CC BY
42
10. Мшутна 1.М. Ефективнiсть iнсектицидiв проти каштанового мшера (Cameraria ohri-della Deschka and Dimic, 1986: Lepidoptera: Gracillariidae) при рiзних термшах оброблення / 1.М. Мiкулiнa // Вiсник Харгавського нaцiонaльного аграрного унiверситету. - Сер.: Фгтопато-логiя та ентомологiя. - 2011. - № 9. - С. 122-127.
11. Павлов И.Н. Влияние зоогенной дефолиации на структуру годичного слоя древесины сосны обыкновенной / И.Н. Павлов, А.А. Агеев. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.forest-culture.narod.ru/Issled_gr/Stat/Vozob_shelk/101.html
12. Роговський С.В. Заходи боротьби з м^ючою мшлю як шкщника пркокаштана зви-чайного в умовах Люостепу Укра1ни / С.В. Роговський // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - № 28. - С. 26-33.
13. Fritts H.C. Tree rings and climate / H.C. Fritts // Fritts Academic Press. - New York. -1976. - 567 p.
14. Salleo S. Effects of defoliation caused by the leaf miner Cameraria ohridella on wood production and efficiency in Aesculus hippocastanum growing in north-eastern / S. Salleo, A. Nadini, F. Raimondo, M. Logullo. - Trees-Berlin. - 2003 - Vol. 17, № 4. - Pp. 367-375.
Коваль И.М, Микулина И.М. Дендрохронологические исследования конского каштана обыкновенного, поврежденного каштановой минирующей молью в Лесостепи
Представлены результаты исследований реакции конского каштана обыкновенного на повреждения каштановой минирующей молью в Лесостепи дендрохроноло-гическими методами в 2007-2011 гг. Выявлено уменьшение величин годичных колец в поврежденных насаждениях на 36 %. Возобновление радиального прироста конского каштана в поврежденных деревьях не произошло вследствие ежегодной дефолиации (30-80 %), вызванной каштановым минером. Депрессию прироста поврежденных деревьев углубили засухи, низкие зимние и ранневесенние температуры, осеннее цветение.
Ключевые слова: конский каштан обыкновенный, каштановая минирующая моль, дефолиация, дендрохронологические методы, радиальный прирост деревьев.
Koval I.M., Mikulina I.M. Dendrochronological research of common horse chesnut damaged by the horse-chestnut leaf miner in forest-steppe zone
Research results of common horse chesnut reaction on damage by the horse-chestnut leaf miner in Forest-Steppe zone in 2007-2011 using dendrochronological methods are presented. Tree ring width reduction in damaged stands by 36 %o. are detected. Recovery of horse chesnut radial growth in damaged stands didn't occur by reason of yearly defoliation (30-80 %) induced by the horse-chestnut leaf miner. Damaged radial growth depressions were deepened by droughts, low winter and prevernal temerature and autumnal flowering.
Keywords: common horse chesnut, horse-chestnut leaf miner, defoliation, dendrochronological methods, tree radial growth.
УДК 630.[12+23+41] Ст. наук. спшроб. П.Я. Слободян, канд. с.-г. наук -
УкрНДЫрлк
ПРОБЛЕМИ ПОХ1ДНИХ ЯЛИННИК1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Наведено люотиполопчну характеристику поидних ялиннигав за базою даних люовпорядкування на 1вано-Франгавщиш, Закарпатп, Львiвщинi й Буковиш. Подано люопатолопчну ощнку цих насаджень. Встановлено, що в похщних деревостанах ялини вщбуваються критичш процеси всихання, як за сво1ми параметрами характеризуются як стихшне лихо.
Ключовг слова: похщш ялинники, обстеження, саштарний стан.
