CC BY
70
БОЛЬ.
СуСТАВЫ.
ПОЗВОНОЧНИК
УДК611.7:611.018.4:577.118:618.173-055.2 DOI: 10.22141/2224-1507.2.22.2016.75765
1ВАНИК О.
Льв'вська обласна кл'ш'чна лкарня, м. Льв'в, Украина Науковий кер'вник: професор Поворознюк В.В.
ДУ «1нститут геронтологи теш Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украни», м. Ки)'в, Украина
МШЕРАЛЬНА ЩШЬШСТЬ ТА ЯК1СТЬ К1СТКОВО1 ТКАНИНИ, ПОКАЗНИКИ Т1ЛОБУДОВИ В Ж1НОК У ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1
Резюме. У дiагностицi остеопорозу золотим стандартом € визначення мшеральноТ щшь-HOCTi мстковоТ тканини, проте не завжди показники рентгешвськоТ денситометри точно визначають ризик остеопоротичних переломiв. У зв'язку з цим ведеться пошук нових методiв, що визначали б показники не лише мшеральноТ щшьностЬ а i якостi кктковоТ тканини. Одним iз таких методiв € визначення показника якост трабекулярноТ мстковоТ тканини. Оскшьки загальна маса тiла склада€ться з жировоТ та знежиреноТ маси, деяк дослiдники намагались визначити Тх роль у виникненн структурно-функцiональних по-рушень у кiстковiй тканинi, проте до цього часу нема€ ч^коТ вщпов^ на це запитання: деякi дослщження iдентифiкували жирову масу як головний фактор захисту вщ пере-ломiв, iншi ж виявили, що знежирена маса тта ма€ бiльш сильний зв'язок iз мшераль-ною щшьшстю кктковоТ тканини. Метою досл'дження було вивчити показники якост та мшеральноТ щшьносл мстковоТ тканини хребта, шийки стегновоТ кiстки, тiлобудови в жшок залежно вiд тривалостi постменопаузального перюду; зв'язок жировоТ маси з по-казниками мшеральноТ щiльностi та якост кютковоТ тканини. Матер1али iметоди. Об-стежено 179 жiнок у пременопаузальному та постменопаузальному перюдах. Обстежен були розподiленi на такi групи: жшки в пременопаузальному перiодi та жшки з рiзною тривалiстю постменопаузального перюду (раннш, середньочасовий, пiзнiй). Проводилось загальнокл^чне обстеження пацi€нта та дослщження вищезазначених показникiв на рентгешвському денситометрi General Electric. Результати. Якють та мiнеральна щiльнiсть кютковоТ тканини вiрогiдно знижуються зi збiльшенням тривалост постменопаузального перiоду. Загальна жирова та знежирена маса вiрогiдно не змшюються з вiком. У середньочасовому та тзньому постменопаузальному перiодах мшеральна щшь-нiсть кютковоТ тканини на рiвнi хребта та шийки стегновоТ кютки зроста€ iз збiльшенням загальноТ жировоТ маси.
Ключовi слова: остеопороз, мшеральна щшьшсть кютковоТ тканини, якють кютковоТ тка-нини, жирова маса, знежирена маса, постменопаузальний остеопороз.
Ддреса для листування з автором: 1ваник О.
