CC BY
25
УДК 616.379-008.64-085.31:616.61 ПАНЬК1В В.1.
Укра!нський науково-практичний центр ендокринно!хiрургi!, трансплантат! ендокринних органiв \ тканин МОЗ Укра!ни, м. Ки!в, Укра!на
ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ ПРЕПАРАТУ ВАЗОНАТ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛкУВАНЫ ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДiАБЕТ 2-го ТИПУ
Резюме. Мета дослдження — вивчення ефективност Вазонату (мельдон'!ю) ухворих на цукровий да-бет 2-го типу у порiвняльному 12-тижневому дослiдженнi. Матерiали та методи. Обстежено 55 хворих на цукровий дабет(ЦД) 2-го типу. Патентам першоIгрупи на додаток до базисной терапи ЦД призначали мельдонй (Вазонат, АТ «Олайнфарм», Латвiя) в доз/ 1000 мг/добу впродовж 12 тижнiв. До друго1 групи увiйшло 25 хворих на ЦД 2-го типу (8 чоловiкiв / 17 жнок, середнй вiк 60,4 ± 1,9 року), як отримували тльки базисну тера^ю ЦД. Результати. 12-тижнева терапiя мельдо^ем у складi комбiнованоI терапи ЦД 2-го типу статистично значимо покращуе показники функцюнального стану нирок, на що вказуе значуще зниження р^вня мiкроальбумiнурп, креатинiну та збльшення швидкост клубочково1 фшьтрацИ в першiй груп/ па^енлв. Включення в схему лiкування Вазонату у хворих на ЦД 2-го типу покращуе морфофункцо-нальнi параметри серця, мае додаткову нефропротекторну дю, знижуе середнi значення р^вня тригл'1-церидв i лiпопротеIнiв низько1 щльносл, а також рiвень глiкованого гемоглобину порiвняно з базисною терапею. Висновки. Вазонат, що поеднуе кардопротективн властивост та цукрознижуючий ефект, е особливо вдалим вибором для комплексноI терапи па^енлв iз порушеннями метаболизму глюкози, да-бетичною нефропалею / серцевою недостатнстю.
Ключовi слова: цукровий д1абет 2-го типу, кардюренальнi фактори ризику, мельдонй.
0 ' Pi ® Клиническая диабетология
/Clinical Diabetology/
International journal of endocrinology
Цукровий дiабет (ЦД) — вагома проблема свггово! охорони здоров'я через його глобальну поширенють та асоцшоваш судинш ускладнення. За даними Мiж-народно! дiабетичноl федераци, кшьысть дорослих хворих на ЦД у 2015 р. досягла 415 млн (до 2040 р. прогнозуеться збтьшення до 642 млн, при цьому ЦД i пов'язана з ним коморбщна патолопя стали причиною 5 млн смертей [1].
Важливим завданням е розробка нових способiв профилактики i л^вання ЦД, спрямованих на зниження ризику розвитку i прогресування мшро- i ма-кросудинних ускладнень. ЦД характеризуеться полiме-таболiчними порушеннями, що охоплюють вс ланки обмшу речовин. Порушення утитзаци основних енер-госубстрапв супроводжуеться зниженням ефектив-ност енергетичного обмшу, зменшенням запашв ма-кроерпчних сполук, посиленням втьнорадикальних процешв [2].
Одним iз коректорiв метаболiчних порушень е мельдонш — структурний аналог попередника кар-штину у-бутиробеташу. Карштин виконуе функцш переносника активованих жирних кислот (ЖК) через мембрану всередину мггохондри, де вщбуваеться про-
цес ix окиснення [3]. Мельдонш як конкурентний ш-пбггор ферменту Y-бутиробетаiн гiдроксилази обмежуе швидкiсть бiосинтезу карнiтину з у-бутиробеташом. При цьому в цитозолi знижуеться рiвень карнiтину, в мiтоxондрii надходить менше ЖК, що призводить до зменшення окиснення ЖК i перемикання обмшу речовин на економшше використання кисню шляхом надходження енергй' з вуглеводiв [4].
