CC BY
24
УДК 347.135.224(477) ББК 67.76
М. С. Долинська
Навчально-науковий шститут права, психологи та економжи Львiвського державного ушверситету внутршшх справ,
канд. юрид. наук, доц., доц. кафедри господарсько-правових дисциплш
ДО ПИТАННЯ РЕЦЕПЦП В1ЗАНТ1ЙСЬКИХ НОРМ ЯК ПЕРЕДУМОВИ ЗАРОДЖЕННЯ НОТАР1АЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРА1НИ
© Долинська М. С., 2014
Дослщження розглядае рецепщ!" Bi3aHTrncbKoro законодавства цивiльним законодавством Ки1всько1 Pyci. Здiйснено аналiз вiзантiйського права щодо регулювання нотарiальноl дiяльностi. Розглядаються особливосп укладення заповiтiв та письмових договорiв за нормами Еклоги.
Ключовi слова: вiзантiйське право, Еклога, Прохирон, заповгг.
М. С. Долинская
К ВОПРОСУ РЕЦЕПЦИИ ВИЗАНТИЙСКИХ НОРМ КАК ПРЕДПОСЫЛКИ ЗАРОЖДЕНИЯ НОТАРИАЛЬНОГО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА УКРАИНЫ
Исследование посвящено рецепции византийского законодательства гражданским законодательством Киевской Руси. Осуществлен анализ византийского права по регулированию нотариальной деятельности. Рассматриваются особенности заключения заветов и письменных договоров по нормам Эклоги.
Ключевые слова: византийское право, Эклога, Прохирон, завещание.
M. S. Dolinskaya
RECEPTION TO QUESTION BYZANTINE STANDARDS AS BACKGROUND ORIGIN OF NOTARY LAW OF UKRAINE
Research is devoted to the reception of Byzantine law civil law of Kievan Rus. The author analyzes the Byzantine authority to regulate the activities of the notary. The article discusses the features of making covenants and written agreements on standards Eclogues. Key words: Byzantine law, Eclogue, Prohiron testament.
Постановка проблеми. З прийняттям християнства Кшвською Руссю сформувалася нова правова система, яка складалася i3 двох тдсистем - звичаевого руського права, що утворилося на основi власних звичаш правового спрямування, та канотчного права рецепцп (прийняття) давньоруською державою правових норм з римських, юдейських, вiзантiйських та болгарських джерел, однак без галузевого об'еднання 1х мiж собою та з тими нацiональними ввдмшностями, що були притаманнi слов'янськiй культурi [1, с. 10].
Також у цей самий час почалося зародження нотарiату та нотарiального законодавства Укра1ни.
Мета дослiдження - виявити основы джерела права Кшвсько1 Русi, яю мiстили нотарiальнi норми. За допомогою порiвняльно-правового, iсторико-ретроспективного, дiалектичного, логiчного
121
та шших метод!в провести аналiз норм "Русько! правди", показати накопичення кторико-правових знань щодо укладення договорiв та порядку спадкування за нормами Кивсько! Русi.
Стан дослiдження. Дослiдження сшввщношення вiзантiйського i сучасного укра1нського права, зокрема цивiльного та смейного, присвятили сво! прац! В.Г. Васильевський, Ю. М. Дмитр!енко, Р. М. Достдар, Л. В. Сф1менко, Д. в. Забзалюк, Л. Кушинська, О. Е. Лшшиц, В. Любащенко, О. I. Нелш, А. Й. Рогожин, С.С. Сливка, ГЯ.Терлюк, В. I. Форманюк, В. Шатшо, Я. Н. Щапов, Е. О. Харитонов, Л. В. Ярмол та шла. У бшьшосп праць цих науковщв висвплювалися здебшьшого галузев! проблеми, в яких йдеться про зародження цившьного законодавства Кшвсько! Рус!. Однак недостатньою м!рою достджено вплив Еклоги на розвиток нотар!ального законодавства.
