CC BY
35
О.М. Алимов, Я.1. Юрик
СТРУКТУРНО-ДИНАМ1ЧНА ОЦ1НКА ПОТЕНЦ1АЛУ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ТА ОРГАНВАЦШНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ЗМ1Н
Траeкторiю розвитку науки в свт можна розмежувати на три етапи. Перший -до XVII ст., коли визначальним завданням науки було накопичення знань для пояснення св^у. Другий етап охоплюе перiод з XVII до першо1 половини XIX ст., коли основною функщею науки стало окреслення шляхiв практичного застосування одержаних знань у промисловостi, сшьському господарствi й iнших галузях для створення нових засобiв виробництва i технологiй. Третiй етап розпочався з друго! половини XIX ст. i тривае до сьогодення, коли наука стала магiстральним чинником розвитку виробничих, сощальних та духовних вiдносин, перетворилась на безпосередню продуктивну силу суспiльства, окремий вид людсько! дiяльностi. При цьому пояснювальна та технологiчна функцп науки збертаються, але вони вже не мають попе-реднього конститутивного значення.
Науково-iнновацiйна сфера Укра!ни ще не стала виршальним фактором 11 економiчного зростання. Аналiз стану технологiчного розвитку економши свiдчить про уповiльнення темшв виконання науково-технiчних розробок та !х впровадження у виробництво. Стан науково! сфери в Укра1'ш ниш е надзвичайно складним, оскiльки кризовi явища, якi проявляються в штелектуальнш сферi ще з початку 80-х роюв, набули масштабного характеру. Незважаючи на те що укра!нська наука в складi СРСР була одшею з найбiльших за сво!м потенщалом та найефективнiшою за результатами, 11 перетворення з регюнально1 на самостшну нацiональну наукову систему разом з важливими позитивними змшами об'ективно призвело до серйозних наслiдкiв трансформаци науки в Укра!ш, яка вiдбулася за роки 11 незалежностi.
Дослiдники та анал^ики сучасних про-цесiв формування, нагромадження й трансформаци iнновацiйного потенщалу вказують на рiзнi причини низького рiвня iнновацiйного розвитку укра!нсько! економши [5, 9, 11], та переважно це вкрай низький обсяг фшансування вггчизняно! науки. Як свiдчить рис. 1 [3], показаш на ньому витрати в 1,7% ВВП на науково-технолопчну сферу, якi передбачеш Законом Укра!ни «Про наукову та науково-техшчну дiяльнiсть» [6], дозволили б !й вiдiгравати вирiшальну роль у процесах трансформаци економiчно! системи держави на шновацшну модель розвитку.
На жаль, ми змушеш констатувати, що обсяги фшансування науково! та науково-техшчно! дiяльностi (у % до ВВП) в Укра!ш невпинно знижуються (рис. 2).
I така ситуащя не може не позначитися на ще одному, надважливому, факторi iнновацiйного розвитку сощально-економiчно! системи - потенцiалi розробниюв iнновацiйних знань. Вiдтак, проведення аналiзу параметричних змiн показникiв, що характеризують кадровий потенцiал науково-технолопчно! сфери на основi офiцiйних статистичних даних [7, 8], та дослщження !х впливу на шновацшний профiль економiчно! системи Укра!ни е метою дано! статп.
Науковий потенцiал Укра!ни об'еднуе 1378 (станом на 2008 р.) тдприемств та оргашзацш, якi можна роздшити на чотири основних сфери: а) академiчну, представлену 360 установами i органiзацiями академiй наук; б) галузеву, що об'еднуе 764 дослiднi установи i органiзацi! мiнiстерств i вщомств господарства; в) вузiвську, яка включае науково-дослiднi сектори i кафедри 182 вищих навчальних закладiв; г) заводську, до яко!
© Алимов Олександр Миколайович - академж НАН Украши; Юрик Ярина 1ватвна - кандидат економ1чних наук. Рада по вивченню продуктивних сил Украши НАН Украши, Ки!в.
ISSN 1562-109X
Рис. 1. Змгна функцп науково-технологгчно! сфери залежно в1д обсяг1в и ф1нансування (% ВВП)
3 2,5 2 1,5 1
0,5 0
1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2005 2006 2007 2008
2,44
1,54 1,37 1,35 1,41
— — 1,2 — 1,16 1,23 — 1,19 1,2 — 1,2 — 1,13 1,17 0,95 0,95 0,85 0,84
— -
Рис. 2. Загальт обсяги ф!нансування науково-техшчно! сфери (% ВВП)
належать науковi i дослщно-конструкторсью шдроздши об'еднань i шдприемств 72 установ. Окрему сферу становлять iншi оргашзаци, до яких належать науковi шдроздши i групи музе!в, архiвiв, бiблiотек i книжкових палат, метеослужби,
геологорозвiдувальнi парти та ш.
