CC BY
25
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*[116+3.001] Ст. наук. ствроб. В.Л. Коржов, канд. техн. наук -
УкрНДЫрлк, м. 1вано-Франк1вськ
ОСОБЛИВОСТ1 ПДРОЛОПЧНО1 РОЛ1 ПРСЬКИХ Л1СОВИХ ТЕРИТОР1Й У РАЗ1 ВИНИКНЕННЯ ПАВОДК1В
Представлено результати ан^зу дослiджень вiтчизняних i зарубiжних вчених стосовно оцшюваиия гщролопчно! ролi лю1в та 1х впливу на виникнення паводкiв, зок-рема i в прських умовах. Подано iнформацiю про застосовуваш технологiчнi процеси лiсокористування в Украшських Карпатах i сучасний стан люотранспортно! мережi. Означено особливост 1х впливу на гiдрологiчну роль люових територш. З'ясовано, що вщ-сутнiсть оптимально! мережi лiсових автодорк- призводить до повсюдного застосуван-ня наземного трелювання та поширення шляхiв первинного транспортування деревини в люових масивах, що е основним чинником зниження пдролопчно! ролi гiрських люо-вих територiй. Запропоновано використовувати величину густоти люотранспортно! ме-режi як показник впливу на пдролопчну роль лю1в.
Ключовi слова: гiрськi лiсовi територи, гiдрологiчна роль, паводки, фактори впливу.
Вступ1. Лiсовi екосистеми е одним iз ключових факторгв шдтримання екологiчноí ргвноваги на планегi. У Вщенськш декларацп, прийнятiй у кытш 2003 р., зазначено, що "... Лки е основою жигтя на Земл! Пiдгримуючи лки, ми шдтримуемо життя земно! цившзацц.. " [1]. Екосферна роль лiсiв найвиразнiше проявляеться в прських умовах, де спостеркаеться найбшьш виражена дя при-родних факторгв. Лiсовi насадження е основним стабшзацшним елементом, екологiчним каркасом природного середовища, що мiнiмiзуе несприятливi при-родш процеси i явища в горах. Особливо необхщно вiдзначити водоохоронну i водорегулювальну роль лiсiв як основного чинника забезпечення повноцiнного гiдрологiчного режиму всх природних екосистем. Атмосфернi опади затриму-ються кронами i стовбурами дерев. Волога поступово надходить шд полог i вби-раеться невеликими обсягами в мох, лкову шдстилку i грунт, якi утримують ц, поступово вiддаючи в рiчкову систему. У процесi жигтедiяльностi лiсових рос-лин волога витрачаеться на фiзичне i фiзiологiчне випаровування та живлення. У розподiлi зимових опадiв роль лку також велика. Спочатку у розподш снiгу по земнiй поверхш. Потiм роль лiсу в розподш вологи починаеться навесш, коли снк активно тане. Завдяки лкам вiдбуваеться безперервне наповнення рiчок водою, вщфшьтровано! шарами грунту та лково! тдстилки. У сун перiоди дже-релом води е лiси, що накопичили 11 значних обсягiв. Лкова рослиннiсть шляхом фiзичного випаровування i транспiрацií повертае в атмосферу значну кшь-кiсть вологи, яка переноситься повирям на сусiднi територи. Загалом пдроло-
1 Стаття подготовлена в рамках виконання робiт за м1жнародним проектом "ЫУБКОЕОЯ: системи оптимального ведення лiсового господарства, спрямованi на посилення гiдрологiчноi ролi лiсiв у попередженш паводк1в у ба-сейш рiчки Бодрог" (реестрацшний номер ЫШКК.ОиА/1101/2б2), що реалiзуeться в рамках програми Транскордонного спiвробiтнинтва Угорщина-Словаччина-Румунiя-Украiна за спiв-фiнансування ввропейського Союзу.
