CC BY
36
УДК 001.891: 336.5 (477) Анатолш 1ванович Землянкш,
канд. екон. наук,
1рина Юрй'вна П1доричева,
канд. екон. наук, В1ктор1я Денис1вна Чекша,
канд. екон. наук 1нститут економ1ки промисловостi НАН Укра!ни, Донецьк
ДО ПИТАННЯ ПРО СТАН НАУКОВО1 СФЕРИ ТА II Ф1НАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРА1Н1
Стратегiчна мета, що сто!ть у сучасних умовах перед укра!нським суспiльством, мо-же бути сформульована як пошук адекватно! вщповщ на прискорений технологiчний роз-виток свггово! економiки, перехiд провщних кра!н до нового економiчного укладу, в ос-новi якого лежить шновацшна економiка, заснована на безперервному отриманш й упровадженнi нових знань у вс сфери дiяль-носп суспiльства. Тому пiдвищення нащона-льно! конкурентоспроможностi та шновацш-ностi економши визначено на державному рiвнi як стратепчний прiоритет розвитку Укра!ни [1]. Виршальну роль у досягненнi таких складних цшей вiдiграe стан науково! сфери, И зв'язок з бiзнесом i державою, рь вень загальних витрат на науку й шноваци, стан шститущонального забезпечення шно-вацшного розвитку кра!ни та регiонiв.
Проблеми розвитку науково! сфери та фшансового забезпечення !! дiяльностi зна-ходяться в центрi уваги багатьох учених-економiстiв. Дослiдженню цих проблем при-свячено працi В. Александрово!, О. Анчиш-кiна, О. Варшавського, I. Галищ, А. Гальчин-ського, В. Гейця, С. Глазьева, О. Голiченко, Л. Гохберга, I. Дежино!, О. Динкша, П. Дру-кера, Г. Доброва, I. Егорова, В. 1ванова, Н. 1ваново!, В. Макарова, Б. Малщького, О. Поповича, В. Семиноженка, В. Соловйова, Б. Твiсса, Л. Федулово!, А. Чухна, Й. Шумпе-тера. Протягом останшх десятилiть опубль ковано чимало робгг, у яких обгрунтовуеться питання зростаючо! ролi науки в сощально-економiчному розвитку кра!ни. Разом iз тим проблема фiнансування науково! i науково-технiчно! дiяльностi з позици комплексного
© А.1. Землянкш, 1.Ю. Шдоричева, В.Д. Чекана, 2013
тдходу до виршення стратепчних держав-них завдань з урахуванням шституцюналь-них особливостей нацюнально! економши потребуе подальших дослщжень.
Метою статп е анал1з повноти й дос-татносп науково-техшчного потенщалу Укра!ни для здшснення масштабних дивер-сифшованих шновацш, оцшка фшансового забезпечення науково! i науково-техшчно! д1яльност1 в нацiональних умовах порiвняно з кра!нами свiту й розробка пропозицш щодо посилення конкурентоспроможностi науково! сфери, набуття нею ролi головного дже-рела економiчного зростання.
На даний час Укра!на збертае достат-ньо потужний iнтелектуальний потенщал, здатний до генерацi! наукових щей свггового рiвня - мае сильш науковi школи з математики, шформатики, фiзики, хiмi!, фiзiологi!, медицини; ушкальш технологi! з електрозва-рювання, ядерно! фiзики, радiоелектронiки, бiотехнологi!, розробки нових матерiалiв, iнформацiйних технологiй, засобiв зв'язку та телекомунiкацiй. Укра!на входить до вюмки кра!н свiту, як спроможнi забезпечити пов-ний цикл проектування та виробництва авiа-космiчно! технiки; до п'ятiрки кра!н свггу з повним циклом виробництва танюв; до десятки найбiльших суднобущвних кра!н свiту. У нашiй кра!ш розвинутi й iншi високотех-нолопчш галузi промисловостi, зокрема ви-робництво важкого машинобудування, енер-гетичного устаткування, приладобудування, а також окремi галузi порошково! та кольо-рово! металургi!. Усе це переконливий доказ значних можливостей Укра!ни у переходi до нового технолопчного способу виробництва.