За аналiзований перiод (1991-2008 рр.) у структурi наукових та науково-техшчних органiзацiй (рис. 3) збiльшилася питома вага академiчного та вузiвського секторiв науки на 4,5 i 2,3% вщповщно, а частки галузевого та заводського секторiв скоротилися вiдповiдно на 4,4 i 5,2%. Разом з тим, як бачимо з рис. 3, найбшьшу частку протягом всього аналiзованого перiоду займають
представники галузево! науки. Зокрема, за останнiй аналiзований рiк !х частка склала 55,4%, з яких 11,4 та 10,8% належали оргашзащям, шдпорядкованим Мiнiстерству промислово! полiтики
та Мiнiстерству освiти i науки: вiдповiдно 8,5% - Украшськш академи аграрних наук та 6,5% - Мшютерству аграрно! полiтики.
Протягом ретроспективного перюду вiдбулося зростання кшькост органiзацiй, що виконують науковi та науково-техшч-нi роботи на 2,5% (табл. 1) у цшому та в окремих секторах науки (о^м галузевого i заводського), зокрема в академiчному - на 24,1% та вузiвському - на 24,7%, у галузе-
вому та заводському секторах науки спосте- ан^зований перюд зменшилося зi 104 до 72,
ршаемо падiння на 5 та 30,8% вщповщно. а !х питома вага - з 7,7 до 5,2% (рис. 3, табл.
Особливо явною динамша скорочення 1). е серед науково-дослiдних оргатзацш заводського сектору науки, число яких за
100% -90% -80% -70% -60% -50% -40% -30% -20% -10% -0% -
1991 1995 2000 2005 2007 2008
□ академiчний □ галузевий □ вузiвський □ заводський
Рис. 3. Розподт организаций, тдприемств та установ, як виконували науков1 та науково-техтчт роботи, за секторами науки, %
Таблиця 1. ОргашзацИ', яю виконували науковг та науково-техшчш роботи, _за секторами науки, одиниць1_
Сектор науки 1991 1995 2000 2004 2005 2007 2008 2008 до 1991, %
Академiчний 290 270 306 384 378 365 360 124,1
Галузевий 804 906 939 870 884 789 764 95,0
Вузiвський 146 150 160 168 172 178 182 124,7
Заводський 104 127 85 83 76 72 72 69,2
Всього 1344 1453 1490 1505 1510 1404 1378 102,5
7.7 8,7 —-ут— -5-
59,8 62,4 63 58,5 • 12,7 56,2 13,2 55,4
1 Тут 1 надал розраховано та узагальнено за даними [7, 8].
Це суттево вплинуло на технолопчний розвиток промислових тдприемств, можливост проведення та впровадження нових розробок значно скоротилися, що позначилося на динамщ створення зразюв нових тишв машин, устаткування, апара^в, приладiв i засобiв автоматизации нових вцщв продукци. При цьому збшьшення питомо! ваги академiчного та вузiвського секторiв, а також кiлькостi наукових органiзацiй в останнiх в Укра!ш в цiлому можна було б вважати позитивним явищем, враховуючи основш тенденци становлення
постiндустрiального сустльства у розвинених крашах, де фундаментальна
наука i освiта перетворюються на основш джерела забезпечення
конкурентоспроможность Проте щ явища можна вважати позитивними лише за одше! умови - за одночасного збшьшення чисельносп пращвниюв вказаних секторiв. На практицi спостершаеться прямо протилежна ситуацiя.
Розподiл оргатзацш за галузями наук у 2008 р. (як i за весь аналiзований перюд) показав, що техшчт науки займають найбiльшу частку (майже половину) серед шших, хоча порiвняно з початком аналiзованого перiоду !х кiлькiсть скоротилася на 26 %. Щодо числа
оргашзацш - виконавщв наукових та науково-техшчних робiт природничих, гуманiтарних та суспшьних наук, то навпаки, 1х кшьюсть з початку аналiзованого перiоду
1000 900 800 700 600 500 400 300 200 100 0
зросла на 17,9; 233,3 та 72,4 % вщповщно (рис. 4).
1995
2000
2005
2007
2008
гумаштарш науки
□ природнич1 науки □ технчн науки
□ суспшьн науки □ багатогалузев1
Рис. 4. Розподт оргашзацш за галузями наук, одиниць
Важливою складовою i, на думку авторiв статтi, визначальним чинником розвитку наукового потенщалу е його кадрове забезпечення. В Укра1ш за даними офщшно! статистики в сферi НДДКР станом на 2008 р. було зайнято майже 150 тис. осiб, з яких приблизно 95 тис. спещалюив з вищою освiтою та науковими ступенями.