E-mail: [email protected]
© 1ваник О., 2016 © «Бшь. Суглоби. Хребет», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Вступ
Остеопороз — найбiльш поширене метаболiчне захворювання скелета, що характеризуеться низь-кою кiстковою масою та порушенням мшроархь тектонiки шстково! тканини, що призводить до збшьшення крихкостi шсток та пiдвищення ри-зику переломiв. Захворювання переважно вини-кае в жшок лiтнього вiку, що значною мiрою зу-мовлено втратою шстково! маси внаслiдок дефщи-ту естрогешв у цьому перiодi [1—4]. Постменопа-узальний остеопороз спостерiгаеться в жшок зде-бiльшого через 10—20 рошв пiсля настання мено-паузи й характеризуеться переломами в тих дшян-ках скелета, де переважае трабекулярна (губчаста) шсткова тканина — тша хребщв, дистальний вш-дiл передплiччя (перелом Коллiса). Дана форма остеопорозу становить одну з основних проблем охорони здоров'я в розвинених крашах. Зарубiж-ш фахiвцi вважають, що захворювання вже набу-ло характеру ешдеми. Приблизно в кожно! тре-тьо! жiнки пiсля 65 рошв спостерiгаеться як мiнiмум один остеопоротичний перелом шсток [17—19, 23]. У дiагностицi остеопорозу золотим стандартом е визначення мшерально! щшьно-стi шстково! тканини (МЩКТ), проте не завжди показники рентгешвсько! денситометра точно визначають ризик остеопоротичних переломiв; у зв'язку з цим ведеться пошук нових методiв, що вь дображають показники не лише мшерально! щшь-носп, а й якостi шстково! тканини. Одним з таких методiв е оцшка показника якостi трабекулярно! шстково! тканини (TBS). В останнi 3 роки в усьому свт, у тому чи^ й в УкраМ, активно вивчають-ся показники TBS при первинному та вторинному остеопорозi [5—11]. Показник TBS дае глобальну оцшку якост кютково! тканини. Важливiсть методики полягае в li вiдтворюваностi й дискримь нацiйнiй здатностi, чутливостi показника до змш при захворюваннi або лшуванш, а також у можли-востi оцiнки ризику остеопоротичних переломiв. За результатами багатьох дослiджень, що засвшчи-ли зв'язок надмiрноl маси тша зi зниженням ризику остеопоротичних переломiв, ожирiння зазви-чай сприймаеться як «захист щодо розвитку остеопорозу» [21—22]. При надмiрнiй май тша спостерь гали шдвищення МЩКТ — головно! детермшан-ти ризику остеопоротичних переломiв. Це може частково пояснюватись шдвищеним рiвнем естрогешв у сироватщ, що утворюються внаслшок ек-страгландулярно1 ароматизаци андрогешв в жиро-вiй тканинi, та збшьшеним «навантажувальним» впливом жирово1 маси на кюткову тканину [4, 21]. Оскшьки загальна маса тiла складаеться з жирово1 маси (ЖМ) та знежирено1 маси, деякi дослiдники намагались визначити !х роль у виникненш струк-турно-функцiональних порушень у шстковш тка-нинi з огляду на загальний негативний вплив ожи-ршня та пiдвищеноl жирово1 маси на здоров'я лю-дини. Проте до цього часу немае чико! вшповщ на це запитання: деякi дослшження шентифшува-
ли жирову масу як головний фактор захисту вш пе-реломiв, iншi ж виявили, що знежирена маса тша мае бшьш сильний зв'язок i3 МЩКТ [4]. Усе ви-щезазначене й обумовило проведення даного дослшження.
Мета дослщження — вивчити показники яко-ст та мшерально! щiльностi кютково! тканини, жирово! та знежирено! маси у жiнок залеж-но вш тривалостi постменопаузального перiоду (ПМП).
Матерiали i методи
У вщдш кшшчно! фiзюлоri! та патологи опор-но-рухового апарату ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра!ни» обстежено 179 жiнок у пременопаузальному та постменопаузаль-ному перiодах. Середнш вiк обстежених становив 58,5 ± 0,4 року; середня тривалiсть постменопаузального перiоду — 11,6 ± 0,6 року. Обстеженi були розподiленi на такi групи: A — жшки в пременопаузальному перiодi — 18 (45—53 роки, середнш вш — 49,1 ± 0,5 року); B — жшки в постменопаузальному перiодi до 5 рошв — 32 (44—58 рокiв, середнш вш — 53,4 ± 0,6 року); C — жшки в постменопаузальному перiодi 5—9 роыв — 39 (48—67 роыв, середнiй вш — 58,0 ± 0,7 року); D — жшки в постменопаузальному перiодi 10—14 роыв — 56 (52—70 роыв, середнш вш — 60,8 ± 0,5 року); E — жiнки в постменопаузальному перiодi 15—20 рокiв — 34 (58—72 роки, середнш вш — 60,0 ± 0,7 року).