В Украшських Карпатах ушх ялинниюв нал1чуегься 661 тис. га, зокре-ма похщних - 184,3 тис. га або 28 % [1]. За трьома основними користувачами
закрiплено 174,5 тис. га похвдних ялинниюв, тобто близько 27,4 % вщ ялино-вих насаджень. Бiльшiсть з них (77,5 %) належить пiдприeмствам Держлюа-гентства. Найбiльшi площi похiдних ялинових деревостанiв зосередженi на Iвано-Франкiвщинi, найменшi - на Буковинi. На Прикарпатп частка таких ль состанiв серед ялинниюв бiльша, нiж на Закарпатт (табл. 1).
Табл. 1. Розподл п. кшй пох'гдпих ялиннитв у межах областей
Адмшстративна область Площа пох1дних ялинниюв
частка вщ усх похщних ялинниюв, % тис. га частка вщ ялинникш обласи, %
1вано-Франювська 55,3 96,5 31,9
Закарпатська 18,3 31,9 18,5
Льв1вська 16,0 27,9 31,1
Черншецька 10,4 18,2 25,1
Разом 100,0 174,5 27,4
У науковш лiтературi також стверджуеться, що похiднi ялинники займають близько половини площi смерекових лiсiв Карпат [2]. Бiльшу час-тину таких тишв деревостанiв встановлено з результапв зiставлення карт су-часного i поновленого лiсового покриву [3]. I хоч 1хнш рахунок ще вже на сотнi тисяч гектарiв, то, за даними 1нституту екологп Карпат, загалом в Укра-1ш частка похiдних деревостанiв у вкритш лiсом площi значно вища [4]. У цих дослщженнях використано методичш пiдходи З.Ю. Герушинського, якi дедат ширше використовують у теорп i практицi вiтчизняного гiрського ль ивництва [5]. На сьогоднi добре вивчеш: походження, iсторiя створення, структура, продуктивнють i господарське використання похiдних ялинниюв [6-11]. Потребують глибшого дослiдження люозахисш питання, бюфункцю-нальнi, лiсiвничо-типологiчнi особливост та результати введення нових ш-тродуцентiв у похiднi фiтоценози [12, 13]. Залишаеться не до юнця вирше-ною проблема 1х низько1 стiйкостi, ефективно1 реконструкцп i переформуван-ня у корiннi насадження, а звщси - катастрофiчнi обсяги вiтровалiв, поши-рення осередкiв всихання i колосальнi збитки [14, 15].
На 1вано-Франювщиш похiднi ялинники мають найбшьшу частку (майже 32 %) серед ялинових люосташв порiвняно з шшими адмшютративни-ми областями. За площею вони найбiльш представленi чистими насадження-ми у вологому гiгротопi буково-ялицево1 сусмеречини (24 826,1 га). У типах люу ялицi вони найбшьш поширенi у ДП "Брошнiвське ЛГ" (3812,5 га), ДП "Осмолодське ЛГ" (3289,0 га) i ДП "Гринявське ЛГ" (2471,0 га). Похiднi ялинники тдприемств Iвано-Франкiвського ОУЛМГ присутш як у смерекових (переважно близько одного десятка), так i в шших типах лiсу (декiлька десят-кiв). Варто вiдзначити 1х велику площу в типах лiсу ялищ та бука (табл. 2).
На територп Закарпатського ОУЛМГ похiднi ялинники переважно зо-середженi у шести держтдприемствах. У типах лiсу бука вони найчаспше трапляються у ДП "Мiжгiрське ЛГ" (2977,5 га), ДП "Велико-Бичювське ЛГ" (2073,7 га) та ДП "Воловецьке ЛГ" (1689,5 га). 1з загально1 площi ялинникiв Львiвськоl обл. (89,8 тис. га) близько третини вщнесено до похiдних, яю рос-туть у найширшому дiапазонi лiсорослинних умов. Наприклад, у ДП "Ско-
лiвське ЛГ" i НПП "Сколiвськi Бескиди" похщш ялинники (4,8 тис. га) охоп-люють понад 20 типiв люу, переважно ялищ бшо! i бука люового. Гiрська частина Львiвщини на територп Сколiвського i Туркiвського адмшютратив-них районiв включае НПП "Сколiвськi Бескиди" (також у межах Дрогобиць-кого району) i чотири державних шдприемства ОУЛМГ. Ялинники тут займають 51,2 % вiд площi, покрито! лiсом, з яких 29,5 % похщш. Найбiльше 1х зосереджено у ДП "Турювське ЛГ" у типах люу ялищ (табл. 3).
