CC BY
11
Отже, анашзуючи наведенi вище 0CH0BHi проблеми, що склалися на сучасному eTani розвитку ринку електронно! торгiвлi в Укра!ш, вважаемо до-цiльним зосередити особливу увагу вггчизняним законодавчим органам роз-робцi нормативно-правово! бази для ii регулювання та ошгашзаци стягнення податкових плaтeжiв, а також забезпечення сприятливого швестицшного кль мату у данш гaлузi торгiвлi.
Лiтература
1. Cohan P. Net Profit - how to invest and compete in the real world of internet Business. San Francisco: Jossey-Bass Publishers, 1999.
2. Durlacher. Business-to-Business e-commerce, Investment perspective.// Research Report. - 2000.
3. Hartman A., Sifonis J. & Kador J. Net Ready- Strategies for success in the E-conomy. New York: McGraw Hill, 2000.
4. Береза А.М., Козак Ф.А., Шевченко та ш. Електронна комерщя: Навч. поабник. -К: КНЕУ, 2002.
5. Царев В.В., Кантарович А.А. Электронная коммерция - СПб: Питер, 2002.
УДК 330.341 Здобувач 1.Б. Шульган1 - 1РДНАН Украти
ШВЕСТИЦ1ЙШ ПРОГРАМИ I IX ЗАВДАННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Розглянуто проблемш питання формування i рeaлiзaцii швестицшних програм на сучасному етат.
Ключов1 слова: програми, швестицп, кaпiтaловклaдeння, eфeктивнiсть.
Competitor I.B. Shulgan - IRR NAS of Ukraine Invest programs and its tasks in modern conditions
In article problem questions of formation and realization of investment programs in the modern period are considered.
Keywords: programs, investments, capital investments, efficiency.
В умовах переходу до ринку регулювання швестицшних процеЫв е необхщним, хоча воно повинно бути обмеженим i докоршно змшюе свш характер i вплив на виробничi системи. Воно може здшснюватись через швес-тицшш програми i шляхом проведення рацюнально! податково!, кредитно! полiтики, сaнкцiй.
Цiльовi швестицшш програми, якi проектуються, повиннi бути невеликими, не глобальними, а цшьовими, забезпечуючи структурнi змiни в еко-номiцi i не настшьки тривалими по чaсi !х здшснення i не розрaховaнi на дов-готривалу перспективу, з врахуванням мобшьнос^ iнвeстицiйних зaсобiв i можливостей перерозподшу !х до нових програм, шших структурних зсувiв, якi диктуються як техшчним прогресом, так i ринком, змшами попиту i про-позици. У великих же iнвeстицiйних програмах засоби надовго будуть залу-чеш на здiйснeння зaходiв програми, шерцшшсть eкономiчних процeсiв буде велика i мобiльнiсть перебудови як у техшчному, так i в тeхнологiчному
1 Наук. KepiBHm : проф. £.1. Бойко д-р екон. наук - 1нститут репональних дослiджень НАН Украши
структурному аспектах також буде надзвичайно низькою. Це призведе не до ефективност економжи, а до 11 спаду.
Тому швестицшт програми повиннi бути обмеженими, охоплюючи крупнi структурнi перетворення, наприклад, переорiентащю на розвиток ви-робництва предметiв споживання, сiльського господарства або забезпечення ресурсозбереження (але не по всш галузях, бо це неможливо), а, вибираючи з них найбшьш важливi з точки зору поточного моменту з врахуванням можли-во! перспективи, з врахуванням можливих варiантiв пiдвищення технiчного рiвня в них, виходячи з вже наявних дослщжень техшчного прогресу i очжува-них або з можливого використання наукових знань для прикладного викорис-тання. Це забезпечить бiльшу маневрешсть ресурсами, що особливо важливо в умовах швидких темпiв технiчного прогресу i переходу вiд одних технологш до iнших, спрямовуючи 1х на розвиток тих чи шших галузей, що дасть змогу бiльш швидко i ефективно реагувати на ринок як внутршнш, так i зовшшнш.