Методи дослгдження. Проводили загальнокшшч-не обстеження пащенпв (з дослiдження виключа-лись пацiенти, якi приймали медикаменти та мали захворювання, що впливають на метаболiзм ыст-ково! тканини). На рентгенюькому денситоме-трi General Electric виконували таы дослiдження: визначення мшерально! щшьносп кiстково! тканини хребта, шийки стегново! кiстки, усього тша; визначення показниыв тiлобудови (загальна жиро-ва маса, знежирена маса); визначення якост ыст-ково! тканини за допомогою комп'ютерно! про-грами компанп Med-Imaps. Статистичний аналiз проводили з використанням програми Statistica 8 (використовували однофакторний дисперсшний аналiз Anova та регресiйний аналiз). Вiрогiднiсть результапв була при p < 0,05.
Результати
У табл. 1 наведеш основш клiнiчнi та антропоме-тричш характеристики пацiенток обстежених груп. Не виявлено вiрогiдного впливу тривалостi постменопаузального перюду на варiабельнiсть антропо-метричних (зрiст, маса тiла, шдекс маси тiла (1МТ)) та клшчних (вiк менархе, вiк менопаузи) характеристик. Вiрогiдний вплив тривалостi постменопаузального перюду на вш обумовлений розподшом па-цiентiв на групи залежно вiд тривалостi постменопаузального перюду.
У табл. 2 наведено даш щодо впливу постменопаузального перюду на показники МЩКТ на рiвнi по-
Таблиця 1. Основн кл'ш'чш, антропометричнхарактеристики обстежених залежно
вiд менопаузального статусу
Показники A, n = 18 B, n = 32 C, n = 39 D, n = 56 E, n = 34 F P
M SD M SD M SD M SD M SD
BÍK, poKiB 49,1 2,2 53,4 3,6 58,0 4,5 60,8 4,1 65,1 3,8 69,7 < 0,001
Bík менархе, pokíb 13,59 1,94 13,60 1,59 14,00 1,26 13,55 1,48 13,4 1,56 0,77 НВ
Bík менопаузи, pokíb - - 49,00 9,86 50,95 4,22 49,04 3,91 48,66 3,50 1,32 НВ
Тривалють ПМП, pokíb - - 2,69 1,60 7,05 1,17 11,80 1,46 16,46 1,30 627,80 < 0,001
Зрют, м 1,65 0,05 1,62 0,05 1,63 0,05 1,63 0,05 1,61 0,05 2,3 НВ
Маса, кг 66,0 10,5 68,5 10,1 67,7 9,9 66,5 8,2 67,0 8,7 0,3 НВ
1МТ, кг/м2 24,1 3,2 26,0 3,6 25,5 3,6 25,0 3,1 25,9 2,9 1,3 НВ
npuMimKu: тут i в табл. 2: НВ — нев'рог'дн BiÓMÍHHoemi.
перекового вщдту та дтянки шийки стегново! истки, TBS, показники тлобудови.
У середньочасовому та тзньому постменопаузаль-ному перiодах МЩКТ на piBHi хребта та шийки стегново! кiстки зростала 3i збiльшенням загально! жиро-во! маси.
