CC BY
20УДК 633.11 "324":631 .526.32:631.811.98
ВПЛИВ ВИСОТИ РОСЛИН СОРТ1В ПШЕНИЦ1 ОЗИМО1 НА СТ1ЙК1СТЬ ДО ВИЛЯГАННЯ I ПРОДУКТИВН1СТЬ ПОС1В1В
Л.1. Ул'ч, кандидат сльськогосподарських наук, О.Л. Ул'ч, кандидат сльськогосподарських наук, Центр сортознавства та сортовивчення Укранського iнституту експертизи сортiв рослин
Вступ. Зареестрован i допущен до вирощування в Укратн сорти озимо! пшеницi в значнiй Mipi рiзняться за висотою рослин. Остання виконуе важливi господарсько-бiологiчнi функцiT в онтогенезi рослин i мае тюний зв'язок з iншими ознаками i властивостями, у першу чергу, 3i стiйкiстю до вилягання, засвоюванiстю основних елемен^в поживи, продуктивнiстю i яюстю продукцiT. Висота рослин пшеницi мае генетичну основу i високу спадков^ь [1]. Всi сорти пшеницi озимо! за висотою рослин Дорофеев В.Ф. роздтяе на п'ять типiв: карлики -менше 60 см, натвкарлики - 60-85, короткостебловi - 85-105, середньоро^ - 105-120 i високоро^ - понад 120 см. [2]. Подiбний, але з незначними змЫами (напiвкарлики < 80 см,
55
низькоро^ - 80-105 см) подт сор^в знаходимо у Лифенка С.П. [3]. На думку Орлюка А.П., Гончара О.М., Усика Л.О. сорти пшениц озимоТ за висотою рослин вщносяться до трьох груп: високорослих -(> 120 см), середньорослих-(120-105 см) i низькорослих (105-86 см), упускаючи напiвкарлики i карлики [1]. За довжиною стебла (а не рослини) генотипи м'яко' пшеницi розподiляють на п'ять груп (карлики - 30-60 см, натвкарлики - 61-80, короткостебловi - 81-90, середньоро^ 91-110 i високорослi > 110 см.
Стан проблеми. Ще нещодавно (декiлька десятюв рокiв тому) у виробництвi були поширен в основному середньо- i високорослi екстенсивнi сорти, Тхня висота сягала 110-130 см i бтьше. Вони мали низьку стiйкiсть до вилягання, особливо в сприятливих умовах, що стримувало реалiзацiю Тхнього генетичного потенцалу, перш за все, на високих агрофонах i впровадженнi Ытенсивних технологiй. Навiть морфорегулятори не завжди допомагали. Втрати врожаю вiд вилягання в окремi роки сягали 30-40%, а при ранньому та сильному виляганн навiть до 60%. Збирання полеглих хлiбiв вимагало додаткових затрат пращ технiчних засобiв i пального. Вони в бтьшм мiрi уражувалися хворобами, товары i якiснi показники наання погiршувалися. У тi часи високостмких до вилягання сортiв не було.
Починаючи з початку минулого столiття проблема вилягання почала привертати увагу селекцiонерiв i дослiдникiв. С.П. Лифенко, М.А. Литвиненко, В.В. Моргун, А.1. Носатовський, Ф.М. Пруцков стверджують, що вилягання хлiбiв це фiзiологiчна реакцiя рослин на певн умови середовища, а саме: перезволоження фунту, недостаток св^ла, надлишкове азотне живлення, хвороби, сильн вiтри. Проте визначальним фактором стмкост сортiв до вилягання е висота рослин, анатомiчна будова стебла i генетична основа.
Реалiзацiю високого генетичного потенцалу понад 80-100 ц/га можуть забезпечити лише сорти з мщним i коротким стеблом. М.А. Литвиненко вважае, що оптимальною висотою рослин, яка забезпечуе найвищий рiвень урожайности стмкють до вилягання та несприятливих умов середовища може бути 91-100 см, Ф.Г Кириченко зменшуе ТТ до 85-95, а болгарськi селекцюнери та iншi -до 70-85 см. [10, 2, 6]. Нашi дослщження свiдчать, що найоптимальнiшою висота низькорослих рослин сор^в може бути 90- 100, а натвкарликових 70-80 см.