Всупереч св^овим тенденщям чисельнiсть науково-дослiдницького
персоналу в Укра1ш з року в рiк скорочуеться, причому мова йде не лише про
500 450 400 350 300 250 200 150 100 50 0
кризовi 90-т^ а про 2000-ш роки. Для шюстраци масштабностi кризового стану кадрового забезпечення науки в сучаснш Укра1ш достатньо навести таку статистику. За перюд з 1990 по 2008 р. чисельнють пращвниюв, зайнятих виконанням наукових та науково-техшчних робгг, зменшилась iз 494,2 до 149,7 тис. оаб, тобто практично на 70%, у тому чи^ кшьюсть спецiалiстiв, якi виконують науковi та науково-технiчнi роботи, за цей же перюд скоротилась iз 313,1 до 94,1 тис. оаб (рис. 5).
1991
1995
2000
2005
2007
2008
пращвщики наукових оргашзацш
фах1вц1, зайнят науковою та шауково-техшiчшою роботою
Рис. 5. Динамгка працгвникгв наукових оргатзацт, тис. оаб
Найбшьшого спаду фахiвцiв, зайнятих зазнали галузевий та заводський сектори науковою та науково-техшчною роботою, науки (рис. 6).
♦ академична - галузева —Д- вузшська —^—заводська
Рис. 6. Чисельшсть виконавцгв наукових та науково-техшчнихробт
за секторами науки, тис. осгб
За загально! тенденци скорочення чисельносп виконавцiв наукових дослiджень i розробок (дослiдникiв, технiкiв i допомiжного персоналу) спостерiгаеться поступове зростання питомо! ваги фахiвцiв з
науковими ступенями. Так, у 2008 р. 1х частка становила 17,7%, або 21,6 тис. осiб (4454 докторiв наук, та 17127 кандидат наук) (табл. 2).
Таблиця 2. Кадрове забезпечення наукових
оргатзацт в Украгт
Показники 1991 1995 2000 2004 2005 2007 2008
Пращвники основно! дiяльностi, тис. ошб 449,8 293,1 188,0 173,6 170,6 155,5 149,7
У тому числi фахiвцi, зайнятi науковою та науково-технiчною роботою, тис. ошб 295,0 179,8 120,8 106,6 105,5 96,8 94,1
1з них:
доктори наук, тис. ошб 3,4 4,1 4,1 4,1 4,2 4,4 4,5
кандидати наук, тис. ошб 27,8 22,9 17,9 17,0 17,0 17,0 17,1
Кiлькiсть працiвникiв допомiжного
персоналу, що припадае на 1000 фахiвцiв,
зайнятих науковою та науково-техшчною роботою, оаб 349,5 349,3 294,7 316,1 303,3 299,6 318,8
Середня чисельнiсть науково! оргашзаци 334,7 201,7 126,2 115,3 113,0 110,8 108,6
Разом з тим абсолютш значення кшькосп кандидаив наук не досягають рiвня 1991 р. (61% вiд 1991 р.), зросла лише кшьюсть докторiв наук (на 1100 чол., або на 32% порiвняно з 1991 р.), але це мало впливае на загальну картину покращення ситуаци з кадровим забезпеченням персоналу наукових оргашзацш.
Слiд також звернути увагу, що спiввiдношення мiж кiлькiстю пращвниюв
допомiжного персоналу та фахiвцями, зайнятими науковою i науково-технiчною роботою, за аналiзованi роки змiнилося вкрай несуттево. Якщо в 1991 р. на 1000 пращвниюв, якi виконують наукову та науково-техшчну роботу, припадало 349,5 сшвроб^ника допомiжного персоналу, то в 2008 р. цей показник становив 318,8, тобто скоротився менше шж на 10%. У той же час показники кшькосп персоналу наукових
оргатзацш Укра!ни та кшькосп фахiвцiв' зайнятих науковою i
науково-технiчною дiяльнiстЮ' скоротилися майже на 70% (66 та 68% вщповщно). Це дозволяе зробити висновок, що скорочення персоналу наукових оргашзаци не супроводжувалося пiдвищенням якост дослiджень та iнтенсифiкацiею шновацшно! дiяльностi.
1з загально! чисельностi докторiв i кандидатiв наук, зайнятих науково-техшчною дiяльнiстю (станом на 2008 р.), понад двi третини працювало в наукових установах академiчного профiлю (близько 70%), 15,8% - у галузевих науково-дослщних та проектно-конструкторських органiзацiяX' 14,1% - у наукових частинах та лабораторiях вищих навчальних закладiв i лише 13 докторiв i 98 кандидалв наук (0,5% загально!