Накопичення у-бутиробеташу сприяе шдвищен-ню бiодоступностi оксиду азоту (NO) — ендотелiаль-ного фактора вазодилатаци з подальшою нормалiза-щею функцiонального стану ендотелiю i, вщповщно, нормалiзацiею судинного тонусу [5]. Мехашзм шдви-щення рiвня NO на фош застосування мельдонiю пов'язують зi стимуляцiею бiосинтезу NO i зменшенням його шактиваци вiльними радикалами. Також
Адреса для листування з автором: Паньюв Володимир 1ванович E-mail: [email protected]
© Паньив В.1., 2016
© «М1жнародний ен,докрииолог1чиий журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
мельдонш пiдвищуe активнiсть найважливiших фер-ментав у циклi аеробного окиснення глюкози (гек-союнази i пiруватдегiдрогенази), запобтае ацидозу за рахунок зменшення утворення лактату. Оптимiзацiя процесiв енергетичного обмшу, разом iз запобiганням вiльнорадикальному ушкодженню мембран мггохон-дрiй, сприяе поеднанню окиснення з фосфорилюван-ням i пiдвищенням синтезу АТФ.
Зважаючи на сприятливi властивостi мельдонiю (вираженi протиiшемiчний, антиоксидантний, анти-гiперглiкемiчний ефекти), його застосування в ком-плекснiй терапи ЦД 2-го типу е доцшьним.
Здатнiсть знижувати споживання кисню в усьому органiзмi («метаболiчний треншг», або преконди-цiювання тканин), посилювати окиснення глюкози, запобтати накопиченню недоокислених вшьних ЖК i розвитку лактоацидозу, а також зменшувати дисфун-кцiю ендотелш вiдкриваe перспективи для його шир-шого застосування в клiнiчнiй практищ, особливо при ЦД [2].
Мета дослщження — вивчення ефективностi Ва-зонату (мельдонiю) у хворих на цукровий дiабет 2-го типу, що може розширити спектр показань до застосування препарату в практищ лiкарiв-ендокринологiв, а також виявити вплив препарату у складi комбшовано! терапи на показники вуглеводного, лiпiдного, пурино-вого обмiну, функцiональний стан нирок, морфофун-кцiональнi параметри серця у порiвняльному 12-тиж-невому дослiдженнi.
Матерiали та методи
Обстежено 55 хворих на ЦД 2-го типу. Пащенти були розподiленi на двi групи. Основна (перша) група представлена 30 пащентами з ЦД 2-го типу (10 чоло-вiкiв i 20 жшок), середнiй вiк 59,2 ± 1,6 року. Пащен-там ще! групи на додаток до базисно! терапи ЦД (ан-тигiперглiкемiчнi препарати) призначали мельдонiй (Вазонат, АТ «Олайнфарм», Латвiя) в дозi 1000 мг/добу, перорально (по 500 мг двiчi на добу в першiй половиш дня) впродовж 12 тижнiв. Для дослщження був ви-браний препарат Вазонат, зважаючи на його переваги порiвняно з шшими препаратами мельдонiю (евро-пейська яысть субстанци i виробництво зпдно з нормами GMP як гаранпя ефективностi та безпеки, доведена бюекшвалентшсть i бiодоступнiсть, оптимальне спiввiдношення «цiна/якiсть»).
До друго! (контрольно!) групи увшшло 25 хворих на ЦД 2-го типу (8 чоловтв i 17 жшок, середнiй вк: 60,4 ± 1,9 року), яю отримували тiльки базисну тера-тю ЦД. Тривалiсть ЦД становила 9,2 ± 0,7 року, рiвень глiкованого гемоглобiну (НЬА1с) — 8,1 ± 0,4 %. Групи були порiвняннi за статтю, вiком, протидiабетичною терашею.