Якiсть ыстково! тканини вiрогiдно знижувалась i3 збтьшенням тривалост постменопаузального пе-рiоду (р < 0,000001). Мшеральна щiльнiсть ыстково! тканини на рiвнi хребта вiрогiдно не змшюва-лась в шзньому постменопаузальному перiодi порiв-няно з раншм, це, очевидно, можна пояснити наяв-нiстю остеофiтiв у цьому вщдш скелета в пащенток, що хворiють на дегенеративнi захворювання ыстко-во! тканини. Мшеральна щшьшсть кiстковоi' тканини на рiвнi шийки стегново! кiстки вiрогiдно знижу-валася з вiком (р < 0,000001). Така ж динамша показ-никiв (зниження мшерально! щiльностi) спостерта-лась при дослiдженнi мiнеральноi' щтьносп ыстко-
во! тканини на píbhí всього скелета (р < 0,000001). Змши показникiв загально'1 жирово! маси та загально! знежирено! маси в пащенток з рiзною тривалю-тю постменопаузального перiоду були невiроriдни-ми (р = 0,01 та р = 0,05 вщповщно).
Нами також було проведено регресшний аналiз показникiв мiнерально! щiльностi та якост ыстко-во! тканини в пащенток Í3 рiзною жировою масою в рiзнi перiоди постменопаузи та отримано таы резуль-тати: показники взаемозв'язку мiж якiстю, мшераль-ною щтьшстю кiстково! тканини та загальною жировою масою в жшок у пременопаузальному перiодi були невiрогiдними (р = 0,08, р = 0,2 та р = 0,2 вщповщ-но). У ранньому постменопаузальному перiодi (три-валiсть менопаузи 0—4 роки) також спостер^ались невiрогiднi результати аналiзу вищеназваних показ-никiв (р = 0,10, р = 0,9 та р = 0,5 вщповщно). У середньочасовому постменопаузальному перiодi (три-валють менопаузи 5—9 роыв) регресiйний зв'язок
Таблиця 2. Мшеральна щтьнкть, яккть та показники т'лобудови в обстежених залежно вiд менопаузального статусу
Показники A, n = 18 B, n = 32 C, n = 39 D, n = 56 E, n = 34 F P
M SD M SD M SD M SD M SD
МЩКТ поперекового вщдту хребта, г/см2 1,17 0,13 1,03 0,14 0,96 0,15 0,92 0,16 0,98 0,18 9,2 < 0,001
Т-показник на рiвнi поперекового в^шу хребта, SD -0,13 1,09 -1,30 1,14 -1,88 1,22 -2,14 1,36 -1,68 1,46 9,2 < 0,001
7-показник на рiвнi поперекового в^шу хребта, SD 0,17 0,96 -0,75 1,20 -0,94 1,07 -0,95 1,26 -0,25 1,54 4,2 < 0,001
МЩКТ шийки стегново! кютки, г/см2 0,96 0,11 0,86 0,10 0,82 0,10 0,79 0,10 0,83 0,12 9,4 < 0,001
Т-показник на рiвнi шийки стегново! кютки, SD -0,59 0,78 -1,31 0,70 -1,56 0,75 -1,80 0,70 -1,53 0,88 9,4 < 0,001
7-показник на рiвнi шийки стегново! кютки, SD 0,14 0,70 -0,45 0,66 -0,47 0,59 -0,55 0,63 -0,11 0,90 4,9 < 0,001
TBS 1,35 0,16 1,29 0,14 1,23 0,16 1,21 0,13 1,19 0,14 4,84 < 0,001
Жирова маса, г 23802 7610 26923 7379 25060 7018 24069 6891 26954 6655 1,54 НВ
Жирова маса, % 36,6 6,9 40,2 6,0 37,6 6,8 37,1 7,0 40,1 5,4 2,21 НВ
Знежирена маса, г 39793 4276 39235 4713 40320 3904 39691 3565 39344 3432 0,43 НВ
В> п,
^г а. -в
^ ас
Э 9 §
И 0] ^
з § г»
? 1м
Л О И
- 3 £
- 1и
о
55 §
эГ
3
0
1
с §
§
с §
п
5 § 3 2 I§
и
и
41 3 §
о о
О/ №
_--А
. о Л з аГ-Й
2. §
х' - л
■а
а; 2 01
¿1 & а 5а
I 51
01 а а * §§-12
■о о
2 —
•1 01
О ^ —
41 | 2 о
5" з 3 " 5 л о Й "5 с; го
V §-5 5 КО О
- ¿2 ».в г.
