використання деревних ресуршв, як е гарантом економiчноl безпеки регюну.
У справi лiсорозведення i люовщновлення невiдкладне значення мае збереження люових генетичних ресуршв, вдосконалення методiв i технологи створення постшно1 люонасшнево1 бази головних люоутворювальних видiв на генетико-селекцшнш основ^ розроблення способiв впровадження пер-спективних iнтродукованих видiв, 1х гiбридiв, екотипiв та форм з метою створення насаджень рiзного цшьового призначення.
Сучаснi способи лiсовiдновлення в ушх лiсових формацiях Карпат потребують удосконалення з вибору прiоритетного способу люовщновлен-ня - вiн мае бути природшм, що тепер почав реалiзовуватись в Карпатах (табл. 2).
Табл. 2. Обсяги вiдтворення тсш в УкраТнських Карпатах у 2012 р.
Територ1альний орган, ОУЛМГ Виивання [ садшня на землях люогосподарського призначення Природне поновлення
разом в т.ч. люорозведення
план факт % до плану план факт % до плану план факт % до плану
Закарпатське 1100 1181 107,4 1280 1336 104,4
1вано-Франювське 1290 1333 103,3 20 20 100,0 1390 1397 100,5
Львшське 1424 1586 111,4 16 1201 1221 101,7
Чершвецьке 595 656 110,3 30 30 100,0 1000 1086 108,6
Разом 4409 4756 107,9 50 66 132,0 4871 5040 103,5
Актуальною проблемою щодо збереження прських екосистем е контроль за саштарним станом лiсiв, 1х захист вщ шкiдникiв та хвороб. В Укра-1нських Карпатах на площi близько 180 тис. га трапляеться пошкоджений смерековий лю iз запасом приблизно 14,3 млн м3. Для впровадження оздоров-чих заходiв у лiсах необхiдно збшьшити густоту лiсових дорiг, яка в 4-7 разiв менша, нiж у кра1нах Захщно1 та Центрально1 Свропи. Недостатнiсть дорiг зумовлюе екстенсивне системне ведення люового господарства.
HayKOBi основи еколого-правових засад збалансованого розвитку прських лiсiв виклaденi в cepiï наукових публшацш iнститyтy ripcbKoro ль швництва та опрацьованих нормативно-правових документах. До них вщно-сять: Лiсовий кодекс Украши; Правила вiдтворення лiсiв; Правила полшшен-ня якiсного складу лiсiв; Правила рубок головного користування в прських люах Карпат; Порядок подшу лiсiв на кaтегорiï та видшення особливо захис-них лiсових дшянок; Сaнiтaрнi правила; серiя рекомендaцiй шституту i3 засад сталого розвитку в Карпатському регюш [7-10].
Окрiм люознавчо^швничих аспекпв, концепцiя ведення лiсового господарства в горах враховуе фyнкцiонaльно-цiльове призначення люових екосистем. Полiфyнкцiонaльнa роль лiсiв Карпат потребуе диференцшовано-го тдходу до ведення лiсового господарства в захисних рекреацшно-оздо-ровчих, природно-зaповiдних i експлyaтaцiйних люах, на якi припадае вщпо-вiдно 31,5; 7,9; та 51,5 % площ лiсового фонду регюну. Основнi принципи з ведення люового господарства в цих кaтегорiях лiсiв виклaденi в серiï наукових публшацш та зведенi у нормативш документи [16, 17].
Еколопчш засади гiрського лiсiвництвa передбачають систему мош-торингу, метою якого е налагодження системи оперативного контролю за станом середовища. Дaнi монiторингy люових екосистем Карпат дають змогу розробити прогнозш моделi змiни стану лiсiв з урахуванням тенденцiй ïх розвитку та глобальних змiн кшмату [11].
Укрaïнськi Карпати один з небагатьох регюшв Свропи, де збереглися вщносно великi площi прaлiсiв з ïх yнiкaльною фауною та флорою i на бaзi яких створено серж> природоохоронних об'ектiв. Ефективна система ведення люового господарства для природоохоронних об'екпв не розроблена [15]. Карпати е перспективним рекреацшно-оздоровчим комплексом, де створю-ються тaкi рекреaцiйнi об'екти, як Буковель на 1вано-Франювщиш, Драгобрат на Закарпатп, сaнaторно-кyрортно-лiкyвaльнi об'екти - Моршин та Труска-вець на Львiвщинi. Haлежноï екологiчноï оцiнки антропогенного впливу на лiсовi екосистеми, яю примикають до них, не опрацьовано, а вщповщно й ефективнi люогосподарсью заходи не розробленi.