гiчнy pоль лiсy можна сфоpмyлювати так: y лiсi поpiвняно з iншими pослинни-ми yгpyпованнями ствоpюються найбшьш спpиятливi умови для на^омаджен-ня, yтpимання та piвномipноï й поступово' вiддачi вологи на piчковий стiк та ш-шi витpатнi елементи водного балансy. Цьому спpияe його мiкpоклiматичний вплив, висока iнфiльтpацiйна та водоyтpимyвальна здатнiсть лiсовиx фунтав. Гiдpоклiматичнi та водооxоpонно-заxиснi властивостi лiсy ствоpюють умови для забезпечення пpиpодного вiдновлення, pостy i pозвиткy лiсовиx бiоценозiв, заpе-гyльованостi стоку, а загалом для збеpеження i оxоpони водниx pесypсiв [2-4]. Однак, внаслiдок господаpськоï д1яльноста людини, поpyшyeться pослинний i фунтовий покpив, що пpизводить до виникнення, за певниx пpиpодно-клiматич-ниx умов, кpизовиx пpоцесiв i явищ. Тому пpоблемi взаемозв'язку мiж лiсовими та водними pесypсами надають високий op^rn^ i ставлять завдання щодо pоз-pоблення, полiпшення i кооpдинацiï политики в галyзi yopавлiння лiсовими та водними pесypсами, особливо в контекста змши клмату. У лiсовiй галyзi щ особливоста потpiбно pозглядати в контекста сталого лiсоyopавлiння i лiсокоpис-тування, а також iнтегpацiï водного та лкового господаpства [S].
Аналiз дослщжень впливу лiсiв на паводки. Наявний великий спектр дослщжень стосовно pолi л!с!в i лкистоста теpитоpiй на виникнення та величину паводюв. Пpи цьому ïx висновки можуть бути piзними залежно ввд мкця pозташyвання об'ектав досл!джень та ïx тpивалостi i, особливо, вщ забезпечення об'eктивностi виконаниx досл!джень i достовipностi отpиманиx pезyльтатiв. На наш погляд, найбшьш повно вiдобpажають суть opоблеми дослiдження щодо впливу лк1вництва i лк1вничо' opактики на екстpемальнi повенi на piкаx, яш здшснили eвpопейськi вченi в prn^x opоектy, фiнансованого Gвpокомiсieю. ïx pезyльтати свiдчать, що на мiсцевомy piвнi водоpегyлювальний вплив л!с!в opо-являеться шд час малиx i сеpеднix паводкiв. На pегiональномy piвнi чи загаль-ноeвpопейськiй теpитоpiï лки мають незначний вплив на iстоpичнi паводки. Рубки лку opизводять на мкцевому piвнi до коpоткочасного збiльшення шку повеней. Пpи цьому ïx вплив неможливо ощнити на великиx водозбоpаx. Су-цшьно-лкоачш pyбки малими площами незначно впливають на шки великиx i сеpеднix повеней. Потенцiал лк!в щодо зменшення повеней е набагато мен-шим, шж тpактyють на piзниx piвняx [б]. Под!бш висновки висловлюють i ук-pаïнськi вченi, дослiдження якиx свiдчать пpо наявнiсть певно' межi водоpегy-лювально' сopоможностi лк!в, а також наявноста iншиx чиннитв, що визна-чально впливають на виникнення паводкiв, особливо катастpофiчниx. До ниx ввдносять пpиpодно-клiматичнi та фyнтово-гiдpологiчнi умови (кpyтiсть сxилiв, стан i xаpактеpистики фунтав, стушнь ïx зволоження тощо), а також величина антpопогенного впливу на лков! та opилеглi до ниx мкцевоста [7, S].
Aналогiчнi пiдxоди викоpистовyють для opийняття iнженеpниx piшень шд час opоектyвання споpyд, на як! може впливати шдйом води шд час можли-виx паводшв. Найбшьше це стосуеться водоopопyскниx споpyд на шляxаx тpан-споpтy, що мають забезпечувати пpопyск високиx вод ввдповщно' ймовipностi (SO, 100 i бшьше pокiв). Багатовшовий досввд opоектyвання, буд1вництва та експлуатацп водоopоoyскниx споpyд може слугувати кpитеpieм ощнювання фактоpiв впливу i точноста виконyваниx гiдpавлiчниx pозpаxyнкiв. Науковщ,
яю дослвджують проблеми запровадження достовiрних розрахунтв дорожшх водопропускних споруд, на ochobî 6araTOpÎ4Horo досвiдy встановили, що основ-ними факторами, якi впливають на формування стоку пiд час паводкiв в Укра-шських Карпатах, е: площа, ухил i ширина водозбiрного басейну. Вони не ви-явили чикого зв'язку обсягiв стоку з такими характеристиками як середня абсолютна висота басейну i лкисткть. Пояснюеться це двома обставинами:
• зливовi дощi високо'1 забезпеченоси проходять, зазвичай, за шдвищення водо-насиченостi водозборiв, коли акумуляцiйний вплив лiсу на стш проявляеться слабо;
• проведения активно'1 господарсько'1 дiяльностi iстотно впливае на гщролопчну роль лiсiв.