Таке рiзке скорочення чисельностi наукових оргатзацш пов'язано не лише iз загальним економiчним станом, вiдпливом iнтелекту та переходом пращвниюв в iншi сфери дiяльностi. Значну роль у такому скороченш вiдiграла свiдома державна пол^ика в iнновацiйнiй сферi' у якш на початку ринкового реформування була прийнята як догма точка зору, що великi науково-дослiднi i науково-виробничi «монстри», породженi попередньою адмшютративно-командною системою,
нiбито слабо пiддаються управлшню, у сво!й структурi гублять конкретного шноватора, придушують iнiцiативу знизу, а тому задля прискорення iнновацiйного розвитку !х потрiбно розукрупнити [4].
кiлькостi) залученi до виконання науково-техшчних робiт у заводському секторi науки. Але такий розподш кадрового потенщалу не вiдповiдае вимогам розвитку шновацшно! дiяльностi та побудовi шновацшно! модель
Поряд зi скороченням персоналу наукових оргатзацш не можуть залишитися поза увагою процеси розукрупнення органiзацiйних структур науково-дослщних установ. Так, середня чисельшсть науково! оргашзаци в Укра!ш у 1991 р. становила 334,7 чол., а в 2008 р. - 108,6 чол., скоротившись на 67,6% (табл. 2). Скорочення середньо! чисельносп наукових органiзацiй у 1991-2008 рр. вщбулося в усiх секторах науки: академiчному - на 31,2%, галузевому - на 52,9%, вузiвському - на 48,2% та заводському - на 45,2% (табл. 3).
З одного боку, розукрупнення науково-шновацшних структур може видаватися позитивним, оскшьки зменшуеться концентрацiя наукових дослiджень та шновацшно! дiяльностi в однiй установ^ що перешкоджае монополiзацi! науково-шновацшно! яльностi та розвитку конкуренцi! у науковш сферi. Проте з шшого - розукрупнення науково-iнновацiйних структур фактично унеможливлюе: а) збереження потужного науково-техшчного потенцiалу; б) комплекснi дослщження та диверсифiкацiю напрямiв вирiшення масштабних i актуальних проблем; в) високу «концентращю iнтелекту» в однiй науково-дослiднiй установi; г) економiю на масштабах дослщжень; д) створення
Таблиця 3. Кадрове забезпечення наукових оргашзацгй за секторами науки
Показники 1995 2000 2008
Академiчний
Пращвники основно! дiяльностi 61502 49893 56446
Середня чисельшсть науково! оргашзаци 227,8 163,1 156,8
Галузевий
Пращвники основно! дiяльностi 186934 111797 74228
Середня чисельшсть науково! оргашзаци 206,3 119,1 97,2
Вузiвський
Пращвники основно! дiяльностi 18155 13031 10781
Середня чисельшсть науково! оргашзаци 121,0 81,4 62,7
Заводський
Пращвники основно! дiяльностi 26530 13259 8244
Середня чисельшсть науково! оргашзаци 208,9 156,0 114,5
розвинено1 науково-техн1чно1 та
шформацшно1 шфраструктури для проведення дослщжень { постшного 11 оновлення.
Хоча за роки незалежносп Укра1ни 11 науково-техшчний потенщал скоротився, але й сьогодш вш залишаеться досить потужним. Попри вщзначене скорочення, Укра1на I дал1
забезпечешстю науковими кадрами Укра1на посщае не останне мюце у Сврош (табл. 4). Насичешсть науковими кадрами в Укра1ш вщповщае р1вню таких кра1н, як 1спашя, Польща, Чех1я, Угорщина: у середньому 58 виконавщв наукових { науково-техшчних робгг (у тому числ1 37 дослщниюв) на 10000 ос1б економ1чно активного населення [5].
волод1е значною кшьюстю. Так, за
Таблиця 4. Забезпечемсть науковими кадрами економ1кр1зних крат
Кра1на Чисельшсть науковщв { дослщниюв у розрахунку на 10000 зайнятого населення
науковщ дослщники
Н1меччина 184 58
Великобриташя 98 54
Дашя 95 47
Австр1я 66 34
Укра1на 58 37
Але вщдача вщ 1х пращ у вигляд1 наукових вщкритпв та шновацшних впроваджень не вщповщае наявнш чисельность Так, станом на 2008 р. у результат! д1яльносп наукових оргашзацш в1тчизняними та шоземними вщомствами було запатентовано 1914 винаход1в. З урахуванням того, що не вс запатентован! винаходи створюються науковими оргашзащями (е ще заводсью та саморобн! винаходи), можна констатувати, що один патент видаеться приблизно на 80 наукових сшвроб1тниюв та спещалюив, зайнятих у сфер! НДДКР, за рш (у Росп, наприклад, це сшввщношення становить 1 на 40). Ця
диспропорщя демонструе юнування кризово! ситуаци. Таким чином, по вщношенню до значно1 чисельност! дослщниюв,
правильшше було б говорити про ¡м1тування дослщницько1 д1яльность Укра1нська наука в цшому представляе сьогодш глобальний симулякр. Весь дослщницький результат зводиться, як правило, до формальних складованих в арх1вах звтв з НДР. Але якщо подивитися на структуру фах1вщв вищо1 квал1ф1каци (доктор1в та кандидат1в наук), що е виконавцями наукових та науково-техшчних робгг, то бшьшють з них працюе в природничих та техшчних галузях науки (рис. 7).