Економта npoMurnoeocmi Экономика промышленности
Вагоме мюце у науковш, освiтнiй i ви-робничiй сферах серед шших регiонiв кра!ни посiдаe Донецька область, яка мае високий шновацшний потенщал i за рiвнем значень ряду показниюв науково! i науково-техшчно! дiяльностi знаходиться в п'ятiрцi регюшв-лiдерiв кра!ни.
Так, за пiдсумками 2011 р. науковi до-слiдження i розробки в регiонi виконували 63 науковi оргашзацп, або 5% вщ загально! !х кiлькостi по Укра!ш За цим показником регiон поступаеться м. Киеву, де дiе 26,1% наукових оргашзацш, Харкiвськiй областi -15,1%, Львiвськiй областi - 6,1% i Дншропе-тровськiй областi - 5,8%. До виконання робгг залучалося 8074 працiвники основно! дiяль-носп, у тому числi 5398 дослщниюв (66,9%), 492 особи - техншв (6,1%) i 940 осiб допо-мiжного персоналу (11,6%). Однак динамша кiлькiсних показникiв кадрового забезпечен-ня науково! дiяльностi регiону свiдчить про стшку тенденцiю скорочення чисельностi науковщв. Протягом 1995-2011 рр. чисель-нють працiвникiв основно! дiяльностi наукових оргашзацш скоротилась майже у 3 рази. Скорочення чисельносп фахiвцiв, як займа-ються науковими та науково-техшчними роботами, вiдповiдним чином позначаеться на показнику насиченосп економiки регюну науковими кадрами (коефiцiентi виконавцiв наукових робгг у розрахунку на 1000 зайня-того населення). Так, у 2009 р. у Донецькому репош даний показник становив 2,6; по Украш в цшому - 4,6 (у 1995 р. вш складав 7,6). Для порiвняння: у Фшлянди цей коефь цiент становив 16,6; Японп - 11,1; США -9,6; Францп - 8,3; кра!нах ОЕСР - 7,3; №ме-ччиш - 7,2; Росi! - 6,7; Кита! - 1,6; Бразилп -1,3. У 2011 р. у репош було виконано 4242 науковi та науково-техшчш роботи, що ста-новить 8,1% загально! !х кшькосп по кра!нi в цiлому. За цим показником регюн поступаеться тшьки м. Киеву, де було виконано 38,7% ушх наукових та науково-техшчних робiт, i Харкiвськiй обласп (17,1%) [2].
Проте, незважаючи на висою оцiнки наукового потенцiалу Донецько! областi та Укра!ни в цшому, стутнь його впливу на економiчне зростання залишаеться незнач-ним. Проблема доведення нових знань до
стадп виробництва й комерцшного викорис-тання стала одшею з найгострiших для вгт-чизняно! науки. Однiею з причин виникнення таких проблем е в1дсуттстъ належного р1в-ня ф1нансового забезпечення уах стадш ш-новацшного процесу - продукування, розпо-всюдження та споживання знань в економщг Фактичнi витрати держбюджету на науку е майже вшестеро меншими, шж визначенi законодавством (1,7% ВВП): у 2011 р. вони склали 0,29% ВВП. Протягом 1991-2011 рр. загальш внутршш витрати на науку скоро-тилися у 3,4 раза: з 2,47 до 0,73% ВВП.
Як результат у перюд 2000-2011 рр. кь льюсть оргашзацш, яю виконують науковi дослiдження й розробки, зменшилася на 19%, кiлькiсть наукових пращвниюв скоро-тилася на 42%, а частка обсяпв виконаних науково-дослiдних i дослiдно-конструкторсь-ких робiт (НДДКР) у ВВП знизилася майже в швтора рази. У 2011 р. у загальнш суш ви-трат шдприемств на iнновацiйну дiяльнiсть частка витрат на дослщження й розробки скоротилася та склала 7,5% (проти 15,1% у 2000 р.), а основна !х частка спрямовувалася на придбання готових машин i устаткування (73,2%). Кошти державного бюджету склали лише 1% загальних обсяпв фшансування шновацшно! дiяльностi [3].