Ввдзначаеться також наявнiсть факту не стащонарносп гiдравлiчних да-них. Тому методи розрахунку мають уточнюватися з урахуванням антропоген-них змiн в атмосфер^ лiтосферi, бiосферi тощо [9, 10].
Особливост лiсозаготiвлi в гiрських лках Украшських Карпат. Для лiсових територш Карпатського регiонy характерним е невисокий рiвень тран-спортно!' достyпностi, що пов'язано з низькою густотою автомобшьних дорiг. Ïï густота в 4-7 разiв менша, шж у крашах Сх1дно1 i Центрально1 бвропи. Лiсовi площi, де густота дорiг перевищуе 1 км на 100 га, становлять менше 2 % вiд площ лiсового фонду. Майже 65 % лiсiв мають густоту дорiг до 0,6 км на 100 га. Мала густота дорк зумовлюе низьку культуру лiсогосподарського ви-робництва, невисокий стутнь використання лiсових ресурав, незадовшьш со-цiально-гiгiенiчнi умови пращ лкових робiтникiв, створюе трyднощi для широкого запровадження вибiркових методов рубок, а також сучасних технологш ль созаготiвлi i систем природо-ощадних лiсових машин. Така ситуация призво-дить до переважного застосування сущльних методiв рубок та бyдiвництва значно1 кiлькостi примiтивних прогздав для автомобшв i шлях1в первинного транспортування деревини, яке здебшьшого здiйснюеться наземним способом. Тому в лках поширеш трелювальш волоки, що влаштовуються пiд час лкоач-них робiт iз застосуванням не тiльки колiсних i гусеничних тракторш, але i гу-жового транспорту. У прських лiсах 1х будують, переважно, для застосування гусеничних трелювальних тракторш i мають достатньо велит поздовжш ухили. На волоках, як правило, ввдсутш штyчнi споруди i водовдащ.
Вiдомо, що лкова пiдстилка е важливим фактором водорегулювання. Але в разi застосування наземного трелювання деревини вона не тшьки пору-шуеться, але i на певних дшянках зноситься повнiстю. Найбшьшо1 шкоди по-верхня зрубш зазнае шд час тракторного трелювання, обсяги застосування яко-го в Украшських Карпатах становлять понад 90 % вщ yсiеï заготовлено1 деревини. У прських умовах волоки на лкосщ займають, в середньому, 8 % ïï загаль-ноï плошд. При цьому об'ем ерозй' на волоках досягае 70 % вщ загального об'ему ерозй' на всш лiсосiцi. З урахуванням волокiв середшй об'ем ерозй' фунту в разi використання гусеничних i колкних трелювальних тракторк перебу-вае у межах 240-260 м3/га. В окремих випадках об'ем ерозiï на лкосшах може досягати i 500 м3/га.
Для гiрських лiсових територiй характерна лшшна форма водноï ерозй, яка приурочена до сильно мiнералiзованих дшянок, тобто мiсць розташування
трелювальних волоюв i проíздiв, а також навантажувальних пунктiв. Автомо-бiльнi про'хзди i трелювальнi волоки врiзаються в схили, порушуючи грунтову поверхню, що призводить до формування значних обсягiв ерозн та дренування грунтового стоку. Особливо небезпечним в ерозшному планi е мапстральш тре-лювальнi волоки, яю за низь^ густоти лiсових автодорн, експлуатуються три-валий перiод i з часом перетворюються у лшшнг вшмки (яри), до яких прими-кае мережа паслчних волоюв. Типовою для прських л1слв, у раз\ вщсутносп ль сово1 автодороги, е розташування шляив первинного транспортування дереви-ни (рис. 1).