10000 9000 8000 7000 6000 5000 4000 3000 2000 1000 0
1995
2000
2005
2007
2008
□ природничi науки
I техшчш науки □ гумаштарш науки
I суспшьш науки
Рис. 7. Чисельшсть фах1вц1в, як виконують науков1 та науково-техтчт
роботи за галузями, оаб
Вщтак, завдання щодо переведення укра!нсько! науки з вiртуального iснування в реальний вимiр передбачае, перш за все, оптимiзацiю системи приймання наукового продукту. При цьому прийняття прикладних дослiдницьких розробок повинно означати !х технологiчне впровадження. Це, по-перше, виключить холостий хiд роботи наукового сектору; по-друге, зробить фiнансування НДР бшьш вiдповiдальним i практично
орiентованим; по-трете, стимулюватиме чиновникiв до сприяння шновацшним iмплементацiям.
Маючи досить значну кшьюсть персоналу, зайнятого дослiдженнями та науковими розробками, Укра!на iстотно поступаеться когорт кра!н - свiтових економiчних лiдерiв за абсолютними показниками фiнансування науки (рис. 8).
G 5GGGG 1GGGGG 15GGGG 2GGGGG 25GGGG 3GGGGG 35GGGG
млн. дол. США
Рис. S. Внутрiшнi витрати на до^дження та розробки
У пpопоpцiï вид^ен^ m туку коштiв до чисельносп дослiдникiв вiдстaвaння Ук-païни не може бути оxapaктеpизовaно iнaкше, шж пpояв дикиx диспapитетiв (pис. 9). Якщо доpечно говоpити пpо iмiтaцiю нayковоï дiяльностi сyчaсноï Укpaïни, то ще бiльшою мipою - ^о пpоцеси iмiтaцiï фiнaнсyвaння ïï pозвиткy тa фyнкцiонyвaння.
3a опитyвaннями в США, в 2GG8 p. ^офеая вченого бyлa однieю з нaйпpестижнiшиx iз всього спектpa можливо1' пpофесiонaльноï pеaлiзaцiï: 5б% нaселення нaзвaли цю пpофесiю вищою мipою пpестижною, 25% - досить пpестижною; 2G% - пpестижною. У той же 4ac в Укpaïнi ïï пpестижнiсть piзко впaлa. В офiцiйнiй стaтистицi знaxодимо пiдтвеpдження цьому фaктy.
3окpемa, ^о низький сyспiльний стaтyс нayковоï дiяльностi в Укpaïнi свiдчить щоpiчне зменшення кiлькостi випyскникiв вищиx нaвчaльниx зaклaдiв, що постyпaють нa pоботy до шуковж оpгaнiзaцiй. У 2GG8 p. лише G,4% молодиx спецiaлiстiв, яю отpимaли дипломи мaгiстpa, спецiaлiстa, бaкaлaвpa тa молодшого спецiaлiстa, були
^ийнят нa pоботy до нayковиx усганов. Але це не остaннe свщчення зниження пpивaбливостi пpофесiï вченого. Iснyючa ситyaцiя в сфеpi пiдготовки тa дiяльностi кaдpiв вищоï квaлiфiкaцiï теж яскpaво його зaсвiдчye.