Цукрознижувальна терапiя проводилася згiдно з Ушфшованим клiнiчним протоколом первинно! i вторинно! (спецiалiзованоl) медично! допомоги «Цукровий дiабет 2-го типу», затвердженим наказом МОЗ Украши вiд 21.12.2012 р. № 1118. Пащен-ти отримували препарати метформшу (середня доза
1935 мг/добу) i сульфонiлсечовини (глiмепiрид у се-реднiй дозi 2,8 мг/добу). Доза вказаних препарапв не змшювалася в процесi 12-тижневого спостережен-ня за хворими.
Обстеження проводили до i пiсля завершення курсу лшування. Пацieнти пiд час лшування заповнювали щоденники самоконтролю, в яких вiдзначали рiвень гакеми, артерiального тиску (АТ), оцiнку загального стану.
Критери виключення: стенокардiя напруження IV ФК, тяжка артерiальна гiпертензiя, застiйна серцева недостатнють, порушення ритму серця, тяжы пору-шення функц1! печiнки i нирок, гiперчутливiсть до до-слщжуваного препарату, застосування засобiв, що ма-ють вазодилатацiйнi та ноотропнi властивость
На першому вiзитi оцiнювали клМчний стан, мор-фофункцiональнi параметри серцево-судинно! систе-ми (ЕКГ, ехокардiографiя), функцш нирок, проводили бiохiмiчне дослiдження кровi (креатинiн, загальний холестерин, лiпопротеlни високо! i низько! щiльностi, триглiцериди, сечова кислота), розраховували iндекс атерогенностi, визначали вмiст глюкози в кровi натще, НЬА1с, постпрандiальну глiкемiю, мiкроальбумiнурiю (МАУ). За вщсутносп критер1!в виключення хворим призначалося лiкування.
На другому вiзитi, через 4 тижнi вiд початку л^-вання, оцiнювалася ефективнiсть лшування, наявнiсть або вiдсутнiсть побiчних ефекпв i ускладнень терапГ!. За необхщносп здiйснювали Н корекцiю. Пiсля заюн-чення 12 тижнiв лiкування ушм хворим було проведено завершальне обстеження в обсязi першого вiзиту.
Початково i через 12 тижнiв терапГ! всiм хворим проводили фiзикальне обстеження, що включало оцшку загального стану, вимiрювання АТ на обох руках у положенш пацieнта сидячи за стандартною методикою, антропометрш. Оцiнку морфофун-кцiонального стану серця проводили за допомогою ехокардюграфп за загальноприйнятою методикою на апарап Siеmens Sonoline G50 (Нiмеччина) з доп-плерiвським датчиком. Дослщження мiстило оцiнку лiнiйних розмiрiв порожнин серця (передньозаднiй розмiр лiвого передсердя, кiнцево-систолiчний i кiн-цево-дiастолiчний розмiри лiвого шлуночка (КСР i КДР ЛШ)), товщини мiжшлуночковоl перегородки (МШП) i задньо! стiнки ЛШ (ЗСЛШ). Масу мiокарда лiвого шлуночка (ММЛШ) розраховували за формулою:
ММЛШ = 1,04 - [(КДР + МШП + ЗСЛШ)3 -- КДР3] -13,6.
^м того, визначали шдекс ММЛШ (1ММЛШ) за сшввщношенням до поверхш тта, оцiнювали си-столiчну i дiастолiчну функцiю ЛШ.
Вивчення функционального стану нирок включало визначення креатиншу сироватки кровi, швидкостi клубочково! фiльтрацil (ШКФ) розрахунковим методом за формулою CKD-EPI, екскрецГ! альбумшу з сечею (МАУ) методом iмуноферментного аналiзу.
Обробку результапв дослiдження проводили методами параметрично! i непараметрично! статистики. Даш наведеш у виглядi (М ± т), де М — середне зна-чення; т — помилка середнього. Для оцiнки вiрогiд-ност вiдмiнностей мiж показниками застосовували ^критерш Стьюдента, точний метод Фiшера. Вiрогiд-ними вважали вiдмiнностi при р < 0,05.