Рис. 1. Мережа волотв на гiрських схилах
Переважне застосування наземного трелювання деревини на люозагопв-лi в Украшських Карпатах, за умови вiдсутностi люових автодорiг, спричиняе вiдчутнi змiни в прських ландшафтах. Порушуються природнi пдролопчш процеси i збiльшуються обсяги поверхневого стоку на схилах та пришвид-шуеться надходження води до рiчковоí мережi. Лiнiйна природа волокiв i прохз-дiв, а також переважне !х прокладання з великим ухилом, призводить до того, що ххнш вплив на гiдрологiчний режим територп е значно бiльший, нiж вщ зне-лiснення територГ!, яку вони займають. Дтянки трелювальних волокiв чи про!з-дiв, прокладенi Гз значними поздовжшми ухилами, тривалий час е осередками воднох ерозЙ Г негативно впливають на гГдрологГчний режим люових територГй навГть за умови вГдновлення лiсовоí рослинностГ (рис. 2) [11, 12].
РозмГри Г форми проявГв експлуатацiйноí ерозií тГсно пов'язанГ не так Гз видами та штенсившстю рубок, як Гз технолопею Г оргашзащею лГсосГчних ро-бГт, а також застосовуваними машинами, вщ особливостей яких залежать сту-пГнь знищення чи пошкодження надгрунтового покриву (рослин, тдросту, дерев), мГнералГзацгя Г змша водно-фГзичних властивостей грунтГв. Варто зазначи-ти, що мГж люозагоивлею, яка е одним Гз аспеклв лГсокористування, Г водоре-гулювальною роллю лГсГв суперечностГ можуть не виникати у разГ застосування природо-ощадних технолопчних процесГв Г систем машин. Малопошкоджений грунт на зрубах ще довго збернае всГ властивостГ лГсових грунтГв, з якими пов'язанГ основш пдролопчш процеси. Це тдтверджуеться тим фактом, що на-
вiть тд час суцГльних рубок, коли забезпечуеться збереженiсть грунив i тдрос-ту, порiвняно швидко вiдновлюються захиснi функцп лiсiв [13-15]. Для прикладу, застосування на лiсосiчних роботах у прських лiсах Укра!нських Карпат канатного транспорту люу та сучасно!' технiки (харвестер + форвардер) для машинно!' заготiвлi деревини може ютотно зменшити негативний вплив на гвдро-логiчну роль лiсових територш, завдяки iстотному зменшенню обсягiв пошко-дження Грунтово! поверхнi [16, 17]. Важливють i необхiднiсть врахування впли-ву транспортно! мережi в люових масивах на гiдрологiчнi процеси тдтвер-джуеться дослiдженнями, проведеними в рiзних кра!нах, а також наявнiстю обгрунтованих пропозицп щодо шляхiв покращення пдролопчно! ролi лiсових територiй шляхом вдосконалення люотранспортно! мережi [18-23].
Рис. 2. Маг^тральний волок у лковому масuвi
Висновки. Отже, можна виокремити три основт групи факторiв, якi тГею чи iншою мiрою впливають на пдролопчний режим лiсових територiй та спричинюють виникнення паводкових ситуацiй: природно-ктматичт, оргатза-цiйнi та технологiчнi. До першо! групи факторiв вiдносять рельеф мюцевосл, клiматичнi, гiдрологiчнi i грунтовГ умови, а також характеристики деревостатв (порода, вiк i бонiтет дерев, !х розподiл по площi водозбгрних басейнiв). Ця гру-па факторiв зумовлена природою та iсторiею розвитку регiону i е некерованою. Оргатзацшт фактори охоплюють: методи планування об'екпв люогосподарсь-ко! дiяльностi, враховуючи мюце i термiни проведення рiзних видiв рубок та облаштування люово! шфраструктури; форма органiзацГi виконання робiт, особливо люошчних; квалiфiкацiя г рiвень оплати пращ люових робГтникГв; порядок г змют контролю за виконання робГт. До технологГчних факторГв ввдно-сять: вибГр застосовуваних машин Г технологГчних процешв лГсосГчних робГт; рГвень проведення пГдготовчих робГт, рацГональнГсть технологГчних схем пер-винного транспортування деревини (оптимальнють розташування волокГв та складГв лГсоматерГалГв, вГдстанГ трелювання тощо), способи люоввдновлення. ДвГ останнГ групи факторГв зумовлеш тГльки людською д1яльнютю. На них впливають як об'ективт, так Г суб'ективш чинники.
