CC BY
17УДК 633.11:631.52:631.55
М1НЛИВ1СТЬ НИЗЬКОРОСЛИХ СОРТ1В ПШЕНИЦ озимо!' (ТгШеит aestivum Ь.) ЗА ВРОЖАЙНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ
Г. П. Жемела, доктор сльськогосподарських наук, А. В. Баган, здобувач, молодший науковий ствробтник Полтавська державна аграрна академ'я
Постановка проблеми. Створення сор^в пшениц з максимально можливим рiвнем продуктивности е юнцевою метою кожного селекцiонера. Селещя на збiльшення урожайностi е
одним з найскладыших завдань, що пов'язано з великою складыстю та комплексною цього завдання.
Аналiз доспщжень i публiкацiй.
Урожайнiсть пшеницi залежить вщ рiзних
и елементiв: кiлькостi продуктивних рослин на одиницю площi, кiлькостi зерен у колоа, маси зерен в колоа та маси 1000 зерен. Дещо менший вплив на дану ознаку мають iншi показники - висота рослин, довжина колоса, кшьюстъ колосюв у колосi. Для збiльшення урожайносп необхiдне краще поеднання найбiльш високих показниюв Т|' окремих елементiв [1 ].
Кiлькiснi ознаки характеризують найбтьш важливi показники культурних рослин, у тому чи^ величину i яюсть врожаю. У той же час у генетичному вщношены вони вивчен ще недостатньо, але iнформацiя цього напряму мае значний обсяг серед дослщжень багатьох науковцiв [2].
Дан ознаки характеризуються значною мiнливiстю i залежнiстю вiд факторiв зовнiшнього середовища. Тхне вивчення потребуе великого набору даних, як отримують шляхом значних витрат часу i працi [3].
Ознака „врожайысть" iнтегруе дiю вах фaкторiв на рослинний органiзм у перюд його розвитку, а величина врожаю залежить вщ продуктивностi i стiйкостi до несприятливих фaкторiв середовища. Пiд час отримання максимальноТ врожайносп ознаки продуктивностi i стiйкостi повинн пiдбирaтися i регулюватися таким чином, щоб вони найкраще вiдповiдaли умовам зовышнього середовища.
Мiнливiсть урожaйностi в окремi роки на 60-80% зумовлена погодними умовами, а також вагомим впливом на спйкий рст урожайносп чинниюв зовнiшнього середовища, оптимiзувaти як за рахунок техногенних зaсобiв не вдаеться [4]. За великих доз азотних добрив, зрошення, збiльшення щтьносп посiву значно зменшуеться стiйкiсть рослин пшениц до aбiотичних i бютичних фaкторiв. Штучний добiр генотипiв повинен повною мiрою використовувати можливу змЫу у фенотиповiй структурi популяцм пщ впливом бiоценотичних вiдношень у агроценозк Так, в умовах загущення стеблостою рослин велика урожaйнiсть окремих генотитв може бути зумовлена не ттьки Тхньою потенцiйною продуктивнiстю, а бтьш за все конкурентною здaтнiстю. Доведено, що в умовах aгрофiтоценозу потенцмна про
дуктивнiсть окремих рослин реaлiзуеться тiльки на 10-20%. За даними Ыших нaуковцiв, вiдмiннiсть рослин за конкурентною здатыстю зумовлена 50% фенотитчноТ дисперсм, яка заважае iдентифiкувaти необхщы бiотипи за фенотипом [5, 6].
Метою дослщжень було встановлення мЫливосп низькорослих сортiв пшеницi озимоТ за ознакою урожайносп та елементами продуктивносл.
Методика дослiджень. Дослiджувaли урожaйнiсть та елементи продуктивностi (кiлькiсть зерен у колоа, маса зерна з колоса i маса 1000 зерен) i довжину колоса протягом 2004-2007 рр. за допомогою вaрiaцiйного aнaлiзу експериментальних даних. Мaтерiaлом дослiджень були 123 низькоро^ сорти пшеницi озимоТ.