Результати
Бiльш виражеш позитивнi змiни в клiнiчному сташ пацieнтiв були виявленi у хворих основно! групи на фонi додаткового прийому Вазонату.
В обох порiвнювальних групах пiсля закiнчення курсу терапи вiдзначалося зростання показника фрак-ци викиду лiвого шлуночка (ФВ ЛШ). При цьому кра-ща динамша цього параметра спостерiгалася у хворих, яы додатково приймали Вазонат. Через 12 тижшв ФВ ЛШ у цш групi збiльшилася на 10,0 % проти 6,3 % у контрольнш груш. У двох групах тсля закшчення дослiдження вiдзначалося невiрогiдне зменшення по-рожнинних розмiрiв серця (КДР ЛШ, КСР ЛШ). В!д-мiнностей мiж групами за цими показниками не спо-стерiгалося.
При ощнщ впливу 12-тижнево! терапи iз Вазонатом у складi встановлено, що рiвень креатинiну сироват-ки кровi вiрогiдно змiнився тiльки у хворих основно! групи (табл. 1; рис. 1). Рiвень креатиншу зменшився з 104,2 ± 4,8 мкмоль/л до 92,3 ± 4,1 мкмоль/л (р < 0,05). При цьому в груш хворих, яи отримували Вазонат, на 19,5 % зменшилася ильюсть пацieнтiв iз шдвище-ним рiвнем сироваткового креатинiну, тодi як у контрольнш груш !х кшьюсть за час спостереження практично не змшилася.
ШКФ в основнш групi пацieнтiв вiрогiдно збшь-шилася на 14,3 % порiвняно з 5,1 % у контрольнш (р < 0,05). Звертае на себе увагу, що рiвень МАУ в першш груш хворих статистично значимо знизився на 13,1 % проти 2,9 % у другш груш (табл. 1; рис. 2).
Включения Вазонату в схему л^вання ЦД статистично вiрогiдно полшшило функцюнальний стан нирок: ШКФ збшьшилася з 61,1 ± 2,3 мл/хв/1,73 м2 до 71,2 ± 2,4 мл/хв/1,73 м2 пiсля закшчення 12-тижнево-го лiкування, тодi як у контрольнiй групi ШКФ не змь нилася (рис. 1). Вщмшшсть м1ж А% в обох порiвню-вальних групах була статистично значимою (р < 0,05).
Збшьшення середнього значення ШКФ на фош додаткового прийому Вазонату спостериалося за рахунок зростання ^ренсу креатиншу у пащентав з початково
мл/хв 80 70 60 50 40 30 20 10 0
1-ша група Ц 2-га група
64,7
71,2*
61,1
68,1'
Початково
12 тижыв
Рисунок 1. Динамка ШКФ на фон '! базисной терапи ¡з включенням Вазонату у хворих на ЦД
2-го типу; * — в1рогщн1сть в'щм'шностей при р < 0,05 пор1вняно з початковими показниками; # — р < 0,05 м 'ж групами на 12-й тиждень спостереження
300 250 200 150 100 50 0
Група 1 Група 2
Рисунок 2. Динамка МАУ (мг/добу) на фон базисноI терапп ¡з включенням Вазонату у хворих на ЦД 2-го типу
зниженою ШКФ (< 60 мл/хв/1,73 м2), внаслщок чого !х кшьысть у цш груш зменшилася на 27,2 %.
Через 12 тижшв спостереження в обох групах вщ-значалося зниження середшх значень МАУ. Однак призначення Вазонату до базисного л^вання супро-воджувалося вiрогiдним антипроте!нуричним ефектом (-13,1 % -2,9 %; р < 0,05).
Отримаш результати свщчать про навшсть у мель-донш нефропротективних властивостей, що мае важ-ливе значення для пацieнтiв з ЦД 2-го типу як фактор зниження серцево-судинного ризику.