Табл. 2. Розподгл noxidHux ялинникгв Карпат за згрупованими типами лгсу
Адмiнiстративна область Площа похдаих ялинникiв у типах люу, тис. га/%
дуба ялищ i бука шших Разом
1вано-Франювська 3,8/3,9 37,1/38,5 55,6\57,6 96,5/100
Закарпатська -/- 21,1/66,1 10,8/33,9 31,9/100
Львiвська 8,3/29,8 9,3/33,3 10,3/36,9 27,9/100
Чернiвецька 4,6/25,3 8,7/47,8 4,9/26,9 18,2/100
Всього 16,7/9,6 76,2/43,7 81,6/46,7 174,5/100
Табл. 3. Похгднгялинники гiрськиx лгсових оргашзацш Львiвського ОУЛМГ
(за даними лгсовпорядкування 01.01.2005 р.)
Назва оргашзацп Площа, га/%
покрита люом ялинниюв
загальна поxiдниx
ДП "Сю^вське ЛГ" 20044/20,6 8756/43,7 3170/36,2
НПП "Сколшсью Бескиди" 22239/22,9 7488/33,7 1652/22,1
ДП "Славське ЛГ" 21957/22,6 17036/77,6 2620/15,4
ДП "Туркiвське ЛГ" 16669/17,2 5827/35,0 5535/95,0
ДП "Боринське ЛГ" 16176/16,7 10562/65,3 1667/15,8
Разом 97085/100 49669/51,2 14644/29,5
Це тдтверджують i дат 1нституту екологп Карпат НАН Укра1ни, зпдно з якими, на Туривщит вщбулися найбiльш разкш змiни корiнних ль состанiв, rni ранiше займали 118119 га. А тепер 1х залишилось разом з умов-но корiнними лише 4820 га або 4 % [16]. З 72,4 тис. га насаджень ялини Чер-твецького ОУЛМГ площа поxiдниx деревостанiв становить 18,2 тис. га (25 %), переважно у ДП "Сторожинецьке ЛГ" (8409 га) i ДП "Берегометське ЛМГ" (8002 га). Поxiднi насадження ялини переважно зосереджет тут у типах люу ялищ (понад 10 тис. га). Розподш насаджень за групами вжу в Черт-вецькому ОУЛМГ свiдчить про загальне переважання молоднякв (50,3 %).
В ушх зазначених вище областях найпоширенiшi середньоповнотт (0,7-0,6) поxiднi ялинники - 53 %. Значна частина насаджень низькоповнотна (18 %) i, очевидно, в найближчш перспективi буде вiднесена до реконструктивного фонду. Водночас необхщно вщзначити позитивний досвiд ре-конструкцп (на завершальнiй стадп) поxiдниx ялинниюв у дiброваx Закарпат-тя. Значно зменшилась ix площа в 1вано-Франювськш обл., де (за ревiзiйний перюд з 1997 р.) площа таких деревосташв зменшилась бiльш як у 3 рази.