ВГдсутнГсть оптимально! мережГ лГсових автодорГг та поширення шляхГв первинного транспортування деревини в люових масивах е основним чинником
зниження гiдрологiчноí ролГ гГрських лГсових територГй. Тому доцгльним е зас-тосування нових пГдходГв до оптимiзацií лiсотранспортноí мережГ в лГсових ма-сивах з урахуванням принципГв Гнтегрованого ведення лГсового Г водного госпо-дарства, якими передбачено при прийняттГ рГшень застосовувати не тгльки тех-нГко-економГчнГ, а й природо-ощадт критерií. Одним Гз методГв вдосконалення лiсотранспортноí мережГ е будГвництво лГсових автодорГг. Оптимальна íх густота дасть змогу знизити обсяги вантажноí роботи на первинному транспортуван-нГ деревини, шляхом вщмови вГд використання бгльшостГ магГстральних воло-кГв, зменшення середньоí вГддалГ трелювання деревини та кГлькостГ проходГв трелювальноí технГки по волоках. А це, водночас, знижуе обсяги ерозГйних про-цесГв та ступГнь ущгльнення лГсових грунлв.
Для детальнГшого оцГнювання особливостей гiдрологiчноí ролГ лГсГв до-цгльним е:
• застосування термiна "пдролопчна роль лiсових територiйм, для яких характерна значна фрагментащя люового покриву, наявнiсть шляхiв транспорту та тим-часових i довготривалих порушень грунтово'1 поверхнi пiд час люогосподарсь-ко1 та iнших видiв господарсько1 дiяльностi;
• використання показника густоти люотранспортно1 мережi, що вщображае про-тяжнiсть лiсових автодорiг, про\здв i волокiв на одиницю площi, як одного з показникiв впливу на пдролопчну функцiю лiсових територiй. При цьому па-сiчнi волоки потрiбно враховувати за умови мшерамзацп трунив у мiсцi 1х про-ходження.
Для посилення гiдрологiчноí ролГ лГсових територГй необхщно започат-кувати розроблення Г реалГзацш заходГв, що охоплюють: ютотне зменшення кГлькостГ використовуваних трелювальних волоюв Г обов'язкову íх рекультива-цГю пГсля завершення лГсосГчних робГт, влаштування в лГсовому фондГ малих идротехшчних споруд для накопичення води Г регулювання и стоку; поступо-вий перехГд на переважно вибГрковГ методи рубок; застосування сучасних систем лГсових машин Г природо-ощадних технологш лГсозаготГвель.
J
Програма фнансована з фонд1в европейського Союзу
Партнерство без кордошв
Програма прикордонного ствроб1тництва 61СП Угорщина-Словаччина-Румушя-УкраУна
Л
hvdrofor
Стаття тдготовлена в рамках виконання po6iT за м1жнародним проектом «HYDROFOR: системи оптимального ведення люового господарства, спрямо-ваш на посилення гiдpологiчноí pолi лЫв у попеpедженнi паводкiв у басейш piчки Бодрог» (pеeстpацiйний номер HUSKROUA/1101/262), що pеалiзуeться в рамках програми Транскордонного спiвpобiтництва Угорщина-Словаччина-Ру-мушя-Украша за сшв-фшансування Свропейського Союзу.
Лiтература
1. Vienna Declaration and Vienna Resolutions. Adopted at the Fourth Ministerial Conference on the Protection of Forest in Europe. - Vien : Ferdinand Berger und Sohne Ges.m.b. H., 2003. - 32 p.
2. Молчанов А.А. Гидрологическая роль леса / А.А. Молчанов. - М. : Изд-во АН СССР, 1960. - 484 с.
3. Чубатий О.В. Ирсью лiси - регулятори водного режиму / О.В. Чубатий. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1984. - 104 с.
4. Гидрологическая роль лесных геосистем / под ред. В. А. Снытко. - Новосибирск : Изд-во "Наука". Сибирское отделение. - 1989. - 167 с.
5. Коржов В.Л. Лю i вода. Удосконалення управлшня прськими люовими водозборами /
B.Л. Коржов, Л. А. Лойко // Лiсовий i мисливський журнал : наук.-практ. журнал. - 2013. - № 6. -
C. 16-18.
6. Robinson M. Studies of the impact of forests on peak flows and baseflows: a European perspective / M. Robinson, A.-L. Cognard-Plancq, C. Cosandey, J. David, P. Durand, H.-W. Fuhrer, R. Hall, M.O. Hendriques, V. Marc, R. McCarthy, M. McDonnell, C. Martin, T. Nisbet, P. O'Dea, M. Rodgers, A. Zollner // Forest Ecology and Management. - 2003. - № 186. - Pp. 85-97.