5 со Э1 а + ^
о, 45
«о-в иол
0 о? 5. § Э
ГП х Э
1 с ■о о
" 01 <э о
«а*
1 ^ а
х
55 С 01
О 5
5 о 2 а. 1« о
03
■С
о
МЩКТ поперекового вщдту хребта, г/см2
о о ' ся Ъ>
о о
со "со
-Ь N3 Сл>
\ \ с» \ \
\ \ \ \ ° \ \ \ \ *
!> \ \ \ \ор v
с\ \ \ \ 0\ °
\° °
р v \ \ ^ \ ° °
^ 1 \ n к \
1 л \ \ \ \ ! \: \
v \ \ 4 \ > 4 \ 4
МЩКТ поперекового вщдту хребта, г/см2
О О О о _-»■ -ь _». -ь -к -к
Ъ со "со о "-»■ "ю со сл о>
МЩКТ поперекового вщдту хребта, г/см2
МЩКТ поперекового вщдту хребта, г/см2
мiж показником якост kîctkoboï тканини та по-казником загально! жирово! маси був невiрогiдний (р = 0,4). Проте виявились вiрогiднi зв'язки мiж мь неральною щiльнiстю кiстковоï тканини на piBrn хребта, шийки стегново!' шстки та загальною жировою масою в жшок у даному постменопаузальному перюдк iз зростанням загально! жирово! маси вiрогiдно зростала мiнеральна щiльнiсть кютко-во! тканини на рiвнi хребта (р = 0,008) та на рiв-ш шийки стегново! кiстки (р = 0,00004). У шзньому постменопаузальному перiодi (тривалють менопаузи 10—15 рошв) спостер^ались подiбнi результата. Регресшний зв'язок мiж показником якост кiстковоï тканини та показником загально! жиро-во! маси був невiрогiдний (р = 0,3), а iз зростанням загально! жирово! маси вiрогiдно зростала мше-
ральна щшьнють кiстковоï тканини на рiвнi хребта (р = 0,000004) та на рiвнi шийки стегново! истки (р = 0,0001).
Висновки
Тривалють постменопаузального перюду вiрогiдно впливае на динашку показникiв якостi та мшерально! щтьносп кiстковоï тканини хребта та шийки стегново! кютки. Встановлено вiрогiдний позитивний коре-ляцшний зв'язок мiж показниками загально! жирово! маси й мшерально! щшьносл кютково! тканини хребта та шийки стегново! кютки в середньочасовому та шзньому постменопаузальному перюдах. Шдвищена жирова маса в зазначених перюдах вщграе остеопро-текторну роль та захищае жiнок у перiодi постменопа-узи вщ остеопоротичних переломiв. ■
Список лггератури
1. Поворознюк В.В., Дзерович Н.И. Качество трабекуляр-ной костной ткани у женщин различного возраста // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2011. — 4. — С. 29-31.
2. Поворознюк В.В., Дзерович Н.И. Качество трабекуляр-ной костной ткани у женщин в зависимости от длительности постменопаузального периода // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2012. — 2. — С. 11-15.
3. Поворознюк В.В. Постменопаузальний остеопороз: ме-хатзми розвитку, фактори ризику, кишка, дiагностика, профилактика та лшування // Педiатрiя, акушерство та пнеколо-пя. — 1998. — 2. — С. 98-111.