Виклад основних положень. Упровадженню в!зантшських правил сприяло й те, що греки, як! прибули до Рус! з В!зантп, не бажали користуватися в особистих ! майнових ввдносинах мкцевими звичаями, надаючи перевагу сво!м звичним до вжитку нормам [2, с. 28].
Ми тдтримуемо думку С. Д. Русу в тому, що головна причина рецепци полягае у потребах сустльного життя ! незадовшьному становищ! нащонального права [3, с. 16].
Як справедливо констатують I. Я. Терлюк та Д. Забзалюк, рецепщя (запозичення) в!зантшського права тсля прийняття Руссю християнства мала значний вплив на формування правово! системи Киево-Русько! держави. Рецептоване в!зант!йське право поглибило ! збагатило нащональне давньоукра!нське право новими юридичними поняттями ! дало поштовх розвитку вггчизняному законодавству княжо! доби [4, с. 45].
Давньоруська держава розпочала не так створення, як формування народного права, яке отримало належне визнання у новостворенш на в!зантшськш основ! Церкв!, оскшьки запозичет каношчт норми тддавалися морально-звичаевому опрацюванню [5, с. 48].
Важливим джерелом розвитку давньоруського права була рецепщя грецького права на Рус!. Християнська православна церква Ки!всько! Рус! мала ткш зв'язки з Константинополем.
Ки!вська митропол!я пос!дала особливе м!сце у структур! В!зант!йсько! церкви, оск!льки за розм!рами переважала патр!архат ! д!яла на територп окремо! велико! держави [4, с. 29]. Вперше митропол!я "Рос!!" (чи Киева-Росп) називаеться в двох редакщях Списку епископш Констан-тинопольсько! церкви, складеного в юнщ Х ст. (№10. р. 333: 57, 681; р. 335.(59), 701) [6, с. 248].
Цшком природно, що зб!рники грецького церковного права переносилися в земл! Укра!ни-Рус!. Серед них — "Номоканон", "Еклога" ! "Прохирон".
Квштесенщею церковно-юридично! думки православного свпу е Номоканон - зведення законоположень Грецько! Церкви, вщомше на Рус! тд назвою Кормча книга. Але поширення "Номоканон!в" ! св!тських зб!рник!в в!зант!йського права "Еклоги" та "Прохирону" в!дбулося лише п!сля прийняття Просторово! редакщ! "Русько! правди" (на початку XIII ст.). Рецепщя пам'яток шоземного походження у цей перюд не припинила розвитку руського права, а збагатила його новими правовими поняттями та нормами [7, с. 37].
Необх!дно звернути увагу на те, що рецепц!я в!зант!йського права не являла собою просто! компшяцп, а була переробкою грецького права з урахуванням укра!нських звича!в ! традицш. Зокрема, Ки!вський Номоканон мктить опис духовно! та церковно! практики тогочасно! укра!нсько! Церкви.
Одш зб!рники в!зантшського права набирали в Рус! чинност без змш, шпа були пристосоват до мюцевих звичагв або ж помгтно впливали на норми звичаевого права. Як справедливо зауважуе Р. Достдар, давньоруське право завдяки Закону Судному людом було пов' язано з Еклогою. Вплив цив!льно-правових положень Еклоги на Руську Правду був оспосердкований ! зд!йснювався за посередництвом Закону Судного, укладач! якого мали за зразок для багатьох статей Еклогу [8, с. 10].
Зб!рник "Еклога" був укладений у В!зантп у VIII ст. та складався з 18 статей. До "Еклоги", кр!м церковних правил, входили ! свгтсью закони, зокрема, норми цившьного в!зантшського права, як! стосуються права спадкового, отки, заповтв, норми кримшального права.
122
"Прохирон" (Шдручний закон) розроблений у 879 рощ як кер1вництво для судiв. За сво!м змiстом вiн був подiбний до "Еклоги" та складався з 40 роздш1в. При цьому, не будучи офщйним зводом закотв, був обов'язковим до виконання в судовш практицi. Оновлене та доповнене видання Прохирону вiдоме як Епанагога.