Таблиця 1. Вплив 12-тижнево)' базисной терапп ЦД '¡з включенням Вазонату на показники
функцюнального стану нирок
Показник Основна група (n = 30) Контрольна група (n = 25)
Початково 12 тижшв А% Початково 12 тижшв А%
КреатинЫ KpoBi, мкмоль/л 104,2 ± 4,8 92,3 ± 4,1* -11,4 98,6 ± 4,2 94,1 ± 4,6 -4,5
МАУ, мг/добу 298,2 ± 9,8 259,3 ± 8,7* -13,1 294,6 ± 7,2 286,3 ± 8,1 -2,9
ШКФ, мл/хв/1,73 м2 61,1 ± 2,3 71,2 ± 2,4* + 14,3 64,7 ± 2,8 68,1 ± 2,9 +5,1
Примтка: * — в1рогщшсть в 'щм 'шностей з показниками до лкування при р < 0,05.
Проведений кореляцшний аналiз виявив залежнiсть полшшення функци нирок паралельно з покращенням показникiв кардiогемодинамiки. Вiдзначаeться вiро-гздна залежнiсть мiж полiпшенням систолiчноl функци ЛШ i ШКФ (г = 0,48; р < 0,05) у груш хворих, яю отримували Вазонат. Нами виявлений взаемозв'язок мiж полiпшенням дiастолiчноl функци ЛШ на фош прийому Вазонату i покращенням функцюнального стану нирок.
Також виявлений сприятливий вплив терапи з включенням Вазонату на метаболiчнi показники, що характеризують вуглеводний i лiпiдний обмш. На 12-й тиждень дослiдження показник HbAlc у пацieнтiв, якi отримували мельдонш, знизився на 11,9 % порiв-няно з аналогiчним показником у контрольнш групi (на 2,6 %). Вщмшносл мiж групами виявилися стати-стично вiрогiдними (р < 0,05).
Позитивний вплив Вазонату у складi комбшова-ного лiкування хворих на ЦД на лшщний профть пе-редусiм полягав у зниженш рiвня триглiцеридiв (ТГ) i ЛПНЩ. Вiдзначаeться вiрогiдне зменшення рiвня ТГ кровi у пацieнтiв основно'1 групи на 23,2 % (р < 0,05) i ЛПНЩ — на 18,5 % (р < 0,05). У контрольнш груш щ показники знизилися лише на 4,8 i 6,2 % вщповщно (рис. 3, 4). Змши iнших показникiв лшщного спектра були невiрогiдними як в основнш, так i в контрольнш
2,5
Група 2
Рисунок 3. Динамка р1вня тригл1церид1в (ммоль/л) на фон базисное терапи ¡з включенням Вазонату у хворих на ЦД 2-го типу
4,0 3,5 3,0 2,5 2,0 1,5 1,0 0,5 0,0
Група 1 Група 2
Рисунок 4. Динамка р1вня ЛПНЩ (ммоль/л) на фон базисное терапи ¡з включенням Вазонату у хворих на ЦД 2-го типу
груш. Показники пуринового i електролггаого обмшу (калш) значимо не змшювалися.
Безпека застосування Вазонату шдтверджуеться вщсутшстю у хворих побiчних явищ i несприятливих змiн основних бiохiмiчних показниыв.
Обговорення
За даними проведених рашше дослiджень, застосування мельдонiю у пащенпв iз субкомпенсованим i компенсованим ЦД на додаток до метформшу або препарату сульфонтсечовини впродовж 12 тижшв сприяло вiрогiдному зниженню показника глюко-зи на 11,85 %, НЬА1с — на 9,14 % [6]. Виявлено, що у пащенпв на фош застосування мельдонш впродовж 12 тижшв вiрогiдно знижувався рiвень не лише НЬА1с, але й ТГ [7]. Нами також пщтверджено вiрогiдне зни-ження рiвня НЬА1с i ТГ пiсля лiкування в ошб обох статей.
Вплив мельдонiю на переби дiабетичноl нефропати практично не вивчався. В одному з дослщжень вказува-лося, що мельдонiй на фош базисно! терапи призво-дить до полшшення морфолопчно! структури та ско-рочувально! функцй мiокарда за рахунок комплексно! д!1 на метаболiчнi процеси i обмiн оксиду азоту [8].