Зниження життездатносп та стшкосп поxiдниx ялинникiв у Карпатсь-кому регiонi за останнi 30 роюв пов'язане з невiдповiднiстю едафо-ктматич-них умов на мiсцi вирубаних дубових, букових i ялицевих лiсiв. У середньо-
вiкових ялинових люостанах проявляеться масове ураження кореневими гни-лями, збудниками яких е коренева губка та опеньок осшнш. Вогнища назва-них патогенiв ми виявили у бшьшосп ялинових насаджень ДП "Сколiвське ЛГ", ДП "Вигодське ЛГ", ДП "Болехiвське ЛГ", ДП "Сторожинецьке ЛГ", ДП "Берегометське ЛМГ", де проводили натурнi обстеження. Осередки масового поширення опенька осiннього виявлено в Жадiвському лiсництвi ДП "Сторожинецьке ЛГ", Славецькому лiсництвi ДП "Берегометське ЛМГ". Люопато-логiчним рекогносцирувальним обстеженням охоплено ялинники загальною площею 1247 га, зокрема у ДП "Сколiвське ЛГ" - 344 га, ДП "Вигодське ЛГ" - 418 га, ДП "Сторожинецьке ЛГ" - 358 га, ДП "Берегометське ЛМГ" -187 га. У процеш обстеження люосташв в окремих люництвах встановлено, що всього кореневими гнилями уражено 1098 га похщних ялинниюв, з них: 135 га (12 %) належить до слабкого, 281 га (26 %) до середнього, 682 га (62 %) до сильного ступеня ураженосп. Масовий розвиток та поширення збудниюв кореневих гнилей ютотно ослаблюе ялиновi деревостани, особливо похщш i е однiею з основних причин значно1 ураженостi дерев ялини.
Детальне лiсопапатологiчне обстеження похщних ялинниюв проведено на пробних площах у зазначених вище державних тдприемствах лiсового господарства регiону Карпат [17]. На пробних площах визначали стан дерев, заселення пшв грибами, стадп розвитку гнилей та стутнь ураженостi дере-востанiв. Класифiкацiя дерев ялини на пробних площах за категс^ями стану свщчить, що люостани ослабленi (ступiнь ураженостi 17-19 %), сильно ос-лабленi (ступiнь ураженосп 23-64 %), а на окремих дшянках ялиновi наса-дження деградують. Частка ялини без ознак ослаблення в середньому змь нюеться в межах (6-68 %) вiд загально! кiлькостi дерев. На всiх пробних площах виявлено значну юльюсть свiжого сухостою (2-34 %), старого сухостою (2-53 %), усихаючих дерев (3-34 %). Для бiльшостi насаджень старших вжо-вих категорiй характерш знижена нерiвномiрна повнота, наявнiсть прогалин i рiдин. Масове iнфiкування ялинниюв патогенними грибами макромщетами на обстежених дшянках починаеться з вiку 39-45 роюв, де середнiй ступiнь ураженосп становить 30 %, а в окремих випадках досягае 47 %.
Найiмовiрнiшою причиною ураження середньовiкових насаджень мо-же бути проведения прорщжень в густих насадженнях, внаслiдок чого з'яв-ляеться достатня кiлькiсть поживного субстрату у виглядi свiжих пшв та чи-сельних механiчних ушкоджень на стовбурах дерев, через яю вщбуваеться первинне зараження спорами патогешв - збудниками кореневих гнилей. Пщ-твердження сильного пошкодження ялинових насаджень кореневими гнилями дають данi аналiзу стану пшв (наявшсть гнилей за стадiями деструкцп дере-вини) на свiжих люосжах санiтарних суцiльних рубок. Дослiдженнями вста-новлено, що переважно збудником центральних гнилей е коренева губка, а пе-риферичних - опеньок осiннiй. Ознаки деструкцп пшв - найбшьш характерш критерп виявлення осередк^в кореневих гнилей на свiжих зрубах, особливо на дшянках доглядових (прорiджень, прохiдних) i санiтарних рубок (табл. 4).
Активiзацiя збудникiв кореневих гнилей, вiтровали, вггроломи, масове розмноження стовбурових шк^дник^в призвели до деградацп похiдних ялинни-
юв на територп цих державних пiдприeмств люового господарства, що спри-чинило проведения саштарних рубок на значних площах. Данi про обсяги саштарних рубок показують, що за перюд трьох роюв (2004-2006 рр.) у люниц-твах ДП "Сторожинецьке ЛГ" суцiльнi санiтарнi рубки ялинниюв проведено на площi 191,6 га з вибiркою 48498 м3 деревини, в зокрема дшово! - 20538 м3 (42 %), дров'яно! - 27960 м3 (58 %). Аналогiчна ситуащя стосовно санiтарних рубок i для ДП "Берегометське ЛМГ", лише у 2005 р. саштарш рубки проведено на площi 265,2 га з вибiркою 14237 м3 деревини, зокрема дшово! - 6279 м3 (44 %), дров'яно! - 7958 м3 (56 %). Данi свщчать про низький вихщ дшово! деревини, значш втрати, визначенi на прикладi лiсництв ДП "Сторожинецьке ЛГ" i ДП "Берегометське ЛМГ", де втрата дшово! деревини внаслщок ураже-ностi дерев ялини кореневими гнилями вщповщно сягае 1657 м3 та 976 м3.