Для дослвдження нотарiату важливе значення мають норми титулiв V, VI Еклоги, що регламентували порядок вчинення заповiту та подiл спадщини у разi вiдсутностi заповiту. У статп 1 титулу V правового збiрника встановлено, що не мають права складати заповгг: особи, якi внаслвдок яко!сь хвороби знаходяться не в своему розумц неповнолiтнi, тобто особи чоловiчоl статi у вiцi менше 15 рокiв, i жiночого - у вщ менше 13 роюв; божевiльнi; та, що знаходяться в полот, i пiдвладнi, що не мають права заповпу майна, переданого 1м батьками як придане, виняток становить 1х набуте майно. Отже, закршлюеться принцип свободи вiльного заповвдального розпорядження належним заповiдачу майном.
1снували письмова та усна форма заповпу. Письмовий заповп складався у присутност семи гiдних довiри свiдкiв, покликаних для ще! мети та тдписувався як заповiдачем, так i сввдками з прикладенням печатки (докладають друку). Також заповвдачу надано право не показувати свiдкам змiсту свого розпорядження, тобто закршлювалися засади складання секретного заповпу.
Отже, лопчним та послвдовним е висновок О. I. Нелша про те, що за Еклогою заповiт складався у письмовiй форм^ хоча допускалася i усна, та тдписувався заповвдачем i свiдками з прикладенням печаток. Для складання заповпу запрошувався номик - писець, фах1вець iз складання документiв, або людина, яка володiе грамотою [9, с. 106-107].
Ми тдтримуемо думку Л. В. Cфiменка, що встановлення Еклогою письмово! форми заповiту та дотримання встановлених процедур його оформлення було черговим кроком до формування передумов нотарiальноl форми щодо документування юридичних факта [10, с. 19].
Для дослщження нотарiату також важливе значення мають норми титулу IV Еклоги "Про прост! дарування", тобто таю, за яких вже негайно здiйснюеться користування майном i власнiсть на нього або тiльки власнiсть на нього, або про так! дари, яю залишет п1сля чие!сь смертi, i про причини, за якими так! дари повинт бути повернутi", що регламентували порядок дарування майна.
1снували письмова та усна форми дарування. За письмовим договором дарувальник мт розпорядитися про дар або подарувати майно за сво!м пiдписом в присутност трьох або п'яти сввдюв, покликаних для ще! мети. Слвд зауважити, що письмовий договiр здшснювався лише вiд повнолпньо! особи (25-линьо!).
З прийняттям християнства встановились новi принципи сiмейного права. Тому дуже важливе значення мали норми титулiв II, III Еклоги "Про укладення шлюбу мiж християнами" та "Про записаний, але не переданий посаг i про законне придане", передбачали можливкть усно! чи письмово! форми шлюбу та шших вид1в письмових договорiв. Шлюб укладався в письмовш формi за наявностi письмового договору про посаг в присутносп трьох пдних довiри свiдкiв. Тобто мiж ними мае бути укладено три договори: два зустрiчнi i рiвносильнi щодо приданого i ще один ввд чоловiка на користь дружини.
Завдяки правовим особливостям та християнському змiсту Еклога стала, поряд з Прохироном Лева VI, найпершим об'ектом правово! рецепцп вiзантiйського законодавства у кра!нах християнського свiту. Про актуальтсть вiзантiйського права на початку XIX ст. в Укра!т свiдчить залучення юридично-технiчних пiдходiв Еклоги при систематизащ! норм шлюбно-сiмейних правовiдносин у ввдомш пам'ятцi укра!нського права, що з'явився уже тсля знищення Гетьманату, тобто у "Збiрнику малоросiйських прав 1807 р." [11].
Також важливою пам'яткою права початку X ст. е "Книга епарха", в яюй викладет норми, що визначали оргатзащю, життя i побут вiзантiйських корпорацш торговц1в i ремiсникiв. "Книга епарха" не являе собою заюнчену працю, а першi три параграфи статуту про нотарiусiв е вiдтворенням новели Лева VI. Ми тдтримуемо думку тих автс^в, яю вважають, що цштсть "Книги епарха" полягае в зображент внутрiшнього життя цеху, особливо цеху нотарiусiв -табулярilв.