Автори вважають, що встановлена нефропротек-тивна дiя мельдонiю може бути пов'язана як зi змен-шенням вираженостi серцево! недостатностi при його застосуванш, так i з прямим сприятливим впливом на метаболiзм нефроцитiв [7].
Виявлений нефропротективний ефект мельдонш при ЦД 2-го типу особливо важливий, адже наявнiсть МАУ збтьшуе смертнiсть вiд серцево-судинних захво-рювань у декiлька разiв.
Висновки
На фонi тривалого застосування мельдонш (Вазонат) в комбшаци з основною терашею виявлено зни-ження рiвня НЬА1с, що свiдчить про полшшення стану вуглеводного обмшу.
12-тижнева терашя мельдонiем у складi комбшова-но! терапй ЦД 2-го типу статистично значуще покра-щуе показники функцюнального стану нирок, на що вказуе значне зниження МАУ, креатиншу i збтьшення ШКФ в основнш груш пащенпв.
Включення в схему л^вання Вазонату у хворих на ЦД 2-го типу покращуе морфофункцюнальш па-раметри серця, мае додаткову нефропротекторну дш, знижуе середнi значення ТГ i ЛПНЩ, а також рiвень НЬА1с порiвняно з базисною терапiею.
Вазонат, що поеднуе кардюпротективш властивостi та цукрознижуючий ефект, е особливо вдалим вибором для комплексно! терапи пацiентiв з порушеннями ме-таболiзму глюкози, дiабетичною нефропатiею i серце-вою недостатнiстю.
Беручи до уваги цукрознижувальний ефект i сприятливий вплив на лшдний обмш, прояви дiабетичноl нефропатй, Вазонат рекомендовано включати до засо-бiв комплексного лкування хворих на ЦД, особливо в ошб iз високим ризиком серцево-судинних захво-
Група 1
рювань. Додатковим фактором на користь Вазонату e його добра переносимють i тривалий досвщ застосу-вання як протиiшемiчного засобу.
Рекомендуеться така схема призначення Вазона-ту при ЦД 2-го типу: таблетки по 500 мг двiчi на добу в першш половиш дня впродовж 12 тижнiв.
Список лператури
1. International Diabetes Federation. Diabetes Atlas, 7th edition, Brussels. — Belgium: International Diabetes Federation, 2015. — 143р.
2. Корпачев В.В., Корпачева-Зиныч О.В., Гурина Н.М. и др. Оценка антигипоксической эффективности мельдония при нарушениях микроциркуляторного русла у больных сахарным диабетом 2-го типа // Украшський медичний часопис. — 2015. — № 4(108). — С. 63-65.
3. Klusa V., Beitnere U., Pupure J., Isajevs S., Rumaks J., Svirskis S., Dzirkale Z., Kalvinsh I. Mildronate and its neuroregulatory mechanisms: targeting the mitochondria, neuroinflammation, and protein expression // Medicina (Kaunas). — 2013. — Vol. 49(7). — P. 301-309.
4. Pupure J., Isajevs S., Skapare E., Rumaks J., Svirskis S., Svirina D., Kalvinsh I., Klusa V. Neuroprotective properties of
mildronate, a mitochondria-targeted small molecule // Neurosci. Lett. — 2010. — Vol. 470(2). — P. 100-105.
5. Klusa V., Muceniece R., Isajevs S., Isajeva D., Beitnere U., Mandrika I., Pupure J., Rumaks J., Jansone B., Kalvinsh I., Vinters H.V. Mildronate enhances learning/memory and changes hippocampal protein expression in trained rats // Pharmacol. Biochem. Behav. — 2013. — Vol. 106. — P. 68-76.
6. Лобанова М.В., Полетаева Л.В., Романюк С.С. Влияние милдроната на уровень глюкозы крови и гликированного гемоглобина у больных сахарным диабетом типа 2 // Вестник Российского государственного медицинского университета. — 2008. — № 2(61). — С. 37-41.