Табл. 4. Уражешсть пшв похiдних ялиннитв кореневими гнилями
Люництво, Облжовано Без гнил1, З гниллю, За стад1ями гнит, шт./%
квартал/видш пшв, шт. шт./% шт./% I II III
ДП "Скол1вське вшськове ЛГ"
Райлшське, 9/14 105 30/29 75/71 10/13 24/32 41/55
Райтвське, 23/34 112 26/23 86/77 13/15 15/17 58/68
ДП "Берегометське ЛМГ"
Славецьке, 30/11 102 35/34 67/66 4/6 21/32 42/62
Славецьке, 24/9 115 32/28 83/72 9/11 23/28 51/61
ДП " Ясшянське ЛМГ"
Лазщинське, 25/34 102 24/33 68/67 4/6 22/33 42/61
Сташславське, 19/23 105 31/29 74/71 10/13 24/32 40/55
ДП 'Болех1вське ЛГ"
Козакшське, 9/54 113 53/47 60/53 7/12 20/33 33/55
Проведет люопатолопчш обстеження та наведет фактичш матерiали здiйснення санiтарних рубок з низьким виходом дшово! деревини в похдних ялинниках державних тдприемств свiдчать про !х незадовiльний стан, зумов-лений поширенням патогенiв.
Висновки. З часу першого створення похщних ялинових деревостанiв i дотепер простежуемо збiльшення кiлькостi факторiв всихання i синергiю 1хньо! дп. Вiдмирання ялини, переважно у типах люу ялищ та бука, продов-жуе мати характер стихшного лиха. У регюш Укра!нських Карпат наявнi значнi площi ялинникiв з недостатньою участю або вщсутшстю характерних клiматичних домiшок у мшаносмерекових типах лiсу, якi часто помилково вщносять до корiнних. Тому таю насадження у виробничих цшях тдвищення стiйкостi лiсiв необхiдно видшяти в окрему господарську одиницю i поступо-во оптимiзувати в напрямi еталонного складу корiнного деревостану.
Л1тература
1. Ршення вш'зного засщання колеги Державного ком1тету люового господарства вщ 26 серпня 2010 р. / гол. ред. М.Х. Шершун. - Сколе, 2010. - 4 с.
2. Фурдичко О.1. Карпатсьга люи: проблеми еколопчно! безпеки 1 сталого розвитку прського регюну / О.1. Фурдичко. - Льв1в : Вид-во "Ббльос", 2002. - 192 с.
3. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат / М.А. Голубец. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1978. - 264 с.
4. Голубець М.А. Типологiчне впорядкування pi3HOMaHiTHOCTi люових угруповань Укра-1'ни / М.А. Голубець. - Львiв : Вид-во "Манускрипт", 2010. - 36 с.
5. Герушинський З.Ю. Типология лiсiв Укра'нських Карпат : навч. посбн. / З.Ю. Геру-шинський. - Львiв : Вид-во "Пiрамiда", 1996. - 208 с.
6. Генсрук С.А. Причини всихання ялинових лгав Карпат i заходи для припинення 1'х деградацп / С.А. Генсрук // Зеленi Карпати. - Ужгород : Вид-во КП "Ужгородська мюька дру-карня". - 2006. - № 1-2 (23-24). - С. 56-58.
7. Бшоус З.П. Бюлоична продуктивнють смерекових лiсiв Карпат / З.П. Бшоус, 1.В. Вайнагiй, М.А. Голубець та ш. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1975. - 240 с.