Вiдзначимо, що одна i та ж цшьова програма може здшснюватись при рiзних цiльових установках з рiзною величиною лагiв i часу досягнення цшей з рiзною величиною витрат на реалiзацiю вЫе1" цшьово! програми, а отже, i з неоднаковою ефективнiстю. Це пов'язано з тим, що досягнення певних цшей у рiзний час забезпечуе рiзний економiчний ефект, який визначаеться нарос-таючим пiдсумком за весь перюд виконання програми. При цьому виникае ряд задач. Перш за все - це вибiр часу i вартост реалiзацil програми. Вщзна-чимо, що навггь не змiнюючи загальних термiнiв виконання програми для 11 ефективностi нерiвнозначною е змiна термов вибору 11 цiлей i 11 пiдцiльових установок у часi без змши величини лагiв 1х здшснення. Залежно вiд часу досягнення цш з однiею i ^ею ж величиною лага затрати на 11 реалiзацiю, а також сумарний ефект можуть змшюватись (наприклад, при здшсненш швес-тицшно1' програми будiвельно-монтажнi роботи можуть здiйснюватись за до-помогою рiзноl будiвельноl техшки в рiзнi роки для одних i тих же об,ектiв). Якщо при цьому врахувати вплив величини лапв на затрати i ефектившсть реалiзацil програми, а також можливi варiанти формування програми в час досягнення 11 цiлей, то видно, що завдання визначення термшв програми i 11 вартостi iстотно ускладнюеться.
При дослiдженнях потрiбно мати на уваз^ що економiя часу при бу-дiвництвi об,ектiв i введенш нових основних фондiв не досягаеться сама собою. Вона вимагае вдосконалення оргашзаци управлiння будiвельного ви-робництва, введення бiльш потужно1 будiвельноl технiки i за винятком су-б'ективних причин, як правило, вимагае додаткових витрат i ресурсiв. У рядi економiчних праць [1, 2] вщзначаеться, що iнтенсифiкацiя будiвельних робгг веде до 1х подорожчання, внаслщок чого можливий мiнiмальний термiн бу-дiвництва не буде вiдповiдати найменшим затратам на спорудження об,ектiв. Якщо для окремого будiвельного об'екта це можливо, то для системи об'еклв, яю реалiзуються iнвестицiйною програмою, це далеко не так. Остан-ня обставина зумовлена тим, що для рiзних об'еклв скорочення термiнiв часу 1х будiвництва i введення в експлуатащю вимагае рiзних витрат, тобто залеж-нiсть мiж додатковими витратами i скороченням часу введення рiзних об'ек-тiв рiзна, рiзним буде i економiчний ефект вiд скорочення термшв будiвниц-тва окремих об'еклв.
4. Екч)мом1ка, планування i управлшня в лiсовиробничому комплексi
195
По-друге, у зв'язку з тим, що при формуванш iнвестицiйних програм можна видшити ключовi об'екти, завжди вщкриваеться можливють варiан-тностi при встановленнi початку будiвництва об'еклв, якi мають лаг створен-ня, менший стосовно об'екта, який визначае перiод окремого етапу реалiзащï iнвестицiйноï програми, i залежно вiд початку можливого використання ре-сурсiв, забезпечити бiльш ефективний варiант реалiзацiï програми. Це особливо важливо i тим, що протягом часу здшснення iнвестицiйноï програми при впровадженш у виробництво досягнень техшчного прогресу можливе зниження вартостi окремих будiвельних об,ектiв поряд з скороченням рашш передбаченого часу ïx створення i введення в експлуатацш. Зокрема, можливе будiвництво об'екта шшими, бiльш ефективними методами, вiдмiнними вщ ранiш передбачених з огляду вившьнення будiвельноï теxнiки i трудових ресурЫв при змiнi термiнiв початку i закшчення будiвництва об'ектiв.
Не менш важливий вибiр часу здiйснення цшей при активному управ-лiннi лаговим мехашзмом програми для забезпечення структурних зсувiв у використаннi капiталовкладень, як скеровуються на реконструкцiю, теxнiчне переозброення виробництва, розширення дiючиx пiдприемств, будiвництво нових пiдприемств, пiдтримку потужностей. Вщзначимо, що при скороченнi лагiв будiвництва об'ектiв i введення основних фондiв можуть спостерiгатися такi варiанти витрат: варiант iнтенсифiкацiï витрат ресурсiв i скорочення часу здшснення програми; умовно-нейтральний варiант витрат ресурсiв на програми при скороченш лагiв досягнення цшей (базова величина витрат); умовно-екстенсивний варiант витрат ресурсiв на програму (додатковий прирют витрат при скороченш лапв будiвництва об'еклв i введення фондiв). Але навггь при базовiй величинi капiталовкладень або при ix додатковому приростi мо-же спостерiгатись рiст iнтенсифiкацiï витрат ресурЫв за рахунок пiдвищення економiчного ефекту, який досягаеться у програмi внаслiдок бiльш швидкого введення об'еклв i основних фондiв в експлуатацш. Необхщно також мати на увазi ефект вiд скорочення часу для переходу на досягнення нових цшей або структурних зсувiв.