Обсяг фшансування наукових i науко-во-технiчних робiт Донецько! обласп у 2011 р. становив 506,4 млн грн, що складае 5,3% загального обсягу фшансування по кра-!ш У структурi фшансування переважае частка кошив замовникiв (шдприемств i ор-ганiзацiй Укра!ни та шоземних держав), яка складае 43,4%; частка кошпв держбюджету дорiвнюе 29,1%, що на 3,5% бшьше цього показника у 2010 р. Обмежене фшансування науки залишаеться суттевим чинником кон-сервацп гранично низько! частки Укра!ни на свiтових ринках наукоемно! продукцi!, яка на сьогоднiшнiй день становить 0,05-0,1% [2].
Середньорiчнi обсяги фшансування освгш i науки в Украш багато рокiв у рази вщстають вiд свiтових лiдерiв: витрати на освпу в Укра!нi в розрахунку на душу населення (з урахуванням ПКС) меншi, шж у Св-розонi, у 5,1 раза та шж у США - у 7,2 раза; витрати на НДДКР у розрахунку на одного
Економгка промисловостг Есопоту of
дослщника, зайнятого у цш сферi (з ураху-ванням ПКС), меншi, шж у Кита!, в 1,7 раза, Сврозош - 5,4, США - 8,3 раза. Абсолютна сума витрат на НДДКР у середньому за перь
од 2000-2008 рр. (з урахуванням ПКС) була меншою, шж у Росшськш Федераци, у 8 ра-зiв, Кита! - 35, Сврозош - 75, США - 162 рази (див. рисунок) [4].
400
350
300
ч 250
о
ч
ч 200
£
2 150
100
50
0
Укра!на РФ Китай
| 1Витрати на НДДКР, млрд дол. —
Сврозона США
■Витрати на НДДКР, % до ВПП
3
2,5 2
1,5 1
0,5 0
Рисунок. Витрати НДДКР у крагнах свгту (2000-2008 рр. у середньому)
Зростання ВВП за рахунок виконання наукових i науково-техшчних робгг стано-вить лише 0,9%. Натомють у розвинутих кра-!нах наукоeмнiсть ВВП поступово збшьшу-еться. Лiдерами за цим показником е Фш-ляндiя, де вiн найвищий серед ушх iнших кра!н - 3,45%, Япошя, де цей показник скла-дае 3,44%, Швещя - 3,42, Дашя - 3,04, США - 2,68% ВВП (див. таблицю). Наразi i США, i СС ставлять завдання тдвищення цих витрат до 3% ВВП. I це при тому, що середньодушовий ВВП Укра!ни (з урахуванням ПКС) набагато менший, як i число дос-лщниюв у розрахунку на 1 млн населення. Було б на!вним розмiрковувати про шнова-цiйний шлях розвитку Укра!ни без реальних дiй з вщповщного (на одного дослiдника) збшьшення витрат на НДДКР.
Унаслiдок таких обсяпв фiнансового забезпечення наука в укра!нському суспшь-ствi вiдiграе переважно тзнавальну i соцю-культурну функци, хоча зi свггово! практики добре вщомо, що можливiсть впливу науки на рiвень економiчного розвитку виникае за умови И фiнансування понад 0,9% ВВП. Не-дофiнансування науково! сфери призводить
до: вiдпливу наукових кадрiв за кордон; стрiмкого занепаду наявно! матерiально-техшчно! та приладово! бази дослiджень; за-провадження моделi «наздоганяючого» еко-номiчного розвитку; зростання ролi шозем-них iнвесторiв. Для того щоб зрiвняти витрати Украши на НДДКР iз витратами провщ-них кра!н свiту, потрiбно починаючи з 2013 р. збшьшувати фiнансування на 0,25% щорь чно, при цьому витрати на дослщження i ро-зробки з державного бюджету мають склада-ти вiд 0,5% ВВП у 2013 р. до 1% у 2020 р., з шших джерел фшансування - вщ 0,8 до 2% вщповщно.