4. Поворознюк В.В., Борю О.М. Зв'язок мiж структурно-фун-кцюнальним станом шстково! тканини та антропометричними показниками у жшок в пре- та постменопаузальному перюда // Захворювання шстково-м'язово! системи в людей рiзного вжу (вибранi лекцй, огляди, статтi). — 2004. — Т. 1. — С. 459-478.
5. Boutroy S., Hans D., Sornay-Rendu E. et al. Trabecular bone score improves fracture risk prediction in non-osteoporotic women: the OFELY study // Osteoporos Int. — 2013. — 24 (1). — P. 77-85.
6. Hans D., Goertzen A.L., Krieg M.A. et al. Bone microarchitecture assessed by TBS predicts osteoporotic fractures independent ofbone density: the Manitoba study // J. Bone Miner. Res. — 2011. — 26. — P. 2762-2769.
7. Cormier C., Lamy O., Poriau S. TBS in routine clinical practice: proposals of use. Atlas of TBS use // Edition. — 2012. — 16 p.
8. Hans D., Winzenrieth R. Estimation ofBone microarchitecture Pattern from AP spine DXA scansusing the Trabecular Bone Score (TBS): An added value in clinical routine for the patient. A short revive // Osteologicky bulletin. — 2011. — 16 (3). — P. 70-78.
9. Winzenrieth R., Dufour R., Pothuaud L. et al. A retrospective Case-control study assessing the role of trabecular bone score in postmenopausal caucasian women with osteopenia: analysing the odds of vertebral fracture // Calcif. Tissue Int. — 2010. — 86. — P. 104-109.
10. Leslie W.D., Kanis J. Lumbar spine TBS is a FRAX independent risk factor for fracture. The Manitoba BMD Cohort //
Program and abstract book (ISCD Annual meeting 2013, Tampa, Florida). — 2013. — P. 12-15.
11. Bousson V., Bergot C., Sutter B. et al. Trabecular bone score (TBS): available knowledge, clinical relevance, and future prospects // Osteoporos Int. — 2012. — 23 (5). — P. 1489-1501.
12. Roux C. Osteoporosis in inflammatory joint diseases // Osteoporos Int. — 2011. — 22. — P. 421-433.
13. Sinigaglia L., Nervetti A., Mela Q. et al. A multicenter crosssectional study on bone mineral density in rheumatoid arthritis. Italian Study Group on Bone Massin Rheumatoid Arthritis // J. Rheumatol. — 2000. — 27. — P. 2582-2589.
14. Gunther C. et al. Beneficial Effect of PTH on Spine BMD and Microarchitecture (TBS) Parameters in Postmenopausal Women with Osteoporosis. A 2-Year Study // Osteoporosis Int. — 2012. — 23 (2). — S. 85-386.
15. Kanis J.A. Assessment of fracture risk and its application to screening for postmenopausal osteoporosis: synopsis of a WHO report // Osteoporosis Int. — 1994. — 4. — P. 368.
16. Povoroznyuk V.V., Dzerovich N.I., Karasevskaya T.A. Bone mineral density in Ukrainian women of different age // Ann. N. Y. Acad. Sci. — 2007. — 1119. — P. 243-252.
17. Vasic J., Petranova T., Povoroznyuk V. et al. Evaluating spine micro-architectural texture (via TBS) discriminates major osteoporotic fractures from controls both as well as and independent of site matched BMD: the Eastern European TBS study // J. Bone Miner Metab. — 2014. — 32 (5). — P. 556-562.
18. Kim W., Chung S.G., Kim K. et al. The relationship between body fat and bone mineral density in Korean men and women // J. Bone Miner Metab. — 2014. — 32 (6). — P. 709-717.
19. Machado L.G., Domiciano D.S., Figueiredo C.P. et al. Visceral fat measured by DXA is associated with increased risk of non-spine fractures in nonobese elderly women: a population-based prospective cohort analysis from the Sao Paulo Ageing & amp; Health (SPAH) Study // Osteoporos Int. — 2016. — P. 17-20.