Так, розвиток галузей з меншим лагом будiвництва, реконструкци i розширення вплине на ефектившсть швестицшних засобiв у тому плаш, що дасть змогу бшьш швидко отримати вiддачу вiд вкладених iнвестицiй. Однак швидке отримання ефекту у зв'язку зi скороченням лагу ще не означае мшь мальний термiн окупностi. Це залежить вщ величини прибутку i кашталов-кладень. Можуть бути затрати кашталовкладень в окремi об'екти не настшь-ки значш i за рахунок прибутку досить швидко окупляться. Але яка маса цього прибутку i протягом якого часу вона може бути отримана?
М1шмальний термш окупност не завжди вщповщае максимальному ефекту. Цей ефект залежить вщ термiнiв життя технологш i випуску продук-ци. Затрати можуть окупитися швидко, але пiсля насичення ринку продук-щею або при застарiлiй технологи з врахуванням ïï змiни можуть бути ще крупшшими, нiж якби ïï замшити вчасно, хоча i з бшьш вщдаленими термь нами одержання прибутку. Тому мшмальш термiни отримання прибутку можуть не орiентувати на дшсний максимальний ефект, пов'язаний з новою тех-
нолопею i технiкою i з отриманням можливо бiльш високого прибутку, хоча i з бiльш вiддаленими термшами, але в бiльшiй масi, i який може отримува-тись значно довше.
Тому у кожному конкретному випадку потрiбно рахувати не тшьки мiнiмальнi термiни окупностi капiталовкладень, а враховувати i прогнози можливих техшчних змiн i кон'юнктури ринку i iнших можливих альтернатив розв'язку дано! виробничо! задачi. Отже, необхщш прогнози, але потрiб-но пам'ятати, що вони мають iмовiрнiсний характер.
В юнуючш методицi [3, с. 17] при оцшщ ефективностi комплексних програм говориться: "При визначенш ефективност капiтальних вкладень по цiльових комплексних програмах розраховуеться загальна ефективнiсть i ефективнiсть окремих заходiв i завдань. За рахунок комплексност заходiв ефектившсть капiтальних вкладень по програмi в цшому повинна бути ви-щою вiд ефективностi, розраховано!, виходячи з ефективност по кожному га-лузевому нормативу для галузi - учаснищ програми". Однак нiчого не говориться, що маеться на увазi шд комплекснiстю впливу заходiв. Якщо, нап-риклад, вплив на сумiжнi виробництва, галузi, транспорт, то потрiбно рахувати i змiни у зв'язку з цим витрат шд впливом цих структурних зсувiв. Тут ви-никае питання про змши витрат i ефекту першого, другого i т.п. порядку, тоб-то на чому зупинитись i досить важко сказати, що з врахуванням додаткових витрат по цих структурних зсувах загальний ефект буде бшьший, шж сума ефекту по окремих заходах. Необхщно вщзначити, що ланцюг цих змiн нес-кiнченний iз зворотним впливом на заходи. У методищ зауважено: "По програмах, кшцева продукцiя яких - елемент приросту кшцевого продукту народного господарства, основним показником ефективност е вщношення кшце-во! продукци програми у вартюному або натуральному вираженш до повних (з врахуванням сумiжних галузей) капiтальних вкладень у створення програми" [3, с. 17].