На даний час, коли домiнуючi полггики i власники ресурсiв вiддають явну перевагу фшансам i бiзнесу, а не штелекту та знанням, i пiсля багаторiчного дефiциту державно! уваги, нереально очшувати вiд науково-освггньо! сфери масштабних розробок iз широкого спектра авангардних технологш i нових продукпв. У той же час у контекст просування до передового виробництва в принципi розв'язуваним е завдання полш-шення технологiй i продуктiв, якi вже освое-ш у виробництвi i мають вщносно стiйкi або
Економгка промисловостг Экономика промышленности
Таблиця
Показники Штенсивност1 твестування та державног тдтримки НДДКР у крагнах-членах СС, БР1К, США i Япомг станом на 2011 р.* [5, 6]
Кра1на Загальнi внутрiшнi витрати на НДДКР, GERD, у % до ВВП Державнi витрати на НДДКР, GBAORD, у % до ВВП Частка бiзнесу у загальних витратах на НДДКР, BERD, %
Бельпя 1,97 0,65 67,0
Болгарiя 0,59 0,29 50,8
Чехiя 1,55 0,58 62,6
Данiя 3,04 0,96 68,4
Нiмеччина 2,82 0,92 67,4
Естонiя 1,60 0,79 50,6
Iрландiя 1,79 0,57 68,2
Грещя 0,60 0,43 28,3
Iспанiя 1,39 0,67 51,8
Францiя 2,24 0,85 62,1
Iталiя 1,21 0,54 55,4
Кiпр 0,44 0,35 20,5
Латвiя 0,60 0,38 36,7
Литва 0,79 0,56 29,1
Люксембург 1,64 0,48 70,7
Угорщина 1,13 0,44 61,1
Мальта 0,62 0,25 59,7
Щцерланди 1,84 0,97 47,3
Австрiя 2,75 0,87 68,4
Польща 0,73 0,53 27,4
Португалiя 1,42 0,70 50,7
Румунiя 0,47 0,29 38,3
Словешя 2,10 0,67 68,1
Словаччина 0,63 0,36 42,9
Фiнляндiя 3,45 1,10 68,1
Швецiя 3,42 1,07 68,7
Великобританiя 1,73 0,65 62,4
еС-27 2,19 0,76 61,8
США 2,682007* 1,002008 71,92007
Японiя 3,442007 0,702008 77,92007
Бразилiя 1,022007 0,532008 47 92007
Китай 1,492007 Н/Д 72,32007
Iндiя 0,712007 Н/Д 19,82007
Росiя 1,12200' 0,42008 64,22007
*Примита: 2007- даш за 2007 р.; 2008- даш за 2008 р.
зростаюч1 ринки збуту. Це передбачае кон-центращю зусиль на тих видах д1яльност1, у яких нащональний товаровиробник уже мае конкурентш переваги (природш або штучш),
а 1х змщнення або розвиток потребують точ-кових технолопчних i продуктових новацш.
Устшний розвиток нащонально! еко-номiки в умовах нових свггових реалiй мож-ливий завдяки вщновленню розвитку сфери
Економжа npaMucnQeQcmi
Economy of Industry
НДДКР для самостшного прориву до шнова-цш, спочатку у вузьких сферах природних або успадкованих переваг нацюнально! про-мисловостi. На всiх рiвнях влади та управ-лiння мае бути чггке розумiння того, що без кардинального - мiнiмум у два рази - збшь-шення державних внескiв в освiту й науку шчого дiйсно iнновацiйного в укра!нськш економiцi не буде. Закон Укра!ни «Про на-укову i науково-технiчну дiяльнiсть» [7], що передбачае !х державне фiнансування в розмiрi не менше 1,7% ВВП, мае виконува-тися.