Важливим проривом i найбтьш видатною подiею в свiтовiй селекцп було створення низькорослих i натвкарликових сортiв. Це сорти цiлком нового високоЫтенсивного типу з полiпшеними морфоагробюлопчними, адаптивними i господарсько-економiчними ознаками й властивостями, доброю стмкютю до вилягання та досить високим генетичним потенцалом продуктивность Вперше
56
низькоро^ пшениц почали вирощувати в Японп, яку М.1. Вавiлов [8] вважав центром короткостеблових пшениць i де були створен першi справжнi натвкарлики.
Нових визначних успiхiв у селекцп напiвкарликiв було досягнуто в Мiжнародному центрi по полiпшенню кукурудзи й пшениц у Мексицi (1944 р.) пщ керiвництвом видатного селекцiонера Нормана Борлагуа. Першi мексиканськi високоврожайнi низькоро^ пшеницi почали впроваджуватись у 1961 р., завдяки чому урожайнють пшениц в цiй краTнi зросла вщ 8 ц/га в 40-х роках до 19,7 у 1964 i до 27,9 ц/га в 1971 р.
В Украты першi напiвкарликовi сорти були створенi i районован на початку 80-х рокiв минулого стол^тя у Селекцiйно-генетичному iнститутi академком УААН Лифенко С.П. (Одеська натвкарликова -1980 р., Одеська 75 - 1982, Обрм i ^вденна Зоря - 1983 р.), 1нститут фiзiологiT рослин i генетики нан академком НАН Укратни Моргуном В.В. (Киянка - 1981 р.), 1нституп рослинництва iм. В. Я. Юр'ева УААН (Напiвкарлик 3 - 1985 р.). Нин до Державного реестру сор^в рослин, придатних для поширення в УкраTнi у 2006 роц занесено 53 низькорослi сорти озимо! пшениц м'якот, проте справжнiх натвкарлиюв лише 8 сортiв. Нове поколЫня низькорослих i напiвкарликових вiтчизняних сор^в за урожайнiстю та T"i стабтьнютю мають значнi переваги перед звичайними. У системi державного сортовипробування за 2002- 2006 рр. з 38 сор^в, урожайнють яких подолала 100-центнерний рубiж, бiльша половина е низькорослими, а Смуглянку i Фаворитку можна вважати шедеврами в^чизняно! селекцп. Рекорды врожа! здатнi формувати сорти Смуглянка, Фаворитка, Землячка, Люна, Володарка, Реме^вна.
У бiльшостi низькорослих i вах напiвкарликових сортiв ново! генераци вкорочене стебло мае бтьший дiаметр i товстiшу соломину, що пiдвищуе стмкють до вилягання i сприяе засвоюванню бiльшоT кiлькостi азоту (до 150-200 кг д. р.). Розмщуються вони на високому агрофоы, створюючи бюлопчну основу для iнтенсивних технологiй. Сучасн сорти пшеницi озимо! значно нижч^ нiж тi, що вирощувалися ранше (рис.). За останнi два десятирiччя висота рослин сортiв пшеницi озимо!, що дослщжуються, зменшилася на 10-12 см, i в середньому за 1990-2005 роки становить у середньорослих - 93, натвкарликових - 84 см. В укра!нське зерновиробництво в основному впроваджуються середньо- i низькоро^ сорти. Напiвкарликiв дуже мало, а високорослих - одиниц.
Методика й умови до^джень. Для вивчення впливу висоти рослин озимо! пшениц на спйкють до вилягання та продуктивысть у Кiровоградськiй сортодослiднiй станци (1999-2003 рр.) i Центрi сортознавства та сортовивчення (2004-2006 рр.) були проведен
Рис. Висота рослин сортiв озимо) пшениц i роки Ух ресстрацИ, попередник - чорний пар, 2001-2006 рр.