7. Олшник В.С. Пдролопчна роль лiсiв Украшських Карпат : монографiя / В.С. Олшник. -1вано-Франкшськ : Вид-во НА1Р, 2013. - 232 с.
8. Парпан В.1. Паводкорегулювальне значення лiсiв Карпат та шляхи !х оптишзацй / В.1. Парпан, В.С. Олшник // Науковi пращ Лiсiвничоl академй наук Украши : зб. наук. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 6. - С. 12-15.
9. Большаков В. А. Гидрологические и гидравлические расчеты малых дорожных сооружений / В. А. Большаков, А. А. Курганович. - К. : Изд-во "Вища шк.", 1983. - 280 с.
10. Чистяков И.В. Сток ливневых вод на основе паводковой волны для сооружений автомобильных дорог и аэродромов : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра техн. наук: спец. 05.23.11 / Моск. автомоб.-дорож. Гос. техн. у-тет. - М., 2010. - 48 с.
11. Bybluk N. Timber harvesting in the Сarpathians: Ecological problems and methods to solve them / N. Bybluk, O. Styranivsky, V. Korzhov, V. Kudra // Journal of forest science. - 2010. - № 56 (7). - Pp. 333-340.
12. Дати ощнку впливу на люове середовище систем машин i механiзмiв при рубках головного користування в люах Карпат / Звгг про НДР (заключний). Украшський наук.-дослщний ш-т прського лiсiвництва. № держреестрацй 0105U4007526. - 1вано-Франювськ, 2009. - 241 с.
13. Лебедев А.В. Средообразующая роль лесов бассейна озера Байкал / А.В. Лебедев, В.М. Горбатенко, Ю.Н. Краснощеков, Н.Б. Решеткова, В.В. Протопопов. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1979. - 256 с.
14. Питухин А.В. Минимизация техногенного воздействия на лесную среду в процессе лесозаготовок / А.В. Питухин, В.С. Сюнев // Фундаментальные исследования : сб. науч. тр.. - 2005. - № 9. - С. 116-120.
15. Битюков Н.А. Экология горных лесов Причерноморья / Н.А. Битюков. - Сочи : Изд-во СИМБиП, ФГУ "НИИгорлесэкол", 2007. - 292 с.
16. Коржов В.Л. Лiсiвничо-екологiчнi аспекти роботи агрегатних машин на прськш люоза-готшш в Украшських Карпатах / В.Л. Коржов, В.С. Кудра // Науковi пращ Живничо! академй' наук Украши : зб. наук. праць. - Львш : РВВ НЛТУ У^аши. - 2012. - Вип. 10. - С. 242-247.
17. Коржов В.Л. Лiсiвничо-екологiчна ефектившсть використання мобшьно! канатно! установки LARIX-3T / В.Л. Коржов, В.С. Кудра, С.Ю. Кокоць // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.8. - С. 174-181.
18. Malecki R.W. Roads and Hydrological Impacts in Forested Ecosystems / R.W. Malecki. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.wildlandscpr.org/files/MaleckiReport.pdfArct =j&frm=1&q=&esrc=s&sa=U&ei=xjraVJToAqW9yg0dgoLwCg&ved=0CCIQFjAD&usg=AFQj CNGQGr5Y8Ftq3yj QBX4rHZ0YgJ_hZw.
19. Jones J.A. Peak flow responses to clear-cutting and roads in small and large basins, western Cascades, Oregon / J.A. Jones, G.E. Grant // Water resources research. - 2009. - Vol. 32, № 4. - Pp. 959-974.
20. Голубець М.А. Дорожня мережа як дестабшзацшний фактор грунтового стоку / Голу-бець М.А. Б.О. Крок, М.П. Козловський, М.М. Гринчак // Еколопчш та сощально-економiчнi аспекти катастрофiчних явищ у карпатському регюш (повеш, сел^ зсуви) : матер. Мiжнар. наук. практ. конф. - Рахгв : Вид-во "Карпати", 1999. - С. 99-101.