8. Бигун Н.Ю. Ельники буковой зоны Карпат / Н.Ю. Бигун. - Ужгород : Изд-во "Карпаты", 1990. - 125 с.
9. Голубець М.А. Смерековi люи Укра'нських Карпат: ютс^я формування, сучасний стан, причини всихання, способи порятунку / М.А. Голубець, А.М. Дейнека, Я.П. Целень // Матерiали ви1'зного засiдання колеги Держкомлiсгоспу Укра'ни за участю НАН Укра'ни по проблемi всихання ялинових насаджень в Карпатському регюнг - Львiв, 2005. - С. 3-7.
10. Науковi засади ведення сталого лiсового господарства в Карпатському регют : зб. реком. УкрНДЫрлю. - 1вано-Франгавськ : Вид-во УкрНДIгiрлiс. - 2008. - Вип. 3. - 169 с. -(Нормативы документи Держкомлюгоспу Укра'ни. Рекомендацп).
11. Криницький Г.Т. Система лiсiвничих заходiв щодо лжвщацп наслiдкiв масового всихання ялиннигав у буково-ялицевих типах лiсу Карпат / Г.Т. Криницький, В.О. Крамарець // Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2009. -Вип. 115. - С. 256-260.
12. Крамарець В. Вплив люових патологш на стан насаджень заповщного урочища "Ма-гавка" / В. Крамарець, С. Петруса // Вiсник Прикарпатського НУ iм. В. Стефаника. - Сер.: Бь ологiя. - 2007. - Вип. VII-VIII. - С. 224-227.
13. Дебринюк Ю.М. Всихання смерекових лiсiв: причини та наслщки / Ю.М. Дебринюк // Науковий вюник НЛТУ Укра'ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра'ни. -2011. - Вип. 21.16. - С. 34-38.
14. Калуцький 1.Ф. Стихш^ явища в гiрсько-лiсових умовах Украшських Карпат (вггро-вали, паводки, ерозiя Грунту) : монографiя / 1.Ф. Калуцький, В.С. Олiйник. - Львiв : Вид-во "Камула", 2007. - 240 с.
15. Слободян Я.М. Актуальн проблеми лiсозахисту у Карпатах та шляхи 1'хнього вир> шення / Я.М. Слободян // Матерiали ви1'зного засiдання колегп Держкомлiсгоспу Укра'ни за участю НАН Укра'ни по проблемi всихання ялинових насаджень в Карпатському репой. -Львiв, 2005. - С. 42-51.
16. Голубець М.А. Концептуаль^ засади сталого розвитку ирського регiону / М.А. Голубець, П.С. Гнапв, М.П. Козловський, та ш. / за ред. М.А. Голубця. - Львiв : Вид-во "ПоллГ', 2007. - 288 с. (С. 89).
17. Вивчити стан ялинниюв Украшських Карпат i антропогенний вплив на поширення осередгав стовбурових шкiдникiв та кореневих гнилей : звгг про НДР (пром.) / УкрНДЫрлю, № ДР 0105U007527; ШР № 45А, 1нв. № 1052. - 1вано-Франйвськ, 2006. - 80 с.
Слободян П.Я. Состояние производных ельников Украинских Карпат
Приведена лесотипологическая характеристика производных ельников по базе данных лесоустройства на Ивано-Франковщине, Закарпатье, Львовщине и Буковине. Дана лесопатологическая оценка таких насаждений. Установлено, что в производных древостоях ели имеют место критические процессы усыхания, которые по своим параметрам характеризуются как стихийное бедствие.
Ключевые слова: производные ельники, обследования, санитарное состояние.
Slobodiyan P. Yu. Conditions of secondary spruce stands in the Ukrainian Carpathians
The database forest-typological characteristics of secondary spruce stands on Ivano-Frankivsk, Zakarpattia, Lviv and Bukovina regions are presented. The pathological estimation of these stands is given. Found that are the critical processes of decline in secondary spruce stands, whose parameters are characterized as a natural disaster.
Keywords: secondary spruce stands, inspection, sanitary condition.