013101000100010001000102010201000100010201020100010001310100010001020131
спецальш дослщження. Одержанi i проаналiзованi дан державного сортовипробування сортiв озимоТ пшениц. Погоднi умови для культури в роки дослщжень були рiзноманiтнi: вщ досить сприятливих (2001, 2002, 2005 рр.), задовiльних (2006), несприятливих (1999, 2000) i вкрай несприятливих або катастрофiчних (2003 р.). Це дало можпив^ь у повнiшiй мiрi вивчити зв'язок висоти рослин з Ышими функцями росту i розвитку рослин, дати оцнку впливу висоти рослин на стмюсть до вилягання i продуктивнiсть агроценозiв.
Обговорення результатiв. Занесем до Державного реестру сортiв рослин придатних для поширення в УкраТ'ш у 2006 роцi сорти пшениц озимоТ' мають значне рiзноманiття за висотою. Серед них високорослих було 2, середньо- i низькорослих - вщповщно 54 i 53 та справжшх напiвкарликiв - 8.
Висота в значнм мiрi коливалася по роках. Вона пом^но варiюе не ттьки у рiзних сортiв, але i в межах одного сорту залежно вщ погоди та умов вирощування. При доброму вологозабезпеченн i кращому агрофонi висота рослин бувае бтьшою, нiж у посушливих умовах та низьких агрофонах. У сприятливих за волого- забезпеченням 2001 i 2002 рр. середньоро^ сорти мали висоту 109 i 106 см, а низькоро^ - 97 i 92 см. Низькорослi сорти Нкоыя, Харус, Селянка, Херсонська безоста, Колумбiя, Бiлоцеркiвська напiвкарликова, Золотоколоса вели себе як середньоросл^ Тхня висота сягала 105-115 см, що вплинуло на спйкють до вилягання, яка оцнювалась у 8,0-6,5 бала. У 2001 р. сорт Селянка при висот 93 см мав цей показник 3,5 бала, а в 2005 р. сорти Кнопа, Лiра, Астет - З бали.
i навпаки, в жорстких умовах засухи 2003 р. при дуже тзнм весы (вщновлення вегетацТ 16 кв^ня або на 20 дшв тзшше середых строкiв) склалися вкрай несприятливi умови для регенерацТ i весняного кущЫня, росту i розвитку стебла, наростання вегетативно' маси i виживання рослин. Посiви були низькорослими. Всi типи сор^в (високо-, середньо- i низькоросл^ розвивались як карлики. Середньорослi сорти Подолянка, Дшпровська 127, Пересипська, Писанка, Дон 93, Дон 95, Донський сюрприз, Срмак, Зерноградка 11, Станична, Диканька, Лiра, Дыпровська 277 мали висоту 31-41, а напiвкарликовi Реме^вна, Одеська 162, Бiлоснiжка, Скала, Одеська натвкарликова, Зерноградка 10 - 28-37 см. Високоро^ сорти Миронiвська 808, УкраТнка 0246, lллiчiвка i Нацональна теж розвивалися як напiвкарлики i мали висоту 53-68 см.
На висоту рослин i стiйкiсть до вилягання значно впливають рiвень агрофону та попередники. По чорному пару середньоро^ сорти були вищими вщ низькорослих на 15 см. Рослини середньорослих сор^в Донецька 48, Одеська 267, Венера, Веста, Веселка, Харювська
59
105 по чорному пару доcягали виcоти 119-123 cм i вилягали, а пюля вико-вiвcа були на 16-23 cм нижчими i стiйкими до вилягання. У Цeнтрi cортознавства та ^ртовивчення напiвiнтeнcивнi ceрeдньо-роcлi ^рти Апогей луганcький, Дон 93, Диканька, Мирошв^ка 66, Елeгiя, Харкiвcька 105 при ciвбi пicля cтeрньового попередника мали ви^ку cтiйкicть до вилягання, а по чорному пару та пюля гороху i пщвищених доз добрив - дуже низьку з оцЫкою 1-3 бала. Ви^ка стмюсть до вилягання при розмщены поciвiв пicля ярого рiпаку та стеры була в бтьшооп cортiв, в ^м чиcлi i ceрeдньороcлих, а по чорному пару - у низькоро^их i натвкарликових та окремих ceрeдньороcлих -Глiбовчанка, Пошана, Циганка, Мироыв^ка 61, Мирич.