20. Goh V.H., Hart W.G. Aging and bone health in Singaporean Chinese pre-menopausal and postmenopausal women // Ma-turitas. — 2016. — 89. — P. 16-21.
OTpUMQHO 14.05.16 ■
Иванык О.
Львовская областная клиническая больница, г. Львов, Украина
Минеральная плотность и качество костной ткани, показатели телосложения у женщин в постменопаузальном периоде
Резюме. В диагностике остеопороза золотым стандар- риск остеопоротических переломов. В связи с этим ве-том является определение МПКТ, но не всегда показа- дется поиск новых методов, которые определяли бы потели рентгеновской денситометрии точно определяют казатели не только минеральной плотности, но и качест-
ва костной ткани. Одним с таких методов является определение показателя качества трабекулярной костной ткани (TBS). Учитывая, что общая масса тела состоит из жировой и обезжиренной массы, некоторые исследователи пытались определить их роль в возникновении структурно-функциональных нарушений костной ткани, однако до сегодняшнего дня нет четкого ответа на этот вопрос: некоторые исследования идентифицировали жировую массу как главный фактор защиты от переломов, другие же обнаружили, что обезжиренная масса тела имеет более сильную связь с МПКТ. Целью исследования было изучить показатели качества и минеральной плотности костной ткани позвоночника, шейки бедренной кости и телосложения у женщин в зависимости от длительности постменопаузального периода; связь жировой массы с показателями минеральной плотности и качества костной ткани. Материалы и методы. Обследовано 179 женщин в пременопаузальном и постменопаузальном пери-
одах. Обследованные женщины были разделены на следующие группы: женщины в пременопаузальном периоде и женщины с разной продолжительностью постменопаузального периода (ранний, средневременной и поздний). Проводилось общее клиническое обследование пациента и исследование вышеуказанных показателей на рентгеновском денситометре General Electric. Результаты. Качество и минеральная плотность костной ткани достоверно снижается с увеличением продолжительности постме-нопаузального периода. Общая жировая и обезжиренная масса достоверно не изменяются с возрастом. В средне-временном и позднем постменопаузальном периодах минеральная плотность костной ткани на уровне позвоночника и шейки бедренной кости возрастает с увеличением общей жировой массы.
Ключевые слова: остеопороз, минеральная плотность костной ткани, качество костной ткани, жировая масса, обезжиренная масса, постменопаузальный остеопороз.
Ivanyk O.
Lviv Regional Clinical Hospital, Lviv, Ukraine
Mineral Density and Quantity of Bone, Parameters of Body Composition in Postmenopausal Women
Summary. In diagnostic of osteoporosis the golden standard is bone mineral density, though X-ray densitomenry parameters not always determine risk for osteoporotic fractures. That is why new methods are being looked for to find the parameters not only mineral density, but rather quantity of bone. One of theses methods is trabecular bone score. As general weight of body includes fat and lean mass some researchers tried to determine their role in development of structural and functional impairments in bone, however there is no clear answer to this question: while some scientists considered fat mass as a basic factor of protection from fractures, other ones decided that lean mass is more connected with mineral density of bone tissue. The aim of study was to investigate parameters of quantity and density of bone of spine, neck of femur and body composition depending on
the postmenopausal period; to study connection between fat mass and mineral density and quantity of bone. Materials and methods. The observed females were divided into the groups: premenopausal women and women with postmenopause of various duration (early, middle, late). There were conducted a general clinical observation of a patient and investigation of mentioned above parameters using X-ray densitomentry General Electric. Results. Quantity of bone (TBS) and bone mineral density significantly decrease depending on post-menopausal period. Fat and lean masses do not significantly change. In the middle and late postmenopausal periods bone mineral density of the spine and hip neck increase while fat mass increases.
Key words: osteoporosis, bone mineral density, TBS, fat mass, lean mass, postmenopausal osteoporosis.