7. Стаценко М.Е., Туркина С.В., Беленкова С.В. Возможности применения милдроната у больных хронической сердечной недостаточностью с сахарным диабетом 2 типа и автономной кардиальной нейропатией//Российский кардиологический журнал. — 2009. — № 3(77). — С. 69-75.
8. Топчий И.И., Денисенко В.П., Смолкин М.Г. Роль мельдония в комплексном лечении больных с диабетической нефро-патией и артериальной гипертензией // Укратський тера-певтичний журнал. — 2014. — № 2. — С. 45-50.
Отримано 13.05.16 ■
Панькив В.И.
Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев, Украина
ИЗУЧЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРЕПАРАТА ВАЗОНАТ В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ
ДИАБЕТОМ 2-го ТИПА
Резюме. Цель исследования — изучение эффективности Вазо-ната (мельдония) у больных сахарным диабетом (СД) 2-го типа в сравнительном 12-недельном исследовании. Материалы и методы. Обследованы 55 больных СД 2-го типа. Пациентам первой группы в добавление к базисной терапии СД назначали мель-доний (Вазонат, АО «Олайнфарм», Латвия) в дозе 1000 мг/сут-ки на протяжении 12 недель. Во вторую группу вошли 25 больных СД 2-го типа (8 мужчин и 17 женщин, средний возраст 60,4 ± 1,9 года), которые получали только базисную терапию СД. Результаты. 12-недельная терапия мельдонием в составе комбинированной терапии СД 2-го типа статистически значимо улучшает показатели функционального состояния почек, на что указывает значительное снижение уровня микроальбуминурии,
креатинина и увеличение скорости клубочковой фильтрации в первой группе пациентов. Включение в схему лечения Вазо-ната у больных СД 2-го типа улучшает морфофункциональные параметры сердца, имеет дополнительное нефропротекторное действие, снижает средние значения триглицеридов и липопро-теинов низкой плотности, а также уровень гликированного гемоглобина в сравнении с базисной терапией. Выводы. Вазонат, сочетающий кардиопротективные свойства и сахароснижаю-щий эффект, является особенно удачным выбором для комплексной терапии пациентов с нарушениями метаболизма глюкозы, диабетической нефропатией и сердечной недостаточностью.
Ключевые слова: сахарный диабет 2-го типа, кардиореналь-ные факторы риска, мельдоний.
Pankiv V.I.
Ukrainian Scientific and Practical Centre for Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Healthcare of Ukraine, Kyiv, Ukraine
STUDYING THE EFFICACY OF VAZONAT IN COMPREHENSIVE TREATMENT OF PATIENTS WITH DIABETES MELLITUS TYPE 2
Summary. The objective — to study the effectiveness of Vazonat (meldonium) in patients with diabetes mellitus (DM) type 2 in the comparative 12-week study. Materials and methods. The study involved 55 patients with DM type 2. Patients of the first group in addition to the basic treatment for DM received meldonium (Va-zonat, OlainFarm JSC, Latvia) at a dose of 1000 mg/day during 12 weeks. The second group included 25 patients with DM type 2 (8 men and 17 women, average age 60.4 ± 1.9 years), who received only basic therapy of DM. Results. 12-week meldonium therapy as a part of combination therapy for DM type 2 statistically significantly improves the performance of kidney function, as indicated by a significant reduction in the level of microalbuminuria, creatinine
and increased glomerular filtration rate in the first group of patients. Inclusion in the treatment regimen of Vazonat in patients with type 2 DM improves morphofunctional parameters of the heart, has additional nephroprotective action, reduces the average values of triglycerides and low-density lipoproteins, as well as glycated hemoglobin levels compared to baseline therapy. Conclusions. Vazonat, combining cardioprotective properties and hypoglycemic effect, is a particularly good choice for comprehensive treatment of patients with impaired glucose metabolism, diabetic nephropathy and heart failure.
Key words: diabetes mellitus type 2, cardiorenal risk factors, mel-donium.