Результати дослщжень. За роки проведення дослщжень у низькорослих сорт. Найменший коефМент вaрiaцíí спостерiгaвся у 2004 р. (10,1%), а найбшьший - у 2006 р. (14,9%). У 2004 р. ознака урожайносп варивала в межах вщ 5,57 до 8,81 т/га. Цьому сприяли погоды умови, що склалися в перюд дозрiвaння i збирання врожаю, а саме тепла, суха погода, яка спостер^алася у друпй половинi липня. Хоча у юнц червня - на початку липня в^чено понижений температурний режим та нaдмiрнa кiлькiсть вологи, як сприяли розвитку хвороб та Ытенсивному росту бур'янiв в даний перюд. За даними дослщжень, найбтьша середня урожайысть вiдмiченa у 2005 р. (8,68 т/га). Оптимальн умови перезимiвлi озимих та суха, тепла, навпъ спекотна, погода, що встановилася за даний перiод, сприяли отриманню урожайносп низькорослих сор^в пшеницi озимоТ в межах 6,81-11,24 т/га (табл. 1). Внаслщок несприятливих погодних умов, що склалися у 2006 р., середня урожайысть була найменшою i становила 4,9 т/га. Причиною цього стали ускладнен умови перезимiвлi, тзне вiдновлення вегетацм та рiзкий перепад теплих i прохолодних перiодiв навесы, в перюд вегетацм рослин i дозрiвaння зерна. Тому даний показник мав найменше значення 3,24 т/га, а найбтьше значення -7,98 т/га. У 2007 р. ознака урожайносп була дещо бтьшою i
ЗО
варивала в межах 4,47-8,81 т/га. Такий рiвень урожайности пояснюеться холодною, iз заморозками весною та жаркою iз рясними опадами погодою, що склалася в перiод достигання зерна пшеницк
Таблиця 1
Мiнливiсть урожайностi (т/га) низькорослих сортiв пшеницi озимо! залежно вiд рокiв вирощування
Рiк X±Sx М1п Мах Б2 Б У,%
2004 7,22±0,07 5,57 8,81 0,53 0,73 10,1
2005 8,68±0,09 6,81 11,24 0,95 0,98 11,3
2006 4,90±0,07 3,24 7,98 0,53 0,73 14,9
2007 6,49±0,08 4,47 8,81 0,73 0,86 13,3
Середне 6,82±0,08 5,00 9,21 0,68 0,82 12,4
За результатами дослщжень у низькорослих сортiв пшениц довжина колоса варивала в роки дослщжень в межах 6,8 -11,7 см. КоефМент варiацií становив 8,4 -8,8%. У середньому за роки дослщжень найбтьше значення довжини колоса в^чено у 2005 р. (8,9 см) (табл. 2).
У 2004 i 2006 рр. низькоро<^ сорти мали найменшу довжину колоса (8,5 см), що пояснюеться несприятливими погодними умовами, як склалися в перiод росту i розвитку рослин пшеницi.
Показник юлькосп зерен у колосi у сор^в за роки дослiджень знаходився в межах 24 - 50 шт. Найменший коефiцiент варiацií в^чено у 2007 р. (13,6%), а найбтьший - у 2004 р. (16,5%). Дана ознака за роками варивала аналопчно показниковi довжини колоса, що пояснюеться залежыстю мiж цими ознаками. Так, у 2005 i 2007 рр. низькоро^ сорти мали бтьше значення даного показника (вщповщно 37,0 i 37,6 шт.), а у 2004 i 2006 рр. - меншу кiлькiсть зерен у колос (вiдповiдно 34,7 i 34,0 шт.).
Таблиця 2
Мшливгсть довжини колоса та елементiв продукгивностi низькорослих сорлв пшеницi озимо! залежно вщ рокiв
Рк X±Sx Мiп Мах Б2 Б У,%
Довжина колоса, см
2004 8,5±0,07 6,9 11,5 0,51 0,72 8,5
2005 8,9±0,07 7,0 11,2 0,61 0,78 8,8
2006 8,5±0,07 6,8 11,2 0,53 0,73 8,6
2007 8,8±0,07 7,2 11,7 0,54 0,74 8,4
Середне 8,7±0,07 7,0 11,4 0,55 0,74 8,5
Юльюсть зерен у колоа, шт.
2004 34,7±0,52 24 48 32,9 5,73 16,5
2005 37,0±0,50 26 50 30,7 5,54 15,0
2006 34,0±0,48 24 46 27,9 5,28 15,5
2007 37,6±0,46 27 50 26,1 5,11 13,6
Середне 35,8±0,49 25 49 29,4 5,42 15,1
Маса зерна з колоса, г
2004 1,5±0,02 0,9 2,2 0,07 0,27 18,1
2005 1,6±0,02 1,1 2,3 0,08 0,28 17,4
2006 1,5±0,02 1,0 2,3 0,06 0,25 16,9
2007 1,7±0,02 1,3 2,4 0,06 0,24 14,0
Середне 1,6±0,02 1,1 2,3 0,07 0,26 16,5
2004 43,8±0,3 33,8 62,8 15,0 3,9 8,9
2005 46,3±0,4 36,8 69,8 27,9 5,3 11,4
2006 39,6±0,3 30,4 60,2 18,8 4Л3 I 10,9
Продовження таблиц 2
Рк X±Sx Min Max S2 | S V,%
Маса 1000 зерен ,r
2007 42,9±0,3 33,4 62,4 17,1 4,1 9,6
Середне 43,2±0,3 33,6 ' 63,8 19,7 4,4 10,2
Ознака маси зерна з колоса у низькорослих сор^в становила за роки вивчення 0,9-2,4 г, а коефМент варiацiУ знаходився у межах вщ 14,0% (2007 р.) до 18,1% (2004p.). Найбтьша маса зерна з колоса за середыми даними в^чена у 2007 р. (1,7 г). Цьому сприяли погоды умови, а саме - тепла, суха весна з перюдичним випаданням опадiв та сприятливi умови збирання врожаю. Найменший показник (1,5 г) спостер^ався у 2004 i 2006 pp. Так, менша маса зерна з колоса пояснюеться тим, що у квiтнi 2004 р. озимi призупинили свiй розвиток внаслщок зниження температурного режиму, а у 2006 р. в^чено пiзне вщновлення вегетацм озимих та суху, прохолодну погоду в юнц весни. Також у 2004 i 2006 pp. спостерiгалася у перiод достигання i збирання врожаю спекотна погода з надмiрною кiлькiстю опадiв, що викликала розвиток хвороб та iнтенсивний рют бур'янiв. Крiм того, вiдмiчено пряму залежысть варiювання маси зерна з колоса за роками з ознакою юлькосп зерен у колосi.