Пiдсумовуючи вищевикладене, слщ за-значити, що для посилення конкурентоспро-можностi науково! сфери, набуття нею ролi головного джерела економiчного зростання необхiдним е виконання таких заходiв:
нарощування частки бюджетного фь нансування науки у поеднаннi з концентра-цiею ресурсiв на прюритетних напрямах, що реалiзуються провiдними науковими устано-вами, iстотне пiдвищення заробггно! плати наукових працiвникiв;
розвиток широкого фронту фундамен-тальних дослщжень та пiдвищення !х ролi в соцiально-економiчному розвитку регiонiв кра!ни, адресна фшансова пiдтримка наукових шкш, у яких зосереджено вагомий ште-лектуальний потенцiал;
удосконалення нормативно-правово! бази у сферi науково! i науково-технiчно! дiяльностi, у тому чи^ з проблем викорис-тання прав на результати науково! i науково-технiчно! дiяльностi, як були отриманi на кошти Держбюджету Укра!ни;
посилення маркетингово! складово! науково-технiчно! дiяльностi, пiдвищення орiентацi! наукових дослiджень i розробок на платоспроможний попит реального сектору економiки. З щею метою необхiдно запрова-дити мошторинг поточних i прогнозування перспективних потреб ринку в нових видах продукцi! (послуг), прогресивних технолоп-чних процесах виробництва, оргашзацшних i маркетингових iнновацiях;
використання податкових та фшансо-во-кредитних шструмента залучення коштiв приватного сектору економши в наукову i науково-технiчну дiяльнiсть: списання ви-
трат на проведення дослщжень i розробок, що зменшуе базу для оподаткування; звшь-нення вщ сплати окремих податкiв; зниження ставок податюв; надання податкових кредита; запровадження механiзмiв прискорено! амортизацп основних засобiв i нематерiаль-них активiв; безвiдсоткове кредитування;
сприяння розвитку фшансово-кредит-них iнститутiв, зокрема венчурних компанiй, iнвестицiйних фондiв, з метою активiзацi! пiдтримки недержавними iнвесторами науково! i науково-технiчно! дiяльностi;
видшення в Держбюджетi Укра!ни окремих програм iз конкурсного фiнансування НДДКР для пщвищення рiвня конкуренцi! та розширення кола претендента на отримання кошта;
забезпечення доступносп шформацп про конкурси для всiх учасникiв науково! i науково-технiчно! дiяльностi зi створенням спещально! iнтернет-сторiнки, на якiй роз-мiщувалася б iнформацiя про поточш науковi конкурси, результати проведення попередшх конкурсiв i звiти про науково-дослщну роботу з виконання конкурсних робiт;
звiльнення установ-виконавцiв НДДКР за госпдоговiрною тематикою вiд сплати по-датку на додану вартiсть, що суттево пiдви-щило б кшьюсть замовникiв НДДКР i стиму-лювало б виконавцiв госпдоговiрних тем у наукових установах;
сприяння розвитку юнуючих та ство-рення вiдсутнiх елементiв iнновацiйно! ш-фраструктури в системi наукових установ -центрiв трансферу технологiй, наукових i технологiчних паркiв, бiзнес-iнкубаторiв, консультативних центрiв тощо з метою забезпечення пщтримки передачi знань вщ !х виробникiв до споживачiв, усунення техно-логiчних «пасток» мiж ланками шновацшно-го процесу;
розробка i реалiзацiя масштабних державних цшьових програм за такими напря-мами: науковi дослщження i розробки з прiо-ритетних напрямiв розвитку науки i техшки; прiоритетна пiдтримка фундаментальних i прикладних дослщжень свггового рiвня; пiд-тримка ушкального устаткування i колектив-них форм використання наукового облад-нання.
Економгка промисловостг Экономика промышленности
Лггература
1. Заможне суспшьство, конкуренто-спроможна економша, ефективна держава: Програма економiчних реформ Украши на 2010-2014 рр. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.president.gov.ua/ docs/Programa_reform_FINAL_2.pdf.
2. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Украïнi: стат. зб. - К.: ДП «1нформацшно-видавничий центр Держстату Украши», 2012. - 305 с.
3. Наукова та шновацшна дiяльнiсть (1990-2011рр.) / Державна служба статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
4. The World Bank (2011) World Development Indicators & Global Development Finance 2011. - Washington: The World Bank.
5. The European Commission (2011) Innovation Union Scoreboard 2011. Research and Innovation Union scoreboard. Belgium [Електронний ресурс]: The European Commission. - Режим доступу: http://ec.europa. eu/enterprise/policies/innovation/files/ius-2011_ en.pdf.
6. The OECD (2009) OECD in Figures 2009. Science and technology. OECD Publishing [Електронний ресурс]: The OECD. - Режим доступу: http://dx.doi.org/10.1787/oif-2009-en.
7. Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть: Закон Украши вщ 13.12.1991 р. № 1977-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ 1977-12/page (ред. вщ 05.08.2012 р.).
Надшшла до редакци 12.02.2013 р.
Економгка промисловостг Economy of Industry