Тaк, для шдготовки нayковиx кaдpiв в Укpaïнi дie aспipaнтypa, доктоpaнтypa, a тaкож сaмостiйнa pоботa спецiaлiстiв з нaписaння дисеpтaцiй без вiдpивy вiд виpобництвa (здобyвaчi). Основними ж фоpмaми шдготовки шуковж i шуково-педaгогiчниx пpaцiвникiв вищоï квaлiфiкaцiï e aспipaнтypa тa доктоpaнтypa. Пiдготовкa кaндидaтiв i доктоpiв нayк здiйснюeться вищими нaвчaльними зaклaдaми тpетього i четвеpтого piвнiв aкpедитaцiï тa шуково-дослiдними iнститyтaми. Пюля нaбyття деpжaвою незaлежностi спостеpiгaeться с^мкий pозвиток меpежi нayковиx зaклaдiв, що здшснюють пiдготовкy нayковиx кaдpiв вищоï квaлiфiкaцiï. Тaк, y 2GG8 p. 521 зaклaд Укpaïни мaв aCTiparnypy. У поpiвняннi з 199G p. ïx кiлькiсть зpослa мaйже в 2 p^a У нayково-дослiдниx iнститyтax це зpостaння
Швейцарiя Ивденна Корея ПАР Японiя Нiмеччина Катя Францiя Данiя Голландiя Канада Китай Бразилiя 1спашя Аргентина Росiя Укра!на
3
0 20000 40000 60000 80000 100000 120000 140000 160000 180000
дол. США на одного наукового пращвника в рш
Рис. 9. В1дношення витрат на досл1дження та науков1 розробки до чисельност1 наукового персоналу
становило 1,6 раза, у вузах - 2,1 раза. Рiчний прийом до асшрантури становив 10189 ошб (84,3% - вузи, 15,7% - науково-дослщш шститути). Всього близько 40% наукових оргатзацш мали астрантуру (у 1990 р. -21,7%). Спостершаеться зростання кшькосп аспiран-тiв (за 18 рокiв у 2,5 раза). У середньому на один заклад припадае 64 астранти. Понад половину закладiB' що мають астрантуру, зосереджено в науково-дослщних iнститутах (53%). Однак 84% астранпв навчаеться у вузах, так, на один заклад припадае 114 асшранлв (у науково-дослiдних iнститутах - 19 ошб). Випуск iз асшрантури за рш (станом на 2008 р.) - 7343 особи (83,4% - вузи i 16,6% - науково-дослщш шститути) (табл. 5). Кшьюсть астранпв за галузями наук у 2008 р. така: природничi - 23,3; техшчш - 19,3; гумаштарш - 11,4; суспшьш - 40,4 % (у 1990 р. - вщповщно 33,7; 39,6; 7,8 i 22,9%).
Що стосуеться закладiB' яю мали докторантуру, то !х кiлькiсть за аналiзований перiод зросла з 93 до 249, або в 2,7 раза. Розподш ошб, як навчаються в докторантурi' значною мiрою спрямований на пiдготовку докторiв у галузi суспiльних наук - 40,5% (переважно економiчних)' а також техшчних наук - 17,1% вщ загально! чисельностi докторантiB' що позитивно мало би
вщбиватися на рiвнi науково-технiчних розробок, !х обrрунтуваннi та розвитку економiчно! науки.
Аналiз статистичних даних щодо факту стрiмкого зростання асшрантур та докторантур в Укра!ш, а також кiлькостi тих, хто навчаеться в них, свщчив би про зростання обсяпв наукових дослщжень та розширення фронту наукових i науково-технiчних робiт. Проте насправдi в цi роки, як було показано ранте, вiдбувалося прямо протилежне - загальний обсяг фiнансування науки в Укра!ш скоротився майже втрич^ настiльки ж скоротилася чисельнiсть виконавщв наукових i науково-технiчних робiт.
Як бачимо, за аналiзований перiод зростае кшьюсть докторiв та кандидатiв наук (за вшма практично спецiальностями)' зайнятих в економщ Укра!ни. Чому ж тодi не зростае кiлькiсть дослщниюв з науковими ступенями в укра!нськш науцi (табл. 6)? Кiлькiсть докторiв наук, якi працюють в наущ, у перiод з 1991 по 2008 р. збшьшилась лише на 32%, а загалом в економщ - на 65%. У той же час чисельшсть кандидат наук, яю працюють в науцi' у перюд з 1991 по 2008 р. зменшилась на 61,5%, тодi як в економщ в цшому у перюд з 1995 по 2008 р. вщбулося
1х зростання практично на 35%. Останне зацiкавленостi науковцiв, що свiдчить про суттеве зниження
Таблиця 5. Основт показники дгяльностг аспирантур та докторантур в Украгт
Науково-дослщш шститути Аспiрантура Докторантура
1990 2008 1991 2008
Кшьюсть закладiв на кшець року 173 276 49 92
Кшьюсть здобувачiв на кiнець року 4648 5347 142 289
Прийом за рш 1398 1604 62 105
Випуск за рiк 1144 1220 21 77
У тому чи^ iз захистом дисертацш 126 105 4 9
Вищi навчальнi заклади Астрантура Докторантура
1990 2008 1991 2008
Кiлькiсть закладiв на кiнець року 118 245 44 157
Кiлькiсть здобувачiв на кiнець року 8726 27997 361 1187
Прийом за рш 2764 8585 141 426
Випуск за рiк 2233 6123 102 347
У тому чи^ iз захистом дисертацш 458 1518 33 84
Всього Астрантура Докторантура
1990 2008 1991 2008
Кшьюсть закладiв на кшець року 291 521 93 249
Кшьюсть здобувачiв на кшець року 13374 33344 503 1476
Прийом за рш 4162 10189 203 531
Випуск за рш 3377 7343 123 424
У тому чи^ iз захистом дисертацiй 584 1623 37 93
мають науковi ступеш, працювати в наукових установах. Переважна частина поповнення спецiалiстiв з вищою науковою квалiфiкацiею в Укра1ш не йде в науку, тобто система шдготовки таких кадрiв практично не працюе на зростання кадрового потенщ-алу наукових установ нашо1 кра1ни, причому ця тенденцiя наростае. Якщо на початку розглядуваного перiоду доктори-науковщ
складали майже половину 1х загального числа в економiцi (41,8%), то в 2008 р. - вже практично тшьки третину (33,5%). Аналопчна картина спостерiгаеться i з кандидатами наук: у 1995 р. 40% кандидат наук працювали в наущ, а в 2008 р. - лише 22%. Профешя науковця, вочевидь, перестала в нашш краiнi бути одшею з найбiльш престижних.