Маса 1000 зерен варивала вiд 30,4 до 69,8 г. КоефМент варiацí за роками становив 8,9 - 11,4%. У даноУ ознаки спостер^аеться пряма залежнiсть з показником урожайносп. Так, найбiльша маса 1000 зерен за середыми даними вiдмiчена у 2005 р. (46,3 г), а найменша - у 2006 р. (39,6 г).
Висновки. 1. У низькорослих сор^в пшениц озимоУ за ознакою урожайносп в^чено незначне варювання ^=12,4%), що дозволяе проводити добiр генотипiв у даному напрямк
2. Ефективний добiр високопро-дуктивних генотипiв пшеницi озимоУ можна вести у низькорослих сор^в за довжиною колоса i масою 1000 зерен (вiдповiдно V=8,5% i V=10,2%). Добiр буде знижуватися за такими ознаками як кiлькiсть зерен у колос та маса зерна з колоса (вщповщно V=15,1% i V=16,5%).
Використана лiтература:
1. Лелли, Я. Селекция пшеницы: теория и практика. / Я. Лелли. II Пер. с англ.-М.: Колос, 1980. - 384 с.
2. Базалй В. В. Принципи адаптивноУ селекцм пшениц озимоУ в зон твденного Степу. / В. В. Базалй - Херсон: Айлант, 2004. - 244 с.
3. Мазер, К. Биометрическая генетика. / К. Мазер, Д. Джинкс. - М: Мир, 1985.-463 с.
4. Жученко, А. А. Адаптивный потенциал культурных растений. / А. А. Жученко;. - Кишинев: Штиинца, 1988. - 767 с.
5. Собко, Т. А. Анализ генотипической структуры возделываемых в Украине сортов пшеницы мягкой с использованием генетических маркеров. / Т. А. Собко, А. А. Созинов. // Цитология и генетика. - 1999. - Т. 33, № 5. - С. 30- 41.
6. Duvick, D. N. Genetic Diversity in Major Far Crops on the Farm and in Reserve. / D. N. Duvick. - Econ. bot. - Vol. 38. - №2. -P. 161178.
УДК 633.11:631.52:631.55 Жемела Г. П., Баган А. В. МЫливють низькорослих сор^в пшениц озимоУ (Тп- ticum aestivum L.) за врожайними властивостями. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. -№ 1 (9).
Дослщжено мЫливють низькорослих сор^в пшениц озимоУ за урожайного i елементами продуктивности залежно вщ роюв вирощування. Видтено ознаки для проведення ефективного добору високопродуктивних генотитв пшениц озимоУ.
Ключовi слова: пшениця озима, урожайысть, елементи продуктивности, мЫливюъ, добiр, коефМент варiацíí. УДК 633.11:631.52:631.55 Жемела Г. П., Баган А. В. Изменчивость низкорослых сортов пшеницы озимой по урожайным свойствам. // Сортовивчення
та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. -№ 1 (9).
Исследовано изменчивость низкорослых сортов пшеницы озимой (Triticum aestivum L.) по урожайности и элементам продуктивности в зависимости от годов выращивания. Выделено признаки для проведения эффективного отбора высокопродуктивных генотипов пшеницы озимой.
УДК 633.11:631.52:631.55 G. Zhemela, A. Bagan Changeability of low
winter wheat sorts according (Triticum aestivum L.) to high-yielding properties. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. -№ 1 (9).
Changeability of low winter wheat sorts according to high-yielding properties and elements of productivity depending on years of growing has been investigated. Characteristics for effective selection of high quality. genotypes of winter wheat have been singled out.