Hайстiйкiшими до вилягання виявили^ низькороcлi i натв-карликовi cорти (табл.).
Таблиця
Стйк'ють copmie 03um0ï пшенuцi до вuлягання залежно eid euœmu рослuн
Виеота роелин, ом Ктькють cсртiв з стмкютю до вилягання, бал
Юровоградаька ДСС Центр cортознавcтва та аортовивчення
1 З 5 7 9 1 З 5 7 9
Ceрeдньороcлi
< 105 - - - З 2 2 1 4 1 -
106-115 1 2 З 2 1 З 8 4 - -
>115 1 2 2
Низькорсюл i напiвкарликовi
<80 - - 1 5 1 - - - - 4
81-90 - - - 1 З - 1 - 1 14
>91 - 1 2 1 1 1 - 1 5 6
За роки до^щжень |'х стмкють до вилягання оцЫювала^ на виcокому агрофонi в 8,2 бала, а ceрeдньороcлих - 6,5 бала. У 2002 р. в Юровоград^ш дeржcортостанцiï, коли було по пару в^^чено найбiльшe вилягання, низькоро^ cорти оцiнeнi у 8,0, а ceрeдньороcлi у 3,6 бала. Аналопчний показник був у Цeнтрi ^ртознавства та cортовивчeння в 2005 p., де на ви^кому агрофонi низькоро^ cорти мали cтiйкicть до вилягання 8, а ceрeдньороcлi 5,5 бала.
Найбтьшою cтiйкiстю до вилягання володють напiвкарликовi i низькороcлi cорти Одежка 162, Рeмecлiвна, Смуглянка, Ятрань 60,
60
Володарка, ^аснодарська 99, Ренан, Фарандоль, Дрiада 1, ^я, Переяславка, Лiона та Ышк
Найменшу cтiйкieть до вилягання мають eередньороeлi i виeокороeлi сорти Одеська 267, Донецька 4B, Мироывська BOB, Укра'шка 0246, Апогей луганський, Венера, Дон 93, Диканька. В окремi роки вилягають також сорти Альбатрос одеський, ^ижинка, Дальницька, Дубинка, Kомплiмент, Писанка, Подяка та Ышк Разом з тим eередньороeлi сорти хоч i е схильними до вилягання, але багатьом з них властива вища життестмюсть i енерпя кущЫня, виживання, та уeпiшнiша конкуренця з бур'янами, у зв'язку з чим вони забезпечують вищу врожайшсть у гiрших умовах.
Висота рослин у значнм мiрi мала вплив не лише на стмюсть до вилягання, але й на продуктивысть поciвiв. Узагальненi данi за 199G-2002 р. eвiдчать, що 35 середньорослих сор^в середньо!' висоти 9B см по пару сформували врожайысть 65,B ц/га, а 21 низькорослих за висоти B4 см - 70,6 ц/га, або на 4,B ц/га бтьше. Найвища урожайнieть середньорослих сор^в 70,5 ц/га утворювалась за середньо!' висоти 96-105 см, а за висоти бтьше 105 см вона зменшилась на 4,7 ц/га. Hизькороcлi сорти найбтьшу урожайнieть B0,2 ц/га забезпечили за висоти B6-95 см, але вона зменшуваласьдо 75-B5 i за висоти 96-105 см - до 71,7 i 67,7 ц/га або на 10,6 i 15,9%.
Важливо вщм^ити, що бтьшу врожайысть одержують не за висоти рослин, а за генетично зумовлено!'. Так, за 16 роюв дослщжень середньорослий сорт Альбатрос одеський в дев'яти роках за недостатньо!' висоти рослин B5-95 см формував середню врожайысть 69,4 ц/га, за властиво!' йому висоти рослин 96-105 см в середньому за п'ять роюв 73,1, або на 3,7 ц/га бтьше i за переростання до 106-114 см у середньому за два роки - 62,2 ц/га або менше на 10,9 ц/га. Другий середньорослий сорт Одеська 267 у т ж роки за властиво!' йому висоти 96-105 см забезпечував також найвищу врожайысть 7B,B ц/га, за недостатньо!' висоти - 85-95 см i бтьше 105 см урожайысть зменшувалась вщповщно до 67,7 i 63,4 ц/га або на 11,1 i 15,4 ц/га. Таке зниження урожайносп за збтьшення висоти зумовлюеться, в першу чергу, виляганням, а за зменшення висоти рослин - попршенням умов росту i розвитку. ^м того, зайвий вертикальний рicт стебла (висота рослин), спровокован неконтрольованими агротехнолопчними i агро-метеоролопчними умовами, призводять до збтьшення соломистост хлiбноï маси i вщповщного зменшення виходу зерна.