Виклaденi основш концептyaльнi засади гiрського лiсознaвствa та ль сiвництвa е теоретичними i практичними складовими наукових дослiджень Украшського нayково-дослiдного iнститyтy гiрського лiсiвництвa iм. П. С. Пастернака.
Л1тература
1. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во "Урожай", 1967. - 388 с.
2. Воробьев Д.В. Типы лесов Европейской части СССР / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во АН УССР, 1953. - 452 с.
3. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат / М.А. Голубец. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - 264 с.
4. Голубец М.А. Принципы классификации и классификация растительности Украинских Карпат / М.А. Голубец, К.А. Малиновский // Ботанический журнал. - 1967. - Т. 52, № 2. - С. 189-201.
5. Герушинський З.Ю. Типологiя лiсiв Укра!нських Карпат / З.Ю. Герушинський. -Львiв : Вид-во "Пiрамiда", 1996. - 208 с.
6. Голубець М.А. Ретроспектива i перспектива тсово! типологи / М.А. Голубець. -Львiв : Вид-во "Поллi", 2007. - 78 с.
7. Науковi основи ведення багатоцшьового лiсового господарства у Карпатському реп-онi : зб. реком. УкрНДЫрлю. - Iвано-Франкiвськ : Вид-во "Екор", 2001. - 246 с.
8. Науковi основи збалансованого господарства : зб. реком. УкрНДЫрлю. - 1вано-Франкiвськ, 2005. - Вип. 2. - 114 с.
9. Науковi основи збалансованого господарства в Карпатському регюш : зб. реком. УкрНДЫрлю. - 1вано-Франювськ. - 2007. - Вип. 3. - 169 с.
10. Науковi основи збалансованого господарства в Карпатському регюш : зб. реком. УкрНДЫрлю. - 1вано-Франювськ. - 2012. - Вип. 4. - 449 с.
11. Козак I.I. Еколопчна люова комп'ютерна модель Forkome / I.I. Козак, В.1. Парпан. -1вано-Франювськ : Ц1Т ПНУ, 2006. - 206 с.
12. Парпан В.1. Популяцшна бiологiя деревних рослин: наукова основа люознавства й лiсiвництва / В.1. Парпан, Т.В. Парпан, М.М. Миленька // Вюник Прикарпатського нацюналь-ного ушверситету iм. Василя Стефаника. - Сер.: Бюлопя. - Iвано-Франкiвськ : Вид-во Прикарпатського НУ iм. Василя Стефаника. - 2012. - Вип. XVI. - С. 3-7.
13. Парпан В.1. Основш принципи сучасно! парадигми гiрського лiсознавства та ш-сiвництва Укра!нських Карпат / В.1. Парпан, Т.В. Парпан // Лгавництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харгав : Вид-во УкрНДШГА. - 2008. - Вип. 114. - С. 7-12.
14. Парпан В.И. Динамическая типология лесов Украинских Карпат / В.И. Парпан, Т.В. Парпан, М.В. Чернявський // Генетическая типология, динамика и география лесов России : матер. Всеросс. науч. конф. (с междунар. участ.), посвящ. 100-летию со дня рожд. Б.П. Колесникова, 21-24 июля 2009 г. - Екатеринбург : Изд-во УрОРАН, 2009. - С. 47-51.
15. Парпан В.1. Прське лгавництво в контекст Карпатсько! конвенци / В.1. Парпан, Ю.С. Шпарик // Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегия дiй (Львiвська обл., смт. Славське). - Львiв : 1н-т регiональних дослiджень, 2006. - С. 65-68.
16. Парпан В.1. Засади сталого лiсокористування i збереження бiорiзноманiття гiрських лiсiв / В.1. Парпан, Ю.С. Шпарик // Науковi основи ведення сталого люового господарства. -1вано-Франювськ, 2005. - С. 207-209.
17. Парпан В.1. Рекомендаци зi сталого лiсокористування в Карпатах (прюритетш напрямки розвитку) / В.1. Парпан, Ю.С. Шпарик, Т.В. Парпан // Науковi аспекти ведення сталого люового господарства : зб. реком. УкрНДЫрлю. - 1вано-Франгавськ. - 2005. - Вип. 2. -С. 83-96.
18. Погребняк П.С. Основы лесной типологии / П.С. Погребняк, В.С. Шмидт, Н.И. Калужский, Л.Н. Вербицкий. - К. : Укргостехпромиздат, 1944. - 311 с.