123
Вимоги до табуляр!я встановлеш в параграф! другому роздшу першого, а саме: той, хто бажае бути обраним, повинен твердо знати сорок титул!в закону Енх!рдаон ! шктдесят книг Василик, пройти курс енциклопедично! осв!ти, щоб не робити помилок при складанш документа ! щоб не допускати при проголошенш промов неприйнятих вираз!в. Вш повинен бути в довол! зршому вод, щоб бути розвиненим ! розумово, ! ф!зично. У присутност! загальних збор!в [табулярпв] повинен оформити власноруч документ [!з зобов'язанням] не допускати у сво!й д!яльност шчого протизаконного, в !ншому випадку в!н буде позбавлений посади.
Висновки. Отже, в!дголоски в!зант!йських норм спостер!гаються й у сучасному цив!льному та нотар!альному прав!. Так, норми зб!рника Еклога, рецептоваш правниками Ки!всько! Рус! щодо порядку складання письмових договор!в, заповтв, були не лише передумовами нотар!ального посвщчення договор!в та заповтв, але й заклали тдвалини нотар!ального процесу !х посвщчення.
1. Совенко Б. В. Становлення i розвиток православного канотчного права в Украж: автореф. дис. ... канд. юрид. наук, спещальтсть 12.00.01 — теорiя та iсторiя держави i права; iсторiя полтичних i правових вчень // Нащональний педагогiчний утверситет iменi М.П. Драгоманова Украти. — К., 2011. — 19 с. 2. Захарченко П.П. Iсторiя держави i права Украти: тдруч. / П. П. Захарченко. - К.: Атжа, 2005. — 368 с. 3. Русу С. Д. Iсторико-правовi передумови рецепцп римського приватного права / С. Д. Русу // Утверситетсью науковi записки. - 2005. — № 3(15). — С. 12—16. 4. Терлюк I. Я., Забзалюк Д. С. Iсmорiя держави i права середньовiчноi Украти [Текст]./ I. Я. Терлюк. — Львiв: Каменяр, 2010. — 232 с. 5. Сливка С.С. Канотчне право: навч. посiб. / С.С. Сливка. — К.: Атжа, 2013. — 232 с. 6. Древняя Русь в свете зарубежных источников: хрестоматия / под ред. Т. Н. Джаксон, И. Г. Коноваловой и А. В. Подосинова. — Т. 11: Византийские источники; сост. М. В. Бибиков. — М.: Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, 2010. — 384 с. 7. Нелт О. I. 1нститут нотарiату в УкраШ: вiд минувшини до сьогодення: монографiя / О. I. Нелт. — К.: Видавничо-полiграфiчний центр "Кшвський утверситет", 2013. — 130 с. 8. Достдар Р. М. Рецепщя принцитв Вiзантiйськоi Еклоги сучасним Ымейним та спадковим законодавством Украти: автореф. дисер. ... канд. юрид. наук: спещальтсть 12.00.03 — цивыьне право i цивыьний процес; сжейне право; мiжнародне приватне право // Одеська нацюнальна юридична академiя. — Одеса. 2004. — 19 с. 9. Нелт О. I. Еволющя спадкового права в Укртт (кторико-правовий аспект): монографiя / О. I. Нелт. — К.: Видавничо-полiграфiчний центр "Кшвський утверситет", 2009. — 365 с. 10. Сфiменко Л. В. Передумови зародження нотарiату в укратському правi / Л.В. Сфiменко // Бюлетень МШстерства юстици Украти. - 2011. — № 4—5 (102-103) — С. 12—20. 11. Собрание малороссийских прав 1807 г. //Кодифжащя цившьного законодавства на укратських землях. — Т. 1 /уклад.: Р.В. БЫоусов, ЬР. Калаур, С. Д. Гринько та т.; за ред. Р. О. Стефанчука та М. О. Стефанчука. — К.: Правова едтсть, 2009. — С. 888—920.
124