У сприятливому 1993 р. 12 сор^в, як забезпечили урожайысть понад 100 ц/га при середнм висот рослин 92 см сформували врожайысть 104 ц/га, 3 сорти за висотою рослин B2 см - 106,3 ц/га, а натвкарликовий сорт Спартанка - 10B,5 ц/га.
61
Стмкють до вилягання е важливою проблемою для звичайних середньо- i високорослих i сучасних низькорослих сортiв. Так, у Юровоградсьюй сортостанцiT в 200-2002 рр. при достатньому вологозабезпеченнi по пару вилягали короткостебловi сорти Селянка, Харус, Херсонська безоста. Нав^ь сорт Нкоыя, що вважаеться стiйким до вилягання, по чорному пару i пюля еспарцету у чотирьох роках iз п'яти вилягали. В Центрi сортознавства та сортовивчення в 2004-2005 рр. малостмкими до вилягання були низькоро^ i напiвкарликовi сорти Кнопа, Дубинка, Комплiмент, Подяка, Супутниця. У рiзнi роки низьку стiйкiсть до вилягання мали низькоро^ сорти Лада одеська, Леля, Сюф'янка, Селянка, Дыпровська 277, Переяславка, Харус, Херсонська безоста.
Висота рослин формувалась неоднаково в рiзнi строки авби. З кожним наступним строком, починаючи з раннього, висота рослин вах сортiв зменшувалась. Так, за першого строку авби (1 вересня) висота рослин сор^в Донецька 48, Знахщка одеська, Нкоыя i Ятрань 60 у середньому становила 89 см, за авби 20 вересня - 87, а 5 жовтня - 82 см. У сприятливому 2001 р. висота рослин середньорослого сорту Донецька 48 за авби (1.09) становила 116 см, а за наступних строюв авби поступово зменшувалась i за авби 5» 10 дорiвнювaлa 98 см, або на 18 см менше. Це говорить про те, що шляхом добору оптимальних строюв авби можна також регулювати висоту рослин у поавах озимот пшеницу уникаючи вилягання i збтьшуючи вихщ зерна.
Ще бiльше змiнювaлaсь висота рослин пшениц залежно вщ агроеколопчних умов року. Якщо порiвняти висоту сорту Донецька 48 2001 i 2000 рр. за першого i останнього строкiв сiвби, то рiзниця становить вiдповiдно 20 i 12 см. Зниження висоти рослин за кращих агроеколопчних умов бтьше.
Однак слщ надавати перевагу таким строкам авби, за яких висота рослин формуеться в межах генетично зумовленого для кожного сорту оптимуму, коли найкраще реaлiзуеться потенцал продуктивность
У роки, коли висота рослин була мУмальною, низькоро^ сорти пом^нше, ыж середньоро^ зменшували урожaйнiсть, а в роки коли висота рослин досягала максимального рiвня, пом^нше зменшували урожайнють середньорослi сорти у зв'язку з виляганням.
Висновки.
Найвища врожайнють сор^в озимоТ пшеницi забезпечуеться за генетично зумовленот висоти рослин, зменшення i збiльшення ТТ призводить до зменшення продуктивность Оптимальною для короткостеблових сор^в можна вважати висоту рослин 90-100 см,
62
а для натвкарликових 70-80 см.
Для кожного сорту е порогова величина висоти рослин, зокрема спйкосл до вилягання за оптимально' щтьносл поаву, що варто враховувати при доборi сор^в для рiзних рiвнiв господарювання, агрофонiв, попередникiв, агрокпiматичних зон.