21. Hruza P. Ecological criterion effect on forest road network longitudinal gradient / P. Hruza // Acta universitatis agriculture et silviculturae mendeliane brunensis. - 2013. - Vol. LXI 189. - № 6. -Pp. 1715-1723.
22. Bagley E.S. The Road Ripper's Guide to Wildland Road Removal / E.S. Bagley. - Missoula : Wildlands Center for Preventing Roads. - 1998. - 40 р.
23. Коржов В.Л. Вдосконалення люокористування як фактор запоб^ання клшатичних змш / В.Л. Коржов // Науковi пращ Живничо! академй наук Украши : зб. наук. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 9. - С. 189-193.
Коржов ВЛ Особенности гидрологической роли горных лесных территорий при возникновении паводков
Представлены результаты анализа исследований отечественных и зарубежных ученых об оценке гидрологической роли лесов и их влияния на возникновение паводков, в том числе и в горных условиях. Подана информация о применяемых технологических процессах лесопользования в Украинских Карпатах и современном состоянии лесотранспортной сети. Обозначены аспекты их влияния на гидрологическую роль лесных территорий. Отсутствие оптимальной сети лесных автодорог приводит к повсеместному использованию наземной трелевки древесины и широкому распространению путей первичной транспортировки древесины в горных лесах, что является основным фактором снижения гидрологической роли горных лесных территорий. Предложено применять величину густоты лесотранспортной сети в качестве показателя влияния на гидрологическую роль лесов.
Ключевые слова: горные лесные территории, гидрологическая роль, паводки, факторы влияния.
Korzhov V.L. Some Peculiarities of Hydrological Role of Mountain Forest Areas during Floods Formation
Some results of the analysis of studies of domestic and foreign scientists regarding evaluation of the hydrological role of forests and their impact on the occurrence of floods, including in the mountain conditions, are presented. Information on the technological processes of forest use in the Ukrainian Carpathians and the current state of the forest transport network is provided. The aspects of their impact on the hydrological role of forest areas are mentioned. The lack of an optimal network of forest roads leads to widespread use of land skidding and wide distribution of primary timber transportation routes in the forests, which is a major factor in reduction of the hydrological role of mountain forest areas. It was proposed to use the value of forest transport network density as an indicator of the impact on the hydrological role of forests.
Keywords: mountain forest areas, hydrological role, floods, factors of impact.
УДК 630.284 Доц. Л. С. Осадчук, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВМ1СТ ТЕРПЕНОВИХ ВУГЛЕВОДН1В У ХВО1 СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 Р1ЗНО1 КАТЕГОРН СМОЛОПРОДУКТИВНОСТ1
Проведено експериментальш дослщження вмюту терпенових вуглеводнгв у хво! дерев сосни звичайно! рiзноl категорн смолопродуктивност методом газорщинно! хро-матографи. Аналiз кореляцшних залежностей свщчить про вщсутшсть ч^ких залеж-ностей мiж смолопродуктившстю та вмiстом терпенових вуглеводшв у дерев рiзних категорий смолопродуктивностк На розподш дерев за категорiями смолопродуктивност слабо впливають генетичш структури, вщповщальш за бюсинтез терпенових вуглеводшв. В^^р плюсових за смолопродуктившстю дерев можливий тшьки за прямою озна-кою, тобто за юльюстю живищ, що видщяеться з поранення.
Ключовi слова: сосна звичайна, терпеновi вуглеводш, смолопродуктившсть.
Вступ. Даш про внутрГшньовидову структуру лкотвГрних порГд за характером бюсинтезу терпенГв мають теоретичне Г прикладне значения. 1х викорис-товують для виявлення особливостей еволюцшного розвитку та мГграцп видгв [2, 8, 11, 12], для характеристики генотишчного складу популяцц [3, 10, 11], пГд час вирГшення практичних завдань лГсогосподарського виробництва [4, 5, 9]. Висловлено думку, що бюсинтез терпеновдв е генетично детермГнованим Г на 1х склад в рослинному органГзмГ слабо впливають фактори навколишнього середо-вища [8, 13]. Питання про склад Г кГлькГсний вмкт монотерпенГв у хво! Г живищ дерев рГзно! смолопродуктивностГ становить не тГльки науковий Гнтерес, але мае