Таблиця 6. Частка докторов та кандидатов наук, яю працюють в наущ, _пор1вняно з гх загальною кшьюстю в економщ Украгни, %_
Галузь науки Доктори наук Кандидати наук
1995 2008 1995 2008
Всього в економщ^ оаб % у наущ Всього в економщ^ осiб % у наущ Всього в економщ^ осiб % у наущ Всього в економщ^ оаб % у наущ
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Фiзико-математичнi 1510 46,3 1881 55,3 6955 32,4 7228 36,2
Хiмiчнi 401 54,9 403 45,2 2949 45,7 2659 34,2
Бюлопчт 659 38,4 731 47,3 3710 33,2 4055 35,6
Геолопчш 215 65,1 201 93,5 833 66,0 727 82,1
Сшьськогосподарсью 358 76,8 448 60,3 2738 82,6 3019 54,1
Географiчнi 83 30,1 121 9,1 379 18,7 625 5,9
Медичш 1933 33,2 2509 29,3 7156 26,1 10309 17,7
Фармацевтичш 90 27,8 101 13,9 327 24,2 474 14,8
Ветеринарш 91 29,7 113 22,1 370 49,7 622 23,2
Всього природнич1 5340 43,1 6508 43,1 25417 38,7 29718 31,2
Закгнчення табл. 6
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Техшчт 2545 43,4 3346 25,0 19210 48,4 19284 21,2
1сторичш 366 23,2 499 11,2 1675 16,7 3095 8,3
Фшолопчш 283 20,5 469 12,2 2252 8,2 4120 4,4
Мистецтвознавство 45 75,6 80 21,3 243 41,6 587 14,5
Всього гуматтарт 694 25,5 1048 12,4 4170 13,5 7802 6,7
Економiчнi 596 30,9 1104 19,3 4176 17,9 8483 8,5
Фшософсью 245 13,1 359 9,5 1338 5,4 1884 5,8
Юридичш 129 18,6 290 9,3 706 6,5 2768 5,2
Педагопчш 132 25,0 405 20,5 2014 11,9 4371 5,9
Психологiчнi 33 30,3 95 17,9 203 33,0 1085 10,0
Соцiологiчнi 29 100,0 68 41,2 90 73,3 272 22,8
Полiтичнi 6 200,0 94 50,0 50 38,0 477 26,8
Всього сустльш 1170 28,2 2415 19,5 8577 15,1 19340 8,4
Всього 9759 42,0 13423 33,2 57610 39,7 77763 22,0-
1стотне зростання кшькост докторiв -фiзикiв i математиюв, якi працюють в науцi (з 46,3 до 55,3%), та !х частки в економщ при досить помiрному збiльшеннi !х загально! кшькосп свiдчитЬ' що тi часи, коли науковщ такого рiвня дано! спещальносп масово йшли в полiтику i в рiзнi галузi економiкИ' не маючи можливост самореалiзуватися (а часом i елементарно вижити) в наущ, минули. У той же час попит на таких фах1вщв поза межами науки незначний. Дещо бшьш тривожна тенденцiя з кандидатами наук даного профшю: !х загальна кшьюсть за аналiзований перiод майже не змшилася, хоч частка працюючих в наущ дещо зросла. У сумi це свщчить про таке: 1) окреслюються певш застiйнi явища в данш галузi науки; 2) вщчуваеться деградацiя технiчних наук, де при стабшзацн загально! кiлькостi кандидатiв наук ютотно падае i !х частка, i частка докторiв у наущ (з 48,4 до 21,2% та з 43,4 до 25% вщповщно).
Отже, загальш структурно-динамiчнi змiнИ' що вщбулися за дослiджуваний перiод у кадровому потенцiалi науки, досить ютотнк зросла частка докторiв природничих наук i зменшилась - технiчних ( а частка докторiв гуманiтарних та суспшьних наук лишилась практично незмшною). Дещо iншi тенденцi! ми спостершали в динамiцi загально! кiлькостi докторiв наук, що працюють в економщк при деякому
зростаннi всiх складових тут за дослiджуваний перiод вщзначаемо незначне зменшення часток докторiв природничих наук (з 55,3 до 48,5%), техшчних наук (з 25,9 до 24,9%), практично не змшювалась частка докторiв гумаштарних наук (з 7,7 до 7,8%), але помiтно збшьшилась - суспiльних наук (з 11 до 18,1%).