Доцтьно створювати агроекологiчнi умови i надавати перевагу агротехнолопям i строкам авби, за яких висота рослин формуеться в межах генетично зумовленого для кожного сорту оптимуму, коли формуеться найвища стмкють до вилягання i найкраще реалiзуеться генетичний потенцал продуктивность
Доцтьно посилити роботу зi створення низькорослих i, особливо, напiвкарликових сор^в пшеницi нового поколiння з високими генетичним потенцалом i адаптивними властивостями.
Використана лггература:
1. Орлюк А.П., Гончар О.М., Усик Л.О. Генетичн маркери пшеницк - К: Алефа, 2006. - 144 с.
2. Лифенко С.П. Полукарликовые сорта озимой пшеницы. - К.: Урожай. - 1987. - 192 с.
3. Улiч О.Л. Продуктивнють сор^в озимоТ пшениц залежно вщ попередниюв i строюв сiвби в Правобережному Люостепу. //Автореф. дис.канд. с.-г. наук. - К. - 2006.- 20 с.
4. Пшеницы мира // Под ред. В.Ф. Дорофеева. - Л.: ВО "Агропромиздат". - 1987. - 560 с.
5. Моргун В.В., Логвиненко В.Ф. Мутационная селекция пшеницы. - К.: Наукова думка, 1995. - 627 с.
6. Попов П. и др. Селекция пшеницы в Болгарии //Вопросы селекции и генетики зерновых культур. - М.: Секр. СЭВ, 1983. - С. 364-374.
7. Пикуш Г.Р., Гринченко А.Л., Пыхтин И.Н. Как предупредить полегание хлебов. - К.: Урожай.- 1988. - 200 с.
8. Шелепов В.В., Маласай В.М. и др. Морфология, биология, хозяйственная ценность пшеницы // Мироновка. - 2004. - 526 с.
9. Вавилов Н.И. Теоретические основы селекции,- М.: Наука, 1987.-512с.
10. Литвиненко М.А. Основы вiхи науково-дослщноТ роботи в юторп вщдту селекцТ та наанництва пшениц. // 36. наук. пр. Селекцйно-генет. Ыс-ту. - О., 2002. - Вип.3(43). С. 9-21.
УДК:631.11 "324": 631.526.32:631.811.98
VniH Л.1., VniH О.Л. Вплив висоти рослин copTiB пшеницi озимо!' на cтiйкicть до вилягання i пpoдуктивнicть nociBiB // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 4. - С. 55-64.
Дослщжено взаемозв'язок висоти рослин сор^в озимо!' пшениц з спйюстю до вилягання та продуктивною пociвiв. Обфунтовано дoцiльнiсть створення вiдпoвiдних агроеколопчних умов за яких висота рослин формуеться в межах генетично зумовленого для кожного сорту оптимуму, найвища спйюсть до вилягання i найкраще pеалiзoвуетьcя генетичний потенцал пpoдуктивнocтi кожного сорту.
Ключовi слова: сорт, пшениця озима, висота рослин, вилягання, урожайнють, cеpедньopocлi, напiвкаpлики.
УДК:631.11 "324": 631.526.32:631.811.98
Улич Л.И., Улич А.Л. Влияние высоты растений сортов пшеницы озимой на устойчивость против полегания и продуктивность посевов // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 4. -С. 55-64.
Исследованы взаимосвязь высоты растений сортов озимой пшеницы с устойчивостью к полеганию и продуктивностью посевов. Обосновано целесообразность создания соответствующих агроэкологических условий, при которых высота растений формируется в пределах генетически обусловленного для каждого сорта оптимума, наивысшая устойчивость к полеганию и наиболее полно реализуется генетический потенциал продуктивности каждого сорта.
УДК:631. 11 "324": 631.526.32:631.811.98
Ulich, L., Ulich, О. Influence of plants height of wheat winter varieties with resistance to lodging and crops productivity// Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 4. - С. 55-64.
Interrelation of plant height of winter wheat varieties with resistance to lodging and crops productivity has been investigated. It has been grounded expediency of corresponding agro-ecological conditions establishment, under which plant's height is formed within the limits of genetically caused optimum for each variety
64