19. Погребняк П.С. Основы лесной типологии / П.С. Погребняк. - К. : Изд-во АН УССР, 1955. - 455 с.
20. Парпан В.1. Порадник Карпатського лгавника / В.1. Парпан, М.В. Чернявський, В.Д. Гудима, В.Д. Попадюк // Особливост доглядових рубань в прських люах Карпат. - 1ва-но-Франгавськ : Вид-во "Фолiант", 2008. - С. 134-149.
21. Парпан В.1. Порадник Карпатського лгавника / В.1. Парпан, М.В. Чернявський // Рубки головного користування. - 1вано-Франгавськ : Вид-во "Фолiант", 2008. - С. 150-160.
22. Парпан В.1. Проблеми оптишзаци управлшня люовими екосистемами в прських умовах Укра!нських Карпат / В.1. Парпан, Ю.С. Шпарик, Т.В. Парпан // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 21.16. - С. 216-221.
Парпан В.И. Концептуальные основы горного лесоведения и лесоводства
Горное лесоведение и лесоводство имеет региональные признаки: лесоэкологи-ческие (типологические), популяционно-экологические, ландшафтно-экологические, а также особенности лесопользования и лесовосстановления. Сформулированы основные принципы современного горного лесоведения и лесоводства, которые являются разработкой научной школы и лежат в основы деятельности Института горного лесоводства им. П.С. Пастернака.
Ключевые слова: концептуальные основы, горное лесоведение, лесоводство, лесопользование, воспроизведение.
Parpan V.I. Conceptual basis of mountain silviculture and forestry
Mountain silviculture and forestry have some regional characteristics: forest ecological (typological), population-environmental, landscape-ecological and especially forest utilization and reforestation. The main principles of modern mountain silviculture and forestry have been formulated. The are basis of the scientific school and the main concept of the Institute of Mountain Forestry named after P.S. Pasternak.
Keywords: conceptual basis, the mountain silviculture, forestry, forest utilization, reproduction.
УДК630*[53+1] Ст. научн. сотрудн. И.Ф. Букша, канд. с.-г. наук;
ст. научн. сотрудн. М.И. Букша -Украинский НИИ лесного хозяйства и агролесомелиорации им. Г.Н. Высоцкого Гослесагентства Украины и НАН Украины
ПРИМЕНЕНИЕ МОБИЛЬНОЙ ГИС-ТЕХНОЛОГИИ FIELD-MAP В ЛЕСНОМ И САДОВО-ПАРКОВОМ ХОЗЯЙСТВЕ
Рассмотрены результаты применения мобильной ГИС-технологии Field-Map в лесном и садово-парковом хозяйстве для оперативного картирования и оценки состояния древесно-кустарниковой растительности и других объектов. Использование современных электронных измерительных приборов и мобильной ГИС Field-Map позволяет быстро создать геопривязанные лесные электронные карты и связанные с ними базы данных, т.е. непосредственно в полевых условиях сформировать объектно-ориентированную ГИС. При помощи мобильной ГИС Field-Map в сжатые сроки можно создать электронную информационно-аналитическую систему для объектов лесного и садово-паркового хозяйства, которая является основой эффективного управления такими объектами.
Ключевые слова: лесное и садово-парковое хозяйство, инвентаризация, картирование, мобильная ГИС Field-Map.
Вступление. Благодаря стремительному развитию мобильных технологий в настоящее время появились принципиально новые возможности для сбора пространственно деретминированных данных в лесном и садово-парковом хозяйстве с помощью современных электронных измерительных приборов, средств геопозиционирования (GPS-приемники), мобильных геоинформационных систем (ГИС) и дистанционного зондирования Земли (ДЗЗ) [10].
Программно-технологический комплекс Field-Map, разработанный в Институте исследования лесных экосистем (IFER, Чешская республика), является передовой мобильной технологией для сбора данных в лесном и садово-парковом хозяйстве. Field-Map объединяет аппартные (переносные электронные измерительные приборы) и программные средства (ГИС) в единую мобильную технологию, ориентированную на сбор полевых данных с помощью компьютеров и электронного измерительного оборудования [5]. Этот универсальный программно-технологический комплекс предоставляет широкие и гибкие возможности для проведения измерений, создание электронных карт и управление информацией во время полевых работ. Программное обеспечение Field-Map можно установить на разные компьютеры: офисные (нас-