На наш погляд, тут декшька нерозв'язних проблем: по-перше, за рiз-ними варiантами програм, якi приймаються (а поеднання в них варiантiв пе-редбачуваних заходiв i об'еклв, що вводяться, i способiв !х здiйснення, якi у своею чергою включають варiантнiсть - множина), немае змоги прорахувати по вЫх варiантах !х можливу ефективнiсть i затрати, з врахуванням сумiжних галузей, тим бшьше, що, як ми вже вщзначили, ланцюг цих взаемовпливiв нескшченний. По-друге, якщо навiть для одного варiанту буде пiдрахований ефект по кшцевш продукци за програмою з врахуванням повних витрат каш-таловкладень, наприклад, з використанням методiв мiжгалузевого балансу, i, виходячи з певних лопчних мiркувань, будуть врахованi змши у сумiжних галузях, наприклад, змши першого порядку, з обмеженням !х у нескшченому ланцюгу, то отримаш результати нема з чим порiвняти тому, що нормативного такого еталону не iснуе. Можна тшьки порiвняти з iншим варiантом, ана-логiчно до розрахованих. Кiлькiсть ж самих варiантiв як i у кшьюсному, так i в яюсному вiдношеннi - нескiнченна множина. О^м цього, вплив факторiв варiантiв програми, що приймаються, на економiчнi i соцiальнi процеси, як поточного моменту, так i довготривало! перспективи настшьки рiзноманiт-
4. Економпка, планування i управлiння в лiсовиробничому комплексi
197
ний, що фактично не давав змоги зробити оцшку ефективност програми з врахуванням комплексност i сумiжних витрат в шших галузях.
На наш погляд, оцшка ефективностi програми повинна здшснюватись по прибутку !! заходiв, який передбачаеться отримати вщ них з врахуванням термшв !х можливого використання до морального старшня i замши !х нови-ми технiчними ршеннями, новими технологiями, новими видами продукци. Що стосуеться сумiжних витрат, то вони завжди будуть iснувати. Тому пи-тання зводиться до лопчного вибору яких-небудь прiоритетних напрямкiв у здшсненш iнвестицiйних програм, обмежених по колу галузей i заходiв, виходячи з поточного моменту i близько! перспективи, без охоплення всього кола галузей i сумiжних витрат. До того ж, в умовах ринку величина перед-бачуваних обсяпв виробництва, витрат, що в нього вкладаються, отримува-ного ефекту мае iмовiрнiсний характер, хоча можливо i буде непрямо ре-гульованою через систему податюв, пiльг, санкцiй, кредиив i т.д. Все це змь нить передбачувану картину взаемного впливу заходiв iнвестицiйних програм на сумiжнi галузi за !х ланцюжками взаемозв'язюв.
Порiвняти ж варiанти швестицшних програм вкрай складно, тому що питання тут вже йде не тшьки про прибуток, але i про яюсш змши у вироб-нищш, яю визначаються рiзними варiантами i тягнуть за собою рiзнi еконо-мiчнi наслiдки, якi шдрахувати i кiлькiсно визначити нам видаеться немож-ливим. Тут, окрiм прибутку, повинна дiяти логiка прiоритетно вибраних щ-лей i пiдходiв до !х здiйснення. Пiдкреслимо ще раз, що цiльовi iнвестицiйнi програми не повинш бути глобальними i тривалими по !х реалiзацп, оскiльки наслщки цих програм, як позитивнi, так i негативнi, не можуть бути швидко використанi i усуненi за допомогою як переходу до нових цшьових швестицшних програм, так i через ринок, через попит, пропозищю i вкладення при-ватних швестицш у тi напрямки, яю диктуються ринком.
Якщо цiльовi комплексы програми передбачаеться здiйснювати на конкурснш основi рiзними органiзацiями в рiзних варiантах i термiнах, то тут можуть бути використаш коефiцiенти дисконтування, яю враховують вплив ринку i факторiв часу на отримання прибутку iнвесторами вiд цих програм.
Лггература
1. Чистил1м Д. До питання стратеги економ1чного зростання Укра!ни// Економша Укра!ни. - 2003, № 2. - С. 52-57.
2. Гойко А.Ф. Методи оцшки ефективност1 швестицш на прюритетш напрями !х ре-ад1зац1!. - К.: В1ра-Р, 1999. - 320 с.
3. Методика определения эффективности капиталовложений. 4-е издание. - М.: Наука, 1990. - 48 с. _
УДК332.90-21я73 Ст. викл. А.В. 1вануса, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГГЧШ АСПЕКТИ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛВАЦП УПРАВЛШСЬКИХ Р1ШЕШЬ
Представлено та обгрунтовано доцшьшсть врахування еколопчних аспекпв в CTpyKTypi процесу розробки, прийняття та реалiзацii управлiнських ршень.