Як зазначалося, за кшьюстю наукових фахiвцiв вищо! квалiфiкацi!' що припадае на душу населення, наша кра!на не поступаеться розвиненим кра!нам Свропи. Разом з тим динамша частки докторантiв та асшранпв складаеться не на користь наук шновацшного спрямування, особливо пiдготовки кадрiв для матерiально! сфери виробництва. Частка докторанпв та аспiрантiB' занятих вивченням фiзико-математичних, а також техшчних наук, знижуеться порiвняно з шдготовкою кадрiв для економiчниX' педагогiчних наук високо! квалiфiкацi!' особливо докторiв наук. Певною мiрою така тенденцiя позначаеться на продукуваннi знань у виглядi вiдповiдних наукових i науково-технiчних розробок. Частка розробок технолопчного змiсту' як носив нових знань, у загальнш !х кiлькостi протягом 1991-2008 рр. рiзко зменшуеться, а бiльша !х кiлькiсть належить до категорi! шших напрямiв наукових дослiдженЬ' в основному призначених для створення нових вивдв продуктiB' виробiв i послуг, що не дозволяе убезпечити адекватне реальним
виробничо-господарським процесам
продукування прогресивних технологiй та стратепчного потенцiалу iнновацiйних змiн в Украшь
Лiтература
1. Геець В.М., Федулова Л.1. та iн. Нащональна iнновацiйна система: зарубiжний досвiд, стан в Украшк аналiтичнi матерiали до Парламентських слухань / НАН Укра!ни. 1н-т екон. та прогнозув. / В.М. Геець (ред.), Л.1. Федулова (ред.). - К., 2007. -184 с.
2. 1нновацшний розвиток в Украшк наявний потенщал i ключовi проблеми його реалiзащ!: аналiтична доповiдь Центру Разум-кова // Нащональна безпека i оборона. -2004. - № 7 (55). - С. 2-25.
3. Малщький Б. Перспективи приведення фшансування науки у вщповщшсть i3 законодавством та потребами шновацшно! моделi розвитку економши [Текст] / Малiцький Б., Белкш I., Попович О. та ш. // Наука i наукознавство. - 2003. - № 4. - С. 29-40.
4. Потенщал нащонально! промисловостк цш та мехашзми ефективного розвитку / [Кiндзерський Ю.В., Якубовський М.М., Галиця I.O. та ш.]; за ред. канд. екон. наук Ю.В. Кiндзерського / НАН Украши. 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2009. -928 с.
5. Федулова Л.1. Технолопчний розвиток економши Укра!ни / НАН Укра!ни. 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2006. - 628 с.
6. Закон Украши № 1977-XII ид 13.12. 1991 «Про основи державно! пол^ики у
сферi науки i науково-технiчно! дiяльностi» // Вiдомостi Верховно! Ради Укра!ни. - 1992. -№ 12.
7. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!нi: Стат. зб. / Держкомстат Укра!ни; O.I. Бiлоконь (пiдгот.). - К., 2008. - 365 с.
8. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2008 р. / Держкомстат Укра!ни. - К., 2008. -570 с.
9. Юрик Я.1. Конститутивно-ключовi перешкоди iнновацiйному зростанню економiки Укра!ни [Текст] / Юрик Я.1., Микитенко Д.О. // Перспективы питання свiтово! науки - 2008: Зб. наук. ст. - У 3-х т., т. 2. - Економiчнi науки. - Дшпропетровськ: Наука i освгга, 2008. - С. 13-21.
10. Юрик Я.1. Розроблення технологiй адаптивного управлiння iнновацiйними змшами та трансформацiями / Юрик Я.1., Гращенко 1.С. // Формування потенщалу соцiально-економiчних та органiзацiйних змiн / За заг. ред. д.е.н. I.A. 1гнатьево!, д.е.н.
B.В. Микитенко. - К.: РВПС Укра!ни НАН Укра!ни i КНУТД МОН Укра!ни, ПП Вишемирський В.С., 2010. - Розд. 5: п.5.4. -
C. 437-468 с.
11. Юрик Я.1. Державно-управлшський фактор iнновацiйного розвитку економши Укра!ни / Юрик Я.1., Приходько С.В. // Формування потенщалу сощально-економiчних та органiзацiйних змш / За заг. ред. д.е.н. I.A. 1гнатьево!, д.е.н. В.В. Микитенко. - К.: РВПС Укра!ни НАН Укра!ни i КНУТД МОН Укра!ни, ПП Вишемирський В.С., 2010. - Розд. 5: п.5.1. -С. 376-398 с.
